conference Program

CONFERENCE PROGRAM (10-13.03.2021) - PDF

Для забезпечення повноцінної наукової дискусії - на сайті конференції розміщено анотації доповідей учасників конференції.

Учасники конференції через "Формуляр відгуку" мають можливість надіслати відгуки на анотації інших учасників. Формуляр відгуку передбачає як стандартні запитання щодо змісту та науковості представленого автором матеріалу, так і відкриту форму для подання думки рецензуючого учасника. Також Ви можете поставити запитання автору.

Відгуки будуть розміщені на сайті конференції разом з відповідями.

За результатами конференції планується публікація монографії, рецензенти якої, крім іншого, будуть брати до уваги й відгуки на анотації.

Формуляр відгуку на доповідь учасника конференції - https://docs.google.com/forms/d/1QE70TSD8gxFWa0dmCx6RM2LJTlNOOBDiiff17KR8a-I/viewform?edit_requested=true

VII th INTERNATIONAL ACADEMIC CONFERENCE CURRENT TRENDS OF THE INTERCULTURAL COMMUNICATION:

THE DEVELOPMENT OF UNIVERSITY EDUCATION IN THE POSTMODERN PERIOD: CURRENT TRENDS OF THE INTERCULTURAL COMMUNICATION AND TEACHING METHODS IN THE CONTEXT OF SOCIO-CULTURAL TRANSFORMATIONS AND BLENDED LEARNING

10.03.2021, Warsaw

Conference Program

10.03.2021, 10:00

Welcome and opening of the conference

Prof. Magdalena Sitek, DSc, Rector of the Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy (Poland)

CONFERENCE PANELS

PEDAGOGICAL CHALLENGES OF MODERN EDUCATION

Michał Roman, DSc, University of Life Sciences in Warsaw (Poland, Warsaw)

The global crisis in tourism caused by the COVID-19 pandemic and tourism studies / Światowy kryzys w turystyce spowodowany pandemią COVID-19 a edukacja na studiach z turystyki

Introduction. Travel and tourism are the largest service industry in the world and are constantly growing. This industry stimulates gross domestic product (GDP) growth in the host countries and contributes significantly to government tax revenues. Tourism is the third largest socio-economic activity in the European Union and contributes significantly to the European Union's gross national product and employment. Tourism is perceived as a spatial phenomenon that has a large impact on society and various sectors of the national economy during the COVID-19 pandemic. Relevance to issues. The topic presented in the study is new and has not been researched yet. The discussed topic is very extensive, and the study has not been exhausted. Purpose. The aim of the article is to present tourism in the times of the global economic crisis caused by the COVID-19 pandemic. Methods. The method used in the article was the Systematic Literature Review (SLR). Results. The presented literature review shows that the work focused on using databases to develop methods and tools to show the impact of the COVID-19 pandemic on tourism. The authors of the presented articles used a number of variables to show the problem of the pandemic and its importance in global tourism. The largest group of people used the Systematic Literature Review (SLR) to present the issue of the impact of the COVID-19 pandemic on tourism. Conclusions. As a result of travel restrictions and roadblocks, global tourism has slowed significantly and global flights have dropped by more than half. As the number of cases increased, travel bans have put a growing number of carriers out of action. Keywords: tourism, global challenges, pandemic crisis, COVID-19.

Wprowadzenie. Podróże i turystyka stanowią największy przemysł usługowy na świecie i stale się rozwijają. Przemysł ten stymuluje wzrost produktu krajowego brutto (PKB) w krajach goszczących i znacząco przyczynia się do dochodów z podatków rządowych. Turystyka jest trzecią co do wielkości działalnością społeczno-gospodarczą w Unii Europejskiej i wnosi istotny wkład w produkt narodowy brutto Unii Europejskiej i zatrudnienie. Turystyka postrzegana jest jako zjawisko przestrzenne mające duży wpływ na społeczeństwo i różne sektory gospodarki narodowej w czasach panującej pandemii COVID-19. Związek z tematyką. Temat przedstawiony w opracowaniu jest nowy, nie został jeszcze zbadany. Poruszany temat jest bardzo obszerny, a opracowanie nie zostało wyczerpane. Cel. Celem artykułu jest przedstawienie turystyki w czasach światowego kryzysu gospodarczego wywołanego pandemią COVID-19. Metody badawcze. Metodą wykorzystaną w artykule była Systematic Literature Review (SLR). Wyniki. Z zaprezentowanego przeglądu literatury wynika, że prace koncentrowały się na wy-korzystaniu baz danych w celu opracowania metod i narzędzi ukazujących wpływ pandemii COVID-19 na turystykę. Autorzy zaprezentowanych artykułów wykorzystywali szereg zmiennych, aby pokazać problematykę pandemii i jej znaczenie w turystyce światowej. Największa grupa osób do zaprezentowania problematyki wpływu pandemii COVID-19 na turystykę wykorzystała Systematic Literature Review (SLR). Wnioski. W wyniku ograniczeń w podróżowaniu i blokad globalna turystyka znacznie spowolniła, a liczba globalnych lotów spadła o ponad połowę. Wraz ze wzrostem liczby przypadków zakazy podróżowania unieruchomiły rosnącą liczbę przewoźników.
Słowa kluczowe: turystyka, globalne wyzwania, kryzys, pandemia COVID-19.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Sofiia Sokolova, PhD, Alcide De Gasperi University of Euroregional Economy (Poland, Warsaw)

