Осіння акварель

Серед багатьох осінніх свят – державних, народних, професійних – є одне не дуже примітне, тихе і не гучне. Воно майже співпадає із великим Днем Учителя і може саме тому його не завжди помічають.

Однак скромність не применшує його значимості. До того ж, символічним є те, що саме у цей день ми відзначаємо іменини чотирьох святих – ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ та їхньої матері - СОФІЇ. Ці імена якнайкраще розкривають суть тієї професії, про яку йтиме мова. А говоримо ми про бібліотекарів. Бо саме сьогодні, 30 вересня, відзначається Всеукраїнський день бібліотек!

А ще у нас ювілей - 95 років тому було засновано бібліотеку Маслівського аграрного закладу.

Осіння акварель розповість нам про історію нашої ювілярки та про людей, які тут у різні роки працювали.

Акварель перша - ЧЕРВОНА на ім’я ВІРА

У різних революцій і кольори різні. Символом двох революцій 1917 року був червоний колір. Але червона стрічка та червона гвоздика обернулись для простого народу кровопролитною громадянською війною. Кожна із воюючих сторін свято вірила у свої ідеали і боролась за них до останнього. Однак без таких епохальних подій ніколи б не відкрились двері нашого закладу.

Шлях до знань лежить через книгу. Коли у 1919 році у маєтку маслівської поміщиці НАДІЇ ФЕДОРІВНИ КОРОБ’ЇНОЇ-МУРАВЙОВОЇ-АПОСТОЛ відкрилась сільська гімназія, то її учні користувались бібліотекою колишньої власниці помістя. У 1920 році на базі гімназії було організовано Маслівський агрономічний технікум із правами вищого навчального закладу. У історію аграрної освіти та науки він увійде під назвою МАСЛІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ СЕЛЕКЦІЇ І НАСІННИЦТВА ім. ТІМІРЯЗЄВА. А 1924 рік став роком народження його бібліотеки.

Першу завідувачку бібліотеки теж звали Віра, ВІРА ІВАНІВНА ГУТКОВСЬКА. Вона була сестрою організатора і першого директора нашого закладу – ВАСИЛЯ ІВАНОВИЧА ІВАНОВА.

Саме Віра Іванівна доклала неймовірних зусиль для того щоб сформувати фонд бібліотеки і забезпечити її читачів якісним обслуговуванням. У 1926/1927 роках фонд бібліотеки становив 4 тисячі 494 примірники книг. Книговидача становила – 6 тисяч 623 примірники на рік. А читачів нараховувалось 194 особи.

ВІРА ІВАНІВНА ГУТКОВСЬКА мала неабиякий організаційний талант. Вона дуже любила театр і стала організатором першого студентського драмгуртка. Ставили студенти тоді переважно класику.

Друга акварель - БЛАКИТНА на ім’я НАДІЯ


Можливо рукописи і не горять, але в полум’ї війни книги згорають найпершими. Маслівка була окупована німецько-фашистськими загарбниками 5 серпня 1941 року, а визволили село частини 206 стрілецької дивізії 3 лютого 1944 року. За період окупації було повністю знищено навчальний корпус нашого закладу а також і його бібліотеку

Навчання у нашому закладі розпочалось уже через два тижні після визволення. Як учились тоді студенти нам зараз навіть важко і уявити, бо скрізь лежали одні руїни. Звісно, що катастрофічно не вистачало усього, зокрема підручників. А зошити взагалі доводилось зшивати із газетного та обгорткового паперу.

Та все ж, всі ці труднощі долались завдячуючи великій надії на те, що країна переможниця невдовзі відбудує народне господарство, а отже заколоситься молодим повоєнним колоссям і освітня нива.

У той час комплектувати фонди нашої бібліотеки допомагали інші навчальні заклади. Наприклад, Бобрицький сільськогосподарський технікум плодоовочівництва та Фастівський зоотехнічний технікум.

У той період нашу бібліотеку очолювала бібліотекар Сільченко. Нелегко їй працювалось в умовах повоєнної розрухи, а історія нам не зберегла навіть імені цієї жінки.

У 1961 році у нашій бібліотеці нараховувалось 23 тисячі примірників книг. Хоч сама бібліотека розташовувалась тоді у тісному темному приміщенні. Та і всі студенти тоді навчались не в кращих умовах. І тільки у 1972 році було здано в експлуатацію новий навчальний корпус із просторими аудиторіями, із спортивним та актовим залами та прекрасним приміщенням бібліотеки.

У 1990 році фонд бібліотеки становив 58 тисяч 386 примірників книг. У 2019 її фонд становить 60 тисяч 454 примірники книг та інших паперових носіїв інформації.

