27 травня 2022

Випалювання - найдавніший традиційний спосіб декорування виробів з деревини та деревних матеріалів. Витоки мистецтва випалювання сягають тих далеких часів, коли людина зуміла зробити з металу перші примітивні знаряддя та інструменти й помітила, що дотик розпеченого у вогні металу може залишити на деревині помітний слід у вигляді темного обвугленого місця: крапки, плями чи лінії.

Технікою випалювання в давнину оздоблювали деталі архітектури, знаряддя праці, транспортні засоби, побутові вироби тощо (мал. 137).

Техніка випалювання була нескладною: орнамент наносили на поверхню розпеченим залізним писаком (тепер для оздоблення використовують електровипалювачі). Основними орнаментальними мотивами були різноманітні поєднання переважно прямих ліній, з яких утворювалися ромби, квадрати, хрести, ламані та хвилясті лінії (мал. 138, а). Згодом почали випалювати елементи рослинного орнаменту у вигляді дерев, квітів, листя тощо (мал. 138, б).

Нині широкого поширення набули дві техніки випалювання на деревних матеріалах - пірографія і піротипія.

Дослівно слово «пірографія» означає малювання вогнем (у перекладі з грец. мови пір - вогонь, графо - писати, малювати).

У шкільних майстернях випалювання малюнків технікою пі-рографії виконують електричним приладом для випалювання, який називається випалювачем (мал. 139). Він складається з корпуса 1, з’єднувальних проводів 2, нагрівального наконечника (пера) 4, закріпленого в пластмасовій ручці 3. Регулювання температури наконечника здійснюють ручкою регулятора випалювача 5.

Перо випалювача виготовляють зі спеціального сплаву, який при проходженні по ньому електричного струму розжарюється. У комплекті випалювача має бути набір змінних наконечників для випалювання широкого діапазону орнаментів та малюнків (мал. 140).

Послідовність роботи

1. Виконай шліфування поверхні заготовки за допомогою шліфувальної шкурки та шліфка.

2. За завданням учителя, малюнком, розробленим самостійно або за аналогією до нижчеподаних зображень (мал. 154) нанеси малюнок на поверхню заготовки.

3. Виконай випалювання малюнка.

4. Зачисти випалену поверхню шліфувальною шкуркою.

5. Перевір якість виконаної роботи.

Під час роботи випалювачем необхідно додержуватися таких правил безпечної праці:

1. Вмикати прилад в електромережу і приступати до роботи можна тільки з дозволу вчителя.

2. Перш ніж починати випалювання, слід покласти під ноги гумовий килимок і підготувати все необхідне для роботи.

3. Потрібно стежити, щоб перо випалювача було нагріте до темно-червоного кольору. За потреби слід відрегулювати температуру прилада за допомогою регулятора. Не можна перевіряти ступінь нагрівання пера пальцями рук на дотик.

4. Не слід низько нахилятися над місцем випалювання. Бережіть руки і одяг від доторкання пера!

5. Після 10...15 хв роботи прилад необхідно вимикати з електромережі на 2...3 хв.

6. Під час роботи необхідно періодично провітрювати приміщення або працювати під вентиляційною витяжкою.

7. Не можна залишати прилад увімкненим навіть під час короткочасних перерв.

8. Розігрітий наконечник випалювача або штамп слід класти на вогнетривку підставку.

9. Необхідно стежити за ступенем нагрівання наконечника прилада й своєчасно регулювати його температуру.

10. Після закінчення роботи випалювач потрібно вимкнути з електричної мережі.

випалювач, випалювання, комбіноване випалювання, лазерне випалювання, пірографія, піротипія.

Дай відповіді на запитання:

1. Які види оздоблення ти знаєш?

2. Заготовки з яких порід деревини краще використовувати для випалювання? Поясни чому.

3. Як регулюється ступінь розжарення пера випалювача?

4. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час випалювання?

5. Які способи перенесення малюнка на заготовку тобі відомі?

6. Чому деталі з деревини і фанери зачищають шліфувальною шкуркою вздовж волокон?

24 -25 -26 травня 2022

Плетіння з газетних трубочок – творчий процес, в якому майстер створює з газет дивовижні вироби, які майже не відрізняються на вигляд від звичайної плетінки з ротанга. Це можуть бути красиві коробочки, вази, шкатулки, кашпо, різні підставки і ще безліч цікавих і несподіваних речей.

Сьогодні ми дізнаємось про виготовлення газетних трубочок для плетіння і про те, як зробити, щоб вони були міцними і добре гнулися, а також покажемо, як створити красиву коробку для зберігання речей.

Матеріали і інструменти

Для виготовлення газетних трубочок

газети

спиця товщиною 1,5 мм або дерев’яна шпажка

клей для паперу

пензлик

олівець

лінійка

канцелярський ніж або ножиці

Для створення плетеної коробочки

коробка, яку будемо обплітати

гумка, прищіпки або скріпки для фіксації трубочок

клей миттєвої фіксації

пінцет

предмети декорування – фарби, лак, тканини, стрічки

Процес виготовлення трубочок

Створення будь-якого виробу починається з підготовки матеріалів. У техніці плетіння з газет робота ведеться трубочками або паперовою лозою.

Трубочка – це матеріал, що вийшов в результаті намотування газетної смужки на спицю або інший аналогічний інструмент. Трубочка є круглою, скрученою по спіралі смужкою паперу.

Паперова лоза – це сплюснута трубочка, що нагадує стрічку або лозу.

Виготовлення трубочок – простий, але копіткий процес.

Сторінку газети по горизонталі ділимо на смужки шириною 9 см. Якщо сторінки здвоєні, їх слід розрізати навпіл.

Розрізаємо листи по відзначених лініям за допомогою ножиць або канцелярського ножа і лінійки.

Повинні вийти ось такі смужки

На край смужки прикладаємо спицю під кутом.

Від кута нахилу спиці щодо газети буде залежати, яка вийде трубочка. Чим більший кут, тим довша і вразливіша на розрив буде трубочка. Чим кут менший – тим, відповідно, коротша і жорсткіша трубочка. Нам знадобляться і довгі, і короткі трубочки. Більш гнучкі і довгі використовуються для плетіння стінок, а більш жорсткі і міцні – для каркасів. Головне, не робити дуже великих або дуже маленьких кутів. З такими трубочками складніше працювати, вони або дуже крихкі і майже не гнуться. В основному, варто робити трубочки під кутами від 45° до 60°.

Починаємо щільно намотувати папір на спицю.

Склеювати початок трубочки не потрібно, для міцної фіксації досить нанести краплю клею в кінці. Пензликом наносимо клей на куточок газети і притискаємо пальцями.

Потім акуратно знімаємо трубочку зі спиці. Товщина трубочки зверху і знизу повинна трохи відрізнятися. За рахунок цієї різниці нам легко буде нарощувати довжину трубочок.

Рекомендуємо відразу зробити багато трубочок, щоб не відволікатися на це під час плетіння.

Нижче роздивіться малюнки

Коли розмітка готова, приклеюємо туди трубочки. Це і буде каркас нашої коробки. При створенні каркасу зручніше використовувати клей миттєвої фіксації.

Беремо коробку, яку будемо обплітати, і відрізаємо верхні кришки

Коли трубочки і коробка готові, можна приступати до творчого процесу. Існує безліч різновидів плетіння. Після невеликого тренування можна самим придумувати різні візерунки. У цій статті ми розглянемо найпростіше плетіння. Будемо пропускати трубочку через одну, пошарово. Незважаючи на свою простоту, це плетиво дуже добре виглядає на готовому виробі.

Починаємо робити каркас. Для цього на дні коробки треба зробити розмітку, по якій будуть йти вертикальні трубочки (стійки). Їх має бути непарна кількість, розташовуватися вони повинні приблизно на однаковій відстані одна від одної. Відстань не повинна бути дуже великою, але і впритул трубочки розміщувати не слід. Від відстані залежить, як часто ми будемо робити переплетення. Чим менше відстань між стійками, тим щільніше і дрібніше буде плетіння. Ми взяли за крок 3 см. Незалежно від відстані між трубочками, на кутах коробки обов’язково повинні бути стійки. Це зробить плетіння більш вираженим і акуратним.

Коли розмітка готова, приклеюємо туди трубочки. Це і буде каркас нашої коробки. При створенні каркасу зручніше використовувати клей миттєвої фіксації.

Тепер коробку потрібно обережно повернути, а усі трубочки підняти вгору і зафіксувати гумкою або прищіпками.

Для створення першого ряду просто повертаємо кожну стійку за сусідню.

Потім приклеюємо на дно коробки додаткову трубочку, якою ми і будемо плести стінки, постійно нарощуючи її.

Трубочкою починаємо обплітати стійки, таким чином, щоб було чергування: першу стійку обплітає зовні, другу зсередини і так далі.

Коли трубочка закінчується, її потрібно наростити. Для цього беремо іншу трубочку, вставляємо вузький кінець в широкий і фіксуємо клеєм.

Таким чином можна обплести коробку до самого верху. Але для більш красивого оформлення пропонуємо в середині плетіння додати ряд з атласної стрічки. Для цього, доплітаємо до середини коробки і закінчуємо ряд.

Трубочку, якою плели, акуратно приклеюємо до стійки і обрізаємо.

Беремо стрічку, якою будемо декорувати коробку, і заміряємо відстань, яку потрібно залишити для неї. Відразу не протягуємо, так як, коробку належить ще фарбувати, а стрічка буде заважати.

Коли відстань відома, кріпимо нову трубочку і продовжуємо плести.

Перший ряд після стрічки по чергуванню повинен збігатися з рядом, який йде перед стрічкою.

Далі до самого верху плетемо звичайним способом, як плели до цього. Коли плетені частини порівняється з краями коробки – закінчуємо. Акуратно фіксуємо клеєм трубочку, якою обмотували.

Кінчики, що залишилися ховаємо за стійкою. Це зручно зробити пінцетом.

Повинна вийти ось така коробочка з стійками.

Закінчувати можна по-різному, хтось просто загинає стоїки всередину, хтось – то фіксує клеєм або плете кіскою. В нас такий спосіб: беремо стійку, від неї відраховуємо ще дві і ховаємо її за третю, пропускаючи між стійкою і плетінням.

Це теж зручно робити пінцетом. Верх виходить красивим, закінченим і не вимагає використання клею.

Плетіння закінчено. Коробка готова і для того, щоб стати гарним елементом декору, їй не вистачає лише оформити. Для декорування можна використовувати фарби, тканини, декупаж, намистини.

23 травня 2022

ВИСНОВОК

Споконвіку особливу увагу люди приділяють квітам. Чим же пояснити таку велику любов до рослин? Все просто: квіти прекрасні. Вони радують око, ніжно хвилюють душу, прив’язують наші серця до рідного краю. Наші предки теж обожнювали квіти, думаючи, що це творіння природи подаровано Богом. Вважали, що Бог засіває землю квітами, щоб люди побачили рай ще на землі…

Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони нас оточують всюди: у дворах, в будинках, на газонах. Вони зображені на вишитих рушниках, скатертинах, тканинах, з яких ми шиємо одяг. Ними розмальовують гончарні вироби, печі, стіни будівель. Наявність малюнків з квітами надає різним предметам побуту затишок і красу. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсеті символізують доброту та щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби і злого ока.

Рослини не просто прикрашають наше життя та дарують свій вишуканий і легкий аромат, вони також очищають повітря, насичуючи його киснем. Доведено, що квіти нейтралізують несприятливу енергію і заряджають все навколо позитивною енергетикою.

Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір у невеликому палісаднику, в прилаштованому на балконі ящику чи просто на підвіконні. Малесенькі незабудки і витончені троянди однаково привабливі. Щедро нам дарують свій аромат біленькі скромні квіти жасмину і розкішні півонії. Кожна квітка — це окраса нашого життя.

Той, хто любить квіти, піклується про них, знає, що у рослин також є душа. Вони дуже чутливі і вміють віддано любити людину, яка не шкодує праці і часу, щоб за ними доглядати.

Квіти дарують нам не тільки свою красу. Вони — частинка всієї живої зеленої природи, завдяки якій ми маємо змогу дихати чистим повітрям. Адже рослинність, яка прикрашає нашу Землю, часто називають легенями планети.

А ще у квітів є особливе багатство — цілющі лікарські властивості. Ціла скарбничка природи схована у кожній, навіть найменшій квіточці. Іноді ми навіть не здогадуємося, що найпростіші лісові, польові, лугові квіти — справжні лікарі. Тендітні рожеві дзвоники наперстянки лікують серце. Духмяний цвіт липи допомагає здолати температуру під час грипу та інших вірусних захворювань. Розсипані фіолетовими краплями на полі сокирки один з найкращих засобів для лікування очей.

Завжди під рукою у нас домашні квіти, які прикрашають оселю. І вони також наші природні помічники, які не тільки звеселяють житло зеленою барвою, своїм цвітом, але й поліпшують мікроклімат, допомагають зняти стрес.

Хто з нас не знає такої рослини, як алое? її часто називають квіткою, хоч має лише колючі листки. Але алое також квітка. Тільки цвіте дуже рідко. Зате лікує нас від багатьох хвороб, навіть душевних. Коли маємо поганий настрій, відчуваємо втому, варто трішки посидіти біля цієї кімнатної рослини, щоб поліпшилося самопочуття.

Це тільки один приклад нашого спілкування з квітами. Навести їх можна безліч. Треба тільки прислухатися і придивлятися до природи, яка нас оточує.

Завдання:

1.Продовжи речення:

Без верби і калини ............

Синьоока чарівниця часто в полі в нас вертиться; де вінки вона спліта – там пшениці ......

Де волошки, там хліба .....

2. Запам'ятай прислів'я

Похолодніло, риба не ловиться, калина у цвіт вбирається.

Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Заливається, як соловейко на калині.

Дівчина, як у лузі калина.

Вибери собі дівку, як калинову гілку.

Хто полю ходить, тому жито родить.

Грім гримить — хліб добре родить.

Хто житній хліб вживає, тому Бог здоров’я прибавляє.

Буває, що і на палі рожа виростає.

У кожній троянді є колючки.

Рожа і межи кропивою рожею зістане.

Рожа червона і та блідне.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/prisliv-ya-pro-roslini

20 травня 2022

Сьогодні пропоную вам, діти,здійснити віртуальну подорож до ботанічних садів України альтернативу – віртуальні подорожі.

У ботанічних садах є теплиці з екзотичними рослинами – африканськими кактусами, величезними фікусами та дикими орхідеями.

Зазвичай, у цих теплицях дуже жарке та вологе повітря – такого клімату потребують рослини.

А онлайн ними можна прогулятися без жодного дискомфорту.

Туристів приваблюють мальовничі пейзажі та велика територія різноманітних насаджень.

Численні статуї, альтанки та фонтани на території парку виконані в стилі давньогрецької міфології. Цікавої подорожі!

Національний ботанічний сад

Сьогодні НБС ім. М.М.Гришка НАН України за різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. До складу ботанічного саду входить 8 наукових відділів, унікальний колекційний фонд НБС налічує близько 11180 таксонів, що відносяться до 220 родин та 1347 родів.

Кременецький ботанічний сад

Кремене́цький ботані́чний сад — пам'ятка садово-паркового мистецтва, науково-дослідна установа, ботанічний сад загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Тернопільській області, в місті Кременець,

Площа 200 га. Постановою Ради Міністрів України 1990 року Кременецький ботанічний сад оголошено об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, мета якого — збереження, вивчення, інтродукція, акліматизація та ефективне господарське використання рідкісних і типових видів флори.

Закладений у 1754 році як аптечний сад Єзуїтського колегіуму. З 1805 року — ботанічний сад Волинської гімназії. Перший директор — Франтішек Шейдт. У 1806 році частково перепланований ірландським садівником Діонісієм Міклером (Макклер). На 4,5 га зростало 460 видів місцевих рослин та 760 завезених з різних місць.

Від 1809 року завдяки директору саду професору Вілібальду Бессеру чисельність дерев та кущів зросла до 12 тисяч. У 1811 році видрукували каталог рослин саду, серед яких рідкісні: каштан їстівний, сосна канадська, азалія понтійська, араукарія, бук червонолистий, гінкго дволопатеве, шовковиця біла, інжир, ясен білоцвітий, тюльпанове дерево.

У 1832—1834 рр. найцінніші породи перевезено до Києва в сад університету святого Володимира (нині ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна).

19 травня 2022

18 травня 2022

У весни багато прикмет. Одна з них – поява первоцвітів. З приходом теплих весняних днів у наших лісах з’являються ці тендітні первістки оновленої землі. Первоцвіти – безцінний дар природи, перша посмішка весни, прикраса лісів. Як мало ми знаємо про ці дивні рослини – первоцвіти. Їм не страшні а ні раптовий сніг, а ні люті морози – до примх погоди вони прекрасно пристосувались.

Першоцвітами називають низку видів дикорослих рослин, що квітнуть наприкінці зими та на початку весни: усі види підсніжників, цикламени, сон-трава, проліски, крокуси (шафрани) та ін.

Всі ці рослини знаходяться на межі зникнення і занесені до Червоної книги України, тобто за жодних обставин збір їх в природі та торгівля ними заборонені й повинні каратись законом.

