Форми здобуття освіти

№_09_1_від_2024_р_Про_зміну_форми_навчання.docx

Маломихайлівсьий ліцей Криничанського району організовує здобуття освіти за наступними формами:



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

23 квітня 2019 року № 536

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

22 травня 2019 р. за № 547/33518

Положення

про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок здобуття загальної середньої освіти за інституційною формою, що організовується у закладах загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та інших закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні освіти (далі - заклади освіти).

2. До інституційної форми здобуття загальної середньої освіти належать очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна та мережева.

3. Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть створювати класи (групи) з денною, вечірньою, заочною, дистанційною формами здобуття освіти, укладати договори про організацію мережевої форми здобуття освіти з іншими суб'єктами освітньої діяльності.

Інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладами освіти, оприлюднюється на їх веб-сайтах (за їх відсутності - на веб-сайтах засновників).

4. Здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки, інші законні представники за особистою заявою можуть обирати очну (денну, вечірню), заочну, дистанційну або мережеву форму здобуття загальної середньої освіти відповідно до їх інтересів, здібностей, освітніх потреб, можливостей і досвіду.

Зарахування осіб до державних і комунальних закладів загальної середньої освіти для здобуття освіти за інституційною (денною, вечірньою, заочною, дистанційною, мережевою) формою здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016.

Зарахування осіб до приватних і корпоративних закладів загальної середньої освіти для здобуття освіти за інституційною формою здійснюється у порядку, визначеному засновником (засновниками).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється в порядку, визначеному відповідними актами законодавства.

5. Права та обов'язки учасників освітнього процесу в разі організації здобуття освіти за інституційною формою визначаються Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти.

6. Організація здобуття освіти за інституційною формою здійснюється відповідно до освітньої програми закладу освіти. Результати навчання осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, мають відповідати вимогам відповідних державних стандартів загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація та звільнення від неї осіб, які здобувають освіту за інституційною формою, здійснюються відповідно до законодавства.

7. Для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти можуть бути створені умови для засвоєння ним освітньої програми за індивідуальним навчальним планом.

8. Оплата праці педагогічних працівників, які забезпечують здобуття освіти за інституційною формою, здійснюється відповідно до нормативно-правових актів у сфері освіти.

II. Очна (денна, вечірня) форма здобуття загальної середньої освіти

1. Здобуття загальної середньої освіти за денною формою може бути організовано для осіб, як правило, віком від 6 років, які навчаються у 1 - 11 (12) класах.

Здобуття базової середньої та профільної загальної середньої освіти за вечірньою формою може бути організовано для осіб віком від 14 років, які завершили здобуття початкової освіти. Заклади освіти організовують здобуття освіти за вечірньою формою незалежно від місця проживання здобувачів освіти.

2. Наповнюваність класів у закладах освіти, в яких організовано здобуття освіти за очною (денною, вечірньою) формою, та поділ класів на групи у разі вивчення окремих предметів визначаються відповідно до законодавства.

3. За наявності достатнього та високого рівнів навчальних досягнень здобувачі освіти за вечірньою формою можуть прискорено завершити здобуття повної загальної середньої освіти (у 10 - 11 (12) класах).

Організація прискореного здобуття освіти може здійснюватися за рішенням педагогічної ради закладу освіти на підставі особистої заяви здобувача освіти (у разі досягнення повноліття) або одного з його батьків, інших законних представників. Строк здобуття освіти визначається в індивідуальному навчальному плані здобувача освіти.

За необхідності здобувач освіти складає академічну різницю за графіком, затвердженим наказом керівника закладу освіти.

Підсумкове оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти, який прискорено завершив здобуття повної загальної середньої освіти, та його атестація здійснюються на загальних підставах.

III. Заочна форма здобуття освіти

1. Здобуття базової середньої та профільної загальної середньої освіти за заочною формою може бути організовано для осіб віком від 14 років, які завершили здобуття початкової освіти.

Заклади освіти організовують здобуття освіти за заочною формою незалежно від місця проживання здобувачів освіти.

2. Класи з числа здобувачів освіти за заочною формою в державних і комунальних закладах освіти створюються за наявності не менше 9 осіб. У приватних і корпоративних закладах освіти мінімальна наповнюваність класів визначається засновником (засновниками).

