ВІРТУАЛЬНА МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
Embedded Files
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
ЗНАКОВІ КНИЖКИ
УКРАЇНСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Український інститут книги оголосив перелік 30 знакових книжок для української незалежності. В Інституті зазначають, що це унікальний список видань, що вплинули на формування та розвиток країни та її громадян. В проєкті брали участь літературні твори й видання, які були опубліковані з 1991 по 2021 роки. До онлайн-голосування долучилося понад 34 тисячі людей, які залишили понад 267 тисяч голосів. Попередньо експерти книговидавничої галузі, літературознавці, перекладачі та історики літератури сформували довгий список зі 100 видань. А за підсумками отриманої кількості голосів сформувався фінальний список з 30 книжок.
Книжковий ринок України довгий час захлинався від дешевого російського імпорту, але сьогодні ми можемо з гордістю і любов’ю сказати: книжки незалежності є. Вони яскраві, геніальні, спірні, цікаві — вони різні.
До переліку ТОП-30 книжок української незалежності увійшли:
До переліку ТОП-30 книжок української незалежності увійшли:
Рейтинг 30 знакових книжок нашої Незалежності:
Рейтинг 30 знакових книжок нашої Незалежності:
"Справа Василя Стуса", Вахтанг Кіпіані. Видавництво Vivat, 2019 рік. - 9 535 голосів.
"Триста поезій", Ліна Костенко. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2012 рік. - 8 233 голоси.
"Записки українського самашедшого", Ліна Костенко. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2010 рік. - 8 086 голосів.
"Чорний ворон", Василь Шкляр. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2009 рік. - 6 732 голоси.
"Абетка", Іван Малкович. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 1999 рік. - 6 343 голоси.
"Україна. Історія", Орест Субтельний. Видавництво "Либідь", 1991 рік. - 5 980 голосів.
"Солодка Даруся", Марія Матіос. Видавництво "Піраміда", 2004 рік. - 5 820 голосів.
"Ворошиловград", Сергій Жадан. Видавництво "Фоліо", 2010 рік. - 5 627 голосів.
"Століття Якова", Володимир Лис. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2010 рік. - 5 609 голосів.
"Ukraїner: Країна зсередини", Богдан Логвиненко. Видавництво "Видавництво Старого Лева", 2019 рік. - 5 508 голосів.
"Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана", збірка. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2017 рік.- 5 384 голоси.
"Польові дослідження з українського сексу", Оксана Забужко. Видавництво "Згода", 1996 рік. - 5 345 голосів.
"Василь Стус. Твори у 6 томах, 9 книгах". Видавництво "Просвіта", 1994 рік. - 5 219 голосів.
"Інтернат", Сергій Жадан. Видавництво Meridian Czernowitz, 2017 рік. - 5 209 голосів.
"Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах". Видавництво Волинського національного університету, 2021 рік. - 5 002 голоси.
"Україна. Історія з грифом секретно", В'ятрович Володимир. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2014 рік. 4 836 голосів.
"Доця", Горіха Зерня Тамара. Видавництво "Білка", 2019 рік. - 4505 голосів.
"Тарас Шевченко. Повне зібрання творів у 12 томах". Видавництво "Наукова думка", 2001 рік. - 4 345 голосів.
"Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій", Оксана Забужко. Видавництво "Факт", 2007 рік. - 4 315 голосів.
"Фелікс Австрія", Софія Андрухович. Видавництво "Видавництво Старого Лева", 2019 рік. - 4 025 голосів.
"Танго смерті", Юрій Винничук. Видавництво "Фоліо", 2012 рік.- 3 992 голоси.
"Гамлєт, або Феномен датського кацапізму", Лесь Подерв'янський. Видавництво "Фоліо + Кальварія (2000)", 2006 рік. - 3 940 голосів.
"Іловайськ", Євген Положій. Видавництво "Фоліо", 2015 рік. - 3923 голоси.
"Літопис", Самійло Величко. Видавництво "Кліо", 2020 рік. - 3899 голосів.
"Брама Європи", Сергій Плохій. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2016 рік. - 3 868 голосів.
"Село не люди", Люко Дашвар. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2007 рік. - 3 601 голосів.
"Жінки в Гулагу. Вижити значить перемогти", Оксана Кісь. Видавництво Інституту народознавства НАН України, 2017 рік. - 3 594 голоси.
"Червоний", Андрій Кокотюха. Видавництво "Клуб сімейного дозвілля", 2012 рік. - 3 523 голоси.
"Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття", Ярослав Грицак. Видавництво "Генеза", 1996 рік. - 3246 голосів.
"Московіада", Юрій Андрухович. Видавництво "Лілея-НВ", 2000 рік. - 3 242 голоси.
Повну інформацію щодо книжок, які брали участь у конкурсі, можна знайти за посиланням.
1. «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР», Вахтанг Кіпіані (Vivat), 2019.fb2
Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».
2. «Триста поезій», Ліна Костенко («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), 2013.DjVu
До книги Ліни Костенко – улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього тисячоліття – увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності.
3. «Записки українського самашедшого», Ліна Костенко («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), 2010.pdf
Роман написано від імені 35-річного комп'ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу. У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву між чоловіком і жінкою, між родиною і професією, між Україною і світом.
За жанровою стилістикою «Записки українського самашедшого» — насичений мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників, сучасного літописання і публіцистики. Це перший опублікований прозовий роман видатної української поетеси.
Сюжет роману зосереджується навколо боротьби повстанців Холодноярської республіки проти радянської влади 1917–1921 років. Тривалий час «холодноярців» сприймали як бандитів, тож письменникові було важливо довести, що вони були борцями за незалежність України: «Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб убити у пам’яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. <…> Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть».
Критики закидали письменникові одновимірність і трафаретність його героїв, та завдяки пригодницькому сюжету роман підкорив читачів. За цей твір Василя Шкляра нагородили Шевченківською премією, однак письменник відмовився отримати її з рук тогочасного Міністра освіти України Дмитра Табачника.
У 2019 році роман екранізував режисер Тарас Ткаченко, а його наклад сягнув 300 тисяч примірників.
5. «Абетка», Іван Малкович («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), 1999.- 36 c.
Українська абетка яка складається з віршів та ілюстрацій.
Кількість сторінок: 36
Упорядник: Іван Малкович
Ілюстрації: Володимир Харченко
ISBN 5-7707-2802-7 перше видання.-1992
ISBN 5-7707-3053-6 друге видання.-1999
Книга професора Йоркського університету в Торонто (Канада) українця за походженням Ореста Субтельного визнана на Заході кращим популярним викладом історії України англійською мовою. Дещо незвична для нашої аудиторії, вона викличе інтерес передусім нетрадиційною концепцією української історії, прагненням автора до наукової об'єктивності, неупередженістю позиції, зваженістю оцінок, а головне — своєю наскрізною ідеєю — ідеєю національного відродження України.
Буктрейлер
Буктрейлер
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу
7. «Солодка Даруся», Марія Матіос («Піраміда»), 2004.
(скан pdf - 46,8 МВ)
Роман, який приніс своїй авторці Шевченківську премію в 2005 році, зосереджується навколо героїні-ізгоя — «сільської божевільної», що мешкає самотою в старій хаті й ні до кого не говорить. Односельці називають її Солодкою Дарусею і ставляться до неї співчутливо: історія її родини тут стала чимось на кшталт сільської легенди, про яку, втім, уникають зайвий раз згадувати. Стан Дарусі спричинений психічною травмою, яку вона пережила ще дитиною під час облави НКВС, та подальшими трагічними подіями, внаслідок яких вона рано залишилась сиротою. Друга частина роману — це опис Дарусиного дитинства та життя її родини до моменту приходу на Буковину радянської влади. Зображаючи фізичні та психологічні тортури, яким НКВСники піддають селян, Матіос не шкодує натуралістичних, деталізованих описів. Попри цю «тригерність», роман став бестселером. Наклад сентиментальної «драми на три життя» Марії Матіос перевищив 200 тисяч примірників. Роман вийшов окремими виданнями в перекладах 8 європейськими мовами.
Фільм за мотивами роману Марії Матіос "Солока Даруся" Режисер Степашко Олександра
8. «Ворошиловград», Сергій Жадан («Фоліо»), 2010.-fb2
«Ворошиловград» — твір жорсткий, меланхолійний та реалістичний. Вони приходять і забирають у тебе все, що тобі належить. Вони позбавляють тебе твоєї свободи й твоєї території. Вони забирають у тебе твоє минуле і твою пам’ять. І все, що ти можеш їм протиставити – це свою любов і свою ненависть. Ну, і свої кримінальні навички. Історії українського рейдерства присвячується. У центрі роуд-сторі цілком у дусі американської бітницької традиції — образ Германа. Це персонаж цілком типовий і для творчості Джека Керуака чи Вільяма Берровза, і для ранньої прози самого Жадана — звичайний лузер без внутрішніх координат і орієнтирів. Та перед ним зненацька постає завдання повернутися до рідного міста, звідки зник його брат, де старі знайомі роблять «мутний» бізнес, а рейдери намагаються забрати «твоє». Так у дезорієнтованого й загубленого героя з’являється ідея-дороговказ, що формує його принципи та шлях: зберегти минуле та відстояти рідне. Поки Герман намагатиметься зрозуміти, що саме є його минулим і рідним, Сергій Жадан виписує атмосферу українського сходу «дев’яностих» із усіма її атрибутами, поетизуючи цю дійсність посеред пустки. 2018 року вийшла екранізація роману — фільм «Дике Поле» Ярослава Лодигіна, де ще більше увиразнюється самобутність і атмосферність простору тексту, а його образи розростаються ледь не до архетипових (зокрема таким стає образ Пастора).
