Кабінет фахівця (консультанта) інклюзивно-ресурсного центру практичного психолога

Стрес може бути хронічним?


      Стрес — це реакція організму на щось, що перевищує його можливості. Це реакція природна. Коли вона тимчасова, ми справляємося з подіями і далі продовжуємо спокійно жити. Але коли ми говоримо про воєнний стан, йде постійний вплив різноманітних факторів стресу на життя людей. Це може бути небезпечно, тому що наша психіка виснажується. Ми не можемо жити в постійному стресі, тому що перестаємо адекватно справлятися з життєвими викликами. Можна заробити психічні розлади широкого спектру — від депресії до більш серйозних захворювань.

Постійне споживання негативних новин теж небезпечне для психіки?

      Це стрес від інформації. Одна з рекомендацій, які дають кризові психологи, — врегулювати сприйняття інформаційного потоку. Тобто, зменшити його. Тому що новини будуть завжди, ми можемо лише не занурюватися в них з головою.

Чи є якісь неочевидні ознаки стресу? Як визначити ту межу, за якою можна говорити про психічний розлад?

      Це тонка межа, яку може визначити лише спеціаліст. Можна спостерігати певні зміни в поведінці людей через емоційні переживання — постійну тривогу чи страх за майбутнє. З’являється небажання щось робити, втрачається цікавість до життя. Людину починають мучити різноманітні думки, які можуть набути нав’язливої форми. Люди починають себе вести інакше з друзями, з колегами по роботі.

Чим послабити постійний стрес?

     Можна насправді рятуватися тим, що вам подобається. Для когось таким рятівним колом можуть бути солодощі, для когось — спорт або улюблена робота чи хобі, благодійність. Звичний короткотривалий стрес — це забіг-спринт на дистанцію. Перманентний стрес — це марафон. І для того, щоб його витримати, потрібно економити сили і мати певні ресурси.

Як їх накопичувати?

      Є чимало способів протидіяти стресу. Наприклад, є дієва модель подолання стресу, яка називається BASIC Ph — це абревіатура за першими літерами шести пунктів методики, придуманої ізраїльським професором, директором Центру попередження стресів Мулі Лаада. У кожного з нас є свої можливості й канали подолання стресу. Розкажу коротко про ці 6 каналів.

        Перша літера "B" — від "belief & values", тобто "віра і цінності". Це опора на віру — якщо ви людина релігійна, або на моральні цінності. Це те, що може підтримувати людину в моральному аспекті.

     "A" від "affect & emotion" — це вираження почуттів і емоцій. Тому що дуже часто люди закриваються і не показують, що з ними відбувається. Якщо хочеться плакати — поплачте, хочеться кричати — кричіть. Вивільняйте емоції, не накопичуйте їх в собі.

      "S" — "social" — це підтримка суспільства. Це відчуття себе частиною громади, спілкування з друзями і колегами, проговорювання з ними проблем і переживань. Ми суспільні створіння і потребуємо певної підтримки з боку спільноти.

     "I" — від "imagination" — це мрії та уява. Уявляємо майбутнє — яким воно складеться, коли все закінчиться. Я пропоную своїм клієнтам подумати про те, що перше вони будуть робити, коли закінчиться війна і ми отримаємо 

     "C" — від "cognition & thought" — логіка та знання. Потрібно мати певний план — як діяти і на що опиратися. Щось уже робити за графіком або мати готовий графік на майбутнє — це дуже важливо.

     І останнє — "Ph" — це фізична активність. Спорт, здорове харчування, нормальний сон. Це основні пункти. Якщо будете їх дотримуватися, матимете певну оборону від стресу.

Скільки ми можемо жити в стресі?

       Це індивідуально для кожного. Залежить від тих ресурсів, до яких людина має доступ і які накопичила. Насправді люди як біологічний вид існують вже 50 тисяч років. І еволюція запрограмувала нас на дуже великі стреси. Головне — не хвилюватися надмірно, піклуватися про себе, і ми переможемо!


ВПЛИВ ВІЙНИ.docx
АУТИЗМ 2022 дослідження.docx
21 березня день ДДД.docx
ДАУН на сайт Рекомендації.docx
Ознаки аутизму у дитини.docx
люди з аутизмом під час війни.docx
Чи говорити з дітьми про війну.docx
Рекомендації підчас війни.docx
Поради педагогам у кризовій ситуації.docx
як відволікти дитину підчас війни.docx