Федорчак Роман
(Ювелір)

У липні 2025 пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом вкотре торкнувся сердець кожного у нашій громаді – на війні загинув Роман Федорчак.

Молодий, безмежно талановитий, розумний, скромний, добрий.

Роман Федорчак народився 24 березня 1994 року. Дитинство Романа пройшло у нашому селищі, навчався в нашій школі, 9 класів якої закінчив у 2010 році, а одночасно закінчив і художню школу в м. Івано-Франківськ. У тому ж 2010 році вступив у Косівське училище декоративно-прикладного мистецтва, а у 2014 році продовжив свій шлях – вступив у Косівський інститут Львівської національної академії мистецтв. І кожен заклад він закінчував з відзнакою.

У 2018 році після закінчення інституту, був мобілізований на строкову службу, яку проходив у Національному університеті оборони України імені Івана Черняхівського в Києві до 2019 року.

Після демобілізації працював у кузні у Богородчанах, а згодом влаштувався у ювелірну фірму. Роман ніколи не був байдужим до життя своєї громади. Був учасником Лисецької молодіжної ради, мав багато ідей та мрій. Володів неймовірним талантом. Був талановитим художником. У нього завжди виходили роботи, якими неможливо не захоплюватись. Виготовляв ювелірні прикраси, які завжди були окрасою виставок.Роман мав прекрасну мрію – навчати дітей образотворчому мистецтву. Горів ідеєю настільки, що був готовий безкоштовно проводити заняття з дітками. Якби не війна…

16 лютого 2023 року Роман Федорчак отримав бойову повістку. Спочатку у Рівному, згодом помітивши його відповідальність та відданість справі, був відправлений у Львівську академію Сухопутних військ, де отримав офіцерське звання молодшого лейтенанта. Служив на посаді командира взводу у Донецьку, Часів ЯР. Згодом, проявивши себе, отримав звання лейтенанта. З 2024 року служив командиром роти у Запоріжжі і отримав звання старшого лейтенанта. За період служби нагороджений численними нагородами, серед яких Срібний Хрест від Головнокомандувача Сирського. Був настільки скромним, що навіть знаючи, що нагороджений Орденом Богдана Хмельницького від Володимира Зеленського - найвищою державною нагородою – не сказав про це нікому. На жаль, цю нагороду у руки Роман так і не взяв, уже посмертно її було вручено родині Героя. Роман ніколи не ховався, чи не передоручав завдання, не жалівся. Був поруч з побратимами до останнього. 08 липня 2025 року Роман разом з 2 побратимами при заході на позицію попав під обстріл і загинув. В останній розмові з батьком на питання «Чи все буде добре?» Роман відповів «Усе мусить бути добре!»

Наш випускник, молодий воїн, Герой України – Роман Федорчак. Його життя і подвиг назавжди вписані в історію нашого ліцею. Ми горді, що можемо передати пам’ять про нього прийдешнім поколінням.