conference Program
Для забезпечення повноцінної наукової дискусії - на сайті конференції розміщено анотації доповідей учасників конференції.
Учасники конференції через "Формуляр відгуку" мають можливість надіслати відгуки на анотації інших учасників. Формуляр відгуку передбачає як стандартні запитання щодо змісту та науковості представленого автором матеріалу, так і відкриту форму для подання думки рецензуючого учасника. Також Ви можете поставити запитання автору.
Відгуки будуть розміщені на сайті конференції разом з відповідями.
За результатами конференції планується публікація монографії, рецензенти якої, крім іншого, будуть брати до уваги й відгуки на анотації.
Формуляр відгуку на доповідь учасника конференції - https://docs.google.com/forms/d/1QE70TSD8gxFWa0dmCx6RM2LJTlNOOBDiiff17KR8a-I/viewform?edit_requested=true
VII th INTERNATIONAL ACADEMIC CONFERENCE CURRENT TRENDS OF THE INTERCULTURAL COMMUNICATION:
THE DEVELOPMENT OF UNIVERSITY EDUCATION IN THE POSTMODERN PERIOD: CURRENT TRENDS OF THE INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TEACHING METHODS IN THE CONTEXT OF SOCIO-CULTURAL TRANSFORMATIONS AND BLENDED LEARNING
10.03.2021, Warsaw
Conference Program
10.03.2021, 10:00
Welcome and opening of the conference
Prof. Magdalena Sitek, DSc, Rector of the Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy (Poland)
CONFERENCE PANELS
PEDAGOGICAL CHALLENGES OF MODERN EDUCATION
Michał Roman, DSc, University of Life Sciences in Warsaw (Poland, Warsaw)
The global crisis in tourism caused by the COVID-19 pandemic and tourism studies / Światowy kryzys w turystyce spowodowany pandemią COVID-19 a edukacja na studiach z turystyki
Wprowadzenie. Podróże i turystyka stanowią największy przemysł usługowy na świecie i stale się rozwijają. Przemysł ten stymuluje wzrost produktu krajowego brutto (PKB) w krajach goszczących i znacząco przyczynia się do dochodów z podatków rządowych. Turystyka jest trzecią co do wielkości działalnością społeczno-gospodarczą w Unii Europejskiej i wnosi istotny wkład w produkt narodowy brutto Unii Europejskiej i zatrudnienie. Turystyka postrzegana jest jako zjawisko przestrzenne mające duży wpływ na społeczeństwo i różne sektory gospodarki narodowej w czasach panującej pandemii COVID-19. Związek z tematyką. Temat przedstawiony w opracowaniu jest nowy, nie został jeszcze zbadany. Poruszany temat jest bardzo obszerny, a opracowanie nie zostało wyczerpane. Cel. Celem artykułu jest przedstawienie turystyki w czasach światowego kryzysu gospodarczego wywołanego pandemią COVID-19. Metody badawcze. Metodą wykorzystaną w artykule była Systematic Literature Review (SLR). Wyniki. Z zaprezentowanego przeglądu literatury wynika, że prace koncentrowały się na wy-korzystaniu baz danych w celu opracowania metod i narzędzi ukazujących wpływ pandemii COVID-19 na turystykę. Autorzy zaprezentowanych artykułów wykorzystywali szereg zmiennych, aby pokazać problematykę pandemii i jej znaczenie w turystyce światowej. Największa grupa osób do zaprezentowania problematyki wpływu pandemii COVID-19 na turystykę wykorzystała Systematic Literature Review (SLR). Wnioski. W wyniku ograniczeń w podróżowaniu i blokad globalna turystyka znacznie spowolniła, a liczba globalnych lotów spadła o ponad połowę. Wraz ze wzrostem liczby przypadków zakazy podróżowania unieruchomiły rosnącą liczbę przewoźników.
Słowa kluczowe: turystyka, globalne wyzwania, kryzys, pandemia COVID-19.
Assoc. Prof. Sofiia Sokolova, PhD, Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy (Poland, Warsaw)
Modern Myth: Demystification Instructions for Pedagogues
Purpose. This article aims to consider the modern myth as an object of scientific research and pedagogical problem, to name the causes and stages of society mythologization, to classify the myths and to name their functions. This article also aims to propose a technique of psychological and pedagogical influence, aimed at demystifying the worldview – a metamodel of neurolinguistic programming.
Methods. Analysis and generalization of scientific sources and documents have been performed. Deduction technique has been applied as a process of drawing logical conclusion based on the complex of analyzed facts and summarizing.
Conclusions. The main reasons why myths arise are absence of knowledge and misunderstanding of facts, hiding truth, herd mentality, striving for unity and selfdeception. Therefore, we propose to implement the work on demythologization according to the following stages:1) myth identification,2) determination of myth characteristics,3) scientifically substantiated refutation of myth,4) psychological and pedagogical activities aimed at transforming the mythical worldview.Special attention should be paid to the function which every myth performs: rational, adaptive, security function, mobilizing function, function of history legitimization or means of mass consciousness manipulation. Correct identification of every particular myth and its characteristics will provide finding the most effective pedagogical methods and technologies of demythologization.
Keywords: myth, mythologization, reasons of myths’ appearance, stages of mythologization, myths’ classification, functions of myths, demythologization.
