ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Сучасне профорієнтування – це, перш за все, виховання молодої людини як суб'єкта вибору професії і суб'єкта праці, особи, яка володіє активністю та самостійністю в поведінці й діяльності, виборі мети й плануванні свого майбутнього. 

Профорієнтація — це науково обґрунтована система соціально-економічних, психолого-педагогічних, медико-біологічних і виробничо-технічних заходів щодо надання молоді особистісно орієнтованої допомоги у виявленні й розвитку здібностей і схильностей, професійних і пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

ЦІЛІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ:

• надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;

• вироблення в учнів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

• одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;

• забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;

• додаткова підтримка деяких груп учнів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;

• вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Складові діяльності із профорієнтації:

• розробка класних годин, рольових ігор;

• тренінгові заняття з учнями;

• профорієнтаційні курси.

ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

• дискусії;

• тренінги;

• круглі столи;

• робота з батьками;

• робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;

• виставки-перегляди;

• екскурсії.

Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

Аспекти системи профорієнтації:

• соціальний;

• економічний;

• психолого-педагогічний;

• медико-фізіологічний.

Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери. Це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).

Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний - пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.

Медико-фізіологічний аспект передбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

ЕТАПИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ В ЛІЦЕЇ

Враховуючи психологічні та вікові особливості учнів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в закладі освіти:

1. 1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильній практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

2. 5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального досвіду й інтересу до професійної діяльності; формування уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних спроб, які дозволяють їм співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуває професійна діяльність до людини;

3. 8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю навчання; формування освітнього запиту, що відповідає інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

4. 10–11 класи: навчання дій із самопідготовки та саморозвитку; формування професійних якостей в обраному виді праці; корекція професійних планів, оцінювання готовності до обраної діяльності.

Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності учнів (пізнавальній, суспільно корисній, комунікативній, ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»).

Відповідальними за профорієнтаційну роботу в школах є заступники директорів з виховної роботі. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи, викладачі-організатори, вчителі-предметники.

Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводять психологи, а за їхньої відсутності — класний керівник.

На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники:

• складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби, що активізують пізнавальну, творчу активність школярів;

• організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;

• здійснює психолого-педагогічні спостереження за схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);

• допомагає школярам проектувати індивідуальну освітню траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення, здійснювати аналіз власних досягнень, складати власне портфоліо;

• організовує відвідування учнями днів відчинених дверей у вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;

• організовує тематичні й комплексні екскурсії учнів на підприємства;

• надає допомогу психологу в проведенні анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;

• проводить батьківські збори з проблеми формування готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;

• організовує зустрічі учнів з випускниками школи, які навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

Учителі-предметники:

• сприяють розвитку пізнавального інтересу, творчої спрямованості особистості школярів, використовуючи різноманітні методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;

• забезпечують профорієнтаційну спрямованість уроків, формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;

• сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;

• проводять спостереження з виявлення схильностей і здібностей учнів;

• адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Практичний психолог:

• вивчає професійні інтереси та схильності учнів;

• здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

• проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;

• проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;

• здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

• сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

• залучає батьків учнів до виступів перед учнями про професію, до роботи з керівництва гуртками;

• надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів;

• створює базу даних із профдіагностики.

Соціальний педагог:

• сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;

• надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення;

• здійснює консультації учнів із соціальних питань;

• надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення учня.

Медичний працівник:

• використовуючи різноманітні форми, методи та засоби, сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;

• проводить із учнями бесіди про зв’язок успішності професійної кар’єри й здоров’я людини;

• консультує щодо проблеми впливу стану здоров’я на професійну кар’єру;

• надає допомогу класному керівнику, шкільному психологу й соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Профілізація навчання, реалізація якої, у свою чергу, викликала необхідність уведення додаткових новацій у освітній процес.

2. Введення курсів на вибір у рамках допрофільної підготовки;

3. Організація інформаційної роботи й профільної орієнтації старшокласників з підготовки до вибору профілю навчання;

4. Зміна порядку й процедури проведення атестації учнів, що закінчують другий ступінь основної школи;

5. Побудова рейтингової оцінки учня, який вступає до профільної школи, що включає обов’язкові іспити, екзамени з вибору (який відповідає обраному профілю). Усе це є портфелем індивідуальних досягнень — «портфоліо».

Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.

Професійна самосвідомість — це система уявлень особистості щодо майбутнього освітнього шляху. І мета роботи психолога полягає у створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.

Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.

Мета цього напряму — створити в учнів максимально чіткий і конкретний образ основних типів професій. Це допоможе в майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.

Діагностичний напрям

Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить: самопізнання, дослідження школярем своїх якостей; оцінка учнем своїх можливостей, визначення ступеня виразності тих або інших професійно важливих якостей, що зумовлюють подальший освітній шлях.

Консультаційний напрям

Це сприяння ґрунтується на врахуванні мотивів людини, її інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.

Навчальний (або формуючий) напрям

Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати: світ професій; свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення. На спеціально організованих заняттях учні навчаються компетенції в сфері професійного самовизначення як загальної соціальної компетенції.

Корисна інформація для учнів

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПРОЄКТ З ПРОФОРІЄНТАЦІЇ ТА ПОБУДОВИ КАР’ЄРИ тут ви можете безкоштовно пройти профорієнтаційне тестування, подивитись та пройти цікаві та корисні відеоролики та мультимедійні онлайн курси у форматі SCORM щодо можливостей працевлаштування, особливостей психологічних типів підлітків; продивитись онлайн екскурсії, щоб побачити на власні очі, які умови наразі вже створені в українських підприємствах та організаціях; ознайомитись з найзатребуванішими професіями на ринку праці в Україні: умови праці, зарплати, вакансії, перспективи, цікаві факти, якими навичками треба володіти тощо.

Проєкт "Профорієнтатор Україна", який орієнтований на роботу з підлітками 13 - 18 років та їх батьками, що розглядають питання про подальше навчання та вибір майбутньої професії.

Профорієнтація від Державного центру зайнятості, де можна пройти тестування на безкоштовних онлайн платформах "Профорієнтація та розвиток кар’єри" або "Моя професія". Платформи забезпечують особам, в першу чергу молоді, у дистанційному форматі без відвідування центру зайнятості, можливість проходження психологічного тестування та отримання його результатів, і таким чином зробити власну профорієнтацію. На платформах розміщені як комплексні профорієнтаційні тести так із діагностики "м’яких навичок".

Топ 10 найбільш затребуваних професій в Україні 2024 року за версією електронного журналу Гривня (https://www.grivnya.in.ua/)

Найбільш затребувані професії в Україні у 2024 за версією компанії BUKI

Шановні старшокласники!

  Пропонуємо вам пройти індивідуальну діагностику. «Тест на профорієнтацію», який орієнтований на пізнання ваших інтересів, важливих для вибору професії, спеціальності, посади. Будь – яка вибрана вами відповідь свідчить про ті чи інші ваші уподобання. Намагайтеся якомога рідше вибирати другий варіант («важко відповісти»), оскільки це може знизити точність отриманих результатів.

Тест на профорієнтацію