Практичний психолог ліцею "Крила України" Юлія Білова 09.05.2025 провела діагностичну роботу в формі спостереження з дітьми 2-Б класу для виявлення особливостей розвитку пізнавальної сфери, особистісних характеристик та індивідуально-типологічних особливостей.
Вправи зі зниження рівня стресу та відновлення ментального здоров'я з учнями 7-В класу в рамках проведення тижня психології.
Як зберегти психічне здоров'я під час війни - топ-8 порад психолога
Ви зараз здивуєтесь, але під час тривалого стресу, яким наразі є війна в Україні, психологи радять дотримуватися… режиму харчування. Кажуть, що перший і основний рубіж нашої особистої оборони під час війни - це тіло. Адже як-то кажуть, в здоровому тілі - здоровий дух!
Як зберегти психічне здоров'я під час війни?
Насправді пояснюється це дуже просто і логічно: під час стресу наше тіло виробляє гормони стресу, а якщо це триває довго, наш організм отримує просто токсичне отруєння цими гормонами. Як наслідок, людина може отримати загострення хронічних хвороб, нові хвороби або навіть розпад особистості та абсолютно незворотні проблеми зі здоров’ям.
Тож в першій частині статті розповім про необхідні для нашого тіла процедури, а в другій частині зосередимось на порадах щодо психіки та емоцій.
Тож, по-перше, якою має бути турбота про тіло?
Тривалість сну
Перше, на що ми звертаємо увагу - на кількість і тривалість сну. Найбільш красномовний показник, що у нас розсипається здоров'я, а психіка скоро почне руйнуватися, це коли ми дуже мало спимо і страждаємо від безсоння. Науковці кажуть, що 4-5 годин глибокого сну і 2-3 години неглибокого потрібні організму щодня. Якщо людина дотримується такого режиму, то кілька місяців вона може жити без якихось відхилень та негараздів зі здоров'ям. Отже, треба старатись, щоби ваш сон був 7-9 годин на добу.
Якість сну
Важлива не тільки кількість сну, але і якість. Обов'язково потрібно спати на горизонтальній рівній поверхні і в теплі. В холодних приміщеннях, бомбосховищах, тощо, потрібно класти на постіль грілки або звичайні пластикові пляшки з теплою водою. Якщо є можливість, подбайте про рівну поверхню вашого ліжка, тому що під час сну сидячи або напівсидячи хребет і все тіло отримує додаткове навантаження, і організм не відпочиває повноцінно.
Заспокійливі ліки
Якщо є порушення сну і людина не може спати, треба обов'язково приймати заспокійливі препарати! В іншому разі негаразди з психічним і фізичним здоров'ям почнуться вже через 1-2 місяці. Можна починати з того, щоб пити заспокійливі природного походження (Персен, Новопассіт, валерьянка, пустирник, тощо), але є дуже важлива умова: приймати ці ліки треба 3-4 тижня підряд без перерви.
Навіщо? Тут важливу роль відіграє фізіологічна складова нашого організму. У нас є два типа нервової системи: симпатична і парасимпатична. Остання, парасимпатична нервова система, від тривалого стресу і тривоги активізується і не виключається. Тому, щоби її пригнітити, треба доволі довгий час пити препарати, що сприяють роботі парасимпатичної нервової системи, яка в свою чергу відповідає за розслаблення.
Важливо: обов’язково проконсультуйтесь з лікарем, які ліки підходять саме вам, якщо ви вживаєте інші препарати.
Обмеження деяких продуктів
Необхідно обмежити вживання кави, чорного і зеленого чаю, адже вони збуджують симпатичну нервову систему, що лише посилює токсичну дію стресу.
Важливо: потрібно обмежити алкоголь. Не дарма під час комендантської години часто забороняють продаж алкоголю. Пояснюється це не лише міркуваннями етики та безпеки поведінки людини, але і збереженням здоров'я. Адже незважаючи на свою седативну (заспокійливу) дію, алкоголь - поганий транквілізатор, тому що він - депресант. Люди, які часто випивають, з часом стають депресивними, бачать свій теперішній і майбутній час в негативних тонах, у них зростає дратівливість. Отже, “лікуватися” алкоголем і знімати стрес - це прямий шлях до депресії, не кажучи вже про ризик отримати алкогольну залежність.