Prof. Violetta Ulishchenko, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Assoc. Prof. Mykhailo Ihnatishchev, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
The evolution of lectures in a blended learning environment / Еволюція лекції в умовах змішаного навчання
Relevance to issues. The challenge is to find out how blended learning has stimulated the evolution of lecture as the leading form of presentation in high school. Purpose. Target audience: teachers of higher educational institutions, areas of professional development of scientific and pedagogical and pedagogical workers. Given that systematic studies of changes that have undergone a traditional lecture in a mixed format of learning take place in real time, directly in the process of recording these changes, interpretation of psychological factors (teachers, students, cadets of cycles of thematic improvement of doctors and students of advanced training), affect the preparation, translation of the material and its perception. It is in this context that the study methods we have used are interesting and important. Methods. Due to the analysis of the questionnaire data and interviews of teachers of higher medical educational institutions, first-second year students, students of advanced training courses, cadets of cycles of thematic improvement of doctors, the following was revealed: - at the beginning of the introduction of distance learning teachers felt an urgent need to acquire skills to use learning platforms, features of preparation of educational materials, their broadcast to the general public, the organization of interactive interaction, which activated a certain stress factor; - mastering by teachers of a technique of carrying out webinars of presentation strategy has improved a psychological component, however, students and listeners noted the lack of practical classes, business games, interaction in learning. Results. Lecture as a leading form of classroom work, providing systematic coverage of a scientific problem, in the context of blended learning was transformed into an interactive lecture-presentation, characterized by a clearer organization by displaying a lecture plan, goals, blocks of problems that need discussion, communication with students (answers to questions on the topic, discussion of problem situations (as illustrative material on the topic). Due to the independence of the teacher from the equipment of the audience, the lecture was constantly accompanied by visualization (presentation, video fragments, graphics, tables, drawing on a smart board). The lecture with elements of assistance, which was rarely used before quarantine measures, has become widespread and is gaining more and more supporters. Comparing the traditional lecture with the webinar of the presentation strategy undoubtedly gives advantages to the latter, because it was he who took over the functionality of the former, added new perspectives on the interaction of learning subjects. Conclusions. Blended learning as a combination of synchronous and asynchronous formats of interaction is likely to remain relevant after the end of quarantine activities. This means that the world as we knew it by 2019 will change, and the updated lecture method will require teachers to further professional development, focus on combining problem-based coverage with interaction (solving situational problems on the topic, involving assistants for a short accurate presentation fragment of educational material), with an increase in visual content for a better perception of the problem, with the organization of mandatory feedback after each lesson. Keywords: mixed form of learning, synchronous interaction in learning, asynchronous interaction in learning, lecture, webinar, learning platform.
Вступ. В умовах тотального або адаптивного карантину система вищої освіти всіх країн світу потерпає від різкого неочікуваного і дещо хаотичного переходу до змішаного навчання, що передбачає органічне поєднання синхронного і асинхронного форматів взаємодії. За цих умов викладачі, які комфортно почувалися в системі навчанням «очі в очі» і завдяки власній харизмі легко тримали увагу аудиторії, відчули певний дискомфорт, а дехто навіть поставив крапку у своїй викладацькій кар’єрі. Зміни, що відбулися у взаємодії суб’єктів навчання позначилися на змінах у формах презентації навчального матеріалу. Зокрема лекція як провідний метод навчання у вищій школі зазнала суттєвих змін, що можна розглядати як стрімку її еволюцію. Відповідність проблематиці. Проблема: з’ясувати, як змішана форма навчання стимулював еволюцію лекції як провідної форми подання матеріалу у вищій школі. Мета. Враховуючи, що системні дослідження змін, яких зазнала традиційна лекція в умовах змішаного формату навчання відбуваються в режимі реального часу, безпосередньо в процесі фіксації цих змін, тлумачення психологічних чинників (викладачі, студенти, курсанти циклів тематичного удосконалення лікарів та слухачі курсів підвищення кваліфікації), що впливають на підготовку, трансляцію матеріалу та його сприйняття. Саме в цьому контексті метод вивчення, що застосовувалися нами, є цікавими і важливими. Методи. Завдяки аналізу даних анкетування та інтерв’ювання викладачів вищих медичних закладів освіти, студентів перших-других курсів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, курсантів циклів тематичного удосконалення лікарів було виявлено наступне: - на початок введення дистанційного навчання викладачі відчували гостру потребу в набутті умінь користуватися навчальними платформами, особливостями підготовки навчальних матеріалів, їхньої трансляції на широкий загал, організацією інтерактивної взаємодії, що активувало певний стресовий фактор; - опанування викладачами методики проведення вебінарів презентаційної стратегії покращило психологічний складник, проте студенти і слухачі зазначили про недостатню кількість практичних занять, ділових ігор, інтеракції у навчанні. Результати. Лекція як провідна аудиторна форма роботи, що передбачає системне висвітлення наукової проблеми, в умовах змішаного навчання трансформувалася на інтерактивну лекцію-презентацію, що вирізняється більш чіткою організацію за рахунок винесення на екран гаджету плану лекції, мети, блоків проблем, що потребують обговорення, організації зворотного зв’язку зі слухачами (відповіді на запитання по темі, обговорення проблемних ситуацій (як ілюстративний матеріал до теми). За рахунок незалежності викладача від оснащення аудиторії, лекція стала постійно супроводжуватися візуалізацією (презентацією, фрагментами відео, графікою, таблицями, малюванням на смарт дошці). Лекція з елементами асистування, що до карантинних заходів використовувалася вкрай рідко, набула поширення і дедалі набирає все більше прихильників. Порівняння традиційної лекції з вебінаром презентаційної стратегії поза сумнівом дає переваги останньому, бо саме він перебрав на себе функціонал першої, додав нові ракурси взаємодії суб’єктів навчання. Висновки. Змішане навчання як поєднання синхронного і асинхронного форматів взаємодії скоріше за все залишатиметься актуальним і після закінчення карантинних заходів. Це означає, що світ, яким ми його знали до 2019, зміниться, і оновлений метод лекції вимагатиме від викладачів подальшого професійного розвитку, загострення уваги до поєднання проблемного висвітлення матеріалу з інтеракцією (розв’язання ситуативних задач за темою, залучення асистентів для короткої влучної презентації фрагменту навчального матеріалу), із збільшенням візуального контенту для кращого сприйняття означеної проблеми, із організацією обов’язкового зворотного зв’язку після кожного заняття. Ключові слова: змішана форма навчання, синхронна взаємодія у навчанні, асинхронна взаємодія у навчанні, лекція, вебінар, навчальна платформа.
