Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і українці.

Мова – це генетичний код будь-якого народу, серцевина його культури та душа нації. Про рідну мову можна говорити і писати дуже багато: вона поєднує минуле з сучасним, викарбовує майбутнє й забезпечує існування нації.

Студенти КМФК ім. Є.Й. Мухіна разом з бібліотекарями підготували відеофільм, в якому звертають увагу глядача на те, що мова – безцінний скарб, який потрібно любити та оберігати.

Тож шануйте нашу рідну українську мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич і могутню силу! Нехай передається вона з поління в покоління, не забувається та вдосконалюється.

З Днем рідної мови!

 Відеофільм до Міжнародного дня рідної мови

      16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання.  Він був запроваджений Президентом України у 2022 році, напередодні широкомасштабного вторгнення росії в Україну. Вже три роки ми даємо відсіч російським окупантам і демонструємо світові свою згуртованість та єдність. Всі разом, щодня, кожен на своєму фронті, ми робимо спільну справу, наближаючи Перемогу. Лише тоді, коли ми разом, ми є великою, непереможною силою. В умовах війни, обстрілів, щоденних трагедій це свято показує, що українці сильні у єднанні, пишаються своєю нацією та бажають жити у мирі.         

      У бібліотеці коледжу відбувся  флешмоб під назвою «В єдності – наша сила! В серці нашому – Україна!», в якому взяли участь студенти групи 119л (керівник Дар’я ІВАНЕЙЧИК). Студенти  привітали всіх зі святом миру і злагоди, єднання людей в ім'я процвітання рідної країни та  довели, що наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас, українців, і в цей день, і завжди. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності.

             ФЛЕШМОБ- група 119л

       Вже вдруге Україна  відзначатиме День української писемності та мови 27 жовтня.  Сьогодні цей день відзначають по-особливому. Вся країна відстоює право на самовизначення й незалежність. Право спілкуватися українською мовою, яка гордо лунає по всьому світу.

      Чотири  століття репресії мови, понад сто тридцять заборон розмовляти, друкувати, викладати й творити українською, намагання знищити нашу мову. Але натомість українське слово стало ще більш вагомим, а позиції української мови — ще міцнішими.

    Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Важливий елемент культурної свідомості народу, його світогляд, що творить людину, культуру, історію. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

     Мова — це зброя українців. Саме мова ідентифікує нас як українців. Вона тісно пов’язує нас з історією, цінностями й багатовіковим культурним надбанням. Без мови немає нації. Без нації немає держави. Без держави немає майбутнього.

   Українська мова — це одна з найважливіших складових української культури та ідентичності, важливий інструмент для розвитку України як незалежної держави. Вона є мовою освіти, науки, культури та мистецтва, боротьби за рідну історію та існування, національної самооборони. У часи війни вона стала ще більшим важливим символом українського духу, свободи та незламності!

Плекаємо українську мову разом! 

      22 жовтня відбувся цікавий та пізнавальний квест  "Мова - коріння нації", присвячений Дню української писемності та мови. Мета квесту  полягала в залученні студентів до активної пізнавальної діяльності, поглиблення знань про українську мову. У змаганні взяли участь студенти групи 229с (керівник Оксана  Соловйова). Учасники поділилися дві команди "Посейдон" та "АРЕС". Завдання виконували почергово,  згідно маршрутної карти на сімох локаціях: "Народна мудрість", "Поетична", "Асоціативний кущ", "Криптограма", "Фразеологізми", "Мандрівка Україною", "Ребуси". Всі учасники квесту показали гарні знання з української мови, були активними, творчими, красномовними, але переможцем змагання стала команда "АРЕС". В кінці заходу переможці та учасники були нагороджені грамотами та солодкими призами.

     Щиро дякуємо всім учасникам змагання та викладачу української мови і керівнику групи 229с О.А. Соловйовій! 

   29 вересня 2024 року в Україні  - День пам'яті жертв Бабиного Яру. Цього року відзначають 83- тю річницю наймасовішого розстрілу в урочищі, який був проведений нацистами 29-30 вересня 1941 року. Тоді загинуло понад 33 тисячі людей.

    Вшановувати пам'ять розстріляних у Бабиному Яру почали вже після здобуття незалежності України. У радянський повоєнний час Голокост замовчувався, а розстріли в Бабиному Яру комуністами представлялися як вбивства радянських громадян, без згадки євреїв.

   Вперше жертв Бабиного Яру вшанували лише в 1991 році. У 2007 році на місці трагедії було відкрито Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр. 

      В читальній залі бібліотеки підготовлено тематичну виставку та презентацію на тему:  " Бабин Яр: пам'ять на тлі історії", у студентських групах проведено бібліографічний огляд літератури.

     В річницю початку розстрілів у Бабиному Яру пропонуємо підбірку  книг, які в художній формі розповідають про киян і події в місті в період з 1941 по 1943 рік. Цей список далеко не вичерпний, але обрані книги містять особисті та живі спогади про те, що відбувалося в місті в ті страшні два роки.

-         Бабин Яр: Історія і пам‘ять [Текст] / за ред. В. Гриневича та П.-Р. Магочія. — Вид. 2-е. — Київ : Дух і Літера, 2017. — 352 с.

-         Бабин Яр: масове убивство і пам‘ять про нього [Текст] : матер. Міжнар. наук. конф.; м. Київ; 24-25 жовтня 2011 р. / [редкол.: В. Нахманович та ін.]. — 2-е вид., допов. — Київ : ФОП Москаленко О.М., 2017. — 288 с.

-         Карамаш, С. Ю.
Бабин Яр – у трагічних подіях 1941-1943 років: історія і сучасність [Текст] : історико-архівне дослідження / С. Ю. Карамаш. — Київ : КММ, 2014. — 256 с.

-         Мандзюк, Денис.
“Нас обступили тісним натовпом і вимагали: “Скажіть хоч щось!” Довелося імпровізувати” [Текст] / Д. Мандзюк // Країна. — 2016. — № 40. — С. 46-50.

-         Самченко, Валентина.
Бабин Яр: дорога пам’яті до музею [Текст] / Валентина Самченко // Україна молода. — 2020. — № 92. — С. 10-11. 

Популярні і наукові видання та інтернет-публікації

1. Бабин яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя: збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму / Ред.-упор. В. Бобров. — Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2017. — Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/sites/default/files/babij_jar_final_small.pdf.

