Пріоритетним завданням  дошкільної  освіти є охорона життя, збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти, тому що, на наше глибоке переконання, вберегти дитину від негараздів – це значить закласти фундамент для її здорового розвитку, допомогти жити повноцінно і щасливо. 

Організаційна структура цивільного захисту в закладі дошкільної освіти будується за принципами, що діють на всіх об’єктах господарського комплексу, але з урахуванням специфіки ЗДО.

Метою цивільного захисту ЗДО є завчасна підготовка об’єкта до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи закладу, своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Відповідальність за організацію та стан цивільного захисту, постійну готовність його сил і засобів до проведення зазначених робіт покладається на начальника цивільного захисту — керівника закладу дошкільної освіти

Головне завдання цивільного захисту закладу дошкільної освіти є:

– забезпечення готовності до проведення заходів щодо захисту дітей та працівників ЗДО при будь – яких надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру;

– поліпшення в закладі дошкільної освіти якості освітньої роботи з дітьми з питань особистої безпеки і захисту життя в надзвичайних ситуаціях;

– удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників ЗДО із питань захисту і дій в умовах надзвичайних ситуацій;

– пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання і організації заходів щодо попередження і реагування на надзвичайні ситуації.

Робота закладу організовується шляхом видання наказів, розпоряджень і вказівок начальника ЦЗ, рішень місцевої державної адміністрації. Головна функція штабу ЦЗ — здійснення заходів щодо захисту вихованців та працівників навчального закладу, забезпечення вчасного оповіщення їх, а також населення про загрозу або виникнення НС. Штаб організовує та забезпечує безперервне управління ЦЗ об’єкта, розробляє план дій органів управління і сил ЦЗ навчального закладу із запобігання та ліквідації НС, періодично коригує та забезпечує його виконання, організовує і контролює навчання працівників закладу з ЦЗ.

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях.

           У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

·         закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для
зниження ураження фрагментами скла;

·         вимкнути світло, закрити вікна та двері;

·         зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю
(коридор, ванна кімната, передпокій);

·         інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

                   У разі загрози чи ведення бойових дій:

·         закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скотчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

·         взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

·         відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

·         попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

·         без крайньої необхідності не залишати безпечне місце;

·         проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

               Якщо стався вибух:

·         уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

·         якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

·         виконати всі інструкції рятувальників.

        Під час повітряної небезпеки:

·         відключити живлення, закрити воду і газ;

·         загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

·         взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

·         попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

·         дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

·         як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.
Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

1. Під час масових заворушень:

·         зберігати спокій і розсудливість;

·         під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

·         не піддаватися на провокації;

·         надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон.
Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

      Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

·         постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

·         за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

·         намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

·         якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

·         не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

·         виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

·         уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

·         нічого не просити;

·         якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

·         уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

·         спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де
знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і
вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

·         при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

·         під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони
знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

1. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної
зони:

·         взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

·         за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

·         дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

·         переміщатися за вказаною адресою.

·         у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.
Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

           До вибухонебезпечних предметів належать:
• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового
пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

·         бойові частки ракет;

·         авіаційні бомби;

·         артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

·         інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

·         ручні гранати;

·         стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:

·         патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

·         вибухові пакети;

·         петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);

·         гранати;

·         димові шашки.
• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б
один елемент конструкції саморобного виготовлення:

·         саморобні міни-пастки;

·         міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки
або речі, що привертають увагу.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

·         наближатися до предмета;

·         пересувати його або брати до рук;

·         розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

·         розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

·         приносити предмет додому, у заклад освіти.

Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про
знахідку!
Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.
Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і
нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!
Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.
Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з
вибуховим пристроєм.