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу
Екранізація
Екранізація
1 СЕРІЯ
2 СЕРІЯ
3 СЕРІЯ
9. «Століття Якова», Володимир Лис («Клуб сімейного дозвілля»), 2010.pdf
«Століття Якова» - переможець конкурсів «Коронація слова - 2010» та «Ґранд-коронація слова», визнаний кращим романом десятиріччя.
Яків — поліський селянин, який дожив до ста років і став очевидцем майже всього, що відбувалося в ХХ столітті впродовж існування п’ятьох держав на одній території. За форму для свого твору Володимир Лис обирає сімейну сагу — чим продовжує тривалу традицію таких сюжетів в українській літературі — й шляхом занурення в досвід, спогади та переживання одного чоловіка виходить на розмисли й висновки про значущі періоди в історії всієї країни.
«...Життя древнього Якова з поліської глибинки, його любові й війни, злочинства й подвиги, пристрасті й муки несподівано виявились куди захопливішими за кілограми детективів із пригодами зомбі, упирів, ФСБ та інших потвор. Серед засилля сучасного літературного силікону Яків зі своєю сімейною сагою впадав в око, як живий серед манекенів: він був справжнім — йому хотілося співпереживати. Жінки, згадуючи деякі епізоди, скліпували сльозу: атож, мелодраматичного в романі чимало, тільки чомусь тому всьому віриш... Чи не тому, що «Століття Якова» — це ще й сто повних років української історії, волинське Полісся на перехресті режимів, імперій, народів, армій, культур і субкультур . І книжка ця — не тільки про дядька-поліщука, мужчину з вимираючої породи справжніх, якого, як тріску, жбурляло по водах вийшлого з берегів XX століття, — а й, якимсь таємничим чином, як то завжди буває з направду добрими книжками, — про кожного з нас?...» (Оксана Забужко)
«Велика Історія сама непроханою приходила на обійстя галицьких і наддніпрянських селян, пускаючи з димом хати, розлучаючи сім’ї, вбиваючи невинних дітей… Попри все, Яків Платонович до глибокої старості не втратив здатності любити, не розгубив живого інтересу до мінливого довколишнього світу, не розучився допомагати тим, кого вважає слабшим за себе», — пише про головного героя літературознавиця Віра Агеєва.
2016 року на українські телеекрани вийшов однойменний серіал за мотивами роману, який отримав дуже схвальні відгуки глядачів і спричинив масовий сплеск зацікавлення текстом-першоджерелом.
4 СЕРІЯ
10. «Ukrainer. Країна з середини», Богдан Логвиненко («Видавництво Старого Лева»), 2019
«Ukraїner. Країна зсередини» — книга за мотивами першого кола масштабної експедиції Україною, яка тривала з літа 2016-го до зими 2018-го року й охопила всі історичні регіони — від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. У книзі зібрано найяскравіші моменти з мандрівок унікальними куточками країни: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також вражаючі фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною. Ініціатор проєкту та автор ідеї книги — Богдан Логвиненко.
11. «Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана», («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), 2017
"Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана" - єдина в своєму роді, дійсно епохальна книга.
Тут ви знайдете якісну поезію на будь-який смак, але, що важливіше, вона встановлює канон української поезії двадцятого століття.
Від Тичини до Жадана - заголовок промовистий, однак повірте - творчості менш популярних, але не менш якісних поетів там також знайшлося чимало місця. До антології увійшли знакові поезії найпомітніших українських поетів ХХ століття. Це найкомпактніша за формою і одна з найповніших за текстами українська поетична антологія. У книзі 2016 сторінок.
Після першої публікації (1996) роман став помітною подією в українському літературному житті через відверті еротичні сцени та сміливі міркування про українську та жіночу ідентичність. Один з перших феміністичних романів у сучасній українській літературі.