2. Від першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидців. Навчальний посібник [Електронний ресурс] — К. : Український центр вивчення історії Голокосту, 2014. — Режим доступу: http://www.holocaust.kiev.ua/img/ob_vid_pershoi_osoby_3_1.jpg.

3. Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя [Електронний ресурс] — Вид. 2-ге, випр. — К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. — Режим доступу: http://www.holocaust.kiev.ua/img/cover_posibnik.jpg.

4. Козицький А. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст. (причини, особливості. наслідки): [навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів] / Козицький А. — Львів: Літопис, 2012.

5. Нахманович В. Бабин Яр: два дні — два роки — двадцяте століття. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/124453/

6. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / Косик В. — Львів: НТШ, 1993. — 659 с.

7. Кузнецов А. Бабий Яр. [Роман-документ] / Анатолий Кузнецов. — К. : МИП «Обериг», 1991. — 352 с.

8. Подольський А. Уроки минулого: Історія Голокосту в Україні. Навч. посібник / Подольський А. — К. : Сфера, 2007. — 100 с.

9. Разом на одній землі. Історія України багатокультурна: навч. посібн. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 332 с.: іл. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.novadoba.org.ua/ukr/ together-on-the-same-land-book

10. Київ 1941 р. Бабин Яр: Спогади сучасників / Упорядник Сергій Кот. — К.: Інститут історії України НАН України, 2019. — 53 с. Іл. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://biography.nbuv.gov.ua/rating/r2019/txt/g3/4026.pdf

11. «Ганебне зборище єврейських й українських націоналістів». У 1966 році відбувся перший мітинг у Бабиному Яру (архівні фото). [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/ganebne-zboryshe-evreyskyh-i-ukrainskyh-nacionalistiv/30188876.html

12. Зінченко О. Бабин Яр. Дорога смерті. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/articles/2018/09/28/153002/

13. Дні болю і страху. Трагедія Бабиного Яру в фактах і спогадах тих, хто вижив. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/babin-yar-yak-ce-bulo-spogadi-i-fakti-pro-tragichnu-storinku-golokostu-ostanni-novini-50114601.html

14. Крупник Л. Непокора забуттю. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://tyzhden.ua/Культура/252908 

Інформаційні матеріали:

https://www.bbc.com/ukrainian/features-58721962

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-tragediyi-babynogo-yaru-2022

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/babin-yar-yak-ce-bulo-spogadi-i-fakti-pro-tragichnu-storinku-golokostu-ostanni-novini-50114601.html

https://nv.ua/ukr/ukraine/events/babin-yar-yak-ce-bulo-spogadi-ta-fakti-pro-tragichnu-storinku-golokostu-ostanni-novini-50272514.html

https://kinohata.com.ua/filmi-pro-golokost 

              У третю суботу вересня  в Україні святкують День фармацевтичного працівника.  Свято встановлено в Україні «на підтримку ініціативи Міністерства охорони здоров'я України та враховуючи значний внесок працівників фармацевтичної галузі в охорону здоров'я населення» згідно з Указом Президента України «Про День фармацевтичного працівника» від 07.09.1999 № 1128/99.

       Важливість та значимість професії провізора і фармацевта в суспільстві постійно зростає, набуває все більшого визнання та популярності.

       Бути фармацевтом — означає  постійно піклуватися про здоров’я наших громадян. І ті, хто виробляє ліки, й ті, хто їх реалізує, виконують одне з найважливіших соціальних завдань. Не залишаються осторонь і вчені-фармацевти, які працюють на освітянській ниві. Підготовка кваліфікованих кадрів є одним із найголовніших завдань сьогодення. Особливо важливо це для охорони здоров’я, тому що ні в якій іншій сфері ціна помилки не є такою високою. Час потребує від нас нових підходів до навчання, щоб підготувати фахівців, які могли б використовувати найновіші досягнення науки й доносити їх до пацієнтів.
        Бажаємо всім, хто працює в фармацевтичній галузі, подальшого професійного вдосконалення, міцного здоров’я й наснаги!         

         До Дня фармацевтичного працівника в бібліотеці коледжу розгорнуто книжкову виставку «Фармація на службі здоров'я людей».

       Щорічно в третю суботу вересня мешканці Кропивницького святкують день міста, яке за свою історію декілька разів змінювало назву.  Кропивницький — один із найбільш несподіваних обласних центрів України для заїжджого мандрівника.         Тут можна насолодитися архітектурою з будинками в стилі європейських "палаццо", особливого шарму місту надають пам'ятки високої класики та модерну, мавританські, барокові палаци, будинки, на фасадах яких поєднуються готичні мотиви, рококо та ренесанс.  

       Офіційно рік заснування міста – 1754-й. Саме тоді, відбулася закладка фортеці Святої Єлисавети, яка і дала поштовх активному розвитку та розбудові нашого краю. Поступово навколо фортеці виростав форштадт, який, з’єднався з козацькими поселеннями, утворивши місто з назвою Єлисаветград. Пройшовши через низку перейменувань, місто зупинилось на назві Кропивницький. Сьогодні місто носить назву нашого видатного земляка – Марка Лукича Кропивницького, письменника, актора, режисера, композитора, співака, хто є одним з засновників українського професійного театру. Місто знаходиться у аграрній зоні, але має добре розвинену промисловість. Кропивницький – це місто, у якому збереглася архітектура ХІХ – поч. ХХ ст.  Тут живуть привітні люди, які з радістю зустрічають гостей! 

       Зі святом, рідне місто!

            Історія заснування міста

          Щороку 24 серпня Україна відзначає своє головне державне свято – День Незалежності. Свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності України (1991 р.), що стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. 

          За день до цього, 23 серпня, українці святкують День Державного Прапора України. З нагоди двох свят у бібліотеці коледжу відкрито тематичні виставки " Під синьо-жовтим прапором свободи з'єднаємо великий наш народ", "І є держава Україна, і є її нескорений народ".

           Історична довідка про державний прапор України

        Історична довідка про етапи українського державотворення

   Джерело: https://sites.google.com/view/scientific-medical-library/

         На поличках виставки ви знайдете книги про національну символіку, розкриєте таємниці національних процесів, які відбувалися в Україні, а також дізнаєтеся про внесок, який наша країна зробила для світової спільноти. Значна увага приділена важливій темі війни за незалежність та державність, яка визначила сучасний стан нашої держави. Також на виставці представлено твори художньої літератури.

      Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та пригадати, як ми долали труднощі на шляху до незалежності. Разом ми можемо підтримувати та зберігати пам'ять про великі події та героїчний шлях нашої країни.

