Духом В. Сухомлинського живі

      До 105- ої річниці з дня народження В. Сухомлинського

       28 вересня 2023 року вся педагогічна спільнота України відзначатиме 105-у річницю з дня нородження В.О. Сухомлинського, видатного педагога Кіровоградщини. Всеосяжна, багатоаспектна науково-педагогічна спадщина В.Сухомлинського з роками не втрачає своєї актуальності.

Твори педагога перекладені 59-ма мовами народів світу, а найвідоміша книга "Серце віддаю дітям" видавалася 55 разів 32-ма мовами.

       "Людина, -любив повторювати педагог,- народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний."

      У читальній залі бібліотеки коледжу розміщена тематична виставка "Духом В. Сухомлинського живі". Запрошуємо до бібліотеки!

                                                                   Хай будуть мирні дні і ночі у нашій рідній Україні

                                                                                                                               21 вересня - Міжнародний день миру

         Міжнародний день миру, також офіційно відомий як Всесвітній день миру, є схваленим ООН святом, яке відзначається щорічно 21 вересня. Він присвячений миру у всьому світі, а саме відсутності війни та насильства, які можуть бути спричинені тимчасовим припиненням вогню в зоні бойових дій для доступу гуманітарної допомоги. Цей день вперше було відзначено в 1981 р., і він дотримується багатьма націями, політичними групами, військовими групами та людьми. 

      Щоб відкрити цей день, у штаб-квартирі ООН (у Нью-Йорку) дзвонять у Дзвін миру ООН. Дзвін відлитий з монет, пожертвуваних дітьми з усіх континентів, крім Африки, і був подарунком Японської асоціації ООН як «нагадування про людську ціну війни»; на його боці напис: «Хай живе абсолютний мир у всьому світі».

     Підтверджуючи відданість України ідеалам МИРУ та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, згідно з Указом Президента України із 2002 р. в Україні установлено День миру, який відзначається щорічно 21 вересня – у Міжнародний день миру.

      На сьогодні для нашої держави це свято є особливо значимим. Кожен свідомий українець мріє про якнайшвидшу перемогу України у війні, про повернення рідних, близьких, друзів, про мирне небо над головою, про світле майбутнє дітей, про загоєння нестерпних ран у людських серцях, захист від агресора.

       Найбільше у світі щастя – це МИР, коли люди живуть дружно та спокійно, коли земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя та втрат. 

             Цитати про мир, які змусять вас задуматися:    www.tviysvit.com.ua/pravdyvi-tsytaty-pro-myr-iaki-prymusiat-vas-zadumatysia/ 

        Героїчний спротив України перед російськими загарбниками триває, але наш бойовий дух залишається на висоті! А втримати його і надихнути Захисників на ще більш запеклу боротьбу допомагають новітні українські вірші про війну.

Я маю в серці мрію щиру:

Хай тихо стане в нас від миру,

І буде тихе щастя скрізь

Без криків, пострілів і сліз.

Нам разом в мирі жити треба –

Одна земля й одне в нас небо!

Одна зима, одне і літо –

Нам разом в мирі треба жити!

Країни рідної сини,

Хоч різні в нас думки і сни.

І різні сльози й різний сміх,

Та мрія є одна на всіх.

Хоч різні ми, але так схожі,

Бо кожен, кожен з нас не може

Без миру в Україні жити,

Де мирне небо й мирне жито.

Без мирних справ і мирних слів,

Чи то є Харків, чи то Львів;

Чи захід то, чи то є схід –

У мирі нам всім жити слід!

За все дорожча й важливіша

В країні рідній мирна тиша,

Тому я мрію палко й щиро:

Хай стане тихо в нас від миру!

                                                                                                                            (Микита Лукаш)

У  День Миру бажаємо всім спокою, процвітання і міцного здоров’я.

Миру в усьому – миру в сім’ях, миру в серцях та миру нашій рідній Україні!

З Днем народження, улюблене місто!

         Щорічно в третю суботу вересня мешканці Кропивницького святкують день міста, яке за свою історію декілька разів змінювало назву.  У 2023 році День міста Кропивницький припадає на 16 вересня. 

      Згідно з історичними документами, будівництво фортеці, яка потім перетворилась на місто Єлисаветград, почалося в 1752 році. Спочатку вона мала велике стратегічне значення, тому швидко розросталася й приваблювала до себе цілі загони козаків, а також велику кількість колоністів – німців, сербів та хорватів.

         Але наприкінці XVIII століття, завдяки відсуненню кордону на південь, фортеця втратила своє значення. В 1924 році місто було перейменоване в Зінов’євськ, потім – в Кірово, а в 1939 році отримало назву Кіровоград. Відповідно до декомунізації в 2016 році місту було надано назву Кропивницький на честь драматурга та письменника Марка Кропивницького. Саме в цьому місті вперше в історії України було показано театральну виставу. Це була «Наталка Полтавка», поставлена Марком Кропивницьким. 16 вересня вважається днем народження професійного українського театру. 

      Цього року   кропивничани долучаються до челенджу  #Квіти для ЗСУ , ініційованого колективом квіткового магазину «Букет Кропивницький».

    Зі вдячністю захисникам за кожний прожитий день, містяни створюють квіткові композиції, присвячені українським воїнам і виставляють їх на своїх сторінках у соціальних мережах.

      Ці квіти можна буде придбати на передсвятковому ярмарку, де працюватиме благодійна виставка-продаж і таким чином задонатити на підтримку ЗСУ.

      Правила участі в челенджі:

• Створіть квіткову композицію з осінніх квітів, трав, ягід калини, горобини, власне всього, на що надихне вас ваша фантазія;

• Сфотографуйте вашу композицію і розмістіть фотографію на ваших сторінках у соціальних мережах з хештегом #КвітидляЗСУ;

• 15 вересня принесіть свої квіткові композиції на ярмарок, де працюватиме благодійна виставка-продаж.

       Таким чином Ви зможете продати свої квіткові композиції і долучитися до збору коштів на фронт.

Осінні квіткові композиції «Квіти для ЗСУ» - це ваша творчість, гарний настрій містянам і красивий донат!

Перемагаємо разом! Слава Україні! 

       Пропонуємо переглянути віртуальну виставку "Улюбленому місту присвячується"

           День фармацевта присвячений всім людям, які пов'язані з виробництвом і продажем ліків. 

         Фармацевт - це не просто продавець ліків, а людина з вищою медичною освітою і широкими знаннями про медицину. Саме цей професіонал підкаже нам, що випити від отруєння і чим зняти головний біль.  Всього в нашій країні близько 350 тисяч таких працівників.