Modern Myth: Demystification Instructions for Pedagogues

Introduction. Ukrainian informational space has been deeply damaged by centuries old colonial policy – myths have been deliberately distorting and depreciating Ukrainian history and culture. Under conditions of informational aggression together with governmental informational policy, keeping to ethics provided by mass media pedagogue has an important mission of society demythologization.
Purpose. This article aims to consider the modern myth as an object of scientific research and pedagogical problem, to name the causes and stages of society mythologization, to classify the myths and to name their functions. This article also aims to propose a technique of psychological and pedagogical influence, aimed at demystifying the worldview – a metamodel of neurolinguistic programming.
Methods. Analysis and generalization of scientific sources and documents have been performed. Deduction technique has been applied as a process of drawing logical conclusion based on the complex of analyzed facts and summarizing.
Conclusions. The main reasons why myths arise are absence of knowledge and misunderstanding of facts, hiding truth, herd mentality, striving for unity and selfdeception. Therefore, we propose to implement the work on demythologization according to the following stages:1) myth identification,2) determination of myth characteristics,3) scientifically substantiated refutation of myth,4) psychological and pedagogical activities aimed at transforming the mythical worldview.Special attention should be paid to the function which every myth performs: rational, adaptive, security function, mobilizing function, function of history legitimization or means of mass consciousness manipulation. Correct identification of every particular myth and its characteristics will provide finding the most effective pedagogical methods and technologies of demythologization.
Keywords: myth, mythologization, reasons of myths’ appearance, stages of mythologization, myths’ classification, functions of myths, demythologization.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Prof. Violetta Ulishchenko, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Assoc. Prof. Mykhailo Ihnatishchev, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

The evolution of lectures in a blended learning environment / Еволюція лекції в умовах змішаного навчання

Introduction. Under conditions of total or adaptive quarantine, the system of higher education in all countries of the world suffers from a sharp unexpected and somewhat chaotic transition to blended learning, which involves an organic combination of synchronous and asynchronous formats of interaction. Under these conditions, teachers who felt comfortable in the system with face-to-face training and easily held the audience's attention due to their charisma, felt some discomfort, and some even put an end to their teaching careers. The changes that have taken place in the interaction of the subjects of study have affected the changes in the forms of presentation of educational material. In particular, the lecture as a leading method of teaching in higher education has undergone significant changes, which can be seen as its rapid evolution.
Relevance to issues. The challenge is to find out how blended learning has stimulated the evolution of lecture as the leading form of presentation in high school. Purpose. Target audience: teachers of higher educational institutions, areas of professional development of scientific and pedagogical and pedagogical workers. Given that systematic studies of changes that have undergone a traditional lecture in a mixed format of learning take place in real time, directly in the process of recording these changes, interpretation of psychological factors (teachers, students, cadets of cycles of thematic improvement of doctors and students of advanced training), affect the preparation, translation of the material and its perception. It is in this context that the study methods we have used are interesting and important. Methods. Due to the analysis of the questionnaire data and interviews of teachers of higher medical educational institutions, first-second year students, students of advanced training courses, cadets of cycles of thematic improvement of doctors, the following was revealed: - at the beginning of the introduction of distance learning teachers felt an urgent need to acquire skills to use learning platforms, features of preparation of educational materials, their broadcast to the general public, the organization of interactive interaction, which activated a certain stress factor; - mastering by teachers of a technique of carrying out webinars of presentation strategy has improved a psychological component, however, students and listeners noted the lack of practical classes, business games, interaction in learning. Results. Lecture as a leading form of classroom work, providing systematic coverage of a scientific problem, in the context of blended learning was transformed into an interactive lecture-presentation, characterized by a clearer organization by displaying a lecture plan, goals, blocks of problems that need discussion, communication with students (answers to questions on the topic, discussion of problem situations (as illustrative material on the topic). Due to the independence of the teacher from the equipment of the audience, the lecture was