Перевидавався десять разів в Україні. Роман був перекладений англійською, російською, чеською, польською, угорською, болгарською, німецькою, шведською, італійською, румунською, французькою та голландською мовами. Роман двічі інсценізувався, у Варшаві та в Києві.
У романі розказується про складні стосунки української поетеси, що приїхала викладати в США, та амбітного скульптора. У центрі — любовна історія двох українських інтелектуалів-митців, яких пов’язує не лише близькість, але й національна свідомість і творчий шал. Роман поліфонічний, як і сам характер головної героїні. В творі вона постає в різних іпостасях — поетки, коханки, інтелектуалки, відьми, розпусниці. Публіцистичні відступи надають інтелектуального забарвлення цій історії. Зіставлення українського та американського досвіду виживання загострює тему національного «побратимства» та самореалізації. Феміністичні ноти пов’язані з оскарженням «чоловічого герметизму» та сексуального насильства. Героїня занурюється в осмислення національної і гендерної ідентичності.
Анотація до першого видання книги: «Сексуальна одіссея художника й поетеси, розгортаючись в Україні й Америці кінця XX століття, обертається правдивою середньовічною містерією, у якій героїня проходить кругами недавньої української історії, щоб зустрітися віч-на-віч із Дияволом».
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу
Роман про війну від Сергія Жадана чекали довго. Тож не дивно, що коли він вийшов, то ледь не одразу став сенсацією.
…Січень 2015 року. Донбас. …Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі…
Головний персонаж роману «Інтернат» — аполітичний учитель на ім’я Паша, «ні риба ні м’ясо». Він замкнений у собі і занурений у спогади, щосили намагаючись триматися осторонь війни. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому, навколо — бійня, умовний поділ на «місцевих» і «чужих» та страх. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…
Жадан не зраджує мотиву подорожі в потойбіччя, що після «Ворошиловграду» в якомусь сенсі стає «фішкою» його авторського стилю: в певний момент перед Пашею постає завдання забрати племінника з інтернату на території, де вже точаться бої, й повернутися додому. Шлях через фронт із необхідністю спричинює переродження героя, відкриваючи йому власну ідентичність і відповідальність за те, що відбувається навколо.
Текст викликає низку асоціацій: від гри-«виживання» The Last of Us до «Дороги» Кормака Макарті. Проте водночас він глибоко занурений у реалії українсько-російського конфлікту, універсалізуючи ситуацію на сході аж до масштабів постапокаліпсису.
Сергій Жадан "Інтернат" (Буктрейлер)
Сергій Жадан "Інтернат" (Буктрейлер)
15. Повне зібрання творів Лесі Українки у 14 томах.- Видавництво Волинського національного університету, 2021 (pdf)
Видання поділене тематично і жанрово за такими напрямами-блоками:
Драматургія (1–4 томи);
Поезія та ліро-епічні поеми (5 том);
Художня проза (6 том);
Літературна критика та публіцистика (7 том);
Переклади (8 том);
Записи народної творчості та пісні, записані з голосу Лесі Українки (9 том);
«Стародавня історія східних народів» та конспекти, виписки, нотатки (10 том)
Листування (11–14 томи)
16. «Україна. Історія з грифом «Секретно», Володимир В'ятрович («Клуб сімейного дозвілля»), 2014.
Автор книжки — екс-директор архіву Служби безпеки України — відкриває документи, які було засекречено! Ви дізнаєтесь жахливу правду про історію України ХХ століття!
Нові та старі міфи про Степана Бандеру.
Радянський «бліцкриг» 1939 року.
КҐБ і останній командир УПА.
Приховування правди про Голодомор.
Як писали історію УПА.
ГУЛАГ. Кінець імперії терору.
Вибух на ЧАЕС: трагедія, якої можна було уникнути.
СПИТАЙ КНИГУ в ЧИТАЛЬНІЙ ЗАЛІ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
В'ятрович В. - Історія з грифом «Секретно». Таємниці українського минулого з архівів КГБ. - Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. -328 c. pdf
Чому зраджували і чи зраджували? Чому ставали героями і чи справді ставали ними? Радянський Союз розпався чи був зруйнований? Відповіді на ці запитання десятиліттями ховали під грифами «Секретно».
Сьогодні історик Володимир В’ятрович, який на посаді директора архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів радянської спецслужби від ЧК до КГБ, розповідає про минуле України 1918—1991 років.
Книга написана у формі нарисів про різні аспекти роботи таємних органів і табірної системи СРСР — ГУЛАГу, про боротьбу українського визвольного руху на сході і заході країни, про унікальні долі священиків, котрі кинули виклик системі. Історик оприлюднює раніше не доступні справи, заведені «органами» на митців розстріляного відродження та дисидентів; розкриває причини Чорнобильської катастрофи і розповідає про останні відчайдушні спроби чекістів врятувати Союз.
Читач ознайомиться з методами глобальних інформаційних воєн ХХ століття з участю спецслужб провідних держав, побачить механізми депортацій та нутрощі в’язничної системи, знайде внутрішні причини розпаду «тюрми народів». І, можливо, зможе для себе відповісти на запитання, поставлені вище…
Це книга про відчуття дому і любов до своєї землі, навіть, якщо «своя земля» — це Донецьк 2014-го року. Головна героїня, Доця — це збірний образ волонтерок з Донбасу, які зібрали в кулак усі злість, силу та любов, щоб стати на правильний бік історії і не впасти духом, коли сусіди і колишні друзі проміняли гідність на російський триколор.
Доця — це художня екскурсія Донецьком на початку російсько-української війни. Очима головної героїні ми зсередини розглядаємо найдраматичніший період сучасної України в діалогах, особистих історіях та небезпечних пригодах. Місцями книжка схожа на художній репортаж, що межує з документалістикою. Бо всі ці події відомі нам з новин та фронтових звітів. Але художній дар письменниці бере гору над гострим відчуттям реальності і книжка захоплює, як фантастично чуттєвий роман про історію війни, що почалася 2014-го і триває донині.
Кажуть, що хороший твір про війну може з’явитися лише за кілька років після її закінчення. Доця — красномовний приклад неправдивості такого твердження. Це знакова книжка для сучасної України про її сильних «доць» і «синів». Про нас із вами. Вона відверто сентиментальна, але й вражаюче сувора та чесна. Такий підхід розтопить серця найскептичніших критиків Донбасу і завдяки детальному опису тамтешнього контексту допоможе зрозуміти, що саме трапилося з нашими територіями.
18. Повне зібрання творів Тараса Шевченка («Наукова думка»), 2001
Це видання становить повне зібрання творів Тараса Шевченка і містить усю відому сьогодні його літературну спадщину: поетичні, драматичні та прозові твори; щоденник, автобіографію, статті, археологічні нотатки, записи народної творчості; листи (включаючи колективні, підписані Шевченком), ділові папери. До видання входять також творчі заготовки та підготовчі матеріали до нездійснених літературних творів Шевченка.
Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М.Г.Жулинський (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 2001 — ISBN 966-00-0625-X
Т. 1: Поезія 1837-1847 / Перед. слово І. М. Дзюби, М. Г. Жулинського. — 784 с: портр. ISBN 966-00-0712-4.
Т. 2: Поезія 1847-1861. — 784 с.: портр. ISBN 966-00-0708-6.
Т. 3: Драматичні твори. Повісті. — 2003. — 592 с: портр. ISBN 966-00-0708-6.
Т. 4: Повісті. — 2003. — 600 с: портр. ISBN 966-00-0746-9.
Т. 5: Щоденник. Автобіографія. Статті. Археологічні нотатки. «Букварь южнорусский». Записи народної творчості. — 496 с: портр. ISBN 966-00-0186-X.
Т. 6: Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т. Шевченком або за його участю. — 2003. — 632 с: портр. ISBN 966-00-0726-4.
Т. 7: Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1830-1843. – 2005. – 504 с., портр.
Т. 8: Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1843-1847. – 2013. – 584 с., портр.
Т. 9: Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1847-1850. – 2013. – 544 с., портр.
Т. 10: Мистецька спадщина. Живопис і графіка і скульптура 1851-1857. – 2014. – 560 с., портр.
Т. 11: Мистецька спадщина. Живопис і графіка 1857-1861. – 2014. – 403 с., портр.
Т. 12: Літопис життя Тараса Шевченка (за Петром Журом). Документи, покажчики. – 2014. – 544 с., портр.
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована леґенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?..
Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст.
Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури…
20. «Фелікс Австрія», Софія Андрухович («Видавництво Старого Лева»), 2019.fb2
Станіславів кінця ХІХ – початку ХХ століття. Звичайне місто на кресах «щасливої Австрії», в якому живуть, страждають, нероздільно закохуються, захоплюються наукою і шарлатанськими виступами всесвітньо знаних ілюзіоністів, розважаються на балах і карнавалах, ходять на шпацер і ховають таємниці у різьблених комодах. І на тлі епохи, яка для нащадків щораз більше обростатиме міфами про ідилічне життя, — долі двох жінок, що переплелися так тісно, як стовбури дерев – у нерозривному зв’язку, який не дає ні жити, ні дихати, ні залишитися, ні піти.
