ІСТОРІЯ УКРАЇНИ в романах

Добірка книг з електронного репозиторію бібліотеки ККЗ

Нові надходження (Серія оновлюється)
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.

Перевидання твору, 2008 рік

У романі «Чотири броди» Михайло Стельмах  піднімає тему Голодомору 1933 року і репресій 1937-го, тому зрозуміло, що цей твір довго не публікували. Роман Стельмаха - це своєрідний гімн красі і мудрості народу, його відданості рідній землі. Річка Дунай у цьому творі є символом людського життя, в якому письменник виділяє «чотири броди». Це образ з народної пісні, яку співає мати героя роману Данила Бондаренка. Першій брід - голубий, як небо, він символізує дитинство; другий - хмільний, неначе сон, брід кохання; третій - нескінченної роботи, а четвертий - онуків і прощання.

Антоненко-Давидович, Борис Дмитрович. Смерть ; Сибірські новели [Електронна копія] / Борис Антоненко-Давидович. — Електрон. текст. дані (1 файл : 330 Мб). — Харків : Фоліо, 2012 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2019). —(Історія України в романах).

Представлено збірку творів відомого українського письменника й перекладача Бориса Антоненка-Давидовича (справжнє прізвище – Давидов; 1899–1984). До видання увійшли повість «Смерть», написана у 1926–1927 роках, та збірка оповідань післявоєнного періоду творчості «Сибірські новели», героям яких довелося пройти через криваву машину ГУЛАГу. Ці характери і долі – більш ніж реалістичні, тому що вони – свідчення письменника, який дивом вижив у страшному пеклі.
Горліс-Горський - Холодний Яр (вид.2014).pdf

03. 08. 2020

Бібліотерапія: підтримуйте душевний баланс!

Бібліотерапія – психологічна допомога, зняття душевного стресу і лікування людей, в основі якого лежить саме читання ними книг. 

Коли ми читаємо, то, подекуди, заповнюємо нестачу досвіду, власних відчуттів або переживань. 

Книги дають можливість пережити нові емоції, не знайомі нам досі.

Тож, пропонуємо розпочати нашу бібліотерапію  з сучасного українського письменника Андрія Кокотюхи  та його  історико-пригодницького роману "Київські бомби" про події в дореволюційному Києві, а також серії детективних ретророманів про київського адвоката Клима Кошового і про його карколомні пригоди у Львові 1908 - 1913 років .

kokotuha.com