До 185-річчя від дня народження
Івана Нечуя-Левицького
Embedded Files
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
13 (25).11.1838- 2(15).04.1918
ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
Іва́н Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище - Леви́цький) - український письменник, перекладач, автор «Кайдашевої сім’ї», перекладач – разом з Пантлеймоном Кулішем та Іваном Пулюєм здійснив перший україномовний переклад Біблії.
«Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України» (Іван Франко)
«Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя! »(М. Коцюбинський).
«Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як «Кайдашева сім’я»» Нечуя (М. Рильський).
Письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький відомий як видатний майстер художньої прози, високоосвічений перекладач та критик. У його літературній спадщині понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. Його видана літературна спадщина налічує десять томів, але кажуть, що то ще не все, адже є немало творів майстра, які ніколи б не видала радянська влада, і саме ті твори змусили російсько-радянське керівництво принижувати метра української мови й головного її захисника – Нечуя-Левицького. Але хіба ж могли росіяни підняти на постамент письменника, який написав наступне:
«Третій указ карає нашу молоду літературу на Україні. 18 (30) травня 1876-го року вийшов указ, котрим заборонено нам друкувати на українській мові вчені твори, педагогічні книжки, книжки для народного читання – навіть ноти, з українськими словами, щоб не дати розвою українській опері... Гніт над національною літературою та язиком в Росії – це велика московська помилка… Наші московські брати-слов’яни задержують духовний зріст України, як і задержують свій зріст, не дають нам нормально розвиватись по своїй літературі, задержують розвиття нашого народу, не даючи йому шкіл або даючи їх на чужій мові: церковній або великоруській».
А деякі його слова є воістину пророчими й актуальними прямо зараз:
Лучче буде для Росії, як слов’янщина не знатиме справдешньої реальної Росії.
Іван Семенович Нечуй-Левицький був головним борцем за українське у другій половині ХІХ століття. Він єдиний, в період тотальної заборони української мови, доводив, що вона існує. Це визнавали усі тодішні представники нашої інтелігенції – на вшанування 35 річчя літературної діяльності Нечуя приїхав весь український літературний і мистецький бомонд.
Одні лише назви його творів зробили Нечуя ворогом росії.
«Непотрібність Великоруської літератури для України і для слов’янщини»
“Українство на літературних позвах з Московщиною”
«Світогляд українського народу. Ескіз української міфології»
За свідченнями літературознавців, Іван Семенович обожнював Київ, присвятивши улюбленому місту десятки творів, в яких описує життя міста на зламі минулих століть.
У період тотальної заборони української мови та слова, Іван Нечуй-Левицький залишався головним борцем за українське, доводячи своєю творчістю той факт, що наша мова існує.
Про це свідчили усі тодішні представники нашої інтелігенції, що зібралися на вшанування до 35-річчя його літературної діяльності.
Зараз постать цього видатного письменника є дещо призабутою, а його ім’я згадується як автора неперевершеної соціально-побутової повісті «Кайдашева сім’я».
Надзвичайно прикрим є те, що сьогодні ім’я Івана Нечуй-Левицького у Києві носить лише невелика напівзанедбана вуличка у приватному секторі столичної Солом’янки, а у будинку на Володимирській, де він жив немає навіть меморіальної таблички.
Будинок на Володимирській — одна з набагатьох адрес письменника у Києві. Фото: Україна інкогніта
Пам’ять про письменника зберігає лише будинок №19 на вулиці Пушкінській, де у флігелі садиби Іван Нечуй-Левицький прожив 21 рік.
«Радянська влада звела всю творчість Івана Семеновича до однієї „Кайдашевої сім’ї“, перетворивши його на дрібного провінційного сатирика. Твір геніальний, але ж десять томів… там повно не менш геніальних речей. Подяка від нащадків — два пам’ятники та один музей, причому не у Києві», — зауважує Роман Маленков, український географ, мандрівник та краєзнавець, відомий також як головний редактор та співзасновник туристичного вебпорталу «Україна Інкогніта». .