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу
Літературний огляд книжки Софії Андрухович «Фелікс Австрія»
Події у романі Юрія Винничука «Танґо смерті» розгортаються у двох сюжетних зрізах. У довоєнному Львові і під час Другої світової четверо друзів — українець, поляк, німець і єврей, батьки яких були бійцями армії УНР і загинули у 1921 році під Базаром, — переживають різноманітні пригоди, закохуються, воюють, але за будь–яких катаклізмів не зраджують своєї дружби.
Паралельно у наші дні відбуваються інші події з іншими героями. І не лише у Львові, але й у Туреччині. Проте яким чином обидві сюжетні лінії зійдуться докупи, довідаєтеся у несподіваному фіналі.
Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу
22. «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму», Лесь Подерв’янський («Фоліо»), 2006
Тексти Леся Подерв’янського поширювалися на аудіокасетах уже протягом 1980-х, іще до появи перших книжок сучукрліту, і завжди справляли вибуховий ефект. Матюки, суржик, пародія, травестія, бурлеск і деконструкція — увесь цей потужний арсенал автор використовував, аби розвінчати стереотипи та висміяти ключові образи імперської (вужче — радянської) культури, а також культури світової, що доходила до реципієнтів переважно крізь фільтри совка. «Гамлєт, або Феномен датського кацапізму» — один із ключових текстів Подерв’янського, антидот для фанатів радянського минулого. Датське князівство постає тут алегорією імперії з «ведмедем на гербі», де «престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт дєнь ото дня процент жиров у маслі», а Гамлєт у толстовці втілює всі прикмети «русского духа»: від алкоголізму до ксенофобії.
23. «Іловайськ», Євген Положій («Фоліо»), 2015.fb2
«Іловайськ» — книга про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських вояків і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони. Це книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.
Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.
24. «Літопис», Самійло Величко («Кліо»), 2020
Величко С. В.
Літопис. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 371 с.
Літопис. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.— 642 с.
Цей літопис, як відомо з історії, – наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII–XVIII ст., який разом з Літописом Самовидця, Літописом Григорія Грабянки та “Історією Русів” створює комплекс козацької історіографії.
Самійло Величко – канцелярист Війська Запорозького за часів гетьмана Івана Мазепи. Над літописом він працював понад 30 років. Тут описані події періоду 1620 -1700 років. І вміщені сотні документів з військової канцелярії (як унікальні копії, так і буквально “вшиті” в текст оригінали), цитати із тепер втрачених щоденників і хронік.
25. «Брама Європи», Сергій Плохій («Клуб сімейного дозвілля»), 2016. pdf
Автор книги Сергій Плохій — професор Гарвардського університету, один з провідних спеціалістів світу з історії України та Східної Європи.
Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні. Це авторитетне видання допоможе краще зрозуміти події минулого, а через них – і наше сьогодення. Автор фокусує увагу на українцях як найбільшій демографічній групі, а згодом – головній силі, що стояла за створенням сучасної нації. Дізнайтеся, як наші предки «призвали варягів на царювання», як наша країна боролася за право бути незалежною, пройшла крізь часи кріпацтва, комуністичного терору й Голодомору, Другої світової війни та врешті-решт отримала незалежність.
«Село не люди» — перший роман сучасної української письменниці Люко Дашвар, виданий у 2007 році видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». У ньому через низку лихоліть 13-літньої Катерини показується життя людей депресивного українського села. На його тлі досліджуються теми насильства проти жінок, зокрема, сексуального і над дітьми, наслідки нестачі сексуальної і будь-якої освіти, забобонів, корупції, релігійного фундаменталізму, алкоголізму та наркоманії, сексизму та гендерних стереотипів в українському суспільстві. Героїня відсилає до шевченківської Катерини у парадоксі звинувачення потерпілої.
У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше — палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить… Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.
27. «Українки в Гулагу. Вижити значить перемогти», Оксана Кісь (Інститут народознавства НАН), 2017
Книга є першим історико-антропологічним дослідженням повсякденного життя українок-політв’язнів ГУЛАГу та не має аналогів в Україні. Авторка застосовує феміністський підхід до вивчення жіночого минулого, аналізує особисті спогади колишніх невільниць та офіційні документи, докладно висвітлюючи різні сторони табірного повсякдення українських жінок. Книга розкриває малопомітні, проте ефективні жіночі способи пристосування, виживання та протидії руйнівному впливові режиму на в’язнів, що допомагали невільницям зберігати основні соціальні ідентичності, залишаючись людьми, жінками, українками.
