народні прикмети


Травень (народні прикмети)

  • Якщо початок травня теплий, то кінець буде холодний і навпаки.

  • На початку місяця з'явилися малі гусенята - на сонячне літо.к чистий місяць на небі, то це прикмета гарної погоди, а як темнуватий, то погода зміниться, може й дощ бути .

  • Коли в небі миготять і блискають зірки, то це прикмета, що кілька днів буде ясно, сухо і без дощу.

  • Блимання зірок - ознака погіршення погоди з посиленням вітру.

  • Як бувають стовпи біля сонця в травні, то буде засуха; а як взимку - будуть люті морози, а як хрест на небі, то буде якась оказія, новина.

  • Якщо коло сонця з обох боків показуються « вуха » - наче троє сонць - вранці буде погода, а коли ввечері - дощ; зимою -на відлигу.

  • Мурахи, павуки чи бджоли виявляють велику активність - погода буде доброю.

  • Якщо травневий дощ починається великими краплинами, то він ненадовго.

  • За сухим травнем йде сухий червень; якщо в травні багато дощів, то їх обмаль буде у вересні (і навпаки).

  • Як травень з частими дощами, то й літо буде мокре, але обмаль буде у вересні, і навпаки.

  • Весною літає багато павутиння - на спекотне літо.

  • Худоба пожадливо їсть траву, коні форкають і хропуть - погода зіпсується.

  • Якщо корови ввечері, йдучи додому. часто вдихають повітря, здіймаючи голову догори, лижуть ноги і з ревінням заходять до хліва - чекай негоди.

  • Соковито пахтить м'ята - невдовзі збереться на дощ.

  • Квіти пахнуть здалека - на вітер.

  • Пізно зацвіла горобина - пізня й осінь.

  • Черемха цвіте перед останніми весняними приморозками.

  • Дуб раніше розпустить листя від ясена - на сухе літо.

  • Як вода дуже шумить у горах - буде погода.

  • Тиха й світла ніч без роси - наступного дня неодмінно занегодить.

  • Як місяць народився і водою облився (вночі пройшов дощ), то дощі надовго, коли ж молодик без опадів, то до тривалої сухої погоди.

  • Збільшення вінців навколо сонця й місяця віщують суху та ясну травневу погоду.

  • Зеленуватий місяць - на дощ, ясний -на погоду.

  • Коли хмарно й помірний вітер - заморозки малоймовірні.

  • Як хмари йдуть на долини, то буде в горах просвітлення, а коли з долин піднімаються вгору - довго втримається сльота.

  • Якщо пір'їсті хмари вигинаються вузькою смугою, то невдовзі буде забивний дощ з бурею.

  • Туман над водою не розходиться - буде гарна і суха погода.

  • Ранком туман піднімається, утворюючи купчасті хмари,- чекай дощу, а коли припадає до землі - буде сонячна днина.

  • Часті тумани у травні - на мокре літо.

  • Веселка віщує зміну погоди: вечірня обіцяє гожу, а ранкова - дощову.

  • Коли з'являються кілька веселок на небі, то на тривалий теплий дощ.

  • Ранкове сонце здається надто великим - на дощ.

  • Удень пройшла гроза, але не схолодніло - вночі вона знову нагадає про себе.

  • Багато хрущів - на сухе літо.

  • Якщо добре клює в'юн, то перед дощем, а коли піднімається на поверхню й кружляє -напередодні грози.

  • Якщо жаби стрибають по землі - на дощ.


6 травня — Георгія, Юрія.

Як на Юрія стала буря, то буде мокре літо.

На Юрія дощ - на худобу легкий рік.

Як ґава до Юр'я у житі сховається, то буде жито.

На Юрія посади редьку, то вроде, як кулак.

Якщо на Юрія ворона в житі сховається, то буде врожайне літо, а коли зоно горобцю по коліна - на лихе.

На Юрія мороз - уродиться овес.

Коли до Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на піст, то буде поліття.

Після Юрія не можна сіяти маку, гарбузів і кукурудзи, бо пізно і майже нічого не вродить, малий врожай буде.

Закувала зозуля до Юрія - на поганий врожай.

Якщо хрущі з'являються у великій кількості, то це ознака доброго врожаю на просо.

Як є багацько хрущів на дереві, то : буде того року гречка і просо, - буде врожай.

Раніше люди взнавали погоду і по хрущах.

Як їх багацько весною було, то це прикмета, що літо буде гарне, не дуже дощове, а може бути і посуха.

Правда, тепер хрущів майже нема. Виздихали від хімії, вивелися .

