Тренінг "Долаємо паніку.

46 вправ і порад, як стабілізуватися під час війни"

“Як би ми не були “готові” до того, що зараз відбувається, неможливо нормально сприймати те, що у 2022 році ми чуємо слово “війна”. Усі реакції, які виникали у вас сьогодні вранці чи виникають зараз, — абсолютно природні й не варто відчувати за це провину”, — каже сімейна та дитяча психологиня Світлана Ройз.

Залежно від провідного типу нашої нервової системи, коли почули страшне слово чи звуки сирени, у когось почалася паніка, у когось почастішало серцебиття, когось почало “трясти”, хтось метушився чи завмирав, а хтось почав плакати…

У нинішній ситуації надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати й акумулювати свої сили для підтримки родини та країни. Це вкрай складно в обставинах, що наразі відбуваються.

Тому Світлана Ройз провела відкриту онлайн-зустріч для всіх охочих. Відео можна переглянути тут або у вікні нижче.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Звернення Міжнародної організації праці

«Передбачати, готуватися та реагувати на кризи –

ІНВЕСТУЙМО ЗАРАЗ У СТІЙКІ СИСТЕМИ БЗР»

Через пандемію COVID-19 уряди країн, роботодавці, працівники та населення в цілому стикнулися з безпрецедентними викликами, пов’язаними з вірусом SARS-CoV-2, та численними наслідками, які він спричинив у сфері праці. Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі буде присвячений стратегіям зміцнення національних систем безпеки та здоров’я на роботі (БЗР), спрямованим на посилення життєстійкості та протидії нинішнім і майбутнім кризам з урахуванням винесених уроків і набутого досвіду в сфері праці.

Безпечні весняні канікули

Гра «Відмовся по-різному»

Гра допоможе набути навичок наполегливо відстоювати себе, виробити вміння говорити «ні».

Ситуація: у компанії друзів тобі пропонують викурити цигарку та випити трохи слабоалкогольного напою: «Ми вже все пробували, тільки ти - новачок, і поняття не маєш, що це таке! Давай, хоч розслабишся! Це те, що тобі зараз потрібно!».

Вам необхідно не тільки придумати фразу, якою ви висловите свою відмову, але і показати свої дії: рішучий жест відмови, зміна міміки і інтонації з жартівливої на серйозну тощо.

Особливу увагу потрібно звертати на те, щоб форма відмови не була образливою для того, хто пропонує: відмова має бути по можливості ввічливою.

Однак, якщо пропонують надто наполегливо, краще перестати бути ввічливим, ніж зробити те, чого не хочеш робити.

а) Відмова - угода: «Спасибі, але мені так незручно вас турбувати»

б) Відмова - обіцянка. «Із задоволенням, але завтра у мене заняття з математики»

в) Відмова - альтернатива. «Давай краще погуляємо по місту».

г) Відмова - заперечення. «Ні, я ні за що не піду в ліс».

д) Відмова - конфлікт. «Давай сходимо на дискотеку» - «Ще чого! Сам топай!»

Висновок: ми навчилися говорити «ні», і ніколи не дозволимо маніпулювати собою.

ЩО ДУМАЄ МОЛОДЬ ПРО СВОЄ МІСЦЕ В МІСТІ? Опитування про потреби та ідеї молоді віком 14-35 років

5 хвилин потрібно, аби заповнити цю анкету та висловити свої ідеї щодо розвитку молодіжного середовища у нашій громаді. Анкета є анонімною, сміливо розповідайте про те, чого бракує для молоді у нашій громаді, а також діліться втіленими молодіжними ініціативами, акціями та проєктами.

Опитування триватиме до 25 січня, результати будуть оприлюднені на сайті Кропивницької міської ради, у ЗМІ та у соціальних мережах.

Пройдіть опитування за покликанням.

20.01.2021

22 січня - День Соборності України

Найближчими днями в Україні будуть відзначати одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити. 22 січня громадяни нашої країни вітатимуть один одного з Днем соборності України. Це свято має вже більш ніж сторічну історію. Чому Україна святкує День соборності саме 22 січня?

Ключові повідомлення

1. 22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки 1918 року та Акт Злуки українських земель рівно через рік – 1919-го.

2. Українська Народна Республіка – перша українська держава у ХХ ст., а 24 серпня 1991 року відбулося фактично не здобуття, а відновлення незалежності.

3. Українська Народна Республіка першою серед нових держав у Східній Європі проголосила незалежність – раніше, ніж три країни Балтії, Польща та Чехія.

4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель в єдину державу. Саме ці події, а не приєднання Західної України до СРСР 1939 року, є підставовими для історії новітнього українського державотворення.

5. Українська незалежність була повалена більшовиками внаслідок «гібридної війни»: невизнання наявності своїх військ на території УНР, створення маріонеткових проросійських «республік» та підтримка антиукраїнських повстанських рухів.

6. Національна єдність є не тільки базовою цінністю, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Для того, щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності та національного усвідомлення.

7. Акт Злуки був не випадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

8. Незалежність і соборність є запорукою виживання Української державності. Втрата Україною незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат від Голодомору, репресій та війн.

9. Сьогодні бійці в зоні АТО так само відстоюють не лише незалежність, а й соборність України, як і їхні попередники майже 100 років тому. Важливо проаналізувати і врахувати помилки минулого: брак національної єдності на початку ХХ ст., брак досвіду і містечковість інтересів тодішніх українських керманичів призвели до втрати української державності.

