МУЛЬТИМЕДІЙНА ПОЛИЦЯ
ДО 85 -РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Василь Стус:
Із смерті до життя
ДОБІРКА КНИГ З ЕЛЕКТРОННОГО РЕПОЗИТОРІЮ БІБЛІОТЕКИ КФКЗ
06.01.1938 - 04.09.1985
фото: В. Стус, 1959 рік
Василь Стус – український поет-шістдесятник, майстер філософської, ліричної, а також сатиричної поезїї.
Новатор та експериментатор в сучасній українській поезії. Численні стилістичні прийоми верлібрів та рим увиразнюють поетику його віршів.
За переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Різнопланова особистість. Інтелігент-дисидент, бунтар, який кинув виклик тоталітарному режиму, суспільний діяч, вчений, член «Української Гельсінської Спілки». Та головна його постать – Борець. Він все ж таки спочатку — Поет і Людина, а потім — все інше…
Герой України посмертно.
Біографія Василя Стуса - забороненого тоталітарним совком
Його боялася радянська влада: за що боровся і чому загинув поет Василь Стус
Стус, Дмитро Васильович.
Василь Стус: життя як творчість / Дмитро Стус. – 3-тє вид. – Київ: Дух і Літера, 2015. – 377, [248] c. : фот. – (Бібліотека спротиву. Бібліотека надії).
Ніхто не знає, в чому полягає загадка слави. Часто трапляється, що про когось, хто все життя перебував ув епіцентрі подій, забувають відразу після смерти. До Василя Стуса широка відомість прийшла після перепоховання в 1989-му. Що цьому причиною: поетична творчість? героїка життя? непримиренність позиції? здатність перейматися чужим болем? На ці та інші питання пробує знайти відповіді син поета — Дмитро, який майстерно поєднує об’єктивні біографічні відомості про життя Василя Стуса з власними спогадами і спостереженнями про батька, парадоксально зіставляє контексти, змішує науковий та белетристичний стилі. Пропонована книга — це Василь Стус очима дослідника й сина на тлі «запізнілого націєтворення».
Дмитро Стус — син Василя Стуса, письменник, літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук. Член Асоціації українських письменників. Голова Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України». Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка. Як і батько нагороджений національною премією України ім. Тараса Шевченка (2007) за книгу «Василь Стус: життя як творчість».
"Феномен Стуса – це любов",- каже його син Дмитро:
«Насправді ми знаємо, ким ми є насправді – в нас більше недоліків, ніж достоїнств, більше поразок, ніж перемог. Але, попри ці знання, коли ти любиш – то робиш, якщо хочете, чин задля свого народу, який не тільки, скажімо, про це не знає, а й іноді у вигляді наглядачів або ж чиновників виявляє до тебе, може, найбільшу жорстокість чи зверхність, створює неможливі умови життя твоїй родині чи не приймає тебе на роботу. Усвідомлювати це все і, попри це, робити щось для своїх людей – це і є, з моєї точки зору, феноменом. Переступити через власну образу, власний біль, власні амбіції – заради Любові».
У третьому томі вибраних праць Івана Дзюби подано низку літературних портретів українських письменників ХІХ і ХХ століть, спогади про діячів культури таких як Л. Костенко, В. Симоненко, В. Стус та ін.
Василь Симоненко [c.517-533]
Ліна Костенко [c.534-547]
Різьбяр власного духу (Василь Стус)
[c. 602-629]
Книжку відомого літературознавця складають своєрідні літературні портрети і добірки з творчої спадщини українських письменників, яких через ідеологічне свавілля було викреслено з національного культурного життя або й розстріляно, репресовано:
П. Куліша, Б. Лепкого, О. Олеся,
Г. Чупринки, В. Винниченка,
П. Савченка, М. Драй-Хмари,
П. Филиповича, Г. Михайличенка,
М. Хвильового, В. Поліщука,
Є. Плужника, І. Сенченка,
Б.-І. Антонича, В. Симоненка,
В. Стуса та ін.
Видання адресується шанувальникам українського художнього слова.
Серія «Розстріляна й заборонена творчість діячів української культури», ч. 1.
Автор: Упоряд. О.Зінкевич, М.Француженко
Опубліковано: Балтимор-Торонто, 1987
Сторінок: 463 с.
Видавництво: Українське Видавництво “Смолоскип” ім. В. Симоненка
Овсієнко, Василь .
Світло людей: Мемуари та публіцистика / Василь Овсієнко. — 2-ге вид., перероб. і допов. — К.: ТОВ «Видавництво “КЛІО”»,
2018. — 512 с.: фотоіл.
Колишній в’язень сумління з майже 14-річним «стажем» пропонує півсотні статей, написаних за 20 років волі, — про співкамерників Василя Стуса та інших видатних особистостей.