Як багацько весною хрущів на дереві, то це прикмета, що буде тепле літо .

Якщо хрущі з'явилися заскоро, ще у квітні, то травня чекай дощового.

По кульбабі можна взнати погоду, бо перед похолоданням чи якоюсь там сльотою квіточки в цеї рослини завжди стулюються, ховаються, закриваються.



Якщо до 8 травня (Марка) не зацвіли яблуні, то на неврожай.

1З травня — Якова, теплий вечір і зоряна ніч - на сухе літо.

Ясний схід сонця -на погоже літо.

13 травня ясний схід сонця - на погоже літо.

Коли на Ярему (14 травня) погоже, то й жниво буде пригоже.

«Єремій, Єремій, про посіви розумій», - казали колись. Якщо на Яреми великий вечір і зоряна ніч, літо буде сухе і погоже.

15 травня — Борисів день, солов'їне свято.

Заспівав соловейко - чекай похолодання на два тижні.

Не співав соловейко - не сій гречки, не стрижи овечки.

Співає соловей усю ніч без перерви -на гарний сонячний день.

Соловей співає, поки ячмінь колоса не має, а з'явився колос - пропав голос.

Багато хрущів - урожай на просо.

Якщо 16 травня, на Тимофія, сонячно й тепло, то така погода буде і в кінці місяця.

19 травня - огірковий день: вранці роса, а вдень ясна погода - то на добрий зрожай.

22 травня — Миколи літнього.

«Від Миколи до літа лишилося 12 приморозків».

24 травня, на Мокія, туман - буде мокре літо.

Мокія день мокрий - все літо буде мокрим.

Якщо на Мокіїв день паде дощ, то буде сорок днів падать.

Схід сонця багряний - усе літо буде грозове.

25 травня — Єпіфана (Єпіфанії).

Якщо Єпіфан вранці зодяг червоний жупан, то і літо буде сухе й жарке.

На Єпіфана ранок у червоному тумані - літо буде сухе, з частими пожежами.

27 травня — Сидора.

Теплий Сидір - тепле літо.

27 травня дме північний вітер - літо буде холодне.

Якщо на Сидора холодно, то все літо буде холодне.

Якщо 28 травня тепло, то й літо буде тепле.


31 травня — Федота.

На дубі листя з'явилося - на врожайне літо.

Кінець травня дощовий - буде мало фруктів.

квітень (народні прикмети)

  • У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

  • Високі пір'їсті хмари, що нерухомо висять, ніби розірвані, - така погода утримається.

  • Купчасті хмари надвечір не зникають - погіршиться погода, задощить.

  • Вранці хмариться, але до обіду проясніє і з'являться купчасті хмари -завтра буде сонячна погода.

  • Черемха зацвітає перед останніми заморозками.

  • Якщо спливе на поверхню листя нім-феї - кінець нічним приморозкам.

  • Якщо дуб раніше од ясена розпуститься - на сухе літо.

  • Появиться сокорух у клена та інших дерев - настане тепла погода.

  • На луках чи в лісі розпустилися золотаво-жовті дзвіночки первоцвіту - настануть теплі дні.

  • Туман стелеться по воді - на ясну погоду, піднімається вгору - на негоду.

  • Вранці проти сонця туман - дощу не буде.

  • Якщо квітневий дощ починається з великих краплин, то ненадовго.

  • Перші гриби - зморшки та сморжі -виросли на пагорбі, то на дощове літо, коли ж в улоговині - на сухе.

  • Горобці сидять настовбурчившись -незабаром збереться дощ.

  • Ластівки почали лаштувати гнізда -настало стійке тепло.

  • Копита в коней потіють - на тепло.

  • В який бік лягає тварина спиною, звідти повіє вітер.

  • Якщо в холодний день заспіває півень - потепліє.

  • Якщо кури злітають на найвищі місця в курнику чи на подвір'ї - чекай опадів.

  • Галки сідають на верхів'я дерев - до тепла, а всередину шиються - на мороз.

  • Граки групами, покрикуючи, метушаться над гніздами - то сядуть, то знову злетять - погода зміниться.

  • Якщо навесні на повієві та лободі перше листя вужче од звичайного - літо буде сухе й спекотне.

  • Якщо кожух став гнучким і м'яким -чекай тепла й опадів.

  • Якщо весна була маловітряна, то літо буде сухе.

  • Як прилетять весняні пташки, то холодів великих уже не буває.

  • У квітні вітер з південного заходу -чекай тривалої негоди.

  • Коли хмарно й помірний вітер - заморозків не буде.