10. Сьогодні, коли маємо українські території, непідконтрольні українській владі, День Соборності – це привід нагадати, що Крим та Донеччина – це Україна. Тільки в єдності - сила держави й нації!

13.01.2021

"Бетон не витримав... Вони вистояли..." (день пам'яті кіборгів - захисників Донецького аеропорту)

В Україні 16 січня відзначається День пам'яті захисників Донецького аеропорту, яких назвали «кіборгами». Цей меморіальний день було встановлено за ініціативою українських військових, які 242 дні вели оборону Донецького аеропорту.

16.01 розпочались запеклі бої за ДАП. Будівля аеропорту стала символом мужності, звитяги, точкою незворотності у сучасній війні за власну територію та ідентичність.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчилися після повного руйнування обох терміналів і диспетчерської вежі аеропорту. В обороні також брали участь волонтери і медики.

У Донецькому аеропорту та селищі Піски впродовж цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву російськими гібридними силами нового терміналу загинули 58 «кіборгів», і 21 січня військове командування вирішило відвести українських військовослужбовців з повністю зруйнованої і непридатної для оборони будівлі.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських військових, поранені понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, частину – посмертно.

Згадаймо наших земляків - захисників нашого спокою в домі.

Більшість з нас знає лише, що Миколай – це святий, що 19 грудня відзначають день Миколая, що є традиція класти під подушку подарунки від Святого Миколая – чемним дітям і… чемним дорослим Напевно, частина скаже, що в перекладі з грецької Миколай означає «перемога народу». Все. Хоча насправді історики, етнографи і релігієзнавці довідалися про Миколая значно більше. Навіть його зріст.

Який на вигляд Святий Миколай

За дослідженнями істориків, Миколай мав зріст близько 170 сантиметрів, карі очі, темне волосся, смагляву шкіру. А ще вчені стверджують, що він, імовірно, був вегетаріанцем.

Ким був Святий Миколай

Багато років святий Микола був єпископом у Мирах (місто у сучасній Туреччині), тому його називають ще Мир Лікійським. Народився він десь між 270 та 286 роками у Малій Азії. Ще в дитинстві Миколай вирішив присвятити життя богослужінню. І в юні роки стає священиком. Батьки Миколая були дуже заможними і після смерті залишили синові великий спадок. Це багатство невеликими частинами Миколай роздаровував біднякам, аж поки не роздав все до останньої монети. Не чекав, щоб у нього просили допомоги, а сам шукав бідних, щоб їм допомогти. На початку ІV століття, під час гонінь християн він був ув`язнений за віру. Помер, ймовірно, у віці 65-70 років.

Чому Миколай святий

Мощі Миколая виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі, якого поважають однаково й католики, й протестанти, і люблять діти Колумбії, Німеччини та України.

Свято Миколая прийшло до України 1088 року за часів князя Всеволода Ярославовича.

На честь святого Миколая княгиня Ольга побудувала один з перших храмів Київської Русі над могилою Аскольда в Києві

Ілюстрація видавництва “А-ба-ба-га-ла-ма-га”

Кому допомагає Миколай

Українці з давніх часів вважають Миколая заступником простого люду, особливо несправедливо скривджених. А ще він опікується тими, хто подорожує, та моряками. У нас цього святого називають «скоропомічним» – адже він завжди спішить на допомогу тим, кому вона потрібна.

У давнину на Миколая укладалися договори й угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Подарунки від святого Миколая

Традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під владою Речі Посполитої.

Як ще відзначали Миколая

Для наших прабабусь і прадідусів святкування Миколая не обмежувалось отриманням подарунків. На Харківщині 17, 18, 19 грудня справляли так звані Миколині святки. У ці дні варили кутю та узвар, щоб наступного року був урожай на плоди й на ячмінь. Існувала й традиція випікання спеціального печива – миколайчиків.

На Гуцульщині побутував весільний звичай, коли молодих освячували іконою Миколая

Чим Миколай відрізняється від Діда Мороза

З приходом на більшу частину українських земель радянської влади Святий Миколай, як і всі інші релігійні символи, був витіснений. Згідно з постановою ЦК КПРС від 1937 року, на заміну йому прийшов Дід Мороз, який дарує подарунки на Новий Рік. На Західній Україні, натомість, традиція збереглася.

У Києві перше офіційне свято Миколая було влаштоване 19 грудня 1990 року для 700 хлопчиків і дівчаток – сиріт та дітей з багатодітних сімей.

Прикмети на Миколая

У нашому фольклорі багато прикмет, пов’язаних з Миколаєм. Так, на Херсонщині, якщо на Миколи йшов сніг, говорили: «Миколай бородою трусить – дорогу стеле», а на Харківщині загадували: «Як на Миколи іній – буде овес».

Де живе Святий Миколай

Українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах в Національному природному парку “Гуцульщина”, тут навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС вибухнув четвертий енергоблок. Цей вибух став найбільшою техногенною катастрофою в історії людства!

Мільйони людей зазнали радіаційного випромінювання, сотні тисяч назавжди покинули свої домівки, тисячі загинули та можуть загинути від наслідків "мирного атома".

Пам'ятаймо!

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Історична довідка

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Поміркуйте над тим, що таке бепека. Як від неї залежить благополуччя людини, країни, планети? Чи почуваєтеся ви в безпеці? Які загрози своїй безпеці ви відчули у зв'язку з епідемією коронавірусу? Як ви, ваша родина, наша країна і світ може протидіяти цій загрозі?

Пройдіть тестування на тему "Безпека як потреба людини"