        Після початку повномасштабної війни в Україні робота фармацевтів стала особливо важливою, адже в багатьох прифронтових містах лікарні переповнені або не працюють. В таких умовах працівник найближчої аптеки часто є єдиним медичним співробітником, який може допомогти хворому. Тому в День фармацевта обов'язково подякуйте цим людям за їхню непросту роботу. 

                Зі святом, фармацевти!

               До Дня фармацевта у читальному залі підготовлено книжкову виставку "Ти потрібен людям, фармацевт!"

               Ознайомтеся з бібліографічним оглядом "На допомогу фармацевтам"

       Щорічно 24 серпня Україна відзначає День незалежності - головне державне свято у році. 

      У 2023 році Україна відзначає 32-й рік незалежності в умовах повномасштабної війни. За час війни весь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу, а ми ще більше пишаємося тим, що ми - українці.

      Неважливо, де ми народилися: у Києві чи Севастополі, Львові чи Донецьку, Полтаві чи Одесі, неважливо скільки нам років. Тільки одне має вирішальне значення: наша спільна Батьківщина і наше спільне майбутнє. І тільки разом ми можемо його змінити на краще. 

                                                                                        Зі святом вас! Слава Україні! 

       23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

  Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
      Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

  Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності.

  Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

        А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
      Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий.

      22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

       Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму.

      Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

          Згідно програми підтримки українських бібліотек різних рівнів, яка започаткована Українським центром вивчення історії Голокосту, бібліотека коледжу отримала в дар дуже цікаву літературу, яка буде корисна для всіх читачів нашої бібліотеки.

        Щиро дякуємо Центру за підтримку бібліотек в нелегкий для нашої країни час.

        Бажаємо удачі, творчої наснаги і сподіваємося на подальшу співпрацю.

Конституція - оберіг нашої державності

       День Конституції України щороку відзначають 28 червня. Цього дня ми вшановуємо головний закон нашої країни, який гарантує права та свободи українців, закріплює наші обов'язки перед державою та визначає наш шлях як країни. 

        Головний закон країни було ухвалено не відразу після проголошення незалежності. Незалежна Україна жила без Конституції 5 років - це найдовший термін серед пострадянських країн. Конституцію України було прийнято 28 червня 1996 року після доби безперервної роботи 300 народних депутатів, які сформували основні положення.

          З того часу у дату прийняття головного закону 28 червня щорічно відзначається День Конституції.

        Сьогодні Конституція – ядро нацiональної правової системи України.

     Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.

      Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.

                         Історичні постаті, які були причетні до створення перших кодифікацій права на українських землях  

                                                    Діти - це наше майбутнє, наш сенс життя 

і наше щастя

        День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше його відзначили у 1950 році в 51 країні світу. В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року. 

      Ставлення до дітей у різні часи не завжди було однаковим, тож до необхідності їх захисту, їхніх прав суспільству потрібно було пройти певний період розвитку, еволюціонувати.

      У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися переважно у контексті заходів, яких необхідно було вжити щодо рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.

     У 1959 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Утім, Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року мали лише декларативний та рекомендаційний характер, для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тож постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей.

      20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, відтоді цей документ є частиною національного законодавства. 

     Цьогоріч в Україні Міжнародний день захисту дітей відзначається в умовах війни. За даними ювенальних прокурорів, унаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації в Україні постраждало щонайменше 689 дітей, зокрема загинули 243 дитини, ще 446 були поранені. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово захоплених та визволених територіях. 

       Діти – це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Нехай вони про війни і ворожнечі дізнаються лише з книг і ніколи не побачать ці біди наяву. Нехай дітям завжди світить яскраво сонце, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі для них сяятимуть мільйони красивих зірок. 

     Вітаємо з днем захисту дітей! Бажаємо миру в кожну сім’ю. Щасливих і щирих дитячих очей. Здоров’я і достатку, душевної теплоти і сердечності, повноцінної уваги, турботи і розуміння. 

     Бережіть дітей, адже вони наше продовження! 

31 травня - Всесвітній день без тютюну

       Cьогодні — саме той день, коли можна змінити життя на користь власного здоров’я – у  світі відзначають Всесвітній день без тютюну.

       Започатковано цей день задля популяризації  здорового способу життя, користі чистого повітря, звільнення від тютюнового диму.

       Якщо курці не змінюватимуть свого способу життя, то безрезультатними будуть будь-які державні програми боротьби з серцево-судинними захворюваннями та хворобами легенів. Тютюнопаління, зокрема й пасивне, удвічі збільшує  ризик виникнення інфаркту міокарда , у  п’ять разів частіше спостерігаються випадки раптової смерті. Також курців супроводжує негативна тенденція  виникнення інсультів, захворювання ниркових артерій, атеросклерозу нижніх кінцівок і периферичних артерій.

       Отруєння тютюном підсилює перебіг будь-якого захворювання, частіше трапляються ускладнення, знижується лікувальний ефект медикаментів,  затягується процес лікування та реабілітації.      

      Існує багато результативних  методів лікування від згубної звички, зокрема й нетрадиційних. Одначе, найсильнішим є затиснута в кулак воля, яка не дозволяє потягтися  за  цигаркою.  Нагородою стане   досить швидке  відновлення організму, поліпшення роботи серцево-судинної та дихальної систем. Тож такий подарунок можна зробити собі вже сьогодні, в переддень літа.

23 травня - День Героїв України

        День Героїв — щорічне свято в Україні на честь українських вояків — борців за волю України.

     Українські Герої — це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російської орди. 

Слава Героям! Слава Збройним Силам України!

   "Вишиванка - твій генетичний код"

        День вишиванки в Україні відзначається щороку з 2006 року. Постійної дати цього свята немає - воно випадає на третій четвер травня.

Цього року день вишиванки відзначатиметься 18 травня. І варто зазначити, що це свято – національне.

   Вперше день у вишиванках провели у Чернівцях. Студентка місцевого університету запропонувала своїм друзям одягти вишиванки на лекції. Ідею швидко  і  несподівано підтримали дуже багато студентів цього університету, а до них підключилися і викладачі.

   Декілька років День вишиванки відзначали лише у Чернівцях, але потім традицію передали до інших навчальних закладів та міст України, а  потім встановили одну дату для всіх українців – третій четвер травня.

   Нині цієї традиції дотримуються практично всі жителі України, а також українці, які живуть в інших країнах.

  Головним елементом одягу -  стає вишиванка. Діти та підлітки вирушають на навчання у вишитих сорочках та блузках, а дорослі одягають національний одяг на роботу.

      Зараз вишиті сорочки, блузи та сукні – елемент святкового одягу. А до XX століття вишиванка вважалася повсякденним одягом. З брюками та піджаком першим вишиту сорочку одягнув Іван Франко.

     У XVII столітті вишиванку носили лише вищі та багаті верстви населення. А ось козаки такі сорочки не носили. У селах вишиванки почали носити значно пізніше.

