До 175-річчя від дня народження Панаса Мирного
Електронна бібліотека Київського фахового коледжу зв'язку / Digital KKZ-Library
До 175-річчя від дня народження Панаса Мирного
1 (13) травня 1849 - 28 січня 1920
Портрет Панаса Мирного роботи художника Миколи Підгорного. Фоторепродукція автора.
Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
(13.05.1849 – 28.01.1920) - український прозаїк та драматург.
м.Миргород, Полтавщина
Роки навчання
• Миргородська церковно-парафіяльна школа
• Гадяцьке повітове училище (1863р.)
• Щороку нагороджувався похвальними листами
• З чотирнадцяти років розпочав роботу в повітовому суді
• Самоосвіта впродовж життя
Рудченко - службовець
• З 1871 р. працює в Полтаві.
• Піднімається карʼєрними щаблями, стає провідним співробітником Полтавської губернської казенної палати.
• Брат Іван дослужився до посади члена колегії Міністерства фінансів.
Перші твори, підписані ім’ям Панас Мирний, з’явилися 1872 року у львівському журналі "Правда". У зв’язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, переважно він друкується за кордоном. Тільки в середині 1880-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: публікуються перші дві частини соціально-психологічного роману "Повія". Вважається, що саме в цій роботі він досяг вершин реалізму.
Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю – ще за молодих років він був пов’язаний з революційним визвольним рухом. Особливо посилюється громадська діяльність Панаса Мирного напередодні і в період першої російської революції. Він, приміром, виступає з відозвами, в яких закликає до боротьби за свободу й рівноправність жінок.
Через те, що письменник, не бажаючи ускладнювати свої службові стосунки, конспірувався, його особа для широких кіл читачів – та й для офіційних властей – була таємницею. Але справа ще й у тому, що Панас Мирний, як людина виняткової скромності, вважав, що треба дбати не за популярність своєї особи, а за працю на користь народові...
З ФОНДІВ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає ви значне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панів, нести світлий ідеал майбутнього.У своїх творах письменник відтворив життя українського села після реформ, трагічну долю жінки.
Зміст.
Життя як подвиг.
Шлях у велику літературу.
На захист інтересів трудового народу.
У боротьбі проти тиранії.
До вершин майстерності.
«Чи не драма – моє діло, моя робота?.».
Майстер малих форм.
У книзі досліджується художній світ Панаса Мирного, основоположника українського реалістичного роману. Розглядаються ідейно-тематичний горизонт його творчості, структурні особливості творів, вагомість і поліфонізм композиційних елементів; глибокий психологізм і суровий реалізм у зображенні героїв, їх побуту; народність і поетичність мови; вплив поетики Панаса Мирного на українську прозу.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» - монументальна панорама народного життя. У ньому психологічно переконливо розкривається трагічна доля правдошукача, борця проти приниження людини, соціальної несправедливості, який став злочинцем, «пропащою силою». Події відбуваються на тлі широкої правдивої картини українського життя XVIII – XIX ст.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою в нашому письменстві монументальною селянською епопеєю, усебічним змалюванням життя українського села. Автори сміливо утверджують важливу в усі віки ідею — народ жив би мирно, якби не нестерпне гноблення (воли б не ревли, якби ясла були повні), але разом із тим за допомогою насильства світ не вдосконалиш. Відповідаючи на зло злом, людина лише посилює його й замикає в коло, з якого немає виходу.
Сучасні літературознавці визначають тему роману як зображений на широкому суспільному тлі життєпис злочинця Чіпки від його народження до ув'язнення на каторгу.
Зміст
Від автора.
Творча передісторія романа.
Ідейно-тематичні мотиви ранньої прози П. Мирного і романа "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".
"Подоріжжя од Полтави до Гадячого" (Виникнення задуму.
Повість "Чіпка".
Перша редакція.
Зауваження І. Білика до повісті.
Друга редакція.
Переростання повісті в багатоплановий соціальний роман.
Третя редакція.
Четверта редакція.
