Гуляйпільський район розташований у південно-східній частині України та північно-східній частині Запорізької області. Межі району: на півдні граничить із Пологівським, на заході - із Оріхівським, на північному сході - із Новомиколаївським, на сході - із Куйбишевським та Розівським районами Запорізької області. Крім того, на півночі - із Покровським районом Дніпропетровської області і на сході - Великоновоселківським районом Донецької області. Територія району займає площу 1,3 тис. Кв. км, що становить 4,8 % території області.

До складу району входить 60 адміністративних одиниць: місто Гуляйполе, селище Залізничне, 58 сіл.

Районний центр- місто Гуляйполе, засноване в 1785 році. Площа території міста становить 2472 га.

Гуляйпільський район Запорізької області створено 7 березня 1923 згідно з постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету. Адміністративним центром району стало село Гуляй-Поле, одне із найдавніших в області. Територія майбутнього району входила в Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового. До 70- х років XVIII століття ці землі були не заселені через близькість до турецького кордону. Після спорудження Ново-Дніпровської укріпленої лінії фортець (від гирла р. Берди до гирла р. Мокрої Московки з центром у фортеці Олександрівської (нині Запоріжжя) в балці Калмічці, на річці Гайчур виникають стихійні поселення. Тут оселяються колишні запорожці, відставні солдати, селяни-втікачі і гайдамаки. У 1783 році після приєднання Криму до Російської імперії починається планомірне державне та поміщицьке заселення території південних степів. У 1785 році правління Катеринославського намісництва зобов'язало Новомосковський земський суд заснувати і облаштувати біля Гайчура при балці Калмічкі державну військову слободу Гуляй- Поле. Назву дали переселенці з села Гуляй-Поля (сучасний Златопіль- районний центр Кіровоградської області), селян якої князь Г. Потьомкін продав у казну для заселення в Новоросію. Вони й дали назву новому населеному пункту " Гуляйполе " в пам'ять про рідне село. Поселення носило військовий характер, заселення проводилось сотнями. Сотні поступово перетворювалися в адміністративні одиниці. Так заселялися Подолянська, Піщанська, Гурянська, Вербівська, Бочанська, Херсонська та пізніше Польська сотні. У 1794 році поселення мало 150 дворів. У 1797 році побудована дерев'яна православна церква " Воздвиження Чесного і Животворящого Христа Господнього " , а Гуляй- Поле стає волосним центром Олександрівського повіту Катеринославської губернії. На початку XIX століття заселяється територія, яка склала в майбутньому територію сучасного Гуляйпільського району. У 1800 році засновується село Туркенівка (суч. Малинівка), в 1802- село Успенівка, а в 1806 році село Санжарівка (суч. Полтавка). Утворюються Туркенівська і Успенівські волості. Жителі краю активно займалися землеробством і тваринництвом. Розвивалася торгівля. У 1859 році в Гуляй- Поле відбувся перший ярмарок. Діяло більше півсотні торгових підприємств із загальним оборотом 1 млн. рублів. Поруч з ними існувала велика кількість торгівельних лавок. З середини XIX до початку XX століття село Гуляй- Поле перетворюється в торгово- промислове містечко. У 1913 році тут проживає 16 тис. 150 чоловік. У Гуляй- Полі працювали 2 заводи сільськогосподарських машин, чотири гуральні та один пивоварний завод. Два парові млини були в Гуляй- Полі і один в Темирівці. Крім них навколо була велика кількість селянських " вітряків ". Крім цього в Гуляй- Полі працювало два цегельно- черепичних заводи та дванадцять по селах і хуторах. Поряд з промисловими підприємствами в селі існувало півтора десятка невеликих, напівкустарних виробництв- екіпажна майстерня, кілька гончарень, а також олійниці, кузні, столярні та інші майстерні. З 1884 року і аж до Першої світової війни через кожні три роки в Гуляй- Полі проводились земські виставки- аукціони сільськогосподарської та промислової продукції. Після Першої світової та Громадянської воєн в Гуляй- Полі відбуваються нові соціально економічні перетворення, викликані зміною державної влади і політичного режиму. У 1938 році Гуляйполе отримує статус міста районного підпорядкування.

Григорій Лютий

Степан Піщанський

Віктор Куторницікий

Микола Горпинич

Микола Сіріньок

Віктор Люлька

Анатолій Горпинич

Іван Третяк

Іван Кушніренко

Іван Доценко

Анатолій Півненко

Наталія Квітка

Микола Піхачек

Олександр Михайлюта

Любов Геньба

Ольга Будугай

Галина Донник

Марічка Вовк

Сергій Фербей

Оксана Кушніренко

Марина Брацило

Вікторія Забава

Яна Яковенко

Катерина Сіріньок