Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
До «розстріляного відродження» належить ціла низка видатних представників творчої інтелігенції України. Найбільш відомі МИТЦІ з сузір'я "розстріляного відродження" –
Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Євген Плужник, Микола Куліш, Майк Йогансен, Микола Зеров, Павло Пилипович, Михайло Драй-Хмара, Валеріан Підмогильний, Михайль Семенко, Ґео Шкурупій, Олекса Влизько, Григорій Косинка та багато інших.
Знищення "Розстріляного Відродження" відбувалося шляхом заздалегідь спланованих масових «акцій»:
Арешт талановитого «інакомислячого» митця, який не те, щоб заперечував комуністичні ідеали, а скоріше їх не оспівував.
Створення «організації» під нього (добровільне «зізнання» у шпигунській, терористичній або підривній діяльності зазвичай отримували під тортурами).
«Вербовка» до «організації» митця «членів» із кола його знайомих (відпрацьовувалися коло спілкування, листи, місце роботи).
Закрите судилище.
Вирок: або відразу розстріл, або 10 років концтаборів (здебільшого Соловки). Майже всім тим, хто отримав «десятку», у 1937 році виїзними трійками, які прибували до таборів, вироки були переглянуті і замінені на розстріл… Сумне урочище Сандармох (Соловки) стало братською могилою для еліти української нації.
1907–1912 – навчається у Віденському та Львівському університетах.
1916 – починає грати у найвідомішому на Наддніпрянській Україні театрі Миколи Садовського.
Березень 1917 – засновує Молодий театр у Києві.
Березень 1922 – засновує театр «Березіль».
1925 — Курбас знайомиться із драматургом Миколою Кулішем, з яким вони створили неперевершений творчий тандем.
1934 – режисера засуджують до 5 років ГУЛАГу, а через три роки, в 1937-му, розстрілюють в урочищі Сандармох на Соловках.
Антологія 1917-1933
Воно трохи дивно, що перша спроба такої підсумкової антології літератури Розстріляного Відродження (цей термін був уперше вжитий мною 15 літ тому) видана українською мовою не українцями, а поляками і коштом польського видавництва... Але, з другого боку, є тут своя логіка. Коли кривава містерія українського відродження розгортала від 1917 року одну трагічну дію за другою. її не помічав наш вік, що так любить говорити про «одність світу» і водночас так брутально нехтує окремі, навіть загального значення. складники того світу. А пізніший хід подій показав, що «одність світу» є справді таки болючою реальністю, щоб фальшувати і збувати її красивою фразою чи гіпокритичним гаслом. Тут доля пореволюційної України стала перед світом у новому світлі. Поминаючи внутрішні якості мистецтва Розстріляного Відродження, можна сказати, що вже сам лише процес уподібнення ситуації третини сьогоднішнього людства до ситуації України 1917-33 років спричинюється до відносно повнішої конгеніяльности чи співзвучности тодішньої української літератури сучасному світові.
Упорядник Юрій Лавріненко.
Таємниця "літературного злочину", за який ліквідовано українських радянських письменників 30-х років, тривожила багатьох.
Офіційне пояснення "терористи" від самого початку сприймалося як крик злодія "ловіть злодія!".
Реабілітація 50-х років і видання їхніх "вибраних творів" не прояснювали нічого, а ще більше завуальовували таємницю.
Аж ось в Парижі 1959 року виходить антологія творів розстріляних, "перевихованих" і пропалих безвісти. З неї видно їхню головну вину перед сталінським режимом: вони прагнули зберегти письменницьку честь і національну гідність.
Тут зібрано справді найкращі твори.
«Життя і творчість Леся Курбаса» – книжка про творчий і життєвий шлях найвидатнішого українського режисера першої третини ХХ ст. Леся Курбаса. У книжці свідомо поєднано рецепції українських театрознавців старшого, середнього та молодого покоління для всебічного висвітлення особливої філософії театру Леся Курбаса в європейському просторі, творчу методу виховання актора й режисера в українському просторі.
Книжка може слугувати посібником для вивчення історії українського театру ХХ ст., зокрема його авангардних пошуків. Як науково-популярне видання, вона зацікавить велике коло шанувальників театру, науковців, театрознавців, культурологів, студентів вищих гуманітарних навчальних закладів.