3. Здобуття освіти за заочною формою відбувається під час короткочасних сесій та у проміжку між ними. Форми організації освітнього процесу в сесійний та міжсесійний періоди визначаються освітньою програмою закладу освіти.

4. Для організації здобуття освіти за заочною формою заклад освіти може мати у своєму складі навчально-консультаційні пункти, на базі яких організовуються групові консультації та заліки, що складаються всіма здобувачами освіти.

IV. Дистанційна форма здобуття освіти

1. Дистанційне навчання може бути реалізовано шляхом застосування дистанційної форми як окремої форми здобуття освіти або використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання за різними формами здобуття освіти, їх поєднання.

2. Рішення про організацію здобуття освіти за дистанційною формою у закладі освіти ухвалюється з урахуванням необхідних матеріально-технічних, кадрових та інших ресурсів.

3. Для організації дистанційного навчання як окремої форми здобуття освіти у закладах освіти можуть створюватися класи (групи) з дистанційною формою здобуття освіти. Наповнюваність класів для організації дистанційної форми освіти визначається відповідно до законодавства.

Навчальний час у разі організації здобуття освіти за дистанційною формою встановлюється закладом освіти:

4. Порядок організації освітнього процесу за дистанційною формою здобуття освіти визначається Положенням про дистанційне навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за № 703/23235 (зі змінами).

V. Мережева форма здобуття освіти

1. Для організації здобуття освіти за мережевою формою заклад освіти залучає інших суб'єктів освітньої діяльності.

З метою використання додаткової матеріально-технічної бази за потреби до мережевої взаємодії можуть залучатися інші юридичні особи, залучені до діяльності освітнього округу, міжшкільні ресурсні центри, наукові установи тощо.

Мережева взаємодія є способом координації спільної освітньої діяльності, що здійснюється на договірних засадах різними суб'єктами освітньої діяльності для організації здобуття освіти за мережевою формою.

2. Метою організації мережевої взаємодії між суб'єктами освітньої діяльності є залучення та використання додаткових ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних та інших), необхідних для забезпечення якості освіти, зокрема:

3. Здобуття освіти за мережевою формою може організовуватися для класів (груп) та окремих здобувачів освіти з метою забезпечення їх індивідуальної освітньої траєкторії.

4. Застосування мережевої форми здобуття освіти може поєднуватися із очною (денною та вечірньою), заочною та дистанційною формами.

5. Пропозиції педагогічній раді закладу освіти щодо організації здобуття освіти за мережевою формою можуть внести учасники освітнього процесу, заклади освіти та інші суб'єкти, які можуть бути залучені до мережевої взаємодії.

Зарахування здобувачів освіти на мережеву форму здобуття освіти здійснюється за їх заявою (у разі досягнення повноліття) або заявою одного з батьків, інших законних представників. У разі організації мережевої форми здобуття освіти для вивчення окремих навчальних предметів у заяві зазначаються ці предмети.

6. Для забезпечення організації здобуття освіти за мережевою формою укладається договір між закладом освіти, до якого зараховані здобувачі освіти (базовим закладом), та іншим суб'єктом (іншими суб'єктами) освітньої діяльності (партнером (партнерами)).

Базовий заклад і партнер визначають освітню програму (освітні програми), оволодіння якою (якими) забезпечується мережевою взаємодією, та її (їх) компоненти (навчальні предмети, форми організації освітнього процесу тощо); ресурси, які використовуються суб'єктами освітньої діяльності для забезпечення здобуття освіти за мережевою формою; фінансування організації здобуття освіти за мережевою формою; механізм взаємодії учасників освітнього процесу при організації мережевої форми здобуття освіти.

7. Для забезпечення здобуття освіти за мережевою формою учасники мережевої взаємодії можуть спільно розробляти і затверджувати освітні програми у порядку, визначеному законодавством.

8. Заклад освіти, до якого зараховано здобувачів освіти (далі - базовий заклад), відповідає за здійснення контролю за реалізацією освітньої програми в повному обсязі. Суб'єкт освітньої діяльності, що є партнером мережевої взаємодії, відповідає за реалізацію компонентів освітньої програми, визначених у договорі.