  • Рипить колодязний журавель - погода незабаром зміниться.

  • Якщо жайворонки багато і довго співають, то збережеться ясна погода без опадів, якщо ж їх не чути зранку, то буде дощ.

  • Якщо жаби кричать увечері, то буде погода.

  • Як дуже кумкають жаби, то це прикмета, що буде в скорім часі дощити.

  • Як жаби весною ще не кумкають, то це народна прикмета, що будуть холоди і весняних робіт ще не треба починати.

  • Якщо в жаб шкіра жовтуватого кольору - буде ясна погода, сірого - невдовзі задощить.

  • Жаб'ячий хор цілу ніч - наступного дня буде ясно.

  • Весною, як уже чути жаби, не можна сіяти нічого в городі, особливо цибулі, бо уродить така, як жаблячі очі .

  • Як цвіте черемшина, то завше буває тоді холоднувато, похолодає .

  • Як весною сіють коноплі, то після того, як розсіє чоловік коноплі, то йде до хати, жінка зараз бере і смажить смаженицю для сівача, щоб були великі та м'які коноплі .

  • Пізня весна - ознака того, що влітку переважатиме холодна погода.

  • Якщо навесні летить багато павутиння, то літо буде жарке.

1 квітня — Дарини, Хризанта.

Якщо тепла погода, то на сприяння дорідним врожаям: «Як Хризант погідний, то буде рік дорідний».

У перших числах квітня гроза - На тепле літо.

Якщо на початку квітня грім - на тепле літо.

Грім під час першого весняного дощу - до буйного врожаю трав.


4 квітня — Василя теплого.

Якщо утворилося коло навколо сонця, то буде добрий урожай.


6 квітня — Захара і Якова.

Спостерігали, якою буде ніч: теплою - на добру весну, а холодною - «не жди з моря погоди ».


7 квітня — Благовіщення.

Яка погода на Благовіщення, така І на Великдень.

Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то і на 1, і на 6 травня він у полі буде.

Який цей день - такий і кінець місяця.

Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень - середня, якщо ясно ввечері - пізня.

Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж того дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.

Ніч проти Благовіщення. Якщо вона тепла, то весна буде дружна; якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі - рік буде врожайний, якщо наполовину висохне - на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне - буде мокре літо.

Якщо на Благовіщення дуже тепло, то на Великдень буде холодно.

Благовіщення без ластівок - холодна весна.

Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.

На Благовіщення гарна погода -гарний врожай.

Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.

Якщо на Благовіщення летить сніг -літо неврожайне.

Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6.05) віл напасеться.

Якщо 14 квітня повінь, то вродить густа трава, коли ж не прошумлять та-ловоди, то літо буде холодне і дощове.

Якщо до 14 квітня не рушать весняні води, літо буде холодне й дощове.

21 квітня - зустріч сонця з місяцем.

Добра погода - буде погоже літо, а якщо негода -холодне і дощове; якщо наступного дня погода не встановиться, то рік буде сухий.

Якщо до 22 квітня погода не встановиться, рік буде сухий.

Коли 25 квітня дощ падає, то початок травня буде дощовим.

27 квітня - Мартина.

Якщо жаби на Мартина кричать, а після Мартина мовчать - неодмінно

похолодає.



Березень (народні прикмети)

  • Якщо в гніздах менше яєць, ніж звичайно, - рік буде неврожайним.

  • Місяць ріжками вниз - на тепло й добрий врожай.

  • Довгі бурульки - весна буде затяжною; якщо багато довгих і товстих бурульок - на врожай ярини.

  • Якщо в березні лежить сніжок за видолинками - врожай на городину і ярину.

  • Осика в пухнастих сережках - цього року вродить овес.

  • Погляньте на останні снігові кучугури, якщо поверхня їх шерехата - на врожай, якщо гладка - хліб не вродить.

  • Якщо багато довгих і товстих бурульок - на врожай ярини.

  • Якщо в березні сніжок із задуванням, то буде добрий урожай.

  • Марець спочатку хмарний, в середині болотний, сніп буде дуже намолот-ний.

  • Закує зозуля на голе дерево - буде неврожай.

  • Якщо граки прилетіли прямо на гнізда - буде рання весна.

  • Грак прилетів - скоро сніг зійде.

  • Граки на гнізда сіли - через три тижні можна сіяти.

  • Якщо граки прилетіли до середини березня, літо буде мокре, а сніг зійде рано.

  • Граки зграями над гніздами в'ються: то сядуть, то знову піднімуться -погода зміниться.

  • Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимували в Україні, - бути дружній і повноводій весні.