constantly accompanied by visualization (presentation, video fragments, graphics, tables, drawing on a smart board). The lecture with elements of assistance, which was rarely used before quarantine measures, has become widespread and is gaining more and more supporters. Comparing the traditional lecture with the webinar of the presentation strategy undoubtedly gives advantages to the latter, because it was he who took over the functionality of the former, added new perspectives on the interaction of learning subjects. Conclusions. Blended learning as a combination of synchronous and asynchronous formats of interaction is likely to remain relevant after the end of quarantine activities. This means that the world as we knew it by 2019 will change, and the updated lecture method will require teachers to further professional development, focus on combining problem-based coverage with interaction (solving situational problems on the topic, involving assistants for a short accurate presentation fragment of educational material), with an increase in visual content for a better perception of the problem, with the organization of mandatory feedback after each lesson. Keywords: mixed form of learning, synchronous interaction in learning, asynchronous interaction in learning, lecture, webinar, learning platform.
Вступ. В умовах тотального або адаптивного карантину система вищої освіти всіх країн світу потерпає від різкого неочікуваного і дещо хаотичного переходу до змішаного навчання, що передбачає органічне поєднання синхронного і асинхронного форматів взаємодії. За цих умов викладачі, які комфортно почувалися в системі навчанням «очі в очі» і завдяки власній харизмі легко тримали увагу аудиторії, відчули певний дискомфорт, а дехто навіть поставив крапку у своїй викладацькій кар’єрі. Зміни, що відбулися у взаємодії суб’єктів навчання позначилися на змінах у формах презентації навчального матеріалу. Зокрема лекція як провідний метод навчання у вищій школі зазнала суттєвих змін, що можна розглядати як стрімку її еволюцію. Відповідність проблематиці. Проблема: з’ясувати, як змішана форма навчання стимулював еволюцію лекції як провідної форми подання матеріалу у вищій школі. Мета. Враховуючи, що системні дослідження змін, яких зазнала традиційна лекція в умовах змішаного формату навчання відбуваються в режимі реального часу, безпосередньо в процесі фіксації цих змін, тлумачення психологічних чинників (викладачі, студенти, курсанти циклів тематичного удосконалення лікарів та слухачі курсів підвищення кваліфікації), що впливають на підготовку, трансляцію матеріалу та його сприйняття. Саме в цьому контексті метод вивчення, що застосовувалися нами, є цікавими і важливими. Методи. Завдяки аналізу даних анкетування та інтерв’ювання викладачів вищих медичних закладів освіти, студентів перших-других курсів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, курсантів циклів тематичного удосконалення лікарів було виявлено наступне: - на початок введення дистанційного навчання викладачі відчували гостру потребу в набутті умінь користуватися навчальними платформами, особливостями підготовки навчальних матеріалів, їхньої трансляції на широкий загал, організацією інтерактивної взаємодії, що активувало певний стресовий фактор; - опанування викладачами методики проведення вебінарів презентаційної стратегії покращило психологічний складник, проте студенти і слухачі зазначили про недостатню кількість практичних занять, ділових ігор, інтеракції у навчанні. Результати. Лекція як провідна аудиторна форма роботи, що передбачає системне висвітлення наукової проблеми, в умовах змішаного навчання трансформувалася на інтерактивну лекцію-презентацію, що вирізняється більш чіткою організацію за рахунок винесення на екран гаджету плану лекції, мети, блоків проблем, що потребують обговорення, організації зворотного зв’язку зі слухачами (відповіді на запитання по темі, обговорення проблемних ситуацій (як ілюстративний матеріал до теми). За рахунок незалежності викладача від оснащення аудиторії, лекція стала постійно супроводжуватися візуалізацією (презентацією, фрагментами відео, графікою, таблицями, малюванням на смарт дошці). Лекція з елементами асистування, що до карантинних заходів використовувалася вкрай рідко, набула поширення і дедалі набирає все більше прихильників. Порівняння традиційної лекції з вебінаром презентаційної стратегії поза сумнівом дає переваги останньому, бо саме він перебрав на себе функціонал першої, додав нові ракурси взаємодії суб’єктів навчання. Висновки. Змішане навчання як поєднання синхронного і асинхронного форматів взаємодії скоріше за все залишатиметься актуальним і після закінчення карантинних заходів. Це означає, що світ, яким ми його знали до 2019, зміниться, і оновлений метод лекції вимагатиме від викладачів подальшого професійного розвитку, загострення уваги до поєднання проблемного висвітлення матеріалу з інтеракцією (розв’язання ситуативних задач за темою, залучення асистентів для короткої влучної презентації фрагменту навчального матеріалу), із збільшенням візуального контенту для кращого сприйняття означеної проблеми, із організацією обов’язкового зворотного зв’язку після кожного заняття. Ключові слова: змішана форма навчання, синхронна взаємодія у навчанні, асинхронна взаємодія у навчанні, лекція, вебінар, навчальна платформа.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Oksana Demydovych, PhD, National University of “Kyiv-Mohyla Academy” (Ukraine, Kyiv)