9. Результати навчання здобувачів освіти за мережевою формою обліковуються базовими закладами у класному журналі на підставі витягів із журналів, які ведуться партнерами мережевої взаємодії.

10. Документи про здобуття освіти за мережевою формою видаються базовими закладами освіти.

Генеральний директор директорату

дошкільної та шкільної освіти                              А. О. Осмоловський





ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти

і науки України

12.01.2016  № 8

(у редакції наказу Міністерства

освіти і науки України

від 10 липня 2019 року № 955)



Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

03 лютого 2016 р.

за № 184/28314

ПОЛОЖЕННЯ

про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок організації здобуття загальної середньої освіти (далі - здобуття освіти) за індивідуальною формою, що здійснюється закладами загальної середньої освіти та іншими закладами освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні освіти (далі - заклади освіти), або батьками, іншими законними представниками здобувачів освіти (далі - батьки).

2. Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.

Для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 квітня 2013 року за № 703/23235.

Інформація про форми здобуття освіти, що забезпечуються закладами освіти, оприлюднюється на їх веб-сайтах (за їх відсутності - на веб-сайтах засновників).

3. Здобувачі освіти (у разі досягнення повноліття) або їх батьки можуть обирати індивідуальну форму здобуття освіти відповідно до їх інтересів, здібностей, потреб, мотивації, можливостей і досвіду.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

4. Зарахування на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року.

Переведення на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання чи державної підсумкової атестації (далі - атестація). Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на тимчасово окупованій території України, території проведення антитерористичної операції (на період її проведення), території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС),- на період здійснення зазначених заходів (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

5. Зарахування осіб до державних і комунальних закладів загальної середньої освіти на індивідуальну форму здобуття освіти, переведення та відрахування їх із таких закладів освіти здійснюється відповідно до пунктів 4, 5, 8 розділу I, розділу III, пункту 1 розділу IV Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016. Документи, які додатково подаються для зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти, визначаються розділами II-IV цього Положення. Іноземці та особи без громадянства додатково подають копію документа, що підтверджує законність їх перебування в Україні.

Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти (крім приватних і корпоративних) на індивідуальну форму здобуття освіти, переведення та відрахування їх із таких закладів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 945/32397.

Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних закладів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти визначається засновником (засновниками).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та інших закладів освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до законодавства.

6. Облік здобувачів освіти, зарахованих (переведених) на індивідуальну форму, здійснюється відповідно до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684.

7. Керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами), організації та проведення консультацій, надання доступу здобувачам освіти до безкоштовного користування підручниками, навчальними посібниками та іншою літературою бібліотечного фонду, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною інфраструктурою закладу освіти тощо.

Керівник закладу освіти ознайомлює здобувачів освіти, їх батьків (одного з них) із порядком організації відповідної індивідуальної форми здобуття освіти, визначеним цим Положенням та іншими актами законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Керівник закладу освіти здійснює контроль за виконанням освітніх програм, за якими навчаються здобувачі освіти за індивідуальною формою.

8. Індивідуальний навчальний план, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, розробляють педагогічні працівники закладу освіти у взаємодії зі здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів. До розроблення індивідуального навчального плану можуть залучатися інші фахівці, які відповідно до законодавства можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами.

Батьки можуть брати участь у розробленні індивідуального навчального плану та погоджувати його.

Індивідуальний навчальний план затверджує керівник закладу освіти.

Індивідуальний навчальний план розробляється на основі освітньої програми закладу освіти. За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку.

Індивідуальний навчальний план має охоплювати всі навчальні предмети інваріантної частини або базові, вибірково-обов’язкові предмети відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти.

Індивідуальним навчальним планом можуть визначатися форми та засоби оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти.

Виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти фіксуються в окремому журналі.

9. Оцінювання навчальних досягнень і атестація здобувачів освіти за індивідуальною формою здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти та особливостей, визначених цим Положенням.

Заклади освіти забезпечують ознайомлення здобувачів освіти з переліком питань, за якими здійснюється оцінювання навчальних досягнень та/або атестація.

