Фізична культура

Істо́рія футбо́лу, а точніше ігор, подібних до сучасного футболу, бере свій початок ще з античних часів. У Європі ігри з м'ячем набули особливої популярності в середньовічній Англії. Сучасний футбол зародився зі створенням Футбольної асоціації Англії в Лондоні, Велика Британія, в 1863 році як результат численних зусиль зі стандартизації різних форм гри. Це дозволило клубам проводити матчі без суперечок за уніфікованими правилами, які забороняли рух по полю з м'ячем у руках та виконання підніжок та підсічок (звідси і виник поділ між футболом та регбі).

Загалом для футбольного поля стабільно пропонується одне футбольне покриття це – трава. Але вона може бути як штучною так і натуральною. Ми в свою чергу пропонуємо Вам штучну траву. І ось чому:

1. Штучний газон можна експлуатувати 24 години на добу.

2. Штучна трава не витоптується і не вибивається.

3. Штучне покриття є морозостійким.

4. Штучна трава не вигоряє.

5. Таку траву не треба поливати, підстригати, вона завжди має гарний зовнішній вигляд, як влітку, так і взимку.

6. І найголовніше! Ігрові характеристики. Відмінне зчеплення з поверхнею ніг, натуральне відскокування і кочення м'яча.

1. Ходьба, високо піднімаючи коліна, протягом 30 с.

2. В. п. – о. с. 1 – стійка на носках, праву руку вгору, ліву в сторону; 2 – в. п.; 3-4 – те саме, ліву вгору, праву в сторону. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.

3. В. п. – руки за спину. 1 – випад правою, руки на пояс; 2 – в. п.; 3 – випад лівою, руки на пояс; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів у повільному темпі.

4. В. п. – стійка руки на пояс. 1 – випад вліво, руки в сторони; 2 – в. п.; 3 – випад вправо, руки в сторони; 4 – в. п. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.

5. В. п. – стійка ноги нарізно, руки перед грудьми. 1 – поворот тулуба ліворуч, руки в сторони; 2 – в. п.; 3-4 – те саме, з поворотом тулуба праворуч. Повторити 4-6 разів.

6. В. п. – стійка ноги нарізно, руки вгору, пальці з’єднані, нахил назад. 1 – нахил вперед, руки енергійно вперед-донизу-видих; 2 – в. п. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.

7. В. п. – стійка руки в сторони. 1 – мах лівою вперед, хлопок під ногою; 2 – в. п.; 3-4 – те саме, мах правою ногою. Повторити 4-6 разів у середньому темпі.

8. В. п. – о. с. 1 – стрибок, руки на пояс; 2 – стрибок, руки вгору; 3 – стрибок, руки на пояс; 4 – в. п. Повторити 6-8 разів.

9. Ходьба на місці.

Програма домашнього тренування на силу з гантелями:

• присідання з жимом вгору;

• тяга гантелей до грудей;

• випади назад;

• розведення рук в сторони з навантаженням при нахилі вперед;

• тяга корпусом;

• віджимання класичні або з колін;

• станова тяга;

• опускання ніг: підняти ноги вгору під кутом 45-90 градусів, у положенні лежачи. Піднімати і опускати їх по черзі, не доторкаючись до підлоги п'ятою, не відриваючи від нього поперек;

• скручування тулуба в положенні лежачи;

• «ножиці»;

• підйом верхньої частини тулуба, лежачи на підлозі з прямими ногами.

• спринт;
• присідання 12 разів. Руки тримати за головою, намагатися сідати як можна глибше, плавніше. Якщо вдома є гантелі, можна використовувати їх в якості обважнювача;
• випади по 10 на кожну ногу. На кожен широкий крок роблять поспіль 5 глибоких присідань;
• підйом на носки стоячи на опорі до 20 разів. П'ята не стосується підлоги;
• зробити три-чотири підходи кожної вправи і 3-4 кола з невеликою перервою.

Удари по м'ячу ногою, незалежно від способу виконан­ня, можна розділити на два види: прямі і різані.

Удар внутрішньою стороною стопи застосовується в ос­новному при коротких і середніх передачах, а також при ударах із близької відстані .

Удар середньою частиною підйому роблять з розбігу, місце початку якого знаходиться приблизно на одній лінії з м'ячем і ціллю .

Удар носком використовують, коли треба зне­нацька, без підготовки вдарити по цілі.

Удар зовнішньою частиною підйому найчастіше засто­совується для виконання різаних ударів.

Удар п'ятою через складність виконання застосовується рідше; він незначний за силою і точністю, Перевага його — у несподіванці для суперників.

Удари по м'ячу, що котиться, в основному не відрізня­ються від ударів по нерухомому м'ячу.

Удар з напівльоту виконується середньою чи зовнішньою частиною підйому відразу ж після відскоку м'яча від землі

Удари по м'ячу, котрий летить.

Удар з поворотом вико­ристовується для зміни на­прямку польоту м'яча і ви­конується середньою час­тиною підйому

Зупинка м'яча ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів Підготовча фаза — зайняття вихідного положення — ха­рактеризується перенесенням маси тіла на опорну ногу, яка трохи зігнута для стійкості. Ногу, котра зупиняє, посила­ють назустріч м'ячу.