             Тернистий шлях державотворення

      Відповідно до указу Президента України від 24 серпня 2021 року Україна та її мужній народ відзначатиме важливу подію – День української державності.

      З 2024 року подія буде відзначатися щорічно 15 липня. Законопроект №9431 було підтримано Верховною Радою України, відповідно до якого День Української Державності переноситься з 28 липня на 15 липня, щоб він збігався із вшануванням князя Київського Володимира Великого.

     Свято Української Державності вшановує суверенність та незалежність України, її автентичну культуру та історію. Перші згадки про Україну як окрему державу датуються 1187 роком.

        Свій головний символ – тризуб — Україна отримала у спадок від Київської Русі. А Київ – столиця нашої держави — має більш як півтори тисячі років історії.      

       Синьо-жовті кольори нашого прапора беруть початок від Галицько-Волинського князівства. Україна має свої міцні військові традиції з часів Козацької держави. А перша українська Конституція, що була укладена Пилипом Орликом 1710 року, вважається першою європейською конституцією у сучасному її розумінні.

     Дуже важливо знати й пам’ятати про усі історичні надбання України, особливо зараз, під час страшної загарбницької війни проти нашої держави, та інформаційної війни, що спотворює історію, приховує  факти та створює фейки. Українська історія є унікальною й особливою, так само як і українська культура. Українська державність – це не тільки державна форма правління, але й національна свідомість, яка поєднує всіх українців. Україна – це наша держава, яка має свою історію, традиції та культуру.

     Триває боротьба за українську державність, українці щодня героїчно захищають Україну та її майбутнє, щодня докладають зусиль для підтримки Сил Оборони України, допомоги постраждалим від війни. Наша сила у нашій єдності та прагненні жити у вільній і незалежній країні з демократичними цінностями.  Нехай нові сторінки історії української державності будуть про процвітання та добробут України під мирним небом!

        Слава Україні! Слава нації! Героям слава!  

Конституція - головний закон моєї країни

             28 червня Україна відзначає державне свято – День Конституції. І це не просто свято, це день, коли було затверджено права і свободи громадян України. Важким і довгим був шлях нашої держави до справжньої незалежності. Скільки крові і сліз було пролито, щоб сьогодні у нас був синьо-жовтий прапор, тризуб і Конституція незалежної України.  До цього дня ми довго йшли крізь віки з поразками і перемогами.

       Пропонуємо користувачам бібліотеки гру-пазл "Чи знаєш ти Конституцію України?" запрошуємо перевірити себе на знання прав та обов’язків громадянина України. Отже, розподіляйте конституційні права людини і громадянина за основними групами прав людини згідно з Конституцією України і складіть запропонований пазл. 

          Джерело: https://library.mlt.gov.ua/index.php/novyny/400-do-dnya-konstitutsiji-biblioteki-prezentuyut

                                                                                                            Здай кров - збережи життя!

        14 червня у всьому світі відзначають День донора крові. Це подяка добровільним донорам за їх вчинок для порятунку життя людей.

Варто пам’ятати, що кров потрібна завжди, особливо в умовах воєнного стану. У медичній практиці є дуже багато ситуацій, зокрема непередбачуваних, де потрібне переливання крові. Під час воєнних дій донорська кров була і є ледь не єдиним способом врятувати бійця, який зазнав поранення з масивною крововтратою.

        Запрошуємо долучитися до проведення  Всесвітнього дня донора, що відбудеться 14 червня 2024 року в Кіровоградській обласній станції переливання крові за адресою: вул. Преображенська, 88;  з 8:00 до 12:00.

        Увага!  Донором може бути здорова людина віком 18 років+, з масою тіла 50 кг+. Донорам надається довідка, що дає право на звільнення від занять/практики в день донації крові та один день за вибором студента впродовж календарного року.

       В день донації вам безоплатно проведуть такі обстеження: ЗАК, визначення групи крові  та резус фактору, на маркери інфекцій гепатит В, С, ВІЛ, сифіліс.

                                                                       Здорове харчування - запорука довголіття

         2 червня – День здорового харчування і надмірностей у їжі. Від того, як організоване харчування людини, залежить багато факторів, але особливо залежне від раціону і режиму загальне здоров'я організму. 

        Ідея свята народилася як своєрідна відповідь американському «Дню, коли можна їсти те, що хочеться». Ініціатива виникла у соцмережі, в групі людей, які прагнули схуднути. Її швидко підтримали, а відтак ідея вийшла за межі соцмереж.

       І хоча є ще один День здорового харчування, який відзначають 16 жовтня, тепер і 2 червня стало приводом привернути увагу до проблем неправильного та нездорового харчування сучасної людини і намагатися подолати їх.

      Що таке здорове харчування? Це збалансоване споживання білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і мікроелементів з урахуванням добової фізіологічної потреби людини у харчових і біоактивних речовинах. Для вашого здоров’я необхідне збалансоване харчування.

     Правильне харчування – не дієта! Це необхідно зрозуміти відразу. На відміну від правильної системи харчування, більшість дієт – короткострокові, бо на одних овочах і воді людина довго не зможе прожити. Зате правильне харчування протягом усього життя дозволить попрощатися з застудами,  проблемною шкірою та зайвими кілограмами.

      Грамотно підібрана система харчування допоможе впоратися з усіма цими проблемами. Умовити себе відмовитися від жирного, хот-догів і гамбургерів може не кожен. Як і при дієті, тут є правила і заборони. І хоча їх не так багато, але приборкати свої гастрономічні бажання і пристосуватись до певного режиму харчування все ж доведеться.

       Важливо відзначити, що для кожної людини, що має які-небудь хронічні захворювання або постійно хворіє з приводу і без, звернення до лікаря при складанні схеми харчування – обов'язкове. Можливо, знадобиться не просто правильне, а лікувальне харчування. Сьогодні інформації з цього питання в різних медичних довідниках  достатньо. Пропонуємо ознайомитися з різними джерелами інформації щодо здорового харчування.

   Джерела: medfond.com/korysni-produkty/szo-take-zdorove-harchuvannya.html 

   Правила здорового харчування -  medfond.com/pravila-zdorovogo-harchuvannya 

                                                                                                                      Нові надходження літератури

                                                                                        До уваги викладачів та студентів! 

        Повідомляємо про нові надходження художньої та медичної літератури до  бібліотеки. Запрошуємо не тільки ознайомитися, а й активно використовувати зазначені книги, оскільки вони вже доступні для користувачів. Кожна нова книга – це завжди нове знайомство, нові герої, нові імена. Кожен читач знайде собі захоплення, свою книгу для читання.      