     Дуже важливе значення має візерунок на вишиванці – це своєрідний код, за символами якого можна прочитати потаємне послання.

      Види орнаменту відрізняються не тільки від регіону до регіону, а й від сім'ї до сім'ї. Вони передаються з покоління до покоління.

   Українська вишиванка - не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка - це частина генетичного коду українця. 

  Зараз День вишиванки має особливий сенс - українці змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за неї, віддаючи свої життя.

У читальній залі бібліотеки підготовлена тематична виставка до свята та карта-пазл  «Вишивана моя Україна». Кожна область зображена у вигляді вишиванки за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами.

   Вітаємо з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Бажаємо укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни.

Усе навколо завмирає,
Коли вдягаю вишиванку.
Лиш серце радісно палає,
Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,
Немов в любові признаюся
Своїй країні ніжно й палко,
Вдягну і Господу молюся.

За мир та спокій в Україні!
Щоб вишивані візерунки
У долю кожної родини
Внесли приємні подарунки.

       Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам в світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. 

     Вітаємо наших матусь зі святом!   

«Жінки незвичайної долі – жінки в білих халатах»

Щорічно 12 травня під егідою Міжнародної Ради медсестер відзначають Міжнародний день медичної сестри. Але мало хто знає, що це свято безпосередньо пов’язане з Україною, а точніше — з Кримом.

    12 травня — день народження Флоренс Найтінгейл — британської реформаторки сестринської справи, засновниці першої школи медичних сестер, письменниці, громадської діячки, національної героїні Великої Британії. Історія її успіху розпочалася з військових подій, що відбувалися понад 160 років тому в Криму, а саме — з облоги Севастополя, що тривала з вересня 1854 до серпня 1855 року під час Кримської війни.

  9 жовтня 1854 року лондонська газета «Таймс» звернулася до громадян зі словами: «…чи не знайдеться серед нас самовідданих жінок, які готові до служби в наших військових шпиталях? Невже жодна з дочок Англії не стане в цей час на шлях милосердя?!» Такі жінки, звичайно ж, знайшлися і очолила цей загін Флоренс Найтінгейл — на той час керівник невеликої приватної лікарні на Гарлі-стріт в Лондоні.

Від британського уряду з проханням про це до неї звернувся військовий міністр Сідней Герберт: Флоренс призначили головою спеціального жіночого відділення сестер милосердя англійських шпиталів в Османській імперії, на боці якої проти імперії російської тоді воювала Британська імперія. 5 листопада 1854 року Ф. Найтінгейл з 38 сподвижницями, включаючи її головну медсестру Елізу Робертс та тітку Мей Сміт, а також 15-ма католицькими монахинями, прибула до польового шпиталю в Скутарі (тепер — район Ускюдар міста Стамбул), де вже перебувало 1715 поранених та хворих англійців.

  8 травня 1855 року Ф. Найтінгейл з 12-ма доглядальницями прибуває в Крим — до Балаклави, де англійські та французькі війська ведуть облогу Севастополя. Але буквально за два дні вона захворіла на виснажливу лихоманку і її відправили назад до Скутарі. Вдруге Флоренс прибуває до Балаклави у вересні того ж року, фактично наприкінці облоги Севастополя, і перебуває там до кінця листопада 1855 року. 

    У цей час Ф. Найтінгейл зуміла налагодити польове обслуговування поранених, відкрити пральні та спеціальні кухні для приготування дієтичних страв, необхідних для якнайшвидшого одужання, проконтролювати виконання основних гігієнічних норм. Зокрема, їй вдалося впровадити миття рук та інші гігієнічні методи у військовому шпиталі, де вона працювала.

Також саме вона збільшила в госпіталях кількість палат, щоб ліквідувати скупчення поранених. Працюючи по 20 годин на добу, вона допомагала не лише своїм співвітчизникам, а й пораненим союзникам (особливо коли у французькій армії вибухнула епідемія висипного тифу). Флоренс вдалося знизити смертність солдатів з 42% до 2%. А ще вона вважала, що справа сестер милосердя — рятувати поранених не лише фізично, а й духовно: дбати про їхнє дозвілля, організовувати читальні та допомагати налагодити листування з рідними. Вночі Флоренс обходила поранених зі світильником у руці, за що в публікаціях у «Таймс» її прозвали «Леді з лампою», і Найтінгейл стала відомою на всю Британську імперію. У вересні 1856 року королева Вікторія нагородила Флоренс Найтінгейл діамантовою брошкою з написом: «Благословенне милосердя. Крим».

      29 листопада 1855-го було створено благодійний фонд Найтінгейл — Сідней Герберт став його почесним секретарем, а герцог Кембриджський — головою. Британці надсилали до Фонду щедрі пожертви. На ці кошти в 1860 році була організована перша у світі школа сестер милосердя при лікарні Святого Хоми в Лондоні. Незабаром випускниці цієї школи почали створювати аналогічні установи при інших лікарнях. Найтінгейл також вважають першовідкривачем концепції медичного туризму — на основі її листів 1856 року з описом курортів в Османській імперії.

  «…Догляд за хворими – це таке ж мистецтво, як і живопис та скульптура. Але яка різниця між роботою з каменем і полотном у порівнянні з роботою над живим організмом! Мистецтво догляду є самим високим з мистецтв. Тому найстрашніша небезпека, яка йому загрожує – це небезпека перетворення на звичне ремесло» — писала Флоренс Найтінгейл.

Флоренс Найтінгейл була і залишається прикладом безкорисливого служіння людям та провісницею міжнародного милосердя, яке згодом втілилося в організацію Червоного Хреста. У 1912 році Ліга цієї міжнародної організації заснувала медаль імені Ф. Найтінгейл як найвищу нагороду медсестрам. Ця медаль присуджена багатьом жінкам у світі. Зокрема, після 1991 року в Україні цієї відзнаки удостоєні 27 медичних сестер. 2021 року її лауреатом стала Алла Новікова — провідний фахівець служби розшуку Запорізької обласної організації Товариства Червоного Хреста України.

    Медаль символізує добро і світло, а на її звороті є напис: "За справжнє милосердя і турботу про людей, які викликають захоплення всього людства".

     Особливого значення медсестринство набуло сьогодні, в час російсько-української війни, коли медсестри надають допомогу на передовій, під ракетними обстрілами в різних регіонах України, в госпіталях.

     А починається входження в цю професію зі студентської лави. Тож це день і тих, хто викладає медсестринство у коледжі, і тих, хто опановує фах медичної сестри, фельдшера, акушерки. Ваша робота викликає повагу і любов у суспільстві, ваше сумлінне навчання вселяє віру у зцілення хворих.