  • Якщо гуси високо летять - води буде багато, а якщо низько - мало.

  • Гуси сидять, поховавши голови під крило, - буде похолодання.

  • Ворони купаються ранньою весною -до тепла.

  • Журавель прилетів - скоро лід зійде.

  • Чайка з'явилася - незабаром крига рушить.

  • Голуби розворкотілися - на тепло.

  • Побачив шпака - знай: весна біля порога.

  • Ранній приліт шпаків і жайворів - до теплої весни.

  • Ранній приліт жайворів та граків -на теплу весну.

  • Жайворонок з'явився - до тепла, а зяблик - до холоду.

  • Ранній обліт бджіл - на красну весну.

  • Качки прилетять гладкі й угодовані -весна буде довга й холодна.

  • Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні - на холодне літо.

  • Якщо сороки й ворони роблять свої гнізда з полудневого боку, то це прикмета, що буде холодне літо.

  • Місяць у великому туманному колі -за два дні буде непогода, а коли у вузькому, то настане завтра.

  • Сонце в темнуватому прозорому колі або ж червоне перед заходом - чекай вітру.

  • Червоний колір місяця в березні - ознака швидкого похолодання, посилення вітру, але ненадовго.

  • Сині хмари - на тепло і дощ.

  • Хмари пливуть високо - буде добра погода.

  • Якщо хмари ущільнюються і видимість погіршується - чекай опадів.

  • Сніг навесні тане з північної сторони мурашника - літо буде тепле й довге, а з південної - холодне й коротке.

  • Сніг тане раптово і вода збігає швидко - буде мокре літо.

  • Якщо з берези тече багато соку - літо буде дощовим, і навпаки.

  • У березні посилення вітру віщує потепління й рясні опади: вітер вночі -вода вдень.

  • Як весною вперше гримить на голий ліс, то це така прикмета, що буде холод.

Якщо на Казимира (4 березня) погода, то буде на бараболю урода.


Якщо 9 березня (Предтечі) випаде сніг, то й Великдень буде холодний.


13 березня народиться молодий місяць.

Якщо того дня буде дощ, то й усе літо буде мокре.


Якщо на Явдохи (14 березня) вітер із теплого краю, то буде гарне літо і навпаки .

Як на Явдохи зранку світить сонце, то буде добрий врожай на картоплю, а як здень світить сонце, то буде середній зрожай, а як ввечері світить, то буде пізній, поганий врожай. Ото й треба примічати, коли в цей день світить сонце, і тоді садити картоплю (В.Вовкодав).

А як на Явдохи гарна сонячна погода, то буде цей рік добрий урожай на картоплю і на коноплі.

Як вітер сходовий на Явдохи, то буде літо тепле; полудневий, то буде літо сухе, спека;а як західний чи північний вітер, то літо буде холодне.

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Під Явдоху місяць-молодик із дощем -бути літу мокрому.

Явдоха з дощем - буде літо тепле й мокре.

На Явдоху погоже - все літо пригоже.

Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.

Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер - на мокре, вітер із півночі - на холодне, крутитиме млини - так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу -плодитимуться бджоли, а з півдня - врожайний на хліб рік.

Явдоха красна - вся весна красна, на огірки врожай. На Явдоху сніг - на врожай.

Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.

Як на Явдокії та на Олексу тепло та ясно - на врожай .

На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.

Явдохи-плющихи: гарний день вдасться - на врожай огірків та опеньків.

Якщо ранок ясний - сій ранню пшеницю, в обід ясно - середній посів защед-рить, а коли під вечір випогодиться - розраховуй на пізній засів.

Якщо на Явдохи день сонячний -вродить пшениця, а похмурий - просо і гречка.

Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

Якщо курка на Явдоху нап'ється, то на Юра вівця напасеться.

Тепла Явдоха з південним та західним вітрами - літо буде з медом.

15 березня — Федот.

На Федота замете — довго трави не буде.

Якщо на Федота вітряно й холодно, то довго не з'являтиметься трава, а тому казали: «Федот кошматий - паші не мати».

Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер - і літо буде тепле й мокре, якщо ж холодно і вітер з півночі -буде й літо нікудишнє.


18 березня — Конон-городник. Якщо на Конона гарна погода - влітку градобиття не буде.


22 березня — Сорок святих.

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно -бути сорока морозам.

У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Дружно тане сніг - до активної повені й буйних трав.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.


Яка погода буває на теплого Олекси (30 березня), то така і на Великдень буде.

Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.


5 ЛЮТОГО - СТРІТЕННЯ. УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ЦЬОГО ДНЯ


15 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якщо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.

