МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТВ'ЯЗНЯ
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІТВ'ЯЗНЯ
Це день шани тих, для кого переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської людини.
День українського політв’язня відзначають в Україні щороку 12 січня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.
51 рік тому – 12 січня 1972 року – розпочався «генеральний погром» українського шістдесятництва. Тоді радянська влада одночасно заарештувала більшість відомих представників українського національно-демократичного руху.
Українська гельсінська спілка з прав людини називає цю подію найбільш репресивною акцією проти українських дисидентів.
Протягом двох днів у Києві і Львові були заарештовані всі відомі українські дисиденти:
Згодом був арештований Ігор Калинець. Невдовзі хвиля репресій прокотилася всією Україною, арешти пройшли в Галичині, Одесі, Харкові, Черкасах, Умані. Всього було заарештовано близько сотні осіб, а ще обшуки, допити, звільнення з роботи, переслідування.
Майже всі заарештовані були засуджені за одіозною статтею карного кодексу СРСР «антирадянська агітація та пропаганда» і відправлені відбувати свої терміни у табори Мордовії та Пермської області Росії.
Саме в неволі, у таборах, з ініціативи В’ячеслава Чорновола від 1975 року почав відзначатися День українського політв’язня – голодуваннями і протестами.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Після «генерального погрому» рух опору відродився у другій половині 70‑х років, коли основним засобом боротьби з системою став захист прав людини.
Страх був переможений, його знищили ті мужні люди в далекі 60-80-ті роки минулого століття. Шістдесятники зруйнували утопію про «нову» радянську культуру, про «нову» радянську людину і повернули словам і поняттям їх природне розуміння, вони повернули загальнолюдські цінності: віру в Бога, прагнення свободи.
книжка культуролога, наукового працівника Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету Радомира Мокрика, присвячена історії українського шістдесятництва.
У ґрунтовному дослідженні, що містить унікальні архівні матеріали, загадки безпосередніх учасників «культурного коловороту», автор відтворив шлях формування, а потім й спротиву «когорти молодих інтелектуалів, які увійшли в історію під назвою “шістдесятники”».
упорядник віртуальної виставки бібліотекар 2 категорії бібліотеки КФКЗ - Т.А. Повхліб