Кабінет фахівця (консультанта) інклюзивно-ресурсного центру 

вчителя-логопеда

Навчиться сам: 9 міфів про логопедію


Якщо дворічна дитина не говорить, батьки починають тривожитися. Однак, не всі звертаються до фахівців, адже не знають коли і кому вони допомагають. Розвінчуємо основні міфи про логопедію та розповідаємо, чим вона корисна й важлива. 

Міф 1: Логопеди допомагають виправити дефекти мови

Так, логопед допоможе тим, хто заїкається, шепелявить і не вимовляє “р”. Але цим його можливості не обмежуються.

Логопеди допоможуть впоратися з великим спектром мовних розладів і розладів шкільного навчання: апраксією, дисфагією, дислексією. Для цього вони застосовують різні прийоми — розвивають пізнавальні процеси, розширюють словниковий запас, працюють над постановкою звуків.

Міф 2: Дитина сама переросте проблеми з мовленням

Може й так, але краще не пускати на самоплив.

Порушення мови може бути маркером інших серйозніших розладів. Наприклад, діти з РАС не звертаються з промовою до дорослих у 2 роки — вони лише повторюють слова, але не адресують їх людям. Ці та інші ознаки краще не пропускати, а звертатися до фахівця.

Дитина може “перерости” проблеми з мовленням, але гірше від занять не стане. Тим більше спочатку логопед проводить діагностику, визначає рівень порушень і лише потім складає програму та графік занять.

Міф 3: Дитину потрібно перевіряти на наявність мовних розладів тільки після 5 років

Ні, це міф з “радянського” минулого. Потрібно звертатися раніше.

До 5 років мовлення дитини вже майже сформоване — логопеду легше виправити порушення в більш ранньому віці. Мовлення розвивається в декілька етапів, і на кожному є свої норми. У півроку дитина має лепетати, а близько року з’являються перші слова. Якщо батькам здається, що дитина відстає від норм, краще звернутися до логопеда. Він проведе діагностику, зрозуміє, наскільки порушення серйозне і чи потрібно з ним працювати.

Міф 4: Логопеди на заняттях тільки грають

Так, логопеди часто застосовують ігрові практики. Це пов’язано з віковими особливостями дошкільнят. У дошкільному віці гра — провідний вид діяльності. Це означає, що через гру дитина висловлює емоції, отримує знання, будує відносини. У житті дітей дошкільного віку гра займає більше місця, ніж будь-яка інша діяльність. Тому на заняттях дитина дзижчить, як бджілка, гуде як вантажівка, грається з ляльками — так вона втягується в роботу й освоює потрібні мовні навички.

Міф 5: Проблеми з мовленням у дітей від того, що батьки з ними “сюсюкають”

Швидше навпаки. Чим більше батьки “сюсюкають”, тим краще розвивається дитина.

Немовлята більше уваги приділяють “тонким”, високим голосам, перебільшеним вираженням жестів та міміки. Дітям до року важливіші ритм, часте повторення одних і тих же слів. Це допомагає дітям розрізняти людей, об’єкти, запам’ятовувати явища навколишнього світу.

Міф 6: Діти погано говорять, тому що не стараються

Ні. Діти завжди стараються, але іноді “економлять” на звуках.

Міф 7: Логопед працює виключно з дітьми

Ні. Логопед допомагає дорослим усунути дефекти мовлення або відновитися після травм і хвороб.

Усунути дефекти мовлення у дорослого складніше, ніж у дитини. Це пов’язано з тим, що мовлення вже не пластичне. Але користь від занять все одно є.

При реабілітації після інсультів і травм логопед працює разом з іншими спеціалістами. Статистика показує, що заняття з логопедом допомагають відновити мову після інсультів.

Міф 8: У хлопчиків більше проблем з мовленням, тому що вони розвиваються пізніше

Це не зовсім так. У хлопчиків є більший ризик пізнього мовного розвитку, але в іншому вони розвиваються так само, як дівчатка.

Дослідження показують, що у хлопчиків частіше, ніж у дівчаток, зустрічаються затримки в мовному розвитку — це доведено для дітей трьох і семи років. Поки що дослідникам не вдається з1ясувати точну причину.

Однак це не означає, що з хлопчиками потрібно більше або навпаки менше займатися. Діти обох статей мають право на увагу з боку дорослих. Якщо здається, що дитина відстає від вікових норм, то варто звернутися до спеціаліста.

Міф 9: Логопедія взагалі неефективна

Ні. Цей міф виник через некоректно проведене дослідження.