А ось як розповідає про Стретіння Олекса Воропай, український етнограф, письменник і фольклорист:

Свята українського народу, українські народні традиції, 15 лютого, СтрітенняДочекалися люди Стрітення Господнього — «Стрічань». В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо — де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:

— Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо.

— Дай, Боже, здоров’я! — відповідає зима.

— Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!

За народнім віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення — 15-го лютого та в день святої Анни — 3-го грудня восени.

Весною Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина.

Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений горщик з льодом, а через плечі у неї — порожнісінька торба.

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, — весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці...

При зустрічі на Стрітення стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — Літо переспорило Зиму, а якщо холодніше — Зима.

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл. Вітер — погана ознака. Відлига — жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро. — «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!». Або ще кажуть так: «Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!»

«...Та як би вона вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!» — каже народня казка про зустріч літа з зимою.

Хазяї ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса — врожай, нема роси — погана ознака.

В цей день в церквах України святили воду, а разом з водою - і свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічі давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви.

В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали «громичну» свічку — «щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерева не побив!»

Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення» або «Стрічання», називалося колись «Громиця».

Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову — ще невживану — посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народнім уявленням це — цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що «поможе». Найкраще ця вода ніби помагала від «пристріту» — від хвороби, що її спричиняло «погане» око.

Стрітенською водою ще кропили скот і давали йому пити її - «щоб не хворів». Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожну «першу» неділю — першу на молодику.

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тобі поможи!»

Як син ішов на війну, батько, благословляючи, кропив його стрітенською водою і примовляв: «Боже тебе збережи!»

Віра в силу стрітенської води в багатьох селян збреглася ще й досі.

«Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці». *1

*1 М. Номис, стор. 10.

За матеріалами: Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. Том 1. "Українське видавництво", 1958, стор. 143 - 144.


Січень (народні прикмети)

  • Якщо січень холодний, то липень - сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені.

  • У січні - березень, то бійся в березні січня.

  • Глибокий сніг у січні - будуть дощі влітку.

  • Сусідка кричить - буде віхола.

  • Якщо торішній січень був теплий, то нинішній буде холодний.

  • Як на Новий рік падає сніг, то будуть гриби рости.

  • Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо.

  • Неодмінно заморозить, якщо: дим з димаря в'ється стовпом; ранкова зоря дуже яскрава; зірки в нічному небі надмірно поблискують і виразно простежується Чумацький шлях.

  • Вечірній зіркопад - на нічний мороз.

  • Далеко чути шум паротяга - на відлигу.

  • У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни, - на негоду.

  • Ясної днини високо летять проти вітру ворони - за добу-дві вітер із снігом.

  • Якщо ясного дня з'являється лапатий та голкастий іній - чекай різкого похолодання і хуртовини; якщо вночі був іній - сніг удень не йтиме.

  • Зимова діброва почорніла - настане відлига з вітром.

  • Взимку ліс без вітру шумить - бути хуртовині.

  • Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику - неодмінно збільшиться мороз.

  • Раннього морозяного вечора дружно розспівалися півні - чекай відлиги.

  • Пес на снігу згортається калачиком -на мороз, а витягується, розкидає лапи -на відлигу.

  • Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева - чекай лютого морозу.

  • Дзвінко кричать галки - на відлигу: «Галки тепла накликали».

  • По зимі літо йде: якщо раптом випаде дощ, то такого ж дня влітку сипоне градом, а коли мороз, то буде спека.

  • Якщо січень мокрий та з відлигами -жди холодного літа.

  • Над лісом або чагарниками повітря

  • засиніло - на потепління.

  • Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм - на щедрий врожай.

  • З'являються коло сонця чи місяця райдужні кола - в найближчу добу погода погіршиться.

  • Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не прояснилося, то наступного дня падатиме сніг.

  • Припиниться під вечір сніг - погода покращає.

  • Місяць яскравий - до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем, - до снігу.

  • Коли сніг рано ліг - врожай озимини і ярових буде рівним.

  • Багато снігу - багато хліба.

  • Снігур заспівав - на хуртовину.

  • Сорока під стріху лізе - на хуртовину.

  • Яскраві присмерки - до холоднечі.

  • Вечір зоряний - ніч морозяна.

  • Не промерзла земля врожаю доброго не дасть.

  • Багато снігу - багато хліба, багато води - багато трави.

  • Зірки блищать яскраво - до морозів, мало їх на небі - чекай негоди.

