Місце та значення психологічної служби в організації освітнього процесу

Діяльність психологічної служби системи освіти на сучасному етапі покликана максимально знизити ступінь напруги, який переживають всі учасники освітнього процесу, спричинений багатьма факторами, це і загальний соціально-економічний, політичний фон, який впливає на всіх, без винятку громадян України. Значущим фактором напруги виступає процес реформування освіти, який є стресом як для самої системи, так і для окремих її учасників.

Психологічна служба ліцею складається з практичного психолога.

Практичний психолог нашого ліцею має досвід роботи чіткі орієнтири власної діяльності. Активно працює з класними колективами, вчителями, батьками учнів гармонуючи всі ці комунікації між собою, добре знає особливості навчального закладу, його педагогів, завжди готовий до співпраці. Використовує діагностичні методики, які пройшли експертизу та затверджені експертною комісією. Налаштований на побудову конструктивних комунікацій із усіма учасниками НВП, постійно розвивається в темах професій, відбудовує власну траєкторію розвитку в темах школи.

У Комунальному закладі "Хорошівський ліцей Безлюдівської селищної ради" навчається 305 учнів, в 1-4 класах - 100 учнів, 5-9 класах - 179 учнів, 10-11 класах - 26 учнів, з них учнів з багатодітних сімей – 40 %, під опікою – 4 %, матері-одиначки – 27 %, переселенців - 14%, діти, батьки яких брали участь у воєнних діях в зоні АТО – 15 %, обдарованих учнів -18 %.

Отже, пропоную проаналізувати діяльність психологічної служби в початковій школі. На стадії дошкільної освіти проводимо засідання педагогічної ради з колективом Хорошівського дитячого садка, на якому разом з практичним психологом обговорюємо проблеми, відпрацьовуємо шляхи реалізації якісних методів психолого-педагогічних засобів підготовки учнів до школи.

Проводимо батьківські збори з батьками майбутніх першокласників, де особливу роль виконує практичний психолог. Знайомиться з мікрокліматом, надає поради, проводить індивідуальні консультації. Формується класний колектив першого класу. З метою вибору раціональних педагогічних методів виховання ретельно вивчаються особистісні інтереси, здібності, цінності учнів, їх місце у колективі. За допомогою спеціальних тестів, співбесід з батьками першокласників ми пізнаємо особливості мікроклімату, пізнавальної сфери, виявляємо соціальний статус у класному колективі (лідер, популярний, мало популярний, ізольований), властивості темпераменту, інтереси та спеціальні здібності, особливості характеру учня (ставлення до себе, до людей, до праці, вольові риси), професійну спрямованість. Виявляємо обдарованих учнів. Заповнюються психолого-педагогічні індивідуальні картки учнів, які допомагають вчителю правильно будувати процес виховання та навчання першокласника та аналізувати діяльність учня на протязі всіх років навчання у школі.

Перехід від початкової до основної школи - важкий етап шкільного навчання. Він пов'язаний у першу чергу з тим, що замість одного вчителя, який уособлював собою суспільні вимоги до навчання і поведінки дитини, з’являються кілька вчителів, що мають неоднакові вимоги як до змісту і процесу навчальної діяльності учня, так і до його поведінки. Ускладнюється і збільшується навчальне навантаження, збільшується обсяг інформації, яку необхідно засвоїти, з’являється конкуренція між учнями, з’являються і розвиваються пізнавальні інтереси учнів, виявляються здібності і нахили.

Часто дитина постає перед необхідністю інтегруватися у новий для себе колектив класу. Усе це вимагає великих емоційних та інтелектуальних зусиль від учня на тлі глибокої перебудови фізіологічних функцій його організму. Отже, на початку навчального року ми проводимо моніторинг динаміки, розвитку класного колективу. Вивчаємо рольові позиції, неформальний статус, що визначає ставлення учня до школи, до навчання, до однолітків, і в решті решт пливають на процес соціалізації. Неприйняття дитини учнівським колективом часто призводить до пошуку нею можливостей самоствердження в інших групах і колективах, до втрати інтересу до навчання, конфліктів з педагогами і батьками.

Особливу увагу приділяємо індивідуальній роботі з учнями, що потребують посиленої педагогічної уваги. Діти цієї категорії знаходяться у «зоні ризику», тобто легко можуть бути спровоковані на здійснення антисоціальних вчинків або девіантну поведінку. Виявляючи таких учнів, з ними та їх найближчим соціальним оточенням здійснюється поглиблена психологічна діагностика, складаємо індивідуальну картку, плануємо профілактичну та психокорекцій ну роботу із залученням усіх учасників навчально-виховного процесу та громадськості.

Адміністрація закладу освіти з практичним психологом відвідує уроки у класних колективах, що проходять адаптацію до школи, класного та учительського колективів, мікросередовища, складається психолого-педагогічна характеристика учнівських колективів. На засіданні педагогічної ради знайомимо педагогічний колектив, надаємо методичні рекомендації щодо створення позитивного мікроклімату співробітництва, взаємоповаги на позитивний результат.

Багато уваги приділяємо вивченню професійних нахилів учнів у до профільній школі. Вибір профілю навчання у першу чергу обумовлений життєвими планами підлітка, уявленням про свою майбутню професію та життєвий шлях.

Отже, практичний психолог має допомагати школяреві обрати профіль навчання. Використовуються тренінгові заняття, індивідуальні консультації з учнями та їх батьками на підставі моніторингових досліджень професійної приналежності проводиться системна робота. З учнями профільної школи (10-11 класи) проводяться тренінгові заняття, які сприяють ознайомленню з майбутньою професією, вихованню організаційних складових у освоєнні майбутньої професії.

