Ніжинський політехнікум та агрономічно-технічна школа (1920 -1922)

Більшовики усвідомлювали важливість аграрної освіти. Для ліквідації гострої потреби в кваліфікованих кадрах для сільського господарства Наркомзем України запланував ще в 1919 р. відкрити ряд нових шкіл, у тому числі технікум і 5 шкіл на Чернігівщині, 15 однорічних початкових та середню школу на Харківщині й чимало навчальних закладів в інших губерніях[1].

Основною базою для створення професійної школи були як колишні нижчі спеціально-технічні навчальні заклади, так і старші класи колишніх гімназій та реальних училищ[2]. Із метою успішного розвитку тісно пов’язаної з виробничо-господарським планом сітки професійно-технічних і спеціально-наукових інститутів, шкіл, курсів та інших закладів, що мали забезпечувати всі галузі радянського будівництва необхідною кваліфікованою силою, Рада народних комісарів створила 10 серпня 1920 р. в складі Наркому освіти Головний комітет науково-спеціальної та професійно-технічної освіти України, включивши до нього відділи вищих навчальних закладів професійно-технічної освіти[3].

У зв’язку з такими намірами уряду колегія відділу народної освіти Ніжинщини ухвалила рішення: вважати з 15 вересня 1920 р. технічну школу реорганізованою в політехнікум, із двома відділеннями: механічним та сільськогосподарсько-технічним.

Термін навчання в реорганізованому навчальному закладі складав 3 роки. Викладацький склад переважно залишився незмінним, його основу становили досвідчені викладачі «до­революційного періоду». Так, у 1920-х рр. на посаді викладача дов­гий час працював колишній директор училища Т.Я.Рощуковський. Студенти, крім ґрунтовних теоретичних знань, отримували гарну прак­тичну підготовку, яка забезпечувалась для студентів механічного фа­культету в майстернях політехнікуму, сільськогосподарсько-техніч­ного – на цукрових заводах та парових млинах регіону.

Тоді ж, 15 ве­ресня 1920 р., прийняте рішення про відкриття при політехнікумі аг­рономічно-технічної школи з терміном навчання два роки. До профшколи набирали учнів із 7-річною освітою за направленнями комнезамів, сільрад та профспілок. За навчання в школі була встанов­лена плата, від якої звільнялася частина учнів, переважно з найбідніших верств населення[4].

У новому закладі було призначено нову адміністрацію з попереднього дореволюційного складу: завідувачем політехнікуму та агрономічно-технічної школи став С.М.Льовочкін, заступником з адміністративно-господарської частини – В.Б.Федькович, заступником із науково-виховної частини – Н.І.Давидов, заступником в агрономічно-технічній школі – Т.Я.Рощуковський.

У вересні 1920 р. знову виникла загроза значної затримки початку нового навчального року. Керівництву закладу довелося обстоювати власну будівлю від намагань управління політвідділу 12-ої армії використати її під власні цілі. Звернення до українського Наркомпросу та Реввійськради Південно-Західного фронту допомогло розпочати навчальний рік 1 жовтня.

Іменний список викладачів Ніжинської агрономічно-технічної школи

на грудень 1920 р.[5]

№ \ Прізвище \ Вік \ Освіта \ Спеціальність \ Стаж

1. \ Льовочкін С.М. \ 43 \ с/г інститут \ агроном \ 17

2. \ Рощуковський Т.Я. \ 49 \ технологічний інститут \ інженер-технолог \ 29

3. \ Каменєв О.А. \ 33 \ комерційний інститут \ комерційний інженер \ 8

4. \ Делекторський Ф.І. \ ? \ духовна академія \ історик \

5. \ Волинський М.К. \ 30 \ університет \ українська мова \ 3

6. \ Лего А.С. \ ? \ університет \ юрист \

7. \ Случевський А.С. \ 38 \ університет \ філолог \ 11

8. \ Герасименко Д.Ф. \ \ університет \ математик \

9. \ Гуринов С.П. \ 40 \ університет \ математик \ 13

10. \ Ліозин М.Ф. \ 33 \ університет \ хімія і природознавство \ 7

11. \ Бондаренко Є.П. \ 28 \ жіночі курси \ природознавство \ 4

12. \ Пенський Н.К. \ \ університет \ юрист \ 2

13. \ Давидов Н.І. \ 46 \ технологічний інститут \ інженер-технолог \ 11

14. \ Залепуха І.М. \ 33 \ університет \ лікар \ 3

15. \ Супруненко В.Ф. \ 37 \ строганівське училище \ учений кресляр \ 12

16. \ Волонцевич Л.В. \ 33 \ с/г технічне училище \ агроном \ 6

17. \ Кузнецов А.І. \ ? \ с/г технічне училище \ агроном \ 5

18. \ Корсакевич І.Ж. \ ? \ ? \ ?

19. \ Костик П.А. \ ? \ ? \ ? \ ?

20. \ Проценко Ф.Д. \ 53 \ курси співів \ хормейстер \ 27

21. \ Вержиковський П.Л. \ 34 \ музичне училище \ дирижер оркестру \ 15

22. \ Гродзинський А.К. \ \ технологічний інститут \ інженер-технолог \ 2

23. \ Афанасьєв О.В. \ 34 \ Майнівська с/г школа \ технік сільсько-господарський \ ?