На припинення збору, перевезення та торгівлі зникаючими первоцвітами щороку в Україні проводиться акція «Первоцвіт». Вона починається ще у лютому, із першими підсніжниками, а закінчується у кінці квітня. Завдання природоохоронної акції «Первоцвіт” — привернути увагу громадськості до проблеми охорони ранньоквітучих лісових рослин і спрямувати зусилля учнів, молоді, пересічних громадян на практичні дії щодо захисту первоцвітів.

Переважно більшість рідкісних декоративних рослин, що занесені до Червоної книги України, зникають через винищення їх людиною. Найяскравіше ця тенденція простежується на прикладі первоцвітів, які збираються головним чином для продажу.

Згідно чинного законодавства, здійснюючи торгівлю рідкісними та зникаючими видами рослин та їх частинами, громадяни порушують закони України: „Про рослинний світ” „Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про Червону Книгу України”.

17 травня 2022

Рослини, які вважаються символами України

Певні рослини ще з давніх часів уособлюють красу України, духовну силу її народу і є доказами любові до рідної землі. Про народні символи складено безліч легенд! Їх оспівують в піснях, використовують в обрядах, вишивають на сорочках та на рушниках, ними прикрашають оселі на свята. Звичайно, вони також стали одним з улюблених жанрів у сучасній флористиці. Флористи часто використовують квіткові символи України для створення унікальних композицій, багато з яких можна знайти на нашому сайті, а також замовити доставку квітів в Одесі та інших містах країни онлайн.

Тополя

Тополя з давніх-давен є українським народним символом. З цим струнким деревом ототожнювали гнучкий дівочий стан та гірку дівочу долю. Про тополю можна почути безліч пісень та послухати численні легенди. Одна з них оповідає про наступне. В далекому селі жила закохана пара - гарна молода дівчина Поля і юнак на ім'я Стріба. Одного дня Стрібу відправили в сусіднє село розвідати обстановку. Відправившись на завдання, Стріба ще здалеку побачив багато ворогів. Він стрімголов прибіг додому та розповів усім невтішні новини. Тоді люди вирішили заховати домашню худобу, майно і перечекати в горах те лихо. Бог блискавки і грому Перун побачив таку підозрілу поведінку і захотів розібратися, що ж трапилося. Та щойно він зійшов на землю, то побачив Полю. Молода дівчина припала йому до душі і він вирішив взяти її за дружину. Селяни зраділи, бо мати такого покровителя - це велика честь. А Стріба просто знепритомнів. Побачивши це, Перун сказав, що на чужому горі свого щастя не зробиш та вирішив, що дівчина буде нічия. Бог стукнув палицею об землю і там, де вона стояла, з'явилося струнке зелене дерево. Люди, які були ближче, бачили, що сталося, а ті, що стояли поодаль, запитували: "Де Поля?" І чули вони у відповідь: "То Поля". А хлопця Перун забрав з собою на небо і зробив Богом земних вітрів.

Серед вчених немає єдиної думки про кількість видів, що входять до даного роду дерев: за різними даними, всього налічується десь 100 видів, більшість з яких представляють собою дерева першої і другої величини, рідше - третьої величини. Висота їх досягає 30-40 м, а діаметр стволів - до 150 см.

Тополя - досить вимоглива порода. Вона потребує родючого і вологого грунту. Всі види тополь погано переносять застійне зволоження. Тополі дуже полюбляють світло, що проявляється вже на ранніх стадіях їх росту і розвитку (при нестачі сонячних променів вони різко знижують швидкість росту). Дерева зустрічаються по всій території України.

Барвінок

Барвінок є символом кохання. Ця рослина отримала свою назву на честь пристрасних почуттів молодого хлопця Бара і дівчини Вінки. Барвінком традиційно прикрашають коровай на весіллях, вплітають у віночок. Кущі даної рослини можна зустріти майже у кожній садибі. Він зеленіє навіть під снігом.

Раніше барвінок виконував роль надійного оберега від нечистої сили. Напевно, саме тому з цією квіткою пов'язано стільки легенд та традицій. В наші часи квітку шанують за її привабливий зовнішній вигляд, а також досить широко використовують у народній медицині. Ці кімнатні рослини здатні зняти головний біль та знизити підвищений кров'яний тиск. Але це лише за умови зовнішнього застосування: сік барвінка токсичний та може спровокувати отруєння.

Соняшник

Соняшник - це справжній символ України, родючості і процвітання, веселощів і благополуччя, рослина також носить назву "квітка сонця". Батьківщиною соняшнику вважається Північна Америка. Перші згадки про рослину датуються XVI століттям. Спочатку соняшник був декоративною рослиною і тільки через 100 років була відкрита його цінність як сільськогосподарської культури.

В Україні квітка з далекого континенту прижилася дуже швидко. Родючі степові грунти, достатньо сонця - саме такі умови полюбляє рослина.

До речі, сьогодні Україна посідає друге місце в світі по темпам вирощування насіння соняшнику.

На сьогоднішній день соняшник є невід'ємною составною літніх композицій. Навряд чи серед декоративних рослин знайдеться більш життєрадісна квітка. Адже соняшник завжди дивиться у сторону світлого, безхмарного майбутнього. Соняшник добре зберігається у воді, а при регулярній зміні води на чисту буде радувати своєю свіжістю ще довше. Краще ставити квіти з підрізаними стеблами саме в теплу воду. Холодна вода неприпустима через вміст в стеблах рослинного масла. Ці квіти прекрасно підходять для першого побачення. Жовтий колір рослини символізує повагу та єдність. Замовляйте чарівний букет соняшників цілодобово в інтернет-магазині. Доставка квітів в Одесі та інших крупних містах працює без вихідних. Якщо ви хочете дізнатися більш детальну інформацію про ту чи іншу позицію, звертайтеся за консультаціями до менеджерів цілодобово.

Калина

Завжди любили та шанували в Україні й струнку калину, яка згодом стала сприйматися як національне надбання. Калина здавна є уособленням добра, миру, благодаті та кохання.

Калина приваблює своєю красою і влітку, коли вона квітне, і восени, коли її листя набуває багряного кольору, і взимку, коли на фоні білого снігу яскраво червоніють її ягоди. Калина була невід'ємним елементом у вишиванках. Також нерідко можна було побачити вінки з калиною. З гілок калини чоловіки робили сопілки та колиски для немовлят. Традиційно калиною прикрашали коровай для молодих, а на весільному рушнику вишиті калина з дубом були символами дівочої тендітності та чоловічої мужності. На святковому столі перед одруженими також красувався букет із гілочок дуба та калини.

Стародавні слов'яни вважали калину символом переродження та нескінченності життя. Сама назва "калина" пов'язана з назвою сонця - Коло. Ягоди і кісточки рослини такі ж круглі, як небесне світило.

Всім нам знайомі пісні про калину. Існує й чимало легенд. В одній з них розповідається історія молодої дівчини Калини, яка на свій ризик завела ворогів-бусурманів до болота та, на жаль, загинула разом із ними. На полі її загибелі згодом виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною. З тих пір кущ калини було прийнято садити на могилах козаків та чумаків, які загинули у бою.

Потрібно відмітити, що у ягодах калини міститься цілий ряд найважливіших вітамінів, таких як А, С, Е, Р, К. Також в них є високий вміст незамінних мінералів, а саме калію, магнію, цинку та заліза. Немало й ефірних масел. Таким чином, плоди рослини є справжнім джерелом вітамінів і антиоксидантів. При цьому калорійність калини становить всього 28 ккал на 100 грам.

Мальва

Квіти мальви знайомі всім нам ще змалечку. Рожева мальва традиційно вважається сильним оберегом. Квітами цієї рослини прикрашали оселі, висаджували їх на своїх ділянках, щоб відвести від родини горе та біду. Згідно з народними повір'ями, добрі духи померлих родичів завжди знаходяться десь поблизу кущів мальви та є своєрідними охоронцями усіх, хто живе в хаті.

До того ж, квітки мальви дуже привабливі. Вони є справжньою прикрасою садів та узбічь. Висота пагонів рослини може варіюватися від 30 до 120 сантиметрів. Пагони можуть бути приземними, прямими, а також висхідними. Поверхня молоденьких стебел покрита волосками, які з часом зникають, і пагони стають голими. Мальви в Україні ростуть повсюди. Інколи квіти виконують роль кормових рослин та входять до складу фарб. За допомогою відвару мальв можна ефективно лікувати захворювання дихальних шляхів.

Верба

Та найбільш шанованим деревом в Україні є верба. Напевно, всі чули приказку: "Без верби і калини - нема України". На території України росте понад 30 видів цього дерева. Часто говорять: "Де вода, там і верба". Міцне коріння верби здатне зміцнювати берега та очищати воду.

Коли наші прадіди копали криницю, то кидали декілька гілок верби для того, щоб питна вода стала чистою. Також було прийнято класти вербову дощечку у відро з водою в хаті. Лише таку воду дозволялося вживати.

Пов'язані з вербою і романтичні історії. Так, під пишним гіллям верб закохані люди призначали побачення та робили освідчення.

Дуб

Дуб є символом мужності та сили. Ще здавна було прийнято вишивати юнакам на сорочках дуби, щоб молодик виріс здоровим та впевненим у собі. Також високо цінувались дубові меблі. Вважалось, що міцний сон на дубовому ліжку неодмінно зробить тебе непереможним.

Цікаво знати, що висота середньостатистичного дуба може складати 50 метрів. Але дуби ростуть досить повільно, прибавляючи з кожним роком лише по декілька сантиметрів у висоту.

Дуби - це дерева-довгожителі. Саме тому вони так часто асоціюються з мудрістю та довголіттям. Так, тривалість життя дуба може складати й 500 років, хоча в історії зустрічалися екземпляри, які прожили навіть більше тисячоріччя. Наприклад, у місті Юзефін, що на Рівненщині, росте 1300 річний дуб.

Чорнобривці

Саме чорнобривці є традиційними елементами українського віночку. Ці квіти є символом вірності та відданості. Прийнято вважати, що чорнобривці запалюють кохання у серці. Так, дівчина носила на голові вінок з цими квітами, щоб молодик не не забув дороги до милої та ніколи не зраджував її. Яскраві бутони чорнобривців уособлюють образ бравого парубка - чорнобривого, сильного та чарівного.

А ще існувала думка, що чорнобривці здатні оберігати хату від злих духів та недоброго ока. Саме тому у садочку біля кожної хати обов'язково росли чернобривцi. Квіти були настільки поширеними, що згодом вони стали справжнім символом рідного дому та нашої Вітчизни - неньки України.

У ранньому християнстві була традиція оточувати зображення Діви Марії квітами чорнобривців, немов золотими монетами. За легендою під час втечі Йосипа і Марії в Єгипет, їх почала переслідувати зграя злодіїв. Коли ці злодії наздогнали втікачів та відібрали у них гаманець, то звідти замість грошей посипалися бутони чорнобривців.

Чорнобривці - це рослини, що були завезені до Старого світу з далекої Америки. Але ці квіти настільки припали до душі нашому народу завдяки своїй невибагливості до умов вирощування, а також довгому періоду цвітіння аж до заморозків, що в нашій свідомості вони сприймалися як споконвічно “тутешні”. Годі й казати, що чорнобривці й досі є одними з найулюбленішіх квітів українців.

16 травня 2022

Квіти супроводжують людину упродовж всього її життя. Вони прикрашають житла, вулиці, парки, свята. Вони завжди потрібні людині, милують її погляд весною і літом, скрашують похмуру осінь, приносять радість зимою.

Хто з любителів зеленого царства природи залишиться байдужим до майстерно оформлених клумб, які поєднують в собі елемент естетики, розкоші і вічного потягу людини до краси, гармонії і досконалості? Мабуть, кожен квітникар мріє про власний квітник, який не в’яне з ранньої весни до пізньої осені. Таку задачу можна розв’язати кожному. Лише необхідно все добре спланувати і, звичайно ж – потрудитися.

Якщо підібрати правильно рослини, та ще й турботливо за ними доглядати, то ваша заповітна мрія здійсниться. А щоб цього всього навчитися я вас запрошую відвідувати гуртки у наступному навчальному ро

Легенди про квіти (ст. 4 – 12 «Про що говорять квіти») Загадки

1) Хто з вас, діти, нас не знає?

Ми у лузі проживаєм,

Дзвоном сонце зустрічаєм.

Маєм гарні сині очки,

Називають нас … дзвіночки

2) Із зеленої сорочки, що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх – угадай. конвалії

3) Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку. Пролісок

4) Я гордо голову тримаю, і перед вітром не схиляю,

Я жовтий, білий, полум’яний і наче яблуко рум’яний.

В саду я квітну на весні, скажи яке ім’я мені? Тюльпан

5) Синьоока ця заброда водить в житі хороводи.

Де вона вінки спліта – там рідкі ростуть жита. Волошка

6) Перші квітки проростають з цибулиночок малих,

Кожну весну зустрічають, - розпізнайте, діти, їх.

Я той сніг колю «списами» - зелененькими листками,

Білу квітку вивільняю - в ноги березню схиляю. Підсніжник

7) Квітка гарненька із сонечком схожа –

Краї біленькі, серединка жовта. ромашка Вікторина

· Яку квітку називають королевою квітів? (Троянда)

· У яких рослин не буває листя? (кактуси)

· Які квіти розкриваються лише вночі? (матіола, декоративний тютюн)

· Яку квітку в Америці називають квіткою богів? (чорнобривці)

· Яка квітка вважалася священною квіткою Стародавнього Єгипту? (лотос)

· Які квіти «плачуть» перед дощем? (бальзамін, монстера, канни, калли)

· Назвіть традиційні квіти українського віночка (барвінок, мак)

· Що означає назва «айстра»? (зірка)

· Назвіть народні назви таких квітів: ірис (півники), гладіолус (косарики), примула (ключики або баранчики)

· Які квіти можна назвати верхолазами? (квасоля, іпомея, клема тис, плющ)

· У міфології ця квітка – символ сили та спокою. Давні римляни вважали, що кожній із цих квіток – легкі сни, що це квітка бога Морфея (мак)

· Суцвіття цієї рослини українські дівчата вплітали в коси, а на весільних столах ця рослина символізувала вірний та міцний шлюб (калина)

· Цариця води і квітка русалок (лілія)

· Росте ця квітка лише серед житнього поля, а серед інших злаків ви її не знайдете. Її немає навіть на узбіччях шляхів (волошка)

· Назву цієї квітки згадують, коли хочуть підкреслити егоїзм, самозакоханість, пихатість людини (нарцис)

Ваш талісман

В природі існують різні квіткові талісмани. До вашої уваги я пропоную один із варіантів квіткового талісману за місяцем народження:

- Січень – гвоздика;

- Лютий – фіалка;

- Березень – нарцис;

- Квітень – горошок пахучий;

- Травень – лілія;

- Червень – троянда;

- Липень – козолист;

- Серпень – гладіолус;

- Вересень – айстра;

- Жовтень – календула;

- Листопад – хризантема;

- Грудень – нарцис.

«Мова квітів»

Що скаже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова не проста?

Верба – одвертість, айстра – смуток,

Лілея біла – чистота.

Конвалія – любов таємна,

Мак – юний цвіт, що не згаса.

Лавр – завжди успіх, слава певна,

А мальва – холодність, краса.

Дзвіночок польовий – то вдячність.

Троянда – то любов свята.

Нарцис – то горда необачність,

Волошка – ніжність, простота.

Лілія – сміливість,

Півонія – життя багато літ,

Фіалочка – сором’язливість,

Любов минуща – первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час –

Все, що хочемо сказати, букетик висловить за нас.

(Д.Білоус.)

13 травня 2022

Оберіть вірні відповіді на питання:

1. Ранньовесняний догляд за чагарниками

а) нарізка живців;

б) обрізка;

в) укривання снігом.

2. Жоржини потрібно садити

а) на сонячному місці;

б) в тіні;

в) в півтіні.

3. Відстань між рядками при посадці жоржин

а) 30 см;

б) 50 см;

в) 1 м.

4. Види коренів дерева

а) прямі і криві;

б) горизонтальні і вертикальні;

в) верхні і нижні.

5. Інвентар для посадки саджанця

а) маркер;

б) лопата;

в) граблі

6. Прийом догляду за садової доріжкою

а) розпушування;

б) перекопування;

в) засипка ям.

7. Прийом догляду за газоном

а) розпушування;

б) стрижка;

в) засипка ям.

8. Для скошування і стрижки трави використовують

а) трактор;

б) газонокосарку;

в) дощувальну установку.

9. Перед роботою з секатором потрібно

а) перевірити справність секатора

б) очистити секатор від бруду;

в) нагострити секатор.

10. При обрізку однорічних гілок чагарнику застосовують

а) садовий ніж;

б) секатор;

в) садову пилку.

11. Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням квітів?

а) овочівництво

б) плодівництво

в) квітникарство

12. Які основні способи передпосівного обробітку грунту?

а) осінній

б) літній

в) весняний

13. Якими знаряддями проводять обробіток грунту на квітниках?

а) боронами

б) лопатами

в) плугами

г) граблями

14. Для чого виконують перекопування грунту?