        Щиро вітаємо медичних сестер з професійним святом. Дякуємо за нелегку самовіддану працю, за терпіння, чуйність та уважне ставлення до пацієнтів, за милосердя. Сьогодні в час війни Ви, на рівні з лікарями, рятуєте наших захисників, бережете здоров’я цивільних. Ризикуєте життям заради порятунку українців.

Шана і повага вам за доблесть й відданість професії.

   Бажаємо Вам щастя та добра, миру і злагоди.

     Пропонуємо вашій увазі переглянути дуже цікавий і пізнавальний відеофільм, який підготували студенти групи 359с разом з викладачем Ляшок О.М. про життя і нелегкий шлях британської реформаторки сестринської справи, засновниці першої школи медичних сестер, письменниці,  громадської діячки -  Флоренс Найтінгейл.

   Після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи полі­тичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координа­цію та контроль за важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для  досягнення солідарності в цій окремій галузі.     Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі.

   За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило б підготовку окремої країни до нової війни.

   У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була від­крита для інших європейських країн. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

  У 1985 році, на саміті Європейської ради в Мілані, 9 травня затверджене, серед інших офіційних символів ЄС, як День Європи, увічнивши день проголошення Декларації Шумана, який вважається днем народження Європейського Союзу:

   «Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає.  Організована і життєздатна Європа може зробити фундаментальний внесок в цивілізацію, забезпечивши мирні відносини між країнами…»

Президент Володимир Зеленський 8 травня 2023 року підписав указ, згідно з яким відтепер щорічно 9 травня в Україні відзначатимуть День Європи.

"Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю: установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу", – йдеться у документі.

"Це буде День Європи, яка підтримує українців усі дев’ять років агресії й уже 439 днів повномасштабного вторгнення. Це буде День Європи, яка допомагає нам боротися на всіх напрямах: на полі бою зброєю, на дипломатичній передовій – рішучістю, проти ракетного терору й зимового блекауту, в економіці та на юридичному фронті. Це буде День Європи – нашої союзниці. Яка дає прихисток українським жінкам і дітям. Яка не зазіхає на наш суверенітет і не ставить під сумнів наше право на власний вибір національного шляху. Яка ніколи не називає Україну «вигаданим» чи «штучним» утворенням. І яка дає нам свою зброю, щоб ми могли захистити себе та її – нашу Європу!”, – сказав глава держави. 

     Також визнається таким, що втратив чинність, указ президента України від 19 квітня 2003 року № 339/2003 "Про День Європи". Цим указом відзначення встановлювалося в третю суботу травня.

       «1939-1945 . Пам’ятаємо. Перемагаємо"

     Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

   Для заходів, приурочених до цих дат на державному рівні з 2014 року використовується новий символ – червоний мак. 

Запроваджуючи цю пам’ятну дату ( 8 травня), Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, 

Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.

  Надзвичайно важливо згадувати та вшановувати подвиг тих, хто боровся з нацизмом і переміг його. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять і жертви війни: остарбайтери, діти війни, цивільні, які постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл. Війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це – долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. 

День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

  Нині, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Однак тепер це – путінська Росія, яка говорить про «вирішальний внесок у перемогу над нацизмом росіян». Сьогодні саме РФ, увібравши в себе всі злочинні практики нацизму й комунізму, зазіхає на нашу територіальну цілісність і зруйнувала мир у Європі. 

  Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. 

    Друга світова війна закінчилася зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю.

      Після перемоги у російсько-українській війні, наша держава та Український народ отримає нове державне свято перемоги над сучасним нацизмом, що об’єднає все суспільство, а Україна перейде виключно до європейської традиції відзначення 8 травня, як Дня пам'яті та примирення і вшанування жертв Другої світової війни.   

У читальній залі бібліотеки підготовлена книжкова фотовиставка, присвячена Дню пам'яті та примирення.

"Берегині  початку  життя"

          5 травня  своє професійне свято відзначають люди, завдяки дбайливим рукам яких багато хто з нас з'явився на світ. Вже більше двох десятиліть поспіль 5 травня вважається Міжнародним днем акушерки (International Midwives 'Day).

         Ідею свята запропонувала Міжнародна асоціація акушерок на конференції в Нідерландах в 1987 році. Статус офіційного свята цей день набув тільки в 1992 році. Сьогодні він відзначається більш ніж у 50 країнах, в тому числі і в Україні.

  Основна мета свята — інформувати населення про важливість роботи акушерок. Значимість цієї професії переоцінити важко, адже саме від акушерки, від її досвіду, знань і навичок дуже часто залежить життя і здоров'я матері та дитини.

  Акушерки допомагають жінкам ставати мамами, супроводжуючи їх з моменту надходження в пологовий будинок до урочистої виписки. Вони оформлюють документи, знаходяться поряд з майбутньою матір'ю до, після і безпосередньо під час пологів, надають породіллям необхідну медичну допомогу і моральну підтримку. 

      Акушерка - благородна професія, тому що саме ви, ангели в білих халатах, допомагаєте творити життя, робите щасливими мільйони матусь в світі.  Вітаємо людей дуже чудової і важливої професії, людей, в чиї теплі, турботливі і надійні руки потрапляють всі новонароджені малюки. Бажаємо, щоб ваше життя було сповнене такою ж величезною радістю, який повняться серця матусь, які народили завдяки вашій допомозі, міцного здоров'я вам, успіхів, здорових крихіток і вдячних батьків.

     У читальній залі бібліотеки підготовлено тематичний куточок, присвячений Дню акушерки. Запрошуємо до бібліотеки!

"Чорнобиль...  Трагедія...  Пам'ять..."

         26 квітня виповнюється 37    років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

         Вночі 26 квітня 1986 року в 01:23 на АЕС, що знаходиться на території України, стався вибух. Будівля четвертого енергоблоку, покрівля машинного залу частково обвалилися. У різних приміщеннях і на даху виникло понад 30 вогнищ пожежі. В результаті аварії стався викид в навколишнє середовище до 380 000 000 кюрі радіоактивних речовин, зокрема ізотопів урану, плутонію, йоду, цезію, цезію, стронцію. Всього в атмосферу було викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях, радіаційному забрудненню піддалися і регіони України з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона осіб. Чорнобильська катастрофа – екологічно - соціальна катастрофа.

         26 квітня – є днем вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! 

          У читальній залі бібліотеки підготовлена  виставка - спомин  «Чорнобиль... Трагедія…Пам’ять..."       

        Дякуємо за подвиг, і вічна пам`ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

 Цей дощ – як душ … Цей дощ – як душ…

Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен, і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.

Жив–був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник…

                                                                                                 Ліна Костенко

              У квітні 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. 

           Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.         

          Символічно день 23 квітня також був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де у День Святого Георга дарували троянду за кожну куплену книжку. Цього дня також прийнято було дарувати книгу близьким людям, тим, кого любиш.