Assoc. Prof. Oksana Demydovych, PhD, National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (Ukraine, Kyiv)
Reflective journaling in online efl classes
Prof. Valeriy Cheshuk, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Ievgen Cheshuk, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Prof. Iryna Mogilevkina, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Psychometric analysis of multiple choice questions in medical school teachers’ professional development distant learning assessment: lessons learned / Психометричний аналіз тестових завдань із множинним вибором (ТЗМА) для оцінки дистанційного навчання викладачів медичних навчальних закладів: вивчені уроки
Вступ. Тестови завдання з множинним вибором - інструмент, що найбільш часто використовуються для оцінки загальної ефективності учасників курсу. Цей інструмент набуває ще більшого значення на курсах дистанційного навчання. Проблема тестових завдань множинного вибору - це некоректні тести. Хибні тести можуть бути неефективними та невалідними, що робить їх занадто простими, занадто важкими або занадто заплутаними. Було виявлено, що близько половини тестів множинного вибору (ТЗМВ) не відповідають стандартам якості, що може суттєво вплинути як на кар'єру учасників курсу, так і на досягнення цілей викладання. Психометричний аналіз результатів оцінювання дає інформацію про загальну якість оцінки та якість її елементів. Використання ТЗМВ під час курсів підвищення кваліфікації для викладачів-медиків є важливою складовою стратегії оцінювання. Оскільки університет відповідає за професійний розвиток викладацького складу, якість такої оцінки повинна бути під пильним наглядом. Відповідність проблематиці. Під час довготривалого навчального курсу для науково-педагогічних працівників вищих медичних закладів, а саме викладачів медичного факультету, що проводився з 2017 року в НМУ імені О.Богомольця, в якості оцінки курсу було застосовано дев'ять контрольних опитувань (КО) за допомогою ТЗМВ, зосереджених на конкретних навчальних цілях з використнням 96 тестових завдань як компонентів оцінки курсу. Психометричний аналіз ТЗМВ, що використовувались під час курсу, був важливим інструментом для аналізу та гарантування якості професійного розвитку тих, хто буде відповідати за підготовку майбутніх лікарів. Мета. Загальною метою дослідження було проаналізувати психометричні характеристики двох контрольних опитувань за допомогою ТЗМВ, розглядаючи показники на рівні оцінки та рівні тестових завдань, та перевіряти наявність дефектів, щоб оцінити інструменти оцінки та розробити рекомендації щодо вдосконалення. Методи. КО проводились як асинхронний компонент дистанційного навчання для 380 учасників курсів протягом 2017-2019 років. Навчання проводилось на університетській платформі "Нейрон", розробленій на базі системи управління навчанням Moodle. Психометричний аналіз, завантажений як звіт про статистику для двох КО, що складались із 15 (КО 1 - 374 учасник) та 8 (КО 2 - 335 учасників) ТЗМВ. Кількісне описове дослідження було проведене для оцінки частоти дефектів, що містять ТЗМВ двох контрольних опитувань. Дані аналізували на рівні оцінки: середня оцінка, медіана, стандартне відхилення. За допомогою Chrobach Alpha, як коефіцієнту внутрішньої узгодженості, вимірювали, чи ТЗМВ тестували в основному однакову інформацію в КО. Коефіцієнт помилок оцінював, наскільки випадкові зміни вплинули на зміни в оцінках. Стандартна похибка вимірювала випадкові зміни в кожному тестовому рейтингу.На рівні ТЗМВ розраховувались Індекс легкості, або Складність ТЗМВ (P-value), що представляє відсоток учасників, які правильно відповіли на питання із стандартним відхиленням. Індекс легкості є зворотним показником складності. Випадковий бал вгадування - це оцінка балу, який учасники отримають, випадково відгадавши відповідь. Кореляцією між оцінкою для конкретного ТЗМВ та оцінкою всього КО поводили за допомогою індекса дискримінації, коефіцієнта кореляції. Ефективність дискримінації оцінювала, наскільки хорошим був показник дискримінації щодо складності ТЗМВ. Нарешті, була оцінена потужність дистракторів. A-value розраховувалось як відсоток учасників, які обрали альтернативу правильної відповіді. Ефективність дистракторів розраховувалась як кількість нефункціональних дистракторів на одне КО та кількість ТЗМВ з нефункціональними дистракторами (НФД). Відсоток ТЗМВ, що потрапляють у різні категорії P-value та індексу дискримінації був визначений. Була застосована описова статистика. Після тесту на нормальність дані були представлені як середні з 95% ДІ. Різниця вважалася суттєвою, якщо р <0,05 при застосуванні відповідного тесту. Результати. Жодне ТЗМВ з двох КО не відповідало усім критеріям якості. Найбільшою проблемою була відсутність посилань у питаннях для надання контекстної інформації, тому цей критерій був виключений з подальшого аналізу. Сім із восьми ТЗМВ у КО 2 були не тестами множинного вибору, а тестми множинно-множинного вибору, і тому не відповідали директиві "одна відповідь на 100% правильна". У той же час оцінка розподілялася порівну між правильними альтернативами і було прийнято рішення розглядати ситуацію як не порушення якості. Таким чином, у КО 2 не було некоректних тестів. Серед 15 ТЗМВ КО 1 лише 33.3% були коректними, тоді як 66.7% мали недоліки. 53.3% ТЗМВ мали порушення тіла тесту, тоді як 40.0% - порушення в розділі альтернативи відповідей. Отримані дані показали високий середній бал для обох КО. 85.33% для КО 1 та 75.8% для КО 2. Коефіцієнт внутрішньої узгодженості для найкращої спроби (альфа Кронбаха) становив 0.873 та 0.718 відповідно. Порівняння альфа Кронбаха в двох КО показало різницю 0.155, стандартну похибку різниці 0.030 та 95% ДІ 0.096 – 0.214, Z = 5.065, p <0.0001.