а) щоб зворушити родючий шар у грунті

б) щоб знищити шкідників та бур'яни

в) щоб підживити грунт

15. Як боротися зі шкідниками :

а) за допомогою хімічних сумішей;

б) за допомою добрив;

В) механічними засобами

16. Скільки разів навесні потрібно обприскувати дерева та кущі:

а) 1 раз;

б) 2 рази;

в) 4 рази;

г) кожного дня

ПРОЙДІТЬ ТЕСТ ОНЛАЙН за посиланням:

https://naurok.com.ua/test/start/188228

! ! ! Обрані відповіді надсилайте у групу Viber 10 клас!

12 травня 202

Зола як добриво

Всі органічні речовини рано чи пізно повертаються в ґрунт — опале листя, бадилля, овочі і фрукти, суха трава. Це приносить користь рослинам в наступному сезоні, так як грунтові бактерії перетравлюють органіку і виробляють гумус. Ця речовина є основним показником якості ґрунту. Чим більше його в землі, тим більше харчування для городніх культур. Органіку можна вносити в свіжому вигляді, але тоді процес її розщеплення триватиме довше. Один із способів збагачення грунту — приготування деревної золи шляхом спалювання рослинних залишків.

Склад поживних речовин

Залежно від того, з яких частин рослин була отримана деревна зола як добриво, кількість поживних елементів відрізняється. Наприклад, з сухого листя або трави можна отримати більше калію. Якщо сировиною для неї служить деревина, то рослини і грунт отримають більше кальцію, фосфору. Перед застосуванням на городі потрібно розібратися: зола це якесь добриво — азотне, фосфорне або калійне, щоб правильно співвіднести дані з типом ґрунту і не завдати шкоди рослинам. При спалюванні все летючі речовини зникають в атмосфері. Перш за все — азот, тому його в складі практично немає. Тому, використовуючи деревну золу як добриво, доведеться додатково вносити азот у вигляді сечовини, селітри або комплексних туків. Хімічний склад деревної золи як добрива не обмежується макроелементами і кальцієм. У ній в мікродозах знаходиться майже вся таблиця Менделєєва. Рослинам важливі такі мікроелементи, що містяться в деревній золі, що впливають на зовнішній вигляд — магній, залізо, а також покращують обмін речовин — йод, цинк і сірка. Всі вони знаходяться в з’єднаннях і стають доступними для кореневої системи після переробки грунтовими мікроорганізмами. Хімічний склад золи деревної і листяної відрізняється, але в будь-якому випадку використовувати її можна, так як речовина є харчуванням для бактерій. Якщо їх в грунті буде досить, то і інші підгодівлі будуть засвоюватися повністю.

різновиди золи

Деревна зола як добриво і її корисні властивості здатні не тільки давати харчування рослинам, але і коректувати кислотність грунту. Вибір сировини впливає на хімічний склад. Звичайно, на маленькому дачній ділянці важко зібрати потрібну кількість попелу, щоб вистачило для всіх грядок, але якщо поблизу є поля або торф’яні поклади, то це можна використовувати для свого городу.

Торф є багатим джерелом кальцію, тому після спалювання їм можна понижати грунт. Підзолисті ґрунти або ті, які часто використовували замість добрив мінеральними туками, не приносять великого врожаю через низький рівень pH. Щоб його підвищити, використовують вапно, крейда або попіл. При спалюванні хвої можна отримати золу як добриво добрива, що містить великий відсоток фосфору. Фосфор міститься також в корі дерев, пшеничного і житнього соломі. Звичайні листя дають більше калію, який впливає на цвітіння і плодоношення. Рослини з жорстким стеблом — кукурудза, соняшник — також дають в залишках більше калію. Вплив золи на якість грунту Щорічні посадки овочів і картоплі виснажують грунт, а використання одних тільки мінеральних добрив прискорює цей процес. Грунті необхідна органіка, так як мікроорганізми розмножуються тоді, коли є харчування і вода. Гній, використання золи для рослин, сидератів, компосту допомагають відновити родючість грунту і зробити врожаї стабільними. Навіть якщо постійно користуватися мінеральними сумішами, то раз в 2 — 3 роки потрібно внести органіку, щоб було кому переробляти живильні речовини. Більшість з них потрапляє в тканини рослин тільки після ферментації в травному тракті бактерій. При відсутності мікроорганізмів або їх малій кількості добрива не переробляються, а відбувається засолення грунту, що погано позначається на зростанні культур.

Користь проти шкідників рослин

При закислення грунту рослини втрачають імунітет, тому що не можуть правильно харчуватися і розподіляти речовини в тканинах. Грибкові хвороби — головний бич городників. Поширюються суперечки швидко і за тиждень можуть знищити весь урожай. Щоб цього не сталося, краще регулярно робити профілактичні поливи ґрунту зольним настоєм, а також обприскувати листя. Луг не дає наблизитися до посадкам таким комахою як мурахи, равлики або слимаки. Нашестя можна припинити, посипавши навколо культур суху золу. Слимаки отримують опіки і гинуть, повзаючи по попелу.

Використання золи для квітів

Троянди, жоржини, айстри, тюльпани та інші садові квіти добре реагують на таке добриво. Вважається, що в перший рік культивації покращувати грунт немає необхідності, але в кожному конкретному випадку треба вирішувати за місцем. Прийнято починати поліпшення грунту в осінній період перед скопуванням ділянки. Для кореневого харчування застосовують настій — 100 грамів деревної золи на відро води. Якщо зола торф’яна або трав’яна, то її беруть в два рази більше, тобто — 200 грамів. Перед застосуванням настій добре перемішують, і ввечері старанно обприскують кущі садових квітів. Цей засіб використовується не тільки як підгодовування, але і як відлякувач для багатьох шкідників (попелиці, листовійки, павутинних кліщів).

Дайте відповіді на запитання:

1. Як приготувати дерев'яну золу?

2. Із якого природнього матеріалу готують дерев'яну золу?

3. Назвіть склад дерев'яної золи.

4. Назвіть різновиди дерев'яної золи.

5. Як використовують дерев'яну золу в боротьбі зі шкідниками?

Домашнє завдання: Переглянути відео.

Знати відповіді на вище наведені запитання.

Read more at: https://www.xpert.com.ua/chym-obrobyty-dereva-ta-kuchi-v-sady.html

Джерело: https://barra.com.ua/?p=15568

© https://barra.com.ua/

Джерело: https://barra.com.ua/?p=15568

11 травня 2022

Перше обприскування захистить дерево від такої хвороби, як моноліоз, яким страждають: черешня, персик, слива, вишня та інші дерева косточкового типу.

Для першої обробки рекомендуємо застосовувати:

• Залізний купорос

• бордоська суміш

Обприскування 2

Друге обприскування проводять після того, як бруньки рослини починають розвиватися у вигляді зелених, ще згорнутих конусів. Використовувати для обприскування можна ту ж бордоську рідину, але в набагато меншій концентрації (1%), адже бруньки вразливі до міцних розчинів.

Обприскування 3

До того, як сади почнуть цвісти і розкриватися бутони, дерева обов'язково обприскуємо хімічними препаратами :Хорусом, Іскрою, карбофос або Актара від парші, плям і плодожерки.

Важливо: не можна проводити такі роботи, коли цвітіння вже почалося - це погубить бджіл і негативно позначиться на запиленні.

Обприскування 4

Після періоду цвітіння четверта обробка проводиться з застосуванням препаратів на основі сірки і кумулуса.

Важливо:

Щоб весняні обприскування мали результат, їх потрібно робити вчасно, орієнтуючись виключно на погодні умови і фази розвитку рослин у вашому саду. Обробляти тим чи іншим розчином необхідно рослину повністю від верхівки до землі, не завадить обприскати і пристовбурові кола. Якщо щось пропустите або просто полінуєтеся, це може звести нанівець всі ваші старання.

Якщо перше обприскування часто дозволяє обробити всі рослини в саду одночасно, то далі починається сильна диференціація у розвитку, і на це слід зважати. Постарайтеся домовитися із сусідами про одночасні обробки – так ефект буде повнішим.

Намагайтеся знаходити та використовувати препарати, нешкідливі для комах-запилювачів і для тварин. І не забувайте, що навіть якщо на пакуванні написано, що препарат нешкідливий, варто подбати про захист своєї шкіри, очей та органів дихання. Зазвичай рекомендують користуватися окулярами і респіраторами, також можна використовувати прозорі щитки-маски з головним убором і рукавичками в комплекті.

Віідповідай на запитання :

1. Що захищає дерева та кущі від шкідників?

2. Скільки раз потрібно обприскувати дерева.

3. Коли проводять перше обприскування дерев?

4. Який препарат викоритовують для другого обприскування ?

5. Чи можна проводити оприскування, коли почалося цвітіння дерев та кущів?

6. Як захистити свій організм при обприскуванні дерев та кущів?

Домашнє завдання: опрацювати матеріал уроку.

06, 10 травня 2022

Усі рослини вимагають живлення, особливо навесні, коли починається вегетація і злакові трави, з яких складається газон, не виключення. Газон бажано підгодовувати три рази в сезон. Навесні і літом з переважанням азоту, осінню - калію. З настанням стійкої плюсової температури в квітні після танення снігу на ділянці слід провести весняну підгодівлю комплексними добривами з переважанням азоту. Цей поживний елемент у поєднанні з фосфором, калієм і мікроелементами забезпечить швидке відростання і відновлення газону після зими. Краще це зробити до того як почала відростати трава. Якщо вже з'явилася зелень, то простежити, щоб газон не згорів від добрив під дією сонця. В цьому випадку краще всього полити газон водою, щоб гранули швидше розчинилися. Розсипати добрива можна вручну, але це трудомістко, і, скоріш всього, вийде нерівномірно.

Після підгодівлі газону повинно пройти деякий час. За цей час гранули добрив розчиняться, і верхній шар грунту підсохне. Після підсихання верхнього шару грунту виникає необхідність "вичесати" повсть, що утворилася в осінньо-зимовий період, і інші рослинні залишки, а також зруйнувати кірку, що утворилася після зими, на газоні. Ці процедури називаються вертикуляція (вертикальний рух при підйомі повсті на поверхню трави) і скарифікація (від латів. scarifico - дряпаю). Частенько повсть служить причиною хвороб трав і сприяє заселенню їх шкідливими комахами. Вертикуляція і скарифікація забезпечують розпушування поверхні газону, створюючи, сприятливі умови для повітрообміну в прикореневому шарі грунту і є профілактикою появи різних хвороб.

Для проведення названих заходів рекомендується використати граблі (чи вертикулятор настроївши його так, щоб він тільки "дряпав" грунт). Спочатку витими граблями проходять по газону вздовж і поперек ділянки (в окремих випадках по декілька разів), збираючи рослинні залишки в купи. Потім з дещо меншим зусиллям це робиться віяловими граблями. Рекомендується зібрані рослинні залишки використати в якості додавання в компост. Дрібні рослинні залишки, які не можна зібрати вручну, можна видалити за допомогою садового пилососа. Пилососи бувають ручні і самохідні; електричні і бензинові - це рішення багатьох проблем. За допомогою пилососа можна легко зібрати практично будь-яке дрібне сміття і рослинні залишки, наприклад ялинові шишки, опалу хвою - здуваючи їх в купу, а потім засмоктуючи всередину. Використання техніки допоможе заощадити час; зараз існує множина бензинових і електричних вертикуляторов, вертикуттеров, щелевателей дерну і скарифікаторів.

Після цього дивимося на загальний стан газону. Якщо на ньому утворилися ділянки грунту, що просів, дернину необхідно акуратно підрізувати лопатою і підсипати родючого грунту. Потім скласти дернину назад і ретельно ущільнити.

Наступним бажаним заходом після підгодівлі і вичісування газону є аерація.

Після зимового періоду грунт ущільнюється і кореням не дістає повітря, дернина накопичує вуглекислий газ, внаслідок чого сповільнюється або навіть зовсім припиняється зростання і розвиток злаків. Для того, щоб газон добре виглядав, проводять аерацію. Аерація - це штучне насичення грунтового шару повітрям, як для окислення органічних речовин, так і для якіснішого засвоєння азоту аеробними бактеріями. Її проводять за допомогою аераторів з різними (порожнистими, цілісними, корнеформирующими або різальними) зубами. Якщо немає спеціальної техніки - аератора, то можна скористатися вилами з простими або порожнистими зубами. Землю проколюють на глибину не менше 8 см, тільки тоді можна добитися необхідного результату. Але не обов'язково проколювати усю ділянку, на великій ділянці - це титанічна праця, можна це робити локально - там, де є сильне ущільнення, мох або застій води.

Боротися з бур'янами можна двома способами - механічним і хімічним:

1). Механічний спосіб (прополка) дуже трудомісткий, особливо на великих площах, але ефективний на маленьких з великими бур'янами. При цьому способі лопатою або корнеизвлекателем підрізають якнайнижчий корені смітних рослин і витягують.

2). Хімічний спосіб - це внесення гербіцидів (від латів. herba - трава і caedo - вбиваю) на поверхню газону.

Гербіциди - це хімічні препарати з групи пестицидів для знищення небажаної, головним чином смітної, рослинності (включають арборициды і альгициды (від латів. alga - морська трава - водорость)). Гербіциди бувають суцільної і виборчої дії. Гербіциди суцільної дії вражають усі види рослин, виборчого - знищують одні види, наприклад, бур'яни, і не ушкоджують культурні рослини. При використанні гербіцидів необхідно читати інструкції до препаратів.

Використати гербіциди суцільної дії на газоні можливо тільки локально, наносячи шприцом або пензликом розчин на поверхню листа рослини. Наприклад, добре відомий "Раундап" (норма витрати від 50 до 120мл/10л) - системний гербіцид широкого спектру дії, потрапляючи на рослину, порушує метаболізм (обмін речовин), внаслідок чого рослина гине.

Гербіциди виборчої дії вбивають на газоні смітні рослини, не завдаючи (чи наносячи мінімум) шкоди газонним травам.

Застосування цих гербіцидів менш трудомістке, ніж прополка, особливо на великих площах. Проте краще застосовувати обидва способи - для максимального ефекту.

Гербіциди продаються в порошковому і рідкому стані. При застосуванні порошкового гербіциду потрібно полив газону через два дні після обробки, ефект буде видний опісля одного-два тижні. Рідкий гербіцид працює швидше. Для його застосування потрібно садовий обприскувач, респіратор і рукавички, також при застосуванні потрібно або захистити прилеглі до газону культурні рослини, або обходити їх як мінімум на 1,5 метра.

В результаті вимерзання, надлишку вологи або інших чинників на газоні утворюються пошкоджені ділянки - "лисини". На них необхідно провести підсівання, тобто реставрацію газону. Якщо є поглиблення (наприклад, помічено, що на цьому місці стояла вода), то потрібно вирівняти поверхню грунтом і ущільнити грунт газонним катком "навхрест". Потім розпушити місце підсівби і посіяти насіння, змішавши їх з родючим грунтом з розрахунку одна частина насіння на дві частини грунту (чи торфосуміші), зменшивши при цьому норму висіву насіння на 20% - 40% від рекомендованої норми для чистого посіву. При ущільненні вже засіяної ділянки можна використати каток, лист фанери або широку дошку. Після реставрації полити - бажано увечері, в день підсівби. Підсівання бажано здійснювати тим же насінням, якими був засіяний газон, щоб зовнішній вигляд підсіяних ділянок не відрізнявся від іншої території.

Тепер залишилося дочекатися, коли трава відросте на 10-12 см і підготується до першого цього року скошуванню.

При повній реставрації газону провести мульчування торфосумішшю або родючим грунтом по усій площі.

Існують заходи по поліпшенню структури грунту, такі як мульчування і піскування. Внесення торфосуміші або піску призводить до появи нових коренів і пагонів, покращує структуру (пористість) грунту. Піскування проводиться, як правило, на сильно експлуатованих поверхнях, наприклад, на спортивних газонах. Для піскування слід застосовувати сухий намивний пісок із зернистістю 0,6-1,2 мм у кількості 0,1 куб. м на 100 кв. м ділянки. Піскування виконується раз на рік після вертикуляции під час найбільш активного зростання трав.

Дуже часто газони страждають від грибкових захворювань, причиною появи яких є підвищена вологість повітря і грунту, за теплих погодних умов.

Якщо виявлені вогнища грибкових захворювань, то потрібні термінові заходи по оздоровленню газону і попередженню поширення поразки.

Боротися з цими явищами слід, передусім, профілактичними заходами, такими як аерація, поліпшення структури грунту і так далі. Але якщо це сталося, то можна застосовувати механічний і хімічний методи боротьби.

Якщо осередок зараження маленьких розмірів, то краще замінити грунт і підсіяти новий газон. Викопувати заражений дерен потрібно по периметру вогнища, відступивши приблизно на 15-20 см, щоб уникнути залишків спор або грибів.

Хімічний метод полягає в двух- або триразовому обприскуванні вогнищ системними фунгіцидами. Наприклад, "фундазол" (норма витрати від 20 до 40г/10л), "феразим" (діюча речовина - карбендазим). Робити це потрібно у безвітряну суху погоду уранці або вечірньої пори. Через два-три дні провести повторне обприскування.

