Кримка розкинулось у мальовничій долині річки Кодими, в зелені вишневих садів і запасних акацій. Виникла Кримка в першій половині XVII століття, проте перша письмова згадка про неї зафіксована лише в 1792 році.

         Перший навчальний заклад з’явився в селі в 1857 році – церковно – парафіяльна школа. Тоді в школі навчалося лише 12 хлопчиків. Заняття проводилися в церковній сторожці за грубо збитими столами та ослонами. Основним  підручником для читання був «Псалтирь». Паперу  тоді також не було. Користувалися грифельними дошками. Заняття вів сільський дяк – єдиний, крім священика, грамотний на село. Та  з кожним роком кількість учнів в школі, хоч і повільно, зростала. В  1882 році ,через 25 років після відкриття школи кількість учнів становила біля п’ятидесяти . Серед   них тоді було 11 дівчаток.

               В 1895 році при допомозі прогресивних лікарів Балтського повітового земства в Кримці було відкрито перші в сільській місцевості на всю південну частину Кам’янець – Подільської губернії дитячий садок.

           Церковна сторожка виявилася занадто тісною для зрослої кількості учнів. Тому на пропозицію священника було придбано звичайну селянську хату, яку обладнали під школу. Лише в самому кінці ХІХ ст. в Кримківській церковно – парафіяльній школі вперше почали використовуватися підручники:  арифметика, «Родная речь».

          В 1900 році на кошти сільської громади в селі побудовано цегляне приміщення церковно – приходської школи. Вже тоді в школі навчалося 60 учнів. Було три групи ,але, як і раніше , працював з ними один вчитель.

      В 1906 році  в Кримці було відкрито земську двокомплектну школу з чотирирічним терміном навчання, з 50-ти учнівським контингентом  та двома вчителями. В земській школі вивчали: закон Божий, арифметику, письмо, читання, а при наявності вчителя – музику і хоровий спів. В програмі пояснювального читання учні отримували відомості з історії, географії, природознавства. Кримська двокомплектна школа земська школа тривалий час була єдиною в селах Богопільської волості.

         В роки Першої Світової війни кількість учнів в земській школі різко зменшилася. В зв’язку  з мобілізацією батьків  на війну діти почали підміняти їх в домашньому господарстві, а після революційних подій 1917 р. та в роки громадянської війни школа ледве животіла.

          Після закінчення громадянської війни та остаточного встановлення Радянської влади на Первомайщині і аж до 1933 року Кримківська школа, як і всі школи на Україні, зазнала цілого ряду організаційно-структурних перебудов. З самого початку вона називалася школою першого ступеня з п’ятирічним терміном навчання. Потім її називали трудовою політехнічною школою соцвиху І ступеня, потім – школою селянської молоді І –ІІ ст. Нарешті, вона здобула статус неповної середньої школи (НСШ) з семирічним терміном навчання. В  1926 році,набагато раніше,ніж в в оточуючих селах в Кримці з’явився   5-й клас. В 1928 році школа мала вже й 7 – й клас. В 1929 році приміщення колишньої церковно – парафіяльної школи передано під сільбуд.

     В 1936 році Кримська школа стала середньою. Директором школи було призначено Володимира Степановича Моргуненка. Це була перша середня школа  в селах Первомайського району, яка до початку війни зробила три випуски десятикласників. Це з них, та з тих хто  перед війною закінчили  8 чи 9  класів, в роки німецько - румунської окупації формувалася підпільна молодіжна організація «Партизанська іскра» .

        «Партизанська іскра» керована колишнім директором школи В.С.Моргуненко, вписала героїчну сторінку в історію школи, прославила її. Володимир  Степанович Моргуненко, Парфентій Гречаний, Даша Дяченко ,Іван Белічков, Володимир Білоус, Михайло Чернявський, Поліна Попик, Володимир Златоуст, Михайло Кравець, Олександр Кучер, Іван Герасименко, Тамара Холод, Юхим Ющенко, Юрій Ісаченко – це неповний перелік героїв підпільної організації ,імена яких навіки закарбовані в пам’яті людській .

