Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.
Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.
Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.
Психічно здорова людина:
може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати;
здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими;
розвивається й навчається;
позитивно оцінює себе, приймає та любить;
приймає власні тверді рішення;
нормально адаптовується до нових умов життя;
може розв’язувати проблеми.
Які можуть бути ознаки проблем з психічним здоров’ям?
порушення сну: тривалий сон протягом доби або навпаки неможливість заснути
порушення харчування: надмірне вживання їжі або відсутність бажання їсти
уникнення спілкування з близькими
повторювані прояви агресії у спілкуванні з рідними та друзями
низький рівень енергії або її відсутність, відмова від звичних активностей
відчуття апатії і неважливості всього
безпричинні больові відчуття в тілі
відчуття безпорадності чи безнадії
понаднормове куріння, вживання алкоголю чи наркотиків
відчуття незвичної розгубленості, забудькуватості, розлюченості, смутку, занепокоєння чи страху
сильні перепади настрою
нав’язливі негативні думки про те, щоб заподіяти шкоду собі чи іншим
віра в речі, що не відповідають дійсності
неможливість виконувати щоденні завдання, такі як піклування про своїх дітей, робота чи навчання.
До психолога варто звернутись, якщо:
відчуваєте порушення психологічного добробуту
виникає проблемна потреба у самовизначенні
виникають труднощі у спілкуванні з людьми та кризи у стосунках, що заважають вести звичне життя.
Психолог допоможе зрозуміти причини симптомів, знайти джерела проблем і дати рекомендації щодо їх усунення.
Діти — найбільш незахищена і вразлива частина населення. У час, коли дорослі ще могли триматися, діти найчутливіше відзеркалили усі разючі події війни
Головні відчуття для дитини — це захищеність та безпека, навіть під час війни. Як створити умови, щоб дитина не втрачала відчуття безпеки, розповіла сімейна психологиня Ірина Марасіне.
1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)
2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад, коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно і так далі. При цьому використовуйте слова "безпека" та "безпечно", так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.
3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі
4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію "Безпечне місце", інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.
5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась в поведінці чи спілкуванні, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.
6. Пам'ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.
Ось кілька психологічних інструментів самодопомоги, які можуть бути корисними:
Медитація. Практика медитації усвідомленості може допомогти вам зосередитися на поточному моменті та розвинути більше усвідомлення своїх думок, почуттів і фізичних відчуттів.
Когнітивно-поведінкова терапія. Це тип терапії, який зосереджується на виявленні та зміні негативних моделей мислення та поведінки, які спричиняють проблеми ментального здоров’я.
Ведення щоденника. Записування думок і почуттів може допомогти отримати ясність, опрацьовувати емоції та виявляти стереотипи у своєму мисленні.
Дихальні вправи. Глибокі дихальні вправи можуть допомогти вамвпоратися зі стресом і тривогою, заспокоївши нервову систему та сповільнивши серцевий ритм.
Практика вдячності. Розвиток щоденної практики вдячності може допомогти переключити увагу на позитивні аспекти вашого життя та збільшити відчуття щасливості.
Соціальна підтримка. Спілкування та створення міцної мережі підтримки може допомогти почуватися менш ізольованим та більш стійким перед життєвими викликами.
Позитивний внутрішній діалог. Заміна негативних внутрішніх діалогів позитивними твердженнями може допомогти вам розвинути більш оптимістичний настрій та фокусування на позитивних аспектах життя. Використовуйте для цього афірмації та зупиняйте будь-яку самокритику.
Тайм-менеджмент. Якщо навчитися ефективно керувати своїм часом, це може допомогти зменшити стрес і підвищити продуктивність.
Фізична активність. Регулярна фізична активність може допомогти підняти настрій, зменшити стрес і занепокоєння, а також покращити загальний стан здоров’я та самопочуття.
Існує багато методів і ресурсів, доступних для психологічної самодопомоги, в тому числі, велика кількість популярної літератури з психології, що містять детельні вказівки та підтримку в управлінні стресом, тривогою, депресією та іншими проблемами психічного здоров’я.
ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ САМОДОПОМОГИ:
Запас міцності: усвідомлюйте власні емоційні межі та не тисність на себе. Викоритовуйте лише ті інструменти самодопомоги, які безпечні та комфортні для вас.
За потреби зверніться за професійною допомогою: якщо ви боретеся з серйозними або хронічними проблемами психічного здоров’я, важливо звернутися за допомогою до спеціаліста з психічного здоров’я, а не покладатися виключно на ресурси самодопомоги. Це обов’язково, якщо підозрюєте депресію, психічні розлади, проблеми із здоров’ям або тривалий час перебуваєте під впливом стресу чи інших негативних факторів.
Використовуйте науково-обґрунтовані ресурси: шукайте ресурси самодопомоги, які підтверджені дослідженнями та підтверджені своєю ефективністю. Уникайте швидких рішень і “гуру”, які обіцяють нереалістичні результати.
Будьте терплячі та наполегливі: самодопомога вимагає часу та зусиль. Не чекайте миттєвих результатів і будьте готові дотримуватися стратегії самодопомоги протягом кількох тижнів або місяців, перш ніж оцінити її ефективність.
Практикуйте турботу про себе: дбайте про своє фізичне та емоційне здоров’я, висипаючись, добре харчуючись, регулярно займаючись фізичними вправами та практикуючи методи релаксації, такі як медитація або глибоке дихання.
Дотримуйтесь реальності: не дозволяйте вашим спробам самодопомоги перетворитися на втечу від реальності. Залишайтеся приземленими в теперішній момент і зосередьтеся на розробці здорових стратегій подолання проблем реального світу.
Аналізуйте зміни та результати: відстежуйте свій прогрес і регулярно оцінюйте ефективність своїх стратегій самодопомоги. Якщо щось не працює, будьте готові скорегувати свій підхід і спробувати щось нове.