Окрім грибкових захворювань у газону можуть бути і інші проблеми, такі як - водорості, мохи і лишайники. Вони розвиваються зазвичай на важких, глинистих не дренованих грунтах, зазвичай в низовинних і тінистих місцях.

З ними можна боротися за допомогою обприскування мідним і залізним купоросом (в основному, в якості профілактики), але важливо не забувати про першопричину поселення на газоні (ґрунті) цих форм рослинності. В цьому випадку необхідно видалити їх з поверхні грунту, поліпшити структуру грунту шляхом перекопування і внесення необхідних компонентів (при необхідності зробити дренаж).

Дай відповіді на запитання:

1. Чим і як треба підживлювати газон навесні?

2. Що таке вертикуляція? Для чого вона потрібна?

3. Що таке аерація? За допомогою яких інструммментів проводиться аерація?

4. Що таке мульчування?

5. Назви захворювання газону

6. Якими методами можно боротися із бур'яном?

7. Як використовють гербіциди?

04-05 травня 2022

Весною потрібно поліпшити стан грунту на квіткових клумбах, газоні та на городі, підживити великі рослини (хвойні рослини, кущисті, дерева), реставрувати пошкоджені протягом зими елементи малої архітектури (лавки, статуї, арки, вазони, струмки, водоспади,теплиці…).

Щоб ваш сад цвів протягом цілого року, можна висаджувати багаторічні, однорічні рослини, дерева, кущі.

Також потрібно прибрати минулорічне листя, обстригти дерева, посіяти або підготувати газон до весни, зняти укриття з рослин, тощо.

Знімаємо зимові укриття!

Коли стане тепло (як правило, в кінці березня), можна знімати укриття, які захищали рослини від снігу та морозу. Краще це робити в похмурий день, щоб сонце не пошкодило ніжні пагони, які вже розвиваються під шаром укриття. Горбки з кори і торфу, що вкривають кущі багаторічних рослин, краще розгребти і залишити на клумбах в якості мульчі.

Обрізка кущів і дерев, збирання гілок та листя

Обрізаємо (біля основи) сухі пагони багаторічників на квіткових клумбах, з клумб і газону згрібаємо граблями сухе листя і залишки рослин.

Обрізаємо кущі, з кущів, квітучих ранньою весною, видаляємо сухі і старі пагони, формуємо крону (кизил, калина, бузок, жасмин, айва японська, смородина, аґрус). На кущах, квітучих пізньою весною і влітку (на пагонах, що з'явилися в поточному році), всі пагони вкорочуємо на 3/4. Завдяки цьому рослина почне випускати безліч нових пагонів , буде більш рясно цвісти (троянди, що в’ються, штамбові троянди (залишивши пагони-20 см), лаванда, спірея, рокитник, троянди).

Підготовка грунту до весни

Після того, як земля розмерзнеться і висохне, її потрібно акуратно розпушити (збагатити киснем), видалити бур’яни на квіткових клумбах і перекопати з додаванням добрив на грядці, використовуючи садові інструменти, але не забудьте про цибулинні квіти, вони якраз починають проростати. Ці процедури дуже важливі для подальшого життя посаджених рослин.

Реставрація ландшафтних елементів саду

Тепер саме час подумати про прибирання та реставрацію садових елементів саду ,таких як ставок, струмок, водоспад, доріжки, лавочки, декоративні горщики, статуї та ін. На струмках, ставках, водоспадах потрібно видалити все листя, гілочки, промити каміння, видалити небажані водорості, провірити систему подачі води, посадити яскраві квіточки, поставити декор (жабки, рибки, їжачки, світильники), залити чисту воду. Між плитами на доріжках викорчувати бур’яни, якщо їх дуже багато можна використати хім. препарати, потріскані плити - замінити, а решту - помити. Лавочки і статуї - реставрувати, потріскані дошки - замінити і полакувати, а тріщини на статуях - заклеїти і пофарбувати акриловими фасадними фарбами.

Газон є головним фоновим елементом саду і часто займає половину, а то й більше, площі ділянки. Без нього немислимо зараз будь-яке заміське володіння, він – невід'ємний атрибут ландшафтного дизайну. Однак часто по приїзді в квітні-травні у свій заміський будинок, господар виявляє, що живий килим зовсім не зелений і виглядає зовсім не так, як він собі уявляв. Щоб звести до мінімуму проблеми з газоном, треба завжди пам'ятати, що газонні трави вимагають уваги, як і інші рослини.

У першу чергу бажано використовувати за можливості травосуміші, що підходять до даного типу ділянки. До складу сумішей входять специфічні підвиди, що мають різні природні вимоги, згруповані за темпом росту та розвитку, різними реакціями на фактори стресу. Наприклад, якщо на ділянці півтінь, то треба висівати травосуміш з переваженням вівсянниці червоної або тонконогу лісового. На фірмових упаковках зазвичай вказується призначення травосуміші (газон – "універсальний", "для затінених місць", "партерний").

Основні газонні роботи навесні:

1. вичісування газону від старої та відмерлої трави (скарифікація);

2. весняне підживлення газону (внесення добрив);

3. обов`язкова аерація ґрунту (проколювання);

4. боротьба із захворюваннями та бур`янами;

5. відновлення пошкодженого «полотна» газону (підсів трави);

6. перша стрижка газону

Всі рослини вимагають живлення, особливо навесні, коли починається вегетація і злакові трави, з яких складається газон, не виключення. Газон бажано підживлювати три рази в сезон. Навесні і влітку з переваженням азоту, восени – калію. З настанням стійкої температури з позначкою «+» в квітні після танення снігу на ділянці варто провести весняне підживлення комплексними добривами з перевагою азоту. Цей живильний елемент у поєднанні з фосфором, калієм та мікроелементами забезпечить якнайшвидше відростання та відновлення газону після зими. Норма витрати – від 30 до 50 грам на квадратний метр. Зазвичай норма внесення добрив зазначена на упаковках. Краще це зробити до того як почала відростати трава. Якщо вже з'явилася зелень, то простежити, щоб газон не згорів від добрив під дією сонця. У цьому випадку краще всього полити газон водою, щоб гранули швидше розчинилися. Розсипати добрива можна вручну, але це трудомістко, і, скоріше всього, вийде нерівномірно. У цьому випадку краще користуватися механічною сівалкою – це заощадить час і можна регулювати норму витрати. Сівалка влаштована з ящику з держаком на колесах; внизу ящика є отвори, розмір отворів можна регулювати.

Після підживлення газону повинен пройти якийсь час (тижня півтори). За цей час гранули добрив розчиняться, і верхній шар грунту підсохне. Після підсихання верхнього шару грунту виникає необхідність "вичесати" повстину, що утворилася в осінньо-зимовий період, і інші рослинні залишки, а також зруйнувати кірку на газоні, яка утворилася після зими. Ці процедури називаються вертикуляція (вертикальний рух при підйомі повсті на поверхню трави) та скарифікація (від лат. Scarifico – дряпаю). Найчастіше повсть служить причиною хвороб трав та сприяє заселенню їх шкідливими комахами. Вертикуляція та скарифікація забезпечують розпушування поверхні газону, створюючи, сприятливі умови для повітрообміну в прикореневому шарі грунту і є профілактикою появи різних хвороб.

Дай відповіді на запитання

Назви основні види робіт на клумбах під час весняних робіт

Переліч основні види робот при обробці газону

Для чого потрібно живлення ?

Які добрива використовують для грунту газону?

Згадай які азотні добрива ти знаєш.

03 травня 2022

Обрізка плодових дерев - це дуже важлива частина догляду за деревами. Так вони будуть рости здоровими і розширюватися. Також обрізка дуже впливає на можливість рослин плодоносити. Варто пам'ятати про неї, якщо хочете отримати великий і хороший урожай. У цій статті ви дізнаєтеся, коли підрізати фруктові дерева і як краще це зробити.

Правильна обрізка фруктових дерев - необхідна умова для того, щоб успішно їх виростити. Якщо не доглядати за рослиною таким способом, воно принесе менші плоди і отримає занадто щільну крону (вгорі). Крона не пропустить світло до плодів, тому вони почнуть дозрівати повільніше. Процедура обрізання також важлива, щоб сформувати дерево належним чином.

Як правильно обрізати плодові дерева

Потрібно використовувати для такого догляду спеціально призначені інструменти. Вони зроблять ділянку різання рівним, з нього не зникнуть смоли. Однак будь-яка велика рана повинна бути захищена відповідною садовою маззю. Це вбереже відкрите місце від проникнення грибків і шкідників всередину дерева.

Можна виділити кілька типів обрізки:

• Проріджування гілок

Потрібно повністю видалити гілку: для цього відріжте її в тому місці, де вона починається (від стовбура або більше гілки). Такий тип процедури рідко використовується, адже воно робить масу дерева меншою (при цьому не впливає на його розміри) і не стимулює його зростання в подальшому. Після того, як ви прорідити рослина, воно буде виглядати не настільки масивним, як раніше.

• Неселективний тип

Обрізуйте гілки там, де хочете. Таким чином, на місці, де зробите обріз, з сплячих бруньок почнуть відростати Волчкова пагони. Завдяки такому типу обрізки рослини стануть більш пухнастими і густим, при цьому розмір кущів або дерев не зміниться.

• Селективний тип

Це виборча весняна обрізка дерев: потрібно видалити гілку до бічних або до нирки. При цьому бічна гілка повинна бути діаметром приблизно як половина того втечі, який ви хочете видалити. Якщо діаметр гілочки три міліметри або навіть менше, то потрібно видаляти її на нирках. Завдяки виборчому типу процедури можна зробити кущ нижче, при цьому зберігши його природну форму. Але врахуйте, що не всі рослини здатні винести інтенсивну селективну обрізку.

Обрізка яблуні навесні і обрізка груші навесні

Краще робити її таким способом - основний стовбур по центру, а також гілки від нього відходили під значним кутом. Коли дерево буде поступово рости, провідник напевно нахилиться через важкість плодів - тому затінить нижні гілки. Якщо це трапиться з вашими деревами, потрібно обрізати частину основного пагона зверху.

Завдяки цій обрізці середина крони буде краще освітлюватися, а нові гілки стануть рости вгору (замінюючи таким чином основний пагін, який ви видалите). Якщо виникне необхідність, варто щороку обрізати верхівки бічних гілок. Це дозволить вам діставати всіх частин рослини.

Обрізка персика навесні і обрізка абрикоса навесні

Ці культури характеризуються рясним зростанням. Тому якщо ви хочете щороку отримувати з них відмінний урожай, то потрібно інтенсивно обрізати їх крону. Якщо хочете, щоб дерева були невисоким для легкої роботи з ними, то видаляйте вершину крони і ті гілки, які ростуть дуже низько (недалеко від землі).

Не варто занадто підгодовувати абрикос і персик після того, як відріже рослини. Адже є ризик, що через свого інтенсивного зростання обрізані гілки швидко відшкодуються. Також якщо влітку вони будуть надмірно рости, то взимку більш імовірно зможуть пошкодитися. Можна обрізати персики або абрикоси в момент, коли вони цвітуть. Це стане профілактикою раку, який зазвичай поширюється саме в холодну пору.

Обрізка вишні навесні

Коли дерево молоде, у нього формується крона по типу ярусу (з центральною основою-провідником). Коли вишня поступово старіє, то можна вирізати втечу, який лідирує, щоб змінити крону. Вишні обрізають таким же способом, як і персик, але не настільки сильно. Адже інакше є ризик, що дерево пошкодять морози - і воно буде жити менше.

Що потрібно врахувати?

● Період обрізки

Багато людей задаються питанням, коли і як правильно обрізати дерева . Садівники і садівники рекомендують два періоди. Обрізка дерев фруктових здійснюється в одному з них. Ви можете зробити це навесні (перед початком доброї вегетації) або восени. Деякі види можуть вимагати двох обробок в рік, але це рідко.

Точні дати різання залежать від багатьох факторів. Вибір підходящого моменту залежить від погодних умов, а також від конкретних видів. Яблуні, груші і сливи обрізають першими - з середини лютого до кінця березня і в серпні. Інші види, такі як вишня і персики, обрізаються пізніше. Для них восени рекомендується стрижка, так як навесні вони частіше страждають від грибкових захворювань.

Найкраще вибрати безхмарний, а не дощовий день. Оптимальний варіант - тепла погода при температурі близько 0 градусів за Цельсієм, але ви можете зробити обрізку, навіть якщо на градуснику буде близько -8 градусів. Якщо зовсім недавно були хмари, висока вологість або стався раптовий зміни погоди, варто відкласти процедуру для більш сприятливого моменту.

Обрізка фруктових дерев взимку або навесні дуже схожа. Почніть її, видаливши гілки, які затінюють крону. Також потрібно вкоротити ті, що перекривають один одного і лежать в безпосередній близькості. Варто вирізати один з двох пересічних пагонів. Гілки, які ростуть не зовні, а всередині крони дерева, також видаляються. У цей момент крона може здатися рідкісної, але коли з'являється листя, вона швидко потовщується.

Іноді обрізка проводиться з використанням відповідної техніки. Це залежить від виду рослини, але загальне правило однаково для всіх. Дерева зрізаються під кутом 45 градусів. Гілки видаляються на місці за потовщенням, садівники називають його «кільцем». Нові пагони вкорочують на 1/3 до 2/3 і обрізають після живого зачатка. Можливо, в наступному році на цьому місці виросте нова гілка.

● Наявність шкідників чи хвороб

Є ще один сигнал, коли підрізати фруктові дерева. Якщо на окремих гілках рослини є численні ознаки шкідників або того, що рослина має захворювання грибкового походження, це означає, що прийшов час обробляти дерева. У цьому випадку видаліть всі заражені гілки.

Відразу після весняної обрізки дерев варто використовувати засоби захисту рослин з урахуванням виду дерева і типу захворювання, яке їх заразила. Завдяки цьому хвороба не буде поширюватися. Заражені гілки потрібно якомога швидше спалити. Якщо ви вирішите втрутитися в процес обрізки фруктових дерев, варто використовувати відповідну садову мазь. Протягом вегетаційного періоду дерева з ранами з більшою ймовірністю можуть заразитися грибковими захворюваннями, тому дуже важливо ретельно захистити місця після обрізки.

Обрізка дерев після посадки

Перший зріз багатьох фруктових дерев проводиться відразу після посадки. У цього є дві основні мети:

● щоб рослина краще сприйнялося на новому місці;

● щоб розвиток великих гілок не було для нього дуже важким.

Врахуйте, що це буде перший з чотирьох формуючих зрізів. Інтенсивна обрізка дерев відразу після посадки особливо важлива для невеликих і більш слабких дерев. Вона також проводиться в більш слабких грунтах і менш родючих місцях.

Підрізування дерев після посадки потрібно звести до мінімуму: тільки трохи укоротите пагони і добре подбайте про вигин гілок від направляючої - для цього вам знадобляться відповідні затиски. Направляючу гілку можна вкоротити до 40 см і обрізати по діагоналі над ниркою. При першій обрізку дерев приберіть всі гілки, які ростуть на висоті менше 50 см над землею. Інші бічні пагони варто вкоротити на 1/3 їх довжини.

Найпоширеніші помилки при обрізанні

Недолік практики часто завдає серйозної шкоди саду. Дерева слід обробляти, видаляючи з них гілки твердою рукою, але дуже ретельно вибираючи місце і час обробки. Найпоширеніша помилка - обрізати занадто близько до бруньки. Якщо місце обрізки торкнеться бруньки, новий пагон не буде рости або буде слабким і сприйнятливим до пошкоджень від вітру або хвороб.

Обрізка дерев фруктових - зазвичай нелегкий процес. Багато садівники не знають, скільки гілок потрібно видалити. Тому обрізка часто буває занадто сильною. Якщо їх обрізати занадто інтенсивно, вони швидко виростуть і стануть пишними, що далеко не завжди потрібно.

Проте, найбільш поширена причина грибкових захворювань кори - використання невідповідних засобів. Секатори, вигнуті під неправильним кутом або погано заточені, можуть викликати великі ушкодження на місці розщеплення. Врахуйте, що підрізні ножиці діляться на дві групи для різних цілей. Одними обробляються живі пагони, іншими - сухі. Більш того, після кожного розрізу інструмент потрібно очищати спиртом. Це гарантує, що ви не перенесете хвороботворні мікроорганізми на різні рослини.

Як обрізати старі фруктові дерева

Обрізка старих фруктових дерев, як і більш молодих, відбувається восени або навесні. Більшість садівників воліють осінньо-зимову обробку, яка проводиться відразу після збору врожаю. При обрізку дерев, переконайтеся, що корона має певну форму.

У старих дерев часто занадто громіздка крона, яку потрібно зменшити. Чим нижче дерево, тим легше доглядати і використовувати засоби захисту рослин. Крім того, збирати урожай з нього тоді набагато простіше. Для старих дерев необхідний дуже інтенсивний зріз. Яблуні, груші та волоські горіхи добре сприймають таку процедуру, інакше - вишні і сливи. У їхньому випадку «омолоджуючу» обрізку можна розтягнути на 2-3 роки.

Перший крок - вирізати всі сухі і порожні гілки. Залишайте тільки здорові і ті, що дають листя щороку. Молоді пагони потрібно стандартно вкоротити на 1/3 їх довжини. Однак в разі старих дерев найважливіше вкоротити крону. Головне, не чіпати напрямні гілки. Але можна добре обрізати ті, які безпосередньо від них відходять. Передбачається, що під час обрізання для «омолодження» має залишатися тільки близько 2/3 всіх гілок.