Режим харчування
В стресових умовах напрочуд важливо слідкувати за харчуванням - воно має бути максимально регулярним. Адже люди під час стресу часто забувають про те, що потрібно поїсти, і не відчувають апетиту або навіть голоду. Тому, якщо це можливо, обов'язково забезпечте себе регулярним харчуванням три-чотири рази на день. Харчуватись краще за звичним режимом, тобто - в приблизно один і той самий час, як ви це робили раніше. Справа в тому, що наш організм так налаштований, що швидко звикає до циклічної системи, тому чим більше у нас повторюваних дій, тим менше сил наше тіло витрачає на них і, відповідно, має більше енергії та життєздатності.
Тепла їжа
Наступна вкрай важлива умова: тепла іжа. Якщо людина знаходиться в неопалюваному приміщенні або не може готувати їжу через відсутність газу, тоді треба пити гарячу воду або легкий чай. Адже наш організм дуже сильно виснажується, втрачає імунітет і сили, якщо немає теплої їжі. Пояснюється це тим, що наша травна система витрачає багато сил на перетравлення їжі “всухомятку”. Тому, навіть якщо ви харчуєтесь так званим сухпайком і бутербродами, цю їжу обов'язково потрібно споживати з гарячою водою.
Другий і не менш важливий рубіж оборони нашої психіки під час війни - це інформаційний і емоційний контроль. Ось тут можна почитати про це детальніше.
Інформаційний контроль
В чому суть інформаційного контролю? Під час війни просто необхідний контроль за думками і споживанням інформації, як би це важко не було зробити. Справа в тому, що психіка налаштована так - ми підсвідомо сприймаємо інформацію про небезпеку так, ніби це відбувається з нами, і починаємо переживати стрес. Наше тіло буквалько каже нам “тікай, біжи, борись”, задля чого починає виробляти гормони стресу. А ось при тривалому перенасиченні негативною інформацією в нашому тілі цих гормонів стає так багато, що організм починає руйнуватись.
Тому будь-ласка обмежте цілодобове читання і обговорення новин про війну, перегляди пабліків з шокуючою інформацією!
Емоційний контроль
При надмірному навантаженні на нашу психіку та емоції, яким є війна, необхідно здійснювати певний контроль за самопочуттям. По-перше, потрібно звернути увагу, які саме емоції і як часто ви переживаєте. Адже при деяких ознаках вам просто необхідно буде звернутись до спеціаліста, щоби не отримати значущі небезпечні розладі на кшталт ПТСР або психічних захворювань. По-друге,важливо обмежити підживлення своїх негативних емоцій, тобто, наприклад, якщо ви переживаєте неймовірну паніку або розпач, коли читаєте новини про війну, просто життєво необхідно припинити читати їх часто.
Бережіть себе
Енергія — це внутрішній ресурс, який допомагає нам діяти й повноцінно жити. Але отримуємо ми її через наш спосіб життя.
Тому у Всесвітній день психічного здоров'я хочемо нагадати про найефективніші способи підвищення рівня життєвої енергії.
Піклуйтеся про своє тіло та розум, і енергії вистачить для будь-яких викликів!
Правила роботи з тривожними дітьми
-уникайте змагань і будь-яких видів робіт, які потребують від дитини швидких дій;
-не порівнюйте дитину з іншими;
-частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію;
-сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала, за що;
-частіше звертайтеся до дитини на ім'я;
-демонструйте зразки упевненої поведінки, будьте прикладом дитині у всьому;
-ураховуйте можливості дитини, не вимагайте від неї того, чого вона не може виконати. Якщо дитині щось дається складно — допоможіть їй і підтримайте її, а при досягненні найменшого успіху не забудьте похвалити;
-постійно зміцнюйте у дитини впевненість у собі, у своїх силах і можливостях;
-будьте послідовними у вихованні дитини — не забороняйте їй без жодних причин того, що ви дозволяли раніше;
-намагайтеся робити дитині якнайменше зауважень;
-уникайте покарань наскільки це можливо;
-не принижуйте дитину, караючи її;
-спілкуючись із дитиною, не підривайте авторитет інших значимих для неї людей — мами, тата, вихователя, друзів. Скажімо, не можна говорити дитині: «Багато ваші вихова¬телі розуміють!», «Бабусю ліпше не слухай!» тощо;
-довіряйте дитині, будьте з нею чесним і щирим, приймайте її такою, якою вона є.
