Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, іншої ознаки, предмета або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище: Надзвичайно весело, стежка навпростець, побачимося опівдні.
Прислівник не має закінчення. У реченні прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є обставиною: Дорога додому пролягала через ліс. Іноді прислівник, пов’язаний за змістом із іменником, є означенням: Нам перейшли шлях уповні та Місяць уповні заглянув у вікно. Прислівник може бути вставним словом: Що таке, по-вашому, щастя?
Якісно-означальні.Як?: гарно, весело;
Кількісно-означальні: Скільки? Наскільки? Якою мірою?: дуже, ледве;
Способу дії: як? яким способом?: босоніж, верхи;
Місця дії: Де? Куди? Звідки?: згори, праворуч;
Часу дії: коли? З якого часу?: вчора, навіки;
Причини дії: Чому? Через що?: спросоння, спересердя;
Мети дії: З якою метою? Для чого?: назло, напоказ.
Деякі прислівники можуть означати стан людини, природи або ставлення людини до висловлюваного: соромно, спекотно, потрібно. В односкладних реченнях такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі.
1. Прислівниками є всі слова рядка
А пліч-о-пліч, опівдні, дехто
Б нарешті, вранці, казна-що
В усередині, без кінця, чий-небудь
Г збоку, завглибшки, ніколи
Д ніхто, звечора, анітелень
2. Прислівниками є всі слова рядка
А зокола, безперестанку, тут
Б по-угорському, будь-щю, щосереди
В догори, навмисне, навіть
Г почасти, пізно, перебиваючи
Д хтозна-де, сотня, безтактно
3. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Нестерпно бути мертвим за життя.
Б Ніде щиріше не співають, як на війні.
В Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.
Г Ліс ще дрімає в передранішній тиші.
Д Глянь кругом себе — рай найкращий.
4. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ
А І ось тихо розгортаються кущі.
Б Десь бриніла притишена пісня.
В Було нам добре, і було нам зле.
Г Обабіч шляху зеленіє озимина.
Д Часом блимне вогонь і зникне.
5. Прислівник виконує роль присудка в реченні
А Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.
Б Назустріч дівчині йшов велично лось.
В Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.
Г Маковейчику на серці просторо і легко.
Д Швидше і швидше котилися морські хвилі.
6. Прислівник виконує роль означення в реченні
А Дорога праворуч губилася в малиннику.
Б Допізна того вечора жевріло вогнище.
В Опівночі айстри в саду розцвіли.
Г Дорошенко випростався на траві горілиць.
Д Стрункі дерева стояли обіруч голі.
Прислівники на -о (-е), як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма вищого ступеня твориться за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: швидко — швидше. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш: більш доречно, менш практично.
Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться за допомогою префікса най-: для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-: якнайдружніше, найтепліше.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівників слів найбільш, найменш: найбільш дружно, найменш докладно.
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на: жч: дорого — дорожче.
С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.
7. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А швидко — швидше
Б холодно — холодніше
В погано — поганіше
Г добре — краще
Д низько — нижче
8. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А часто — частіше
Б тихо — тихіше
В близько — близькіше
Г дорого — дорожче
Д яскраво — яскравіше
9. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку
А сильно — сильніше
Б чисто — чистіше
В високо — вижче
Г мало — менше
Д солодко — солодше
10. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А багато — більше — найбагато
Б тяжко — тяжіше — найтяжіше
В товсто — товсше — найтовсше
Г струнко — стрункіше — найстрункішіше
Д глибоко — глибше — найглибше
11. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника
А зручно — більш зручно — найбільш зручніше
Б гаряче — більш гарячіше — найбільш гаряче
В довго — більш довго — більш найдовше
Г радісно — більш радісно — найбільш радісно
Д доволі — більш доволі — найбільш доволі
Від поданих нижче прислівників утворіть зменшено-пестливі прислівникові форми. З'ясуйте, від яких прислівників можливе утворення таких форм
глибоко,
мало,
близько,
високо,
далеко,
помалу,
осьде,
тут,
вогко.
Вмотивуйте відмінність прислівників від однозвучних з ними іменників, прикметників, числівників і займенників з прийменниками. Складіть речення з поданими словосполученнями
працювати удвох - у двох відрах;
стояти скраю - з краю вічної мерзлоти;
востаннє перечитати - в останнє число місяця;
покладатися на пам'ять - вивчити вірш напам'ять.
Замініть словосполучення прислівниками (відповідь вводити з маленької літери) . Визначте спосіб творення прислівників
1. З далеких країн.
2. З усіх місць.
3. Кожного разу.
4. Українською мовою.
5. В три рази.
6. Не зовсім прокинувшись.
7. Не розміркувавши.
8. Дуже розсердившись.
9. Всупереч кому-, чому-небудь.
10. З певним наміром.
ДОВІДКА:
а - навмисно.
б - наперекір.
в - завжди.
г - спересердя.
д - здалеку.
е - зопалу.
є - повсюди.
ж - згарячу.
з - по-українському.
і - втроє.
ї - спросоння.
З'ясуйте способи творення прислівників
1. угору,
2. вдвоє,
3. дбайливо,
4. гаряче,
5. часто-густо,
6. по-батьківськи,
7. подекуди,
8. втроє.
ДОВІДКА:
а - суфіксальний.
б - префіксальний.
в - префіксально-суфіксальний.
г - складання слів.
Перепишіть, від поданих у дужках слів утворіть прислівники. Якими способами ви скористалися?
Сніг падав (безшелесний) й (рівний), (туманний) танули вогні (М. Рильський). 2. Нам сніг (святковий) й (урочистий) світить (М. Різун). 3. І зимовеє сонце (весняний) усміхається з неба мені (B. Сосюра). 4. (Ліва рука) місяць сплів мережку і застилає нею стежку (Олександр Олесь). 5. (перед, по, у) з прозорої імли виступило містечко (Григір Тютюнник). 6. (коло, на, в) усе спочиває, а пісня не хоче спочить (В. Сосюра). 7. Будь (до, вічно), злагодо, між нами! (М. Самійленко).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:
· Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Визначте в реченнях прислівники та однозвучні з ними іменники з прийменниками.
· 1. На/пам’ять скаржаться всі, а на розум ніхто. 2. На/пам’ять учити – розум гострити. 3. Поглянь на/двір, то знатимеш, який хазяїн. 4. Хвалений борщ на/двір виливають. 5. У голову вітер свище, а в/бік колька коле. 6. Часу не повернеш ні назад, ні в/бік. 7. Вчасна допомога – як дощ з/гори. 8. З/гори й сани біжать, а на/гору й віз не їде.
· Прислівники, утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені:
Мирний – мирно
Братній – по-братньому
Дале́кий – дале́ко
Правий – право́руч
До́вгий – задо́вго
Зу́стріч – назу́стріч
· Перенесення наголосу на перший склад найчастіше відбувається у прислівниках на – о: важко (від важкий), су́мно (від сумний), пу́сто (від пустий).
· Деякі прислівники мають подвійний наголос: спо́вна і сповна: надво́є і надвоє; гаря́че і гаряче; байду́же і байдуже..
· У складних прислівниках їхні афікси аби-, будь-, – небудь і подібні переважно наголошені: абиде, абияк, будь-де, як-небудь.