Гурток є найбільш гнучкою формою, яка найчастіше стає організаційним центром  цілого низки позааудиторних заходів.

      Висока оцінка гурткової роботи невипадкова.  Саме  гурток  дозволяє поєднувати і використовувати різноманітні  форми позааудиторної  роботи.  Академічний гурток базується на  знаннях,  отриманих на  заняттях.  Він  дає можливість організувати систематичні заняття за  певною  програмою і з постійним складом. Робота в  гуртку  перетворює  студентів  на  активних помічників викладачів, як в проведенні позааудиторних заходів, так і пар.

Успіх роботи гуртка залежить від уміння,  бажання,  ініціативи  і  знань  його керівників.

 На кафедрі діють 2 гуртки "Дослідник" (2014 р.) та "Історія Слобожанщини" (2022; раніше - "Прометей") і їх робота  здійснюється  у  двох напрямах:

    1) теоретичному  (бесіди,  лекції,  доповіді,  конференції,  вікторини самостійна робота).

    2) практичному (екскурсії, походи,  експедиції).

План роботи науково-дослідного гуртка "Прометей" 2020 р.

План роботи науково-дослідного гуртка "Прометей" 2021 р.

План роботи науково-дослідного гуртка "Дослідник" 2020 р.

План роботи науково-дослідного гуртка "Дослідник" 2021 р. 

    Керівники  гуртка, викладачі історії та суспільно-економічних знань, забезпечують наукове і методичне керівництво гуртком: консультують студентів,  рекомендують необхідну літературу, допомагають складати плани, пам'ятки  вивчення  теми систематизувати, оцінювати і узагальнювати зібраний матеріал. У роботі  гуртка особливу увагу слід приділяти вибору тематики,  визначенню  джерел  і плануванню.

    Програмою гуртка передбачається поглиблене вивчення області в цілому або окремих місцевих об'єктів, а також вивчення конкретних тем. У гуртку вивчається і конкретніший період в історії краю, наприклад, «Місто у  роки  Великої  Вітчизняної війни».  Вивчаються значні історичні  подіі і показуються, як вони  відображаються в даній конкретній  місцевості,  це  набуває  особливого  виховного і освітнього значення. Стденти бачать найбільші історичні події відображені в близькому їм оточенні. Гурток працює за планом,  затвердженому в академії на початку  навчального  року.  План  роботи складений з врахуванням:

    1) найскладніших питань академічної програми;

    2) питань  програми,  що не отримали ґрунтовного розкриття на парах;

    3) проблем тих, що не входять в навчальну програму.

    У плані визначені цілі і завдання і указуються різні форми його роботи: зустрічі з учасниками історичних подій, проведення екскурсій, вечорів, конференцій, випуск стінгазет, перелік індивідуальних і групових досліджень, створення  краєзнавчого  куточка або музею, похід або експедиція, звітний захід, терміни і відповідальні за їх організацію і проведення. Робота гуртка закінчується підсумковим заняттям. Воно проведиться у формі вечора або конференції. На підсумковому занятті заслуховується короткий звіт, а також кращі доповіді, що характеризують основний напрям роботи гуртка.

    Основним методом роботи гуртка є самостійна діяльність вихованців. Кожен член гуртка з урахуванням  індивідуальних інтересів вибирає тему і самостійно працює над нею. У результаті роботи гуртка кожен з вихованців  оволодіває  певними  уміннями  і  навичками дослідницької діяльності: складати  бібліографію,  анотацію,  працювати  з  каталогом, краєзнавчою науковою літературою, з документальними матеріалами, записувати  спогади,  збирати  краєзнавчий  матеріал, користуватися логічними прийомами.

    Одним з найважливіших завдань гуртка є збір місцевих краєзнавчих матеріалів для подальшого використання їх в науково-дослідницькій роботі в академії. Вихованці із захопленням займаються збором матеріалу, пошуками історичних документів, фактів і відомостей. В процесі збору матеріалів з історії міста організовуються зустрічі і бесіди з учасниками  історичних подій.

Освітнє і виховне значення цих зустрічей і бесід величезне. Відомості, отримані з розповідей і бесід учасників  історичних подій, є цінними історичними джерелами. Збір краєзнавчих матеріалів є важливою, але тільки першою частиною  дослідницької роботи краєзнавців. Накопичення необхідних для виводів і узагальнень відомостей і фактів є як би підготовкою до власного дослідження. Всі записи розповідей і очевидців історичних подій, відомості, отримані з листування, а також архівні і музейні документи, спостереження, зібрані в походах, вивчаються, групуються по темах, систематизуються обробляються і  використовуються для підготовки студентських  доповідей  і повідомлень, нарисів і збірок, альбомів і виставок.