       В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

       Книга на сучасному етапі розвитку цивілізації залишається одним із найефективніших інструментів передачі інформації з усіх сфер людської діяльності. Писемність завжди була головним чинником у культурі кожного народу, відігравала провідну роль у його духовному розвитку, тісно поєднувала покоління. Книги покликані служити людям, а краса і мудрість, відтворена у друкованих рядках, неодмінно має стати на заваді жорстокості, несправедливості й насиллю, врятувати наш неповторний світ.

         Щиро вітаємо всіх шанувальників книги, усіх тих, хто шанує й розвиває друковане слово, із Всесвітнім днем книги і авторського права!

         16 квітня весь православний світ святкує Великдень. Цього дня за традицією багато родин та близьких друзів зберуться за великим столом із безліччю великодніх страв. З давнини для українського народу Великдень залишався головним релігійним святом року. За багато тисячоліть у нас сформувалось чимало традицій, обрядів і вірувань, які передавались із покоління в покоління.    

       З нагоди свята Христового Воскресіння бібліотека коледжу пропонує переглянути книжкову виставку
                                «Воскресіння - то велика радість, благодать господня навесні».

   На виставці представлені видання, які розповідають про народні традиції відзначення Великодня. Користувачі мають змогу ознайомитись із книгами етнографів О. Воропая, В. Скуратівського, В. Супруненка та ін., які висвітлюють національні особливості українських свят, зокрема, Великодніх, а також традиції та звичаї пов’язані з цим святом. 

        У книзі Павла Рибалка висвітлено історію становлення колекції писанок В. Ястребова, її доля, семантика писанкових орнаментів.

         Пропонуємо переглянути презентацію "Історія і традиції Великодня"

         Бібліотекарі коледжу всіх вітають  зі світлим і радісним святом – Великоднем. Бажаємо вам щастя і радості, віри, достатку! Нехай чудесне свято Пасхи принесе любов та світло у вашу родину, щирість та добро у взаємини, а головне – здоров'я і мир. Христос Воскрес! 

«Голод слабшає, знесилює і вбиває людину.

 Важка їжа руйнує організм людини. Тому потрібно шукати середину»

Гіппократ

        Щороку, 7 квітня люди в усьому світі відзначають Всесвітній день здоров'я. Дата була обрана невипадково - 7 квітня 1948 року почала свою діяльність Всесвітня організація здоров'я (ВОЗ), яка проводить безліч досліджень і займається питаннями поліпшення якості життя населення планети. Незважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров'я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу. 

    У рамках предметно-методичного тижня циклової комісії основ медсестринства та терапевтичних дисциплін пройшли цікаві заходи.

     Продемонстрували своє вміння самостійно досліджувати, аналізувати та приймати рішення  студенти груп 219с та 229с під час студентської пошуково-дослідницької конференції «Харчування студентів в сучасних умовах» (присвячену Всесвітньому дню здоров'я), яку підготувала та провела викладач Ляшок О.М. у дистанційному форматі.

   При підготовці до конференції серед студентів було проведено анонімне анкетування про харчування серед студентської молоді, підготовлені дуже цікаві презентації.

  Результати ретельно проаналізовані та використані у матеріалах конференції, де студенти дослідили користь збалансованого харчування, вплив «некорисної їжі» на розвиток різних ускладнень, та навіть захворювань. Отже, після завершення конференції всі учасники отримали нові знання про якісне, поживне та смачне харчування.    

        Перша річниця початку визволення українських 

земель від рашистських загарбників

     У кінці березня на початку квітня український народ відзначає першу річницю початку визволення українських земель від рашистських загарбників.   

     Повномасштабне збройне вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року стало логічним продовженням загарбницької війни проти України, яку москва розпочала дев’ять років тому з окупації Криму.   

       Минає рік, як українці показали самі собі і всьому світу, що Україна може і буде перемагати. Саме навесні 2022 року почалося звільнення наших північних територій. Єдність українців забезпечила успіх захисту держави з перших годин. Вигравши битву за Київ, було захищено і державне життя України. Звільнивши північ, стало зрозуміло, що окупантів можна вигнати.

       Далі був острів Зміїний, населені пункти Херсонщини та Харківщина. Поряд з нашими військовими та прикордонниками були цивільні, які самовіддано визволяли свої домівки, міста та села від окупації. Від перших годин повномасштабного ворожого вторгнення війна для українців стала справді народною. Наші міста стали містами Героїв — містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти одне одному і державі.

     Впродовж березня вже 10 українських міст указом Президента нагороджено відзнакою “Місто-Герой України” з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті свої міст під час відсічі збройної агресії рф проти України. 

      Харків, Херсон, Чернігів, міста Донеччини - Волноваха та Маріуполь, Охтирка на Сумщині та передмістя Києва — Гостомель, Буча та Ірпінь, що взяли на себе головний удар атаки ворога на столицю.

    Важливо пам'ятати, що на цьому перелік не закінчується. Фактично в усіх наших містах і селах, куди заходила окупаційна армія, бачимо звірства, які скоювалися проти людей. Тому ми прагнемо звільнити усю нашу землю, бо не можемо залишити жодного населеного пункту в російській неволі, бо це означає для наших людей те саме, що світ побачив спочатку в Бучі, а потім у решті міст і сіл після вигнання окупанта. Ми пам'ятаємо подвиги Героїв. І людей, і цілих міст.

     Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. Коли була захищена столиця, було захищене і державне життя України. Звільнивши північ, ми побачили, що окупанта можна вигнати.        Продовживши цей рух по звільненню на півдні України – звільнивши Зміїний і Херсонщину, а також на сході України – звільнивши Харківщину, ми впевнені, що можемо звільнити всю нашу землю. Але початок цієї впевненості – саме у битвах за Мощун, Гостомель, Ірпінь, Бучу, Охтирку, Чернігів та інші міста і села наших північних областей, саме у тому першому досвіді наших людей, які побачили, що російська армія біжить з української землі.

      Єдність українців забезпечила успіх захисту держави з перших годин 24-го лютого. Відмічаємо зусилля усіх, хто захищав державу чи допомагав це робити. Звільнення півночі та стійкість України загалом були забезпечені зокрема завдяки багатьом звичайним людям, які допомагали Силам оборони і безпеки. Це – волонтери, журналісти, транспортники і багато інших, хто забезпечував оборонців, допомагав людям, викривав позиції окупанта, привертав увагу світу, тощо. Від перших годин повномасштабного вторгнення війна для українців стала дійсно народною війною, наші міста стали містами героїв, наші села стали селами героїв – людей, які допомагали вистояти одне одному і державі. Кожен цивільний поруч з нашими військовими, прикордонниками, та іншими героями пліч-о-пліч визволяли свої домівки, свої міста та села від окупантів.