Reflective journaling in online efl classes

Introduction. The Covid-19 quarantine measures have led to numerous changes in people’s lifestyle worldwide giving remote education particular importance. The necessity of accepting and adapting to the previously unexperienced realities functions as a prerequisite for launching the numerous researches aiming at crystallizing the set of the most effective methods and techniques of EFL teaching as well as learning. Grounding on the fact that among the available studies there is a considerable lack of those covering the problems of education provided remotely during 2020 and 2021, thus the issue stays vulnerable and requires some innovative approaches. Remote EFL classes are related to numerous drawbacks and challenges ranging from bad sound or/and video quality during the classes to the absence of psychological interaction between an educator and a leaner. The latter may result in poor academic performance, demotivation, psychological burn-out, misunderstandings, and can lead to conflicts. The participants of the education process are to adapt to the new Internet-dependent learning reality that has made the author go deeper and research the undergraduates’ metacognitive abilities and benefits of reflective journaling which turns out to shape a leading factor of personal improvement in online EFL classes. The students’ self-reflection, as well as the teacher-guided reflection, helps learners realise their weaknesses and find motivation for further advancement. The post-class reflective journaling can be applied for detection of: a) the level of knowledge acquired; b) possible gaps in a topic; c) possible difficulties while learning a topic; d) request for help; e) directions for improvement; f) psychological issues with perception; g) recommendations. Having access to students comments of such type an educator is able to adjust the learning process to real students’ needs, to provide support, and to diagnose the vulnerable matters. The author suggests that various reflective journaling exercises (e.g. feedbacks, comments, “call for action”, motivation letters, e-mails “from you in previous study term to you this study term,” etc.) may positively affect the quality of the learning process in general and students’ academic achievements in particular. Relevance to issues. The theme is relevant to the Conference issues (particularly to those addressing communicative competence improvements and innovative learning techniques) as reflective journaling method introduced in online EFL classes at universities proved to be particularly helpful, effective, convenient, thus, is worth attention due to overall challenges in remote learning environment dictated by Covid-19 quarantine restrictions. Purpose. The purpose of the paper is to study the reflective journaling in online EFL classes utilized in higher education establishments, to analyse the data providing the outline of its theoretical and practical aspects, and to assess the effectiveness of the students’ post-class online reflective journaling. Methods. Several methods were applied. The overview of the data available allowed the author to determine the blank spaces existing in the research of the issue, furthermore, the spots which required specific attention were identified. On one hand, the method of statistical analysis enabled the author to collect and summarise the tendencies distinguished while conducting the interviews with the learners concerning their attitudes towards the reflective journaling exercises, and on the other hand, it made the comparison of the academic term results transparent and thus fixed the effective ways to improve the quality of the learning process. The method of generalization turned out to be particularly useful for summing up the research results and served a deal in conclusions. Results. The data review outlined the considerable level of attention paid by both the Ukrainian and European scientific circles to the issue of the post-class reflection exercised by educators towards learners. The positive treatment of the reflective method introduction into the diverse disciplines and forms of teaching them was noticed. Based on the outcomes of the research performed, reflection splits into a self-reflection (when a student perceives their own progress) and a teacher-guided reflection (when a student perceives their own progress through the teachers’ feedback). The procedure of reflective journaling is recommended to be introduced in post-class activities and is attributed the status of a regular activity which presupposes filling in a special form (questionnaire, diary, Google forms, special tools of university designed platforms for distance learning, etc.) that can either be universal standard or vary depending on discipline type. As a rule, an educator assesses students fixed thoughts by tracking their progress by providing overall support and adjusting the learning process to the real needs, skills, and abilities of the learners excluding the grading of the written texts. The experiment was carried out with 60 participants from the first year of university studies who stemmed from different specialties: law, social science, social technologies, and IT. The EFL expertise was monitored concerning primarily grammar issues as word order, verb tenses, sequence of tenses, singular/plural forms, adjectives’/adverbs’ degrees of comparison etc., aiming at spotting the gaps existing in the previously gained knowledge. It was detected that after four months of the English classes which included the post-class reflective journaling exercises performed by the students on Distedu (National University of “Kyiv-Mohyla Academy” platform for distant learning), the total achievements have increased by 5%, understanding of the theme of “verb tenses” improved by almost 25%, “word order” – by 21%. The students admitted that additional reflective journaling exercises submitted in English without grades reduction in case of errors resulted in the increase of self-confidence, creativity, critical thinking abilities, and the decrease of the level of fear for making mistakes together with the personal apprehension of weaknesses and difficulties related to the studies which require further attention. Conclusions. When the modern world faced all the difficulties caused by the Covid-19 pandemic and the remote mode of education process turned from a previously optional issue to current compulsory reality, traditional teaching methods at higher education establishments had to be transformed to keep students involved and motivated in making academic progress. Reflective journaling exercises have proved their effectiveness as they potentially: a) ease teacher-student communication in the non-stable virtual environment; b) improve students’ metacognitive abilities; c) track the learning process and thus help educators and learners adapt quicker to current needs and available possibilities; c) identify strengths and weaknesses; d) master creativity and critical thinking patterns; e) eliminate the fear of making mistakes; f) enforce confidence; g) improve students’ academic achievements. Both self-reflection and teacher-guided reflection (which gradually is transforming into self-reflection) result in breaking the psychological and linguistic barriers by learners. The improvement of academic achievements by 15-20% have been staying for a four-month term. The results are supposed to be even better after a year of journaling practice, as the adaptation of the first-year students to university life in September took some time and efforts. Judging by the results obtained after the first study term the reflective journaling proved to be worth being implemented into university courses. Keywords: Reflection, self-reflection, reflective journaling, remote/distance learning.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Prof. Valeriy Cheshuk, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Ievgen Cheshuk, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Prof. Iryna Mogilevkina, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Psychometric analysis of multiple choice questions in medical school teachers’ professional development distant learning assessment: lessons learned / Психометричний аналіз тестових завдань із множинним вибором (ТЗМА) для оцінки дистанційного навчання викладачів медичних навчальних закладів: вивчені уроки