 Постійно розвиваючи інтерес студентів до занять, використовуючи різноманітні методи і прийоми роботи, поєднувані з теоретичними і практичнми заняттями, уміле їх чергування, дає плідні результати.

ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

ЗАНЯТЬ ГУРТКА "ДОСЛІДНИК"

       Основна мета і завдання:

·      не дублюючи академічну програму, логічно доповнити її, розширюючи і поглиблюючи знання з історії України;

·      створити умови для розкриття потенціалу здібних студентів, які мають нахил до творчої роботи та вивчення дисциплін гуманітарного профілю;

·      залучити та зацікавити студентську молодь перспективою досліджень рідного краю;

·      ознайомити студентів з методами збору краєзнавчого матеріалу, виконання простих наукових досліджень;

·      привернути увагу до проблеми малої історії, збереження пам’яток історії та культури, навчити цінувати історичні традиції свого народу;

·      виховувати повагу до власної історії, любов до рідного краю.

Головне завдання:

·      навчити студентів орієнтуватись у загально історичних процесах, зіставляти конкретну досліджувану подію чи явище у зв’язку з іншими, на основі набутих знань зіставляти факти, порівнювати та робити висновки.

Форми і види діяльності:

·      пошуково-краєзнавча  робота (збирання матеріалів, фотографій, документів, предметів домашнього вжитку для музею краєзнавства);

·      участь в організації і проведенні  масових групових форм роботи;

·      участь в екскурсіях, прогулянках, походах, експедиціях;

·      наукова і пошуково-дослідницька колективна та індивідуальна робота з архівними і музейними матеріалами;

    Заняття рекомендується проводити раз на тиждень, доповнюючи їх навчальними екскурсіями, практичними роботами, походами (залежно від місцевих умов). Результат пропонованого курсу залежить від особистості керівників, їх знань місцевої  історії, вміння показати її значення, зацікавити студентів. На основі загальних занять рекомендується практична  індивідуальна робота за обраними студентами темами.

Зміст

Історичне краєзнавство – складова частина дослідження рідного краю.

1. Зміст, мета і завдання курсу. Історичне краєзнавство та його становлення.

2. Роль краєзнавства у відродженні культури та моральних здобутків українського народу.

3. Розвиток краєзнавства на Україні та Харківської області. Джерела по вивченню історії краю. Краєзнавча література та періодика.

4. Методи вивчення, збору і запису історико-краєзнавчого матеріалу. Види пам'яток. (Речові та писемні пам'ятки).

5. Вибір тем для індивідуальних досліджень

6. Робота в бібліотеці.  Ознайомлення з краєзнавчою літературою.

Музейна робота .

1. Роль музейної справи у відродженні культури  українського народу.

2. Історія розвитку музейної роботи. Можливості для музейних досліджень.

3. Музеї закладів освіти.

4. Літературно-мистецькі музеї.

5. Краєзнавчий  музей.

6. Музей  бойової слави.

7. Відомчі музеї.

8. Екскурсія в музей. Музейні фонди та експозиції - джерело для вивчення краю

Історія краю

1. Перші відомості з історії краю. Археологічні пам’ятки краю. Стародавні поселення, поховання, речі побуту. Складання картосхеми  “Археологічні пам’ятки краю ”. Опис археологічної пам’ятки

2. Кочовики і наш край. Давні історичні джерела, міфи та легенди.

3. Вплив античної колонізації на розвиток місцевих племен. Наш край у 9-13 ст.  Проблема “Дикого поля ”.

4. Заселення території краю. Наші землі у складі іноземних держав у 14-16 ст.

5. Козацька доба на території Харківщіни.

6. Фортеці як пам’ятка та історичне джерело.

7. Історія міста  Харкова. Місто у 19 столітті. Економічний розвиток та культурне життя. Господарська діяльність населення. Народні промисли. Декоративно-прикладне мистецтво.

8. Театральне мистецтво. Заснування українського професійного театру. Ознайомлення з творами драматургів. Літературно-мистецькі музеї.

9. Заснування міст і сіл Харківщіни.

10. Буремні часи революції та громадянської війни на території області.

11. Наш край у 2 світовій війні. Партизанський рух та підпільна боротьба.