Середнє значення P-value для КО 1 становило 85.33% (95% ДІ від 81.22 до 89.43), а для КО 2 становило 75.80% (95% ДІ від 59.95 до 91.65) без різниці за тестом Wilcoxon (Z = -1.259, p = 0.2081). 100% ТМВ у КО 1 були пов’язані з категорією «занадто просто» (складність ТЗМВ > 70%), а у КО 2 75% ТЗМВ були «занадто легкими», тоді як 25% були у категорії «прийнятно» (складність тестів 30-70%).Індекс дискримінації становив 0.52 (95% ДІ від 0.46 до 0.58) для КО 1 та 0.42 (95% ДІ від 0.30 до 0.53) для КО 2, Z = -1.775, p = 0.0759. Він був віднесений до категорії відмінних (> 0.35) для 93.3% ТЗМВ у КО 1 та 75% ТМВ у КО 2.У КО 1 не було ТЗМВ без НФД, тоді як КО 2 мало 62.5% ТЗМВ, де всі дистрактори були функціональними. Один НФД був знайдений у 13% ТЗМВ КО 1 та у 12.5% ТЗМВ КО 2. 20% ТЗМВ КО 1 та 25% у КО 2 мали два НФД. Більше 60% ТЗМВ у КО 1 мали три (26.67%) або чотири (40%) НФД. Була встановлена суттєва різниця між КО щодо ефективності дискримінації: 64.73% (95% ДІ 59.05 – 70.42) для КО 1 та 52.44% (95% ДІ 40.57 – 64.31) для КО 1 (Z = -2.098, p = 0.0359). Висновки. Психометричний аналіз ТЗМВ допомагає виміряти якість проведеної оцінки. ТЗМВ що включені в КО, потребують ретельного перегляду, щоб поліпшити їх якість. Слід докласти особливих зусиль, щоб всі ТЗМВ відповідати стандартним критеріям на рівні тесту, включаючи тіло тесту, альтернативниі відповіді, а також контекстну інформацію. Дистрактори потребують ретельного перегляду та вдосконалення. Повторна перевірка є важливою для запобігання технічним помилкам. Важливо проаналізувати психометричні показники ТЗМВ після кожного курсу, щоб поліпшити якість курсів для вчителів медицини. Ключові слова: психометричний аналіз, тестові завдання множинного вибору, оцінка дистанційного навчання, викладачі медичних навчальних закладів.
Mykola Khaitovych, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)
Viktoriia Potaskalova, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)
Inna Afanasieva, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)
Online study at the medical university in the convention of the COVID-19 pandemic / Он-лайн навчання у медичному університеті в умовах пандемії COVID-19
Вступ. Однією з сучасним форм викладання є Інтернет-навчання. В умовах пандемії COVID-19 онлайн-навчання може допомогти зупинити поширення вірусу, оскільки дозволяє уникати прямої взаємодії між людьми. Дистанційне навчання фізично віддаляє студентів та викладачів в процесі навчання, потребує використання специфічних технологій та технічних пристроїв для полегшення контакту онлайн між викладачами та студентами, і для спілкування викладачів з приводу робочих питань і для можливості обмінюватись інформацією в студентських групах. Відповідність проблематиці. В Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця перехід із аудиторного на дистанційне навчання відбувся у березні 2020 року. Дистанційне навчання було забезпечено застосуванням он-лайн платформ Zoom, Scype, Google Classroom для читання лекцій, проведення практичних занять. Мета. Існуючі на сьогодення школи та вищі, які мають спеціально розроблені програми для якісного проведення навчання за дистанційною формою освіти, володіють достатнім рівнем навичок серед викладачів та спрямовані на обмежений контингент учнів. За умов примусового переходу на дистанційне навчання для всіх студентів існують проблеми, зокрема відсутність мотивації до навчання за нових умов, неготовність викладачів та нестача часу для навчання викладачів. Оскільки є різні точки зору на те, як дистанційне навчання впливає на якість освіти, метою нашої роботи було встановити відношення до нього студентів. Методи. Було розроблено анкету, яка включала 20 тверджень і 5 варіантів відповіді «Повністю згоден», «Згоден», «Не визначився», «Не згоден», «Повністю не згоден». Анкетування здійснювалось через форму в мережі Інтернет, про що було повідомлено студентів 4-6 курсів. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою ліцензійного офісного пакету Microsoft Excel 2010 та SPSS 22.3. Достовірність відмінності у частоті зустрічання признака визначали за ксі-квадрат. При значенні Р<0,05 результати вважали достовірними. Результати. Результати дослідження показують неоднозначність відношення студентів медичного університету до дистанційного навчання. Серед переваг дистанційного навчання те, що воно може здійснюватись з будь-якого місця та в будь-який час; є можливість економії значних сум грошей; відсутність потреби пересуватись в переповнених автобусах або місцевих поїздах; гнучкість вибору; економія часу. Тому онлайн-навчання стає все більш важливим для освіти під час надзвичайної ситуації зі здоров’ям у всьому світі, пропонуючи можливість залишатися на зв'язку, хоча і віддалено, з іншими студентами та викладачами та брати участь у навчальному процесі. Найважливішими недоліками є технічні проблеми забезпечення якісного інтернет-зв’язку, на другому місці - відсутність у викладачів технічних навичок та їх стиль викладання, неналежним чином адаптований до середовища в Інтернеті. Також має значення відсутність взаємодії студентів з викладачами або погане спілкуванню з ними. Висновки. Більшість студентів медичного університету вважають, що дистанційне навчання повинно залишатись важливою складовою навчального процесу. Студентам подобається те, що воно забезпечує комфортне навчальне середовище, є більш економічним, знижує стрес і покращує рівень комунікації із викладачами. В той же час студенти медичних факультетів на відміну від студентів фармацевтичного факультету, виявляють занепокоєння щодо розвитку навичок спілкування із пацієнтами, здобуття практичних навичок. Ключові слова: COVID-19, онлайн-навчання, медичний університет.