     Річниця початку визволення українських територій – це свідчення вражаючих успіхів наших сил оборони в бою зі значно переважаючим та добре озброєним противником, безпрецедентної сили духу українського народу, його стійкості, сміливості, єдності у боротьбі з підступним ворогом.

     Саме в Україні була знищена давня світова ілюзія про росію як нібито цивілізовану країну. Світ побачив звірства окупанта в Бучі та інших наших містах і селах. 

     Цивілізований світ впевнено став на бік України. Про це свідчить потужна підтримка України міжнародним співтовариством, а також визнання міжнародною спільнотою того факту, що сьогодні Україна стоїть на захисті єдиної, демократичної Європи, основоположних цінностей цивілізованого світу.      

Нові надходження літератури

                                                                                                                    «Безкнижна нація – бомба, закладена в майбутнє»
                                                                                                                                                                                                                    Оксана Забужко

    Що може бути ціннішим і кориснішим, аніж книга?

    Фонд бібліотеки коледжу поповнився новими книгами: художня, історична, краєзнавча, медична література.  Щиро радіємо нашим новинкам і з радістю ділимось з Вами!

Приходьте до нас, обирайте та знайомтеся з книгами!

"Перлини науково - педагогічного досвіду"

  Мабуть, немає такої сфери людської діяльності, яка за вагомістю і важливістю могла б зрівнятися з професією медика.     Найгуманніша, найблагородніша, найпотрібніша – вона завжди і всюди була в центрі суспільної уваги та довіри.

Якісна освіта – це запорука успіху кожного фахівця, а починається все з вибору закладу освіти.

        Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є.Й. Мухіна – це якісна освіта.

   Найціннішим у коледжі є його педагогічний колектив. Всі викладачі коледжу – професіонали своєї справи, творчі особистості, вивчають передовий педагогічний досвід, запроваджують в своїй роботі все нове, що є в системі освіти та медицини, віддають частинку своєї душі майбутнім медикам.   

     Науково-педагогічний колектив коледжу активно поєднує викладацьку роботу із науковою діяльністю, що сприяє підвищенню рівня ефективності навчального процесу.

     В читальній залі бібліотеки підготовлений стенд «Перлини науково – педагогічного досвіду», де зібрані матеріали наукових досягнень викладачів коледжу.

   Запрошуємо до бібліотеки!

    Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World Tuberculosis Day) відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в день, коли в 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох (Robert Koch) оголосив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу. У 1905 році Р. Кох отримує Нобелівську премію в галузі медицини.

    У 1993 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я туберкульоз був оголошений національним лихом, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом .

          Запрошуємо переглянути презентацію  та Рекомендаційний список літератури "Боротьба з туберкульозом: лікування та профілактика".

           "Поезія - це завжди неповторність"          

Поету, кажуть, треба знати мову

Та ще й уміти вправно рифмувать.

Натхнення і талант — і все готово,

Слова самі піснями забринять.

Василь Симоненко

      21 березня у всьому світі володарі рими, їх музи і шанувальники відзначають День поезії. Вшановувати тих, хто вміє підбирати найкращі слова і складати їх в найкращому порядку, вирішили на 30-й сесії генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі  у 1999 році.

    Уся історія людства показує, що поетичне слово йде поруч із людиною. З давніх-давен людина використовувала дар Божий — мову — для вираження своїх емоцій чи оспівування найпрекраснішого почуття — любові.

    В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явилося у 2004 році і відзначають його на державному рівні.

На весь світ і різними мовами звучать пророчі слова Тараса Шевченка, сильна жіноча поезія Лесі Українки, могутнє слово Івана Франка, чарівна поезія Ліни Костенко, ліричні сонети Вільяма Шекспіра та Франческо Петрарки, Василя Симоненка, Василя Стуса, Бориса Олійника, Павла Тичини вражають своєю романтичною схвильованістю та щедрістю почуттів, тонкою, проникливою лірикою.

   Ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаються з нами назавжди. Поезія... Вона і втішить, і пригорне, і приголубить, і проникне в таємниці людської душі... Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле.

Поети — люди, багаті душею. Вони здатні до вияву сильних емоцій, їм властиве почуття прекрасного.

   В цей день люди мистецтва хочуть нагадати всім, що вірші — це живопис, який можна почути. 

Інтернет-ресурси:

·         Всесвітній день поезії: 10 найкращих українських віршів

·         Українські поети

·         Світова поезія українською

·         Вірші українських поетів (класиків)

·         Сучасні поети України

·         25 пронизливих поезій Ліни Костенко

·         7 найгарніших віршів про кохання від українських поетів

·         Найпопулярніші вірші українських поетів, які знають у всьому світі

·         Найкращі поетичні книги світу

·         Сучасна українська поезія

·         Світова поезія українською

·         “Так ніхто не кохав…”: найкращі вірші про кохання.

·         14 поетів до дня поезії: вірші, які варто прочитати

·         Цитати про поезію

·         Сайт Poetree містить більш ніж 25 тис. віршів від 700 поетів різних країн

·         Вірші українських та зарубіжних поетів на українському радіо у виконанні українських артистів

·         Сучасні українські поети читають свої вірші: відео

·         Онлайн-презентація збірки військового поета Гліба Бабіча

·         Читати та слухати поезію. Цифрова бібліотека “Київ”

Джерело: https://lukl.kyiv.ua/novyny/vsesvitniy-den-poeziyi/

Бібліотека коледжу вітає всіх  з чудовим святом – Днем поезії! Нехай слово, рима і мелодія наповнюють ваші серця вірою і надією, мужністю і відвагою, добром та любов’ю. Хай живе вічна і прекрасна ПОЕЗІЯ!

У читальній залі бібліотеки оформлена виставка – натхнення  «Поезія – мелодія душі».

Запрошуємо до бібліотеки!

                        Ліні Костенко - 93!

   19 березня 1930 року народилася жінка, яка одного разу написала: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», - і лишилася на все життя вірною цим словам.

    Ця геніальна людина - українська поетеса, одна з найвідоміших жінок сучасної України - Ліна Костенко.

Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У символічному двобої світла і темряви, життя і смерті, тимчасовості і вічності, представленого її поезіями, завжди звучить настрій неминучої перемоги.

Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні і в світі. Слухаючи її поезії, не можливо приховати захоплення красою і вишуканістю її поетичного слова. 

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори. 

    Ліна Костенко авторка понад 15 поетичних збірок, найвідоміших в Україні романів у віршах. Її вислови та рядки завжди влучні, змушують думати, відчувати, розуміти. Ці слова завжди заряджають енергією, надихають змінюватися та змінювати світ навколо себе.

