Говорячи про основні заняття населення у XVII столітті, на перше місце необхідно поставити військову службу, оскільки в ці часи місто Харків та інші міста регіону були головним чином військовими пунктами - фортецями. При цьому основним завданням його жителів було вести безперервну боротьбу з татарами. Цією постійною небезпекою грабіжницьких татарських набігів гальмувався економічний розвиток краю та міста Харкова.

Побут населення

Українці жили в дерев`яних рублених або мазаних хатах, укритих соломою. Перед хатами розташовувалися сади й городи. У хаті були просторі стіни, а підлога - глиняна. Уздовж стін стояли лавки. У кутку стояв довгий, вузький дерев`яний стіл, на якому лежав хліб та стояла сіль. Для освітлення хати використовувалися каганці, у яких горіло сало або конопляна олія.

Чоловіки носили широкі шаровари, пояс, жупан, черкеску. Жінки надягали вишиту сорочку, керсетку, спідницю, прикраси у вигляді намиста.

В їжу вживалися борщ із буряка та капусти, запроваджений пшоном та салом, гречані або пшеничні вареники із сиром, галушки із салом.

Українські народні звичаї, ігри, танці довго зберігалися в харківських козаків.