LEARNING FOREIGN LANGUAGE
Assoc. Prof. Lesya Lymar, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Factors of advancement of distance medical English classes / Фактори оптимізації дистанційного навчання іноземних мов
Вступ. Дистанційне навчання іноземних мов практикується багато років на онлайн-курсах та заочному/дистанційному відділенні деяких закладів вищої освіти, проте дистанційне навчання у медичному закладі освіти не запроваджувалось до 2020р. Комунікативна спрямованість курсу "іноземна мова" обумовлює необхідність постійної взаємодії викладача та студентів, що суттєва ускладнює проведення дистанційних занять. Відсутність практичного досвіду дистанційних занять та необхідність працювати он-лайн за умов карантинних обмежень зумовили вибір теми дослідження: фактори оптимізації дистанційного навчання іноземних мов. Автор вважає за необхідне визначити основні недоліки дистанційного навчання, і, відтак, визначити способи їх усунення та фактори покращення дистанційного навчання. Відповідність проблематиці. Проблема дистанційного навчання, зокрема його оптимізації стосовно вивчення англійської мови у закладах вищої освіти відноситься до проблематики змішаного навчання, як новітня технологія, оптимізація якої сприятиме удосконаленню процесу навчання. Мета. Мета дослідження- на підставі проведеного аналізу літератури та власного досвіду автора визначити основні особливості дистанційного навчання(іноземних мов у медичному нефаховому закладі вищої освіти), визначити основні проблеми даного навчання та фактори його оптимізації. Методи. Метод аналізу літератури( узагальнення та систематизація світового педагогічного досвіду щодо застосування дистанційного навчання при навчанні іноземних мов), метод опитування( опитування студентів про їх ставлення до дистанційного навчання).
Результати. Аналіз світових джерел показав недостатнє висвітлення питання дистанційного навчання іноземних мов. За власним досвідом автора, дистанційне навчання іноземних мов у медичному університеті охоплює два компоненти: взаємодія на інтернет-платформі, з спілкуванням викладача зі студентами, надсиланням завдань, завантаженням документів, та власне жива онлайн-взаємодія за допомогою програмного забезпечення Skype, Google meets. Оптимальною є стратегія поєднання цих 2 методів, з постійним контролем викладача діяльності студентів. Автором визначено оптимальну форму роботи-групову, принципи організації - принцип систематичності, принцип доступності інформації, принцип індивідуального підходу. Недоліком дистанційного навчання автором визначено відсутність тісного психологічного контакту, і, відтак, труднощі вивчення певних тем. Опитування студентів показало, що більшість (72% опитаних) позитивно сприймає дистанційні заняття іноземної мови, проте існували зауваження щодо форми та змісту організації занять, а також залежності від поганого зв'язку інтернет. З метою оптимізації дистанційного навчання автор пропонує проводити індивідуальні консультації після занять з кожним студентом. Висновки. Дистанційне навчання англійської мови студентів нефахових(медичних) закладів вищої освіти України є єдиним способом проведення занять за умов карантинних обмежень. Автор зазначає, що дане навчання має певні недоліки: сторони навчання залежні від технічних засобів, а також відсутній прямий психологічний зв'язок, як той що є в аудиторії, що погіршу процес загоєння матеріалу. Автор пропонує проводити додаткові консультації з кожним студентом після занять онлайн, з метою встановлення більш тісного психологічного зв'язка та оптимізації навчального процесу. Ключові слова: дистанційне навчання, іноземна мова.
Maryna Starchenko, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Iya Kaminska, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Liudmila Moskalenko, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Myroslava Vakhnovan, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Improving the distance teaching of English in a medical university / Покращення дистанційного навчання англійської мови у медичному університеті
Вступ. Інтерактивність навчання іноземної мови є необхідною передумовою навчального процесу. Дистанційне навчання накладає певні обмеження та вимагає корекції існуючих методів навчання. Дистанційне навчання у медичному університеті є нововведенням, адже професія медика пов’язана з великою відповідальністю, відтак, українські заклади медичної освіти готують лише фармацевтів-провізорів, які навчаються дистанційно. Проте, у зв’язку із карантинними обмеженням в 2020р. в медичних навчальних закладах, як і в усіх інших навчальних закладах, було запроваджено дистанційне навчання. Запровадження дистанційного навчання було пов’язане з численними складнощами, які були проаналізовані авторами з метою покращення якості надання освітніх послуг. Відповідність проблематиці. Зазначена тема дослідження відповідає темі секції Інноваційні технології навчання, так як в рамках медичного закладу вищої освіти дистанційне навчання було інноваційним. Вважаємо, що дистанційне(онлайн) навчання можливо впроваджувати в подальший навчальний процес навіть без необхідності карантину, так як автори спостерігали суттєве покращення якості засвоєння знань студентами. Також, зважаючи на специфіку навчання у медичному навчальному закладі( розповсюдженість занять між корпусами та значний час на пересування між ними) дистанційне навчання теоретичних дисциплін є доречним.
