В Україні щорічно реєструють близько 800 випадків туберкульозу в дітей та підлітків, з яких майже половина хворих на хіміорезистентний туберкульоз (це форма туберкульозу, спричинена мікобактеріями, стійкими до одного або кількох протитуберкульозних препаратів. Це означає, що звичайні ліки не вбивають збудника, що вимагає тривалого лікування (від 6 до 36 місяців) спеціальними, часто токсичнішими препаратами). За даними World Health Organization (WHO) в Україні середній розрахунковий показник захворюваності дітей на туберкульоз становить 37,4 на 100 тис.,(2500 дітей) що утричі перевищує офіційний показник.

Зростання захворюваності на туберкульоз дітей та підлітків відбувається паралельно з динамікою цих показників у дорослих. Водночас дитячий туберкульоз має свої особливості перебігу, розповсюдження інфекції та лікування, про які варто поговорити окремо.

У більшості випадків зараження туберкульозом дітей та підлітків відбувається в сімейному колі, від хворих на туберкульоз дорослих, які знаходяться у близькому оточенні та ще не розпочали лікування або ухиляються від нього, лікуються несистематично. Особливо небезпечними є контакти дітей з хворими на хронічні хіміорезистентні форми туберкульозу.

📌Фактори, що збільшують ризик розвитку туберкульозу після зараження:

〽️вік менше ніж 2 роки;

〽️ВІЛ-інфекція та інші імунодефіцити;

〽️лікування інших захворювань імуносупресивними препаратами;

〽️виснаження.

💉Вакцинація від туберкульозу (БЦЖ) не може повністю запобігти захворюванню, проте вона ефективно запобігає розвитку небезпечних форм хвороби, що загрожують життю дитини. У невакцинованих дітей (особливо під час першого року життя) часто бувають генералізовані форми туберкульозу, що вражають усі органи та системи і тоді прогноз на одужання не зовсім сприятливий.

Симптоми, що можуть свідчити про інфікування туберкульозом:

✅підвищення температури тіла до 37-37,5 С;

✅загальна слабкість, зниження апетиту;

✅уповільнення набору ваги в дітей раннього віку або схуднення у старших дітей;

✅нічна пітливість;

✅поява кашлю, сухого і з приступами (кровохаркання в дітей не буває);

✅збільшення периферичних лімфовузлів.

Особливу увагу слід звернути на дітей у яких з’явилися ці симптоми та які мають позитивний результат туберкулінових тестів або на дітей, в чиїх родинах є/були випадки захворювання на туберкульоз.

Якщо ви помітили будь-які підозрілі симптоми, якомога швидше зверніться до лікаря. Чим раніше ви виявите захворювання, тим ефективнішим буде лікування! Бережіть своє здоров’я та ваших рідних!

💡 Поради для батьків і учнів

 • Перевіряйте самопочуття дитини щодня перед школою.

 • Не забувайте про сніданок — це запорука енергії та концентрації.

 • Підтримуйте режим сну (не менше 8–9 годин).

 • Стежте за питним режимом — вода має бути завжди поруч.

 • Навчайте дитину гігієні рук і безпечному користуванню особистими речами.

Особливості харчування школярів

 За останніми даними ВООЗ, здоров’я дитини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% – від генетичних особливостей і на 60% – від збалансованого харчування.

Сучасний школяр, на думку дієтологів, повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму, що росте, обов’язково потрібно вживати молоко, сир, кисломолочні продукти – джерела кальцію і білка. Дефіцит кальцію і фосфору також допоможуть заповнити рибні страви. Як гарнір краще використовувати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву, боби, часник і капусту). За день школярі повинні випивати не менше одного-півтора літрів рідини, але не газованої води, а фруктових або овочевих соків.

Кожний продукт харчування має особливості, пов’язані з його хімічним складом.

Розрізняють продукти рослинного і тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його.

Дуже важливо нагодувати дитину «правильним» сніданком.

Крім солодкого чаю, варення і кондитерських виробів, до нього повинні обов’язково входити хлібобулочні вироби, каші (вівсянка зарекомендувала себе найкраще), макарони, свіжі овочі; з фруктів перевагу віддають яблукам, багатим клітковиною і пектином. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми протягом шкільного дня: фруктові напої, чай, кава, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів. Не менш важливий за значущістю компонент їжі, потрібний для задоволення енергетичних потреб школярів – це жири. На їхню частку припадає від 20 до 30% від загальних добових витрат енергії. Жири організм дістає з рослинного і вершкового масла, сала. Багато жиру є в м’ясі, сирі, яйцях, сметані.

 Школяр обов’язково повинен споживати в необхідних кількостях клітковину, що знаходиться у стеблах, листі й плодах рослин. Вона необхідна для нормального травлення.

Білки – це основний матеріал, який використовується для функціонування тканин і органів дитини. Білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що містять азот, тому білки не можна замінити ніякими іншими речовинами. Незамінні амінокислоти – лізин, триптофан і гістидин – розглядаються як чинники росту, джерелами яких є м’ясо, риба і яйця. Школярі 7-11 років повинні одержувати на добу 70-80 г білка, або 2,5-3 г на1 кг ваги, а учні 12-17 років – 90-100 г, або 2-2,5 г на 1 кг ваги. Діти і підлітки – юні спортсмени, що мають підвищені фізичні навантаження (у тому числі й учасники туристичних походів), потребують збільшення добової норми споживання білка до 116-120 гу віці 10-13 років і до 132-140 гу віці 14-17 років. Найбільша кількість білків міститься в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м’яса. У продуктах рослинного походження також є білки, особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя).

У дитячому харчуванні враховуються якісні особливості білків.

Так, питома вага білків тваринного походження в раціоні дітей шкільного віку становить 65 – 60%. Потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, так само як і всі інші компоненти молока. У зв’язку з цим молоко має розглядатися як обов’язковий продукт дитячого харчування, що не підлягає заміні. Для дітей шкільного віку добова норма молока – 500 мл. Слід мати на увазі, що 100 г молока відповідає 12 г сухого молока або 25 г згущеного.