Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

1. Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме.Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.

2. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати. Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.

3. Оберіть відповідний час. Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання онлайн можна самому вибрати оптимальну годину для заняття: або рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно позайматися годину, ніж кілька годин боротися з утомою і вдавати активну діяльність.

4. Під час занять, якщо вони тривають понад годину, робіть заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.

5. До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад:

«Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене».

«Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно. В усякому разі невдахи нікому не цікаві, тобто іспит – передусім».

6. Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».

7. Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курсиготові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типу і потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:

– Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.

– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.

– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися до будь-якого іспиту і впоратись з будь-яким обсягом матеріалу.

Під гіперактивністю розуміють надзвичайно неспокійну фізичну і розумову активність у дітей. Найяскравіші її прояви можна спостерігати у дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку. Іспити, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

Розпорядок дня

Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних інгредієнтів їжі в організмі й відновлять енергетичні витрати.

Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

Не варто відмовлятися од звичайних занять спортом, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком.

Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: “сова” неефективно працює о 6-8 год. ранку, а “жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 год. ночі. В усіх дітей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години.

Можна вживати тонізуючі препарати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні. Їх можна вживати лише за призначенням лікаря.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчаються 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов’язково вчити всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні закономірності, які слід враховувати.

1. “Чинник межі”. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку і наприкінці тексту. Середина зазвичай швидко “вилітає” з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення слід приділити увагу середині тексту.

2. Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на місці. Інформація після “завантаження” в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30% упродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв. – утретє, а через 8-10 год. – учетверте, і ще раз – через добу. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно “оселилася” в голові.

3. Особливість “упізнання”. Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке “знайоме” запитання.

4. Запам’ятати можна найкраще, якщо знати, що є “найближчим”: текст, малюнок, логічна схема, мовленнєве відтворення.

5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі, адже цікаве запамятовується набагато легше.

Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспиту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не варто, а от повторювати навіть бажано. Це краще робити напередодні іспиту.

Готуватися можна й так: перший день – самостійне вивчення, другий – повторення й переказування один одному. Було б добре розділити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вчив.

Розповідати треба чітко, детально, емоційно. Можна проводити “репетиції” перед іспитом і наодинці: ставити собі запитання, уголос відповідати, привчатися слухати своє мовлення.

Мета кожного учня – скласти іспит якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: знань і вміння поводитися на іспиті.

1. Майте вигляд впевненої у собі людини.

2. Спрямуйте розмову в потрібне русло.

3. Не втрачайте самовладнання, якщо не знаєте питання.

4. Ведіть із викладачем діалог.

5. Змінюйте перебіг думок, перебудовуйте розмову у сприятливому напрямі.

6. Вдягніться на іспит охайно.

7. Говоріть не голосно, але чітко й упевнено, усміхайтеся.

8. Налаштуйтеся на неодмінний успіх, особливо на першому іспиті.

9. Продумайте поведінку і стиль розмови з викладачем.

10. Будьте спокійні й зосереджені на змісті відповіді.

11. Забудьте про образи на вчителів, батьків, узагалі відстороніться від усього непотрібного.

12. Заспокойте себе тим, що завтра буде день без іспиту, тому сьогодні слід себе показати якнайкраще.

ОЧЕНЬ ПОЛЕЗНЫЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ОТ СВЕТЛАНЫ РОЙЗ ДЛЯ ВЫПУСКНИКОВ, КОТОРЫЕ СДАЮТ ЗНО (ЕГЭ)

🔸Выпускникам:

ЗНО (ЕГЭ) - это важный экзамен, но он не может отражать всего потенциала, не может вместить и оценить всю твою глубину. Важно помнить, что это важные - но все же только цифры. И любая оценка в жизни - это не «весь ты».

❗ Важно заранее:

• Отдельно положить - приглашение на ЗНО, все необходимые документы, посмотреть адрес проведения. Знать, как туда добираться. Узнать (если не был на пробном ЗНО) о том, как проходит тестирование (экзамен).

• Взять с собой воду

• Взять что-то сладкое

• Помнить, что если знания были вложены - их можно извлечь из памяти :-)

❗При подготовке и систематизации информации:

〰Рисовать ментальные карты

〰Запоминать информацию, поступающую из разных каналов восприятия - мемы - картинки, ментальные карты (визуальный канал), проговаривать вслух, слушать аудиоуроки. (Аудиальный)

❗Важно помнить, что, конечно, ЗНО - важное событие и важное испытание, но у него сейчас преувеличенная, раздутая важность - когда я прошу выпускников представить «масштаб» - мыслеформу экзаменов - они описывают - «огромная сфера, нечто, заполняющее все пространство, нависающее огромной глыбой». конечно, с такой «внешней» громадиной справиться «внутренне» нереально.

💁Когда мы начинаем вспоминать о том, что ЗНО - это важный - но только эпизод в большой жизни, что в самом экзамене заложено то, с чем совершенно можно справиться, ощущение такой глобальности уменьшается.

И образ становится более контролируемым - например, его уже можно «взять в руки», как мяч. То, что можно проконтролировать - не вызывает паники.

❓Какой образ теста- ЗНО сейчас у вас? Если вы переносите фокус внимания с глобальности экзаменов - на то, что это одно из испытаний жизни - во что этот образ трансформируется?

🔹Во время самого экзамена (легкие стабилизационные практики для разных каналов - телесного, визуального, аудиального)

• Чтобы вернуть себе ощущение безопасности и стабильности - «освоить место» - разложить листки, ручки, постучать ручкой по столу, в «своём месте» легче сосредоточиться и вспомнить то, что важно.

• Важно заготовить какую-то яркую деталь - значок, браслет, пришить пуговицу, надеть яркие смешные носки, поставить фломастером точку на руке или нарисовать что-то смешное - чтоб этот «якорёк» возвращал в реальность, чтоб можно было посмотреть и улыбнуться.

• Техника самоподдержки - «крыло ангела» - рука кладётся на противоположное предплечье. Мы обнимаем себя так, как наш друг, родитель, наш «хранитель»

• Быстро возвращают ощущение стабильности и границ - 2 практики психотерапевта Питера Левина (рисунки Хайди Хэнсон): самообъятие (Положите одну руку под мышку другой руки, а другой рукой обхватите себя, так чтобы ладонь пришлась на плечо: вы себя обнимаете и ощущаете свои границы - «где я начинаюсь и где заканчиваюсь»)

• Если от тревоги перехватывает дыхание - положить одну ладонь на лоб, вторую на грудь. Сделать несколько вдохов-выдохов. Потом переходить руку со лба на живот. Одна рука на животе, вторая на груди. Сделать вдох-выдох.

• Если сложно сосредоточиться - положить одну руку на затылок, вторую на лоб. Сделать несколько вдохов выдохов. Положить ладони с двух сторон головы - понаблюдать за дыханием.

• Помассировать лобные бугры - точки посередине лба над бровями (они связаны нашей долговременной памятью)

• Если сохраняется ощущение тревоги - прикоснуться к точке, находящейся как раз посередине -между пупком и местом соединения рёбер - мечевидным отростком.

• «Точка страха» - находится между мизинцем и безымянным пальцем. Ее нужно легко массировать.

• Уже сидя на своём месте - почувствовать опору стоп, опереться на спинку стула. Внешняя опора помогает вернуть ощущение внутренней.

• Возможно, пригодятся практики из «рисования форм»: рисовать в черновике вертикальную восьмерку - лемнискату Бернулли - проговаривая про себя, рисуя верхнее звено - смотрю вокруг, рисуя нижнюю часть - смотрю внутри, «смотрю вокруг - смотрю внутри».