Педагогічні родзинки
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
учителям – предметникам щодо педагогічного проектування процесу соціалізації учнів
Лук А.Н. виділяє такі творчі здібності :
пов‘язані з мотивацією (інтереси схильності);
пов‘язані з темпераментом (емоційність);
пов‘язані з розумовими здібностями:
Пильність у пошуках проблем.
Спосіб кодування інформації нервовою системою.
Здібність до згортання.
Здібність до зчеплення.
Здібність до переносу.
Бічне мислення.
Цілісність сприйняття.
Готовність пам‘яті.
Зближення понять.
Гнучкість мислення.
Гнучкість інтелекту.
Здібність до оцінюючих дій.
Легкість генерування ідей.
Швидкість мови.
Здібність до доведення до кінця.
Професійні здібності.
Здатність передбачення.
Виділяють основні типи творчої діяльності:
науково-логічний;
техніко-конструктивний;
образно-художній;
вербально-поетичний;
музично-руховий;
практико-технологічний;
ситуативний (спонтанний, розважальний).
Створити власний «банк інформації» з питань соціалізації.
Розробити та апробувати систему діяльності, спрямовану на розвиток соціальних компетенцій особистості.
Широко запроваджувати новітні педагогічні стратегії та конкретні технології соціалізації; інформаційні, здоров’язбережувальні технології.
Впроваджувати нові методи контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів.
При підготовці до уроку продумати і спланувати:
позитивну мотивацію навчання та вибору учнями життєвих перспектив та майбутньої професії;
формування та розвиток соціальних компетенцій учнів;
елементи технологій, форми, методи, методичні прийоми, які будуть використані на уроці з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадянської активності учнів;
створення розвивального освітнього простору з метою врахування індивідуальних особливостей та можливостей самоактуалізації та самореалізації учнів, що сприяє процесу соціалізації та формуванню громадянської активності учнів;
створення та підтримку позитивного мікроклімату у дитячих колективах;
гуманізацію міжособистісних стосунків;
розширення рольового простору кожної дитини за рахунок її включення у систему суспільнокорисних справ, шкільного самоврядування, педагогічно вмотивованих доручень;
активізацію дослідницької діяльності школярів;
зміцнення здоров’я молоді: фізичного, психічного, психологічного, морального, соціального.
Забезпечити реалізацію спланованого.
Здійснювати моніторинг якості навчання та соціальної компетентності школярів.
Здійснювати аналіз, узагальнення та впровадження педагогічного досвіду, накопиченого у процесі роботи над проектом.
Основні принципи освіти
Прпиродовідповідності
Врахування психологічних особливостей
Планомірно-поетапного формування розумових дій
Демократизації і гуманізації відносин як висновок гармонізації
Особистісно-рівноправного співробітництва і співтворчості учителя і учнів
Слютогенезного підходу до здоров'я
Розмежування відповідальності вчителя та учнів
Доступності, послідовності, системної неперервності
Практичної спрямованості
Високої духовності шкільного життя
Формування креативної компетентності учнів
До креативних компетентностей можна віднести: «уміти витягати користь із досвіду», «уміти вирішувати проблеми», «організовувати взаємозв'язок минулих і дійсних подій», «уміти знаходити нові рішення». У той же час указівки на дані вміння ще недостатньо для того, щоб цілісно уявити весь комплекс знань, умінь, способів діяльності та досвіду учня по відношенню до його креативних компетентностей.
Структуру творчих здібностей ми розглядаємо як взаємопов’язану сукупність мотиваційних, інтелектуальних (інтелектуально-логічних та інтелектуально-евристичних), комунікативних і моральних якостей та властивостей особистості, які реалізуються у творчій навчальній діяльності, є її основою та результатом. Ми усвідомлюємо, що саме творча навчальна діяльність є важливим фактором формування в учнів життєво важливих компетенцій, тому сприятиме реалізації моделі випускника школи як компетентісної особистості.
Зважаючи на положення психолого-педагогічної науки про творчу навчальну діяльність учнів, визначаємо її як вид продуктивної навчально-пізнавальної діяльності школярів на основі розвитку творчих здібностей, що забезпечує розвиток учнів. Таке навчання передбачає творче здобуття знань, набуття вмінь і навичок та їх застосування, а саме:
самостійне використання школярами набутих якостей у нових ситуаціях – комбінування, перетворення відомих раніше способів діяльності, визначення нової проблеми, структури або функцій об’єкта чи розв’язання поставленої проблеми;
генерування нових ідей, висунення гіпотез;
критичне оцінювання навчального матеріалу або роботи у власних судженнях на основі аналізу, систематизації й узагальнення;
обґрунтування думок, доведення їх правильності; створення оригінального нового продукту за допомогою уявлень.