12. Екскурсія до Олексіївської фортеці . Вивчення оборонних якостей фортеці, пам’яток історії, що знаходяться на її території.

13. Екскурсія до собору  (церкви, костьолу,  синагоги).     

14. Харківська область сьогодні. Політичне життя, економіка та культура.

Допоміжні історичні дисципліни.

1. Допоміжні історичні дисципліни (спеціальні історичні дисципліни). Вивчення визначених  видів чи окремих сторін, форм і змісту історичних джерел.

2. Археологія -  вивчення історії суспільства по матеріальних залишках життя і діяльності людей — речовими (археологічним) пам'ятками.

3. Дослідження окремих  предметів (знаряддя праці, посуд, зброя, прикраси) і цілих комплексів (поселення, скарби, могильники), що відкриваються археологічними розкопками.

4. Обробка матеріалів та застосування типологічних, картографічних й ін. методів.

5. Палеологія - історико-філологічна дисципліна, що вивчає пам'ятки стародавньої писемності. Встановлення місця і часу їхнього створення; визначення матеріалу, системи скорочень і тайнопису, прикрас й оформлення рукописів і книг.

6. Хронологія. Вивчення системи літочислення і календарів різних народів і держав,  встановлення дат історичних подій і часу створення історичних джерел.

7. Генеалогія. Вивчення  походження, історії і родинних зв'язків. Складання родоводів.

8. Нумізматика - допоміжна історична дисципліна. Розділи нумізматики: антична, візантійська, східна, західна, російська.

9. Вивчення історії монетного карбування і грошового обігу по монетах, грошовим злиткам і ін. 

10. Геральдика - гербознавство. Систематизація гербів. Складові герба. Генеалогія в геральдиці.

11. Сфрагістика. Вивчення печаток, штампів з будь-якого твердого матеріалу (каменю, металу, кістки), їх відбитків (у металі, сургучі, воску, папері й ін.). Найдавніші печатки.

12. Екскурсія в краєзнавчий музей

Організація краєзнавчих експедицій та подорожей.

1. Складання та обговорення плану експедиції.

2. Розподіл обов’язків у дослідницькій групі. Техніка безпеки та охорона життя під час експедиції. Правила поведінки в населених пунктах. Долікарська допомога потерпілому.

3. Організація побуту групи. Харчування в польових умовах.

4. Методика краєзнавчих досліджень. Пам’ятка краєзнавчого об’єкта. Ведення польового щоденника.

5. Орієнтування на місцевості. Складання картосхем.

6. Укладання рюкзака

7. Розбивка біваку.

8. Розпалення багаття

9. Орієнтування на місцевості за допомогою карти й компаса.

10. Орієнтування в поході по природних ознаках.

11. Робота з картами й схемами. Прив’язка краєзнавчого об’єкта.

12. В’язання вузлів.

13. Подолання перешкод по купинах.

14. Подолання перешкоди за допомогою маятника.

15. Подолання перешкод по колоді за допомогою жердини.

16. Подолання заболоченої ділянки по жердинах і колодах.

17. Перенесення потерпілого 

18. Одноденний похід. Ознайомлення та вивчення місцевих археологічних пам’яток (кургану, городища, місця поселення). 

 Підсумкове заняття.

3 грудня 2021 року. Засідання з нагоди 145 років від дня народження Марії Степанівна Крушельницької, української акторки, письменниці та громадської діячки. 

У п’ятницю 21 січня відбулось засідання науково-дослідного гуртку «Прометей» з нагоди Дня Соборності України. На засіданні були присутні здобувачі освіти. 411-іст групи - Карпенко Артем, Власенко Ілля у ролі доповідачів, а також здобувачі освіти 111-ст групи у ролі слухачів.

Згідно з тематикою засідання гуртку здобувачами спеціальності 032 "Історія та археологія" було презентовано доповіді за такими темами, як:

1.   Карпенко Артем 411-іст «Святкування Дня Соборності України та його історія»;

1.   Власенко Ілля 411-іст «Свято єднання до дня соборності України».

Здобувачем освіти Карпенком Артемом було зазначено важливу роль цієї знаменної дати для нашої Батьківщини. Власенко Ілля закцентував увагу на передумовах об’єднання України, починаючи з кінця ХІХ століття. Доповіді були змістовними, на їх підставі вдалося побудувати наукову дискусію та сприяти засвоєнню здобувачами знань за такими важливими напрямами.