28. «Червоний», Андрій Кокотюха («Клуб сімейного дозвілля») в 2-х томах (Fb2)
Книга 1 "Червоний" , 2012
Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони... можуть бути корисними. Замість скніти в таборах ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув’язнених злодіїв. Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте серед овіяних легендою!
Книга 2 "Червоний. Без лінії фронту"
Це неймовірна історія! Повстанський командир Данило Червоний не пропав безвісти після зухвалої втечі з табору смерті. Вояк УПА вижив і переміг у нелюдських умовах вічної воркутинської мерзлоти. Щоб зрозуміти, як це йому вдалося, ми маємо повернутися на десять років назад і побачити Червоного юним ліцеїстом, який лише починає боротьбу за свободу. Його шлях по-своєму бачать та оцінюють друг юності Мирон, повстанка Марія, радянський диверсант і донька «ворога народу». Кінороман «Червоний. Без лінії фронту» – довгоочікуване продовження «Червоного», книжки, яка ще до успішної екранізації набула в Україні культового статусу!
1947 рік. Двоє українців – Данило Червоний і Віктор Гуров – потрапили в табір ГУЛАГ. У них абсолютно різні долі: один раніше був членом Української повстанської армії (УПА) і народився на Заході України, а другий – радянський льотчик зі Сходу України, якому не дуже-то й близьке поняття патріотизму. Але доля звела таких людей разом. Нехай у них і різні ідеали, але їх об'єднує не лише спільна біда, а ще й країна, де вони народилися – Батьківщина. Коли чоловіки розуміють це, вони вирішують, що для виживання на каторзі потрібно допомагати один одному і разом протистояти всім труднощам. Жорсткий начальник табору майор Абрамов хоче знищити всіх "бандерівців" і ні перед чим не зупиниться. Тоді Данило Червоний очолює бунт в ГУЛАГу, який перетворюється на справжнє повстання. У каторжан майже немає шансів на успіх, але у них є непереборне бажання змінити своє життя і перестати щодня проходити всі кола пекла.
29. «Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття», Ярослав Грицак («Генеза»), 2000.pdf
Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна «читати без брому» і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013–2014 років, війні з Росією та передвиборним тижням 2019 року.
"Історію, яку тримає у руках шановний читач, можна назвати «історією без брому». Її підставовою тезою є ствердження принципової нормальності української історії. Це не означає, що вона має на меті замінити гіркий наркотик солодким. Українство було і залишається ураженим тяжкими хворобами. Нормальність української історії полягає у тому, що всі ці хвороби не є смертельними, вони є радше хворобами росту національного організму". — Ярослав Грицак
30. «Московіада», Юрій Андрухович («Лілея-НВ»), 2000.pdf
Андрухович Ю. Московіада. Роман жахів. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. — 140 с.
ISBN 966-7263-60-6
«Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важить: втрачені можливості чи здобуті примари.»
Головний герой Московіади — богемний поет, який переживає сюрреалістичні події в часи розпаду гротескної та наскрізь прогнилої імперії. Критики угледіли в цій історії постколоніальний маніфест. Сам Андрухович від такого трактування відмахується. Як будь-який сильний художній твір, Московіада живе власним життям, транслюючи смисли та ідеї, які виходять з-під контролю початкового авторського задуму.
Це книжка, після якої ми колективно отетеріли: «А так можна було?» «Можна», — дозволив Андрухович і зірвав дамбу для подальшого потоку чесних, експериментальних та сміливих історій, які в майбутньому стануть цеглинками для культури незалежної країни.
На доданок пропонуємо придивитись ще до 3 книжок останнього тридцятиліття, які не увійшли у зазначений вище перелік, але без них вітчизняна література збідніла б до невпізнання.
31. Динамо Харків. Вибрані вірші, Сергій Жадан, видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014.fb2
31. Динамо Харків. Вибрані вірші, Сергій Жадан, видавництво А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014.fb2
Жадан-поет став знаковим для України. Без моралізаторства і кучерявих формулювань, до яких нас привчила шкільна програма, він складав поруч біблійну, сленгову, блатну та рафіновану лексику — завдяки йому українська зазвучала зрозуміло і по-рідному навіть тим, хто нею не читав і не спілкувався в побуті.
