Захист інформації в комп'ютерних системах володіє рядом специфічних особливостей, пов'язаних з тим, що інформація не є жорстко пов'язаної з носієм, може легко і швидко копіюватись та передаватися по каналах зв'язку. Виникнення глобальних інформаційних мереж типу Internet є важливим досягненням комп'ютерних технологій, однак, з Internet пов'язано безліч комп'ютерних злочинів.

Проблеми, що виникають з безпекою передачі інформації при роботі в комп'ютерних мережах, можна розділити на три основні типи:

• перехоплення інформації – при перехоплені порушується конфіденційність інформації;

• модифікація інформації - вихідне повідомлення змінюється або повністю підміняється іншим і надсилається адресату;

• підміна авторства інформації.

Ця проблема може мати серйозні наслідки. Наприклад, хтось може надіслати листа від вашого імені (цей вид обману прийнято називати спуфінга) або Web-сервер може прикидатися електронним магазином, приймати замовлення, номери кредитних карт, але не висилати ніяких товарів.

Корпоративна мережа.

Корпоративна мережа — це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи конкретного підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства.

Корпоративна мережа - це складний комплекс взаємозалежних і узгоджено функціонуючих програмних і апаратних компонентів, який забезпечує передачу інформації між різними віддаленими додатками й системами, що використовуються на підприємстві.

Основними елементами мережі є робочі станції, сервери і комутатори. Основну частину мережі складають робочі станції, які підключені до комутаторів. Комутатори пересилають пакети даних з одного порту в іншій за потрібною адресою. Також в мережі є сервери, що забезпечують роботу робочих станцій в складі мережі.

Наявність мережі приводить до вдосконалення комунікацій між співробітниками підприємства, а також його клієнтами і постачальниками. Мережі знижують потребу підприємств в інших формах передачі інформації, таких як телефон або звичайна пошта.

Безпе́ка мере́жі — заходи, які захищають інформаційну мережу від несанкціонованого доступу, випадкового або навмисного втручання в роботу мережі або спроб руйнування її компонентів. Безпека інформаційної мережі включає захист обладнання, програмного забезпечення, даних і персоналу.

Мережева безпека складається з положень і політики, прийнятої адміністратором мережі, щоб запобігти і контролювати несанкціонований доступ, неправильне використання, зміни або відмови в комп'ютерній мережі та мережі доступних ресурсів.

3. Мережеві загрози вразливості і атаки

Дії, які так або інакше загрожують збереженню, що допускають нанесення збитків інформаційній безпеці підрозділяються на певні категорії.

1. Дії, які здійснюють користувачі, авторизовані в системі. Ця категорія включає:

• зловмисні дії користувача з метою крадіжки або повного або часткового знищення даних, що є на сервері або робочій станції компанії

• пошкодження наявних даних як результат прояву необережності, халатності у діях користувача.

2. "Електронне" втручання - дії хакерів:

• здійснення DOS та dDOS-атак

• незаконе проникнення в захищені комп'ютерні мережі;

Несанкціоноване проникнення ззовні в захищену мережу тієї або іншої компанії може здійснюватися з метою нанесення збитку (знищення, підміна наявних даних), крадіжка інформації, що відноситься до розряду конфіденційною з подальшим її незаконним використанням, розпорядження мережевою інфраструктурою компанії як методом для здійснення атак на інші мережеві вузли, крадіжка грошових коштів з рахунків компанії або окремих користувачів і т.д.

Атаки категорії DOS ("Denial of Service") здійснюються ззовні і направлені на мережеві вузли тієї або іншої компанії, які відповідають за її безпечне, ефективне і стабільне функціонування (поштовий, файловий сервер). Зловмисниками організовується масова відправка яких-небудь даних на вибрані вузли, що викликає їх перевантаження, тим самим, виводячи з працездатного стану на деякий час. Подібні атаки можуть обернутися для постраждалої компанії різними порушеннями в здійсненні безперервних бізнес-процесів, втратою клієнтів, а також втратою репутації.

3. Комп’ютерні віруси. Комп’ютерні віруси, так само, як і деякі інші шкідливі програми відносяться до окремої категорії способів електронної дії з подальшим нанесенням збитку. Дані засоби дії є реальною загрозою для ведення сучасного бізнесу, що має на увазі широке використання комп'ютерних мереж, електронної пошти і Інтернету в цілому. Так, "вдале" проникнення шкідливої програми (вірусу) в корпоративні мережеві вузли тягне за собою не тільки виведенням їх із стану стабільного функціонування, але і велику втрату часу, втрату наявних даних, зокрема не виключена можливість крадіжки конфіденційної інформації і прямих розкрадань грошових коштів з рахунків. Програма-вірус, яка проникла і залишилася непоміченою в корпоративній мережі дає можливість здійснення зловмисниками повного або ж часткового контролю над всією діяльністю компанії, що ведеться в електронному основним каналом для ефективного і швидкого розповсюдження спаму і вигляді.

4. Спам. Якщо ще кілька років тому спам був всього лише незначним по масштабах, дратівливим чинником, то в даний час технології спаму представляють достатньо серйозну загрозу для забезпечення інформаційної безпеки:

- основним каналом для ефективного і швидкого розповсюдження спаму і інших шкідливих програм стала електронна пошта;

- на перегляд спаму йде достатньо велика кількість часу, а подальше видалення численних повідомлень може викликати відчуття дискомфорту співробітників на психологічному рівні

- спам може виступати одним з основних методів реалізації різних шахрайських схем, жертвами яких можуть ставати як приватні, так і юридичні особи;

- великий ризик видалення потрібної кореспонденції разом із спамом, що може привести до різного роду неприємним наслідкам; при цьому така небезпека зростає, якщо удаватися до використання недосконалих поштових фільтрів для виявлення і відсіювання спаму;

5. "Природні" загрози. В категорію "природних" загроз відносять різні зовнішні чинники. Так, причиною втрати інформаційної безпеки може виступити крадіжка інформаційних носіїв, форс-мажорні обставини, неправильний спосіб зберігання інформації

Засоби захисту мереж. Політика безпеки при доступі до мереж загального значення

Для безпеки в комп’ютерних мереж використовують таке програмне забезпечення:

1. Secure Shell, SSH (англ. Secure SHell — «безпечна оболонка» — мережевий протокол рівня додатків, що дозволяє проводити віддалене управління комп'ютером і тунелювання TCP-з'єднань (наприклад, для передачі файлів).

2. Міжмережевий екран (брандмауер, файрвол англ. Firewall, буквально «вогняна стіна») — пристрій або набір пристроїв, сконфігурованих, щоб допускати, відмовляти, шифрувати, пропускати через проксі весь комп'ютерний трафік між областями різної безпеки згідно з набором правил та інших критеріїв. Фаєрвол може бути у вигляді окремого приладу (так званий маршрутизатор або роутер), або програмного забезпечення, що встановлюється на персональний комп'ютер чи проксі- сервер.

3. Антівірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом. Антивірусне програмне забезпечення складається з комп'ютерних програм, які намагаються знайти, запобігти розмноженню і видалити комп'ютерні віруси та інші шкідливі програми.