Introduction. Multiple choice questions (MCQs) are more often tool used to evaluate overall performance of the course participants. This tool is gaining even more importance at the distant learning courses. The problem of MCQs is the flawed tests. Flawed MCQs can render tests ineffective and invalid making them too easy, too hard, or too confusing. It has been found that around half of the MCQs are not correspond to quality standards, which can dramatically effect both course participants’ careers and teaching objectives achievement. Psychometric analysis of performance on assessment provides information on overall quality of the assessment and the quality of its items. Usage of MCQs during the professional development courses for medical teachers is an important component of the assessment strategy. Relevance to issues. During the long-term training course for research-pedagogical staff of the high medical schools, namely teachers of medical school, conducted since 2017 at the University, nine small MCQs Quizzes focused on specific leaning objectives with total 96 items were applied as the course assessment components. Psychometric analyses of the MCQs used during the course was an important instrument to analyze and guarantee quality of professional development of those who will be responsible for future medical doctors preparation. Purpose. The overall purpose of the study was to analyze psychometric characteristics of two MCQS quizzes by looking at indicators on an assessment level and item level, and to check for flawed items in order to evaluate assessment tools and develop recommendations for improvement. Methods. The MCQs Quizzes were administrated as asynchronous component of the distant training to 380 course participants during 2017-2019. Training was conducted at the University platform "Neuron" developed on Moodle learning management system. Psychometric analyzes downloaded as the quiz statistics report for two Quizzes: one with 15 (Quiz 1 – 374 participants) and second with 8 (Quiz 2 – 335 participants) items each. Quantitative descriptive study was conducted to evaluate the frequency of multiple choice item flaws in two Quizzes. Data were analyzed at the assessment level: average grade, median grade and standard deviation of grades. Chrobach’s alpha as the coefficient of internal consistency measured whether the quizzes items were testing basically the same things. Error ratio estimated how much random variation effected the variation in the grades. Standard error measured a random variation in each test grade. At the items level Facility index, or Item difficulty (P-value) with standard deviation was calculated representing the percentage of participants that answered the question correctly. The p-value is a reversed indicator of difficulty. Random guess score was estimation of the score the participants would get by guessing randomly. The correlation between the score for concrete item and the score for the whole Quiz was the discrimination index, correlation coefficient expressed on a percentage scale. Discrimination efficiency estimated how good the discrimination index was relative to the item difficulty. Finally, power of the distractors was evaluated. A-value was calculated as percentage of participants selecting an incorrect answer alternative. Distractors efficiency, as number of non-functional distractors per quiz (those options which were selected <5% participants) and number of items with non-functional distractors (NFD) were calculated.Descriptive statistics was applied. After test for normality, data were presented as mean with 95%CI. Difference was considered significant if p<0,05 on corresponding test. Results. No item among two Quizzes has met all quality criteria. The biggest issue was lack of references in the questions to provide contextual information, thus that criterion was excluded from further analyses. Seven among eight items in the Quiz 2 were not multiple but multiple-multiple choice and thus did not correspond to directive “one answer is 100% correct”. At the same time score was distributed equally among correct alternatives and decision was taken to consider the situation as not violation of quality. Thus, there were no flawed items in Quiz 2. Data obtained has shown high average score for both quizzes. 85.33% for the Quiz 1 and 75.8% for the Quiz 2. Coefficient of Internal Consistency for the best attempt (Cronbach's alpha) was 0.873 and 0.718 in accordance. Comparison of Cronbach’s alpha in two MCQs Quizzes has shown difference 0.155, standard error of difference 0.030 and 95%CI 0.096 – 0.214, Z=5.065, p<0.0001. Mean P-value for the Quiz 1 was 85.33% (95%CI 81.22 to 89.43) and for the Quiz 2 was 75.80% (95%CI 59.95 to 91.65) with no difference on Wilcoxon test (Z=-1.259, p=0.2081). 100% of items in the Quiz 1 were related to “too easy” category (item difficulty >70%) and in the Quiz 2 75% of items were “too easy”, whereas 25% were in “acceptable” category (item difficulty 30-70%).Discrimination Index was 0.52 (95%CI 0.46 to 0.58) for the Quiz 1and 0.42 (95%CI 0.30 to 0.53) for the quiz 2, Z=-1.775, p=0.0759. It was categorized as excellent (>0.35) for 93.3% items in the Quiz 1 and 75% items in the Quiz 2. In the Quiz 1 there were zero items without NFD, whereas the Quiz 2 had 62.5% of items where all distractors were functional. More than 60% of items in the Quiz 1 had three (26.67%) or four (40%) NFD. That was significant difference between the Quizzes in Discrimination efficiency: 64.73% (95%CI 59.05 to 70.42) for the Quiz 1 and 52.44% (95%CI 40.57 to 64.31) for the Quiz 1 (Z=-2.098, p=0.0359). Conclusions. Pshychomrtric analyzes of the MCQs help to measure the quality of the assessment carried out. The items administered in these Quzes need careful revision to improve their quality. Special efforts should be put on all MCQs are to meet standard criteria at item level, both for steam and for alternatives answers and for contextual information as well. Distractors need in careful revision and improvement. Double-check is essential to prevent technical errors. There is important to analyze MCQs psychometrics after each course to improve quality of the courses for medical teachers. Keywords: psychometric analyses, MCQs, distant leaning assessment, medical teachers.