Участь у інтерактивному семінарі «Бібліотечний цифровий   контент епохи штучного інтелекту»

     Цікавість до теми використання штучного інтелекту в різних сферах нашого життя заполонило всі мережі.  Вебінари, семінари присвячені цій темі.

       24 травня 2024 року фахівці бібліотеки коледжу взяли участь онлайн в інтерактивному семінарі «Бібліотечний цифровий контент епохи штучного інтелекту». Організаторами заходу були: Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Харківське обласне відділення ВГО «Українська бібліотечна асоціація», Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв. Запис  семінару  на YouTube каналі.

Учасники семінару обговорили:

• актуальні тенденції у світі цифрового контенту, згенерованого з використанням штучного інтелекту;

• використання можливостей нейромереж та штучного інтелекту для створення бібліотечного медіаконтенту;

• створення презентацій за допомогою штучного інтелекту з використанням інструментів платформи «Wepik».

      Досвідом та лайфхаками роботи поділились:

• Наталія Чернишенко, завідувачка бібліотеки ПВНЗ “Харківський міжнародний медичний університет”, яка розповіла про використання можливостей нейромереж та штучного інтелекту для створення бібліотечного медіаконтенту.

• Наталя Шепелєва, завідувачка сектору інноватики та професійного розвитку відділу науково-методичної роботи ХДНБ ім. В. Г. Короленка, розкрила секрети створення презентацій за допомогою штучного інтелекту з використанням інструментів платформи Wepik.

    Це було цікаво, корисно, змістовно і незвично. Штучний інтелект створював віртуальні виставки, писав пости, створював відеопрезентації, писав пісні – ВІН робив ВСЕ!

     Дякуємо колегам за цікавий захід! Тримаймося!

                                                                                        Навіки слава Україні, героям слава на віки!

       23 травня в Україні відзначають  День Героїв. 2024 року це свято має особливу цінність, адже всіх громадян країни можна назвати героями, які по-своєму протистоять російській окупації. 

       Щорічне свято День Героїв було запроваджене на честь всіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині.

      Рішення створити таку важливу подію було прийняте під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. А дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. Його 23 травня 1938 року підступно вбили в Роттердамі. Спершу День Героїв святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності воно почало набувати все більшого розголосу. Особливо важливим свято стало після початку російсько-української війни, коли нові герої боронять рідну Батьківщину.

      День Героїв, це свято величі духу українських вояків – борців за волю України і є символом незборимості Української Нації. Ми  щиро вдячні тим, хто без вагань поклав своє  синівське серце до ніг Матері-України, чий героїчний вчинок став прикладом для майбутніх поколінь.

      З Днем Героїв України! Хай на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, знову запанує мир і злагода. Зичимо добра кожній родині, а нашій державі – процвітання, сили й слави! 

З нагоди відзначення  Дня Героїв в читальній залі бібліотеки розгорнута ілюстративно-книжкова виставка «Навіки слава Україні, героям слава на віки!», яка більш детально знайомить відвідувачів з подіями та людьми, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму  козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. 

Окремим розділом на виставці представлені матеріали про героїв новітніх – героїв Кіровоградщини  та тих, які сьогодні віддають своє життя за соборність та незалежність нашої Батьківщини.

                              Медсестра - це мудрість і людяність, це величезна любов

        Існують професії, які завжди будуть затребуваними й незамінними, і саме до таких належить професія медичної сестри. Всім добре відомо, що будь-які медичні процедури, навіть, здавалося б, найпростіші, можна довіряти тільки професіоналам з певною кваліфікацією та досвідом. І попри те, що медсестри не призначають лікування самостійно, а лише виконують призначення лікарів, від їхньої роботи залежить здоров’я пацієнтів, а інколи й життя. Без сумніву, представники цієї відповідальної й нелегкої професії заслуговують на власне свято, тому щороку, 12 травня, в день, коли народилася Флоренс Найтінгейл, яку вважають засновницею сестринської справи, відзначається Міжнародний день медичних сестер.

                                                                                           Шановні практикуючі медичні сестри!

       З нагоди вашого професійного свята  прийміть щирі вітання та безмежну вдячність за ваші чуйні серця, за врятовані життя.

Протягом тисячоліть люди, які рятують від хвороб і гоять рани, користуються постійною любов’ю та повагою. Ваші талановиті руки дарують людям радість життя, вселяють надію у зцілення.

      Хай усе добро, зроблене з душею та натхненням, повертається до вас сторицею! Нехай кожна мить життя радує своєю неповторністю! 

Зі святом вас! Щастя Вам і добра! І нехай клятва Флоренс Найтінгейл ніколи не буде обтяжливим обов’язком, а лише приємною місією!

           Шановні студенти Кіровоградського медичного фахового коледжу ім. Є.Й. Мухіна  спеціалізації «Сестринська справа»!

       Самовідданість, милосердя, професіоналізм – це основні риси людей, які вибрали дану спеціальність. Ви належите до тих людей, які за покликом душі і щирого серця обрали своєю професію служіння людям. У всі часи медичні сестри є уособленням справжнього милосердя, невичерпного джерела доброти та великодушності, саме тому їх називають сестрами милосердя.

       Напевне, це велике щастя – бути потрібним людям, прожити своє життя гідно, увічнивши його добрими справами та плідними вчинками. 

Всім бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії, віри та успіхів в наполегливій праці, навчанні, творчого натхнення, професійних злетів, віри в особисті можливості, в майбутнє.   

      У ці травневі дні, коли прокидається від зимового сну матінка - природа, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка, коли теплий, лагідний весняний вітерець  ледь – ледь коливає шатро чаруючої зелені кущів та дерев, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято, свято народження життя, свято утвердження життя  - Свято Матері.    

    Берегинею кожного роду, кожної сім’ї є мудра жінка – матір. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найближчим, найдобрішим, найдорожчим ! А наша любов до Матері – безмежна та вічна!

     У календарі свят для мами визначений особливий день, який святкується в Україні у другу неділю травня. Офіційне державне свято День матері встановлене в 1999 році. Святкування стало популярною і доброю сімейною традицією.   

        Безумовно, День матері - це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, пробачить і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.
      Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері. Мама – всьому початок. Мама – берегиня роду, домашнього вогнища. Саме вона є тією ниточкою, яка єднає всю родину.

       В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам зі святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. 

Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..

