Батькам

Пам'ятка батькам п'ятикласників

1. Тримайте зв’язок зі школою. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом. Стежте за порадами вчителів, записами у щоденниках і робочих зошитах.

2. У 5 класі розширився обсяг основних предметів, зросла їх кількість, тому збільшується кількість витраченого часу для підготовки уроків. Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай удома вголос читають усі тексти, що задані з різних предметів.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Дбайте про те, щоб ваша дитина навчилася бути охайною в усьому, включаючи бережливе ставлення до підручників.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

7. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі.

8. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

9. Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання — особистий приклад.

Пам’ятка батькам першокласників

1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

 Як виховати стійкість у воєнний час: 

        10 порад батькам та вчителям

1.       Говоріть з дитиною.

2.       Створіть емоційно безпечний простір для дитини.

3.       Обмежте кількість новин, які дитина дивиться.

4.       Усвідомте, що стреси війни посилюють щоденні стреси.

5.       Складіть для дитини порядок дня та дотримуйтесь його.

6.       Подбайте про себе.

7.       Повторюйте дітям, що з ними все буде добре.

8.       Спостерігайте за ознаками страху та тривоги, які вони часто не можуть передати словами.

9.       Звертайтесь за допомогою до дитини у дрібних задачах.

10.   Описуйте дитині позитивні перспективи майбутнього.

6 порад, як батькам зберегти рівновагу

Як допомогти собі в надзвичайній ситуації та куди звернутися за допомогою?

ЮНІСЕФ

У стані стресу дуже важко бути уважними до потреб дитини, але це може бути важко через власний нестабільний стан. Тому намагайтеся зберегти максимально можливу рівновагу, аби підтримати дитину. Нижче кілька порад для батьків, як це зробити.

·         Думайте про майбутнє, не про минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте зі значущими людьми, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують. 

·         Позбудьтеся почуття провини. Не звинувачуйте себе у тому, що сталося, або у тому, що ви щось зробили не так. Ви зробили все, що могли на той момент. Крапка. 34 

·         Намагайтеся їсти та спати. Якщо харчування доступне, так само їжте, а не лише намагайтеся нагодувати дитину. Намагайтеся спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан – гарантія безпеки вашої дитини. 

·         Просіть про допомогу. Якщо ви потребуєте допомоги або підтримки – попросіть про неї. Звертатися по допомогу – не соромно. 

·         Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся зі значущими для вас людьми, говоріть про свої емоції та переживання. Телефонуйте рідним. Просте «Як ти?» здатне наснажити і вас, і того, кому ви телефонуєте. 

·         Якщо відчуваєте потребу – зателефонуйте на «гарячу лінію» підтримки, поспілкуйтеся з професіоналами, аби максимально забезпечити свою емоційну стабільність у цей непростий час.

Телефони «гарячої лінії» підтримки від Української мережі за права дитини та ЮНІСЕФ:

📌 Київстар: +380675679845, +380969905450 

📌 Lifecell: +380636614252, +380633994592 

📌 Vodafonе: +380953271521

Вони працюють щодня з 8:00 до 22:00

10 правил безпеки при вимушеному переміщенні 

чи за кордоном

Щоб захистити себе та свою дитину, важливо знати про можливі небезпеки 

 та дотримуватися простих правил.

ЮНІСЕФ, МВС України

Щоб захистити себе та свою дитину за кордоном, важливо знати про можливу небезпеку та дотримуватися простих правил: 

1.   Завчасно зробіть фото всіх документів, які посвідчують вашу особу та особу дитини. Зберігайте копії цих документів у вашій електронній скринці, щоб мати до них доступ навіть якщо втратите телефон. 

2.   Нікому не залишайте свій паспорт та документи дитини (під заставу, для «оформлення документів», реєстрації або з інших причин).

3.   Довіряйте лише офіційним представникам влади, неурядових та міжнародних організацій або волонтерам приймаючої країни. Зазвичай вони одягнені у форму, мають бейдж або знаходяться в офіційних установах.  Не соромтесь попросити пред’явити документ, що засвідчує приналежність до організації.

4.   Подбайте про те, щоб у кишені дитячого одягу була записка з інформацією про дитину (ім'я, прізвище, рік народження, ваші контакти, контакти інших близьких людей, медичні потреби, якщо вони є). Якщо дитина досить доросла, попросіть її запам'ятати цю інформацію.

5.   Не залишайте дітей з незнайомими людьми, якщо вони не є представниками влади приймаючої країни або волонтерами. Залишати дитину можна лише в офіційних  спеціально призначених для цього центрах, які надають послуги з дозвілля, освіти або інші для дітей та їхніх батьків.

6.   Зустрічайтеся з незнайомими людьми, якщо це потрібно, лише в громадських місцях. Попередьте знайомих про те, куди ви пішли та з ким маєте зустрітися.

7.   Намагайтеся постійно перебувати в контакті з дитиною (тримайте за руку, не відходьте від візка), знаходячись у натовпі або у приміщенні з великою кількістю людей.  

8.   Проговоріть з дитиною, як діяти, якщо вона загубилася: залишатися на тому місці, де це сталося; звертатися за допомогою лише до людей у формі; не панікувати; нікуди не йти з іншими дорослими, якщо вони не є представниками поліції або іншими людьми у формі (соціальними працівниками, лікарями тощо).

9.   Користуйтеся лише офіційними джерелами інформації для отримання допомоги у країні призначення, а саме: офіційні сайти посольств та консульств України в країнах вашого перебування, їхні представництва у соціальних мережах, які обов’язково є верифікованими (синьою галочкою); міграційні служби та міжнародна організація з міграції; міністерства закордонних та внутрішніх справ; управління соціального забезпечення та страхування в країнах перебування. 

 Якщо ви або ваша дитина в небезпеці – телефонуйте 102 (якщо ви в Україні), звертайтеся до посольства/консульства України (якщо ви за кордоном) або телефонуйте за лінією екстреної допомоги в ЄС - 112

Рекомендації розроблено за участі експертів МВС України.