  • Місяць світить уночі яскраво, або небо без місяця все в яскравих зірках - завт-

  • ра буде ясний морозний день.

  • У січні луна йде далеко - морози міцнішатимуть.

  • Якщо у січні висить багато густих і довгих бурульок - урожай буде хороший.

  • Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі.

  • Як на Новий рік і на Різдво позамерзають сомплі (бурульки) під стріхою (висить лід намерзлий довгою палкою), то це прикмета, що цього року буде врожай на кукурудзу.

1 січня.

Якщо в перший день Нового року сильний мороз і малий сніжок, то добре вродить хліб. Якщо ж тепло й безсніжно -хліб уродить погано.

Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.


2 січня — Гната.

Вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий - буде ясний день і вечір із слабким вітром. Яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі -на суху, часто вітряну погоду.

Хмари йдуть проти вітру - піде сніг.

Білі хмари - на вітер, сині - буде тепло.

Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.

Як колют к Різдву кабана, замічають косу (селезінку): як к заду товща - ще зима буде товста, а як тонша, то і зима буде мнякша.


6 січня — Свят-вечір, багатий вечір, багата кутя, вілія.

На багату кутю зоряне небо - кури добре нестимуться і вродить горох.

Як на Святий вечір (під Різдво) є зірки на небі, то будуть кури нестися, а як зір у цей вечір нема, то і не буде яєць.

З кубельця витягували сінину: якщо довга, то рік буде врожайним, а коротка - на недорід.

Дивляться після вечері у вікно: якщо чисте й зоряне небо, то буде сухе й урожайне літо, і навпаки.

Іній або сніг - на мокре літо і дорід зернових.

Сніг іде - врожай на яблука.

Ожеледь на деревах - вродять горіхи й садовина.

Місячна ніч - врожай на баштани.


7 січня — Різдво.

Як за два тижні перед Різдвом рясний іній, то перед Петром буде на гречці рясний цвіт.

Який день Різдва, такий і на Петра (12. 07.), бо як по Різдвові, так і по Петрові.

На Різдво гарна погода, сніг - до урожайного року.

Якщо Різдво на новому місяці, то рік буде неврожайним.

Якщо 7 січня тепло, весна буде холодною.

На Різдво завірюха - бджоли добре роїтимуться.

На деревах рясний іній - озимина дасть добрий урожай.

Якщо на Різдво буде багато бурульок понад стріхою, то вродить ярина, особливо ячмінь.

На Різдво йде сніг - заврожаїться озимина.

Якщо сонячний день - дорід на хліб.


13 січня — Меланки, Щедрий вечір.

Якщо вночі вітер дме з півдня - рік буде жаркий, із заходу - буде вдосталь молока і риби, зі сходу - до врожаю фруктів.

Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. «Яка Меланка, такі й Петро з Павлом».

Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт; якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець - щедрий.

Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою - злива.

Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу - на врожай, до заходу - на недорід.

Зоряне небо - добре нестимуться кури.

Ожеледь на деревах - уродить садовина.

Багато пухнастого інею на деревах -до врожаю зернових і доброго медозбору.

Сильний мороз і падає малий сніжок -на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу - на неврожай і хвороби.

Падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.

Небо в зірках - врожай на боби й горох.

Якщо під Новий старий рік добрий сніг - сій гречку.


14 січня — Новий старий рік, Василя.

Якщо на Василя в цей день туман -до урожаю.

Коли 14 січня багато пухнастого інею на деревах, рік буде багатий на мед.

Завірюха в Василів вечір віщує великий урожай горіхів.

Якщо Василева ніч зоряна, то літо буде ягідним.

На Новий (старий) рік погода - буде в полі урода.

15 січня на полях іній - буде мокрий рік.


18 січня - Голодна кутя.

Якщо в цей день завірюха - буде вона і на Масляній; дмуть вітри з півдня - літо буде грозовим.

Якщо в хрещенську ніч зорі дуже блищать, хліби будуть добрі.

Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Яскраві зорі на голодну кутю - щедрий приплід білих ягниць.


19 січня - Водохреща, Йордань.

Якщо все небо буде похмурим, товсякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито, на півдні - просо, на півночі - гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.

На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.

Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.

Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.

Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

Удень йде сніг - на врожай гречки: зранці - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.

Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.

Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.

Йде лапатий сніг - на врожай.

Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.

На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.

Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

21 січня стеж за вітром: подме з півдня - на грозове літо.

23 січня — Маркіяна.

Іній на стіжках - на мокрий рік.

25 січня — Тетяни.

Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо дощове.

Якщо 28 січня дме вітер, рік буде сирий.


