Вітаю всіх, хто вирішив заглянути на сторінку

фахівця КЗ"ІРЦ"Першотравенської міської ради" Мунгалової Ірини Вікторівни

    Існує професія, яка об'єднує медицину, педагогіку та психологію. Це дефектологія. Фахівець у галузі дефектології повинен стати кращим другом і порадником для особливих діток та їх батьків. Сучасний фахівець не тільки безпосередньо працює з дітьми, а й вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень.

Дефектолог – це спеціаліст, який займається вивченням, обстеженням, навчанням, вихованням та соціалізацією дітей з особливими освітніми потребами. 

Робота вчителя-дефектолога полягає в розумовому розвитку дитини, розвитку її пізнавальних здібностей, таких як сприйняття, пам'ять, увага, уява, мислення, розвиткок і збагачення  мовлення.

Мета вчителя-дефектолога:

 Своєчасне виявлення несприятливих умов розвитку  і визначення навчальних труднощів дитини.

Напрямки роботи вчителя-дефектолога:      

•  Діагностичний;

•  Корекційний;

•  Профілактичний;

•  Косультативно-просвітницький

і профілактичний;

•  Організаційно-методичний.

Проте доцільніше говорити про корекційно-педагогічний процес у цілому, що охоплює навчання, виховання, розвиток і корекцію.

     Основні форми роботи вчителя-дефектолога: групові та індивідуальні заняття.

У практичній діяльності вчителя-дефектолога переважають індивідуальні заняття, так як вони дозволяють максимально врахувати особливості кожної дитини.

Мета корекційно-розвиткових занять  - допомога конкретній дитині.  

Функції вчителя-дефектолога:

• Детальне обстеження дитини, виходячи з якого діагностує його здатність до навчання. Якщо відхилення в розвитку виявлені, виконується робота, спрямована на максимальне заповнення і відновлення  недоліків у розвитку.

• Динамічне спостереження за розвитком дитини.

•  Проведення занять, метою яких є розвиток основних психічних процесів (пам'ять, увага, уява, мислення,  допитливість).

• Розвиток комунікативних та математичних здібностей дітей.

• Консультація педагогів і  батьків дитини.

•  Взаємозв’язок з іншими спеціалістами.

    Корекційно-розвивальна робота здійснюється засобами педагогічного процесу - його змістом, методикою, організаційними формами.

У процесі організації корекційно-розвивальної роботи із дитиною з порушеннями психофізичного розвитку необхідно врахувати компенсаторні можливості організму, тобто ті позитивні зміни, що відбуваються у розвитку дитини загалом під впливом цілеспрямованого, організованого навчання.

Дидактичні засоби корекційно-освітнього процесу включають навчальні програми, матеріали, що розширюють і доповнюють програму, календарні, перспективні, тематичні, індивідуальні плани, індивідуальні програми розвитку, роздавальні та тематичні матеріали по всіх розділах програми з урахуванням вікових вимог, іграшки, настільні розвиваючі ігри для дітей різних вікових груп, що сприяють корекційно-освітньому процесу на полісенсорній основі.

Вчитель-дефектолог повинен знати:

- основні завдання корекційно-розвивальної діяльності;

 - причини, що знижують успішність;

 - особливості розвитку дітей групи ризику;

- технології, методики організації диференційованої допомоги дітям.

Вчитель-дефектолог повинен вміти:

 – побачити відхилення у розвитку дитини і поставити попередній педагогічний діагноз цьому відхиленню;

 – провести педагогічну діагностику відхилення, спрогнозувати шляхи подальшого розвитку дитини, ураховуючи наявність проблеми та її можливі наслідки;

– попередити виникнення побічних порушень розвитку;

– визначити загальні і конкретні завдання корекційного навчання і виховання даної категорії дітей;

 – планувати окремі види корекційної роботи;

– критично оцінювати і ефективно використовувати з метою реабілітації науково-педагогічну інформацію;

– ураховувати у навчально-виховному процесі характерні для дітей з особливими освітніми потребами можливості і фактори компенсації, використовувати їх у корекційній діяльності;

– відбирати й використовувати на практиці необхідні для рішення корекційних завдань, методи, прийоми і засоби навчання, виховання, діагностики, корекції, профілактики;

– формувати в дітях з особливими освітніми потребами позитивну мотивацію участі у корекційній роботі і виховувати в них оптимізм, бачення життєвої перспективи, відчуття успіху;

– визначати результативність своєї корекційної роботи.