Розвиток креативного мислення учнів через систему креативних вправ передбачає:
Òтворчий підхід до розв'язування нестандартних задач;
Òрозв'язування нестандартних вправ;
Òваріативність під час розв'язування задач і вправ (аналіз з різних сторін, мислення в різних напрямках);
Òвиховання навичок дослідницької діяльності через систему креативних завдань;
Òрозв'язування творчих завдань під час повторення вивченого матеріалу.
qЗавдання дивергентного характеру.
Використання креативних вправ забезпечує:
Внутрішній результат – досвід діяльності – безцінне надбання учнів, що поєднує знання та вміння, компетенції та цінності;
Актуалізація особистісного потенціалу для самовдосконалення;
Розвиток
пізнавально-творчих здібностей,
творчої уяви,
швидкості, гнучкості, оригінальності мислення,
допитливості,
розумових операцій ( аналізу, синтезу, абстрагування,порівняння, класифікації, систематизації),
сміливості;
Подолання Інертності, стереотипу мислення;
Підвищення самооцінки.
Уроки креативного типу:
урок складання і розв‘язання завдань;
урок-діалог (дискусія, диспут, евристична бесіда);
урок-подорож;
урок-фантазія;
урок винахідництва;
урок технічної (наукової, прикладної, художньої, соціальної, культурно-технічної, педагогічної) творчості;
урок моделювання;
урок символотворчості;
урок ”зміни історії“ (власне рішення історичних подій);
урок - евристична ситуація;
урок відкриттів;
ділова гра;
рольова гра;
урок-подорож;
урок навпаки (учень у ролі учителя);
урок у школі майбутнього;
урок захисту творчих робіт;
урок творчого узагальнення.
Деякі параметри
Традиційний урок
Інноваційний урок
Мотивація
Зовнішня
Внутрішня
Завдання
Засвоїти певний обсяг знань, виробити уміння й навички їх засвоювання
Оволодіти соціально-культурним досвідом в психосоціальному зростанні особистості
Уміння
Пізнавальні
Пізнавальні, діяльнісні, комунікативні
Учитель
«Джерело знань» - подає предметні знання найчастіше інформаційно-пояснювальним методом
Організатор, консультант – організовує пошук вирішення навчальних завдань через діалог, реалізовує гру
Стиль спілкування
Авторитарний
Демократичний
Учень
Виконавець вимог педагога, навчальну роботу не аналізує, не виражає способів досягнення результатів
Рівноправний партнер учителя, бере участь у постановці нових начальних завдань, аналізує навчальну діяльність, свій психологічний стан
Діяльність
Переважає монолог, педагогічна діяльність учителя, навчальна праця учнів здійснюється у вузькому просторі самостійних дій
Спільна творча діяльність
вище креативних вправ дає:
Моделі навчання
Пасивна
Учень – «об’єкт» навчання, має засвоїти і відтворювати матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо – джерелом правильних знань. Відповідні методи – учні лише слухають і дивляться (лекції, монолог, читання, пояснення, демонстрація, відтворювальне опитування учнів)
Активна
Учень – «суб’єкт» навчання, виконує творчі завдання, вступає у діалог з учителем. Методи, стимулюють пізнавальну активність і самоосвіту. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запит від учня до вчителя і навпаки, що розвиває творче мислення.
Інтерактивна
«Інтер» - взаємний, «акт» - діяти, тобто здатний до взаємодії, діалогу. Це спеціальна форма організації навчання пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету: створити комфортні умови навчання за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть: навчальний процес відбувається за умови постактивної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці).
Сучасний урок
Сучасний урок – це організоване педагогом духовне спілкування, змістом якого є наукове знання, а результатом – інтелект, кожного суб`єкта урочного спілкування, його духовного значення.
Сучасний урок – це частина життя дитини. Проживання цього життя має відбуватися на рівні високої загальнолюдської культури.
Особистісно-зорієнтований урок – це «сценічний майданчик», де не тільки отримують знання, а й виконуються, розкриваються та реалізуються особистості.