     Цитати Ліни Костенко – це завжди порція дуже влучних та важливих слів, які потрібні кожній людині. ЇЇ вислови надихають, заряджають енергією, дарують відчуття потрібності та прокладають стежку до правильних вчинків. LifeStyle 24 зібрав особливо актуальні цитати Ліни Костенко, якими ви неодноразово будете користуватися.

https://lifestyle.24tv.ua/top10_tsitat_lini_kostenko_aktualno_yak_nikoli_n668824

У читальній залі бібліотеки підготовлена тематична виставка, присвячена дню народження геніальній поетесі.

     "Єднаймо душі словом Кобзаря"

         9 березня  вся Україна відзначає 209-у річницю з дня народження великого сина України - Т.Г. Шевченка. 

   Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає  так багато, що створюється враження, ніби ми про нього все знаємо, все розуміємо, і він завжди з нами. Шевченко невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною.

   Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі Україна.

         У читальній залі бібліотеки підготовлено книжкову виставку «Єднаймо душі словом Кобзаря». На виставці розміщені поетичні та прозові твори Шевченка, які допоможуть розширити знання по творчу спадщину і життєвий шлях Великого Кобзаря. 

  2022 рік – рік незламних українців, незламної сили волі і незламної країни.        2022 рік став роком, коли ми щодня дякуємо українським Воїнам!

Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо їм за їхню незламність та мужність, сміливість та стійкість.

2022-ий навчив українців поваги, шани і вдячності. Україна сильна людьми, які вірять Збройним силам України, вірять у перемогу України!

   Страшна біда, яка прийшла в дім кожного українця, назавжди змінила наші життя.

      Відчай, страх, біль, розпач, злість, ненависть!  

   Із лютого змінилися цінності. Цей рік загартував нас як націю. Цей рік навчив нас ще більше вірити, боротися, сподіватися, чекати.

     Дякуємо ЗСУ за можливість бути дома, працювати, навчатися, жити. Дякуємо за кожен світанок і за кожен вечір. Дякуємо їм за їхню незламність та мужність, сміливість та стійкість.  

     Разом ми ПЕРЕМОЖЕМО!!!

    Пропонуємо вам переглянути фотовиставку «Рік незламності», яка розміщена у фоє коледжу.

     В мережі інтернет ми зібрали фото, які найбільше відображають горе, біль, розпач, смерть, сльози…   

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – пісня колискова.

Мова – матері уста.

                           І. Багряний

      Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

    21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

    Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

  Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

    За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно зі

 Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

    Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою.

   Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Як довго ждали ми своєї волі слова.

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

                                  Олександр Олесь 

         Небесна Сотня - перші герої російсько-української війни

    Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. У цей день згадують про подвиг учасників Революції гідності 2013–2014 років та вшановують пам’ять загиблих під час протестів.

  "Слава Україні!» Це гасло актуалізувалося під час Майдану понад дев'ять років тому. День Героїв Небесної сотні – це жалобний день, але він не про смерть, а про героїчну боротьбу, самопожертву, готовність українського суспільства захищати незалежність України. Гасло цьогорічної кампанії – і соціальної, й інформаційної, і всього відзначення – це "Небесна сотня – перші герої російсько-української війни".

     Революція гідності є однією з наймасштабніших подій у новітній історії України, результатом якої стало повалення режиму проросійського президента Віктора Януковича та відновлення європейського курсу розвитку України. Однак у боротьбі за права людини та громадянина, демократію і свободу українці заплатили високу ціну – 107 загиблих Героїв Небесної Сотні.   

      У 1991 році Україна відновила незалежність. Але Російська Федерація не відмовилася від спроб повернути свій вплив на Україну. Через розмивання української національної ідентичності, маніпуляції навколо мови,  заперечення права українців на відновлення національної пам’яті, фінансування та вербування українських політиків, впровадження своїх агентів у оборонні структури нашої країни. Тож Україна ще тривалий час перебувала в полі тоталітарної системи. Це сприяло перетворенню України на сателіта Росії та придушенню громадянських прав і свобод.

       Помаранчеву революцію спричинили масові брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів на президентських виборах. Та революція засвідчила зародження та розвиток громадянського суспільства в Україні, його готовність обстоювати демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

       21 листопада 2013 року, в дев’яту річницю Помаранчевої революції, зібрався Євромайдан. Ним розпочались події, відомі нині як Революція Гідності. Його основною метою було повернення України до європейського шляху розвитку, долучення держави до правового й економічного простору Європейського Союзу шляхом укладення угоди про асоціацію з ЄС, яку Віктор Янукович відмовився підписати.

       30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Від сутичок постраждало 112 активістів і 45 журналістів. Брутальні дії влади викликали потужний масовий спротив. Вже наступного дня, 1 грудня, на Народне віче зібралося вже понад мільйон учасників.  Студенти, програмісти, художники, підприємці, вчителі та водії, лікарі і журналісти вийшли на Майдан, аби висловити свій протест і показати, що проросійському режиму в Україні не місце.

        Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила. Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади, організували загони самооборони тощо. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади.

Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період із 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми та смертельні поранення найбільше протестувальників – 80 осіб: 20 – 18 лютого, 12 – 19 лютого, 48 – 20 лютого. Після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.

       20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем і також маркером протидії багатовекторності, тобто, власне кажучи, проросійської спрямованості, у зовнішньополітичному курсі. Адже за все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну. Задля утвердження свободи та демократії Герої Небесної Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави.

21 лютого 2014 року на Майдані відбулося прощання із полеглими, названими Небесною Сотнею, під час якого пролунала українська пісня “Плине кача...”, що стала реквіємом майданівцям.

       Саме від Революції Гідності розпочалася агресія країни-терориста на нашу державу. 9 років тому Герої Небесної Сотні стали першими жертвами російсько-української війни, а Революція Гідності – першою її битвою.

        Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України, утверджуючи право людини на вільне життя. Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого. ПАМ’ЯТАЄМО…    

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду — сотник ,молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній - сивий-сивий..

І рани їхні вже  їм не болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

                                     Людмила Максимлюк 

     День Єднання — свято в Україні, яке відзначають щороку 16 лютого в день єдності українців проти нового акту агресії з боку Росії проти України, яке планувалося в 2022 році.

      Офіційно в Україні День єднання відзначають з 2022 року.

   Президент Володимир Зеленський своїм указом оголосив 16 лютого Днем єднання на тлі повідомлень, що саме у цей день може відбутися повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

  У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

   "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його днем єднання. Відповідний указ уже підписано.

День Єднання  передбачає проведення низку урочистих заходів, серед яких:

·         підняття Державного прапора України на будинках і спорудах в усіх населених пунктах;

·         виконання о 10:00 Державного гімну України.

День єднання та День Соборності: у чому різниця?

     На відміну від Дня єднання, який було оголошено з метою об'єднатися перед лицем загрози вторгнення РФ, День Соборності України присвячено великій історичній події – проголошенню Акту Злуки УНР та ЗУНР 1918 року.

