Протидія сексуальному насильству щодо дитини
Що включає в себе поняття "сексуальне насильство щодо дитини?"
Заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, яка не досягла передбаченого законодавством віку для заняття діяльністю сексуального характеру [відповідно до українського законодавства це – 16 років];
● заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, коли:
- використовується примус, сила чи погрози, або
- насильство здійснюється зі свідомим використанням довіри, авторитету чи впливу на дитину, зокрема в сім’ї, або
- насильство здійснюється в особливо вразливій для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної неспроможності або залежного становища.
(ст. 18 Конвенція Ради Європи про захист дітей
від сексуальної експлуатації та сексуального насильства)
● Сексуальне насильство щодо дитини як форма домашнього насильства включає:
- будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно дитини незалежно від її згоди або в присутності дитини;
- примушування дитини до акту сексуального характеру з третьою особою;
- інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
(п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та
протидії домашньому насильству»2)
Пам'ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв'язок"
З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).
Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
пропагує невігластво, неповагу до батьків;
пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.
З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.
Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.
Мобільний телефон та порнографія.
Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.
На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.
Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!
Передача контенту
Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).
Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.
Є декілька способів передачі мобільного контенту:
MMS повідомлення;
За допомогою Bluetooth® (блютус);
ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).
Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.
Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.
MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).
Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.
IrDA - Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.
Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.
Замовлення контенту через SMS
Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).
Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.
Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.
Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.
Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)
Абонент телефонує на короткий номер.
Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.
Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.
Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).
Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Закачування контенту з WAP-порталу
Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Вибирає потрібний йому контент.
Закачує вибраний контент.
Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.
Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.
Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:
якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
якого роду інформація надається через даний сервіс;
чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
контактну адреса call-центру контент-провайдера.
У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.
Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.
Вибір за Вами.
Діти в Інтернеті
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
Що роблять підлітки в он-лайні
В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
Як навчити молодь безпечній поведінці в Інтернеті (Добірка ресурсів з сайту освітнього омбудсмена)
9 лютого світ вчергове відзначив День безпечного Інтернету. Адже Всесвітня мережа – не лише простір для отримання знань, а й місце небезпек, якщо не знати простих правил поведінки в мережі й не володіти знаннями, як себе захистити.
Молодь є особливо вразливою. Для того, щоб Інтернет був безпечним і не заподіяв шкоди для маленького чи дорослого громадянина, як батькам, так і педагогам варто постійно проводити навчання безпечній поведінці в Інтернет-просторі.
Щороку до всесвітнього Дня безпечного Інтернету проводиться багато різних ініціатив. Пропонуємо вам добірку різноманітних онлайн-курсів, відеоуроків, посібників та інших матеріалів для педагогів, учнів та батьків про те, як зробити Інтернет безпечним, захистити себе й інших, які підібрав Центр кращого Інтернету.
Навчально-методичні ресурси
Робочий зошит для підлітків the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо);
Посібник для вчителів the Web We Want (Інтернет, який ми хочемо);
Методичні рекомендації для використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита “Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want);
Методичні рекомендації «Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення»;
Відеорозмова з професійними спільнотами “Безпека підлітків у мережі Інтернет”
Відео про безпеку в Інтернеті від Координатора проєктів ОБСЄ в Україні:
– “Захистити свої гроші під час онлайн-шопінгу”;
– “Захисти свою персональну інформацію”;
Відеоуроки для професіональних спільнот від проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».
Відеоурок 1 – Захист дітей онлайн
Відеоурок 2 – Сексуальний шантаж
Відеоурок 3 – Секстинг
Відеоурок 4 – Секс-чатинг
Відеоурок 5 – Грумінг
Відеоурок 6 – Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти
Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» від проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні».
Рекомендації Міжнародного союзу електрозв’язку щодо захисту дітей у цифровому середовищі:
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для батьків та освітян»
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для індустрій»
«Захист дітей у цифровому середовищі: рекомендації для органів державної влади»
Міні-книга про права та правила безпеки дітей у цифровому середовищі та робочий зошит від Міжнародного союзу електрозв’язку
«Робочий зошит із безпеки в цифровому середовищі. Виконай завдання разом із Санго»
Вебінари Школи онлайн-безпеки дітей
Чат-бот “Кіберпес” від Міністерства цифрової трансформації.
А чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатися за допомогою.