24. \ Куторго В.Ф. \ ? \ ? \ ? \ ?

Відомості про учнів агрономічно-технічної школи на грудень 1920 р.[6]

Механічне відділення

59 чоловіків

60 % із селян

6 % із робітників

34 % із службовців та інших

Сільськогосподарсько- технічне відділення

49 чоловіків

8 жінок

Відомості про слухачів Ніжинського політехнікуму на грудень 1920 р.[7]

Механічне відділення

78 чоловіків

85 % із селян

5 % із робітників

10 % із службовців та інших

Сільськогосподарсько-технічне відділення

45 чоловіків

У розпоряджені політехнікуму були занедбані допоміжні установи: майстерня із застарілим обладнанням (механічний цех не функціонував через зламану парову машину); лабораторія без приладів, з недостачею реактивів та відсутністю спиртів; ферма, сад і город.

Фінансова ситуація також складалася несприятливо.

Витрати політехнікуму за 1920 р.

Заробітна плата - 2 506 250 руб.

Господарські витрати - 88 152 руб.

Ремонт будівель - 600 000 руб.

Витрати на лабораторію - 200 000 руб.

Витрати на ферму - 250 000 руб.

Опалення - 200 000 руб.

Усього - 3 840 402 руб.

На початку 1920-х рр. у складний для училища період створювалися навіть учнівські бригади для заготівлі дров для опалення закладу в зимовий період.

Попри всі труднощі освітній процес тривав. У 1920-1921 навчальному році уведено нову дисципліну – гімнастику, яка викладалася по 2 години до планів на тиждень в усіх класах.

Під впливом суспільних подій у країні нові віяння проникли і в стіни політехнікуму: у 1921р. герой громадянсьої війни М.Г.Крапив’янський створив на базі навчального закладу первинну комсомольську організацію в складі 5 чоловік.

У 1921/1922 навчальному році в технікумі та школі відновили оцінювання. 9 грудня шкільна рада запровадила залікові книжки для слухачів та учнів.[8]

У лютому 1922 р. на базі політехнікуму та агрономічно-технічної школи створений виробничий колектив «Агротехнік», до якого війшли вчителі, службовці, слухачі технікуму та учні школи. Зі складу колективу вибрали таке правління:

Посада Представництво Прізвище

Голова адміністрація Льовочкін

Секретар учні Гречуха

Завідувач виробничого відділу службовці Солодуха

Завідувач фінансового відділу учителі Каменєв

Завідувач господарського відділу слухачі Бурак

Завідувач організаційного відділу слухачі, учні Сукач Захарченко

Для вступу в «Агротехнік» необхідно було сплатити внесок 100 000 крб на організаційні витрати та 1 пуд 10 фунтів жита на розвиток майстерні. У закладі заплановані 4 напрямки виробництва: майстерня, миловаріння, оцтове виробництво й ферма[9].

На той час ферма політехнікуму мала 5 корів симентальської породи, 2 племенні бики, 7 коней, 2 племенних свиней йоркширської породи.

Відомо, що в 1922 р. різко посилилася інфляція, у зв’язку з чим фінансування втратило головну роль економічного впливу на діяльність навчальних закладів. Зокрема, кошторис на наступний рік для школи склав 8,5 млрд крб, а для політехнікуму – 9 млрд. крб. За браком грошей розрахунки здійснювалися житом: скажімо, учнів і слухачів через «Агротехнік» було обкладено збором по 4 пуди жита.

Труднощі навчального процесу, зокрема фінансові, зумовили плинність контингенту, що відображено в документах:

Відомості про склад слухачів політехнікуму

Відділи

Механічний

Сільсько-господарсько технічний

1920-1921 н. р.

59

42

1921-1922 н. р.

61

38

Відомості про випуск слухачів політехнікуму[10]

Відділи

Механічний

Сільськогосподарсько-технічний

Спеціальність

Електро-механік

Сільськогосподарське машинобудування

Технік сільськогосподарський

1921 р.

12

8

9

1922 р.

-

17

14

[1]Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.)І.Д.Золотверхий. – К. : АН УРСР, 1961. – С. 240.

[2]Сірополко С. Народна освіта на українських землях і в колоніях/С.Сірополко // Українська культура : лекції /за ред. Дмитра Антоновича. – К. : Либідь, 1993. – С. 77.

[3]Культурне будівництво в Українській РСР. 1917–1927 : збірник документів і матеріалів. – К. :Наук. думка, 1979. – С. 154.

[4]Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, ф. 6126, оп.1, од. зб. 55.- Арк.3 арк. 32.

[5] Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині, ф. 6126, оп.1, од. зб. 35.- Арк.3 арк. 33а.

[6] Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині, ф. 6126, оп.1, од. зб. 35.- Арк.3 арк. 38.

[7] Там само, од. зб. 35.- Арк.3 арк. 44.

[8] Там само, од. зб. 42.- Арк.3 арк. 41.

[9] Відділ забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернігівської області в м.Ніжині, ф. 6126, оп.1, од.зб.54, арк. 2.

[10] Там само, од. зб. 55.- Арк.3 арк. 18.