               Україна - Європа: спільні цінності

    Указом Президента України «Про День Європи» від 08.05.2023 № 266/2023 в Україні встановлено День Європи, який відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.

Це рішення прийнято «усвідомлюючи європейську ідентичність українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань».

Одночасно скасовано Указ Президента України «Про День Європи» від 19.04.2003 № 339/2003, яким було встановлено, що День Європи відзначається щороку у третю суботу травня.

       Свою історію День Європи бере ще з далекого 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді наднаціональної спільноти. На меті було утворити спільний військовий потенціал, аби країни Європи не мали зброї одна проти іншої. 

        На свою п’ятнадцяту річницю, 5 травня 1964 року, Рада Європи запропонувала святкувати День Європи. Метою заходів, що проводяться у цей день, є ознайомлення суспільства з роботою європейських інституцій та страсбурзьких організацій, які просувають європейські цінності. Вони нагадують про Європейську конвенцію про права людини, яку було прийнято у 1953 році. Конвенція наголошує на праві кожної людини на гідне повноцінне життя і захист від будь-яких форм зловживань.  

     Сьогодні український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи. В ці нелегкі часи ЄС стоїть поруч з Україною, підтримуючи наш вибір європейського майбутнього.

   Тож нехай це свято нагадує нам, що Європа починається із кожного з нас. Незважаючи на всі перепони і  труднощі, Україна стане повноправним членом європейських структур і, як наслідок, отримає новий поштовх для культурного і економічного розвитку! 

        Бажаємо  мирного неба над головою. З Днем Європи!

                                                            Роки війни - століття пам'яті  (1939 - 1945)

            8 травня в Україні та у всьому світі вшановується День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Кожне слово у назві цієї дати має глибоке значення. Пам’ять говорить нам про те, що ми маємо не забувати мільйони людей, які загинули у Другій світовій війні. 

      Мета цього пам’ятного дня – ще раз нагадати про невинних жертв війни, про безглуздо знищених в результаті бойових дій людей, про жахливі воєнні злочини, злочини проти людяності. Народи повинні були примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій знову. На жаль, наші сподівання не завжди виправдовуються і українцям знову доводиться боронити своє право на існування, яке цього разу заперечують російські нацисти. 

    День пам’яті та перемоги над нацизмом відзначають 8 травня не випадково. Адже саме цього дня, у 1945 році було підписано Акт про капітуляцію тодішнього агресора – Німеччини. Подумки повертаючись в ті дні, важливо оцінити внесок кожної держави, а також кожної окремої людини у завершення воєнних дій. Розглянемо, які історичні події передували запровадженню Дня пам’яті та примирення, як у світі, так і в Україні.      

     Друга світова війна 1939–1945 років стала найбільшою трагедією загальносвітового масштабу у ХХ ст. Забравши десятки мільйонів життів, зламавши долі сотням мільйонів людей, зруйнувавши вщент цілі міста й навіть країни, вона проклала свій кривавий шлях також і Україною.

       Фронт двічі прокотився землями України — спочатку із заходу на схід, потім зі сходу на захід. Мільйони українців поклали життя заради перемоги над нацизмом і відновлення миру. Мільйони зазнали поневірянь під час і після завершення війни, яка давалася взнаки впродовж наступних десятиліть і є відчутною сьогодні.

     Зламані долі тих, хто опинився у таборах чи у вимушеній еміграції вже після завершення війни, вибухи боєприпасів, які з часів війни таїлися в землі, а потім калічили й убивали вже у мирний час, важкі хвороби й тяжкий тягар суму за загиблими і сьогодні не відпускають людей у всьому світі.      

      Цьогоріч День пам’яті та перемоги ми втретє відзначаємо в умовах збройної агресії росії проти Української держави, тому ми, як ніколи, розуміємо, що найвища цінність нашого життя – це мир і незалежність, тому ми повинні робити все можливе, щоб виборювати їх!

Схиляємося перед Героями! Пам’ятаємо тих, хто боровся за Україну під час Другої світової війни! Шануємо тих, хто відстоює нашу незалежність сьогодні!

    В умовах повномасштабного вторгнення цей день – як нагадування про те, що немає більшої цінності, ніж життя під мирним небом, на рідній землі. За це зараз бореться вся Україна.

     Нехай цей День пам'яті стане важливим символом нашої єдності та співчуття  тим, хто став жертвою війни та насильства.  Пам'ятаймо завжди про те, що лише разом ми можемо зберегти мир та свободу.  Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні і вічна пам'ять полеглим у тій війні!

    Бібліотека коледжу пропонує відвідати книжкову виставку, яка розміщена в читальній залі,  переглянути бібліографічний огляд літератури та освітнє відео "Доторкнімося до нашої пам'яті", яке присвячене  Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.     

      Студенти групи 219ф (керівник Хліста Л.П.) підготували  і провели у бібліотеці виховний захід на тему: "Історія повторюється", присвячений Дню пам'яті та примирення. Пропонуємо переглянути відео.  

      Інформаційні матеріали до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8 травня)

           «Все людство лежить в акушерки на руках»         

(5 травня – Всесвітній день акушерки)

       Вже понад 20 років 5 травня вважається професійним святом акушерок, яке має міжнародний статус. Міжнародний день акушерки створений для того, щоб розповісти людям, наскільки важливою є робота цих фахівців. Важливість цієї надзвичайно складної та відповідальної професії дійсно важко переоцінити. Адже від однієї акушерки залежить здоров’я, а часом і життя сотень молодих матерів та новонароджених малят.

З ініціативою запровадити Міжнародний день акушерки виступили учасниці Міжнародної конфедерації акушерок під час зустрічі, що відбулася у 1987 році в Нідерландах. Організація була заснована в 1919 році, до її складу входять близько 90 об’єднань з акушерства, що представляють понад 70 країн світу.

       Дякуємо Вам, акушерочки,  за те, що кожен день ви дбайливо тримаєте на руках нове життя! Нехай робота буде Вам тільки в радість, а життя сповнене щастя і достатку! Прийміть привітання з Вашим професійним святом!  Нехай доброта Ваших рук передається кожному немовляті, якому Ви допомагаєте прийти в цей світ.  Успіху Вам у всьому! З Міжнародним днем акушерки! 

                                 Вітаємо з Великоднем!

                                                                                                                               Чорнобиль болить...

            26 квітня в Україні відзначатимуть 38-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

       25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування,  його  не скасували.

        Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Обшивка реактора повністю зруйнувалася, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.