Права та обов'язки батьків:
Як і в будь-якому колективі, так і в сім’ї між її членами існують різноманітні стосунки. Кожна із сторін має свої права і обов’язки, тобто дотримується правил поведінки, що встановлюються державою, з метою упорядкування сімейних відносин. В сім’ї вони поділяються на особисті і майнові. Як і в будь-якому колективі, так і в сім’ї між її членами існують різноманітні стосунки. Кожна із сторін має свої права і обов’язки, тобто дотримується правил поведінки, що встановлюються державою, з метою упорядкування сімейних відносин. В сім’ї вони поділяються на особисті і майнові.
● Батьки визначають ім’я, громадянство і навіть національність дитини. Кожна дитина з народження отримує громадянство і якщо один з батьків громадянин України, то і дитина стає або може стати, за певних умов, громадянином України. Батьки повинні представляти інтереси дитини у всіх установах, навіть, у судах. Право і обов’язок батька визначати місце проживання своїх дітей. Але найголовніший компонент батьківського піклування є право і обов’язок виховувати своїх дітей. Якщо батьки ухиляються від цього, то їх чекають суворі покарання. Але ї діти зобов’язані піклуватися про батьків і надавати їм допомогу.
● За життя батьків діти не мають права на їх майно, а батьки управляють майном дітей, якщо воно їм було їм подароване, на певних умовах.
● Батьки утримують своїх дітей до 18 років, якщо вони цього не роблять, то з них стягуються кошти (аліменти) на утримання дитини. Як бачимо батьки мають значні права і несуть відповідальність за дітей. Закони держави направлені на захист інтересів дітей і на зміцнення сім’ї.
● А якщо шлюб розпадається, то держава допомагає розібратися у майнових стосунках між чоловіком і дружиною, слідкуючи за тим, щоб права дитини не порушувалися.
● Чому держава повинна це робити? Ще раз повторимося, що сім’я — це фундамент суспільства, його первинний осередок, який забезпечує відтворення і продовження людського роду, є джерелом духовного розвитку та матеріального добробуту людини. Сім’я завжди знаходилась в центрі складних економічних процесів, що відбуваються в суспільстві і вона одночасно є основним замовником і споживачем усього, що виробляє держава. Тому від економічної спроможності та внутрішньої цілісності сім’ї залежить стабільність діяльності економічних механізмів, а значить і держави в цілому. Міцна родина є запорукою міцної держави
Як бути уважними батьками та дбати про онлайн-безпеку дитини.
Кампанія звертає увагу батьків та осіб, які їх замінюють, на те, що їм належить ключова роль у захисті дітей від загроз онлайн.
В основному йдеться про зваблення у мережі. За допомогою маніпуляцій дітей схиляють до створення матеріалів еротичного характеру, а іноді до реальних зустрічей та сексуального використання. Онлайн-маніпулятори зазвичай обирають своїми цілями дітей, які потребують уваги, схвалення, визнання цінності, та тих, які залишилися сам на сам із власними проблемами. Удавана підтримка часто стає механізмом втягування дитини в небезпечні стосунки.
Діти, батьки яких виявляють увагу до їхньої поведінки, знаходять час на розмови, вміють помітити потреби та йдуть їм назустріч, значно менше наражаються на маніпуляції, в тому числі в мережі. Тому гасло кампанії звучить так: «Батьківство – це виклик. Будь пильним, аби чогось не проґавити». Головний елемент кампанії – короткометражний фільм, який привертає увагу до проблеми, а брошура, сайт, а також сценарії занять допомагають розібратися, що таке уважне батьківство і як подбати про онлайн-безпеку дитини.
Кампанія «Уважні батьки» вперше була реалізована 2017 року в Польщі Фундацією «Даємо дітям силу» в рамках заходів Польського центру Програми «Безпечний Інтернет». В Україні кампанію координує Український фонд «Благополуччя дітей» за підтримки ОАК Foundaঞ on та Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.
Посібник "Уважні батьки" від УФ "Благополуччя дітей"
Протидія булінгу у ЗЗСО
Закон про булінг. Що потрібно знати педагогам.
Однією з найбільш актуальних проблем насьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект №8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України.
Поняття «булінг».
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Адміністративна відповідальність за булінг.
Відтепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.
Права та обов’язки здобувачів освіти.
У закладах освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.
На отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг матимуть право:
● особи, які постраждала від булінгу (цькування),
● особи, які стали свідком боулінгу,
● особи, які вчинили булінг (цькування).