В перекладі з англійської термін “bullying” означає залякування, цькування або агресивне переслідування однієї людини іншими. Мета такої поведінки - самоствердитися за рахунок когось, заслужити авторитет в класі, підкорити іншу особистість своїм власним інтересам.
Це явище все більше поширюється як в Україні, так і в світі. Спеціалісти пояснюють це тим, що насильницька модель поведінки, яку нам активно пропагує телебачення та інтернет, набуває все більшої популярності. В Україні із проявами булінгу стикаються 8 із 10 дітей- в загальному рейтингу країн Європи за рівнем проявів агресії підлітків ми посідаємо четверте місце.
Цькування може тривати доти, доки жертва булінгу не буде остаточно розчавлена своїми образниками. При цьому під час проведення заходів я помітила, що більшість агресорів навіть не усвідомлює, що вони виступають в ролі булерів. Зі слів таких дітей вони просто жартують і намагаються таким чином завоювати собі друзів. Також з власного досвіду можу зробити висновок, що діти, які потерпають від насильства, схильні замовчувати факти цькування, але коли з ними починаєш говорити на цю тему, вони відкриваються і зізнаються в тому, що відносно них вчиняли насильство.
Вважаю, що головним в профілактиці булінгу є робота з батьками та сім’єю. Якщо в родині існує насильство, то дитина наслідує стиль поведінки. Гіперопіка та авторитарний стиль виховання теж впливають на те, що дитина стає або жертвою, або переслідувачем.
Підсумовуючи все вищесказане, можу сказати, що проведення антибулінгового уроку є як ніколи актуальним, а профілактичні заходи в школах повинні проводитися на регулярній основі.
https://www.facebook.com/tskuvannia
#IV_НАЦІОНАЛЬНИЙ_АНТИБУЛІНГОВИЙ_УРОК від ГО "Не_Цькуй"!
29.09.2023
План Практичного психолога ліцею "Крила України" Кудлатової Ірини Вікторівни
Будь-яке насильство не може бути провиною постраждалого/-ї — відповідальність за нього лежить цілковито на кривднику/-ці. Але у ситуації, коли насильство вже відбувається, певна поведінка може допомогти уникнути більш важких наслідків і убезпечити постраждалого/у та його/її близьких. Зібрали поради нижче:
за можливості ізолюйте від кривдника себе та дітей, якщо вони у вас є; максимально обмежте спілкування, особливо наодинці;
не йдіть на конфлікт, не відповідайте агресією на агресію, навіть якщо поведінка кривдника вас на це провокує;
за можливості у напружені моменти не залишайтеся у закритому приміщенні з кривдником; вийдіть на вулицю: є ймовірність, що відкритий простір та можливі свідки злякають аб'юзера;
не з'ясовуйте стосунки, якщо агресор перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, роздратований;
якщо поведінка людини починає вас лякати, запросіть в гості довірену особу, аби не залишатися наодинці з кривдником, та поясніть ситуацію;
тримайте вдома контакти місцевих служб невідкладної допомоги: лікаря/-ки, що живе неподалік, дільничного/-ї поліцейського/-ї.
Звернутися можна також за такими контактами:
15 47 — Урядова гаряча лінія;
116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного) — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
Про вебінар «Ключові навички дітей
шкільного віку у воєнні часи.
Як навчити дітей безпечної
поведінки в інтернеті»
Інформуємо, що команда проєкту #stop_sexтинг запрошує педагогічних працівників на серію освітніх онлайн заходів «Ключові онлайн-навички дітей шкільного віку у воєнні часи. Як навчити дітей безпечної поведінки в інтернеті». Освітні заходи та методичні матеріали розроблені окремо для вчителів молодшої, середньої та старшої школи.