Упорядник, науковий редактор Богдан Козак
Львів; Київ; Харків: Літопис, 2012
Запропонована книга – перша монографія, у якій здійснено дослідження евристичних художніх моделей Леся Курбаса, засновника національного українського модерного театру ХХ століття. Ім’я Леся Курбаса вписано в історію світового театру поруч з іменами Мейєрхольда, Крега, Станіславського, Вахтангова. Глибокий науковий підхід до вивчення творчості Майстра, обробка архівних матеріалів, художнє втілення теми робить цю книгу унікальною і неповторною.
Представлена книга є результатом праці доктора мистецтвознавства, академіка Академії Мистецтв України та відомого знавця творчості Леся Курбаса – Неллі Корнієнко. У даній публікації вона продовжує досліджувати феномен видатного режисера, актора, драматурга та теоретика театру, ім’я якого стоїть поруч із такими іменами, як К. Станіславський, В. Мейєрхольд та Б. Брехт.
Смолич Ю. К. Твори: У 8 т. Т. 7./Упоряд. О. Смолич; Приміт. к. Волинського.— К.: Дніпро, 1986.— 702 с.
У томі вміщено художньо-публіцистичні «Розповіді про неспокій», у яких автор згадує про свої зустрічі з відомими письменниками, діячами культури, висвітлює цікаві сторінки літературного процесу на Україні.
РОЗПОВІДЬ ПРО неспокій
Блакитний . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Куліш . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51Тогочасні літературні інтерлюдії:«Фальшива Мельпомена» . . . . . 75Вапліте і я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84Йогансен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97Довженко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141Тогочасні літературні інтерлюдії:«Білялітературні» антики . . 167Вишня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 190Ірчан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214Галан . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . 219Та інші . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238Харків, Каплунівська, 4 . . . . . . 239«Укрнічліжка» . . . . . . . . . . . . . . . 244«Кобзар на мотоциклі» . . . . . . 248Післяслово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255Чому зраджували і чи зраджували? Чому ставали героями і чи справді були ними? Радянський Союз розпався чи був зруйнований? Чому «всесильний КГБ» не втримав влади?
Відповіді на ці питання десятиліттями ховали під грифами «Секретно». Автор Володимир В’ятрович, який розсекретив архіви КГБ, розповідає про таємниці української історії:
• глобальні інформаційні війни ХХ століття;
• люди, які кидали виклик системі;
• щоденне життя таємних органів: фальсифікації, оперативні розробки, агентурні операції;
• механізми депортацій та нутрощі тюремної системи;
• поразка переможців — СРСР проти УПА;
• справжні причини Чорнобильської катастрофи;
• агонія спецслужби в останні дні СРСР.
Історик оприлюднює раніше недоступні заведені «органами» справи та таємні звіти КГБ керівництву партії.
Архів Розстріляного Відродження : матеріали архівно-слідчих справ укр. письменників 1920 - 1930-х рр. - К. : Смолоскип, 2010 .
Т. 2 :Лесь Курбас і театр «Березіль»: Архівні документи (1927—1988) / Упор., передм., комент. О. Бертелсен. - К. : Смолоскип 2016. - 504 с.
До цього тому увійшли архівні матеріали про видатного українського режисера, актора та теоретика театру Олександра Степановича Курбаса і його театр «Березіль». Документи розкривають нелегкі будні театру в його харківський період, стосунки між акторами, ставлення акторів до майстра, а також ставлення влади до театру і його керівника. У книзі подано матеріали архівно-слідчої справи Курбаса та матеріали, пов’язані з його реабілітацією. Документи цієї колекції зберігаються в архівах Києва і Харкова. Більшість документів оприлюднюється вперше.
Представлене видання розповідає про Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса. Знайомлячи читача із підрозділами центру (науково-дослідний відділ, художньо-театральні пошукові лабораторії, культурологічний і видавничий відділи, бібліотека), каталог представляє пошуки тих митців, чиє заглиблення у специфіку театрального мистецтва продовжує традицію, започатковану визначним театральним реформатором Лесем Курбасом. Висвітлено стратегічні напрямки діяльності центру. Вміщено інформацію про конференції, спектаклі, освітні та видавничі проекти, інноваційні пошуки. Текст доповнено фотографіями.
Представлена праця режисера, театрального історика і критика Ростислава Коломійця присвячена творчості та трагічній долі визначного режисера, актора, драматурга, засновника національного українського модерного театру ХХ сторіччя Леся Курбаса. Автор пропонує читачам свій погляд на життєвий шлях та сутність реформаторської діяльності Леся Курбаса у тогочасному українському театрі, а також на суперечності його особистості та події його особистого життя. Опубліковано фотографію Леся Курбаса.