Мета. Визначити основні особливості організації дистанційного навчання англійської мови студентів-медиків: особливості корекції навчальних планів та оцінювання знань, шляхи удосконалення дистанційного навчання на підставі аналізу літератури та власного досвіду авторів. Методи. Метод аналізу – аналіз провідного педагогічного досвіду, присвяченого дистанційному навчанню, метод інтерв’ювання студентів- опитування студентів в кінці вивчення курсу дистанційно щодо їх поглядів на дистанційне навчання, з подальшою статистичною обробкою відсотка сприйняття навчання та виявлення основних тенденцій. Результати. Аналіз літературних джерел показав недостатнє висвітлення проблематики запровадження дистанційного навчання у медичних закладах освіти, через високу відповідальність професії медика та інші аспекти специфіки медичного навчання. Особистий досвід авторів показав, що викладання теоретичних немедичних курсів може бути впроваджено дистанційно, причому авторами відмічено підвищення якості освіти(підвищення середнього арифметичного балу в групах, які навчались дистанційно). Виявлено, що дистанційне навчання організовано із застосуванням платформи університету, яка дозволяє завантажувати навчальні матеріали, а також сервісу онлайн - конференції zoom. Авторами показана необхідність корекції навчальних програм, із збільшенням навантаження практичних онлайн-занять( в годинах) та індивідуальну роботу із кожним студентом. Виявлено, що через технічні несправності чи погану якість Інтернет потрібно проводити більше практичних індивідуальних консультацій з кожним студентом. Проаналізовано, що загальний показник успішності суттєво покращився( так, в 2020 н.р. за дистанційного навчання відсутні незадовільні оцінки студентів з іноземної мови). Пропонується експериментально запровадити дистанційне навчання студентів-медиків англійської мови навіть за умов очного навчання у 2021р. Висновки. Дослідження показало недостатню вивченість питання дистанційного навчання студентів-медиків. Практичний досвід авторів показав високу результативність дистанційного навчання англійської мови, суттєве підвищення академічної успішності студентів. Виявлено, що дистанційне навчання потребує суттєвої методологічної корекції навчального процесу: зміни робочої програми, календарно-тематичних планувань, структури занять, виділення більше годин на індивідуальну роботу та консультації зі студентами. Вважаємо перспективним організацію подальшого дослідження ефективності дистанційного навчання теоретичних немедичних дисциплін у медичному ВНЗ. Ключові слова: дистанційне навчання, англійська мова, студенти медики.
Assoc. Prof. Andrij Ulishchenko, PhD, National University of Food Technology (Ukraine, Kyiv)
Assoc. Prof. Mikola Bezshtanko, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
English-language learning context in the Covid-19 pandemic: psychological success factors / Англомовний контекст навчання в умовах пандемії Covid-19: психологічні чинники успіху
Вступ. Пандемія коронавірусу, охопивши весь світ з початку 2020 року і суттєво порушивши звичне функціонування усієї освітньої галузі, поставила вищі навчальні заклади перед адаптаційним та трансформаційним викликом - необхідністю пошуку альтернативних підходів до взаємодії зі студентами в умовах дистанційної роботи. Викладання в університетах іноземних мов, а також організація навчання іноземною мовою пов’язане з необхідністю розв’язувати певні проблеми переходу до Інтернет-освіти, яка раніше була на всіх академічних рівнях тільки складовою змішаного навчання, що допомагала урізноманітнювати традиційні технології, адаптувати наявні дидактичні матеріали до нових умов викладання, знаходити привабливі, ефективні методи та прийоми взаємодії у психологічно комфортному, позитивному освітньому середовищі. Відповідність проблематиці. Традиційно психологічні чинники емоцій під час педагогічної взаємодії студентів і викладачів у процесі вивчення іноземної мови, а також навчання іноземною мовою розглядалися переважно в умовах аудиторної роботи, що, як стверджують учені, створює сприятливі умови для прояву приємних емоцій. Мета. Ґрунтуючись на дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених, з’ясувати можливості врахування закономірностей, визначених позитивною психологією, теорією самодетермінації особистості в контексті дистанційного навчання іноземної мови у вищих закладах освіти, а також проаналізувати поведінку, емоції, особливості сприйняття навчального контенту студентами університетів, пов'язаних з онлайн-вивченням іноземних мов під час пандемії. Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи дослідження, що обумовлені необхідністю вивчити і проаналізувати висновки науковців з різних країн світу щодо особливостей дистанційного вивчення іноземної мови, психологічних передумов створення позитивного контексту навчання, тонкощів структурування навчального матеріалу для якісної організації синхронного і асинхронного формату взаємодії студентів і викладачів. Важливе значення надавалося емпіричному дослідженню, зокрема анкетуванню студентів 1-3 курсів, які мають різний рівень володіння іноземною мовою і, попри труднощі у сприйняття матеріалу через інтернет-мережу, намагалися бути ефективними під час практичних занять, самостійної підготовки до тестування. Результати. Упровадження дистанційного навчання, на переконання Lia M. Daniels, Robert H. Stupnisky та інших дослідників, позбавляє студентів, які вивчають іноземні мови, чи то навчаються англійською, емоційного сприйняття навчального контенту. Вебінари, зазначається в анкетах самих студентів, не можуть повною мірою замінити аудиторне спілкування. Попри всю технологічність – віртуальні дошки, відео та аудіоконтент, онлайн-взаємодія позбавлена можливості невербальної комунікації у вигляді зорового контакту, усмішки. Студенти (загальна вибірка 160 осіб) визнали, що нестача позитивного емоційного чинника знижує навчальну мотивацію (47% респондентів), викликає ефект звикання до екранного спілкування (41%), призводить до швидкої втоми і, як наслідок, до розсіяної уваги (35%). Висновки. Вимушений перехід вищих навчальних закладів на дистанційне навчання - це виключно тимчасовий захід. Разом із тим уже варто зосередитися на тому, як поєднати високу технологічність, властиву вебінарам, із позитивним емоційним контекстом звичайної аудиторної роботи. Надзвичайно важливим є уникнення стресогенних чинників, що має вплинути на підвищення рівня очікувань від навчання як у студентів, так і викладачів. Ключові слова: дистанційне навчання, англомовний контекст, позитивний емоційний досвід, вебінар.