Під час вебінарів відбудеться презентація нових уроків «Онлайн-загрози в час війни: як захистити себе?». Ці уроки про: ризики, на які можна натрапити в онлайн-просторі в час війни, у тому числі й про спілкування зі зловмисниками; контент в мережі, який не можна публікувати в час війни дорослим та дітям; основні правила безпечної поведінки в інтернеті у воєнний час; куди звертатися за допомогою щодо ризиків онлайн.
Усі уроки будуть у вільному доступі на сайті після презентації на вебінарі https://stop-sexting.in.ua/category/materials/.
Вебінари відбудуться в YouTube за посиланнями:
• Вебінар про урок для учнів молодшої школи (1-4 класи) відбудеться 18 листопада 2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/i5_59dM85wU;
• Вебінар про урок для учнів середньої школи (5-8 класи) відбудеться 25 листопада 2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/amWdK6JO7T8;
• Вебінар про урок для учнів старшої школи 9-11 класи відбудеться 02 грудня 2022 року (п’ятниця) о 15:00 за посиланням: https://youtu.be/eHzjtoQniKI .
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/3Tm83LuZ9CBhog2F6.
Деталі для отримання сертифіката про підвищення кваліфікації за посиланням: https://edway.in.ua/uk/mpk/454/detail/.
16 листопада у всьому світі відзначається Міжнародний день толерантності.
Його запровадили у 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. У наш час толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та примусу, визнання права інших людей на власні думки, погляди, цінності, смаки.
Поділ людей на толерантних та інтолерантних (нетолерантних) є досить умовним, тому що кожна людина в своєму житті здійснює як толерантні, так і не толерантні вчинки. Але саме здатність поводитись толерантно є запорукою успішного спілкування. Толерантна людина:
Добре співпрацює з іншими;
Поважає людську гідність та індивідуальність;
Сприймає інших такими, які вони є;
Здатна поставити себе на місце іншої людини;
Визнає різноманітність та рівність усіх членів суспільства;
Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки;
Відмовляється від домінування й насильства.
Толерантна особистість не ділить світ на чорне та біле. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати й зрозуміти інші точки зору. Ще однією рисою такої людини є почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитись до інших.
Якщо вам цікаво дізнатися свій рівень толерантності, пропоную пройти тест.
Спокій дитини в укритті
Дитина в укритті без нас. Практичне. Давайте разом подумаємо, що ще можемо зробити для спокою наших дітей, коли вони не поруч із нами. Сьогодні узнала одразу про дві подібні історії. Діти з дитячого садочку під час тривоги знаходяться в укритті. Там немає світла. Діти плачуть від страху, дорослі, чи не знають, як заспокоїти дітей, як їх зайняти, чи самі розгублені. Дитина приходить додому - у неї істерика.
Я не буду коментувати підготовку укриттів, роль дорослого і те, що дорослим поруч з дітьми важливо робити. (Спасибі тим дорослим - вихователям, вчителям, які кожного дня роблять подвиги заради спокою і безпеки наших дітей)
Якщо дитина маленька, у неї немає телефону і немає можливості включити ліхтарик в телефоні - важливо підготувати для неї ліхтарик, можливо, лед-свічку, іграшку, щоб світилась в темряві. Гірлянди, новорічні ліхтарики на батарейках. Навчити її включати та виключати. (Сказати, що нічого страшного, якщо щось загубиться чи зламається)
Дати з собою іграшку, яку можна прикріпити до одягу (як брелок), чи яку можливо було б обнімати, можливо, яка б була на ліпучках, кріпилась би на гудзик. Можливо, браслет.
Якщо це можливо, дати пляшку - з водою - по типу спортивної пляшки - поїлки.
Дати поп-іт, чи безпечну жмакалку.
Ми дома з дітьми звертаємо увагу на
ЗНАННЯ - що може - буде відбуватися, чому ми йдемо в укриття, можливо, разом слухаємо - дивимось пісню - руханку "Крокуй до укриття".