    Слід звертати увагу на:

·         припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

·         наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

·         звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

·         наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

·         наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу
дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою:

--Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,
цивільного захисту;

--Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не
допускати до знахідки інших людей;

--Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

--Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

--Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.
У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й
здійснюється евакуація:

·      -   одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

·      -   під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що
проводять евакуацію;

·       -  тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

    Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру
вибуху:

·       -  обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

·         -негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

·        - з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло
-повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

·         -перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.
-Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.
-Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.
-Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

            Звертаємо увагу, що:

·        - не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або
-підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

·       -  виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

·       -  не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої
знахідки.
-Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,
«секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

      Поради керівнику закладу дошкільної освіти:
Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:
• посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу,
пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських
приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або
підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.
У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявного плану евакуації.

Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі – НС)

. --Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл,
повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

--Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у
приміщенні, евакуація за межі.

-- Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної
ситуації та визначити команду реагування.
-Зазначити необхідну інформацію:

·         -контакти екстрених служб для оповіщення;

·         відповідальний за інформування персоналу про НС;
-спосіб сповіщення персоналу про НС;

·         відповідальний за інформування екстрених служб;

·         -способи сповіщення екстрених служб;

·         -способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

·        - способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;

·         відповідальний за тривожну валізу;

·         відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

-визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу,
аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.

-залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

. Телефони рятувальних та аварійних служб:
112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги
(диспетчер викличе бригаду потрібної служби)
101 — Пожежно-рятувальна служба
102 — Поліція
103 — Швидка медична допомога
104 — Аварійна служба газової мережі
0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Захисні споруди цивільного захисту – це  інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

        До захисних споруд цивільного захисту належать:

        сховище – герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

        протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

        швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

        Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

        Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення. (підземний простір метрополітену, підземні паркінги, підземні переходи тощо)

        Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо укриття в захисних спорудах цивільного захисту населення

 Життя багато в чому залежить від вправних та правильних дій в разі виникнення загрози нападу противника та за сигналами оповіщення цивільного захисту.

         Під час загрози нападу противника ввімкніть та постійно тримайте ввімкненими репродуктори (телевізори та радіоприймачі). Через ці канали будуть передаватися розпорядження та сигнали оповіщення цивільного захисту та рекомендації щодо дій в цій ситуації.

Особисті документи(паспорт, диплом, свідоцтва про народження, шлюб та освіту, інші важливі документи) варто мати з собою.

Беріть активну участь у виконанні наступних заходів:

– у підготовці захисної споруди (найпростішого укриття), в якій  укриваєтесь Ви та Ваша сім’я;

– у  виготовленні та підготовці найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри;

– у підготовці індивідуальних  перев’язувальних пакетів, домашньої аптечки та медикаментів;

– у проведенні імунізації від найбільш небезпечних інфекцій.

При підготовці до евакуації завчасно зберіть речі (постільну білизну, натільну білизну, одежу, документи, гроші, запас харчів та води на три доби, засоби індивідуального захисту, аптечку) і тримайте їх у доступному місці, біля виходу з квартири (приватного будинку).

Після збору речей, що вище названі, та підготовки дітей візьміть участь  у підготовці укриття для себе та своєї родини (підвалу або іншого найпростішого укриття), якщо для Вас не визначено місце укриття у захисній споруді.

За сигналами оповіщення цивільного захисту

– “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” – швидко вдягніться, візьміть засоби індивідуального захисту, документи, медикаменти, запас харчів, вимкніть електроенергію, газові прилади та негайно укривайтеся у захисній споруді  (найпростішому укритті);

– “ВІДБІЙ ПОВІТРЯНОЇ ТРИВОГИ” – подається місцевим підрозділом  з питань цивільного захисту через систему оповіщення, місцеве радіо, телебачення та за допомогою пересувних гучномовців;

– “РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА” – негайно надягніть засоби індивідуального захисту та дійте так само як під час сигналу “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА”;

– “ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА” –  негайно надягніть протигаз, засоби захисту шкіри та укрийтеся у захисній споруді (найпростішому укритті).

Про можливість виходу із захисної споруди (найпростішого укриття)  та порядок подальших дій повідомляється через систему оповіщення та з допомогою посильних за командою “ВІДБІЙ…”.

Порядок заповнення захисних споруд людьми, які укриваються

Заповнення захисних споруд проводиться за сигналами оповіщення цивільного захисту. Для швидкого заповнення захисної споруди особи, що укриваються, повинні заздалегідь вивчити маршрути руху. Напрямок руху до захисних споруд від місць масового перебування людей місцева влада (керівництво об’єкту господарювання) повинна зазначити покажчиками маршруту руху, вивішеними чи намальованими на видимих місцях.

У нічний час написи, покажчики і входи мають бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Особи, що укриваються, повинні прибувати у захисну споруду із засобами індивідуального захисту та дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо вони не закладені у захисній споруді) та мати при собі найнеобхідніші речі.

 Забороняється приносити у захисну споруду легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі, приводити тварин.

Заповнювати захисні споруди необхідно організовано, без паніки. Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, що прибули з дітьми, розміщують в окремому відсіку чи у місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей із поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів. Розміщення здійснюється, як правило, за виробничим або територіальним принципами (цех, бригада, будинок), місця розміщення таких груп позначають табличками відповідного змісту.

Особи, що укриваються, під час перебування у захисній споруді повинні виконувати усі вказівки командира і особового складу формування, що стосуються перебування у споруді, надавати їм необхідну допомогу.

Закриття захисно-герметичних та герметичних дверей сховищ і зовнішніх дверей ПРУ виконується за командою начальника ЦЗ (керівника) об’єкта або, не чекаючи його команди, після заповнення усієї місткості захисної споруди, командиром формування з її обслуговування.

За наявності тамбур-шлюзів заповнення може продовжуватись методом шлюзування і після їх закриття.

При шлюзуванні закриваються внутрішні двері тамбур-шлюза, відкриваються зовнішні двері, і тамбур-шлюз заповнюється. Контролер біля зовнішніх дверей закриває їх і подає сигнал контролеру внутрішніх дверей на їх відкриття. Особи, що укриваються, заповнюють сховище, після чого внутрішні двері закриваються. Цикл шлюзування повторюється.

Оповіщення осіб, що укриваються, про обстановку поза захисною спорудою і про сигнали та команди здійснюється командиром групи (ланки) з обслуговування захисної споруди або безпосередньо по радіотрансляційній мережі. Вихід із захисної споруди здійснюється за командою “Відбій” (після уточнення обстановки у районі захисної споруди, а також у випадках вимушеної евакуації у порядку, який установлюється командиром групи (ланки)                              з  обслуговування захисної споруди). Вимушена евакуація із захисної споруди проводиться:

– при пошкодженнях захисної споруди, які виключають подальше перебування у ній осіб, що укриваються;

– при затопленні захисної споруди;

– при пожежі у захисній споруді і утворенні у ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;

– при досягненні граничнодопустимих параметрів повітряного середовища.

Евакуація із заваленої захисної споруди

Для евакуації осіб, що укриваються, при заваленні основних та аварійних виходів спочатку потрібно з’ясувати можливість евакуації через оголовок аварійного виходу.

У захисних спорудах, розміщених у гірничих виробках, для евакуації використовують один із стволів, що обладнаний драбинами для виходу людей. Відкриття завалених захисно-герметичних дверей малоймовірне, тому необхідно спробувати зняти їх важелем або гвинтовим домкратом. Отвір у полотні дверей можна улаштувати за допомогою зубила або ножівки.

У разі необхідності пробиття отворів в огороджувальних конструкціях необхідно визначити за планом споруди оптимальне місце улаштування отвору як з точки зору мінімального обсягу робіт, так і з точки зору евакуації. За відсутності аварійних виходів необхідно завчасно ззовні стіни вирити траншею і засипати її піском, місце евакуації зсередини окреслити прямокутником.

Захисні споруди відкривають ззовні у разі утворення суцільних завалів  і неможливості осіб, що укриваються, самостійно евакуюватися, для чого задіюються спеціалізовані рятувальні формування.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій попереджає громадян про своєчасне інформування щодо виявлення вибухових пристроїв

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

-предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної 

лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

-  предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

При виявленні вибухових пристроїв телефонуйте 

101 або 102