Прислівник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, іншої ознаки, предмета або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище: Надзвичайно весело, стежка навпростець, побачимося опівдні.

Прислівник не має закінчення. У реченні прислівник найчастіше пов’язаний за змістом із дієсловом-присудком і є обставиною: Дорога додому пролягала через ліс. Іноді прислівник, пов’язаний за змістом із іменником, є означенням: Нам перейшли шлях уповні та Місяць уповні заглянув у вікно. Прислівник може бути вставним словом: Що таке, по-вашому, щастя?

Розряди прислівників за значенням:

• Якісно-означальні.Як?: гарно, весело;

• Кількісно-означальні: Скільки? Наскільки? Якою мірою?: дуже, ледве;

• Способу дії: як? яким способом?: босоніж, верхи;

• Місця дії: Де? Куди? Звідки?: згори, праворуч;

• Часу дії: коли? З якого часу?: вчора, навіки;

• Причини дії: Чому? Через що?: спросоння, спересердя;

• Мети дії: З якою метою? Для чого?: назло, напоказ.

Деякі прислівники можуть означати стан людини, природи або ставлення людини до висловлюваного: соромно, спекотно, потрібно. В односкладних реченнях такі прислівники виступають присудками: Мені самотньо на душі.

Виконайте завдання:

1. Прислівниками є всі слова рядка

А пліч-о-пліч, опівдні, дехто

Б нарешті, вранці, казна-що

В усередині, без кінця, чий-небудь

Г збоку, завглибшки, ніколи

Д ніхто, звечора, анітелень

2. Прислівниками є всі слова рядка

А зокола, безперестанку, тут

Б по-угорському, будь-щю, щосереди

В догори, навмисне, навіть

Г почасти, пізно, перебиваючи

Д хтозна-де, сотня, безтактно

3. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ

А Нестерпно бути мертвим за життя.

Б Ніде щиріше не співають, як на війні.

В Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

Г Ліс ще дрімає в передранішній тиші.

Д Глянь кругом себе — рай найкращий.

4. Прислівник є в кожному реченні, ОКРІМ

А І ось тихо розгортаються кущі.

Б Десь бриніла притишена пісня.

В Було нам добре, і було нам зле.

Г Обабіч шляху зеленіє озимина.

Д Часом блимне вогонь і зникне.

5. Прислівник виконує роль присудка в реченні

А Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна.

Б Назустріч дівчині йшов велично лось.

В Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом.

Г Маковейчику на серці просторо і легко.

Д Швидше і швидше котилися морські хвилі.

6. Прислівник виконує роль означення в реченні

А Дорога праворуч губилася в малиннику.

Б Допізна того вечора жевріло вогнище.

В Опівночі айстри в саду розцвіли.

Г Дорошенко випростався на траві горілиць.

Д Стрункі дерева стояли обіруч голі.

Ступені порівняння прислівників

Прислівники на -о (-е), як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми. Проста форма вищого ступеня твориться за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: швидко — швидше. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівника вищого ступеня слів більш, менш: більш доречно, менш практично.

Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться за допомогою префікса най-: для підсилення можуть уживатися префікси як-, що-: якнайдружніше, найтепліше.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням до прислівників слів найбільш, найменш: найбільш дружно, найменш докладно.

При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: г, к, з при сполученні з суфіксом -ш- змінюється на: жч: дорого — дорожче.

С змінюється на шч (на письмі щ): високо — вище. Суфікси -ок-, -ек-, -к-, -ик- при творенні форм ступенів порівняння випадають: глибокий — глибший. Деякі прислівники вищого й найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре — краще — найкраще.

7. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку

А швидко — швидше

Б холодно — холодніше

В погано — поганіше

Г добре — краще

Д низько — нижче

8. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку

А часто — частіше

Б тихо — тихіше

В близько — близькіше

Г дорого — дорожче

Д яскраво — яскравіше

9. Помилку в утворенні форми ступенів порівняння прислівника допущено в рядку

А сильно — сильніше

Б чисто — чистіше

В високо — вижче

Г мало — менше

Д солодко — солодше

10. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника

А багато — більше — найбагато

Б тяжко — тяжіше — найтяжіше

В товсто — товсше — найтовсше

Г струнко — стрункіше — найстрункішіше

Д глибоко — глибше — найглибше

11. Правильно утворено форми ступенів порівняння прислівника

А зручно — більш зручно — найбільш зручніше

Б гаряче — більш гарячіше — найбільш гаряче

В довго — більш довго — більш найдовше

Г радісно — більш радісно — найбільш радісно

Д доволі — більш доволі — найбільш доволі

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Від поданих нижче прислівників утворіть зменшено-пестливі прислівникові форми. З'ясуйте, від яких прислівників можливе утворення таких форм

• глибоко,

• мало,

• близько,

• високо,

• далеко,

• помалу,

• осьде,

• тут,

• вогко.