Основні вимоги до сучасного уроку
загальнопедагогічні
дидактичні
психологічні
гігієнічні
дотримання правил з ТБ
вимоги до організації Д/з
Загальнопедагогічні
пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу
врахування вікових та індивідуальних особистостей учнів
орієнтація на процес навчання
орієнтація на особистісні досягнення учнів
тривимірне навчання
створення емоційно-актуального стану уроку
педагогічний такт і культура мови
пізнавальна самостійність учнів
чітке визначення освітніх, виховних та розвивальних завдань уроку
Дидактичні
раціональне використання кожної хвилини уроку
раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання
використання активних методів навчання
зв’язок з раніше вивченим, досвідом
формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці
індивідуалізація, диференціація ті інтеграція навчального процесу
використання сценарних варіантів уроків, які забезпечують різноманітними носіями інформації
заохочення прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом
організоване закінчення урок
Психологічні
урахування психологічних особливостей кожного учня
нормальний психічний стан і стійкий настрій учителя та учнів
розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів
психологічна етика і психологічний такт
Гігієнічні
режим норми освітлення, провітрювання, відповідність нормативних шкільних меблів, чергування видів навчальної роботи і різноманітність методів навчання.
Основні ознаки особистісно-зорієнтованого уроку
єдність самовиховання, соціалізації, виховання;
демократизм;
розвиток ціннісно-смислової сфери діяльності;
упровадження інноваційних технологій;
використання індивідуального підходу;
самостійний творчий пошук;
співпраця вчителя та учня;
розвиток творчих здібностей;
оновлення змісту навчання.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНІХ СТРАТЕГІЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
ОСОБИСТОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
-педагогізація середовища, взаємодія з громадськістю, створення позитивного іміджу освіти, навчального закладу, конкретного педагога, класу, учня, сім’ї;
-підвищення рівня психолого – педагогічної культури учасників освітнього процесу, забезпечення психолого – педагогічного супроводу соціалізації учнів різного віку;
-створення розвивального освітнього простору навчального закладу, врахування індивідуальних особливостей та можливостей самоактуалізації та самореалізації учасників освітнього процесу;
-використання інноваційних освітніх технологій з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності учасників навчально – виховного процесу;
-впровадження нових методів контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії, розвитку оцінної складової самосвідомості учнів;
-розширення рольового простору кожного школяра за рахунок його залучення у систему суспільно-корисних вправ, шкільного самоврядування, педагогічно вмотивованих доручень;
-актуалізація учнів у напрямку свідомого вибору життєвих перспектив та майбутньої професії;
-використання методів педагогічної корекції з метою вирішення актуальних проблем виховання та реалізації індивідуального підходу до учнів;
-гуманізація міжособистісних стосунків, створення позитивного мікроклімату в учительських та дитячих колективах.
С К Л А Д О В І
П Р О Ц Е С У С О Ц І А Л І З А Ц І Ї
1.Підготовка до суспільного життя: формування та засвоєння навичок демократичної культури, виконання громадянських обов’язків, взяття відповідальності за себе, родину, суспільство.
2.Оволодіння загальнолюдською та національною культурою: формування цілісного світогляду, опанування таких соціальних навичок, як моральне ставлення до людей, терпимість щодо соціальних, національних, етнічних, релігійних, статевих розбіжностей; шанування прав та свобод людини, навичок співробітництва, позитивного розв’язання конфліктів, підтримки загальної безпеки.
3.Соціально – політична адаптація: розвиток навичок спілкування, культури комунікацій, самопізнання, самооцінки, самовизначення; адекватної оцінки світу, політичної ситуації, власної позиції тощо.
4.Соціально – професійна орієнтація: усвідомлений вибір життєвих стратегій, реалізація прав і можливостей шляхом самовиховання, самовизначення, самооцінки інтересів, здібностей, нахилів, мотивації майбутнього соціального та професійного розвитку.
Критерії оцінювання конкурсного випробування
«Майстер - клас»
1. Актуальність теми й змісту.
2. Оригінальність проведення майстер – класу (форма, методи, технічні засоби).
3. Методична доцільність і цінність (можливість набуття учасниками нового методичного досвіду).
4. Успішне застосування у ході майстер – класу власних інноваційних розробок.
5. Застосування методів активізації аудиторії, інтерактивних
методів.