Як сумлінний історик, автор пропонує суспільству інформацію про репресії 20–80-х років. Як відважний публіцист, дає яскраві оцінки своїм сучасникам — друзям і ворогам.
Василь Стус повернувся на Україну... Через чотири роки по смерті. Його прах перевезено з табірного цвинтаря, що за Уралом, до Києва, на Байкове кладовище. Усе життя йшов він до свого народу, ніс на плечах тяжкий хрест правди і сумління, ішов, знаючи, що сходить — на Голгофу.
До книги увійшли спогади друзів поета, товаришів по ув’язненню, уривки з листів, вірші, фотодокументи.
Упорядник О.Ю. Орач Редактори: В.І. Міщенко, Д.В. Стус
Живемо у радісному та водночас тривожному часі і не завжди знаходимося у гармонії з високою Любов'ю. Частіше відсуваємо її, не усвідомлюючи, що саме тоді дозволяємо байдужості заполонити наше життя. Чи є щось страшніше за неї?
Чи є щось підступніше? Нема! А вона намагається заволодіти нами. І коли торкнеться, то починаєш тліти та згасати.
Не допусти того, Господи, не допусти.
Ця збірка – пам'ятник тому, хто не тлів, а горів вогнем всесильної Святої Любові, бо не допустив у своє серце байдужості. Сенс його життя – воля рідної землі, в ім'я якої він жив. І хай доля мого невигаданого героя допоможе наблизити зоряний час України.
На обкладинці: Валерій Франчук. Портрет Василя Стуса
Видавці та упорядники наукового альманаху мають амбітну мету: створення першого в Україні спеціялізованого майданчика для обговорення різноаспектної наукової проблематики, пов’язаної з життям і творчістю Василя Стуса.
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. —
Зошит сьомий / за ред. О. Солов’я й Ольги Пуніної. —Вороновиця: Простір Літератури, 2021. — 100 с.
Сьомий зошит пропонує науковій спільноті дві статті та републікацію ґрунтовної розвідки Степана Мишанича «Народнопоетична стихія в творчості Василя Стуса» (2001).
Зошит сьомий присвячується 85-річчю з дня народження проф. С. Мишанича (1936 – 2013), очільника катедри історії української літератури і фольклористики (1991 – 2010) Донецького національного університету, засновника стусознавчих студій на Донеччині.
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. – Зошит шостий/ за ред. Олега Солов’я й Ольги Пуніної.–Вінниця: Простір Літератури, 2020.–86 с.
Шостий зошит пропонує науковій спільноті п’ять статей, одна з яких (стаття Людмили Тарнашинської) є републікацією.
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. – Зошит п'ятий/ за ред. Олега Солов’я й Ольги
Пуніної. – Вінниця: Простір Літератури, 2019. – 118 с.
П’ятий зошит пропонує науковій спільноті шість статей, одна з яких є републікацією відомої статті Юрія Шевельова. Корпус наукових статей доповнює рецензія на книгу спогадів Світлани Кириченко «Птах піднебесний»
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. - Зошит четвертий / за ред. Олега Солов’я й Ольги
Пуніної. – Вінниця: Простір Літератури, 2018. – 128 с.
Четвертий зошит пропонує до уваги наукової спільноти вісім статей, дві з яких є републікаціями (тексти І. Дзюби та А. Корнієнко).
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. — Зошит третій/ за ред. Олега Солов’я й Ольги Пуніної. — Вінниця: Простір Літератури, 2017. — 108 с.
Третій зошит альманаху пропонує читачеві п’ять статей.
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. — Зошит другий / за ред. Олега Солов’я й Ольги Пуніної. — Вінниця: Простір Літератури, 2016. — 98 с.
У зошиті другому розглядається сценарний текст В. Стуса, стосовно якого в Україні дотепер була відсутня наукова рецепція; пропонується погляд на посутні аспекти філософічности письменника; представлено порівняльний аспект лірики В. Стуса й В. Свідзінського та ін. Другий зошит альманаху пропонує читачеві шість статей.
Стусознавчі зошити: Науковий альманах. — Зошит перший / за ред. Олега Солов’я й Ольги Пуніної. — Вінниця: Простір Літератури, 2016. — 120 с.
Перший зошит пропонує науковій спільноті вісім статей.
До цього зібрання творів увійшов практично весь творчий доробок унікального українського поета .
Вірші Стуса наповнені філософсько-експресивними образами шляху, долі, мотивами самотності і боротьби, смерті і осмислення призначення людини.
У багатьох поезіях також відображені внутрішні переживання автора після арешту та рефлексії щодо табірного існування. Є у нього і натурфілософські роздуми щодо краси світу, які поєднуються з життєствердними закликами до духовної боротьби.