Лютий (народні прикмети)

  • Лютий багатий снігом - квітень буде щедрий на воду.

  • В лютому багато інею - влітку буде багато роси й меду.

  • Ворона під крило ніс ховає - до холоду.

  • Місяць мутний - піде сніг.

  • Початок лютого погідливий - весну чекай ранню, ясну, погожу.

  • Сонце сходить червоне і в червоній зорі - чекати хуртовини.

  • Тяга сильна в печі - на мороз, слабка -на вологу погоду.

  • Хуртовини часті взимку - влітку часті негоди.

  • Шлях Чумацький взимку яскравий -на мороз.

  • У зимовий сонячний день у горах з'являється веселка - біла дуга, то при долинах морозитиме, але недовго.

  • У котрий час по зимі вітер, то в такий день він відновиться влітку.

  • Якщо взимку зривається лід на річці і робить затори, то літо не буде врожайним.

  • Як на дворі «молодиться» - засуває зидноколо хмарою, то буде сніг або дощ.

  • Коли тин чорніє зимою - на відлигу. Іній на деревах - на мороз, туман - до

  • відлиги.

  • Ворона заховала свого дзьоба під крило - сильно похолодає.

  • Притихли кімнатні птахи - на мороз. Буде сильний мороз, якщо в одному дуплі побачите кілька білок.

  • Сонце сходить з-за хмари - на снігопад, а коли довкіл нього кільце - на вітер. Якщо в хаті без причини відчутно знижується температура - невдовзі потепліє. Якщо басок на скрипці за ніч попустився - чекай відлиги.

  • Снігурі туляться до оселі - на великий снігопад.

  • Якщо зайці чутливо сплять і здалеку чують мисливців - стоятиме суха морозяна погода, а коли вибігають з-під ніг - відлига втримається.

  • Вранці сорока стрибає з гілки на гілку - на відлигу.

  • Рано-вранці побачиш самотнього крука високо в небі - чекай лютого морозу.

  • Перед хуртовиною свиня лягає писком до вітру, а корова, напившись води. здригається.

  • Якщо вербові двері туго відчиняються - чекай відлиги.

  • Великі бурулі на піддашках - буде добрий урожай кукурудзи.

  • Корова закидає хвоста на спину - чекай вітру й опадів; увечері п'є багато води - на мороз.

  • Віконниці риплять - на мороз.

  • Якщо розсіл у діжці із квашеною капустою зменшується - на мороз, прибавляється - до відлиги.

  • Лягає на сніг пес - невдовзі потеплішає, а коли валяється - завтра буде завірюха.

  • Свиня рохкає, хоч і сита, - на мороз.

  • Дим із комина з підвітряного боку закручується мало не під гострим кутом до землі - чекай снігопаду.

  • Зимовий туман стелеться по землі -на відлигу.

  • Глибокий сніг узимку - на дощове літо.

  • В лютому дерева вкриваються пухнастим інеєм - на щедру медову взятку.

  • Півень хвоста волочить - буде снігопад.

  • Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний.

  • Сніг йде, мов крупа, - чекай на тиждень морозу.

  • Сильний сніг уночі та на світанку при слабкому вітрі віщує сонячну денну погоду.

  • Яскравий і блідий місяць - на гарк> днину.

  • Білі світлові кола навколо сонця чи місяця - збережеться тиха і ясна погода.

  • Купаються ворони - до негоди, каркають усією зграєю - до морозу, влаштовують в небі хороводи - на снігопад, сідають на землю - до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев - на вітер.

  • У лютому багато інею - влітку багато роси.

  • Подальшав обрій - на поліпшення погоди.

  • Довгі й товсті бурульки зі стріх - бути гожому літу.

  • Лютий без снігу - літо без хліба.



1 лютого — Макара.

Якщо в цей день ясна погода, весну чекай ранню, гожу.

Якщо погода ясна, то і весна буде красна, себто рання й тепла.

Погода на Максима (3 лютого) ясна -до ранньої весни.

4 лютого — Напівзимник.

Якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете.

Якщо.хурделиця, то весь тиждень бу-

де хурделити. А опівдні сонце - на ранню весну.


6 лютого — Оксани (Дороти).

Яке Оксана - така й весна.

Коли день ясний і тихий, то весна буде гожою; якщо в обід сонце - рання весна, а коли хурделиця, то затягнеться надовго.

В лютім Дорота заповідає сніги та болота.

8 лютого — Напівхлібниці, Півхлібниці.

«Півхлібниці»- перелом зими.

Який день, така й весна.


10 лютого — Юхима.