COMMUNICATIVE COMPETENCE
Assoc. Prof. Olga Zyma, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Communicative processes of corporate image formation / Комунікативні процеси формування корпоративного іміджу
Prof. Julia Kolenko, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Assoc. Prof. Tetiana Timokhina, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Communicative competence is a necessary component for future dentists to optimize the correct delivery of dental services / Комунікативна компетентність майбутніх лікарів-стоматологів як необхідна складова оптимізації системи надання стоматологічних послуг
Вступ. Питання формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів складне й потребує багато часу, а також системних змін в організації навчального процесу, навчальних планів, розробки надійного оціночного інструментарію, відповідної підготовки викладачів. Водночас ці процеси повинні бути когерентні змінам, які відбуваються в системі охорони здоров'я, економіці країни, суспільстві. Відповідність проблематиці. Актуальною стає проблема використання та подальшого розвитку набутих студентами базових комунікативних навичок і кращого розуміння засобів формування у студентів стоматологічного факультету НМУ комунікативної компетентності. Мета. Дослідити засоби формування комунікативної компетентності у студентів стоматологічного факультету на лекціях із профільних клінічних дисциплін. Вирішення проблеми використання та подальшого розвитку набутих студентами базових комунікативних навичок і кращого розуміння засобів формування у студентів стоматологічного факультету НМУ комунікативної компетентності. Методи та матеріали дослідження. На кафедрі терапевтичної стоматології для формування комунікативної компетентності студентів у навчальному процесі використовуються різні педагогічні підходи: рольові та ділові ігри, дискусії, кейс-технології, презентація й захист проектів тощо. Студенти отримують завдання, які стосуються складної наукової тематики за відповідним напрямом або порушують проблематику новітніх, інноваційних методів лікування, презентують свої проекти й залежно від поставленого завдання (цільової аудиторії) доводять доцільність, переваги, необхідність застосування методики. Також на основі набутого комунікативного досвіду студенти самостійно розробляють професійні ситуації з подальшою демонстрацією рольових ігор «лікар–пацієнт», «лікар–родичі пацієнта», «лікар-дослідник (науковець)», «лікар–адміністрація клініки», «лікар–політики». Не менш важливою складовою формування комунікативних навичок є позааудиторна активність студентів, а саме участь з доповідями в конференціях, дискусійних клубах, волонтерська та громадська діяльності. Значною мірою формування професійної комунікації майбутніх стоматологів під час навчальної діяльності визначається змістом і рівнем їх активності. Результати. Результати дослідження показали, що формування професійної компетентності студентів стоматологічного факультету корелює із професіоналізмом викладача клінічних дисциплін, сукупністю педагогічних умов, дотримання яких під час організації навчально-пізнавальної діяльності стимулює розвиток комунікативних навичок і підвищує їх роль у професійному зростанні майбутніх стоматологів. У цьому контексті постає, з одного боку, питання усвідомлення викладачами важливості комунікативних навичок та їхньої прихильності допомагати студентам розвивати ці навички, з іншого ж боку – сформованості комунікативної компетентності самого педагога. Висновки. Одним з механізмів підвищення ефективності надання медичної допомоги населенню є професійна медична комунікація. Формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів потребує комплексного підходу до організації навчального процесу, запровадження новітніх педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання, коригування навчальних планів, створення методичних рекомендацій з різними професійними сценаріями, спільної узгодженої роботи викладачів гуманітарних і клінічних дисциплін. Новітня освітня програма повинна забезпечити міцне набуття комунікативних навичок студентами після закінчення навчання. Необхідною умовою досягнення результативності буде визнання викладачами важливості спілкування. З іншого боку, важливою складовою повинна стати розробка інтегрованої оцінки комунікаційної компетентності, яку необхідно застосовувати протягом усього періоду навчання. Ключові слова: комунікативна компетентність, лікар–пацієнт, студенти стоматологічного факультету, пацієнт-орієнтована модель.
Assoc. Prof. Liudmyla Siryk, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)
Ways of formation of foreign language competencies in postgraduate teacher training in the United States of America / Шляхи формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів у Сполучених Штатах Америки
Вступ. У статті на основі наукового аналізу літературних джерел визначено процес становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти США, визначено поняття «післядипломна педагогічна освіта», з’ясовано його основну мету та завдання у післядипломній підготовці вчителів Сполучених Штатів Америки. Охарактеризовано основні моделі в основі інноваційної галузі післядипломної освіти Сполучених Штатів Америки. Визначено сутність термінів «компетентність», «іншомовна професійна комунікативна компетентність» та шляхи застосування компетентнісного підходу в навчанні іноземних мов. Досліджено вплив мультикультуризму в США на формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів США. Відповідність проблематиці. Провідною метою української освіти, згідно із Законами України «Про освіту» (2016 р.), «Про вищу освіту» (2015 р.), «Про інноваційну діяльність» (2003), є створення необхідних умов для розвитку і творчої самореалізації особистості протягом життя. Реорганізація та вдосконалення післядипломної педагогічної освіти, які розпочалися на Україні на початку ХХІ ст. мають за мету удосконалити систему післядипломної освіти, беручи за приклад досвід лідируючих країн світу, а саме – США. Мета. Вивчити, дослідити та запозичити досвід країни-лідера в економічній та освітній галузях – Сполучених Штатів Америки, основні шляхи щодо системи формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів США. Методи. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети було використано такі методи дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури з теми дослідження (відбір та осмислення дидактичного матеріалу); теоретичний (контент-аналіз, опитування, анкети, аналіз дискурсу текстів); педагогіко-психологічний та системний (із метою характеристики особливостей професійної підготовки викладачів нової формації); структурно-логічний. Результати. З’ясовано системоутворюючу роль наукових шкіл у створенні й забезпеченні освітніх і дослідницьких програм підготовки, професійного розвитку викладачів та формування їхньої науково-методичної компетентності в умовах трансформації післядипломної педагогічної освіти; − подальшого розвитку набули наукові положення щодо відбору, структурування модернізації неперервної освіти дорослих. Висновки. Визначено основні моделі, які лежать в основі системи післядипломної освіти: 1) клінічна модель (the Clinical Model). ЇЇ суть полягає в тісному і продуманому зв'язку теорії з практикою і в розвитку глибоких партнерських відносин між вузами і школами. В основі концепції лежить уявлення про навчання як про практичну професію, відповідно до якого будь-яке теоретичне положення, що стосується підготовки вчителів, повинно мати негайне підтвердження в реальному житті; 2) модель доданої вартості (the Added Value Model) – це потенційно найбільш радикальна з американських інновацій в галузі педагогічної освіти. Суть її полягає в оцінці роботи педагогічних факультетів на підставі досягнень учнів, яких навчають випускники того чи іншого факультету. До недавнього часу ця ідея була практично нездійсненною, оскільки ні в одному штаті не було баз даних, що зв'язують в одне ціле три типи відомостей: про вчителя, яким чином підготував його вуз і про результати, яких домоглися його учні.; 3) модель додаткової вартості може привести до ще більшого відтоку кращих вчителів з найважчих шкіл і класів. Модель передбачає, що ефективність праці вчителя в значній мірі залежить від його підготовки у вищому навчальному закладі, а не від якості шкільного колективу, стратегії управління, якої дотримується директор, ресурсів і професійної підтримки. Доведено, що додаткова професійна освіта направлена на задоволення освітніх та професійних потреб, професійний розвиток людини, забезпечення відповідності його кваліфікації мінливих умов професійної діяльності та соціального середовищ. Визначено поняття «компетентність» як інтелектуальну та особистісно обумовлену здатність людини до практичної діяльності, а термін «компетенція» як змістовний компонент такої можливості у вигляді знань, умінь, навичок. З’ясовано, що термін «іншомовна професійна комунікативна компетентність» – це здатність майбутнього випускника вузу діяти в режимі вторинної мовної особистості в професійно спрямованій ситуації спілкування з фахівцями інших країн, готовності до здійснення міжкультурної професійної взаємодії в полікультурному просторі в умовах міжнародної мобільності та інтеграції. Комунікативна компетенція передбачає знання про мови, її функції, розвиток умінь в області чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма). Комунікативна компетентність студента іншомовного спілкування – це здатність до повноцінного мовного спілкування у всіх сферах людської діяльності з дотриманням соціальних норм мовної поведінки. Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта США, становлення та розвиток післядипломної педагогічної освіти США, моделі в основі інновацій в галузі післядипломної освіти, компетентність, іншомовна професійна комунікативна компетентність, мультикультуризм.
MEDIA DISCOURSE
Prof. Oksana Prosianyk, DSc, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Медіадискурс як сфера соціально-комунікативної лінгвосеміотичної діяльності людини
Assoc. Prof. Yuliya Byelikova, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Advertising as a tool of the gender (in) equality formation / Реклама як інструмент формування гендерної (не)рівності
Assoc. Prof. Hanna Starkova, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Journalism skills in the regional media: the impact of the business environment and other socio-communicative factors / Журналістська майстерність в умовах регіональних ЗМІ: вплив бізнес-середовища та інші соціокомунікативні чинники
Вступ. У 2018 році громадська організація «Детектор медіа» зробила дослідження «Журналістська освіта в Україні: чи працює система» та з’ясувала, що майже у чверті регіональних редакцій немає журналістів за спеціальністю. Таке становище має кілька причин. Відповідність проблематиці. Дослідження розкриває стан регіональної журналістики у Харківській області, вплив на неї соціальної, культурної й економічної специфіки, міжрегіональної та міжкультурної комунікації, роль професійної освіти й умов праці. Мета. Дослідження спрямоване на розкриття особливостей журналістських навичок і регіональної журналістики, а також сутності та рівня майстерності, які мають демонструвати журналісти, що працюють в регіональних ЗМІ України. Методи. Під час дослідження використано філософські, загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Зокрема, в межах діалектики обрано підхід з опором на життєвий досвід. Також застосовані принципи історизму й об’єктивності, бо діяльність журналістів та її результати неможливо розглядати поза часом і контекстом. Завдяки аналізу, синтезу та узгальнення вдалося виокремити і систематизувати сутнісні складники дослідження. Методи журналістикознавства, психології, соціології тощо дозволили отримати потрібну інформацію та досягти поставленої мети. Результати. В Україні офіційно немає професії «журналіст», натомість є кореспонденти, редактори, оглядачі й інші подібні. Медійники далеко не завжди мають профільну освіту та працевлаштовані офіційно. Законодавство надає журналістам додаткові права й накладає обов’язки. Про якість медіаматеріалів може свідчити дотримання етичного кодексу та професійних стандартів. На роботу регіональних ЗМІ впливають такі чинники: тематичний (регіональна спрямованість), видовий (попит формує пул засобів масової інформації), фінансовий (ким фінансується). Через невисокі прибутки або на вимогу власника медіа вдаються до створення маніпулятивного контенту, ігнорують суспільно важливі теми. Багато регіональних інтернет-видань не публікують власного контенту або він дуже низької якості. Хоча такі ресурси не можна назвати ЗМІ, користувачі продовжують їх цитувати, не перевіряючи інформацію. Існують і високомайстерні професіональні редакції, які насичують свої стрічки й ефірний час повноцінними журналістськими матеріалами та мають успішні кейси з отримання незалежних джерел фінансування. Висновки. Є два об’єктивних чинники, які мають вплив на журналістські матеріали: закони та професійні обов’язки. Є ще суб’єктивні: ерудованість, здібності, моральні принципи, редакційна політика. Нині про таємниці створення мас-медіа можна дізнатися на онлайнових курсах. Спеціалісти охоче діляться інформацією, бо знають, що лише сприяючи підвищенню професійності медійників і формуванню конкурентного середовища в медіа можна говорити про журналістську майстерність. Ключові слова: журналістська майстерність, регіональні ЗМІ, медіаправо, професійна етика, професійні стандарти.
Prof. Viktoriia Chekshturina, DSc, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Business communications in the system of social communications / Бізнес-комунікації у системі соціальних комунікацій
Assoc. Prof. Hanna Sorokina, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)
Особливості соціального впливу у рекламній діяльності
Academic discussion and summary of the proceedings of the conference.