Вступ. Тестови завдання з множинним вибором - інструмент, що найбільш часто використовуються для оцінки загальної ефективності учасників курсу. Цей інструмент набуває ще більшого значення на курсах дистанційного навчання. Проблема тестових завдань множинного вибору - це некоректні тести. Хибні тести можуть бути неефективними та невалідними, що робить їх занадто простими, занадто важкими або занадто заплутаними. Було виявлено, що близько половини тестів множинного вибору (ТЗМВ) не відповідають стандартам якості, що може суттєво вплинути як на кар'єру учасників курсу, так і на досягнення цілей викладання. Психометричний аналіз результатів оцінювання дає інформацію про загальну якість оцінки та якість її елементів. Використання ТЗМВ під час курсів підвищення кваліфікації для викладачів-медиків є важливою складовою стратегії оцінювання. Оскільки університет відповідає за професійний розвиток викладацького складу, якість такої оцінки повинна бути під пильним наглядом. Відповідність проблематиці. Під час довготривалого навчального курсу для науково-педагогічних працівників вищих медичних закладів, а саме викладачів медичного факультету, що проводився з 2017 року в НМУ імені О.Богомольця, в якості оцінки курсу було застосовано дев'ять контрольних опитувань (КО) за допомогою ТЗМВ, зосереджених на конкретних навчальних цілях з використнням 96 тестових завдань як компонентів оцінки курсу. Психометричний аналіз ТЗМВ, що використовувались під час курсу, був важливим інструментом для аналізу та гарантування якості професійного розвитку тих, хто буде відповідати за підготовку майбутніх лікарів. Мета. Загальною метою дослідження було проаналізувати психометричні характеристики двох контрольних опитувань за допомогою ТЗМВ, розглядаючи показники на рівні оцінки та рівні тестових завдань, та перевіряти наявність дефектів, щоб оцінити інструменти оцінки та розробити рекомендації щодо вдосконалення. Методи. КО проводились як асинхронний компонент дистанційного навчання для 380 учасників курсів протягом 2017-2019 років. Навчання проводилось на університетській платформі "Нейрон", розробленій на базі системи управління навчанням Moodle. Психометричний аналіз, завантажений як звіт про статистику для двох КО, що складались із 15 (КО 1 - 374 учасник) та 8 (КО 2 - 335 учасників) ТЗМВ. Кількісне описове дослідження було проведене для оцінки частоти дефектів, що містять ТЗМВ двох контрольних опитувань. Дані аналізували на рівні оцінки: середня оцінка, медіана, стандартне відхилення. За допомогою Chrobach Alpha, як коефіцієнту внутрішньої узгодженості, вимірювали, чи ТЗМВ тестували в основному однакову інформацію в КО. Коефіцієнт помилок оцінював, наскільки випадкові зміни вплинули на зміни в оцінках. Стандартна похибка вимірювала випадкові зміни в кожному тестовому рейтингу.На рівні ТЗМВ розраховувались Індекс легкості, або Складність ТЗМВ (P-value), що представляє відсоток учасників, які правильно відповіли на питання із стандартним відхиленням. Індекс легкості є зворотним показником складності. Випадковий бал вгадування - це оцінка балу, який учасники отримають, випадково відгадавши відповідь. Кореляцією між оцінкою для конкретного ТЗМВ та оцінкою всього КО поводили за допомогою індекса дискримінації, коефіцієнта кореляції. Ефективність дискримінації оцінювала, наскільки хорошим був показник дискримінації щодо складності ТЗМВ. Нарешті, була оцінена потужність дистракторів. A-value розраховувалось як відсоток учасників, які обрали альтернативу правильної відповіді. Ефективність дистракторів розраховувалась як кількість нефункціональних дистракторів на одне КО та кількість ТЗМВ з нефункціональними дистракторами (НФД). Відсоток ТЗМВ, що потрапляють у різні категорії P-value та індексу дискримінації був визначений. Була застосована описова статистика. Після тесту на нормальність дані були представлені як середні з 95% ДІ. Різниця вважалася суттєвою, якщо р <0,05 при застосуванні відповідного тесту. Результати. Жодне ТЗМВ з двох КО не відповідало усім критеріям якості. Найбільшою проблемою була відсутність посилань у питаннях для надання контекстної інформації, тому цей критерій був виключений з подальшого аналізу. Сім із восьми ТЗМВ у КО 2 були не тестами множинного вибору, а тестми множинно-множинного вибору, і тому не відповідали директиві "одна відповідь на 100% правильна". У той же час оцінка розподілялася порівну між правильними альтернативами і було прийнято рішення розглядати ситуацію як не порушення якості. Таким чином, у КО 2 не було некоректних тестів. Серед 15 ТЗМВ КО 1 лише 33.3% були коректними, тоді як 66.7% мали недоліки. 53.3% ТЗМВ мали порушення тіла тесту, тоді як 40.0% - порушення в розділі альтернативи відповідей. Отримані дані показали високий середній бал для обох КО. 85.33% для КО 1 та 75.8% для КО 2. Коефіцієнт внутрішньої узгодженості для найкращої спроби (альфа Кронбаха) становив 0.873 та 0.718 відповідно. Порівняння альфа Кронбаха в двох КО показало різницю 0.155, стандартну похибку різниці 0.030 та 95% ДІ 0.096 – 0.214, Z = 5.065, p <0.0001.Середнє значення P-value для КО 1 становило 85.33% (95% ДІ від 81.22 до 89.43), а для КО 2 становило 75.80% (95% ДІ від 59.95 до 91.65) без різниці за тестом Wilcoxon (Z = -1.259, p = 0.2081). 100% ТМВ у КО 1 були пов’язані з категорією «занадто просто» (складність ТЗМВ > 70%), а у КО 2 75% ТЗМВ були «занадто легкими», тоді як 25% були у категорії «прийнятно» (складність тестів 30-70%).Індекс дискримінації становив 0.52 (95% ДІ від 0.46 до 0.58) для КО 1 та 0.42 (95% ДІ від 0.30 до 0.53) для КО 2, Z = -1.775, p = 0.0759. Він був віднесений до категорії відмінних (> 0.35) для 93.3% ТЗМВ у КО 1 та 75% ТМВ у КО 2.У КО 1 не було ТЗМВ без НФД, тоді як КО 2 мало 62.5% ТЗМВ, де всі дистрактори були функціональними. Один НФД був знайдений у 13% ТЗМВ КО 1 та у 12.5% ТЗМВ КО 2. 20% ТЗМВ КО 1 та 25% у КО 2 мали два НФД. Більше 60% ТЗМВ у КО 1 мали три (26.67%) або чотири (40%) НФД. Була встановлена суттєва різниця між КО щодо ефективності дискримінації: 64.73% (95% ДІ 59.05 – 70.42) для КО 1 та 52.44% (95% ДІ 40.57 – 64.31) для КО 1 (Z = -2.098, p = 0.0359). Висновки. Психометричний аналіз ТЗМВ допомагає виміряти якість проведеної оцінки. ТЗМВ що включені в КО, потребують ретельного перегляду, щоб поліпшити їх якість. Слід докласти особливих зусиль, щоб всі ТЗМВ відповідати стандартним критеріям на рівні тесту, включаючи тіло тесту, альтернативниі відповіді, а також контекстну інформацію. Дистрактори потребують ретельного перегляду та вдосконалення. Повторна перевірка є важливою для запобігання технічним помилкам. Важливо проаналізувати психометричні показники ТЗМВ після кожного курсу, щоб поліпшити якість курсів для вчителів медицини. Ключові слова: психометричний аналіз, тестові завдання множинного вибору, оцінка дистанційного навчання, викладачі медичних навчальних закладів.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Mykola Khaitovych, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)