Але ж центральні вулиці Києва: Пушкінська, Ярославів Вал, Січових стрільців, Володимирська та Володимирська гірка, провулок Бехтерівський - всі вони пов'язані з київськими адресами Нечуя-Левицького. За 33 роки свого життя у Києві письменник мало не щодня ходив цими вулицями з парасолькою, завжди за однаковим маршрутом, дивуючи містян своєю пунктуальністю.
Але ж центральні вулиці Києва: Пушкінська, Ярославів Вал, Січових стрільців, Володимирська та Володимирська гірка, провулок Бехтерівський - всі вони пов'язані з київськими адресами Нечуя-Левицького. За 33 роки свого життя у Києві письменник мало не щодня ходив цими вулицями з парасолькою, завжди за однаковим маршрутом, дивуючи містян своєю пунктуальністю.
Подейкували, що за його ритмом життя можна було звіряти годинники, а одного разу Іван Семенович пішов з власного ювілею посеред урочистих промов, бо мав звичку лягати спати о 10.
Подейкували, що за його ритмом життя можна було звіряти годинники, а одного разу Іван Семенович пішов з власного ювілею посеред урочистих промов, бо мав звичку лягати спати о 10.
Руїни у Бехтерівському провулку, де планували зробити музей письменника. Фото: Тетяна Асадчева
Пам’ятник збудований у 1999 році за проектом арх. В. Скульського, скульптори: В. Щур, В. Сівко. Скульптурна композиція включає героїв фільму “За двома зайцями”: Свирида Петровича Голохвастова, який схилив коліно і подає руку Проні Прокопівні, яка своєю чергою простягає йому руку на поцілунок
Добірка книг з електронного репозиторію бібліотеки КФКЗ
Н. Є. Крутікова. Рокрита книга життя
Дві московки
Рибалка Панас Круть
Причепа
Баба Параска та Баба Палажка
Бідний думкою багатіє
Микола Джеря
Бурлачка
Кайдашева сім`я
Шевченкова Могила
Приятелі
Старосвітскі батюшки та матушки
Чортяча спокуса
В карпатах (з мандрівки в горах)
Невинна
Дрегочин та остріг
Цап та баран
Дрібна рибка
Два брати
Пропащі
Над Чорним Морем
Афонський пройдисвіт
Українські гумористи та штукарі
Навіжена
Вітрогон
Скривджені і нескривджені
Поміж ворогами
Не той став
Сокільскька Гора
Старі Гультяї
Князь Єремія Вишневецький
Живцем поховані
Без Пуття
Роковий Український ярмарок
Київські прохачі
На гастролях в Микитянах
Гастролі
Ніч на Дніпрі
Хрестини
Біда бабі Парасці Гришсі
Біда бабі Палажці Солов`їсі
Дві милі
Апокаліпсична картина Києва
Неоднаковими стежками
Прозові твори
Дивовижні похорони
Вольне кохання
Телеграма до ГрицькаБинди
Вечір на Владимирській горі
Шкодливе ягня
Сільська старшина бенкетує
Жовті гуси
Кохання з притичинами
Мар`яна Погребнячка й Бейліс
Драматичні Твори
Маруся Богуславка
На кожум`яках
Голодному й опеньки м`ясо
В диму та полум`ї
Попались
Прозові сюжети, Начерки
Забудько
Ласий до меду парубок
Піддурив фершала-масажиста
Призва запасних москалів
Неслухняна жінка
Єврейський Скнеря
Додаток
Любов з перетичинами (російський переклад)
Біографічні матеріали.
Статті та рецензії.
Фольклорні записи.
Листи.
Алфавітний покажчик творів І. С. Нечуя-Левицького, вміщених у виданні.
Читає: Лілія Мироненко
Читає: Лілія Мироненко
Унікальна праця класика української літератури Івана Нечуя-Левицького вийшла друком вперше 1876 р.