Робоча фаза — поступливий (амортизуючий) рух зупи­няючою ногою, котра трохи розслаблена. У момент стикан­ня з м'ячем (чи трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза — зайняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься у бік зупиняючої ноги і м'яча.

Легка атлетика — олімпійський вид спорту, який об'єднує спортивні дисципліни, що включають змагання з бігу, стрибків, метань та спортивної ходьби. Найбільш розповсюдженими видами легкої атлетики є бігові та технічні дисципліни на стадіоні, біг по шосе, крос та спортивна ходьба.Легка атлетика складається, переважно, з індивідуальних дисциплін за виключенням естафетних стартів та змагань, в яких додаються індивідуальні показники спортсменів задля визначення команди-переможця (наприклад, у кросі).

Для проведення змагань необхідно подбати про приведення місць, обладнання та інвентарю у повну відповідність до встановлених правил, їх високій якості і необхідній кількості.Якщо в програму включено кілька різновидів одного виду спорту, необхідно заздалегідь скласти графік змагань, тобто визначити послідовність та час проведення кожного з них. Знаючи середню тривалість виконання вправи, кількість спроб і кількість учасників, можна визначити загальну тривалість змагань і на основі цього скласти графік проведення.Для обслуговування спортивних змагань відповідно до їх виду і масштабом, організатор призначає лікаря та інший медичний персонал.Найважливішим документом, що регулює проведення змагань і впливає на їх результати, є правила змагань з даного виду спорту. У них регламентуються дії суддів і учасників, передбачаються умови виявлення переможців і, крім того, визначаються норми поведінки спортсмена, міститься перелік заборонених дій, що тягнуть за собою покарання, що ущемляє інтереси команди.Таким чином, на спортсмена, що порушив правила, діє не тільки рішення судді по відношенню до нього особисто, але і свідомість, що команда відчуває шкоду із-за його неправильних вчинків.Головним організатором і керівником спортивних змагань, відповідальним за їх проведення і, певною мірою, за досягнуті результати, є спортивний суддя, який призначається з числа викладачів фізичної культури однієї або кількох організації.

1. Прийняти стійку на лопатках, здійснювати рухи ногами як при бігу - «педалювання». Ступні при цьому повинні описувати кола. Вправу виконувати в середньому і швидкому темпі (2-4 серії по 10-30 с). Звертати увагу на широку, вільну амплітуду рухів.

2. В.П. стоячи на одній нозі, імітація бігового кроку, виносячи іншу як при бігу, стегном вперед-вгору, розгинаючи гомілку. Потім виконати активний рух стегном вниз-назад з загрібати постановкою і швидким і енергійним дотиком землі стопою (як би погладжуючи землю), і далі згинанням ноги під сідницею.

3. Виконати біг на місці з опорою руками об гімнастичну стінку або бар'єр, високо піднімаючи коліна. Стоячи в упорі, зберігати нахил вперед. Коліна піднімати до горизонтального положення стегна. Поєднувати максимальну частоту рухів з ритмічним диханням. Тривалість вправ 5, 10, 15 с.

4. Здійснювати руху зігнутими в ліктях руками як при бігу. Ноги разом або одна нога трохи попереду. Невеликий нахил тулуба вперед. Виконувати вільно, без напруги.

5. Виконати біг з високим підніманням стегна (на місці)

Стрибки у довжину — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються, хто далі стрибне, відштовхнувшись з-за певної лінії.

В програму спортивних змагань здебільшого входять стрибки в довжину з розбігу, хоча існує різновид стрибків у довжину з місця.

Стрибки з розбігу виконуються в спеціально підготовану яму з піском. Результат фіксується за віддаллю від лінії відштовхування до найближчого до неї відбитку тіла спортсмена в піску. Існує чотири взаємопов'язані фази стрибка: розбіг, відштовхування, політ і приземлення.

Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

· спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);

· біг на середні дистанції (800 та 1500 м)

· стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).

Біг на короткі дистанції є типовою швидкісною вправою, що характеризується виконанням короткочасної роботи максимальної потужності. Легкість і розкутість бігових рухів, що виконуються з великою амплітудою і частотою, є ознакою раціональної техніки.Біг на короткі дистанції складається зі старту, стартового розгону, бігу по дистанції та фінішу. Кожному з цих елементів властива своя техніка виконання.Правильний і своєчасний початок бігу – необхідна передумова успіху. На старті бігуни користуються стартовими колодками, які полегшують початок бігу і створюють твердість опори, що допомагає потужному відштовхуванню і впевненому початку бігу.

Фази бігу

• Старт

• Стартовий розбіг

• Біг по дистанції

• Фінішування

Стартовий розбіг ( або прискорення) називається подолання початкової ділянки дистанції після виходу із лінії старту. Перші 4-5 секунд учень набирає максимальну швидкість і поступово випрямляється.

Помилка: Якщо випрямитися відразу, то стартова швидкість «погаситься».

Біг по короткій дистанції біг відбувається на передній частині стопи. Стегно активно виноситься вперед, потім коліно випрямляється і нога ставиться на передню частину стопи.

Головне не втратити швидкість підчас бігу по дистанції

Фінішування:

Найбільш ефективні способи фінішування - це різкий нахил (кидок) грудьми вперед на останньому кроці дистанції або нахил вперед з поворотом боком, коли вперед виноситься плече (ривок плечем). Пробігати фініш потрібно на повній швидкості.