(добірка найвідоміших віршів)
Стус, Василь. Вибране [Електронна копія] / Василь Стус. — Електрон. текст. дані (1 файл : 18,2 Мб). — Харків : Фоліо, 2020
(Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2022).
(Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2022).
Василь Стус (1938–1985) – поет, мислитель, правозахисник, чиє ім’я стало знаковим для всіх дисидентів СРСР і абсолютним втіленням національної гідності. І зараз особистість автора привертає увагу не тільки літературознавців, а й пересічних громадян. До видання включено вірші зі збірок «Круговерть», «Веселий цвинтар», «Час творчості» та «Палімпсести», літературознавча праця «Зникоме розцвітання», нотатки «З таборового зошита», а також філософські роздуми з листів до дружини і сина.
Перша збірка віршів Василя Стуса.
Рукопис книжки поет здав до видавництва “Молодь” у середині 1964 р. Обсяг – 137 сторінок.
Збірка складалася з трьох розділів: “Рожеве півколо”, “Біль — Білий день” та власне “Круговерть”.
Її поставили у видавничий план видавництва на друге півріччя 1965 р. Проте після виступу поета у кінотеатрі «Україна» 4 вересня 1965 р. набір книги було розсипано, а рукопис повернено авторові.
Стус В. Зимові дерева (збірка).pdf
Автор: Стус В.
Опубліковано: Брюссель-Лондон, 1970
Сторінок: 206 с.
Видавництво:
Видавництво “Література й Мистецтво”
Перша збірка віршів Стуса, видана за кордоном, до якої включено частину віршів з неопублікованої "Круговерті"
Збірка «Час творчості / Dichtenszeit» складається з двох рівноправних частин – оригінальної і перекладної.
Оригінальна частина «Часу творчості» є своєрідним щоденником внутрішнього життя людини, яка зіткнулася з неподоланною несправедливістю світу, але довжить життя у творчості.
Перекладна частина – переклади з Гете - цінна не лише якісними перекладами генія. Не менш важливим здається свідчення, що саме життєствердна філософія Й.-В. Гете стала тим глибинним контекстом духовного життя Василя Стуса в умовах неволі, що дозволила «вирости», а не зламатися від очевидної несправедливості судового вироку.
Автор: Василь Стус
Опубліковано: Варшава, 1990
Сторінок: 112 с.
Видавництво:
Видавниче агентство Об’єднання українців у Польщі
Опубліковано: Мюнхен, 1978
Сторінок: 183 с.
Видавництво:
Видавництво “Шлях перемоги”
Автор: Стус В.
Опубліковано: Нью-Йорк, 1977
Сторінок: 125 с.
Видавництво:
Видавництво “Сучасність”
Бібліотека “Прологу” і “Сучасності” ч. 117
вірші, написані в таборі і засланні в 1976-1979 р.р., видані 1986 р. за кордоном
Із збірок віршів, статей, щоденникових записів, епістолярної спадщини Василя Стуса, лауреата Державної премії імені Т.Г.Шевченка (посмертно), постане перед читачем повнокровний образ полум'яного сина України. Поета страдницької долі, нездатного на компроміси, максималіста в почуттях і оцінках, який завжди ішов шляхом правди і заплатив за це життям.
вірші, що не увійшли до збірки "Полімпсести"
"Вікна в позапростір" - видання 1992 р., djvu-2.3 МВ
Стус Василь. Дорога болю. (djvu-1.3 МВ)
Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса повертається до читачів, її публікують газети й журнали, надроджуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав... Книгу «Дорога болю» складено з уцілілих рукописів і списків поезій В. Стуса, які збереглися в рідних та друзів поета.
Усе, що він пережив і вистраждав у боротьбі за свободу й незалежність України, стало назвою поетичної збірки «Дорога болю», за яку Василя Стуса 1991 року було удостоєно посмертно Державної премії імені Тараса Шевченка.
Під тягарем хреста / Упоряд. О. Ю. Орач; Вступ, слово І. М. Дзюби; Худож. оформл. Б. Р. Пікулицького; В оформл. вид. використано твір худож. М. Бідняка.— Львів: Каменяр, 1991.— 159 с.
До збірки увійшли твори Василя Стуса, чиє життя обірвалося по багатьох роках тюремних поневірянь за колючими дротами ГУЛАГу. Лицарськи вірний непроминущим ідеалам, він не спасував перед реченцем, бо ж дорогу боротьби і страждань обрав свідомо. Написане вилучали й нищили, а він з вірою, що переможе у двобої, не переставав творити, допоки пронизливі сибірські вітри не видули із кволого тіла роз'ятреної душі. Уціліле ж слово промовляє до кожного з нас, утверджуючи на думці: всі ми залишаємося в'язнями сумління доти, доки не зійде над стужілою Вітчизною заблукане сонце волі.