Врахуйте наші рекомендації, щоб правильно обрізати фруктові дерева. Тоді вони стануть здоровими, будуть добре рости - і приносити багато плодів, які ви зможете легко зривати. Бажаємо успіхів!

Питання для перевірки знань

Для чого необхідно обрізати плодові дерева на весні?

Що ви знаєте про селективний і неселективний спосіб обрізки плодових дерев?

Які найпоширеніші помилки при обрізанні плодови

02 травня 2022

Весняна обробка саду під час появи зав'язі на плоди

Четверта стадія весняної обробки проводиться, щоб убезпечити майбутні плоди від гнильних захворювань і шкідників. Перед тим, як приступити до активних дій, бажано оглянути всі дерева і чагарники на наявність видимих супротивників, так як хімічний вплив сильнодіючих засобів може тільки нашкодити завязям.

Обприскування можна проводити оксихлоридом міді, бордоською рідиною, карбамідом або іншими комбінованими препаратами з широким спектром дій. Але при цьому необхідно стежити, щоб вологість повітря не перевищувала допустиму норму, інакше листя може постраждати від опіків.

Комахи шкідники саду та городу. Часниковий екстракт - надійний спосіб позбавлення

Щоб захистити сад від попелиці, мідянки, іржі, варто збризнути їх настоянкою з часнику. Вона готується досить просто:

• півкілограма часнику подрібнюють, розводять в 3-5 л води;

• проціджують і віджимають гущу;

• ще раз вимочують у воді;

• отримані розчини пропускають через сито;

• змішують і доливають водою до 10 л.

Цей часниковий екстракт віджене шкідників. Існують і інші настоянки, трав'янисті відвари, з допомогою яких можна спробувати вберегти свій сад. Але гарантії, що вони будуть більш ефективними, ніж хімічні засоби, немає.

Порядок обприскування

Обробляти дерева і кущі необхідно з «голови до ніг». Тобто спочатку обприскуються крони, потім гілки, а вже в останню чергу стовбур і грунт навколо нього.

Час та умови проведення робіт

Оптимальним часом для проведення садових робіт даного виду вважається ранній ранок. Найкраще підходить суха, безвітряна погода без явних ознак підвищення вологості повітря. Тоді розчин миттєво вбереться, швидко подіє і не завдасть шкоди листя і суцвіть.

Розрахунок кількості розчину

Щоб препарати діяли ефективно, але не шкодили посадкам, потрібно правильно розрахувати їх витрати. Зрозуміло, в інструкціях вказується, як потрібно їх розводити, а подібний розрахунок тільки допоможе визначити, яку їх кількість необхідно закупити.

Отже: на одне молоде дерево витрачається приблизно 1,5 л розчину, а на доросле - 5,5 л; на кущі йде від 0,6 до 1,5 л рідини залежно від габаритів крон.

Обробка саду навесні - кісточкові

Щоб попередити зараження кісточкових культур в саду клястероспоріозом, моніліозом, борошнистою росою, слід обробляти їх до і після цвітіння оксихлоридом міді (40 г 90 % речовини на 10 л води). А щоб захистити плодові насадження від кучерявості листя, можна застосовувати фунгіциди

Догляд за зернятковими

Дуже часто ця група рослин страждає від хвороб, які викликані патогенними мікроорганізмами (парша, гнилі). Щоб вони не рознеслися по всьому саду, слід ранньою весною для профілактики обробити стовбури та підстави гілок 7 % розчином сечовини.

Інвентар для обробки саду, догляд за ним та правила безпеки при проведенні весняних робіт

Для зручності обробки насаджень використовують:

• Обприскувач. Це найефективніший спосіб провести швидку і економну обробку саду. На ринку представлені різноманітні моделі обприскувачів, їх вибір залежить від ємності бака, потужності і витрати рідини в хвилину;

• Побілочна кисть. Її можна використовувати як для побілки стовбурів, так і для описування. Тільки слід врахувати, що витрата розчину буде далеко не економною;

• Електричні насоси. Трудомісткий, але надійний, перевірений спосіб;

• Пластиковий обприскувач. Його можна виготовити самостійно з звичайної пляшки, прикрутивши до шийки скидач (купити в квітковому магазині). Таким міні-агрегатом зручно здійснювати догляд за низькорослими рослинами.

Весь перерахований вище інвентар після закінчення того чи іншого етапу обробки повинен бути ретельно вимитий, просушений і провітрений. Важливо не забувати про правильне зберігання інструменту і його обробці на зиму.

Правила безпеки при обробці саду від шкідників і хвороб

Щоб убезпечити шкіру та внутрішні органи від небажаного потрапляння хімічних засобів або їх випарів, слід дуже точно дотримуватися всіх правил безпеки.

1. Уважно вивчайте написи на упаковках препаратів, у яких виробники чітко вказують, до якої групи відноситься даний засіб і які заходи безпеки потрібно дотримуватися при роботі з ним.

2. Закривайте дихальні шляхи респіратором або марлевою пов'язкою, а очі ховайте під окуляри. Цими діями ви неодмінно захистите органи дихання від шкідливих випарів і алергічних реакцій.

3. Обов'язково надягайте захисний костюм, рукавиці. Це убезпечить тіло від хімічних опіків.

Підсумок

Обробка саду навесні від шкідників і хвороб - справа марудна, трудомістка і витратна, але воно того варто. Якщо правильно проводити всі етапи, чітко слідувати всім інструкціям, дотримувати всі правила - результат не змусить себе довго чекати. Усі ваші труди незабаром будуть винагороджені якісним урожаєм.

29 квітня 2022

28 квітня 2022

Піщаний ґрунт – легкий, пухкий з високим відсотком піску. Вологу практично не утримує, швидко пересихає. Але має відмінну повітропроникність і швидко прогрівається. Але навіть при невеликому поліпшенні – можна успішно вирощувати моркву, полуницю, цибулю, смородину, виноград. Але поливати потрібно часто і багато.

Способи поліпшення: швидкий спосіб – відгребти пісок на 25-30 см і «постелити» шар глини, товщиною 5-6 см, знову засипати його піском, а зверху посіяти та посадити рослини і замульчувати компостом хоча б на 5 см. Сидерація. Не перекопувати ґрунт, не перевертати ґрунтові шари.

Особливості агротехніки: внесення глини, чорнозему, регулярні додавання торфу, компосту, часті мінеральні підживлення, мульчування. Посіви і посадки роблять глибше рекомендованого, приблизно на 30%. При посадці не потрібен додатковий дренаж.

Супіщані ґрунти – одні з кращих для вирощування. У супісків більше переваг, ніж недоліків. Цей тип ґрунту – легкий у всьому, його просто обробляти, робити посадку, швидко окультурюється, рано прогрівається навесні, волого- і повітропроникний, підходить більшості рослин.

Способи поліпшення: постійне внесення компосту, гною, мінеральних добрив, глини або чорнозему для поліпшення в'язкості. Сидерація.

Особливості агротехніки: потребує частих поливів, мульчування для збереження вологості ґрунту. Необхідні регулярні мінеральні підживлення через швидке вимивання мікроелементів з ґрунту. Зручно поєднувати поливи з підживленнями водорозчинними добривами. На піщаних і супіщаних ґрунтах дуже добре працюють мікробіологічні препарати, які допоможуть переробляти залишки органіки та заселять землю корисними мікроорганізмами. При посадці тюльпанів й ін. цибулинних та бульбових – не потрібен додатковий дренаж, вода не застоюється.

Чорноземні ґрунти – вважаються найбільш родючими й універсальними. Вони містять багато гумусу і мінеральних елементів живлення, залишає на руках чорний однорідний слід. Але можуть бути і досить щільними, занадто важкими. Ідеальна структура чорнозему для більшості рослин – як у легких суглинків.

Способи поліпшення: потрібну рихлість отримують, додаючи пісок, торф, компост.

Особливості агротехніки: пам'ятайте, без постійних внесень добрив виснажуються і кращі ґрунти. Необхідно проводити розпушування, поливи, мульчування і сидерацію.

Вапняні ґрунти – кам'янисті, бідні, з низькою кислотністю. Зустрічаються в Україні рідше перелічених вище. Їх покращують вирощуванням сидератів, органічними добривами, сечовиною.

Торф'яні ґрунти – мають виражену кислу реакцію, пухкі. Їх покращують додаванням піску, в іншому – як піщані та супіщані.

Важливо: врахуйте, що в саду або на городній ділянці після будівельних робіт, завезення землі, гною, торфу, переміщення великих обсягів ґрунту та ін. – на різних ділянках саду земля може сильно відрізнятися. На кожній з них потрібно окремо визначати кислотність і структуру.

27 квітня 2022

Ручний садовий інвентар, його призначення та безпека праці під час користування ним

Промисловість випускає різноманітний ручний і моторизований садово-городній інвентар та інструменти: обпилювачі, обприскувачі, побутові насоси з електроприводом та двигунами внутрішнього згоряння й комплекти шлангів для зрошення тощо.

Для перекопування ґрунту навесні чи восени із загортанням добрив, для викопування ям, канав, траншей та інших видів робіт застосовують садово городні лопати. Вони є кількох видів (для конкретних робіт): універсальною, з більш широким і загостреним робочим органом, викопують сіянці та саджанці; розпушують ґрунт та знищують бур’яни за допомогою сап, які бувають універсальні, полільні й підгортальні. Для глибокого розпушування ущільненого під деревом ґрунту використовують розпушувачі. Вони мають гострі зубці, зігнуті для кращого заглиблення у ґрунт та вичісування кореневищ і коренів бур’янів. Комбіновані розпушувачі додатково обладнують лопаткою для підгортання, нарізання борозен і лунок.

На незначній глибині добре розпушують ґрунт з одночасним знищенням бур’янів полільники. Вони продуктивніші завдяки волочінню, а не удару, як у сап.

Культиватори застосовують для руйнування ґрунтової кірки, яка утворюється після дощу чи зрошення. Для вирівнювання ґрунту після перекопування, розбивання грудок, вичісування коренів, бур’янів, листя, гілок та сміття використовують граблі.

Для поливання дерев з водопровідної мережі застосовують розбризкувані, розпилювачі, бури. Бури особливо корисні при внесенні добрив під коріння дерев. Дрібні ручні ґрунтообробні інструменти (совки, лопати, вила та ін.) необхідні для виконання робіт на грядках, у парни-ках, теплицях.

Формування крони та її обрізування здійснюється за допомогою таких інструментів, як секатори, садові ножі, гілкорізи, ножівки (рис.171).

Для обрізування молодих дерев, вирізування непотрібних пагонів і гілок, зачищування зрізів після спилювання товстих сучків застосовують товсті складені ножі з кривими лезами (рис. 172). Існує кілька видів ножів для щеплень: окулірувальні застосовують для щеплення плодових культур брунькою, копуліровальні - для щеплення живцем, комбіновані - для щеплення брунькою, живцем (рис. 173).

Відмерлу кору зі стовбурів дерев зчищають шкребком. А щоб надати корі гладенької поверхні після шкребка, використовують щітку.

Під час збирання врожаю з верхньої частини дерев яблуні та груші застосовують плодознімачі та драбини (рис. 174), за допомогою яких можна зривати плоди без пошкоджень.

Правильний догляд, своєчасний ремонт і належне поводження з інструментами подовжують строк їх служби, покращують якість робіт і полегшують працю.

Необережне поводження із садовими інструментами може призвести до нещасних випадків. Щоб цього уникнути, під час перевезення чи перенесення інструментів, їх заточування та у процесі роботи необхідно додтримуватися правил безпеки.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ САДОВИМ ІНСТРУМЕНТОМ ТА ІНВЕНТАРЕМ

1. Усі інструменти необхідно використовувати за призначенням, заточувати їх та щільно насаджувати на ручки.

2. Під час роботи садовими ножами корпус тіла людини не повинен знаходитися на лінії руху леза при його виході з деревини.

3. Після роботи інвентар та інструменти треба ретельно очищувати і витирати насухо, змащувати антикорозійними засобами.

4. Витирати інструмент клинком обов’язково рухом від обушка до леза, а не навпаки.

5. Після роботи та під час перенесення ножі необхідно закривати. У закритому стані ріжучі частини ножів, секаторів не повинні виходити за межі ручок, клинків та ін.

6. Закриваючи та відкриваючи ніж, необхідно утримувати його ручку долонею та пальцями лівої руки лише збоку пружини та бічних сторін, залишаючи вільний паз для леза клинка.

7. Зберігають інструменти та інвентар у сухому закритому приміщені.

ЗАПИТАННЯ

1. Яких правил безпеки необхідно дотримуватися під часи роботи

садовими інструментами?

2. Якими інструментами і які роботи тобі доводилося виконувати вдома чи на дачі?

ПРАКТИЧНА РОБОТА Ознайомлення з садовим інвентарем

ЗАВДАННЯ

1. Уважно розглянь набір садового інвентаря.

2. Розпізнай і вкажи призначення кожного інструмента.

3. Поясни (а якщо є можливість, продемонструй), як треба користуватися садовими ножами.

4. Розкажи, як треба зберігати садові інструменти.

Запам'ятай правила при роботі на пришкільній ділянці:

• різні захворювання під час переміщення вантажів понад допустиму норму.

• травми при недбалому поводженні з знаряддями праці.

• травмування рук при очищенні ґрунту від сторонніх предметів.

• порізи рук при прополюванні клумб.

До роботи на навчально-дослідній земельній ділянці допускаються учні, які пройшли медичне обстеження, навчання та інструктаж про безпечні методи роботи.

Забороняється працювати, застосовуючи несправний інвентар, без відповідного одягу і взуття, а також у випадку відсутності вихователя (керівни

Вимоги безпеки до початку робіт на пришкільній ділянці

. Вивчити дану інструкцію з охорони праці при роботі на шкільній ділянці.

Підготувати до роботи необхідний інвентар, перевірити його справність.

Приходити на роботу на навчально-дослідну земельну ділянку у робочому одязі і взутті.

Вимоги безпеки під час роботи на шкільній ділянці

Дотримуватися обережності при роботі з використанням знарядь праці (лопати, граблі, вила, сапи тощо), не передавати їх один одному кидком, не класти на землю загостреною частиною вгору, переносити їх тільки у вертикальному положенні загостреною частиною вниз.. При перенесенні дотримуватися встановленої норму перенесення ваги:

Для учнів початкових класів - не більше 3 кг

Дівчата

Юнаки

До 15 років

5,0 кг

8,2 кг

До 16 років

8,0 кг

12 кг

До 17 років

9,0 кг

16,4 кг

До 18 років

10,2 кг

16,4 кг

Переносити загострені сільськогосподарські знаряддя (лопати, граблі, вила) у вертикальному положенні так, щоб їх робоча частина була спрямована вниз: це запобігає травмуванню тих, хто перебуває поряд з вами.

Очищення ґрунту від сторонніх предметів проводити тільки за допомогою лопат, грабель і ін. Щоб уникнути порізів рук, працювати тільки в рукавичках.

Забороняється будь-яка робота учнів з отрутохімікатами. Якщо це необхідно, таку роботу виконувати дорослим. Після обробки ділянок

отрутохімікатами не заходити туди наступні 5 діб. Працюючи з лопатою, стежити за тим, щоб не поранити нею ноги. Не перевантажувати лопату землею, навантажувати її не більше, як на 1/3 штика. 3.8. Під час роботи граблями, вилами не спрямовувати їх робочу частину на тих, хто перебуває поблизу Копаючи ґрунт, працювати по черзі то правою, то лівою ногою (по 5 хв), це запобігає викривленню хребта.

Переносячи вантажі, рівномірно навантажувати обидві руки.

Переносячи землю або добрива на ношах, не перевантажувати їх.

Під час прополювання працювати обов'язково у рукавицях.

Щоб запобігати перевтомленню, робити під час роботи десятихвилинні перерви через кожні 30 хв., дотримуватися вказаного вихователем ритму роботи.

Не їсти немитих коренеплодів, овочів, ягід.

При отриманні травми або при поганому самопочутті, повідомити вчителю.

Техніка безпеки після закінчення роботи на шкільній ділянці

Очистити і здати на зберігання робочий інвентар.

Зняти спецодяг і ретельно вимити руки з милом.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

При травмуванні довести до відома викладача, постаратися надати першу долікарську допомогу.

Учитель повідомляє про отримання учнями травми директору школи, звертається в шкільний медичний пункт, при необхідності, викликається швидка медична допомога.

26 квітня 2022

При вирощуванні будь-якої садової культури потрібне регулярне і постійне розпушування ґрунту. Цей процес є дуже важливим моментом догляду за всіма рослинами.

Розпушування ґрунту

З якою метою рихлять ґрунт навколо рослин? Завдяки розпушуванню в першу чергу відбувається полегшення надходження в ґрунт повітря і, відповідно, доступу кисню до коріння. Одночасно знищуються бур 'яни. Після розпушування поліпшується вбирання вологи при поливі або дощі.

Для цих цілей використовуються садові інструменти: ручні культиватори, мотиги, плоскорези тощо.