Вмотивуйте відмінність прислівників від однозвучних з ними іменників, прикметників, числівників і займенників з прийменниками. Складіть речення з поданими словосполученнями

• працювати удвох - у двох відрах;

• стояти скраю - з краю вічної мерзлоти;

• востаннє перечитати - в останнє число місяця;

• покладатися на пам'ять - вивчити вірш напам'ять.

Замініть словосполучення прислівниками (відповідь вводити з маленької літери) . Визначте спосіб творення прислівників

1. З далеких країн.

2. З усіх місць.

3. Кожного разу.

4. Українською мовою.

5. В три рази.

6. Не зовсім прокинувшись.

7. Не розміркувавши.

8. Дуже розсердившись.

9. Всупереч кому-, чому-небудь.

10. З певним наміром.

ДОВІДКА:

а - навмисно.

б - наперекір.

в - завжди.

г - спересердя.

д - здалеку.

е - зопалу.

є - повсюди.

ж - згарячу.

з - по-українському.

і - втроє.

ї - спросоння.

З'ясуйте способи творення прислівників

1. угору,

2. вдвоє,

3. дбайливо,

4. гаряче,

5. часто-густо,

6. по-батьківськи,

7. подекуди,

8. втроє.

ДОВІДКА:

а - суфіксальний.

б - префіксальний.

в - префіксально-суфіксальний.

г - складання слів.

Перепишіть, від поданих у дужках слів утворіть прислівники. Якими способами ви скористалися?

Сніг падав (безшелесний) й (рівний), (туманний) танули вогні (М. Рильський). 2. Нам сніг (святковий) й (урочистий) світить (М. Різун). 3. І зимовеє сонце (весняний) усміхається з неба мені (B. Сосюра). 4. (Ліва рука) місяць сплів мережку і застилає нею стежку (Олександр Олесь). 5. (перед, по, у) з прозорої імли виступило містечко (Григір Тютюнник). 6. (коло, на, в) усе спочиває, а пісня не хоче спочить (В. Сосюра). 7. Будь (до, вічно), злагодо, між нами! (М. Самійленко).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ:

Якщо іменники та прикметники з прийменниками пишуть окремо (на горі, у бік, із середини, на пряму), то утворені від них прислівники пишуть разом (нагорі, убік, зсередини, напряму).

· Перепишіть прислів’я, знімаючи риски. Визначте в реченнях прислівники та однозвучні з ними іменники з прийменниками.

· 1. На/пам’ять скаржаться всі, а на розум ніхто. 2. На/пам’ять учити – розум гострити. 3. Поглянь на/двір, то знатимеш, який хазяїн. 4. Хвалений борщ на/двір виливають. 5. У голову вітер свище, а в/бік колька коле. 6. Часу не повернеш ні назад, ні в/бік. 7. Вчасна допомога – як дощ з/гори. 8. З/гори й сани біжать, а на/гору й віз не їде.

· Прислівники, утворені від різних частин мови, здебільшого зберігають наголос слів, від яких вони утворені:

Мирний – мирно

Братній – по-братньому

Дале́кий – дале́ко

Правий – право́руч

До́вгий – задо́вго

Зу́стріч – назу́стріч

· Перенесення наголосу на перший склад найчастіше відбувається у прислівниках на – о: важко (від важкий), су́мно (від сумний), пу́сто (від пустий).

· Деякі прислівники мають подвійний наголос: спо́вна і сповна: надво́є і надвоє; гаря́че і гаряче; байду́же і байдуже..

· У складних прислівниках їхні афікси аби-, будь-, – небудь і подібні переважно наголошені: абиде, абияк, будь-де, як-небудь.