Остаточна обробка тексту.
П`ята і шоста редакці.
Висновки.
РОМАН «Пові́я»
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як майстер психологічної прози. Одним з кращих його творів вважається роман «Повія» про трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя — знов насильство, підлість, брехня, що завдають їй болю і страждань, штовхають у прірву...
Роман містить чотири частини: «У селі», «У городі», «Сторч головою» і «По всіх усюдах».
Дві перші частини роману опубліковані в 1883—1884 роках. За життя автора публікувався частинами. Вперше повністю опублікований 1928 року.
У цьому романі на тлі широких суспільно-історичних узагальнень зображено трагічну історію життя дівчини-наймички, змальована пореформена дійсність XIX століття — розшарування селянства, зростання нових багатіїв, занепад суспільної моралі.
У центрі твору — проблема тяжкого становища жінки, протиставлення села як осередку чистоти місту як центру розпусти й моральної деградації.
Головна героїня роману, Христя, народилася й виросла в селі. Вона була єдиною донькою у батьків, але після смерті глави сім'ї (який замерз, повертаючись з ринку, що описується на початку романа) мати і дівчина жили в злиднях. Проте мати жаліє доньку й не хоче віддавати на службу. В Христю закохується єдиний син сільського збирача податків Грицька Супруненка Федір. Грицькові дуже не подобається ніжне ставлення Федора до Христі, тому він домовляється зі своїм приятелем Загнибідою, що той сфальшує борговий папір на ім'я батька Христі, щоб тій довелося піти працювати на Загнибіду. Мати Христі важко захворює і Христя з відома дружини Загнибіди Олени йде її навідати. В цей час Загнибіда сильно б'є Олену, через що та помирає. Загнибіда намагається звинуватити Христю у смерті Олени, Христю ув'язнюють. Тим часом помирає мати Христі. Слідство звинувачує Загнибіду у смерті дружини і Христю відпускають. Але їй вже нічого робити в селі, тому вона йде до міста і наймається на роботу. Через деякий час вона сходиться з багатим квартирантом, до якого була небайдужа її хазяйка.
Після того, як про роман Христі дізнається її господиня, вона виганяє наймичку і створює дівчині таку репутацію, з якою та вже не може влаштуватися на гарну роботу. Через це Христя стає повією. Тривалий час вона була коханкою досить багатого чоловіка, весь час мріє про те, щоб він купив їй невеликий будиночок у селі, але так і не втілює свою мрію. Після смерті коханця (він повісився, дізнавшись про майбутнє карне переслідування) Христя не може знайти іншого покровителя і тому вимушена працювати повією на вулиці, де заражається на сифіліс. Далі вона працює хатньою робітницею у єврейській родині, звідки її виганяють взимку через те, що вона принесла води з ближнього джерела, а не з дального. Христі нікуди йти, тому вона вирішує повернутись до рідного села. Помирає Христя в селі біля своєї хати, яка вже давно стала шинком. Важка хвороба зовсім спотворила обличчя повії.
Цікаво, що за повістю Панаса Мирного "Повія" Іван Кавалерідзе зняв кінофільм "Гулящая" (1961). Фільм знятий на чорно-білу плівку.
Читають - Актори Харківського академічного драматичного театру ім. Тараса Шевченка
СПИТАЙ КНИГУ В ЧИТАЛЬНІЙ ЗАЛІ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
До книги увійшли кращі твори класика української літератури Панаса Мирного. В повісті «Лихі люди» дано широку картину соціально-економічних відносин у пореформеному українському селі. В інших творах показано ідейне розшарування української інтелігенції («Лихі люди»), трагедію матерів-одиночок, які втрачають своїх дітей («Лихий попутав», «Морозенко»), переселенці, що марно шукають кращої долі у невідомому краю. В ліричному образку «Сон» письменник зображує вільне життя свого народу в майбутньому соціалістичному суспільстві
Особисте життя Панаса Мирного - сайт викладача української мови та літератури
Глобільченко А.В.