Однак багато садівників вважають і розпушування, і скопування зайвим процесом, навіть шкідливим для ґрунту. Як альтернативу вони пропонують поверхню землі в городах і садах покривати мульчів, оскільки під нею не утворюється земляна кірка. І у такого підходу є і позитивні, і негативні моменти.

Що краще і чому? Розпушування ґрунту називають "сухим поливом", про що буде розказано нижче.

Як робити роботу?

У традиційному звичному землеробстві передбачається неодноразове розпушування грядок протягом сезону. На не обробленому таким чином ґрунті після дощів і поливу часто поверхня ґрунту покривається сухою кіркою, що ускладнює появу нових сходів.

Особливо важко проростають петрушка, морква, фенхель і кріп. Коренева система рослин при цьому відчуває кисневий дефіцит.

У зв 'язку з вищесказаним, при посадці моркви і укропу потрібно поруч садити маячкові культури, які легше і швидше сходять (шпинат, салат, редис). Вони допоможуть визначитися, де знаходяться ряди непроросших культур. Це допоможе без шкоди для майбутніх рослин пом 'якшити ґрунт. Таку ж обробку корисно виробляти і у підстав дерев і кущів.

Желательно почву рыхлить, пока она влажная

Що таке "сухий полив"?

Професіонали-польоводи прекрасно знають про важливість розпушування при вирощуванні рослин. У полях часто працюють трактори, що займаються боронуванням посівів зернових культур і кукурудзи. Цей процес зазвичай роблять до появи сходів і після. У деяких місцях боронять і після того, як зміцніють сходи.

Таке розпушування проводиться не стільки з метою знищення бур 'янів, скільки для створення шару мульчі на ґрунті під рослинами, що перешкоджає випаровуванню так необхідної вологи. Зрозуміло, чому розпушування ґрунту називають "сухим поливом". Так називають цю обробку агротехніки. Цей спосіб - альтернатива поливу водою і дощам при сильній посухі.

"Сухий полив" оберігає рослину від висихання. Без розпушування ґрунт просихає до самих коренів рослин, що веде до загибелі останніх. Навіть сама потріскана земля може пошкодити коріння - порвати їх.

Багато садівників недооцінюють такий спосіб, воліють ще частіше поливати, що сприяє більшому ущільненню ґрунту. Ось чому розпушування ґрунту називають "сухим поливом". Найкращий варіант чергувати поливи водою з поливом "сухим".

Подібна обробка землі сприяє зниженню випаровування вологи майже в 2 рази.

Процеси, що відбуваються в ґрунті

На питання, чому розпушування ґрунту називають "сухим поливом", є більш детальна відповідь.

Завдяки руйнуванню сухої кірки, розпушенню верхньої частини поверхні ґрунту на глибину до 5 см утворюється теплоізоляційний шар, який забезпечує захист від перепаду температур.

Наприклад, на самій поверхні ґрунту (зрихленої) або мульчі вдень (у спекотну погоду) температура сягає 35-60оС, а під цим шаром ґрунту або під мульчею за рахунок штучно створеної теплоізоляції - до 28оС.

Це сприяє отриманню гарного врожаю картоплі та інших різноманітних культур помірного клімату в посушливе спекотне літо.

Усім садівникам важливо пам 'ятати, що одне розпушування рівноцінне двом рясним поливам. Воно не гірше сприяє збереженню дуже важливої для рослин вологи в ґрунті.

25 квітня 2022

Всі знають, що будь-яка жива рослина довгий час не може обходитися без вологи. Якщо сад маленький, тоді можна використовувати воду з відра або бочки. Однак існує більш економний інструмент зрошення – шланг для поливання. Про нього і поговоримо

Шланг, що сочиться – призначається для прокладки під грунтом. Щільний ПВХ шланг, що має мікропористу структуру, яка дозволяє воді безперешкодно сочиться крізь отвори в стінці. Основне завдання – зволоження ґрунту навколо рослини. Зручно застосовувати при поливі помідор, які не люблять попадання

Шланги

Поливальні шланги різної довжини необхідні для «доставки» води по всій ділянці. Шланги з ПВХ відрізняються високою зносостійкістю, достатньою гнучкістю, а завдяки армуванню захищені від випадкових пошкоджень.

Можна придбати один довгий шланг 50 м або кілька коротких - довжиною 20-30 м і з'єднувати їх за допомогою коннекторів.

Важливо подбати і про зручне зберіганні шлангів: їх можна згортати на спеціальну котушку і підвішувати на настінний тримач.

Для невеликих ділянок зручні шланги, що розтягуються. Вони не займуть багато місця при зберіганні, вони легкі, але досить міцні. Під тиском води шланг збільшується в довжину в 2,5-3 рази.

Пістолет для поливу

Поливати посадки безпосередньо з шланга не тільки незручно, але й небезпечно для рослин. Занадто сильний струмінь розмиває грунт і пошкоджує ніжні саджанці, розсаду.

Пістолети з наконечником мають регульовану потужність поливу і розмір крапель. Пістолети з розпилювачем мають кілька режимів поливу: можна підібрати зручне розпорошення для зрошення будь-якої рослини.

За допомогою пістолета можна поливати будь-які рослини: ті, що люблять дощування, поливають по листу, а інші - безпосередньо під корінь.

Зрошувачі

Зрошувачі незамінні на будь-яких ділянках: встановлені в потрібних місцях, вони імітують дощ і зволожують не тільки грунт, але і повітря на ділянці.

Виділяють наступні види дощовиків:

• Осцилюючі. Трубчасті конструкції з рядом отворів оснащені поворотним механізмом. Завдяки цьому вони відмінно справляються з поливом прямокутних або квадратних ділянок. Дальність поливу залежить не тільки від конкретної моделі, а й від тиску в системі водопостачання, і може становити близько 20 метрів.

• Обертові. Обертові дощовики найзручніше встановлювати на спеціальних кілочках або підставках. Вони можуть мати від 1 до 3 розпилювальних ріжка з регулюванням кута нахилу або радіусу поливу. Деякі моделі можна встановлювати послідовно, охопивши всю площу ділянки або певну зону.

• Кругові. Прості, але зручні моделі оснащені насадкою з декількома режимами поливу. Їх можна встановлювати на підставці або безпосередньо на грунті.

Всі зрошувачі відрізняються зручністю використання і установки, їх легко переносити і налаштовувати під конкретні умови.

Полив саду і городу - обов'язковий захід. Без достатньої кількості вологи в грунті неможливо отримати хороший урожай ягід, овочів і фруктів. Щоб полив не доставляв клопоту зручно використовувати пістолети і спеціальні зрошувачі різних типів.

22 квітня 2022

Лійка - садовий інвентар для поливання рослин. Виготовляється у вигляді посудини з ручкою і носиком.

Переваги:

• простота використання;

• дбайливий полив, при цьому вода проникає в коріння рослини;

• точне дозування обсягу води;

• незалежність від трубопроводу;

• можливість обробки ділянок, недоступних для шланга;

• виключається надмірне зволоження грунту;

• економічне витрачання і рівномірний розподіл води;

• можливість внесення необхідної кількості добрив.

Головний мінус - необхідність періодично наповнювати лійку.

Тип

Садова - призначена для поливання клумб, грядок, дрібних чагарників, молодих дерев, роботи в парниках і теплицях. Характеризується великим обсягом і широкою заливальною шийкою з краями, які не дають пролитися воді. В деяких лійках горловина схожа на воронку. Найчастіше оснащується змінними насадками.

Важливо: вибираючи садову лійку, переконайтеся в її стійкості. Добре, якщо у вибраній моделі буде широкий носик, що йде майже від дна.

Кімнатна - використовується для поливання домашніх рослин в горщиках. Відрізняється від попереднього варіанту меншим обсягом і тонким довгим носиком, що зручно при поливанні важкодоступних ділянок. Кімнатна лійка виконує і естетичну функцію. Тому дизайн такої посудини часто цікавіший, ніж садової моделі.

Декоративна - грає тільки декоративну роль. Підходить для прикраси веранди, кімнати, альтанки.

Обсяг лійки залежить від її типу:

• 1.5-2 л - кімнатні лійки;

• 3-12 л - садові лійки.

Чим більше обсяг лійки, тим рідше доведеться її наповнювати. Правда, робота з масивною посудиною швидко призводить до стомлення і сильно навантажує спину. Тому містка «поливалка» не підійде дітям, низькорослим і літнім людям. Об'ємною посудиною незручно користуватися в теплиці, поливати рослини в підвісних корзинах і набирати воду з бочки.

Ємність садової лійки підбирається з урахуванням фізичних можливостей городника і обсягу робіт. Оптимальне рішення для чоловіків - лійка на 9-12 л, жінкам підійде модель на 4-6 л. Щоб полити клумбу досить 5-ти літрової лійки,

Насадка-розпилювач - забезпечує розсіяний полив (обприскування), який дуже корисний для молодих рослин і зелені (петрушка, кріп). Насадки різняться діаметром отворів (0.8-1.5 мм). Для отримання сильного струменя насадка не потрібна. Таким способом поливають баклажани, помідори, перець. Насадка не застосовується і для внесення підживлення.

Важливо: перед поливанням переконайтеся в надійній фіксації насадки на носику. Справа в тому, насадка, що зірвалася може завдати шкоди рослині. Краще зупинити вибір на насадках зі знімними ситечками - це полегшує догляд за ними. Бажано придбати кілька насадок, оскільки вони часто губляться.

Іноді зустрічаються лійки з незнімними розпилювачами - такі рішення менш функціональні, оскільки розраховані тільки на «ефект дощу».

Мірні поділи - дозволяють дотримувати потрібні пропорції при створенні поживних складів з хімікатами або добривами

21 квітня 2022

Щоб ваші рослинки не похнюпили голову влітку, їм потрібно багато води. Але скільки саме води, як часто слід поливати, зверху чи під корінь? У цій статті ви дізнаєтеся кілька цікавих і корисних фактів про поливання рослин.

10 правил поливу

Правило № 1: забезпечуйте рівномірне зволоження

Більшість рослин потребують рівномірного зволоження. Однак незначне висихання ґрунту перед поливом стимулює зростання коренів рослин.

Правило № 2: поливайте рідше, але ретельно

Для клумб достатньо одного або двох поливів на тиждень: краще поливати рідше й більшою кількістю води, ніж часто, але невеликою кількістю води.

Правило № 3: поливайте пізно ввечері або рано вранці

Якщо поливати прохолодну землю ввечері чи вночі, випаровується менше води, ніж із гарячого ґрунту вдень. Окрім того, усі рослини зможуть вдосталь насититися водою до початку жаркого дня.

Правило № 4: листя має залишатися сухим

Зволоження листя може призвести до його ураження. Якщо залишити листя вологим на ніч, на ньому може розвинутися така хвороба, як бура плямистість. Якщо намочити листя на сонці, на ньому можуть з’явитися невеликі сліди опіків (краплі води діють як запалювальне скло).

Правило № 5: точно визначайте необхідну для поливу кількість води

Полив вважається достатнім, коли вода проникає вглиб ґрунту й добре зволожує корені. Якщо води замало, вона покриває лише верхній шар ґрунту. Полив у достатньому обсязі є особливо важливим для сільськогосподарських культур, врожайність яких сильно залежить від того, чи підтримується ґрунт у рівномірно зволоженому стані.

Правило № 6: наливайте велику кількість води частинами

Необхідно почекати деякий час, щоб вода просочилась в ґрунт. Щоб дорогоцінна волога не розтікалася дарма, краще наливати її в кілька заходів.

Правило № 7: поливайте рівномірно та розподіляйте потік

Якщо лити воду постійно в одне місце, це може призвести до одностороннього розвитку кореня і, як наслідок, поганого засвоєння поживних речовин із ґрунту. Тому завжди лийте воду навколо рослини, рівномірно розподіляючи по всій поверхні поливу.

Правило № 8: використовуйте воду для поливу ощадливо

Витрачайте під час поливу рівно таку кількість води, яка є необхідною. Контролювати витрату води набагато простіше за допомогою автоматичної зрошувальної системи з датчиком вологості ґрунту. Цей датчик можна розмістити в будь-якому місці – на клумбі, на балконі або на газоні.

Правило № 9: не допускайте надмірного зволоження

Надмірна кількість води перекриває доступ повітря до кореневої системи рослини – корені відмирають через брак кисню в ґрунті.

Правило № 10: використовуйте якісний, багатий на глину ґрунт

Ґрунт, збагачений мінералами, що містяться в глині, має кращу здатність до розширення, а значить, вода довше утримується та рівномірніше розподіляється в такому ґрунті. Під час вологого літа й взимку забезпечуйте належний дренаж, щоб не допустити надмірного зволоження.

Які види поливу поширені

Для конкретних умов зростання і садових культур можна підібрати оптимальний спосіб поливу.

Полив під корінь (поверхневий)

Найпоширеніший спосіб поливу, суть якого - у розподілі води по поверхні грунту. Волога поступово вбирається, рівномірно зволожуючи ділянку.

Вода не потрапляє на вегетативну частину рослин, завдяки цьому на листках не утворюються опіки, не поширюються грибкові та бактеріальні інфекції.

Дощування

Один з найпростіших способів поливу, що імітує природні опади. Вода потрапляє на листя і стебла, на відкриті ділянки ґрунту. Спосіб відрізняється економічністю і позитивним впливом на більшість культур. Адже при дощуванні створюється особливий сприятливий мікроклімат для росту садових культур і життєдіяльності грунтової мікрофлори.

Крапельний полив

Неймовірно зручний спосіб поливу за допомогою системи труб, по яких вода доставляється безперервно, порційно, безпосередньо під корінь кожної рослини. Особливо популярний спосіб для поливу в теплицях.

Крапельний полив відрізняється економічною витратою води, адже кожна крапля доставляється «за адресою». Регулюючи інтенсивність зрошення можна домогтися потрібного зволоження грунту.

Підгрунтовий полив

Найбільш трудомісткий і витратний спосіб поливу. Полягає в подачі води безпосередньо в прикореневу зону на невеликій глибині. Її перевага - в попередженні утворення грунтової кірки, зменшення втрат вологи на випаровування.

Як поливати рослини

Полив рослин - ціла наука. Потрібно правильно визначити кількість вологи, яка потрібна конкретній рослині, періодичність внесення води, найкращий час для робіт.

Потрібно врахувати що:

1. У спекотні дні краще поливати культури ввечері. Так вони встигнуть насититися вологою за ніч, відновити тургор листя. Але якщо ночі холодні, то поливи переносять на ранковий час.

2. Чим спекотніша встановилася погода, тим більше води потрібно рослинам. Адже зі сходом сонця велика частина вологи випаровується.

3. Частота поливів залежить і від структури грунту: піщані ґрунти поливають часто і рясно.

4. Коренева система більшості рослин має поверхневе розташування, залягає в шарі до 20 см. Тому важливо зволожувати цей шар повністю. Поверхневий полив зі зволоженням на 5 см не принесе бажаного ефекту: волога швидко випарується, не досягнувши коренів рослин.

5. Крім того, рясність поливів залежить від розміру рослини. Якщо недавно висадженої розсади досить 1-2 літрів води, то дорослі дерева потребують приблизно 50 літрах.

6. Не слід поливати рослини холодною водою під корінь. Оптимальна температура води від 15 до 25 градусів. Для того щоб довести воду до потрібної температури, її накопичують в ємностях - бочках, баках, ваннах. За добу вода нагрівається до потрібної температури і готова до поливу.

Культурні рослини потрібно поливати по-різному: одні радіють краплях на листках, для інших такий спосіб небезпечний, може призвести до поширення грибкових захворювань.

Інструменти для поливу

Інструменти для поливу значно полегшують роботу садівника. Переміщати з їх допомогою навіть великі об’єми води в будь-який куточок ділянки стане простіше.

Для поливу застосовують такі інструменти і пристосування:

• Садова лійка. Найпростіше пристосування для поливу. Дозволяє проводити точковий полив грядок або лунок ручним способом. Полив лійкою відрізняється трудомісткістю. Пластикові лійки - полегшений варіант інструменту.

• Накопичувальна ємність. Баки, бочки та інші ємності для набору води необхідні для природного підігріву холодної води.

• Поливальні шланги. За допомогою довгих гнучких трубок садівники можуть доставити воду в потрібній кількості в потрібне місце. Шланги бувають різної довжини і діаметру.

• Фурнітура для шлангів. Для зручності робіт передбачені з'єднувачі, розгалужувачі, ремонтні муфти для шлангів. За допомогою з'єднувачів можна приєднувати різні насадки.

• Котушки для шлангів. Щоб розтягнуті шланги не псували вигляд ділянки, їх зручно зберігати на спеціальних котушках. При необхідності розкачати шланг можна в лічені хвилини.

• Поливальні пістолети. Для ручного поливу зручний поливальний пістолет - насадка з регульованою формою струменя.

• Розбризкувачі. Для автоматичного поливу, вибирають дощовики різної конфігурації і дальності дії. Дощовики зручно використовувати на рівній відкритій місцевості, наприклад, на газонах. Вони розбризкують воду по зрошувальній ділянці у вигляді кола, прямокутника або іншої форми. Залежно від виду їх можна встановлювати на штативі або безпосередньо на грунт.