          Вночі 26 квітня о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. Першими жертвами аварії стали 2 працівника станції, а остаточну кількість загиблих навряд чи коли-небудь буде названо.

     Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис. кв. км територій було забруднено, з них 52 тис. кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.  Уряд СРСР, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею секретності. Та не вдалося. 

       Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип’ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції.

     Точне число жертв аварії встановити не вдалося, оскільки багато людей вмирали через роки. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби.

       Сьогодні на території Чорнобильської зони утворився природний заповідник, до якого люди майже не мають доступу. Там знайшли притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види.

    Вшануємо пам'ять про трагічну подію, яка сталася  на Чорнобильській атомній електростанції. Ця катастрофа залишила невиліковні рани в серцях багатьох людей і мала надзвичайно великий вплив на навколишнє середовище та життя мільйонів людей.

     26 квітня ми вшановуємо пам'ять про загиблих героїв, які віддали свої життя, борючись з наслідками аварії, а також  всіх, хто постраждав від цієї катастрофи. Нехай їхні жертви не будуть марними і нагадують нам про важливість безпеки в ядерній промисловості та необхідність пильності при використанні атомної енергії.

      Нехай цей день стане нагадуванням про потребу в безпекових технологіях, відповідальному використанні ресурсів та пам'яті про тих, хто став жертвою недбалості. Нехай такі трагедії ніколи не повторяться! Пам'ятаймо про Чорнобильську трагедію!

       На  виставці, яка розміщена у читальній залі бібліотеки, можна ознайомитися з книгами, присвячені темі Чорнобильської катастрофи.

Методичні матеріали:
26 квітня – День Чорнобильської трагедії
Чорнобиль етнографічна експедиція
Тіні Чорнобиля

  Вітчизняна медицина має велику історію, яка своїм корінням сягає у 1788 рік, коли була створена Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Відкриття цього першого вищого медичного закладу на українських землях стало знаменною подією того часу не лише для наших земляків, але й для всієї Російської імперії загалом.

        Слід зазначити, що на теренах тогочасної імперії існував лише один медичний факультет при Московському університеті. Протягом усього XVIII століття з нього вийшло лише 20 лікарів. Окрім цього факультету, в Російській імперії існували ще медико-хірургічні школи в Москві, Петербурзі, Кронштадті та Коливано-Воскресенську (Алтай). Відмітно, що учнями згаданих шкіл були переважно українці. Усі зазначені школи створювалися на базі великих шпиталів, що мали у своєму розпорядженні висококваліфіковані кадри та сучасне обладнання.

        На Єлисаветградщині перший шпиталь засновано 1777 року видатним українським лікарем Д.Волчанецьким. Він був розрахований на 200 ліжок. Згодом його реорганізували у великий, так званий генеральний, шпиталь. Інспектором шпиталю та школи за наказом Г.Потьомкіна став П.Шарой, який керував школою аж до її закриття. Інспектор користувався повагою у жителів Єлисаветграда, оскільки дозволив відпускати їм ліки зі шпитальної аптеки та сам консультував хворих.

       Відомо, що і Г.Потьомкін, і О.Суворов були дуже зацікавлені у створенні та розвитку медико-хірургічної школи, оскільки вона готувала лікарів для діючих армій на російсько-турецькому фронті. Українська спільнота також виявляла неабиякий інтерес, оскільки, по-перше, справдилася давня мрія української еліти – мати в Україні власний вищий медичний заклад, а по-друге, молодь із більшим ентузіазмом їхала на навчання до Єлисаветграда, ніж до далеких і чужих Петербурга і Москви.

     Усі подібні школи поповнювались в основному учнями з України, зокрема, вихованцями Києво-Могилянської академії, Харківського, Чернігівського та Переяславського колегіумів та Катеринославської, Бєлгородської, Уманської семінарій. За соціальним складом студенти були дітьми лікарів, духовних осіб, козаків та дрібної шляхти. За національним переважали українці, далі йшли росіяни, поляки та молдавани. Мешкали учні на приватних квартирах у фортеці або у слободах – Ковалівці, Биковій та Замлинківській. Найбільший прийом на навчання до Єлисаветградської медико-хірургічної школи відбувся 1791 року (47 учнів) та 1794 року (84 учні).

     Головною вимогою для вступу було знання латини, на той час міжнародної наукової мови. Згідно з генеральним регламентом про шпиталі 1735 року термін навчання складав від 5 до 10 років. За розпорядженням Медичної канцелярії від 4 липня 1754 року встановлено єдиний для усіх шкіл семирічний термін навчання. Але зазвичай його не дотримувалися: вже після двох-трьох років навчання та складання іспиту одержували звання підлікаря, а через один-два роки – лікаря. На перших трьох курсах викладалися такі дисципліни, як математика, фізика, хімія, ботаніка, анатомія, фізіологія, медична матерія, рецептура, патологія, терапія, хірургія та секційний курс. На четвертому курсі поглиблено вивчали лише хірургію та акушерство. П’ятий рік був присвячений кураторству над хворими, чергуванням у клінічних палатах та практичним вправам. При цьому учні мали зробити не менше ніж чотири великі операції на неживому тілі та приготувати два анатомічні препарати.

    Водночас з анатомією вивчались засади судової медицини. Детальну увагу приділяли вивченню так званої матерії медика – курсу, до якого входили ботаніка, фармакологія, фармація, та фармакогнозія. Важливо те, що цей предмет викладали не лише теоретично, але й проводили практичні вправи у шпитальній аптеці та ботанічному городі.

    Цікавий і розпорядок дня учнів Єлисаветградської медико-хірургічної школи. Щодня вони сім годин слухали лекції викладачів і протягом чотирьох годин працювали біля ліжка хворого. Теоретичні навчання (за архівними документами) провадились за таким розкладом: «По утру от 10 до 12 часов о родах болезней, по полудни от 2 до 4 часов о лечении и лекарствах, от 7 до 10 часов – об анатомии и хирургии».

     Також під час навчання регулярно перевіряли знання учнів. Так, наприклад, існували іспити щотижневі, щомісячні, тримісячні, а наприкінці року проводився так званий генеральний іспит. На ньому часто були присутні члени Медичної колегії, дивізійні доктори, штадтфізики та інші почесні гості. На річному та генеральному іспитах усі присутні лікарі й доктори мали право поставити запитання учневі, що складав іспит.