2022 рік. Війна.
Наші ЗАХИСНИКИ-ОХОРОНЦІ - чоловіки, що боронять нашу землю від ворога та дають можливість, хоча б іноді, жити звичайним життям, знаходять час підтримати нас прекрасним декламуванням поезії.
Роман Семисал - актор, режисер, поет, актор вистави "Стусове коло".
Його прочитання поезії Василя Стуса - зачаровує.
Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.
/Вірш написаний у тюрмі, дата не відома, опублікований вперше через рік після смерті поета ‒ у 1986 році.
У записі взяли участь лідерка гурту “ONUKA” Ната Жижченко, співачка Саша Кольцова, головна редакторка видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва та телеведучий Олег Панюта.
Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражданням і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
Народжений на Святвечір: Василь Стус. Чого ми не знаємо про видатного українця? / ДИВИСЬ INFO / dyvys.info/
"Мій головний український поет мертвий. А мав би бути моїм старшим сучасником. Суто теоретично міг би навіть написати перед- чи післямову до котроїсь із моїх поетичних збірок", — міркує письменниця Катерина Калитко в своєму есеї "Тюрма не доросте до неба", присвяченому пам'яті письменника.
Гриців М. - Арештована коляда або погром 12 січня 1972-го.pdf
Дмитро Стус: Його погляду боялись навіть конвоїри / Український інтерес (https://uain.press/interview/649742-649742)
Бібліотека Коледжу Радіоелектроніки
Просвітлої дороги свічка чорна : докум. трилогія пам'яті Василя Стуса. –
Василь Стус. Повернення. Реквієм : телепередача / Донец. обл. держ. телебачення ; автор, ред., ведуча О. Кругленко ; реж. К. Морозова ; оператор А. Сечин, відеоінж.: Д. Беломеря, А. Гурейков ; звукореж. Ю. Ємелін.
«Стусове коло»
Літературно-музичний проєкт
Режисер – Сергій Проскурня
Прем’єра – 19 листопада 2008
Жанр – музично-літературне дійство
Мова – українська
Актори: Роман Семисал (Василь Стус), за участі сестер Тельнюк
Людину творить виклик
Несамовитий танок протилежностей - сила, яка ламає, або народжує, пригнічує, або штовхає на подвиги, дає можливість вибору або позбавляє його. Хто ти, якщо падаєш і не піднімаєшся? Хто ти, якщо не вмієш любити й ненавидіти?
Життя Людини-легенди, яка опинилася на межі і зберегла віру й любов - це коло за колом пройдений шлях, повний викликів і незбагненностей, шлях творення себе... це - «СТУСОВЕ КОЛО».
СТУСОВЕ КОЛО - коло людей, які пройшли свій шлях до Стуса і об'єдналися у літературно-музичному проекті.
СТУСОВЕ КОЛО - це не традиційний вечір пам'яті, а літературно-музичне дійство, яке пропонує нову форму вечорів-спогадів відходячи від заскарузлих традицій.
Василь Стус : українські пісні. –
Хай сходить співом горло солов'яв гаю нічному. Пам'яте, верниіз чебреця, із липня жаротою.Хай яблука останнього достоюв мої, червонобокі, виснуть сни.
Нехай Дніпра уроча течіябодай у сні у маячні струмує,і я гукну. І край мене почує.Верни до мене, пам'яте моя.
Поро вечорова, поро тонкогорлих розлукI я вже не знаю, не знаю, не знаю, не знаю,і я ще живий , чи помер, чи живцем помираю,бо вже вiдбринiло, вiдквiтло, вiдгасло, вiдграло навкруг.І ти наче птаха понад безголов’ям летишНад нашим, над спільним, понад світовим безголов’ямПробач, я не буду, Це просто прорвалось знічев’яКоли б ти це знала, о як ти ще досі болишІ досi ще пахнуть тужливi долонi твоїI губи гiркi аж солонi i досi ще пахнуть,I тінь, твоя тінь проліта — схарапудженим птахом,I глухо, як кров ув аортах (cолоні) гримлять солов’ї
Вірш написано в 1968 році.
СПРАВА ВАСИЛЯ СТУСА
Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом «Секретно».
"Людина завжди мусить відчувати єдиний обов’язок — бути вдячним сином землі..."
Знищений фізично, Стус залишався НЕЗЛАМНИМ морально:
«Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину»
упорядник віртуальної виставки бібліотекар 2 категорії бібліотеки КФКЗ - Т.А. Повхліб