   Це одна з найважливіших дат для української держави, яку офіційно святкують з 1999 року. У січні 2022 року Україна відзначила 105-ту річницю возз'єднання своїх західних та наддніпрянських земель.

СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА ЗБРОЙНИМ СИЛАМ УКРАЇНИ!

         Пропонуємо вашій увазі презентації, присвячені Дню Єднання.

     У читальній залі бібліотеки підготовлена тематична фотовиставка. Запрошуємо до бібліотеки!         

          "Бій за майбутнє"

( до 105-ої річниці бою під Крутами)

               27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. 

          Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність. 

      Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні

            Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви. 

      «Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.

Мешканці гетто в Дрогобичі (Львівська область, тоді ‑ Генеральна Губернія) очікують депортації, 21 липня 1941 р. 

        Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського.

 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій. 

      Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах. 

Бабин Яр

         Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Масові розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Від 27 вересня відбувалися щоденні масові розстріли євреїв – військовополонених і цивільних громадян. Їх пік припадає на 29 – 30 вересня, тривалість – щонайменше до кінця жовтня 1941 р. За цей час загинуло 33 771 осіб. До кінця вересня 1943 р. Бабин Яр продовжував залишатися місцем регулярних розстрілів і захоронень. Серед постраждалих – комуністи-підпільники, роми, душевнохворі, заручники, моряки Дніпровської флотилії, в’язні гестапо, українські націоналісти. Весною 1942 р. починає діяти Сирецький концтабір. Бабин Яр став останнім місцем і для його численних ув’язнених. Бабин Яр – некрополь для більше ніж 100 000 цивільних громадян та військовополонених. 

     Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли 20 000 місцевих євреїв у відплатних акціях за вибухи. В кінці грудня 1941 р. біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області румуни знищили понад 40 000 євреїв. На українських землях, що увійшли в склад Трансністрії, румунська окупаційна влада створила протягом 1941 р. власні гетто і табори праці. У них загинули євреї з Бесарабії та Буковини. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 000 євреїв. 

       Страхітлива політика терору проти євреїв в окупованій Україні знищила їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1,5 млн осіб.

            У фоє коледжу розміщена ілюстрована фотовиставка, присвячена страшним подіям Голокосту. Всіх, хто цікавится історією, запрошуємо переглянути виставку.

        Презентація: "ГОЛОКОСТ"

            https://docs.google.com/presentation/d/1opPkcbpVOfMhp6rBGMepejqUKWzqZ3Vv/edit?        usp=share_link&ouid=101097657542249131682&rtpof=true&sd=true

                                                          «Україна соборна. Разом до Перемоги!»

       Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

    Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

     24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

    Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

     105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

        22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991-го відбулося її відновлення.

  Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.

   Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.

   Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

   Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. 

Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

    Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.

      Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.

      Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.  Соборність – мета Перемоги.

        Цьогорічна кампанія до Дня Соборності України проходить під гаслом «Україна соборна. Разом до Перемоги!».

    Пропонуємо переглянути відео:

https://mega.nz/folder/pwQ0kZJa#w1qzRCHl4eT0BC5_45SYBQ

      До Дня Соборності бібліотека підготувала віртуальну книжкову виставку. Запрошуємо ознайомитися з книгами, які ви можете взяти у бібліотеці для прочитання.

         Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

       Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років був визнаний геноцидом. Нашим спільним обов’язком є гідно вшанувати вбитих голодом жертв комуністичного режиму і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням.

      Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України.   Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Майже дев’ять місяців повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, Росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.

      Та це не перший злочин такого масштабу, який Москва здійснює проти України. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим, попередник путінського рашизму, вчинив в Україні злочин геноциду – Голодомор.  Зумисно створений голод убив мільйони українців, а долі тих, хто вижив, скалічив. Пережиті жахіття залишили глибоку травму в кількох поколіннях українців. Унаслідок Голодомору активний, а тим більше масовий спротив радянському режиму було припинено.

      У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – геноцид Українського народу. Вона використовує схожі інструменти підкорення та інформаційні технології.

       Метою Росії було і є знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали. 

      Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду.

     Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

До Дня пам'яті жертв голодоморів 

Перелік художніх творів, в яких зображена жахлива історична правда

-Василь Барка роман "Жовтий князь"

-Євген Гуцало повісті "Голодомор", "Безголов'я", "Прокляття"

-Юрій Клен поема "Прокляті роки"

-Улас Самчук роман "Марія"

-Володимир Сосюра роман "Третя рота"

-Світлана Талан роман "Розколоте небо"

-Іван Кирій повість "Голодна весна"

-Юрій Бедзик роман "Гіпсова лялька" 

Перелік фільмів, в яких зображена жахлива історична правда 

-"Ціна правди" 2019

-"Голод-33" 1991, за романом "Жовтий князь" Василя Барки

-"Українська ніч 33-го" 1994-1998

-"Радянська історія" 2008

-"Живі" 2008

-"Поводир" 2014

-"Голодомор. Забутий геноцид" 2014

-"Гіркі жнива" 2017

-"Голод до правди" 2018

        У бібліотеці коледжу організовано виставку-пам'ять "Голодомор. Гірка пам'ять України 1932 - 1933."

      Запрошуємо до перегляду!

        Найяскравішою постаттю в українській культурі XVIII століття був поет, філософ і мандрівний вчитель Григорій Сковорода. Попри війну в Україні на державному рівні відзначається 300-річчя з дня народження філософа, просвітителя, гуманіста, поета й педагога, а 2022 рік офіційно проголошений роком Григорія Сковороди.

        Його пісні стали народними, а діалоги, трактати й притчі дали могутній поштовх для розвитку філософської думки не лише в Україні, а й в інших слов’янських країнах.

«Сьогодні дуже важливо продовжувати життя та популяризацію нашої культури, проти якої воює ворог. Варварське знищення Національного музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівка на Харківщині й іншої культурної спадщини – тому підтвердження. Це свідомі злочини російських загарбників, бо ворог намагається стерти нашу ідентичність. Григорій Сковорода — один з найяскравіших українців. Заради нашого майбутнього маємо популяризувати спадщину видатного письменника та громадського діяча й тримати стрій, наближаючи перемогу України», — зазначив Міністр культури та інформаційної політики  Олександр Ткаченко.

         З метою вшанування українського просвітителя пропонуємо вашій увазі в читальній залі бібліотеки книжкову виставку "Мудрець, замріяний філософ, до дальніх правнуків іде", а в фойє коледжу експонується яскрава фотовиставка про життя, творчість, погляди Сковороди « Світ ловив мене та не спіймав». Більше дізнатися про Григорія Сковороду можна за посиланням, яке розташоване нижче.

 Ласкаво просимо!

          Григорій Сковорода: невідома філософія життя