Шекспірівські слова «Весь світ – театр, і ми актори в ньому» були девізом життя Леся Курбаса, ім’я якого овіяно суцільними легендами і вигадками. Ще за життя його вважали титаном, творцем, пророком. «Заручником вічності в полоні часу» вважає Леся Курбаса автор цього видання – режисер, театральний історик і критик, педагог, перекладач Ростислав Коломієць, доктор філософії, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор.
У книзі представлено добірку спогадів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях українського актора і режисера Леся Курбаса. Друзі й соратники режисера відтворили атмосферу культурного життя України у 20–30-х роках ХХ століття. Більшість матеріалів друкується вперше, в одному із додатків наведено хронологію життя і творчості Леся Курбаса.
У представленій книзі проаналізовано творчу спадщину українського режисера, актора, драматурга, публіциста, перекладача, теоретика театру Леся Курбаса. Опубліковано щоденникові записи, лекції з режисури, вибрані статті та виступи, переклади і драматичні твори. Названо основні акторські ролі Леся Курбаса, а також постановки та кінофільми під його керівництвом, наведено бібліографію статей, рецензій, виступів та інтерв’ю.
Збірник, підготовлений Миколою Лабинським та Михайлом Москаленком, містить величезний масив досі почасти ще не виданих матеріалів із теоретичної та педагогічної спадщини Леся Курбаса (1887–1937) – великого режисера і театрального мислителя, фундатора модерного українського театру XX століття. Зокрема публікуються дописи часів «Молодого театру», режисерський щоденник 1920–1927 років, лекції з режисури та з практики сцени, протоколи режисерського штабу «Березоля», зауваги до постановок, виступи на театральних диспутах, окремі листи, тощо.
Отже, читач іще на крок наблизився до осягнення суперечливого феномену «Курбасової системи».
Слово, театр, життя. т. 2. Театр
У другому томі «вибраного» видатного діяча української культури Леся Танюка (1938–2016) розмістилися есе присвячені театру. До книги увійшли матеріали про Леся Курбаса, М. Куліша, біографічні статті присвячені В. Блакитному, Ю. Смоличу, Г. Юрі, М. Хвильовому, І. Світличному, А. Горській та багатьом іншим.
Розділ II. Лесь Курбас [с.225-312]
Електронна бібліотека “КУЛЬТУРА УКРАЇНИ”
Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого
Театральний "Березіль" - с. 10; Лесь Курбас - с. 11
Література:
[1] Лавріненко Ю. Література вітаїзму 1917 – 1933 рр. // Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження. – К., 2003. – С. 12 – 13.
[2] Євгена Сверстюка Про Розстріляне Відродження // Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження. – К., 2003. – С. 970.
1. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. – К., 1990.
2. З порога смерті: мартиролог-довідник. – К., 1991.
3. Лавріненко Ю. Розстріляне Відродження. – К., 2003. (+ статті Юрія Лавріненка Література вітаїзму 1917 – 1933 рр., Євгена Сверстюка Про Розстріляне Відродження).
4. Петров В. Діячі української культури (1920 – 1940 рр.) – жертви більшовицького терору. – К., 1992.
5. Яр Славутич Розстріляна муза. – К., 1992.
«Червоний ренесанс» — український документальний трисерійний фільм режисерів Віктора Шкуріна та Олександра Фролова відзнятий у 2004 році на кіностудії «Контакт».
Трьома складовими фільмами є:
«Пролог» (1921—1925)
«Пастка» (1926—1929)
«Безодня» (1930—1934)
За період 1920-1930-х років 20 століття українська культура пережила своє становлення, розквіт і трагічний фінал. Трисерійна документальна картина розповідає про долі представників так званого «Розстріляного відродження»: Миколи Хвильового, Леся Курбаса, Миколи Куліша, Михайла Бойчука, Олександра Довженка, Володимира Сосюри, Остапа Вишні, Павла Тичини та ін.
У фільмі використані хроніки того часу (зокрема кадри із фільмів Дзиґи Вертова), автори картини побували на місцях, де розвивалися події цієї похмурої для України епохи, та у численних музеях, що зберегли матеріали, папери й свідчення тих років.
У фільмі лунають відеокоментарі експертів:
Мирослава Поповича — філософа, академіка НАНУ.
Леся Танюка — режисера, заслуженого діяча мистецтв України (1995).
Леоніда Череватенко — письменника, лауреата Шевченківської премії (2002).
Сергія Тримбача — кінознавця, голови НСКУ.
Дмитра Горбачова — мистецтвознавця, професора КНУ ім. Карпенка-Карого.