     Спочатку Єлисаветградська медико-хірургічна школа проводила випуск лікарів самостійно. Звання лікаря чи підлікаря призначалися спеціальними ордерами імені Г.Потьомкіна, а 1793 року встановлено загальновизнаний порядок про надання звання указом Медичної колегії. Учні Єлисаветградської школи, як і решти подібних шкіл, користувалися підручниками на латинській, німецькій та російській мовах. Знаменно, що більшість підручників були перекладені на російську чи латину українськими вченими-медиками. Так український вчений Н.Карпинський склав першу в Російській імперії фармакопею (1778), а Н.Максимович-Амбодик – медичний латинсько-російський словник, медико-паталого-хірургічний словник, шеститомний підручник з акушерства й чотиритомне «Врачебное веществословие».

      Випускники школи одержували спочатку призначення в армійські частини, що дислокувалися на півдні України, та на Чорноморський флот. Згодом географія призначень розширилася, випускники працювали в Білорусії, Прибалтиці, на Камчатці.

      Викладачами Єлисаветградської медико-хірургічної школи в різні часи були старший доктор шпиталю П.Колб, лікарі В.Домініціюс, О.Звіряка, П.Чернівецький, Р.Чернявський, Д.Кісільов, А.Лавреніюс та інші. Для істориків найбільшу цікавість становлять біографії таких випускників школи, як професори як Є.Мухін, О.Звіряка, Д.Волчанецький, С.Немиров, А.Чорба та А.Бистроглазов. Вони належали до найвидатніших українських лікарів свого часу, зробили вагомий внесок не лише в розвиток Єлисаветградської медико-хірургічної школи, але й в українську медицину в цілому.

     Протягом усього XVIII століття медичну освіту в Російській імперії здобули 2000 лікарів. Тож можна сміливо стверджувати, що кожен восьмий лікар тогочасної держави здобув освіту в Єлисаветградській медико-хірургічній школі. На момент закриття закладу в ньому навчалося 95 учнів та дев’ять волонтерів, які були готові скласти підлікарські іспити. Отже, про нестачу бажаючих вчитися не було й мови. Але війна на той час уже закінчилась, і Російська імперія не була зацікавлена у збереженні вищої медичної школи в Україні. У своїй доповідній записці інспектор школи П.Шарой переконливо доводив потребу подальшого існування школи. Та, попри успішне існування закладу протягом 10 років, Павло І затвердив доповідь Медичної колегії про ліквідацію закладу. Учні школи були відкомандировані до Московського та Петербурзького медико-хірургічних училищ.

     Ми маємо пишатись тим, що саме у цьому закладі сформувався майбутній доктор медицини Гетінгенського університету та професор анатомії та фізіології Московського медико-хірургічної академії Єфрем Осипович Мухін. Нині медична громадськість Кропивницького пропонує встановити його бюст на території першої лікарні або біля медичного коледжу, який носить його ім’я.

       У читальній залі бібліотеки підготовлена тематична виставка " Медицина Єлисаветграда".

       Більше дізнатися про історичні віхи медицини Єлисаветграда пропонуємо за джерелами:             

         ttps://n-slovo.com.ua

        https://old.library.kr.ua/elib/bosko/medtov.html

        https://dozor.kr.ua/post/privatni-likarni-elisavetgrada-istoriya-vkradenih-imen-2418.html

                                         Проєкт  "Рівновага. Книги"

               Ріки незмінно течуть додому

          «Український інститут книги» запропонував провести Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію «Національний тиждень читання. Тиждень поезії», який проходитить з 16 по 24 березня 2024 року, що охоплює дату святкування Всесвітнього дня поезії (21 березня).       

        Тиждень поезії в Україні відбудеться вперше, і це гарна можливість відзначити роль поетів і поетичного слова в культурі, особливо під час війни. Тема Тижня поезії – «ДІМ». Гаслом став рядок із вірша Ірини Шувалової "Ріки незмінно течуть додому".

       Поняття «ДІМ» для кожного українця і українки набуло щемкого й навіть сакрального значення. Завдяки темі «дім», яка лунає впродовж тижня поезії, акція підкреслює важливість дому для військових; цивільних, які через війну змушені були переїхати в інші регіони України чи за кордон; людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і чекають повернення додому – всіх українців, для яких дім тепер більше, ніж просто точка на мапі.

     Дім – це світло, котре гріє навіть тоді, коли вас розділяють тисячі кілометрів. Дім – це чуття себе частиною чогось більшого, частиною родини. Дім – це Україна.

    Студенти групи 129с (керівник Оксана Соловйова) разом з бібліотекарями коледжу долучилися до тематичного тижня поезії і підготували літературно-музичний флешмоб. Запрошуємо переглянути відео.

Поезія - слово!.. Поезія - пісня, поезія - вільна душа!

                                                                                                                                                                                                            «Поезія. Таке коротке і таке змістове слово!

                                                                                                                                                              Вона і втішить, і пригорне, і приголубить… »

                                                                                                                                                                                                    Ліна Костенко

        Березень багатий на визначні події для книголюбів і всіх, хто щодня опановує мистецтво слова. 

     19 березня святкує свій 94-ий день народження Ліна Костенко - одна з найвідоміших українок за історію державності.  Це жінка - герой, котра принципово відмовилася від Премії Золотий Письменник України та звання Героя України, мотивуючи, що ці нагороди «як політична біжутерія їй не потрібні», адже у неї головне – Ім’я. Одна із найвпливовіших жінок давньої та сучасної України, яка стала незаперечним моральним авторитетом для українців. 

     Вона переконує нас, що слова «незалежність» і «свобода» існують в мові не просто так. А останніх 10 років вона ігнорує різні світські заходи та не спілкується з пресою, бо це для неї «пусті теревеньки». Сила волі та її незламність вражають. Вона сучасна і активна користувач інтернету, а постать її жодного разу не була заплямована безглуздими дурницями в токсично засміченому інформаційному просторі. Її поезія – про жінку, любов, красу рідної мови і України – це словесна зброя, яка надихає і окриляє.

            "Не стати на бік чуми": неймовірні історії з життя та крилаті фрази Ліни Костенко

      21 березня - Всесвітній день поезії. Ну бо коли, як не весною, відзначати День поезії – свято словесної чуттєвості й довершеного вміння кількома словами висловити невисловлюване. Щорічно 21 березня за ініціативою ЮНЕСКО святкують Всесвітній день поезії. Віддавна саме поезія найпершою реагувала на всі події, які змінювали хід історії і життя людини, саме вірші в усі війни першими линули з фронту, сповнені ран, що ще наривають. І лише потім усе це підхоплювала проза.

        Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами.

           Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з поетичною творчістю прекрасних українських поетів, збірки яких розміщені на книжковій  виставці.

   Вільні читають українською

СТАРТУЄ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПРОЄКТ ЗБОРУ КНИЖОК «ВІЛЬНІ ЧИТАЮТЬ УКРАЇНСЬКОЮ»

       З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, розпочинається Всеукраїнський проєкт збору книжок «Вільні читають українською!».

   Головна мета проєкту – поповнення бібліотечних фондів, створення мобільних бібліотечних куточків, формування книжкових поличок в укриттях та гуманітарних штабах у Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Харківській та Сумській областях, які постраждали внаслідок російської військової агресії.

  Зазначений проєкт  спрямований на покращення психоемоційного стану людей, які знаходяться під щоденними ворожими обстрілами, а також на підтримку читання українськомовної літератури з метою підвищення соціальної активності та свідомості громадян, популяризації української мови, використання її у повсякденному житті.

У зв’язку з цим у бібліотеці коледжу організовується пункт збору книг (українська художня література, дитяча художня література, класика української літератури).

  Просимо долучитися всіх студентів та викладачів коледжу до реалізації Всеукраїнського проєкту!

  Разом переможемо!

                                                                                        Геній і  пророк українського народу                                       (До 210-ої річниці з дня народження Т.Г. Шевченка)

  І знову - березень... І знову линуть до нас думи геніального українського поета і художника.... Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Тараса Шевченка, до постаті, яка у своїй величі була, є і залишиться ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.

Минуло 210 років з дня народження Т.Г. Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні як живий говорить він зі своїм народом. Його слово живе між нами, гнівне і ніжне, полум’яне і міцне.

     210  років - це не просто черговий ювілей великого українського поета, художника, пророка.  Це ювілей, який ми вшановуємо в часи чи не найбільшого історичного протистояння незалежної української Держави з відкритою збройною агресією росії. Шевченко став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність. Він і сьогодні надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу.

    Ніколи не буде забагато відзначати дні нашого Пророка, бо не мислимось поза Шевченком. Ми приходимо до нього – на сповідь, на пораду, на іспит. І кожного року ця порада нам потрібніша, кожного року збільшуються наші переконання, що Шевченкове слово нам «святую правду возвістить».

     Шевченкове життя вмістилося між дев’ятим і десятим березня. А між ними відстань у сорок сім років.

  Доля вділила Тарасові небагато років життя, але воно від народження до смерті було наче віддзеркаленням долі українського народу. Наче сама Доля України показово вмістилася у ньому.

   Шевченків «Кобзар» - універсальний, він дає відповідь усім: і тим, хто несе в серці його слово, і тим, що уже давно його відцуралися. Дивна дія того Кобзаревого слова. Історичні обставини для нашого народу склалися так, що по-різному моляться наші українці, належать до різних партій і навіть держав, але коли звучить слово Тараса Шевченка – всі замовкають, бо то говорить сама правда, сам Бог устами нашого пророка.

  Голос Шевченка – це голос вічно діючої сили, здатної удосконалювати людську душу, оновлювати людину, очищати її й очищати світ.

   Пророча сила поезії Шевченка тому й пророча, що завжди стосується того часу, в якому цю поезію сприймаємо. Геніальність і актуальність Шевченкової Музи, яка сьогодні говорить про долю України, про найважливіші людські чесноти, про тих, які нині намагаються занапастити нашу землю, не маючи нічого святого в душі.

      Народ пам'ятає  свого Кобзаря, вшановує його пам'ять: ім'ям Шевченка названо парки, театри, вулиці. На майданах  міст і сіл споруджено пам'ятники поету.

Не лише в Україні вшановують його пам'ять. Пам'ятники нашому Шевченку стоять у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Аргентині. Вулиці багатьох міст світу теж названо його іменем.

      Тарасова любов до України, Тарасова мужність, Тарасове невмируще слово,  Тарасові пророцтва будуть жити вічно!

        Запрошуємо до читальної зали бібліотеки ознайомитися з тематичною виставкою та літературним надбанням Тараса Шевченка.         

       Незламні жінки України

       "Незламні жінки України" - під такою назвою в читальній залі бібліотеки демонструється фотовиставка, присвячена жінкам України до Міжнародного дня жінок,  що відзначається щорічно 8 березня. Це свято присвячене ролі жінок в суспільстві та їхнім досягненням у боротьбі за рівність та права.

      Сьогодні ми передусім віддаємо данину наполегливій боротьбі жінок за рівні права і можливості. Жінки України працюють в різних сферах: медицині, освіті, культурі, несуть службу в Збройних Силах України. Немає жодної військової частини, де б не було жінки, яка робить свій внесок у посилення обороноздатності нашої країни. Жінка  є уособленням самої України – незламної, красивої, творчої, вільної. 

   Вітаючи жінок з 8 Березня, ми також виражаємо свою любов та повагу до наших матерів, сестер, дочок, друзів та колег, які народжують, виховують та надихають нас кожен день. Це свято дає нам можливість висловити нашу вдячність та любов до жінок, які роблять наше життя кращим та більш змістовним.

   Зі святом, милі, ніжні, незламні, люблячі, кохані, добрі, віддані, дорогі Жінки!

                                                                  Залишаємося гідними своїх Героїв

         День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом  президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 “Про вшанування подвигу    учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

   20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

  Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану.

  Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2024 році вшановується під гаслом  ”Залишаємося гідними своїх Героїв!”

  День Героїв Небесної сотні – це жалобний день, але він не про смерть, а про героїчну боротьбу, самопожертву, готовність українського суспільства захищати незалежність України. Десять років тому ці дні були сповнені болем, люттю, самопожертвою і відчайдушністю одних та нелюдською жорстокістю інших. Такий біль за Український народ відчуваємо ми і сьогодні...Тепер, у 2024, ми боремося за життя… Гинуть люди… Цілі міста зруйновані ущент…

  Ніхто не очікував, що за такий короткий час український народ так зміцніє духом. Тисячі добровольців йдуть на війну обороняти Україну.  В кожній області, в кожному районі, у кожному місті чи селі зупиняються процесії, що везуть тіла загиблих у домовинах, і місцеві жителі  в дощ і в холод, зі сльозами на очах, стоять на колінах і віддають останню шану героям. Адже герої не вмирають! Вони завше житимуть у наших серцях. Слава героям! Слава Україні!

   Відеофільм про героїв Небесної Сотні

 Презентація