Динамо Харків — збірка вибраних поезій Жадана. Завжди на видному місці у домашній бібліотеці. На всі випадки життя і незалежно від настрою. Пристрасть, цинізм, наївна відданість чи агресія — це згустки концентрованих емоцій та смислів на відстані витягнутого вірша.
32. Добрі новини з Аральського моря, Ірена Карпа, видавництво Книголав, 2019
32. Добрі новини з Аральського моря, Ірена Карпа, видавництво Книголав, 2019
Ірена Карпа
Добрі новини з Аральського моря: роман. - Київ: Книголав, 2019. - 592 с. - (Серія «Полиця бестселер»).
ISBN 978-617*7563-86-9
Завдяки Ірені Карпі на полиці для драйвового поп-чтива потрапляє добре написаний, модний і красивий роман Добрі новини з Аральського моря. В основі сюжету історії чотирьох українок із різними психотипами, які майже не перетинаються, хоча більшість їхніх пригод мають єдину геомітку — Париж. Карпа говорить про кохання, страждання, секс, гламур, фешн і робить це розумно та дотепно. Карпа реанімує безліч тем, скомпрометованих дешевим глянцем біля каси в супермаркеті. Вона артикулює їх відверто і цікаво, без кліше із клікбейтних заголовків. Секс на одну ніч, роман інтелектуалки з олігархом-алкоголіком, особисте життя матері, що самостійно виховує дітей (не повертається язик сказати жалісливе «одиначки»), трудова міграція героїні зі складним (терористичним) минулим і без необхідних документів.
Про Добрі новини з Аральського моря пишуть, як про однозначно жіночий роман. Так, головні героїні в ньому жінки, які занурені у власні бентеги. Однак, книжка корисна читачам, незалежно від статі. Бо те, що у книжкових оглядах маркується як «жіноче», у Карпи є просто людським, а тому цікавим і справжнім для кожної українки чи українця, які люблять заряджені круті історії.
Ми живемо в країні, де позиція «какая разніца» проявляється у різних сферах життя: від споживання мейнстримового контенту до політичних вподобань та мовних суперечок. І раптом виходить роман про байдужість. Нашу фірмову байдужість, яку Ілларіон Павлюк описав з мазохістичною точністю. Епілогом до цієї книжки могла би бути біблійна фраза «А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе зі Своїх уст…»
Ілларіон Павлюк ідеально передав цю ідею через містичну детективну історію з «кінгівською» експозицією, низкою алюзій та інтригою, яка тримає в тонусі до кінця розповіді.
Так ми на себе ще не дивилися. Крізь лінзу чесності та любові. У цій книжці пекло українського райцентру стало майданчиком для добре виписаного психологічного трилеру, який розказує нам правду про нас.
Але в кожному пеклі є надія. Інтрига лише в тому, чи вона переможе байдужість людей, які виливають помиї під власні вікна, не беруть на себе відповідальності і втрачають моральність, здійснюючи свої міщанські мрії.
Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати… У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.
«Я бачу, вас цікавить пітьма» — історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій. Ця книга — антисептик для нашої світоглядної рани. Читати боляче, але корисно.
ДОБІРКА КНИГ від Богдана-Олега Горобчука
найсильніші українські книжки в хронологічному порядку від 1991 до 2020 року.
Варто знати!
Варто знати!
Поцінувачам української книги
100 знакових творів українською мовою визначив Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу, до якого входять провідні українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці та правозахисники.
100 знакових творів українською мовою визначив Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу, до якого входять провідні українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці та правозахисники.
Укладання цього списку тривало понад півроку і включило в себе кілька етапів голосувань та обговорень. 100 творів, що ввійшли до фінального списку, обиралися з-поміж майже 300 позицій, запропонованих членами Українського ПЕН.
У 2021-му році було опубліковано перелік
100 знакових романів і повістей українською мовою
під назвою «Від Куліша до сьогодення»
У 2021-му році було опубліковано перелік
100 знакових романів і повістей українською мовою
під назвою «Від Куліша до сьогодення»
1. До списку входять твори, які збагатили українську та світову літературу, відзначаються особливим авторським стилем, запропонували нові ідеї та смисли, вплинули на розвиток української мови та становлення України.2. Список складається із творів українською мовою, написаних у XIХ–ХХІ століттях.3. Список об’єднав романи і повісті — епічні твори, в яких розвиваються кілька сюжетних ліній і широко охоплені суспільні процеси та явища.4. Кожен окремий автор представлений у списку не більше ніж двома творами.
Page updated
Google Sites
Report abuse