Viktoriia Potaskalova, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)

Inna Afanasieva, Kyiv Medical University (Ukraine, Kyiv)

Online study at the medical university in the convention of the COVID-19 pandemic / Он-лайн навчання у медичному університеті в умовах пандемії COVID-19

Introduction. One of the modern forms of teaching is online learning. In the context of the COVID-19 pandemic, online training can help stop the spread of the virus by avoiding direct human interaction. Distance learning physically distances students and teachers in the learning process, requires the use of specific technologies and technical devices to facilitate online contact between teachers and students, and for teachers to communicate about work issues and to be able to share information in student groups. Relevance to issues. At the Bogomolets National Medical University, the transition from classroom to distance learning took place in March 2020. Distance learning was provided by the use of online platforms, such as Zoom, Scype, Google Classroom, etc. for lectures, practical classes. Purpose. Existing schools and universities, which have specially designed programs for quality distance learning, have a sufficient level of skills among teachers and are aimed at a limited number of students. Under conditions of forced transition to distance learning, there are problems for all students, including lack of motivation to study under new conditions, unpreparedness of teachers and lack of time for teachers to study. Because there are different perspectives on how distance learning affects the quality of education, the aim of our work was to establish the attitude of students towards it. Methods. A questionnaire was developed, which included 20 statements and 5 answer options: "I completely agree", "I agree", "I did not decide", "I do not agree", "I completely disagree". The questionnaire was conducted through a form on the Internet, which was reported to students in grades 4-6. Statistical processing of the survey results was performed using the licensed office suite Microsoft Excel 2010 and SPSS 22.3. Significance of differences in the frequency of occurrence of the symptom was determined by x-square. When the value of P <0.05, the results were considered reliable. Results. The results of the study show the ambiguity of the attitude of medical university students to distance learning. Among the advantages of distance learning is that it can be done from anywhere and at any time; there is an opportunity to save significant amounts of money; no need to travel in crowded buses or local trains; flexibility of choice; saving time. As a result, online learning is becoming increasingly important for education during health emergencies around the world, offering the opportunity to stay connected, albeit remotely, with other students and faculty and to participate in the learning process. The most important shortcomings are the technical problems of providing quality Internet communication, in the second place - the lack of technical skills of teachers and their teaching style, improperly adapted to the environment on the Internet. Also important is the lack of interaction between students and teachers or poor communication with them. Conclusions. Most medical students believe that distance learning should remain an important part of the learning process. Students like that it provides a comfortable learning environment, is more economical, reduces stress and improves communication with teachers. At the same time, students of medical faculties, in contrast to students of the Faculty of Pharmacy, are concerned about the development of communication skills with patients, the acquisition of practical skills. Keywords: COVID-19, online training, medical university.
Вступ. Однією з сучасним форм викладання є Інтернет-навчання. В умовах пандемії COVID-19 онлайн-навчання може допомогти зупинити поширення вірусу, оскільки дозволяє уникати прямої взаємодії між людьми. Дистанційне навчання фізично віддаляє студентів та викладачів в процесі навчання, потребує використання специфічних технологій та технічних пристроїв для полегшення контакту онлайн між викладачами та студентами, і для спілкування викладачів з приводу робочих питань і для можливості обмінюватись інформацією в студентських групах. Відповідність проблематиці. В Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця перехід із аудиторного на дистанційне навчання відбувся у березні 2020 року. Дистанційне навчання було забезпечено застосуванням он-лайн платформ Zoom, Scype, Google Classroom для читання лекцій, проведення практичних занять. Мета. Існуючі на сьогодення школи та вищі, які мають спеціально розроблені програми для якісного проведення навчання за дистанційною формою освіти, володіють достатнім рівнем навичок серед викладачів та спрямовані на обмежений контингент учнів. За умов примусового переходу на дистанційне навчання для всіх студентів існують проблеми, зокрема відсутність мотивації до навчання за нових умов, неготовність викладачів та нестача часу для навчання викладачів. Оскільки є різні точки зору на те, як дистанційне навчання впливає на якість освіти, метою нашої роботи було встановити відношення до нього студентів. Методи. Було розроблено анкету, яка включала 20 тверджень і 5 варіантів відповіді «Повністю згоден», «Згоден», «Не визначився», «Не згоден», «Повністю не згоден». Анкетування здійснювалось через форму в мережі Інтернет, про що було повідомлено студентів 4-6 курсів. Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою ліцензійного офісного пакету Microsoft Excel 2010 та SPSS 22.3. Достовірність відмінності у частоті зустрічання признака визначали за ксі-квадрат. При значенні Р<0,05 результати вважали достовірними. Результати. Результати дослідження показують неоднозначність відношення студентів медичного університету до дистанційного навчання. Серед переваг дистанційного навчання те, що воно може здійснюватись з будь-якого місця та в будь-який час; є можливість економії значних сум грошей; відсутність потреби пересуватись в переповнених автобусах або місцевих поїздах; гнучкість вибору; економія часу. Тому онлайн-навчання стає все більш важливим для освіти під час надзвичайної ситуації зі здоров’ям у всьому світі, пропонуючи можливість залишатися на зв'язку, хоча і віддалено, з іншими студентами та викладачами та брати участь у навчальному процесі. Найважливішими недоліками є технічні проблеми забезпечення якісного інтернет-зв’язку, на другому місці - відсутність у викладачів технічних навичок та їх стиль викладання, неналежним чином адаптований до середовища в Інтернеті. Також має значення відсутність взаємодії студентів з викладачами або погане спілкуванню з ними. Висновки. Більшість студентів медичного університету вважають, що дистанційне навчання повинно залишатись важливою складовою навчального процесу. Студентам подобається те, що воно забезпечує комфортне навчальне середовище, є більш економічним, знижує стрес і покращує рівень комунікації із викладачами. В той же час студенти медичних факультетів на відміну від студентів фармацевтичного факультету, виявляють занепокоєння щодо розвитку навичок спілкування із пацієнтами, здобуття практичних навичок. Ключові слова: COVID-19, онлайн-навчання, медичний університет.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

LEARNING FOREIGN LANGUAGE

Assoc. Prof. Lesya Lymar, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Factors of advancement of distance medical English classes / Фактори оптимізації дистанційного навчання іноземних мов