На початку навчального року створюються групи з учнів 8-11 класів за професійною приналежністю «людина-людина», «людина-знак», «людина-технік», «людина-природа» на підставі діагностики. Підводиться підсумок роботи учнів у навчальній, виховній діяльності школи, спортивних змаганнях, турнірах, олімпіадах, МАН, конкурсах (психолого - педагогічна індивідуальна картка учня, де ведуться записи на протязі навчання) за групами. Обирається лідер у кожній групі за підсумками діяльності учня у навчально-виховній роботі. Переможці у групах є номінантами конкурсу. Урочисто вітають учнів-номінантів на святковому заході однокласники, педагогічний колектив, гості школи. Переможцям вручаються пам’ятні призи та грамоти.

З метою виявлення високої мобільності, здатності переключитися на інший вид діяльності, високий рівень організації діяльності, працездатності, вміння концентрації уваги, структурованості мислення,сформованості внутрішнього плану дій, сформованості уявлення про ЗНО, самостійності мислення та дії, знайомство з процедурою ЗНО (перегляд відеострічки, пробне тестування), навички роботи з тестовими матеріалами, вміння встановлювати контакти в незнайомій ситуації зі сторонніми людьми, психологічні служба школи формує діагностичний банк даних щодо виявлення пізнавальних, особистісних та процесуальних структурних компонентів ЗНО, формує у школярів мотиваційну складову. У співпраці з адміністрацією школи визначає тематику психолого-педагогічних семінарів, педрад. З учнями проводимо тренінгові заняття, тематичні консультації.

Особливе місце в роботі соціально-психологічної служби займає робота з обдарованою молоддю. Обдаровані діти беруть активну участь у предметних олімпіадах, займаючись поглиблено яким-небудь предметом, але часто опиняються поза соціального контексту класу, відчувають труднощі з встановленням взаємних довірчих відносин з однокласниками. Причина – недостатність педагогічної уваги до проблем такої дитини, небажання вчителя розібратися в причині такої відстороненості від участі в класних заходах. Розібратись у причинах, допомогти дитині у побудові власної стратегії, а також провести просвітницьку роботу з класними керівниками завжди готовий наш психолог (посада соціального педагога вакантна).

Сучасна наука твердить, що виявити обдарованість можна завдяки застосуванню взаємодоповнюваних способів.

По-перше, це метод спостереження, як спосіб виявлення обдарованих дітей. За цим методом систематично і цілеспрямовано сприяють різноманітні вияви психологічних особливостей обдаровання. Його найбільше застосовують на уроках. Якісні результати можуть бути доволі обґрунтованими лише за умови регулярності, тривалості та багаторазових спостережень.

По-друге, це констатація певного рівня досягнутих дитиною успіхів у тій чи іншій сфері діяльності. Констатація конкретних успіхів та способів дає змогу встановити, до якого саме типу обдарованості належить конкретна дитина.

Третій спосіб –виявлення обдарованих дітей з участю експертів. Так, за описовими характеристиками обдарованості М. Карне, учнів оцінюють: сам учень, батьки, педагоги. Психолог порівнює ці дані з результатами відповідних психодіагностичних методик.

Четвертий спосіб – здійснення відповідних тестових діагностувань, які мають стандартизований характер і забезпечують отримання результатів на основі єдиних критеріїв і норм.

На першому етапі виявлення обдарованих дітей ми враховуємо відомості від батьків, учителів про успіхи дитини. Також використовуємо групові тестування, соціологічні опитування. Виявлення обдарувань залежить від багатьох чинників, тому ми прагнемо використати всі можливі джерела інформації про дитину. У стандартних життєвих ситуаціях педагоги використовують розповіді, зауваження, судження батьків, колег.

Виявлення обдарованих дітей повинне бути системним. Одним із видів пошуку та виявлення обдарованість є оптимальне поєднання єдиної й комплексної системи оцінювання обдарованості.

Під системою єдиного оцінювання розуміють традиційну систему, за якою дитина має набрати певну кількість балів. В основу такої об’єктивної оцінки обдарованості обов’язково треба покласти дані, отримані за допомогою двох різновидів її вивчення – дискретного та неперервного.

Передусім увагу слід приділити виявленню загальної обдарованості, оскільки вона є пріоритетною в дітей цього вікового періоду.

На другому етапі здійснюється індивідуальна оцінка творчого потенціалу дитини. Завдання психолога – визначити рівень загального інтелектуального розвитку дитини, а також оцінити тип мислення.

Практичний психолог здійснює цілий комплекс вивчення особистості кожної дитини. Вивчає її темперамент, характер, виконує соціометричні дослідження, діагностуються між особистісні стосунки в класному колективі вивчає розвиток різних видів пам’яті, уваги, нахилів дитини, рівень її розумових здібностей.

Практичний психолог за допомогою тестів визначає особливості здібностей конкретної дитини. Крім тестів на визначення інтелекту він здійснює анкетування.

На третьому етапі роботи з обдарованими дітьми основну роль виконують вчителі. Вони розвивають індивідуальні заняття, консультації. Для того щоб дитина цілком розкрила свої здібності, реалізувала їх у житті, ми створили всі необхідні умови. Адже саме в школі діти розвиваються і стають особистостями.

У вихованні дітей панує індивідуальний підхід. Спостереження за поведінкою учнів, аналіз результатів їхньої діяльності та пошук тих рис, які вирізняють учня, роблять його унікальним, потенціально здібним.

Отже, підсумовуючи роль психологічної служби в освітньому процесі Хорошівської загальноосвітньої школи, можна зробити висновок: діяльність психологічної служби школи створила систему наскрізного психологічного та соціально-педагогічного супроводу дитини та її родини направлену на підтримку та збереження психічного та психологічного здоров’я підростаючого покоління.