До здобувачів початкової освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (далі - Державний стандарт початкової освіти), застосовується формувальне, завершальне (підсумкове) оцінювання (залежно від особливостей індивідуальної форми здобуття освіти згідно з цим Положенням). Засоби оцінювання визначає педагогічний працівник з урахуванням змісту індивідуального навчального плану здобувача освіти. Результати оцінювання та рекомендації батькам щодо організації подальшого навчання зазначаються у свідоцтві досягнень, що видається відповідно до Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року № 762, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 року за № 924/27369 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621). За рішенням педагогічної ради закладу освіти батькам може бути рекомендовано переведення здобувачів освіти (крім тих, які здобувають освіту за педагогічним патронажем) на іншу форму здобуття освіти.

10. Видача документів про освіту, у тому числі з відзнакою, та відзначення успіхів здобувачів освіти (нагородження похвальними листами, грамотами тощо) здійснюється відповідно до законодавства у сфері загальної середньої освіти.

II. Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

1. Екстернат організовується для осіб, які:

1) із поважних причин (стан здоров’я, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру, збройний конфлікт тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають загальну середню освіту за кордоном;

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували зміст окремих навчальних предметів;

7) бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів;

8) засуджені до довічного позбавлення волі.

2. Екстерном є особа (незалежно від віку), зарахована (переведена) на екстернат для:

самостійного засвоєння освітньої програми протягом навчального року та проходження річного оцінювання навчальних досягнень та/або атестації;

лише проходження річного оцінювання навчальних досягнень та/або атестації.

3. У заяві про зарахування (переведення) на екстернат зазначається підстава відповідно до пункту 1 цього розділу. До заяви додається(ються) відповідний(і) документ(и), що підтверджує(ють) наявність такої підстави (крім підстав, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 1 цього розділу).

Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи, які проживають на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Особи, зазначені у підпунктах 2, 6 пункту 1 цього розділу, зазначають у заяві навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або атестацію екстерном.

4. Зарахування особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого рівня освіти чи результатів оцінювання та/або атестації, здійснюється після оцінювання її рівня навчальних досягнень. Оцінювання проводить заклад освіти, в якому організовується екстернат на підставі заяви (за формою згідно з додатком 1 до цього Положення) особи, яка подавала заяву про зарахування (переведення) на екстернат.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до цього Положення (далі - протокол оцінювання).

5. Для осіб, зазначених у підпункті 7 пункту 1 цього розділу, екстернат організовується в поєднанні з денною або іншою інституційною формою здобуття освіти (без зарахування на екстернат) на підставі особистої заяви одного з батьків чи повнолітнього здобувача освіти за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.

Індивідуальний навчальний план у такому разі розробляється на основі освітньої програми закладу освіти.

Проведення річного оцінювання та/або атестації екстернів здійснюється в порядку, визначеному пунктом 4 цього розділу.

6. Оцінювання навчальних досягнень екстернів (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти) за відповідний клас (річне оцінювання) або за рівень повної загальної середньої освіти проводиться з усіх предметів інваріантної частини чи базових, вибірково-обов’язкових предметів відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти.

За результатами оцінювання виставляється річна оцінка з кожного предмета.

Результати оцінювання навчальних досягнень екстернів за відповідний клас (річне оцінювання) оформлюються протоколом оцінювання.

Особи, які здобувають освіту екстерном на підставах, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 1 цього розділу, продовжують навчання за цією формою здобуття освіти за умови засвоєння освітньої програми на рівні навчальних досягнень не нижче середнього, що підтверджується результатами річного оцінювання.

У разі встановлення у таких здобувачів освіти початкового рівня навчальних досягнень з предмета(ів) інваріантної частини або базових, вибірково-обов’язкових предметів відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти, вони можуть бути переведені на інституційну форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

7. Для здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, проводиться завершальне (підсумкове) оцінювання з усіх навчальних предметів інваріантної частини навчального плану освітньої програми.

Навчальний час для проведення завершального (підсумкового) оцінювання визначає заклад освіти, але не більше ніж 2 навчальні години.

8. Оцінювання екстернів проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Оцінювання навчальних досягнень осіб, які здобували або здобувають загальну середню освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, може здійснюватися протягом усього навчального року.

Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання навчальних досягнень за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти.

9. Екстерни, які здобували або здобувають загальну середню освіту за кордоном, для отримання відповідних документів про освіту проходять річне або завершальне (підсумкове) оцінювання та атестацію.