У 50-х/2000 роках у бібліотеці нашого закладу працювали:

ДОЦЕНКО ТАМАРА ДАЛМОТІЇВНА

КОСТЕЙЧУК МАРІЯ ГРИГОРІВНА

МАКАРЕНКО ЄВГЕНІЯ ТИХОНІВНА

СЛАСТІОН ГАЛИНА ВАКУЛІВНА

ЛІСНИК ОЛЬГА СЕРГІЇВНА

ЛЕМПЕРТ ВАЛЕНТИНА АНДРІЇВНА

ГОРБАЧ ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА

ШАДУРА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

ВИГІВСЬКА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

Із 2002 року бібліотеку очолює випускниця нашого закладу ПІДОПРИГОРА СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

22 роки працює у нашій бібліотеці ще одна випускниця нашого закладу – СІЛЬЧЕНКО СВІТЛАНА АНТОНІВНА

13 років працює в бібліотеці БЕРЕЖНА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

Третя акварель - БІЛА на ім’я ЛЮБОВ

У 1964 році із Житомирщини у Маслівку приїхала працювати молода подружня пара - ЄВГЕНІЯ ТИХОНІВНА та МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ МАКАРЕНКИ. Євгенія Тихонівна викладала іноземну мову, а також працювала у нашій бібліотеці. Михайло Васильович викладав суспільні дисципліни. Він же став одним із засновників музею історії Маслівського сільськогосподарського технікуму. Їхні почуття були настільки ніжними і трепетними, що навіть студенти звертали на це увагу. Це був класичний приклад того, як чоловік має ставитись до жінки, а жінка до чоловіка.

Такою ж ніжністю були оповиті почуття МАРІЇ ГРИГОРІВНИ та ВАСИЛЯ ПЕТРОВИЧА КОСТЕЙЧУКІВ, які теж прибули у Маслівку у 60-х роках. Марія Григорівна 29 років завідувала нашою бібліотекою, а Василь Петрович 40 років викладав предмет «Механізація сільського господарства». Свою дружину він обожнював і називав її тільки Машенькою.

У 60-х роках приїхала у Маслівку і ГАЛИНА ВАКУЛІВНА СЛАСТІОН. Вона вирішила здобувати тут фахову освіту і вибрала для цього зоотехнічне відділення нашого закладу. Тоді Галина навіть і не здогадувалась, що назавжди пов’яже свою долю не тільки із цим селом, й із викладачем зоотехнічних дисциплін. ЯКІВ ОЛЕКСІЙОВИЧ СЛАСТІОН 27 років викладав цей навчальний предмет у нашому закладі, а ГАЛИНА ВАКУЛІВНА 21 рік завідувала нашою бібліотекою.

СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА ПІДОПРИГОРА та її майбутній чоловік ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ теж познайомились у нашому закладі, бо обоє тут навчались. Корінний маслівчанин ВОЛОДЯ ПІДОПРИГОРА підкорив серце юної Світлани усіма чеснотами справжнього мужчини. А ще він прекрасно грав на гітарі і був одним із солістів студентського вокально-інструментального ансамблю. А сама ж Світлана тоді ще й знати не могла, що віддасть бібліотеці нашого закладу 38 років своє праці і свого життя.

Четверта акварель - СРІБНА


У ВІРИ, НАДІЇ та ЛЮБОВІ була мати – СОФІЯ. У перекладі із грецької це означає – МУДРІСТЬ

Кажуть, що мудрість завжди є сивою, отже наступна акварель - СРІБНА, як материнська сивина.

У давнину професія БІБЛІОТЕКАР була суто чоловічою. Ця посада при монарших дворах, при монастирях вважалась дуже почесною. І тільки аж у кінці 19 століття бібліотекарами почали працювати жінки. І поступово цей фах став суто жіночим, набравши при цьому теплих материнських рис.

Щоразу, коли наші випускники приходять у бібліотеку підписувати обхідні листи, то за ними, як за своїми дітьми болять у бібліотекарів серця. Вони завжди зичать їм щасливої життєвої дороги у щирій надії на те, що так воно і буде.

П’ята акварель - ПІСТРЯВА

Акварель - ПІСТРЯВА, бо ще так багато хочеться розповісти про наших бібліотекарів.

Адже це незвичайні люди, які живуть серед книг. А у кожної книги, щоб ви знали, є свій дух і свій фантом.

Але разом із тим, бібліотекар теж має свої земні турботи і клопоти. За день бібліотекар може втомитись так, що врешті-решт заплющує очі і починає мріяти. Про що? Та звісно ж, про відпочинок!


Служити книзі – дуже почесна справа. Почесна і нелегка, бо треба не тільки багато знати, але й іти у ногу із часом, застосовуючи нові форми роботи. Адже як і століття тому суть її залишилась незмінною – бібліотекар допомагає читачеві обирати потрібні джерела інформації і навчає як їх оптимально використовувати.

А найкраща нагорода для бібліотекара – активні і вдячні читачі. Сьогодні наша бібліотека обслуговує 811 читачів. Це, переважно, студенти і викладачі.

Що таке осінь? У кожного із нас на це запитання буде своя відповідь. І акварелі для своєї осені ми обираємо самі. А загалом, це прекрасна пора, яка дозволяє нам оглянутись у минуле і водночас помріяти про майбутнє.

Та не тільки восени, а і в будь-які пору року найкращими вашими порадниками будуть книги. А поряд із книгою ви завжди зустрінете бібліотекара. Тож давайте побажаємо нашим бібліотекарам тільки вдячних, хороших і допитливих читачів.

Тетяна Бережна, Олеся Колісник