Профілактика ризикованої поведінки

Завдяки тому, що у дитини менше здатності до самоконтролю, ніж у дорослого, ознаки суїцидальної поведінки можна побачити, крім того, вони яскравіші. А саме:

• різкі перепади настрою, без причини, які дитина не може пояснити;

• ворожість;

• прагнення відсторонитися від батьків;

• соціальна ізоляція;

• самокритика, дуже низька самооцінка;

• дратівливість;

• агресія;

• зміни харчової поведінки;

• відсутність гігієни;

• кардинальні зміни зовнішнього вигляду;

• підозрілі нові знайомі;

• захоплення дитини музикою, фільмами, відеороликами, книгами, сюжети яких мають теми суїциду;

• зникнення з будинку грошей і речей;

• безсоння, сонливість вдень;

• різке зниження успішності;

• падіння фізичної активності;

• втрата інтересу до занять/хобі;

• в розмовах звучать теми про самогубство/суїцидальні наміри;

• захоплення кумирами-самогубцями;

• апатичний чи депресивний стан;

• виникнення на тілі поранень чи слідів від них (шрами, подряпини);

• байдужість до свого зовнішнього вигляду.

• Не обов’язково, щоб були присутні всі ознаки, навіть наявність одного пункту — сигнал до довірливої бесіди з дитиною.

• Довіряти своїй дитині!

• Вміти слухати свою дитину. Більшість дітей діляться про те, що хочуть вчинити замах на своє життя.

• Якщо у вас в родоводі були люди, які вчиняли самогубство, важливо розуміти, що є ризики для наступних поколінь (але важливо пам’ятати — самогубство не передається у спадок, це не генетичне захворювання чи захворювання взагалі!).

• Переглянете свій стиль виховання. Виключіть з нього авторитарність.

• Ваша дитина дорослішає, відповідно, змінюються ваші стосунки. Чи готові ви до цього? В основі ваших стосунків вже лягає не повчання, а договір, прохання та інформування.

• Допоможіть дитині сформувати критичне мислення.

• Не ігноруйте дитячі погрози.

• Постійно говоріть та проявляйте любов до дитини.

• Дайте дитині зрозуміти, що кожна її проблема — не дурниця та вам не байдуже.

• Поговоріть з дитиною про те, що з кожної проблеми завжди можна знайти вихід. Можливо, цей вихід не сподобається або він не такий ідеальний як хотілося, але він завжди є. Суїцид — це не спосіб розв’язання проблеми!

• Для підлітків значущими людьми в цей час стають далеко не батьки, тому не соромтеся звертатися до інших по допомогу. Можливо, це родич чи друг. Проаналізуйте та дізнайтеся, хто для вашої дитини авторитетна людина.

• За бажанням можете звернутися до психолога чи психіатра.

• Повідомити дорослого! Не бійся бути зрадником, розповівши дорослим про суїцидальні симптоми чи наміри твого друга/подруги/знайомого — ти врятуєш життя!

• Якщо ти почув, що друг/подруга, хочуть спробувати небезпечний челендж, гру чи занурилися у тему суїциду через музику, фільми, книги, відео, намагайся вмовити їх зайнятися іншими справами, не пов’язаними з самогубствами.

• Якщо друг/подруга/знайомий хоче тобі розповісти про свої переживання, не відштовхуй та не насміхайся. Вислухай та підтримай!