Як слово вписується у пісню, так творчість Василя Симоненка вписана в історію української літератури. Життя видатного поета варте наслідування - він один iз перших серед затхлого імперського болота побачив блакитне море української надії. У цій книзі творча спадщина Василя Симоненка представлена багатьма жанрами: вірші, поеми, віршовані казки, оповідання, сатира, гумор, критика, щоденникові записи. Чимало творів, які були спотворені цензурою, відновлено за авторськими текстами.

Упорядники: Микола Томенко і Петро 3асенко

Художник: Микола Стратiлат

Книга видатного поета-шістдесятника Василя Симоненка (1935—1963) містить не тільки хрестоматійні твори, а й низку таких, що не друкувалися десятиліттями. Здобутком широкого загалу читачів стануть поезії, оповідання, щоденникові записи, добірка листів, біографічні матеріали.

Пропоноване видання — найповніше з усіх досі виданих книг шістдесятника Василя Симоненка. Воно охоплює поетичні, прозові твори, статті, щоденник, листи поета. Василь Симоненко витворив художній портрет митця і громадянина на тлі тогочасної оманливої дійсності. Нащадкам лишається захоплюватися його ліричним словом, політичною сміливістю, глибинною любов’ю до матері-України. Розраховане нашироке коло читачів.

До збірки увійшло сто найкращих творів «витязя молодої української поезії» (О. Гончар), символу українського шістдесятництва - Василя Симоненка. Віршам, поемам, байкам поета притаманна яскрава образність, одухотвореність, афористичність.

Після Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка місце загальнонаціонального поета, здебільшого, залишалося вакантним. Василь Симоненко свого часу з готовністю прийняв цю естафету в нелегкий для України момент, заплативши власним життям

Збірка поезій «Йшов солдат...» — це емоція, заклик, боротьба. Поет впевнений, іцо кожна світова «імперія зла» приречена, як і її попередники в історії. І це, на щастя, не залежить від її лідерів, а тільки від тих, хто готовий постати проти неї і, не зважаючи ні на що, вірити в перемогу.

До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.

Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст — пішов із життя у неповних 28 років. Лише одна книжка була видана за життя поета. Але вже тоді набули великої популярності самовидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х років. Провідною темою його творчості є любов до України, її безталанного народу (і в цьому пряме продовження шевченківських традицій). Тільки в незалежній Україні вірші поета були надруковані у повному обсязі та без цензурних втручань. У 1995 році Василю Симоненку посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка.

До цієї книжки включено поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») та після смерті поета: вірші, поеми, сонети, балади, казки, байки, а також окремі новели. Усі вони пережили випробування часом і є актуальними й сьогодні.