10-А

Леся Українка (Лариса Косач)

Перша збірка «На крилах пісень» вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко.

Збірка складається з ліричних циклів.

У кращих віршах збірки «На крилах пісень» вповні виявилася притаманна поетесі виняткова суспільна чутливість, уміння схопити й образно виразити суспільні ідеї й тенденції доби.

Поезія Лесі Українки «то болісна, то ніжна, то співуча, що наче буря, грізна і жагуча летить на крилах пісні з кайданів». Мужній голос поетеси-борця став співзвучний музі великого Кобзаря України.» Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайлани порвіте,- писав Іван Франко,-Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».» Україна нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю таланту зрівнятися Лесею Українкою».

Іван Франко назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій соборній Україні.

Ім’я Лесі Українки ввійшло в свідомість поколінь як символ мужності і боротьби. Своїми думками вона обіймає весь український народ.

Збірка «На крилах пісень» складається із 69-ти поезій і трьох поем. Більшість віршів об’єднані у цикли. Є шість циклів, розділених на дві умовні частини: перша – окремі поезії, об’єднані у вірші, друга – великі цикли і ліричні поеми. До збірки ввійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках, та ранні поеми «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1885).

Збірка «На крилах пісень» складається з - 6 поетичних циклів:

1. «Сім струн», (Посвята дядькові Михайлові)

2. «Зоряне небо»,

3. «Сльози-перли», (Посвята Іванові Франкові)

4. «Подорож до моря», (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова)

5. «Кримські спогади», (Посвята братові Михайлові)

6. «В дитячому крузі».

– 30 віршів поза циклами: «Конвалія», «Напровесні», «Contra spem spero!», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Мій шлях», «В’язень», «Співець», «Розбита чарка», «Сосна», «Якщо прийде журба…», «Сафо», «До мого фортепіано», «Досвітні огні», «В магазині квіток», «Надія», «Сон», «Сон літньої ночі», «Сонет», «На роковини Шевченка», «Скрізь плач, і стогін, і ридання…», «До натури», «Вечірня година», «Завітання», «На давній мотив», «Пісня», «У путь», «Остання пісня Марії Стюарт».

– 3 поеми: «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1892), «Русалка» (1895).

Ліричний цикл «Сім струн» відкриває збірку «На крилах пісень», присвячений дядькові Лесі Українки Михайлу Драгоманову.

Сім струн – це чарівне злиття слова з музикою. Семирядкова строфа символізує 7 нот у музиці, 7 віршів у циклі – 7 струн, що їх торкає героїня на кобзі.

Пісня – один із центральних образів циклу» Сім струн».

Жанр гімн сповнений світлого патріотичного звучання, ним починається перший вірш циклу «Сім струн» (це нота Do). Див. дод.

Тоді ж у журналі «Зоря» у статті «Наше літературне життя в 1893 році» Іван Франко висловлює думку, що ця збірка «становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури оригінальної за 1892 рік». У творах молодого автора, Лесі Українки, переважають громадянські мотиви, мужні інтонації, життєстверджуючий настрій.

Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не за хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір.

Особливість розташування віршів у циклі: вірші розташовані так, щоб розкрити ідейну позицію автора — напруження головної думки циклу поступово зростає.

Ліричний герой циклу — національно свідома громадянка, яка не мириться зі світом насильства, тиранії, мужня патріотка, яка закликає співгромадян до боротьби за свободу.

Неоромантизм – стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом.

Ознаки:

· прагнення поєднати ідеал із дійсністю;

· увага до чуттєвої сфери людини;

· емоційно-інтуїтивне пізнання світу;

· усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи;

· піднесення постаті визначного героя;

· самотність – філософська категорія, вимір самоцінності.

Вірш «Contra spem spero» Лесі Українки, входить до збірки «На крилах пісень» (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. Для київського видання «На крилах пісень» Леся Українка скоротила твір на дві строфи.

Літературний рід: лірика.

Вид лірики: медитативна лірика

Жанр: вірш

Художній напрям, стиль: модернізм, неоромантизм

Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.

Тема вірша: роздуми про негаразди у житті та сподівання на краще.

Головна ідея: є підняття духу та надії на те, що після чорної життєвої смуги буде біла. Вона запевняє, що якщо вірити у добро, коли навіть немає віри, світ змінюється на краще і всі негаразди легше пережити, коли знайти останню краплю надії.

Ліричним героєм є сам автор. Головним – людина, яка хоче жити щасливо і намагається закрити очі на усі нещастя, які звалилися їй на плечі. У творі ліричного героя можна утотожнити з Лесею Українкою.

Віршовий розмір: тристопний анапест, перехресне римування

Художні засоби:

• епітети: хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогім сумнім перелозі, барвисті квітки, сльози гіркі, кора льодовая, кора міцна, весела весна, гора крута крем’яная, камінь важкий, вага страшна, пісня весела, довга нічка, зірка провідна;

• метафори: владарка темних ночей;

• звертання: гетьте, думи, ви хмари осінні! ; геть, думи сумні!

Також, не можна не зазначити про присутність міфологеми у творі. Вірш привертає увагу своєю простотою думки та високо піднятим настроєм.

Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору.

Імпульсом до створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах. Леся Українка утверджувала незламність духу людини й оптимістичним мо­тивом, і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучан­ням, коли категоричне «Ні!» на початку твору змінилося ще рішучішим «Так!» в останній його строфі.

Виконайте тестові завдання (письмово у робочому зошиті):

Запитання 1

Визначте головну думку поезії

A. Вболівання за долю рідного народу.

B. Переживання за місце особистості у суспільному житті.

C. Заперечення пасивного співчуття стражданням народу.

D. Замилування красою природи рідного краю.

Запитання 2

Вкажіть приклади контрасту:

A. ...Я хочу крізь сльози сміятись...

B. ...Без надії таки сподіватись...

C. ...Буду сіять квітки на морозі...

D. ...Буду жить! Геть думи сумні!

Запитання 3

Лірична героїня

A. Сильна

B. Незламна

C. Вольова

D. Сповнена мрій і сподівань

E. Готова битися до перемоги

Запитання 4

Виберіть символічні образи

A. Осінь/весна

B. Квітки на морозі

C. Льодова кора

D. Важкий камінь

E. Зірка провідна

Запитання 5

У чому життєва позиція ліричної героїні співпадає зі ставленням до життя Лесі Українки?

A. Жити в боротьбі.

B. Бути приреченою мучитись усе життя.

C. Бути оптимісткою.

D. Ніколи не здаватись.