ЕМОЦІЇ - Даємо підтримку в емоціях - (це дуже неприємно, це справді, страшно, особливо, коли темно. Я б точно злякалась - ти така/такий молодець, так мужньо тримаєшся. А що ти робив?....)
ДІЇ - а знаєш, що можна робити, коли (страшно, темно, сумно).
І разом співаємо, читаємо вірші, граємо в ігри, які б діти могли відтворити без нас, робимо вправи - вчимо робити потягушки, щоб знімати спазм м'язів, робити прості дихальні практики (найпростіша - кит: скласти ручки в кулачки, і робити гучний видих через отвір, пальчики: ручки в кулачках - вдих, стискаємо ще сильніше кулачком,видих - розпрямляємо великий пальчик, вдих - кулачки крім великого пальця стиснуті - видих, розпрямляємо вказівний пальчик і так всі пальці
Створюємо ритуали близькості -
Цілуємо в долоньку і просимо, щоб дитина прикладала долоньку,якщо буде скучати за нами, до щічки, до животика... (Ця ідея з книги "поцілунок в долонці)
Даємо послухати своє серце і перекладаємо ручку на сердце дитини. Сердце завжди каже "люб-лю"
Торкаємося "кнопочок" любові (вигадуємо, де на тілі місця, де у нас "скарби любові". (Долоньку, плече, лікоть) Дитина сама може торкнутись до цієї кнопочки)
В коментарі прекрасну ідею розповіли - вранці малювати на ручці один одному сердечко чи сонечко, щоб можна було торкнутись.
Звичайно, увагу дітей, напругу дітей важливо скеровувати.
І для вихователей - вчителів є і онлайн курси, і дописи та розробки з іграми, в які можна грати в укритті. Якщо буде потрібно, викладу в коментарі, те що робила я і колеги.
Діти, у яких є телефони, не мають звикати до того, що вони при дискомфорті та небезпеці тільки користуються телефонами - іграми, передивлянням відео. Це створює непродуктивну звичку. Нам важливо було б змінювати, перемикати активності.
Коли дитина повертається додому - це, на жаль, нормально, якщо вона буде перезбуджена, якщо у маленької дитини буде істерика. Вона так робить "видих" всієї напруги. Намагається його зробити "в нас". Вона зможе стабілізуватись, завдяки нашій стійкості, спокійному диханню, розумінню, що з нею відбувається.
Дитина може ходити за нами хвостиком, намагатись "вжатись, втиснутись" в нас- і якщо у дорослих є сили, було б прекрасно дитину потримати біля серця, обійняти, створити наче кенгурятці гаманець.
Якщо дитина завмирає - ми спонукаємо її до дій, може, вона зможе з нами робити вечерю.
Я нам всім так бажаю сил, щоб ми могли вмістити в себе все цеОбіймаю,
Родино як хочу для нас всіх безпеки і Перемоги
@Світлана Ройз
Розвантажуйся-завантажуйся
В кабінеті практичного психолога ліцею запрацював куточок психо-емоційного розвантаження, перебування в якому допоможе зняти емоційне напруження, змінити настрій, викликати позитивні емоції, переключити увагу та провести цікаво і корисно вільний час.
Запрошуються до куточку педагоги та учні закладу!!!!!
Прочитайте дітям казку.
Обговоріть після прослуховування.
Питання до дітей:
Про що ця казка? Чому вона нас вчить? Як нам може знадобитися те, про що говориться в казці?
Мультфільм для дітей, які емоційно реагують на сирену повітрягої тривоги
Дбаємо про психологічне здоров'я дітей.
Техніки та вправи на стабілізацію емоційної сфери дитини:
🧡Арт-терапевтична техніка для стабілізації емоційного стану "Казка на долоньках"
🧡Видування мильних бульбашок
🧡Вправа "Заземлення"
Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні, як війна, сприяють збільшенню випадків домашнього насильства.
Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають традиційно вразливі категорії – жінки, діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, вимушені переселенці.
Домашнього насильства можна уникнути, якщо жертва не буде мовчати.
У разі виникнення домашнього насильства здобувачі освіти та їх батьки можуть звернутися:
1. До Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт насильства.
2. На Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
3. До безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
4. До національної «гарячої лінії» з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного).