«Безпека життєдіяльності – важливий аспект

навчально-виховного процесу в ЗДО"

Керуючись документами, що регламентують діяльність ЗДО (Закони України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про попередження насильства в сім’ї», Конвенція ООН «Про права дитини»),треба зазначити: провідним завданням сучасної системи освіти є виховання дитини в дусі відповідного ставлення до власного здоров’я, безпеки життя, здоров’я оточуючих як найвищої індивідуальності та суспільної цінності.

Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення.Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Безпека життєдіяльності дитини –це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях.

Отже, освітній процес у ЗДО повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.

Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Зважаючи на те, що з кожним роком збільшується кількість травмованих дітей унаслідок несформованих навичок користування предметами, речами, поведінки з незнайомими людьми, у природному довкіллі та в різних ситуаціях, постала потреба у системній роботі з дошкільнятами, щоб виробити в їхній свідомості стереотипи щодо безпеки у життєвому середовищі.

Одним із пріоритетних завдань є збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я вихованців. Шляхи реалізації цього завданняповинні обиратися у системі та послідовно, відповідно до отриманих раніше результатів роботи у русі формування у дошкільників основ безпеки життєдіяльності (ОБЖД), шляхом формування свідомого ставлення до збереження власного життя та здоров’я; шляхом вправляння у практичних ситуаціях. Головним документом, яким керуєтьсяпедагогічний колектив, є Закон України «Про дошкільну освіту», де зазначено:

«Заклад дошкільної освіти :

·створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей;

·формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки».

Причини травм, що трапляються серед дітей, настільки різноманітні, що протидіяти їх виникненню складніше, ніж інфекційним хворобам. Тому після першого етапу роботи стало зрозуміло, що основна увага у профілактиці безпеки життєдіяльності дитини має спрямовуватися на виховну роботу, під час якої діти здобувають спеціальні знання, передають життєвий досвід. Ця робота має проводитись спільними зусиллями педагогів, медичного персоналу та батьків. Діти мають опанувати певні знання, уміння, навички, сформовані переконання, що потрібні кожній людині для збереження життя та здоров’я, а також мають бути підготовлені до дій у небезпечних ситуаціях.

В організації навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:

·така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

·максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

·слід врахувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими (розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, інших небезпек).

Відкритим залишається питання, чи доцільно говорити з дітьми дошкільного віку про можливі трагічні наслідки нещасних випадків, про смерть однолітків. Однозначного ставлення до цієї думки ні серед педагогів, ні серед батьків немає. Вирішувати це слід в кожному конкретному випадку, враховуючи рівень дітей, їх індивідуальні особливості, можливості дорослих. Необхідно пам'ятати, навчаючи дітей безпечній поведінці, важливо не залякати їх, не зламати їхньої природньої допитливості та зацікавленості оточуючим світом. Головне правило для вихователів та батьків – не лякати дітей можливою небезпекою, а виховувати розумну обережність.

Перевагу в освітньо-виховному процесі надавати цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм.

Більше уваги потрібно приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці.

Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, потрібно систематично проводити роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:

1. Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;

2. Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

3. Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечної ситуації.

Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров'ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

·перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;

·формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;

·вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;

·виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму.

Методичні рекомендації з питань безпеки життєдіяльності дошкільнят

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має проводитися з урахуванням таких головних чинників:

·Вона не має обмежуватися лише навчанням дітей норм і правил поведінки. Їх необхідно також навчати обачності, уміння орієнтуватися та швидко реагувати в екстремальних ситуаціях.

·Максимальний ефект досягається, якщо навчально – виховна робота ведеться одночасно за трьома напрямками: дитячий садок – діти – батьки.

·Слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість. Тому неприпустимим є застосування так званої шокової терапії з акцентуванням на страшних наслідках пожеж, повеней тощо. Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог.

·Важливе значення має і психологічна готовність дітей до сприйняття відповідної інформації про небезпеку та до практичних дій у надзвичайних ситуаціях. Працюючи з дошкільнятами, важливо враховувати властиві їм «вікові» страхи, що спричинені високою емоційністю, малим життєвим досвідом та багатою уявою дітей. Поглиблюючи знання дітей про навколишнє, формується в них готовність до ситуацій, в яких вони можуть опинитися. Якщо життєва ситуація не містить у собі елементів несподіванки і зрозуміла малюкові, безпідставні страхи не виникатимуть.

Безпека життєдіяльності дітей влітку

БУДЬ ЗДОРОВИЙ !

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма­буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.

Інструкція

для батьків з охорони життя та здоров’я дітей

на літній період

1. Загальні положення:

— Дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.

— Не залишайте дітей без нагляду дорослих.

— Приводячи дітей до дошкільного закладу батьки повинні передавати дитину вихователеві.

— Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, підстриженими, з обрізаними нігтями, одягненими в чистий одяг.

— Батьки не повинні входити до групової кімнати без потреби.

— Забороняється доручати забирати дітей з дошкільного закладу братикам, сестричкам яким не виповнилося 14 років, стороннім особам без згоди та попередження батьків, особам в нетверезому стані.

— Одяг дитини в літній період повинен відповідати сезону та погоді.

— В літній період голова дитини повинна бути захищена панамою (з натуральних матеріалів: бавовна, льон).

2 Безпека дорожнього руху: — Виконуйте правила дорожнього руху

— Не дозволяйте дітям гратися біля проїжджої частини дороги.

— Якщо ви користуєтесь громадським транспортом, будьте уважні самі та вчить дітей правилам поведінки під час посадки та виходу з транспорту.

— Не возіть дітей на транспорті не призначеному для цього: скутери, мопеди, мотоцикли.

— За потреби облаштуйте велосипед спеціальним сидінням для дитини.

— Під час катання дітей на велосипедах, самокатах вчіть їх правилам велосипедистів, використовуйте тільки велосипедну доріжку, не дозволяйте кататися на проїжджій частині дороги.

3. Безпека під час перебування на природі:

— Під час перебування на природі (у лісі, городі) разом з дітьми не збирайте і не вживайте незнайомих ягід, рослин, грибів.

— Для походу на природу одяг добирайте таким чином, щоб максимально захистити від укусів комах, змій, кліщів.

— Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.

— Регулюйте перебування дітей під сонцем, щоб запобігти опікам.

— Не дозволяйте стрибати у воду в неперевірених місцях.

— Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

— Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумові іграшки, матрац.

— Для купання добирайте місця не засмічені, з твердим дном, без водоростей та мулу.

— Не допускайте пустощі на воді (не можна зненацька лякати, жартома кликати на допомогу, утримувати одне одного під водою).

4. Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

— Не залишайте дітей без нагляду.

— Перевірте обладнання дитячого майданчика, що запевнитися у відсутності чинників, які можуть причинити травматизм.

— Вчить дітей правилам користування гойдалкою, каруселлю.

— Особливо уважно обстежити пісок, у ньому можуть залишитися гострі предмети або скло.

— Огляньте територію будинку і перевірте відсутність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів.

— Уникайте контакту дітей з незнайомими тваринами (собаками, котами).

5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

— Не дозволяйте вживати дітям не миті овочі і фрукти, зелень.

— Ягоди, зелень, фрукти мити проточною водою.

— Слідкуйте за тим, щоб діти ретельно мили руки з милом після повернення з вулиці, перед їжею.

— Привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

— Дітям для пиття давайте кип’ячену воду.

— Використовуйте в дитячому харчування тільки доброякісні, свіжі продукти.

Купуючи продукти в магазині звертайте увагу на термін реалізації.

Проводьте боротьбу з комахами, гризунами, які переносять інфекції…

Методичні рекомендації щодо організації

роботи з дітьми основ безпеки життєдіяльності

Основні напрями роботи з БЖД:

1. Формувати у дітей розуміння цінності власного життя та здоров’я.

2. Формувати у дітей уявлення про стихійні природні явища, як-то: землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град тощо, ознайомити дітей природою, характерними ознаками, негативними наслідками.

3. Виховувати в дітей відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму, навчання правил протипожежної безпеки, вміння швидко і правильно знаходити вихід з небезпечної ситуації.

4. Навчити дітей обережно поводитись з ліками та хімічними речовинами ,побутовою хімією.

5. Формувати в дітей уявлення про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізувати в природі набуті знання.

6. Виховувати вміння надати собі та іншим потерпілим допомогу на випадок травмування, свідомо виконувати правила поведінки на вулиці, під час зустрічі з незнайомцями, у надзвичайних ситуаціях.

Уся робота з навчання дітей безпечної поведінки має вестися з урахуванням трьох основних чинників:

1. Крім навчання правил безпечної поведінки потрібно навчити їх бути обачними, вміти орієнтуватися та швидко реагувати в

екстремальних ситуаціях.

2. Проводити роботу з батьками, бо максимальний ефект досягається, якщо навчально-виховна робота ведеться в трьох напрямках:

дитсадок – діти – батьки.

3. Під час проведення роботи з БЖД слід ураховувати особливості дитячої психіки, її підвищену вразливість.

Тому неприпустимо застосовувати так звану “шокову” терапію з акцентуванням на страшні наслідки пожежі, повені і т.п.

   Такий підхід може травмувати психіку дитини, призвести до стресів, тривог, фобій, страхів і навіть стійких неврозів.

Також потрібно враховувати вік дітей готовність дітей до сприйняття відповідної інформації.

Організовуючи роботу з навчання дітей основ БЖД вихователь повинен дотримуватись таких принципів:

1. Принцип системності. Робота проводиться протягом всього дня, а не тільки на занятті, а далі – забули.

2. Принцип сезонності, особливо  дитина і природа:

• стихійні явища;

• ознайомлення з грибами, отруйними ягодами, рослинами;

• зимою – властивості снігу;

• в жару – тепловий,сонячний удар, пожежа;

3. Принцип врахування умов села і міста.

Сільським – як вести себе у місті,

Міським дітям розповідати, як поводитись із свійськими тваринами, в лісі, на городі.

4. Принцип доступності, врахування віку дітей.

5. Принцип інтеграції,тобто пізнавальна робота з даного питання повинна поєднувати всі розділи програми (ознайомлення з довкіллям,

ознайомлення з природою, художня література, фізичний розвиток,образотворча діяльність, екологічне та валеологічне виховання.

Дітям середньої групи необхідно розповісти про властивості вогню, про наслідки необачного поводження з ним. Оскільки

дітям цього віку властиві наочно-дійові та наочно-образні форми мислення, можна такі заняття проводити, спостерігаючи за роботою кухаря на робочому місці.

Розширювати знання дітей  старшої групи:

Правила пожежної безпеки:  слід навчити дітей правильно користуватись телефоном, ввічливо і лаконічно розмовляти по телефону, знати телефони – 101, 102, 103, вміти чітко повідомляти необхідну інформацію.

Пізнавальна діяльність також має включати й елементарні знання про вулицю, правила дорожнього руху, безпечної поведінки на вулиці,

які систематично закріплюються й доповнюються батьками і вихователями.

Проводячи роботу з розділу “Ознайомлення з природою” педагогам слід познайомити дітей з правилами безпечної поведінки в природі, під час взаємодії з тваринами, комахами, зміями; рослинами – отруйні рослини, плоди та гриби.

Спостерігаючи за роботою дорослих – няні, мами, двірника слід познайомити дітей з миючими засобами та безпечну поведінку з ними.

Ознайомлюючи з працею лікаря – дати знання про  ліки та медпрепарати.

Дитині щодня доводиться зустрічатися з різними людьми. Завдання вихователя – дати дітям поняття, що люди бувають рідні, близькі і чужі.

Вчити правил ввічливої, але обачної поведінки при контактах з незнайомими людьми.

Дати уявлення про безпечні та небезпечні іграшки та ігри.

Про те, як поводитись з живою природою, щоб не завдавати собі та їй шкоди (тварини,гриби,  ядовиті рослини).

Навчально-пізнавальна діяльність з даного виду роботи має бути інтегрованою, поєднувати різні розділи програми:

 “Фізичний розвиток”,”Ознайомлення з довкіллям”, “Ознайомлення з природою”, “Художньо-естетичний розвиток” – образотворча діяльність, художня література.

ФОРМИ РОБОТИ:

Розширення уявлень дітей про небезпечні предмети, явища, ситуації повинно відбуватися не лише на інформативному, а й на емоційно-чуттєвому рівні. Найефективніший засіб – художнє слово.

Дітям не подобаються моралізаторські застереження щодо правил безпечної поведінки. Художнє слово набагато ефективніше активізує дитячу пам’ять, увагу, мислення.

Використання ТЗН – ефективний метод проведення роботи з даного напряму.

Використання  наочності також стане  в нагоді педагогам.

Використання спеціальних іграшок та дидактичних ігор.

Ігри-драматизації, які розігруються за мотивами казок, оповідань чи проблемних ситуацій.

Надзвичайно ефективним та корисним є фізкультурно-оздоровча робота – організація Днів здоров’я, спортивних свят та розваг. Тут

дитина сама стає учасником дійства, доходить власних висновків, формує для себе певні настанови.

„Тиждень безпеки дитини” в ДНЗ. Готуючись до такого тижня, вихователі спочатку складають план заходів на цілий день. Це можуть бути такі форми роботи з дітьми:

• тематичні заняття;

• дидактичні, сюжетні, театралізовані, конструктивно-будівельні ігри та ігри з елементами безпеки життя;

• конкурси, проведення різних видів театру;

• естафети, змагання;

• екскурсії та прогулянки;

• читання художніх творів відповідної тематики;

• моделювання правильної поведінки;

• аналіз небезпечних ситуацій;

• перегляд діапозитивів, діафільмів.

Наприкінці „Тижня безпеки” в групах доцільно провести бесіди з дітьми з метою з’ясування, що особливо сподобалося і запам’яталося.

1 день „Здоров’я дитини”,

2 – „Дитина і вулиця”,

3 -„Дитина і природа”

4 -„Наодинці вдома”

5 – ”Вогонь друг чи ворог”

Організація роботи з батьками.

Основною умовою навчання правил БЖД є наявність позитивного прикладу з боку дорослих. Тому вихователям необхідно приділити особливу увагу роботі з батьками і переконати їх, що не можна вимагати від дитини виконання будь-якого правила, якщо близькі і дорослі самі його не завжди виконують. Розбіжності у вимогах до дитини з боку ДНЗ та батьків можуть викликати у дитини почуття образи, збентеження і навіть агресію.

Основні напрямки роботи з батьками:

• Ознайомити батьків з правилами особистої безпеки та правилами поведінки в різних екстремальних ситуаціях;

• Інформувати батьків про те, як створити максимально безпечні умови перебування дитини вдома, на подвір’ї, на відпочинку.

• Ознайомлення батьків з роботою ЗДО з проблеми БЖД дитини та результатами навчання і виховання дітей.

• Залучення батьків до навчально-виховного процесу ЗДО.

Шляхом  :

• Оформлення тематичної папки-пересувки (давати додому для ознайомлення);

• Проведення батьківських зборів на дану тему;

• Статті в батьківському кутку;

• Індивідуальні та групові консультації;

• Запрошення батьків відвідати „Тиждень безпеки” в ЗДО.