Коротка історія кафедри

Завідувачі кафедри:

Кирпичов Віктор Львович  (1885 – 1888). Перший директор Харківського практичного технологічного інституту, організатор механічної майстерні на базі якої створено кафедру.

Костянтин Олексійович Зворикін  (1888 – 1898) – фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХПТІ. У 1890 р. К.О. Зворикін у майстернях при фізичному кабінеті Харківського технологічного інституту створив перший 3-х компонентний динамометр і вперше отримав залежності сил різання від факторів процесу різання. У 1893 р. його нагороджено премією ім. Спадкоємця Цесаревича за фундаментальну працю «Робота і зусилля, необхідні для відділення металевих стружок». 

Володимир Сергійович Кнаббе  (1898 –1914) – механік, викладач, професор, завідувач кафедри механічної технології Харківського технологічного інституту. 

Вадим Ерастович Тір  (1922 – 1926) – завідувач науково-дослідної кафедри з технології металів, кафедри технології металу та дерева, кафедри загального машинобудування. 

Резніков Наум Йосипович  (1928 – 1941). Під керівництвом проф. Н.Й. Рєзнікова створюється лабораторія холодної обробки металів, де проводяться науково-дослідні роботи в галузі фізики різання металів. Кафедра різання металів внесла великий внесок у промислове освоєння нових марок інструментальних матеріалів і ріжучого інструменту.

Семко Михайло Федорович  (1941 – 1979). У 60-х роках формується новий науковий напрям кафедри – дослідження фізики процесів різання інструментами з синтетичних надтвердих матеріалів. У 1963 р. при кафедрі була створена Галузева лабораторія алмазних інструментів. Розроблено і випущені перші нормативи режимів різання для виробництва й обробки неметалічних матеріалів і алюмінієвих сплавів. Створено верстати для електроалмазної обробки. Широко впроваджується інструмент з надтвердих матеріалів в народне господарство.

Грабченко Анатолій Іванович  (1979 – 2017). З 1984 року кафедра оснащується сучасним металорізальним обладнанням – верстатами з ЧПК, на яких ведуться дослідні роботи з розробки нормативів режимів різання й здійснюється навчальний процес. У 1985 р. в проблемній лабораторії Мінвузу УРСР «Фізика процесів різання інструментами з надтвердих полікристалічних матеріалів» ім. М.Ф. Семко, Галузевій лабораторії алмазних інструментів Мінстанкопрома СРСР, Науково-дослідній лабораторії на базі Харківського інструментального заводу дослідження ведуть 96 співробітників кафедри, з них 2 доктори та 26 кандидатів технічних наук. В аспірантурі при кафедрі навчаються 14 осіб, в т.ч. з Угорщини, В’єтнаму, Болгарії, НДР. У 1991 р. організовується постійний міжнародний науковий семінар «Інтерпартнер» з проблем високих технологій і нових напрямків в області матеріалообробки, в 1993 р. – міжнародна науково-практична конференція «MicroCAD», присвячена інформаційним технологіям. У 2001 р. на кафедрі «Інтегровані технології машинобудування» ім. М.Ф.Семко відкривається перший в Україні Учбово-науковий виробничий центр прискореного формоутворення виробів.

Шелковий Олександр Миколайович  (2017 – 2024). 16.01.2018 на базі кафедри відкривається науково-виробничий Центр 3D-систем, оснащений сучасною вимірювальною апаратурою і 3D принтерами.

Клочко Олександр Олександрович – завідувач кафедри з 2024 року.

Наукова школа

Наукова школа фізики процесів різання. Рік заснування – 1888. Засновник – один з основоположників науки про різання металів, перший автор курсу «Механічна технологія», засновник технологічної підготовки інженерів-механіків, професор Костянтин Олексійович Зворикін. Розвиток наукової школи фізики різання матеріалів відбувався під керівництвом: з  1928 р. по 1941 р. – професора, д.т.н., Наума Йосиповича Рєзнікова, заслуженого діяча науки і техніки України, автора фундаментальної праці «Вчення про різання матеріалів», з  1941 р. по 1979 р. – професора, д.т.н., Михайла Федоровича Семка, заслуженого діяча науки і техніки України, з 1979 р. по 2022 р. – професора, д.т.н., Анатолія Івановича Грабченко, заслуженого працівника вищої школи України, академіка Академії наук Вищої школи України. За останні 40 років діяльності школи фізики різання матеріалів: захищено 18 докторських дисертацій, 104 кандидатських дисертацій, видано 29 наукових монографій і підручників. За результатами наукових форумів видаються періодичні видання, атестовані ВАК України: Міжнародний науково-технічний збірник «Різання і інструменти в технологічних системах»; Збірник наукових праць «Високі технології в машинобудуванні».

Видатні випускники

Резніков Наум Йосипович  (1889 – 1971). Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки. Закінчив Харківський технологічний інститут в 1917 р. Опублікував 57 наукових праць, підготував 30 кандидатів наук. Нагороджений багатьма урядовими нагородами.

Семко Михайло Федорович  (1906 – 1979). Ректор Харківського політехнічного інституту (1944 – 1979), завідувач кафедри «Різання матеріалів і різальний інструмент» (1941 – 1979). Закінчив Харківський технологічний інститут у 1930 р. Підготував понад 50 кандидатів і 6 докторів технічних наук. Автор понад 200 наукових публікацій, з них 14 монографій.

Перепелиця Борис Олексійович  (1931 – 2008). Доктор технічних наук, професор. У 1955 р. закінчив Харківський  політехнічний інститут  за фахом «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». Автор понад 100 наукових і навчально-методичних робіт (4 монографії, 16 авторських свідоцтва і патентів).

Узунян Матвій Данилович  (1934 – 2020). Доктор технічних наук, професор. Закінчив ХПІ в 1958 р. за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». Під керівництвом Узуняна М.Д. захищено 8 кандидатських дисертацій. Опублікував понад 200 робіт, 9 монографій, 10 навчально-методичних посібників.

Грабченко Анатолій Іванович  (1935 – 2022). Доктор технічних наук, професор, Лауреат державній премії України, Академік Академії наук вищої школи України, дійсний член Американської асоціації інженерів-механіків і технологів. У 1958 р. з відзнакою закінчив ХПІ, за фахом «Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструмент». Підготував 7 докторів технічних наук, 22 кандидатів технічних наук. Опублікував 456 статей, 14 монографій і 14 навчальних посібників. 

Доброскок Володимир Ленінміровіч  (1949 – 2023). Доктор технічних наук, професор. Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1975 р. за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти». Має 151 наукову роботу, з них одна монографія, один підручник і кілька навчальних посібників, має 39 авторських свідоцтва на винаходи та патентів України, Франції, ФРН, Швейцарії та Швеції.