10. Екстерни, які проживають або проживали на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення та в один рік проходять атестацію за рівні базової та профільної середньої освіти, можуть пройти атестацію за рівень базової середньої освіти без наявності річного оцінювання навчальних досягнень (крім навчальних предметів «Українська мова», «Українська література», «Історія України», «Історія: Україна і світ», «Географія», «Громадянська освіта», «Правознавство», «Основи правознавства», «Захист Вітчизни»). У такому разі екстерни заповнюють освітню декларацію про завершення здобуття базової середньої освіти за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів за рівень базової середньої освіти визначаються відповідно до освітньої декларації та зазначаються в додатку до відповідного документа про освіту як результати атестації.

III. Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

1. Здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою можливе для осіб віком до 18 років, батьки яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу здобуття освіти.

Батьки здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

2. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки.

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються навчальні досягнення.

3. Батьки обирають заклад освіти, в якому буде організовано здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою. Заклад загальної середньої освіти території обслуговування, яка визначається відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016, не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму.

4. Для запобігання порушенням прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про здобувачів освіти, зарахованих (переведених) на сімейну (домашню) форму.

5. Для забезпечення здобуття дитиною освіти за сімейною (домашньою) формою між закладом освіти і батьками (одним із них) може укладатися договір про надання освітніх послуг.

6. Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти) проходять оцінювання навчальних досягнень не рідше ніж 4 рази на рік, у тому числі підсумкове (семестрове/піврічне та річне), а також атестацію.

Завдання для підсумкового оцінювання та атестації здобувачів освіти складає заклад освіти з урахуванням очікуваних результатів навчання, встановлених в освітній програмі та навчальних програмах з окремих предметів, а також особливостей засвоєння освітньої програми, визначених індивідуальним навчальним планом.

Якщо за результатами підсумкового оцінювання та/або атестації здобувачів освіти встановлено рівень їх навчальних досягнень не нижче середнього, вони можуть продовжувати навчання за сімейною (домашньою) формою.

Якщо за результатами підсумкового оцінювання здобувачів освіти за одним або кількома навчальними предметами встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень або здобувачі освіти не пройшли підсумкового оцінювання без поважних причин, вони можуть повторно пройти оцінювання протягом місяця (у межах навчального року). Батьки мають створити умови, які забезпечують підвищення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти і повторне проходження ними оцінювання. Якщо за результатами повторного оцінювання здобувачів освіти встановлено початковий рівень їх навчальних досягнень, вони можуть бути переведені на інституційну форму здобуття освіти відповідно до рішення педагогічної ради закладу освіти.

7. До здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, застосовується формувальне (не рідше ніж тричі на рік) та завершальне (підсумкове) оцінювання, а також атестація.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання. Формувальне та завершальне (підсумкове) оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків і може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Навчальний час для проведення оцінювання визначає заклад освіти, але не більше ніж 3 навчальні дні упродовж навчального року для формувального оцінювання та не більше ніж 2 навчальні години для завершального (підсумкового) оцінювання. Навчальний час для проведення оцінювання визначається з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм.

IV. Педагогічний патронаж

1. Педагогічний патронаж може бути організовано для:

1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту та проживають у селах і селищах (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб);

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я та не можуть відвідувати навчальних занять у класах, створених безпосередньо в закладах охорони здоров’я, у зв’язку із чим організація освітнього процесу здійснюється біля їх лікарняного ліжка відповідно до законодавства;

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (якщо кількість здобувачів освіти у класі закладу освіти становить менше ніж 5 осіб);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

2. Педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).

3. Педагогічний патронаж передбачає:

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

забезпечення освітнього процесу необхідними засобами навчання з урахуванням індивідуальних потреб здобувача освіти;

можливість періодичного залучення здобувача освіти до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами.

4. Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж осіб, зазначених у підпунктах 2–5 пункту 1 цього розділу, до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

5. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти із залученням (за потреби) фахівців інклюзивно-ресурсного центру, інших фахівців, які відповідно до законодавства можуть проводити (надавати) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами.

6. Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти, і починається не раніше ніж через 3 дні після того, як хворий влаштувався до закладу охорони здоров’я. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів, які проходять лікування, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року). Контингент таких здобувачів освіти ураховується в статистичних звітах тих закладів освіти, у яких вони навчаються постійно та з яких вони не відраховуються. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання навчальних досягнень здобувача освіти вказуються у довідці, що видає заклад освіти, який організовує педагогічний патронаж, за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, організовують заклади освіти, до яких вони зараховані.

7. Здобувачі освіти (крім тих, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти) проходять поточне та підсумкове (семестрове/піврічне та річне) оцінювання навчальних досягнень, а також атестацію.

До здобувачів освіти, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, застосовується формувальне та завершальне (підсумкове) оцінювання. Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

V. Оплата праці педагогічних працівників, які здійснюють навчання здобувачів освіти за індивідуальною формою

1. Оплата праці педагогічних працівників закладів освіти за проведення занять за індивідуальною формою здобуття освіти, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання, здійснюється відповідно до законодавства у сфері освіти.

Інші види діяльності педагогічних працівників щодо організації здобуття освіти за індивідуальною формою (розроблення індивідуального навчального плану, підготовка та проведення оцінювання навчальних досягнень тощо) заклад освіти може оплачувати за рахунок власних надходжень та інших джерел, не заборонених законодавством.

Оплата праці педагогічних працівників за проведення атестації екстернів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про оплату праці педагогічних працівників за проведення атестації у екстернів» від 19 березня 2001 року № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2001 року за № 924/6115.

2. Для екстернів і здобувачів освіти за сімейною (домашньою) формою відводиться:

на проведення підсумкового, формувального оцінювання - 1 академічна година з кожного навчального предмета, завершального (підсумкового) оцінювання - 1-2 академічні години;

на перевірку письмових робіт - 20 хвилин на кожну роботу з державної мови або мов національних меншин, 30 хвилин на кожну роботу з усіх інших навчальних предметів;

на проведення консультацій - 15 хвилин на одного здобувача освіти з кожного навчального предмета згідно з графіком, затвердженим керівником закладу освіти (але не більше ніж 3 години на навчальний предмет відповідного класу на рік).

3. Персональний склад педагогічних працівників, які здійснюють навчання за формою педагогічного патронажу, кількість навчальних годин для її організації визначаються наказом керівника закладу освіти відповідно до кількості навчальних предметів інваріантної складової або базових, вибірково-обов’язкових предметів відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти, за умови виконання вимог державних стандартів повної загальної середньої освіти.

Кількість навчальних годин визначається з розрахунку:

для здобувачів освіти, зазначених у підпунктах 1, 4, 5 пункту 1 розділу IV цього Положення:

1-4 класи - 5 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;

5-9 класи - 8 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;

10,11 класи - 12 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;

для здобувачів освіти, зазначених у підпунктах 2, 3 пункту 1 розділу IV цього Положення (без урахування годин на проведення корекційно-розвиткових занять для осіб, які навчаються в інклюзивних і спеціальних класах):

1-4 класи - 10 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;

5-9 класи - 14 годин на тиждень на кожного здобувача освіти;

10, 11(12) класи - 16 годин на тиждень на кожного здобувача освіти.

{Положення в редакції Наказу Міністерства освіти і науки № 955 від 10.07.2019}

Директор департаменту

загальної середньої

та дошкільної освіти                                                                                             Ю.Г. Кононенко


ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСІВ

Алгоритм створення інклюзивного класу:

Нюанси створення інклюзивного класу:

* У законодавстві використовується слово “оцінка” на позначення проходження тестування в ІРЦ. З погляду правил української мови це неправильно, адже оцінка – це те, що з’являється після оцінювання. Тому  цьому тексті ми використовуємо слово “оцінювання”.

Є лист МОН від 16.06.2020 року №1/9-328 “Щодо методичних рекомендацій з організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини”. Згідно з ним, щоби підтвердити або змінити висновок про комплексне оцінювання, має збиратися консиліум, до якого рекомендують залучити представника органу управління освітою, методиста обласного РЦПІО, фахівців ІРЦ, практичного психолога, який має міжнародний сертифікат, педпрацівників ЗЗСО, корекційних педагогів спеціальних ЗЗСО (за потреби), фахівців сфери соціального захисту (за потреби), батьків або запропонованих ними фахівців, щоби це оцінювання було комплексним і правильним.