СТОП - БУЛІНГ!

В перекладі з англійської термін “bullying” означає залякування, цькування або агресивне переслідування однієї людини іншими. Мета такої поведінки - самоствердитися за рахунок когось, заслужити авторитет в класі, підкорити іншу особистість своїм власним інтересам.

Це явище все більше поширюється як в Україні, так і в світі. Спеціалісти пояснюють це тим, що насильницька модель поведінки, яку нам активно пропагує телебачення та інтернет, набуває все більшої популярності. В Україні із проявами булінгу стикаються 8 із 10 дітей- в загальному рейтингу країн Європи за рівнем проявів агресії підлітків ми посідаємо четверте місце.

Цькування може тривати доти, доки жертва булінгу не буде остаточно розчавлена своїми образниками. При цьому під час проведення заходів я помітила, що більшість агресорів навіть не усвідомлює, що вони виступають в ролі булерів. Зі слів таких дітей вони просто жартують і намагаються таким чином завоювати собі друзів. Також з власного досвіду можу зробити висновок, що діти, які потерпають від насильства, схильні замовчувати факти цькування, але коли з ними починаєш говорити на цю тему, вони відкриваються і зізнаються в тому, що відносно них вчиняли насильство.

Вважаю, що головним в профілактиці булінгу є робота з батьками та сім’єю. Якщо в родині існує насильство, то дитина наслідує стиль поведінки. Гіперопіка та авторитарний стиль виховання теж впливають на те, що дитина стає або жертвою, або переслідувачем.

Підсумовуючи все вищесказане, можу сказати, що проведення антибулінгового уроку є як ніколи актуальним, а профілактичні заходи в школах повинні проводитися на регулярній основі.

https://www.facebook.com/tskuvannia

#IV_НАЦІОНАЛЬНИЙ_АНТИБУЛІНГОВИЙ_УРОК від ГО "Не_Цькуй"!

29.09.2023

АКЦІЯ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

Будь-яке насильство не може бути провиною постраждалого/-ї — відповідальність за нього лежить цілковито на кривднику/-ці. Але у ситуації, коли насильство вже відбувається, певна поведінка може допомогти уникнути більш важких наслідків і убезпечити постраждалого/у та його/її близьких. Зібрали поради нижче:

за можливості ізолюйте від кривдника себе та дітей, якщо вони у вас є; максимально обмежте спілкування, особливо наодинці;

не йдіть на конфлікт, не відповідайте агресією на агресію, навіть якщо поведінка кривдника вас на це провокує;

за можливості у напружені моменти не залишайтеся у закритому приміщенні з кривдником; вийдіть на вулицю: є ймовірність, що відкритий простір та можливі свідки злякають аб'юзера;

не з'ясовуйте стосунки, якщо агресор перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, роздратований;

якщо поведінка людини починає вас лякати, запросіть в гості довірену особу, аби не залишатися наодинці з кривдником, та поясніть ситуацію;

тримайте вдома контакти місцевих служб невідкладної допомоги: лікаря/-ки, що живе неподалік, дільничного/-ї поліцейського/-ї.

Звернутися можна також за такими контактами:

15 47 — Урядова гаряча лінія;

116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного) — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.

Про вебінар «Ключові навички дітей

шкільного віку у воєнні часи.

Як навчити дітей безпечної

поведінки в інтернеті»

Інформуємо, що команда проєкту #stop_sexтинг запрошує педагогічних працівників на серію освітніх онлайн заходів «Ключові онлайн-навички дітей шкільного віку у воєнні часи. Як навчити дітей безпечної поведінки в інтернеті». Освітні заходи та методичні матеріали розроблені окремо для вчителів молодшої, середньої та старшої школи.

         Під час вебінарів відбудеться презентація нових уроків «Онлайн-загрози в час війни: як захистити себе?». Ці уроки про: ризики, на які можна натрапити в онлайн-просторі в час війни, у тому числі й про спілкування зі зловмисниками; контент в мережі, який не можна публікувати в час війни дорослим та дітям; основні правила безпечної поведінки в інтернеті у воєнний час; куди звертатися за допомогою щодо ризиків онлайн.

         Усі уроки будуть у вільному доступі на сайті після презентації на вебінарі https://stop-sexting.in.ua/category/materials/.

         Вебінари відбудуться в YouTube за посиланнями:

   • Вебінар про урок для учнів молодшої школи (1-4 класи) відбудеться 18 листопада 2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/i5_59dM85wU;  

   • Вебінар про урок для учнів середньої школи (5-8 класи) відбудеться 25 листопада  2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/amWdK6JO7T8;

   • Вебінар про урок для учнів старшої школи 9-11 класи відбудеться 02 грудня 2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/eHzjtoQniKI .

     Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/3Tm83LuZ9CBhog2F6.  

Деталі для отримання сертифіката про підвищення кваліфікації за посиланням: https://edway.in.ua/uk/mpk/454/detail/.

16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.

Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших людей на власні думки, погляди, цінності, смаки.

 Поділ людей на толерантних та інтолерантних (нетолерантних) є досить умовним, тому що кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і не толерантні вчинки. Але саме здатність поводитись толерантно є запорукою успішного спілкування. Толерантна людина:

• Добре співпрацює з іншими;

• Поважає людську гідність та індивідуальність;

• Сприймає інших такими, які вони є;

• Здатна поставити себе на місце іншої людини;

• Визнає різноманітність та рівність усіх членів суспільства;

• Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки;

• Відмовляється від домінування й насильства.