• Крапельниці. Для краплинного поливу використовують насадки-крапельниці з можливістю регулювання інтенсивності поливу.

На дачі недостатньо лише одного інструменту для поливу - наприклад, лійки. При наявності водопроводу знадобиться весь спектр пристроїв: від шлангів до насадок.

Виростити садові рослини без поливу неможливо. Нерегулярність і мала кількість опадів призводять до зниження врожайності. Однак для кожної культури визначено свій спосіб поливу.

20 квітня 2022

АГЕРАТУМ

ЛОБЕЛІЯ

Лобелія є однорічною повільно-ростучою рослиною, яка відноситься до сімейства дзвінкових. Відрізняється вона сланким видом розвитку і цвітінням блакитного кольору, що дуже рідко для рослин. Це дуже подобається дачникам і тому лобелія досить часто присутня на присадибних ділянках, у вигляді прикраси. Сьогодні ми поговоримо про те, як правильно виростити лобелію, і який догляд необхідний для її розвитку.

Квітки привабливої рослини можуть мати різноманітний колір – білий, фіолетовий, червоний і синій. Це виділяє її серед квітучого саду і змушує звернути увагу на місця посадки. З цієї причини, лобелія не тільки присутня на території багатьох дачних ділянок, але і вдало розмножується. Причому кожна людина може легко визначити сорт, який йому найбільш підходить. Це можливо за рахунок великого їх розмаїття.

Види лобелії

Батьківщиною рослини є Південна Африка, але це зовсім не означає, що рослина може нормально існувати тільки на далеких землях. Вона чудово почувається і в нашому регіоні. На теперішній час відрізняються – однорічні і багаторічні, трав’янисті і чагарники, а також культивовані види.

Серед всіх відомих нам видів можна виділити основні, які непогано приживуться і на вашій дачі:

• лобелія багаторічна або еринус;

• лобелія пурпурова або кардинальська;

• лобелія дортмана або роздута;

• лобелія в’юнка або гібридна.

А також види: Ампельна, Синя, Акваріумна, Кардиналис, Кущова, Каскадна, Рів’єра, Кришталевий палац, Імператор Віллі, Інфтала тощо.

Вирощування і догляд

Рослина вважається досить теплолюбною, тому для неї варто підібрати сонячне місце, тихе, без протягів і холодного вітру, подалі від пишної рослинності, яка може створювати тінь. Також лобелія воліє підвищену вологість, а тому потребує постійного поливу. Переливати, звичайно ж, рослину не варто, а от зробити полив помірний але постійний, було б дуже непогано.

Лобелія відмінно цвіте і бурхливо розвивається на пухких, піщаних або суглинних ґрунтах. Якщо ж ґрунт занадто насичений добривами, в основному органікою, то цвітіння буде поганим, зате рослина зможе порадувати вас пишним і соковитим листям.

Існує цікаве зауваження щодо вологолюбності лобелії, яке висловили професійні садівники. Виявляється, рослина лобелія дуже погано переносить дощову погоду і підвищений рівень опадів. В цей час квітка може виглядати болісно і втратити більшість, якщо не всі квітки. Але в той момент, коли опади стабілізуються і природна вологість стає помірною, настає тепла і сонячна погода, квітка лобелія знову набирається життєвих сил і радує око.

Посадка в ґрунт

Так як культурні сорти рослини мають тривалий період вегетації, квітку лобелію вирощують розсадою, що набагато простіше і ефективніше.

Якісні і підготовлені насіння лобелії слід висаджувати в спеціальні ящики на початку березня. Земля для цього підбирається легка, бажано з додаванням піску і торфу. Насіння закладаються в ґрунт буквально на один сантиметр в глиб, особливо не притискаються. Якщо насінини дуже дрібні, то їх взагалі можна розсіяти по поверхні, не засипаючи землею. Далі відбувається легке зволоження ґрунту з пульверизатора та накриття ящиків спеціальною плівкою, для парників або склом. Відкривати накриття не рекомендується до сходів насіння, це може їм зашкодити.

Після того, як ви помітите перші сходи, рослини можна пікірувати. Зазвичай це відбувається два рази. Спочатку необхідно зробити відстань між сходами не більше двох сантиметрів, при другому пікіруванні, коли будуть сформовані невеликі кущики – близько шість сантиметрів.

Коли кущики лобелії зміцніють і температура повітря стабілізується, а зазвичай це в першій половині травня, рослини можна переносити у відкритий ґрунт. В даний період відсутня загроза заморозків і маленькі рослини повинні добре прижитися в теплому ґрунті. Врахуйте, що при перенесенні, відстань між кущиками повинна бути близько 15 сантиметрів, щоб, коли лобелія виросте, вона не заважала іншим рослинам. Також, гарне провітрювання, всебічний прогрів і освітлення – це найкраща профілактика можливих захворювань.

Для багаторічних видів лобелії можливе розмноження поділом рослин, також можливе живцювання лобелії. Насправді, рослина любить оновлення та пересадки, які добре позначаються на зовнішніх і внутрішніх життєвих показниках. Тому потрібне систематичне омолодження, яке проводиться один раз в два роки, в середньому.

18 квітня 2022

Кліщовина

Кліщовина звичайна є декоративно-листяним однорічником. Ця розлога рослина у висоту може досягати 2-10 метрів. Прямостоячі голі розгалужені пагони можуть бути пофарбовані в червоний, коричневий або зеленувато-блакитний колір. Дуже ефектно виглядають чергові листові пластини, що мають порожні довгі черешки. Великі пальчасторозділені листові пластини у свій склад включають від 5 до 7 лопат, при цьому вони пофарбовані в зелений колір. Завдяки своєму великому ефектному листю рослина і стала настільки популярною серед садівників. Зате неяскраві квіточки, зібрані у суцвіття у вигляді кисті, не мають жодної декоративної цінності. Плоди являють собою коробочки, на поверхні яких розташовуються шипи, вони мають овально-кулясту форму, і роблять кущ набагато красивішим, розміщуючись між листочками. У цих плодах знаходяться овальне насіння, що володіє строкатим мозаїчним забарвленням: коричневою, рожевою, світло-рожевою на тлі основного колірного відтінку, який залежить від сорту і може бути коричнево-червоним, сірим або іншим. Ця рослина є отруйною, тому що в ній знаходиться піридиновий алкалоїд рицин. Часто культивують низькорослі різновиди рицини з листям, що має яскраве забарвлення, наприклад, рицина занзибарская, різновид Гібсона або рицина камбоджійська.

Кліщовина не любить пересадки, тому вирощувати розсаду переважно в торф'яних горщиках. Грунт для посіву приготуйте з торфу, перегною, дернової або садової землі та піску, взятих у рівних кількостях. Перегній можна замінити добре перепрілим і просіяним компостом.

ВИСАДЖУВАННЯ В САД.

Висаджувати раніше настання літа не має сенсу - будь-який холод загубить на вигляд потужна і велика рослина. Коли почнеться червень, розсаду, заздалегідь загартувавши, можна відправляти в сад.

Перед висадкою потрібно рослини в горщиках добре полити кілька разів, щоб промочилася вся грудка землі. У це складно повірити, але пересадки рицина боїться - коріння пошкоджується легко і потім дуже довго і погано відновлюються.

Промочений грунт разом з корінням потрібно вийняти з горщика, не розваливши грудки, і перемістити в підготовлену садову лунку.

ПОСІВ У ҐРУНТ

Якщо немає бажання вирощувати розсаду будинку, а мати екзотику на ділянці хочеться, можна посіяти насіння у ґрунт. Але робиться це не раніше за травень, ближче до середини. Оскільки сходи та молоді сіянці не витримають навіть коротких та слабких поворотних заморозків. Для посіву в незахищений грунт використовуються самі методи підготовки насіння, що й у вирощування розсади.

У ґрунті робляться лунки. У кожну лунку висівається по 2-3 насінини. Якщо зійдуть всі три чи два – слабкі сходи можна згодом видалити.

Посіви обов'язково хоча б на першому етапі вночі прикривати плівкою.

ДОГЛЯД

Доросла рослина настільки невибаглива, що догляду практично не потребує. Зрідка підпушкувати грунт біля коріння і прополоти бур'яни. А якщо замульчувати її корою або камінчиками для збереження вологості, то розпушувати і полоти не треба.

Єдина умова – регулярний полив. За цим варто стежити, щоб не занапастити рослину. Весь сезон, а особливо в жаркий час, рицина поливають рясно, великою кількістю води, не рідше двох разів на тиждень. На одну рослину витрачається до 10 літрів води.

Кліщевина не образиться, якщо її не годуватимуть нічим, крім води. Але на азотовмісні підживлення, які дозволяють листям придбати максимальний розмірта високу декоративність, відгукується з подякою. Особливо потрібен азот рослині в період формування суцвіть, щоб потім визріло насіння.

Важливо! Кліщевина отруйна. Причому як насіння, у яких отрути міститься достатньо, щоб вживання 5-6 призвело до отруєння з летальним результатом в дитини. Для дорослих доза більша втричі.

Але не лише насіння смертельно небезпечно вживати. У рицини отруйний і стебло. Незважаючи на те, що макуха рослини використовують як добрива, також її застосовують і для боротьби зі шкідниками, що живуть у ґрунті.

З рицини отримують цінне касторове маслоі застосовують її як компонент у мазі Вишневського, але лише при відповідній обробці, яку можна здійснити лише на підприємстві.

Кліщевина довгий час була не затребувана як декоративний елемент ландшафтного дизайну. Сьогодні рослину все частіше використовують для садів у східному та африканському стилі. Нею можна прикрашати стіни, садити вздовж паркану або використовувати в солітерних посадках.

Кліщевина - прикраса саду

15 квітня 2022

«У запланованому проекті потрібно врахувати періоди цвітіння підібраних культур. Щоб цвітіння відбувалося протягом року, крім квітів варто використовувати різні культури з вічнозеленим покровом. »

Як визначити тип грунту?

Квітник можна розбити на території з будь-яким типом ґрунту. Якщо грунт глинистий, то можна додати пісок. Бідну грунтів можна удобрити компостом. Він підвищує родючість грунтів, а також покращує повітрообмін. В якості добрива застосовується торф. Під будь-який грунт можна вибрати відповідні рослини.

Способи підготовки розпушування грунту

Перед тим як приступити до облаштування клумб у дворі приватного будинку, фото яких приведені в статті, потрібно підготувати грунт. Для насичення ґрунту киснем і розподілу добрив, грунт перекопується за допомогою садових вил або лопати. Спочатку виконується розмітка периметра і підготовка грунту під посадки. Основа готується наступним чином:

• Розмітка наноситься за допомогою кілочків і шнура.

• Знімається дерен.

• Проводиться дренаж з гальки і піску.

• Засипається родючий шар.

Потім виконується створення рельєфу. Рівні виробляються з великих каменів і гальки, які потім заповнюються землею. Грунт під квіти повинна бути просіяна, очищена від кореневищ і збагачена добривами. Виробляється розмітка орнаменту за допомогою стрічки. І рослини розміщуються від центру до периметру.

Корисна порада!Кращий час для проведення всіх робіт по висадці - весна.

Варіанти оформлення клумби: як правильно декорувати

Дизайн клумби у дворі приватного будинку, фото припускають використання певних видів культур. Рослини повинні мати наступні властивості:

• Тривалий період цвітіння.

• Декоративність під час росту.

• Стійкість до погодних умов.

• Хороша здатність до адаптації після пересадки.

Деякі прості рослини чудово виглядають у вигляді бордюрной смужки або в маленьких групках. Це бегонія, алиссум морський або агератум. Для оформлення квітника часто успішно застосовуються культури пурпурових, коричнево-червонуватих і сріблястих кольорів. Це колеус, гейхера, цинерарія срібляста і ирезине.

Найкращим варіантом для квіткових конструкцій є довгоквітучі і невисокі рослини. До них відносяться чорнобривці, братки, сальвії і маргаритки.

Розсада висаджується в такий спосіб:

• Перед висадкою розсаду поливають водою.

• Рослина виймається з горщика разом із землею.

• Коріння з грудкою землі поміщаються в лунку.

• Все вільне місце навколо коренів присипається землею і утрамбовується.

Насіння братки

Корисна порада!Для квіткової композиції не підходять рослини, які швидко ростуть. Вони залишаються декоративними протягом декількох тижнів, а потім стрімко розростаються. До них відносяться рудбекии і діцентри. Їх можна висадити групами, а не в квітнику.

Підготовка грунту для висадки квітів

Квіткові рослини дуже вимогливі до грунтової родючості, тому місце для посадки квітів слід готувати особливо ретельно.

Підготовка грунту під квітники необхідно починати з прибирання будівельного сміття, каміння (які, до речі, потім можна використовувати для пристрою камежстой гірки), шматків цементу і пр.

Квіткові рослини дуже вимогливі до грунтової родючості, тому місце для посадки квітів слід готувати особливо тщательно.Подготовку ділянки під квітники необхідно починати з прибирання будівельного сміття, каміння (які, до речі, потім можна використовувати для пристрою камежстой гірки), шматків цементу і пр.Поскольку більшість квіткових рослин успішніше цвіте на багатих грунтах, після видалення будівельного сміття в грунт вносять органічні добрива - торф, перегній, компости (тор-фомінеральние, торфонавозного, компости йз рослинних залишків), гній, пташиний послід.

Кращими грунтами під квіти вважаються суглинкові й супіщані, не сильно опідзолені. Глинисті грунти щільні, безструктурні, легко пропускають воду, бідні органічними речовинами і швидко пересихають. Рослини на такому грунті страждають від нестачі вологи та поживних речовин. Для поліпшення їх фізичних і хімічних властивостей додають пісок і органічні добрива.Компост вносять в грунт з розрахунку 6 - 10 кг на 1 м2.

Перед посадкою квіткових рослин органічні та мінеральні добрива ретельно перемішують з місцевим рослинним грунтом або, якщо його немає, додають рослинний грунт з інших місць (дернову або листяну землю).

Після перелопачування на повний штик ділянку під квіткові рослини слід ще раз акуратно вирівняти граблями і через кілька днів, після зволоження ділянки та повторного його вирівнювання граблями, приступати до посадки.

Вельми, важливими агротехнічними заходами є розпушування, полив і мульчування грунту.

Розпушування грунту. Хороший повітряний режим сприяє нормальному проходженню хімічних і мікробіологічних процесів і створює оптимальні умови для життєдіяльності коренів. З метою поліпшення аерації слід проводити розпушування поверхні грунту навколо висаджених кущів і деревних рослин.Кратність обробки грунту залежить від ступеня її ущільнення, а також від погодних умов. Розпушування необхідно проводити не рідше 2-3 разів протягом сезону.

При розпушуванні грунту необхідно враховувати особливості поверхневого поширення коренів рослин. Глибоке розпушування призводить до пошкодження значної частини коренів, тому спушують на глибину 5-б см. Для квіткових рослин грунт розпушують в міжряддях.

Полив. Через нестачу вологи в грунті елементи мінерального живлення не засвоюються рослинами, послаблюється їх ріст і розвиток, що приводить до втрати декоративності і в кінцевому підсумку до загибелі.

Норми і кратність поливів рослин залежать від ряду факторів.Перш за все від біологічних властивостей рослин (глибини і ширини залягання кореневої системи, ступеня вологолюбний і посухостійкості того чи іншого виду і т. п.), структури грунту та його вологості, погодних умов. Так, піщані і супіщані грунти здатні утримувати порівняно невелику кількість води, в той час як глинисті і суглинкові поглинають і утримують воду в значно більшому обсязі.

Поливати рослини не рекомендується в полуденний час, однак якщо виникає така необхідність, то полив роблять так, щоб краплі води не потрапляли на листя рослин, що може привести до їх опіків, зниження декоративності. Оптимальний термін поливу - ранкові (з 6-7 до 8-9 год) або вечірні (з 20) годинник.

Після поливу бажано зволожені ділянки подрихліть або мульчувати.

Мульчування грунту. Мульчування грунту застосовують для зменшення випаровування вологи, боротьби з бур'янистою рослинністю, усунення добових коливань температури в шарі.Мульча захищає грунт від розмиву поверхневим стоком води, сприяє збереженню структури грунту і є хорошим агротехнічним прийомом боротьби з грунтовою кіркою.

Для мульчування найчастіше застосовують торф, торф'яну крихту, різні компосту (торфо-гнойовий, торфо-мінеральні-ний і торфо-перегнойіий), скошені до цвітіння газонні трави.

Різні види мульчуючий речовин, є в той же час і відмінним органічним добривом, поліпшує режим грунтового живлення рослин. Товщина мульчі з торфу, компосту та інших матеріалів повинна становити 3-4 см.

Не можна накладати мульчу на суху або сильно ущільнену грунт.А при надмірному її зволоженні мульчування слід робити тільки після встановлення в грунті нормального режиму вологості.

Боротьба з бур'янами. Засмічені рослини значно погіршують ріст і розвиток рослин. Вони виносять велику кількість елементів живлення і вологи з грунту, погіршуючи її водний і повітряний режим. Боротися з бур'янами на присадибних ділянках, у колективних садах найкраще вручну, уникаючи застосування гербіцидів.

Прополку проводять 2-3 рази протягом сезону і зазвичай поєднують з розпушуванням грунту і поливом.

