Народилася 25 травня 1955 року в селі Іванівці Срібнянського району на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та літератури на Срібнянщині, завідуючою відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року — власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає і працює в м. Гребінка.
Твори друкувалися в багатьох газетах і часописах, видавалися в колективних збірках та антологіях, зокрема в антології української «жіночої» прози та естетики другої половини ХХ — початку ХХІ століття (авторський проект Василя Габора) «Незнайома антологія (Львів, 2005), за кордоном — в Німеччині та Японії, в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996).
Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (Київ, 1984), «Дерево облич» (Київ, 1999), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004), «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ, 2005).
Лауреат літературних премій: міжнародної імені Олеся Гончара (2000), всеукраїнської «Благовіст» (1998) та обласної імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.
Новела (від італ. novella — новина) — близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела — один із жанрів епічного роду літератури.
Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).
Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.
Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.
Жанр: новела.
Експозиція: полонені німці зводили будинки.
Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів.
Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.
Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті.
Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою.
Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх закінчив життя самогубством.
Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів ногіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.
1. Як полонені німці ставилися до зведення будинків?
а) Із великим почуттям відповідальності;
б) абияк;
в) з любов’ю і розпачем.
2. Будинок, який зводили німці, міг би, на їх думку, стояти на околиці:
а) Берліна;
б) Лейпцига;
в) Дрездені.
3. Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку?
а) Чорнобривці;
б) мальви;
в) нагідки.
4. Чим пригощали жінки полонених німців?
а) Печеним гарбузом;
б) вареною картоплею;
в) сухим хлібом.
5. Як німці віддячували жінкам за їх увагу?
а) Сплачували гроші;
б) всміхалися їм;
в) низько прихилялися перед ними.
6. Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити:
а) русяву жінку з усмішкою на обличчі;
б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках;
в) його самого, молодого і красивого.
7. Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали:
а) жалюгідним;
б) жахливим;
в) злиденним.
8. Незважаючи на те що діти дражнили Фрідріха, він їм:
а) грав на сопілці;
б) робив з паперу ляльок;
в) співав німецькою.
9. Під осінь німець захворів і йому на відміну від інших полонених дозволялося:
а) лікуватися;
б) лежати під стіною барака;
в) виконувати неважку роботу.
10. Із цегли Фрідріх виробляв:
а) ляльок для дітей;
б) прикраси;
в) посуд.
11. Коли люди переселилися у новий дім, який був збудований полоненими німцями?
а) Навесні;
б) влітку (наприкінці серпня);
в) восени (в кінці листопада).
12. Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?
а) «Для чого нас замуровано у стіну нового будинку»?
б) «Ви не бажаєте з нами познайомитися?»
в) «Ви не знаєте, де наш тато?»