При цьому здобувачі освіти зокрема зобов’язані:
-поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
-відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
-повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Права та обов’язки освітян.
Педагогічним працівникам та керівникам закладів освіти слід уважно ставитись до всіх випадків булінгу, повідомляти про них, уважно розглядати заяви, забезпечувати вжиття заходів щодо протидії булінгу, розробляти плани, публікувати їх на сайтах і вчасно інформувати органи Національної поліції та службу у справах дітейпро випадки булінгу. В іншому випадку передбачена адміністративна відповідальність за приховування таких ситуацій.
Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), він також:
● розглядатиме заяви про випадки булінгу (цькування): здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування;
● скликатиме засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживатиме відповідних заходів реагування;
● забезпечуватиме виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).
У закладах освіти мають бути розроблені:
● правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
● план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
● порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
● порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).
Права та обов’язки педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу також розширились. Відтепер вони також мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю і зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Всі випадки булінгу в школі мають розглядатись створеною в закладі комісією з розгляду випадків цькування.
Відповідальність.
Запам’ятайте самі та навчіть свою дитину про відповідальність за заподіяння шкоди іншій особі. До адміністративної відповідальності притягуються з 16 років, а до того відповідальність за вчинки дітей несуть їхні батьки.
Булінг – штраф 850-3400 грн., громадські роботи від 40 до 100 год. (ст.173-4 КУпАП).
Викрадення чужого майна (крадіжки, шахрайство)— штраф, виправні роботи до 1 міс., адмінарешт — 5-10 діб, повторно — збільшений штраф, виправні роботи — 1-2 міс., адмінарешт — 10-15 діб (ст. 51 КУпАП).
Дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії) – штраф, громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт до 15 діб (ст. 173 КУпАП).
Ухиляння батьків від виконання обов’язків стосовно виховання дітей теж тягне за собою адміністративну відповідальність, адже відповідно до ст. 50 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей.
Нормами цього закону не передбачається внесення змін до Кримінального кодексу України стосовно запровадження кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень, пов’язаних з булінгом (цькуванням), оскільки скоєння правопорушником при вчиненні булінгу (цькування) інших дій, кваліфікуються відповідними статтями Кримінального кодексу України, зокрема – заподіяння тілесних ушкоджень різних видів тяжкості тощо. За такі дії з 16 років, а в окремих випадках з 14 років настає кримінальна відповідальність:
Побої і мордування – умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, – штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботи – до 1 року, групове — обмеження/позбавлення волі до 5 років (ст. 126 Криімнального кодексу України).
Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози – арешт на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років (ст. 129 ККУ).
Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – штраф, арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років. Групове хуліганство – обмеження волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 4 років (стаття 296 ККУ).
Умисне тяжке тілесне ушкодження — позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (ст.121 ККУ).
Умисне легке тілесне ушкодження – штраф, громадські роботи на строк до 200 годин, виправні роботами на строк до одного року (ст. 125 ККУ).
Як зробити цифровий світ дружнім до дитини?
Гаджети та доступ до Інтернету дуже полегшують наше життя: так ми спілкуємося з друзями та сім’єю, дізнаємося останні новини, ділимося подіями з життя, робимо покупки, виконуємо домашні завдання з дітьми. Однак, якщо дорослі можуть обмежувати себе та відмовлятися від цифрового світу, то що робити з дітьми? На що звертати увагу, щоб їхнє перебування в мережі було безпечним? Для дітей онлайн-світ стає майданчиком, де можна пограти в ігри, завести друзів, обговорити домашні завдання, знайти інформацію, залишатися на зв’язку. Як і на будь-якому майданчику, діти можуть стикнутися з небажаною поведінкою, вульгарною лексикою, потрапити в небезпечну компанію.
У реальному світі ми оберігаємо дітей, звертаючи їхню увагу на небезпеки, вчимо, як можна захистити себе від них – ми встановлюємо правила, яких діти повинні дотримуватися. В онлайн-світі, з його віртуальністю, вседоступністю та анонімністю, наше вміння оберігати дітей від небезпек є не менш важливим. Ми маємо захищати та водночас давати доступ до корисних можливостей Інтернету. Тож, як не перейти межу дозволеного у цифровому світі та забезпечити безпеку? У допомозі вам стане Буклет, який розроблено в межах проєкту, що реалізується Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.