         В березні 1944 року Кримка була визволена від окупації. Незабаром розпочала працювати і школа. Перший післявоєнний випуск десятикласників Кримської СШ здійснено в 1947році.

           1 вересні 1964 року Кримська СШ  справила новосілля. Діти отримали нове приміщення з просторими класами, кабінетами, майстернями, спортивним залом. На урочистій ліній був зачитана постанова  Ради Міністрів України про присвоєння Кримській СШ імені «Партизанської іскри».

В 1965 році з ініціативи Міністра освіти А.Г.Бондарь на місці розстрілу підпільників – іскрівців було посаджено парк на площі 5 гектарів, який найменували парк «Дружба».

          30 вересня  1966 року школу було нагороджено орденом «Знак Пошани», а через кілька тижнів перший секретар Миколаївського обкому партії Г.Т.Покльовкін в урочистій обстановці прикріпив орден до прапора школи.

          Та історія Кримківської ордена «Знак Пошани»  загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. Партизанської іскри на цьому не закінчується. Вона продовжує творитися. Змінюватимуться вчителі, керівники школи, покоління учнів, зазнають зміни  і підходи  до вирішення проблем навчання , виховання та системи освіти. І в майбутньому , як і сьогодні, ці проблеми вирішуватимуть вчителі – як основна фігура в школі.

В 2022 р., в зв'язку з реформою освіти,  школа була перейменована в Кримківську гімназію. В 2023 р. - Кримківський ліцей.

Школа славиться людьми, що стояли у витоків і, які віддали їй свій талант, організаторські здібності. В різні роки школою керували:

Кравцов  Лука  Костянтинович               (1910-1920 р.р.)

Поліщук  Іван  Кирилович                       (1920-1927 р.р.)

Ісаченко  Іван  Гаврилович                      (1927-1936 р.р.)

Моргуненко  Володимир  степанович    (1936-1943 р.р.)

Нечаївський  Анатолій  Федорович       (1944-1946 р.р.)

Коломієць  Петро Федотович                 (1946-1953 р.р.)

Півень  Миколо  Акимович                    (1953-1954 р.р.)

Веровенко  Григорій  Архипович          (1954-1955 р.р.)

Нерубащенко  Федір  Пантелейович     (1955- 1956 р.р.)

Лозян  Григорій  Іванович                      (1956-1957 р.р.)

Степанов  Олексій  Васильович            (1957-1961р.р.)

Моргуненко  Олена  Володимирівна    (1961-1963 р.р.) – дочка  Героя  Радянського Союзу  В.С.Моргуненка,  вчитель  історії  за  фахом,  все  своє  життя  присвятила вихованню  молоді  на  традиціях  «Партизанської іскри».

Непомящий  Андрій  Сергійович         (1963-1967 р.р.) – талановитий  педагог,  мудрий керівник  і  наставник;  на  його  плечі  лягло будівництво  нової  школи.  В  період його  керівництва  школі  було  присвоєно  ім'я  « Партизанської іскри» та вручено орден «Знак Пошани».

Ковальчук  Микола  Силович              (1967 -1969р.р.) – особливу увагу приділяв духовному зростанню молодого покоління, відомий краєзнавець.

Фіщенко  Іван  Іванович                       (1969 -1999 р.р.) – вчитель – методист, відмінник народної освіти України. За рівнем організаторських та творчих здібностей це людина, яка вміє визначити пріоритетні напрями розвитку школи. Однією з проблем школи стало збереження для нащадків славної історії села та школи. Учні та вчителі з ентузіазмом підхопили цю ідею, результатом якої стала участь школи у Всесоюзній та Республіканській виставках народного господарства з теми « Виховання на традиціях Партизанської іскри».

Березніцька Людмила Олексіївна (1999 - 2012 р.р.) Характерною рисою її діяльності є цілеспрямованість, висока вимогливість, принциповість та здатність оперативно вирішувати питання організації навчально – виховного процесу.     
Малина Світлана Леонідівна (2012-2016)

Поліщук Тетяна Володимирівна (2016- )