У 2000 році у Великобританії провели дослідження: частина дітей з мовними порушеннями займалася з логопедом, частина не зверталась до спеціаліста. Через рік діти з першої групи говорили не краще за дітей з
другої групи. Дослідники зробили висновок, що заняття з логопедом неефективні.

Але дослідники припустилися помилки — діти з першої групи займалися менш як годину на тиждень. Цього мало, тому й ефективності дослідники не виявили.


РУБРИКА

«ВИ ЗАПИТУЄТЕ – ЛОГОПЕД ВІДПОВІДАЄ»


Чи повинна дитина в 3 роки правильно вимовляти всі звуки?

Трирічна дитина ще не повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, проте має чути правильну чітку вимову від дорослих, але в жодному разі не «сюсюкання».

Коли звертатися до вчителя-логопеда, якщо у дитини порушена звуковимова?/Чи може дитина сама «виговоритися»?

Якщо дитині минуло 4 роки, а вона не вимовляє основні групи звуків, то думка, що дитина «виговориться» є хибною. Слід якомога швидше звернутись до фахівців.


Логопед синдром Дауна.pptx

Мовлення дітей раннього віку

Мовлення дітей раннього віку розвивається в таких напрямах:

На першому етапі продовжується розвиток розуміння мови, на другому – збагачується словниковий запас, розвивається активне мовлення.

      Перший рік життя належить до підготовчого періоду, всередині якого виділяються три етапи.

         Перший етап – 1 міс. – 5–6 міс. – з провідною діяльністю – емоційне спілкування дитини з дорослим. Він характеризується появою перших перед мовленнєвих реакцій. Починаючи з крику, перших мимовільних звуків, до 5–6 міс. з’являється белькіт, який є найбільшим складним голосовим утвором цього періоду. Він готує мовленнєвий апарат до вимови звуків, складів і слів, сприяє розвитку фонематичного слуху.

На другому етапі підготовчого періоду (6-12 міс.) з’являється новий тип спілкування дорослих і дитини – спілкування на основі розуміння мовлення дорослих. Слово набуває для дитини значення умовного подразника. Отже, дитина навчається розуміти, що кожен предмет, дія, властивість мають свою назву. З психологічного боку, розвиток розуміння мовлення у дітей допомагає встановлювати зв’язки між словами, які вони промовляють, і предметами чи діями.

         Третій етап підготовчого періоду (10-12 місяців – другий рік життя) характеризується розвитком самостійного мовлення, появою перших слів.

         Таким чином, на кінець першого року життя дитина добре розуміє не тільки окремі фрази, а й цілі речення у мовленні дорослих, відтворює відповідно до словесних подразників дії і рухи. Слово дорослого починає регулювати поведінку дитини. У словнику однорічної дитини налічується в середньому 10-15 слів.

         Другий рік життя – це період інтенсивного і швидкого розвитку мовлення дітей. На початку другого року життя дитина починає швидко встановлювати зв’язок між словом і предметом, відбувається подальше розуміння мовлення дорослих. Поступово розуміння мовлення виходить за межі конкретної побутової ситуації.

У другому півріччі дитина починає розуміти слова, що означають стать і вік людини, назви предметів, живі і неживі об’єкти, назви кімнат житла, де перебуває дитина. Розуміння мовлення розвивають потішки, віршики, забавлянки.

Саме на другому році життя відбувається формування однієї з основних особливостей другої сигнальної системи – узагальнення. На кінець другого року життя з’являється узагальнення на основі загальних ознак, незалежно від величини, кольору, форми предмета.

У цьому віці формується, хоча і нерівномірно, активний словник дитини. Якщо на початку другого року життя у дитини з’явилося близько 20 слів і вона користується емоційно-жестовим мовленням, то на кінець року активний словник дитини складає близько 300 слів, і назва предмета набуває важливого змісту. Активний словник стає основним засобом спілкування малюка.

     На третьому році життя мовлення дітей розвивається дуже швидко і за такими напрямками:  розуміння мовлення дорослих; оволодіння словником; удосконалення звуковимови; засвоєння граматичної будови мовлення; розвиток діалогічного мовлення.

Розуміння мовлення дорослого дитиною зростає за обсягом і якісно змінюється. Дитина полюбляє слухати мову дорослого, віршики, казки. У другому півріччі дітям доступне розуміння художніх творів без використання наочності. На основі розуміння мовлення дитина починає робити перші самостійні висновки та узагальнення.

Картки ДОМАНА.docx
Поради для батьків дітей з аутизмом.docx