Толерантна особистість не ділить світ на чорне та біле. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору. Ще однією рисою такої людини є почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитись до інших.

Якщо вам цікаво дізнатися свій рівень толерантності, пропоную пройти тест. 

Спокій дитини в укритті

 Дитина в укритті без нас. Практичне. Давайте разом подумаємо, що ще можемо зробити для спокою наших дітей, коли вони не поруч із нами. Сьогодні узнала одразу про дві подібні історії. Діти з дитячого садочку під час тривоги знаходяться в укритті. Там немає світла. Діти плачуть від страху, дорослі, чи не знають, як заспокоїти дітей, як їх зайняти, чи самі розгублені. Дитина приходить додому - у неї істерика.

Я не буду коментувати підготовку укриттів, роль дорослого і те, що дорослим поруч з дітьми важливо робити. (Спасибі тим дорослим - вихователям, вчителям, які кожного дня роблять подвиги заради спокою і безпеки наших дітей)

Якщо дитина маленька, у неї немає телефону і немає можливості включити ліхтарик в телефоні - важливо підготувати для неї ліхтарик, можливо, лед-свічку, іграшку, щоб світилась в темряві. Гірлянди, новорічні ліхтарики на батарейках.  Навчити її включати та виключати. (Сказати, що нічого страшного, якщо щось загубиться чи зламається)

Дати з собою іграшку, яку можна прикріпити до одягу (як брелок), чи яку можливо було б обнімати, можливо, яка б була на ліпучках, кріпилась би на гудзик. Можливо, браслет.

Якщо це можливо, дати пляшку - з водою - по типу спортивної пляшки - поїлки.

Дати поп-іт, чи безпечну жмакалку.

Ми дома з дітьми звертаємо увагу на

ЗНАННЯ - що може - буде відбуватися, чому ми йдемо в укриття, можливо, разом слухаємо - дивимось пісню - руханку  "Крокуй до укриття".

ЕМОЦІЇ - Даємо підтримку в емоціях - (це дуже неприємно, це справді, страшно, особливо, коли темно. Я б точно злякалась - ти така/такий молодець, так мужньо тримаєшся. А що ти робив?....)

ДІЇ - а знаєш, що можна робити, коли (страшно, темно, сумно).

І разом співаємо, читаємо вірші, граємо в ігри, які б діти могли відтворити без нас, робимо вправи - вчимо робити потягушки, щоб знімати спазм м'язів, робити прості дихальні практики (найпростіша - кит: скласти ручки в кулачки, і робити гучний видих через отвір, пальчики: ручки в кулачках - вдих, стискаємо ще сильніше кулачком,видих - розпрямляємо великий пальчик, вдих - кулачки крім великого пальця стиснуті - видих, розпрямляємо вказівний пальчик і так всі пальці

Створюємо ритуали близькості -

Цілуємо в долоньку і просимо, щоб дитина прикладала долоньку,якщо буде скучати за нами, до щічки, до животика... (Ця ідея з книги "поцілунок в долонці)

Даємо послухати своє серце і перекладаємо ручку на сердце дитини. Сердце завжди каже "люб-лю"

Торкаємося "кнопочок" любові (вигадуємо, де на тілі місця, де у нас "скарби любові". (Долоньку, плече, лікоть) Дитина сама може торкнутись до цієї кнопочки)

В коментарі прекрасну ідею розповіли - вранці малювати на ручці один одному сердечко чи сонечко, щоб можна було торкнутись.

Звичайно, увагу дітей, напругу дітей важливо скеровувати.

І для вихователей - вчителів є і онлайн курси, і дописи та розробки з іграми, в які можна грати в укритті. Якщо буде потрібно, викладу в коментарі, те що робила я і колеги.

Діти, у яких є телефони, не мають звикати до того, що вони при дискомфорті та небезпеці тільки користуються телефонами - іграми, передивлянням відео. Це створює непродуктивну звичку. Нам важливо було б змінювати, перемикати активності.

Коли дитина повертається додому - це, на жаль, нормально, якщо вона буде перезбуджена, якщо у маленької дитини буде істерика. Вона так робить "видих" всієї напруги. Намагається його зробити "в нас". Вона зможе стабілізуватись, завдяки нашій стійкості, спокійному диханню, розумінню, що з нею відбувається.

Дитина може ходити за нами хвостиком, намагатись "вжатись, втиснутись" в нас- і якщо у дорослих є сили, було б прекрасно дитину потримати біля серця, обійняти, створити наче кенгурятці гаманець.

Якщо дитина завмирає - ми спонукаємо її до дій, може, вона зможе з нами робити вечерю.

Я нам всім так бажаю сил, щоб ми могли вмістити в себе все цеОбіймаю, 

Родино як хочу для нас всіх безпеки і Перемоги

@Світлана Ройз

Прочитайте дітям казку.

Обговоріть після прослуховування.

Питання до дітей: 

Про що ця казка? Чому вона нас вчить? Як нам може знадобитися те, про що говориться в казці?

Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні, як війна, сприяють збільшенню випадків домашнього насильства.

Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії – жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.

Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.

У разі виникнення домашнього насильства здобувачі освіти та їх батьки можуть звернутися:

1. До Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства.

2. На Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.

3. До безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;

4. До національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).