6. Доцільне та різноманітне застосування мультимедійних засобів.
7. Професійне спілкування (комунікація, взаємодія, взаєморозуміння) з аудиторією.
8. Ерудованість.
9. Педагогічний такт.
10. Дотримання часового регламенту.
Критерії оцінювання конкурсного випробовування
«Інтернет – ресурс учителя»
Критерії оцінювання Показники
Актуальність Наявність повідомлень з актуальних проблем
системи освіти, педагогіки.
Наявність інформації про сучасні освітні
нововведення.
Рейтинг (кількість відвідувань).
Змістовність Стиль і грамотність повідомлень.
Оригінальність повідомлень.
Технологічність Дизайн.
Мультимедійність (комбінування різних форм
представлення інформації: текст, відео, звукова, ін.)
Соціальність Культура мережевого спілкування (дотримання ме-
режевого етикету у змісті повідомлень і відпові-
дей на запитання).
Підтримання зворотного зв’язку (відповіді на за-
питання, зауваження, пропозиції інших користувачів)
Позитивні оцінки контенту іншими користувачами.
Значимість Навчальна, наукова, методична цінність повідом-
лень для учасників навчального процесу (учнів,
батьків, учителів).
Наявність власних інноваційних розробок учителя.
Частота розміщення / оновлення матеріалів (за да-
тою розміщення)
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
педагогічної ради з питання «Аналіз показників стану здоров’я та рівня фізичної підготовки учнів. Актуальні проблеми »
1.При підготовці і проведенні уроку, позаурочних заходів приділяти посилену увагу валеологічній складовій, формуванню та розвитку здоров’язбережувальної компетентності учнів.
2.Підвищувати рівень володіння елементами здоров’язбережувальних технологій та активно їх застосовувати.
3.Планувати в змісті уроку, в позаурочних заходах такі види діяльності учнів, як моделювання поведінки, відпрацювання алгоритму дій, створення соціальної реклами, оцінка та самооцінка тощо.
4.Приділяти посилену увагу профілактиці вживання психоактивних речовин та захворювань, що набули соціального значення (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу).
5.Добираючи додаткові матеріали до уроків та позаурочних заходів, враховувати відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та реальним потребам учнів, що є важливими умовами реалізації учнями освітньої траєкторії за схемою «знання – уміння – ставлення – життєві навички» та сприяють формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.
6.Приділяти постійну увагу співпраці з батьками, дорослими членами сім’ї школярів.
7.Здійснювати належним чином медико – педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів.
8.Формувати позитивну мотивацію до уроків фізичної культури, активної участі дітей та учнівської молоді у спортивних секціях, гуртках; до збільшення рухової активності, своєчасного проходження медичного огляду.
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
учителям – предметникам щодо педагогічного проектування процесу соціалізації учнів
Створити власний «банк інформації» з питань соціалізації.
Розробити та апробувати систему діяльності, спрямовану на розвиток соціальних компетенцій особистості.
Широко запроваджувати новітні педагогічні стратегії та конкретні технології соціалізації; інформаційні, здоров’язбережувальні технології.
Впроваджувати нові методи контролю знань та оцінювання з метою формування навичок рефлексії та розвитку оцінної складової самосвідомості учнів.
При підготовці до уроку продумати і спланувати:
позитивну мотивацію навчання та вибору учнями життєвих перспектив та майбутньої професії;
формування та розвиток соціальних компетенцій учнів;
елементи технологій, форми, методи, методичні прийоми, які будуть використані на уроці з метою формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадянської активності учнів;
створення розвивального освітнього простору з метою врахування індивідуальних особливостей та можливостей самоактуалізації та самореалізації учнів, що сприяє процесу соціалізації та формуванню громадянської активності учнів;
створення та підтримку позитивного мікроклімату у дитячих колективах;
гуманізацію міжособистісних стосунків;
розширення рольового простору кожної дитини за рахунок її включення у систему суспільнокорисних справ, шкільного самоврядування, педагогічно вмотивованих доручень;
активізацію дослідницької діяльності школярів;
зміцнення здоров’я молоді: фізичного, психічного, психологічного, морального, соціального.
Забезпечити реалізацію спланованого.
Здійснювати моніторинг якості навчання та соціальної компетентності школярів.
Здійснювати аналіз, узагальнення та впровадження педагогічного досвіду, накопиченого у процесі роботи над проектом.