Психолого-педагогічний супровід дітей 

Психолого-педагогічний супровід 

дітей з особливими потребами

«Постановка проблеми». За останні роки, в Україні, внаслідок значного зниження рівня екології, медичного обслуговування спостерігається, на жаль, тенденція до зростання чисельності дітей з особливими потребами. Таких, які народжуються з фізичними і психічними вадами та потребують соціальної адаптації, корекційно-реабілітаційної допомоги. 

Із введенням інклюзивної форми навчання у заклади загальної освіти у педагогів з’являється безліч запитань щодо організації освітньо-виховного процесу, забезпечення освітніми програмами, узгодження тематичного та календарного планування, розподілення обов’язків між фахівцями команди супроводу дитини із особливими освітніми потребами, які виникають в умовах практичного застосування. Вивчаючи положення та накази, педагоги часто не знають як діяти на практиці, особливо, коли кожен випадок унікальний.

«Аналіз останніх досліджень і публікацій». Проведений аналіз наукової літератури з даної проблематики свідчить, що дослідження сутності інклюзії та особливостей управління інклюзивною освітою значну увагу приділяли зарубіжні вчені, зокрема, Б. Бенети [1], Т. Бут [2]. Окремі питання організації освітнього процесу дітей з особливими потребами та управління інклюзивною освітою вивчали вітчизняні дослідники: Н.З. Софій, Ю.М. Найда [1]. Зарубіжний досвід організації систем управління освітою дітей з особливими потребами у деяких країнах був предметом наукових досліджень таких вчених, як А.А. Колу-паєва [2; 3], С.М. Єфімова [4].

«Мета статті». Формувати розуміння у працівників закладів освіти сутності командної роботи щодо супроводу дитини з ООП, та розподілення обов’язків та відповідальності між фахівцями.

«Виклад основного матеріалу». Формування складних психічних процесів у дітей з особливими потребами залежить від виховання і навчання, що мають корекційну спрямованість, але перебуваючи вдома чи в інтернаті, діти не отримують належної освіти та необхідних знань, умінь, навичок, які б сприяли саморозвитку, самовдосконаленню, самореалізації в подальшому дорослому житті. Такі діти не можуть самостійно підготуватися до життя в незахищеному середовищі, яке не пристосоване до їхніх особливих потреб, мають низький рівень соціалізації та соціальної адаптації, не вміють спілкуватися з незнайомими людьми.

З метою забезпечення ефективності освітнього процесу дітей з ООП, які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної освіти,  утворюється команда психолого-педагогічного супроводу (КППС).

Психолого-педагогічний супровід (ППС) – це комплексна система заходів з організації освітнього процесу і розвитку дитини, передбачена індивідуальною програмою розвитку [6].

За ППС надають послуги, що є комплексною системою заходів: педагогічні працівники закладів освіти надають психолого-педагогічні послуги спрямовані на організацію освітнього процесу та розвиток особи з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку; корекційно-розвиткові спрямовані на супроводження особи з особливими освітніми потребами у процесі навчання задля корекції порушень шляхом розвитку особистості, її пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери та мовлення.

«Корекційно-розвиткова робота – це комплекс заходів із системного психолого-педагогічного супроводження дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання, що спрямований на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості дитини» [5].

Відповідно до потреб і можливостей кожної дитини вчитель або вихователь інклюзивного класу або групи за участю другого фахівця (корекційного педагога) забезпечує гарантовану підтримку тим, хто цього потребує, здійснює особистісно-орієнтований підхід до організації їхнього освітнього процесу. Підготовка дітей з особливими освітніми потребами до умов і стилю життя суспільства, в якому вони живуть є кінцевою метою інклюзивного навчання.

Хоча інклюзивні навчальні заклади й забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі дітей з особливими освітніми потребами у житті школи чи дитячого садка, однак для їх більш ефективної діяльності необхідні спільні зусилля педагогічного колективу і персоналу школи, батьків, громади. Необхідно створити командний чи партнерський підхід до розгляду цього питання. Адже команда – це група людей, які об’єднані спільною метою та співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки. Склад команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП:

постійні учасники: 

• директор або заступник директора з навчально-виховної роботи;

•  вчитель початкових класів (класний керівник);

• учитель-предметник; 

• асистент учителя; 

• практичний психолог; 

• соціальний педагог; 

• учитель-дефектолог (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП);

•  вчитель-реабілітолог; 

• батьки або законні представники дитини з ООП та інші.

залучені фахівці: 

• медичний працівник закладу освіти, лікар; 

• асистент дитини; 

• спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей та інші.

Характерними рисами командної роботи з дитиною, яка має відхилення в розвитку є:

• сумісне бачення;

• відданість ідеї сумісної роботи;

• взаємопов’язаність;

• загальна відповідальність.

Принципами роботи команди супроводу є повага до особливостей дитини, дотримання інтересів дитини, недопущення дискримінації та порушення її прав, командний підхід, активна співпраця з батьками (залучення їх до освітнього процесу та розробки індивідуальної програми розвитку), конфіденційність та дотримання етичних принципів, міжвідомча співпраця.

Які ж особливості співпраці навчального закладу сім’ї та громади щодо забезпечення інтересів дитини в умовах інклюзивної освіти та як створити її ефективно?

Педагогам слід пам’ятати, що головною ланкою команди, що працює з дітьми з особливими потребами повинні бути батьки. Саме вони проводять зі своїми дітьми найбільше часу і є  найважливішими учасниками навчальних команд своїх дітей. Адже, хто як не батьки, найкраще знають здібності, нахили, сильні та слабкі сторони, особливості розвитку своїх дітей і саме тому можуть підтримувати найефективніше. Вони є природними носіями ідеї, духу залучення дітей з ООП до загальної системи і, крім того, є замовниками і споживачами цього виду освітніх послуг. 