Юхим вітер приніс - на сире літо.

Якщо вітряно, то літо буде мокрим, бо «Юхим приніс вітер на сире літо».


14 лютого — Трохима.

Небо в зорях - на пізню весну. Якщо на нічному небі багато зірок, то буде пізня весна.

Якщо вітряно, то літо буде мокрим.


15 лютого — «Зимобор». Стрітення. Громниця

День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.

"Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик", тобто весна буде затяжною і дощовою.

Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.

Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима .

Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи .

Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.

Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна.

Якщо в цей день не видно сонечка -чекай суворих морозів.

Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).

На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.

Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.

Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.

Ясний і тихий день - на хороший врожай і рійбу бджіл.

Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.

Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.

Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.

Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.

Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.

Коли на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.

Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) ) віл нап'ється на дорозі.

17 лютого: рідко який рік цього дня не буває морозів.

19 лютого — Вакула.

Мороз на Вакулу віщує бурхливу весну і сухе та спекотне літо.

20 лютого - Лука.

На Луку вітер з півдня - на врожай ярини.


23 лютого — Прохорів день.

«До Прохора баба охала: ой, холодно! Прийшли Прохір і Влас - уже весна в нас!»


24 лютого — Власів день.

«Пролив Улас олії на дороги - пора зимі вбирати ноги».

Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде.


27 лютого — Кирила, Мелатія.

На Кирила добра погода - до морозів.

Погожий день - літо буде гарне, але морози триватимуть.


29 лютого — Касян.

Якщо на Касянів день багато снігу, то буде велика повінь.

Бурульки довгі в кінці лютого - до довгої весни.

Який перший день посту, така й весна.Який другий день, таке буде й літо. А по третьому дневі рівняють осінь. Треба тільки зразу ж після запустів (Масляної) слідкувати за цими постовими днями.


15 лютого, на Стрітення, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. По дорозі вони зустрічаються і сперечаються між собою. Якщо до вечора стане тепліше - літо перемогло зиму, а якіцо холодніше — зима. В цей день у церквах святили воду і свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громничими", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегтися від грому та блискавки. Від "громничої" свічки і саме свято називалося колись "Громниця". Стрітенській воді також приписувалася магічна сила, нею натирали хворі місця, кропили вулики та давали пити худобі.

А ось як розповідає про Стретіння Олекса Воропай, український етнограф, письменник і фольклорист:

Свята українського народу, українські народні традиції, 15 лютого, СтрітенняДочекалися люди Стрітення Господнього — «Стрічань». В цей день зима, кажуть, іде туди, де було літо, а літо — де була зима. По дорозі вони зустрічаються і говорять між собою:

— Боже, поможи тобі, зимо! — каже літо.

— Дай, Боже, здоров’я! — відповідає зима.

— Бач, зимо, — дорікає літо, — що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!

За народнім віруванням літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення — 15-го лютого та в день святої Анни — 3-го грудня восени.

Весною Зима — стара баба, а Літо — молода дівчина.

Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри прогризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений горщик з льодом, а через плечі у неї — порожнісінька торба.

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, — весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита, пшениці та всякої пашниці...

При зустрічі на Стрітення стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою — кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше — Літо переспорило Зиму, а якщо холодніше — Зима.

Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл. Вітер — погана ознака. Відлига — жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро. — «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!». Або ще кажуть так: «Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!»

«...Та як би вона вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!» — каже народня казка про зустріч літа з зимою.

Хазяї ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса — врожай, нема роси — погана ознака.

В цей день в церквах України святили воду, а разом з водою - і свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися «громичними», бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічі давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви.

В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали «громичну» свічку — «щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерева не побив!»

Від «громичної» свічки і саме свято, крім «Стрітення» або «Стрічання», називалося колись «Громиця».

Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову — ще невживану — посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народнім уявленням це — цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що «поможе». Найкраще ця вода ніби помагала від «пристріту» — від хвороби, що її спричиняло «погане» око.

Стрітенською водою ще кропили скот і давали йому пити її - «щоб не хворів». Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожну «першу» неділю — першу на молодику.

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: «Боже тобі поможи!»

Як син ішов на війну, батько, благословляючи, кропив його стрітенською водою і примовляв: «Боже тебе збережи!»

Віра в силу стрітенської води в багатьох селян збреглася ще й досі.

«Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці». *1

*1 М. Номис, стор. 10.

За матеріалами: Олекса Воропай. "Звичаї нашого народу". Етнографічний нарис. Том 1. "Українське видавництво", 1958, стор. 143 - 144.