Шкільний парламент
Найсильніший той, хто має силу
керувати самим собою (Луцій Анней Сенека)
УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ-
основа набуття сучасними школярами початкових навичок колективної управлінської діяльності незалежно від віку, оволодіння правилами колективного спілкування, культурою взаємин, засвоєння технології вироблення ухвалення і виконання рішень
МЕТА САМОВРЯДУВАННЯ -
формування і розвиток соціально активної, гуманної особистості з глибоко усвідомленою позицією, почуттям національної свідомості,відповідальності, свідомого ставлення до вирішення важливих справ шкільного життя
ФУНКЦІЇ САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ:
1. Забезпечення порядку в школі, організоване чергування у школі;
2. Контроль за відвідуванням школи учнями;
3. Проведення загально-шкільних лінійок, зборів, круглих столів, виставок;
4. Організація дозвілля, творчих виставок, змагань;
5. Організація із збереження шкільного майна, води, електроенергії, підручників 6. Організація самообслуговання в класах, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог;
7. Організація роботи з благоустрою території школи;
8. Участь у розробці плану школи на новий навчальний рік;
9. Надання допомоги в організації оздоровчих таборів молодших школярів;
10. Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядаються питання учнівських колективів.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ШКІЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТУ:
1. Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.
2. Формує особистість з глибоко усвідомленою громадянською позицією
3. Забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої i систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.
4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення особистість.
5. Забезпечує захист прав і інтересів учнів.
6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.
6. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.
7. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.
ГОЛОВНИМИ ВИМОГАМИ ДЛЯ УСПІШНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ Є:
· зацікавленість у його розвитку адміністрації, педагогічного колективу та більшості учнів:
· чіткий розподіл обов'язків по керівництву органами учнівського самоврядування
· оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;
· чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина документація, вимоги, дні засідань)
· організація системи змагань через органи учнівського самоврядування, гласність у його роботі (стенди підсумків змагань, стінгазети, бюлетені тощо)
· нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування
· систематичне навчання організаторській діяльності його активу.