За підсумками Конкурсу було визначено сім переможців:

І місце – Медяник Софія Сергіївна, здобувачка 21-м групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

   Опис роботи: Фотосинтез – це переробка зеленими рослинами, деякими водоростями та бактеріями води та вуглекислого газу на органічні речовини за допомогою енергії Сонця. При процесі фотосинтезу в повітря виділяється кисень. Відбувається переробка з енергією Сонця завдяки фотосинтетичним пігментам (хлорофілу та ін.) Процес фотосинтезу ділиться на дві фази — світлову та темнову. В ході світлової фази частинки світла вловлюються хлорофілом, їх енергія синтезує АТФ.  У темновій фазі завдяки АТФ і іншим компонентам утворюються вуглеводи.

   В ілюстрації "Фотосинтез" зображено зелену рослину і збільшений біля неї хлоропласт. З двох боків зображено два кола, одне з них є сонцем, інший місяцем що є відображенням світлової та темнової фаз фотосинтезу. Сонце має яскраві промені які дозволяють зрозуміти те, що саме енергія Сонця є невід'ємною частиною цього процесу. Також на ілюстрації зображено три компонента фотосинтезу вода, вуглекислий газ та кисень який виділяється в повітря.

ІІ місце – Саєнко Вікторія Ігорівна, здобувачка 21-по групи, Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

   Опис роботи: Фотосинтез — процес, коли зелені рослини, водорості та деякі бактерії вивільняють кисень, поглинаючи енергію сонця. На зображенні видно промені сонця, що надходять до рослини, вуглекислий газ, що також поглинається рослиною, і воду, що всмоктується з ґрунту. Блакитні лінії — кисень, що виділяється.

ІІ місце – Альошина Дар`я Сергіївна, здобувачка 11-по групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

ІІ місце – Дидика Оксана Олександрівна, здобувачка 11-по групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

ІІІ місце – Можанова Вікторія Олександрівна, здобувачка 11-по групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

ІІІ місце – Чижик Наталія Вікторівна, здобувачка 21-д групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

ІІІ місце – Стратій Олександр Іванович, здобувач 21-ф  групи Харківського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія" Харківської обласної ради.

   Опис роботи: Я обрав біологічний прогрес - напрямок еволюції, що характеризується підвищенням пристосованості систематичної групи до середовища існування, який має свої критерії, такі як збільшення чисельності особин, розширення ареалу існування, зростання числа таксонів.

Біологічний прогрес досягається ароморфозом, ідіоадаптацією, загальної дегенерацією.

Я обрав шлях одного із біологічного прогресу – ароморфоз.

Ароморфозом у біології називають здатність живих організмів у процесі еволюції адаптуватися до зміни навколишнього середовища, при цьому значно підвищуючи свій рівень організації, набуваючи нових корисних здібностей та вмінь.

Ароморфози не є прямим пристосуванням до умов існування – вони підвищують інтенсивність життєдіяльності організмів, забезпечуючи їхню відносну незалежність від умов довкілля.

Формування ароморфозів – тривалий процес, що відбувається на основі спадкової мінливості та природного відбору. Вони зберігаються в процесі подальшої еволюції та призводять до виникнення нових великих систематичних груп – типів та класів.

Ароморфоз формується на основі спадкової мінливості та природного відбору. Підйом загальної активності тварин сприяв появі складних змін органів дихання: зябер, легень. Ускладнилися серця у риб, птахів та ссавців. Все це сприяло активній життєдіяльності тварин, зменшило їхню залежність від умов довкілля. Великі систематичні групи – тип, клас, загін – утворилися у процесі тривалої еволюції шляхом ароморфозу.

Ароморфоз – основний шлях до біологічного прогресу.

Еволюція кровоносної системи - це ускладнення від трубчастих кровоносних судин ланцетника до двох-, три-, чотирикамерного серця. У еволюції ссавців можна назвати кілька великих ароморфозів: живонародження, теплокровність, прогресивний розвиток кровоносної системи. Високий загальний рівень організації ссавців, досягнутий завдяки перерахованим ароморфозним змінам, дозволив їм освоїти всі можливі довкілля (Арктика, Антарктида) і привів у результаті до появи вищих приматів і людини

Найбільші ароморфози (поява нових таксонів найвищого рангу).

Великі та приватні ароморфози призводять до утворення таксонів лише на рівні типів, відділів, класів.

Приклади великих ароморфозів: поява осьового скелета – хорди, поява кінцівок членистоногих та п'ятипалої кінцівки у хребетних.

Приклади приватних ароморфозів: повний поділ кіл кровообігу у птахів та ссавців.

Чинники, що викликають ароморфози:

-     спадкова мінливість

-     боротьба за існування

-     природний відбір.

Ознаки ароморфозу:

-     ускладнення організації;

-     розширення ареалу проживання;

-     набуття більшої незалежності від навколишнього середовища.

Ознаки стають ароморфозними лише у певному поєднанні з іншими ознаками.

Вітаємо переможців і дякуємо всім учасникам!