Розглянемо, як в умовах інклюзії між собою співпрацює педагогічний колектив. Усі спеціалісти  з проблеми розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вихователів та вчителів. Вони мають допомагати один одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення  головної мети – підготовка дитини до незалежного існування в суспільстві та реалізації її потенційних можливостей. Вони можуть допомагати задовольняти індивідуальні потреби дітей, а також надавати вчителям і батькам необхідну інформацію. У роботі з дітьми в групі чи класі їм допомагають і надають підтримку волонтери, асистенти та члени родини.

Алгоритм системи комплексного супроводу дітей з ООП включає в себе: 

• збір інформації про особливості розвитку дитини;

• підвищення психолого-педагогічної компетенції та професійне самовдосконалення всіх учасників комплексного супроводу, в тому числі і батьків;

• вибір технології виховання і розвитку дітей з ООП;

• розробка основних етапів діяльності фахівців супроводу з урахуванням комплексної взаємодії;

• психолого-педагогічна діагностика дітей, визначення основних напрямків корекційно-розвиваючої роботи, складання адаптованих індивідуальних програм розвитку;

• включення батьків у процес комплексного супроводу дитини;

• інформування батьків про результати роботи з дітьми;

• оцінка ефективності спільної діяльності учасників супроводу в рамках розробленої моделі;

• проєктування подальшої роботи з дітьми.

Перший етап. Підготовчий

Роботу починаємо з вивчення методичної та психолого-педагогічної літератури, розробки стратегії психологічної роботи, системи моніторингу емоційно-особистісного розвитку дітей з ООП, аналізу ресурсів, підбору методичного матеріалу і розробки тематичного плану для практичної роботи з педагогами, батьками і дітьми.

Другий етап. Впровадження і реалізація проєкту

На даному етапі здійснюється:

• мотивація і підготовка педагогів до роботи з використанням здоров’язберігаючих технологій в умовах закладу освіти з батьками дітей;

• психологізація освітньо-виховного процесу (робота з педагогами);

• організація індивідуальної роботи з дітьми (за результатами спостереження);

• виступи з лекціями, бесідами, практична робота на батьківських зборах, конференціях, практикумах;

• оформлення письмових консультацій, наочної інформації на стенді;

• створення емоційно сприятливої атмосфери в закладі освіти, відпрацювання взаємодії з вихователями і вузькими фахівцями, з батьками дітей.

Етапи організації комплексного супроводу дітей з ООП:

• діагностико-прогностичний;

• корекційно-формуючий;

• оціночно-проєктивний.

Діагностико-прогностичний етап є невід’ємною інформаційною складовою процесу супроводу. Основні напрямки етапу включають:

• інформацію про розвиток і виховання дитини (анамнез, особливості виховання в сім’ї);

• всебічну оцінку інтелектуального розвитку;

• діагностику розвитку психічних функцій;

• оцінку психомоторного розвитку;

• оцінку розвитку емоційно-вольової сфери;

• оцінку поведінки і психологічних механізмів його регуляції;

• оцінку характеру і особливостей особистості в цілому;

• прогноз шляху і характеру подальшого розвитку дитини.

В процесі діагностики виявляється рівень розвитку психічних функцій, визначається, які з них розвиваються найбільш успішно, а які відстають. Це необхідно, щоб спиратися на функцію в процесі освітньої роботи. Стимулювати розвиток відстаючих функцій рекомендується за допомогою спеціальних психолого-педагогічних прийомів.

По завершенні діагностики на кожну дитину оформлюється папка, яка ведеться, поповнюється в процесі супроводу і включає:

• угоду для батьків на організацію індивідуального освітнього супроводу дитини фахівцями;

• результати діагностики (протоколи обстеження, висновки фахівців);

• індивідуально орієнтовану програму супроводу;

• динамічні результати розвитку, висновки фахівців після закінчення супроводу і рекомендації щодо подальшої роботи з дитиною.

Третій етап. Заключний

Підведення підсумків. Оформлення матеріалів за проєктом. Прогнозовані результати використання моделі для кожної категорії учасників:

Діти:

• позитивна адаптація до умов закладу освіти;

• динаміка психічного, фізичного, інтелектуального розвитку за активного включення в корекційно-розвиваючу роботу;

• ефективне формування порушених функцій;

• розвиток особистості дитини, розвиток навичок спілкування;

• придбання соціального досвіду.

Педагоги:

• розвиток психолого-педагогічної компетентності, розуміння специфіки роботи з дітьми ООП;

• професійне самовдосконалення і самореалізація через використання ефективних форм, методів і прийомів роботи, розробку індивідуальних програм розвитку дітей з ООП на основі психолого-педагогічного прогнозування;

• придбання навичок роботи в системі комплексного супроводу дітей.

Батьки:

• отримання кваліфікованої медико-психолого-педагогічної допомоги по вихованню та розвитку дитини з ООП;

• адекватність установок щодо перспектив дитини;

• інформованість про результати корекційно-розвиваючої роботи з дитиною;

• придбання основ психолого-педагогічних знань по вихованню дитини з ООП;

• отримання психологічної підтримки по гармонізації відносин між дітьми та батьками.

«Висновки». Отже, використання в роботі моделі комплексного супроводу дітей з ООП дає педагогам можливість зрозуміти свої успіхи і невдачі, переглянути деякі методи взаємодії з дітьми та батьками, професійно вдосконалюватися і поповнювати свої знання.

Процеси інтеграції дітей з ООП в загальноосвітні навчальні заклади стануть успішними за умови належного фінансування, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх перепідготовки. Тісна співпраця педагогів, батьків, фахівців в одному напрямку – важлива складова інклюзивної системи освіти.