14 квітня 2022

13 квітня 2022

12 квітня 2022

ДЛЯ ЧОГО ДЕРЕВА НАЛЕЖИТЬ ОБКОПУВАТИ?

Не лише листя й овочі потребують воздуху й тепла — потребує їх теж і коріння. Густий трав’янистий шар не пропускає достатком ані воздуху, ані тепла, та ще й забирає багато вогкости й поживи деревам. Через це дерева душаться в траві й ледво животіють...

Не лише листя й овочі потребують воздуху й тепла — потребує їх теж і коріння. Густий трав’янистий шар не пропускає достатком ані воздуху, ані тепла, та ще й забирає багато вогкости й поживи деревам. Через це дерева душаться в траві й ледво животіють...

По спостереженнях німецького садівника Коха молоде обкопане дерево давало 5 см річного приросту в грубшину. Коли ж коріння вийшло за обкопану «миску», приріст спав до 2 4/5 см, а в другому році на 2 1/2 см, а далі на 2 см. Спостерігши це, Кох розширив «миску» — тоді дерево почало ліпше наростати — збільшило приріст перший рік 4,5 см, на другий рік до 5 см, а на третій до 6 1/3 см. На четвертий рік коріння знов ввійшло під траву й приріст раптом спав до 2 1/4 см.

З цього бачимо, що мало обкопати дерево лише біля пня — ліпше переорювати цілий сад. Менш шкідливим для дерев буде управа під деревами окопових (картопля, буряки, ріпа — Ред.) рослин, що дадуть зрештою більший дохід, ніж трава.

Врожай овочів зростає з розширенням «миски» навколо дерев, а крім того дерево тоді є здоровше і менше підпадає хворобам і шкідникам.

Для нових садів із цього випливає таке правило: садити дерева рідше, щоб між ними можна було плекати окопові та стручкові рослини й городину — тоді й дохід із землі буде й дерева краще родитимуть.

8 квітня 2022

7 квітня 2022

Іриси - дуже популярні квіти у багатьох квітникарів. Культура невибаглива у вимогах і відмінно відчуває себе в відкритому грунті. Якщо було прийнято рішення висадити саме їх на земельній ділянці, підійти до процесу слід грунтовно.

При посадці ірисів

Першочергова задача - визначення місця, де буде здійснена посадка і підготовка грунту. Іриси люблять сонячну, відкриту, але безвітряну місцевість. Якщо від вітру ніяк не захистить квіти, їх підв'язують до опори, щоб повітряним поривом їх не зламало. Не страшно для них і легке притінення, але якщо місце сильно затінене, це згубно позначається на зростанні ірисів і на їх можливість цвісти.

Додаткова інформація! Багато садівники відзначають, що сусідство ірисів з яблунями дуже сприятливо для квітів.

Садити ці квіти можна в будь-який грунт, проте найулюбленіша у них - суглинна або супіщаних земля з невисоким показником кислотності. Якщо грунт на території кислий, то іриси теж можна висаджувати, але в такому випадку вони сильно розростуться і не будуть радувати цвітінням. Крім того, на такому грунті у них найчастіше починають розвиватися різні захворювання, зокрема дуже небезпечний бактеріоз. Тому по можливості рекомендується в надмірно кислому ґрунті провести вапнування або знизити показники pH за допомогою деревної золи або крейди.

Ще один важливий факт перед посадкою ірисів - вони вкрай негативно ставляться до близькому розташуванню грунтових вод до поверхні і в цілому до надлишку вологи в землі (виняток - аіровідний, або болотний ірис).

Незважаючи на те що зайва волога погано позначається на квітах, в певний час у них все ж настає підвищені вимоги в поливі (це період бутонізації, цвітіння, при активному нарощуванні вегетативної маси).

Після визначення місця для посадки потрібна попередня підготовка землі. Потрібно прибрати всі бур'яни і корінці. Доброю підгодівлею стане внесення в грунт перепрілого гною і компосту. Важливо, щоб гній був саме перепрілим, оскільки свіжий призводить до загниває кореневищ ірисів.

Якщо іриси планується висаджувати вперше, то при покупці посадкового матеріалу слід бути обачним і звертати увагу:

• на розмір кореневища, що не пересушена воно;

• на стан здоров'я і відсутність будь-яких хвороб або шкідників;

• як сформовані вегетативні бруньки.
  Найкращий варіант покупки квітки - якщо продається непросто одне кореневище і зелень, а й є цветонос.

Навіщо розсаджувати ірис

Коли квітки буде 4-5 років, кущик обов'язково до цього часу розростеться вшир і зажадає поділу. Все іриси бажано оновлювати і ділити кожні 3-5 років, щоб зберегти їх здатність до цвітіння і запобігти виродження. Для цього буде потрібно заздалегідь дізнатися, коли розсаджувати іриси за термінами найкраще і які нюанси слід враховувати.

Коли можна розсаджувати іриси

Квітникарі пересаджують іриси і навесні, і влітку (після опадання у квітки пелюсток), і восени (якщо вона тепла). Незважаючи на те що принцип пересадки зберігається один і той же, все-таки в кожному обраному періоді є свої особливості, які потрібно обов'язково враховувати.

Важливо! Найбільш вдалий час для розсаджування та розмноження ірисів - це липень, коли через занадто високу температуру рослина містить «сплячий режим».

Як розсадити іриси навесні

Навесні посадковий матеріал, куплений в магазині або перезимували в укритті, потребує обробки стимулятором росту. Після зими розсада може бути занадто слабкою, а це тільки збільшить шанси на успішне вкорінення.

Додаткова інформація! В якості стимуляторів росту добре проявили себе Екогель і Циркон.

Занадто довге коріння потребують акуратною подрезке. Видаляються і підгнилі частини кореневищ.

Поетапний процес висадки:

1. Викопується маленька лунка, в яку горбком всипають трохи піску.

2. У лунку горизонтальним чином розташовують кореневище, яке обов'язково розправляють.

3. Майже вся лунка засипається землею, але верхня частина кореневища обов'язково залишається на поверхні, щоб запобігти гниттю квітки. Нова лунка робиться на відстані 40-50 см від попередньої.

4. Посаджене рослина поливають.
   

6 квітня 2022

Дуже дрібне насіння для кращого розподілу при посіві змішують з сухим матеріалом, землею та ін. Темна насіння не видно на темній поверхні грунту, тому для кращої видимості їх змішують з дрібно стовченим крейдою. Перед посівом дрібних насіння (бегонії, лобелії) землю покривають тонким шаром просіяного листової землі. Чим дрібніше семе-на, тим менше глибина їх закладення.

Насіння квіткових рослин висівають безпосередньо у відкритий грунт, парники, ящики, горщики. Насіння правильно розподіляють по поверхні грунту, що дає можливість не тільки раціонально використовувати останню, але і забезпечує кожен сіянець достатньо місця для розвитку. Застосовують три способи посіву насіння: рядовий, гніздовий і розкидному.

Рядовий посів насіння

Рядовий посів насіння в основному застосовують у відкритому грунті. Насіння висівають в борозенки, намічені маркером. На великих площах використовують сівалки.

Гніздовий посів насіння

Гніздовий посів насіння застосовують при вирощуванні рослин з крупним насінням (запашний горошок, настурція і ін.). У лунці розміщують по два-три насінини.

Розкидному посів насіння

При такому посіві насіння по можливості рівномірно розміщують по поверхні грунту. Спосіб застосовують для посіву в парники, ящики, миски, тобто в тих випадках, коли сіянці проходять пікіровку.

Терміни посіву і норми висіву насіння

Для забезпечення більш тривалого зрізу літників насіння висівають у кілька строків з інтервалом 5-7 доби.

При вирощуванні літників безрассадним способом насіння висівають у відкритий грунт в травні. Відстані і між рядами і між рослинами в ряду залежать від призначення посадок і біологічних особливостей рослин. При нарізці борозен вносять (г / м2): суперфосфат - 30-50; аміачну селітру - 20-30; калійну сіль - 10-25. Закладають насіння торфом, піском або перегноєм. Посіви накочують ковзанкою і поливають. Безрассадний спосіб вирощування літників значно скорочує витрати праці і собівартість рослин. Недолік полягає в тому, що рослини зацвітають трохи пізніше в порівнянні з вирощеними розсадою.

проріджування сходів

При безрассадном вирощуванні літників густі сходи проріджують двічі: при появі першої пари справжніх листків, видаляючи половину сходів; при появі трьох-п'яти листя (через дві-три тижні), залишаючи між рослинами необхідну відстань. Під час проріджування видаляють слабші рослини. До і після проріджування проводять рясний полив.

5 квітня 2022

Земельна ділянка практично цілий рік потребує догляду: весна - пора виходу із зимової сплячки і підготовки землі і рослин до нового врожайного року. Старе листя, сухі торішні рослини, залишки стебел і гілок, а також інше садове сміття, що залишилось з осені та зими, підлягає прибиранню після закінчення заморозків. У ході прибирання треба зібрати та видалити молоді бур’яни, що з’явилися, поки вони не зміцніли, не встигли зацвісти. Перегляньте кущові рослини, обріжте секатором сухі гілки,приберіть зростаючі всередину крони гілки.

При підсиханні грунту проводиться перекопування квітників для розпушування грунту та за потребою мульчування для більшого проникнення кисню до коренів рослини.

Для виконання весняних робіт з очищення квітників на квітниках існує багато інструментів.Це секатор, граблі, лопата, сапа.

Секатор- ручний инструмент для обрізування паростків та невеликих гілок.

Граблі- ручний інструмент для очищення земельних ділянок від сухих решток рослин,листя; вирівнювання, розрихлювання грунту

Лопата; вила-сільськогосподарський інструмент для перекопування грунту.

Сапа- сільськогосподарський ручний інструмент у вигляді широкого металевого полотна, прикріпленого під кутом до держака.Сапа використовується для видалення шкідливих рослин з земельних ділянок; розпушування та підгортання грунту(6)

Правила безпечної роботи під час користування секатором:

1. Працюй у спецодязі.

2. Інструмент використовуй за призначенням.

3. Тримай інструмент міцно,рукоятка не повинна зісковзувати з рук.

3. Під час роботи тримай лезо секатора спрямованим від себе.

5. Перенось ножиці закритими, лезом від себе.

6. Утримуй гілки вільною рукою на відстані 40-50 см від обличчя.

7. Зрізай гілку вище місця утримання її рукою на відстані 20 см від зрізу.

8. Після роботи секатор очисти,здай вчителю.

Правила безпечної роботи під час користування граблями:

Працюй у спецодязі, закритому взутті.

При отриманні інструменту переконайся у його справності,він має бути міцно набитий на держак і закріплений.

Оглянь площу, що підлягає розрівнюванню, очисть її від сміття, каміння.

При роботі забирай інструментом невеликі обсяги грунту.

Під час переходу на робоче місце з інструментом слідкуй, щоб інструмент був зачохлений.

Під час перерви інструмент залиш у вказаному місці у вертикальному положенні.

Після роботи почисти, здай інструмент.

Питання для контролю:

1.Вкажи весняні роботи на земельній ділянці.

2.Назви інструменти для виконання весняних робіт на квітнику.

3.Перечисли правила безпечної роботи на земельній ділянці.

4 квітня 2022

Місце під айстри

Рослина дуже світлолюбна і погано росте в затінених місцях саду. На одній ділянці однорічну айстру вирощувати з року в рік протипоказано через накопичення в ґрунті збудників хвороб, наприклад, фузаріозу. Повертати айстру на стару клумбу слід лише після чотирьох років.

Як і більшість культурних рослин, айстри люблять добре дреновані, родючі, заправлені добривами і структуровані, нейтральні ґрунти. Підійдуть ґрунти із слабо-лужною реакцією. Легкі суглинки і суп-піщаники з кислотністю в межах від 6,5 до 8 pH для них підходять найбільше. Якщо на ділянці глинястий ґрунт, то його слід розпушити за допомогою внесення річкового піску, тирси, перепрілої тирси.

Підготовка ґрунту під айстри

Бажано ділянку під квітник готувати з осені. Для початку проводять перекопування ґрунту на глибину штик лопати з одночасним внесенням органіки – компосту (визрілого) або коров’яку (обов’язково перепрілого, оскільки свіжий гній сільськогосподарських тварин, закладений під айстри, може спровокувати поразку квітів фузаріозом).

Додатково рекомендується збагатити землю мінеральними добривами, з розрахунку близько 10 грамів суперфосфату і 8 грамів калійної солі на квадратний метр посадок.

Кислі землі потрібно вапнувати. Для цього пізньої осені ґрунт вапнують з розрахунку 400 грамів вуглекислого вапна на квадратний метр, що збільшує pH на 1.

Весняне перекопування проводять у випадку, якщо ділянка не була підготовлена восени. Одночасно вносять садовий компост (1/2 відра на квадратний метр), суперфосфат і калі-магнезію (по 10 гр/кв. метр). Замість калійних добрив дозволено використовувати деревну золу (200-400 гр/кв. метр).

В інших випадках ґрунт розпушують на глибину до 18 сантиметрів. Перед посівну підготовку ґрунту проводять за місяць по посадки квітів у відкритий ґрунт. За цей час насіння бур’янів проросте, що дає можливість за день по посадки провести якісну прополку, розпушування на глибину близько 6 см і вирівнювання поверхні ґрунту граблями.

Садимо у відкритий ґрунт айстри

Однорічні квіти вирощують через розсаду для більш раннього цвітіння. Також квіти чудово розвиваються при посадці насіння прямо в землю, при цьому насіння менш схильне до фузаріозу і характеризується більш тривалим періодом пізнього цвітіння. Більшість дачників практикують посів айстр відразу в ґрунт.

Насіння добре проростає у прогрітому ґрунті. Як правило, в середній смузі айстри сіють на початку – середині травня. Час появи перших сходів становить 3-3,5 тижні. Глибина загортання насіння в борозенки повинна бути від 0,5 до 0,8 сантиметрів. Відстань між рядами залишають не менше 15-20 сантиметрів.

Землю слід попередньо рясно зволожити. Рівномірно розподілене насіння засипають родючим рихлим шаром ґрунту або піску, а в суху погоду мульчують тонким шаром перегною або компосту (1-2 см), а для заощадження вологи клумбу накривають нетканим матеріалом до моменту появи сходів.

При формуванні на сіянцях 2-3 справжніх листків посадки проріджують, залишаючи відстань між рослинами близько 12-14 сантиметрів, з урахуванням того, що можливе буде випадання деяких саджанців. Не обов’язково знищувати зайві квіти, їх можна пікірувати на інше місце, наприклад, в палісадник, уздовж доріжок, на комбіновану клумбу.

1 квітня 2022

Квітень – місяць дуже мінливий. Відтак важливо стежити за погодними умовами та виходячи з цього планувати городні роботи. У квітні триває догляд за розсадою. Ранню вже можна пікірувати та загартовувати. Водночас ще висівають на розсаду пізні сорти городини та насіння гарбузових.

У цей час важливо правильно підготувати ґрунт під посадку. У старовину його готовність до перекопування перевіряли так: у жмені стискали грудку землі, і якщо на розкритій долоні вона розпадалась на крупні шматки – розпочинали роботу.

Ділянки перекопують із одночасним удобренням. Органіку важливо відразу ж загорнути у ґрунт, щоб не втрачались поживні речовини. Весняне перекопування не таке глибоке, як осіннє. Копати потрібно з перегортанням земляного пласту, щоб можна було вибрати кореневища бур’янів та личинки шкідників. Великі вологі грудки важливо відразу розбивати, бо коли висохнуть, подрібнити їх буде дуже важко. Розрихлюють землю вилами та розрівнюють граблями. Важливо здійснювати перекопування у день посіву рослин, аби земля не втрачала даремно вологу.

Земельна ділянка практично цілий рік потребує догляду: весна - пора виходу із зимової сплячки і підготовки землі і рослин до нового врожайного року. Старе листя, сухі торішні рослини, залишки стебел і гілок, а також інше садове сміття, що залишилось з осені та зими, підлягає прибиранню після закінчення заморозків. У ході прибирання треба зібрати та видалити молоді бур’яни, що з’явилися, поки вони не зміцніли, не встигли зацвісти. Перегляньте кущові рослини, обріжте секатором сухі гілки,приберіть зростаючі всередину крони гілки.

При підсиханні грунту проводиться перекопування квітників для розпушування грунту та за потребою мульчування для більшого проникнення кисню до коренів рослини.

Для виконання весняних робіт з очищення квітників на квітниках існує багато інструментів.

Це секатор, граблі, лопата, сапа.

Секатор- ручний инструмент для обрізування паростків та невеликих гілок.

Граблі- ручний інструмент для очищення земельних ділянок від сухих решток рослин,листя; вирівнювання, розрихлювання грунту

Лопата; вила-сільськогосподарський інструмент для перекопування грунту.

Сапа- сільськогосподарський ручний інструмент у вигляді широкого металевого полотна, прикріпленого під кутом до держака.Сапа використовується для видалення шкідливих рослин з земельних ділянок; розпушування та підгортання грунту(6)

Правила безпечної роботи під час користування секатором:

1. Працюй у спецодязі.

2. Інструмент використовуй за призначенням.