У доступній науково-популярній формі письменник викладає свій досвід осягнення світогляду рідної нації, співвідношення в ньому народних традицій, віри, науки, філософії, історії.
У розповідях постають зримі образи героїв української міфології, а також самі легенди про створення світу, мирове дерево дуб, створення людей.
Соковита мова, картини народного життя роблять прочитання цього забороненого і забутого твору відкриттям цілого неповторного самобутнього світу наших пращурів.
Самі про себе : автобіографії видатних українців XIX-го століття / ред. Юрія Луцького. – Нью-Йорк: Укр. Вільна Акад. Наук у США, 1989.– 327 с.
Самі про себе : автобіографії видатних українців XIX-го століття / ред. Юрія Луцького. – Нью-Йорк: Укр. Вільна Акад. Наук у США, 1989.– 327 с.
У книзі представлені автобіографії видатних українських митців XIX-го століття, а саме - Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, М. Драгоманова, В. Антоновича, О. Барвінського, С. Русової, К. Михальчука, О. Потебні, І. Нечуя-Левицького, М. Старицького, Г. Журби, І. Франка, Б. Лепкого та С. Смаль-Стоцького.
Нечуй-Левицький, Іван Семенович.
Нечуй-Левицький, Іван Семенович.
Криве дзеркало української мови / Іван Нечуй-Левицький. – Київ: Друк. І. І. Чоколова, 1912. – 96 c.
Криве дзеркало української мови / Іван Нечуй-Левицький. – Київ: Друк. І. І. Чоколова, 1912. – 96 c.
У 1912 р. в Києві вийшла невелика книга Івана Нечуя-Левицького "Криве дзеркало української мови", в якій автор обурюється тим, що українська літературна мова, сформована на базі придніпровських діалектів, засмічується галицькою говіркою. Ця тенденція набула особливо загрозливого характеру після того, як до Києва повернувся М. С. Грушевський i переніс сюди цілу низку галицьких журналів.
"Лиха пригода для українського пісьменства в його мові роспочалося в останні два роки од галицьких журналів, заведяних в Киіві проф. Грушевським ніби-то задля того, щоб завести одну загальну книжню мову для Галичини й Украіни, ще й загальний правопис. Проф. Грушевський перевів „Літ. Науковий Вістник\" з Львова в Киів, потім завів журнал, „Записки Киiвського наукового товариства\", як орган того товариства. Для народа на Украiні був заведяний журнал-газета „Село\", ще й під рукою проф. Грушевського незабаром опинилось видання журнала „Украiнська хата\"...
Ігор Коляда, Ткаченко Володимир, Терещенко Олександр
Ігор Коляда, Ткаченко Володимир, Терещенко Олександр
«Вічний бурлака нашої літератури». Іван Нечуй-Левицький. Життєпис. Національно-культурний вимір: монографія / Ігор Коляда, Володимир Ткаченко, Олександр Терещенко. — Харків: Вид-во «Ранок», 2019. — 448с.
«Вічний бурлака нашої літератури». Іван Нечуй-Левицький. Життєпис. Національно-культурний вимір: монографія / Ігор Коляда, Володимир Ткаченко, Олександр Терещенко. — Харків: Вид-во «Ранок», 2019. — 448с.
Книга є першою спробою наукової біографії І. С. Нечуя-Левицького, написаної професійними істориками. У ній висвітлено та проаналізовано вплив сімейного виховання, студентського оточення, педагогічної діяльності та літературної творчості, ідейного кола інтелектуалів на формування світогляду письменника. Автори, спростовуючи стереотипи, міфологеми, що склались у радянському нечуєзнавстві, розкривають постать митця як педагога-просвітителя, культурного діяча епохи українського національного відродження другої половини XIX століття.
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
ВЕЛИКА УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ / ENCYCLOPEDIA OF MODERN UKRAINE
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Page updated
Google Sites
Report abuse