Introduction. Distance training of foreign languages has been practiced for many years by language course companies and as a component of the part-time education of some establishments, but distance training in a medical university hasn't been introduced before 2020. The communicative character of the "Foreign language" course provides for continuous interaction of teacher and students, which substantially complicates distance classes. Loss of practical experience n the domain and the necessity of teaching on-line under the lockdown restrictions stipulated for the theme choice: factors of advancement of the foreign language teaching. The author aims to define the main drawbacks of the distance learning and, thus, define ways of their elimination and improvement of the process. Relevance to issues. The issue of the distance training, particularly its advancement regarding learning foreign language in a university refer to the combined complex education issue, optimizing and advancement of which will provide for improved educational process. Purpose. The purpose of the study is, basing on the conducted literature review and personal experience of the author, define main peculiarities of distance learning(of foreign languages in a medical non-linguistical university), define main challenges of this education and its advancement factors. Methods. Literature review(generalization and analysis of the world teaching experience of using distance teaching foreign languages), interviewing method ( interviewing the students about their attitude to distance learningwith the subsequent processing of the received data ). The author has searched for the papers dedicated to the distance learning and found out that the issue hasn't been studied properly. Results. The review of the sources has shown that the theme hasnt been studied sufficiently. According to the author's personal experience, istance teaching foreign languages to medical students includes two components: interaction on the Internet-platform, with written communication of the teacher and students, uploading the tasks and submitting them, and the live communication online via such programs as Skype, google meets, etc. The optimal teaching strategy is combining these two methods, with continuous control by the teacher of the students' activity. The author has defined an optimum organization of teaching in groups, with following the principles of systemacity, information availability and individual approach. A disadvantage of distance learning has been defined as an absence of close psychological contact and difficulties in studying appropriate themes. The interview showed that the majority(72% of the students) is positive for the distance English classes, though some students reported problems with the contents of the classes as well as bad internet connection. In order to improve distance classes the author suggests holding individual consultations after classes with each student. Conclusions. The English distance learning of medical students in Ukraine is th only way of holding classes under the lockdown restrictions. The author notes that such studies have certain disadvantages, as the sides are dependable on technical issues, and the close psychological contact is absent, whcih makes the study process more complicated. The author proposes organizing additional consultations after the distance classses with each student to estavlish a closer psychological bonds and advance the learning process. Keywords: Foreign Language, distance learning.
Вступ. Дистанційне навчання іноземних мов практикується багато років на онлайн-курсах та заочному/дистанційному відділенні деяких закладів вищої освіти, проте дистанційне навчання у медичному закладі освіти не запроваджувалось до 2020р. Комунікативна спрямованість курсу "іноземна мова" обумовлює необхідність постійної взаємодії викладача та студентів, що суттєва ускладнює проведення дистанційних занять. Відсутність практичного досвіду дистанційних занять та необхідність працювати он-лайн за умов карантинних обмежень зумовили вибір теми дослідження: фактори оптимізації дистанційного навчання іноземних мов. Автор вважає за необхідне визначити основні недоліки дистанційного навчання, і, відтак, визначити способи їх усунення та фактори покращення дистанційного навчання. Відповідність проблематиці. Проблема дистанційного навчання, зокрема його оптимізації стосовно вивчення англійської мови у закладах вищої освіти відноситься до проблематики змішаного навчання, як новітня технологія, оптимізація якої сприятиме удосконаленню процесу навчання. Мета. Мета дослідження- на підставі проведеного аналізу літератури та власного досвіду автора визначити основні особливості дистанційного навчання(іноземних мов у медичному нефаховому закладі вищої освіти), визначити основні проблеми даного навчання та фактори його оптимізації. Методи. Метод аналізу літератури( узагальнення та систематизація світового педагогічного досвіду щодо застосування дистанційного навчання при навчанні іноземних мов), метод опитування( опитування студентів про їх ставлення до дистанційного навчання).
Результати. Аналіз світових джерел показав недостатнє висвітлення питання дистанційного навчання іноземних мов. За власним досвідом автора, дистанційне навчання іноземних мов у медичному університеті охоплює два компоненти: взаємодія на інтернет-платформі, з спілкуванням викладача зі студентами, надсиланням завдань, завантаженням документів, та власне жива онлайн-взаємодія за допомогою програмного забезпечення Skype, Google meets. Оптимальною є стратегія поєднання цих 2 методів, з постійним контролем викладача діяльності студентів. Автором визначено оптимальну форму роботи-групову, принципи організації - принцип систематичності, принцип доступності інформації, принцип індивідуального підходу. Недоліком дистанційного навчання автором визначено відсутність тісного психологічного контакту, і, відтак, труднощі вивчення певних тем. Опитування студентів показало, що більшість (72% опитаних) позитивно сприймає дистанційні заняття іноземної мови, проте існували зауваження щодо форми та змісту організації занять, а також залежності від поганого зв'язку інтернет. З метою оптимізації дистанційного навчання автор пропонує проводити індивідуальні консультації після занять з кожним студентом. Висновки. Дистанційне навчання англійської мови студентів нефахових(медичних) закладів вищої освіти України є єдиним способом проведення занять за умов карантинних обмежень. Автор зазначає, що дане навчання має певні недоліки: сторони навчання залежні від технічних засобів, а також відсутній прямий психологічний зв'язок, як той що є в аудиторії, що погіршу процес загоєння матеріалу. Автор пропонує проводити додаткові консультації з кожним студентом після занять онлайн, з метою встановлення більш тісного психологічного зв'язка та оптимізації навчального процесу. Ключові слова: дистанційне навчання, іноземна мова.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Maryna Starchenko, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Iya Kaminska, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Liudmila Moskalenko, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Myroslava Vakhnovan, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Improving the distance teaching of English in a medical university / Покращення дистанційного навчання англійської мови у медичному університеті

Introduction. The interactive nature of foreign language teaching is a necessary predisposition of education. The distance learning poses some limitations and requires for correction of the existing teaching methods. The distance teaching in a medical university is a novelty, as the medical profession is related to high responcibility, so, the Ukrainian medical schools teach by distance system only pharmacists. Due to the lockdown restrictions in 2020, the medical unversity accepted distance learning form. The introduction of distance learning was related to various difficulties, which were analysed by the authors in order to improve the educational service quality. Relevance to issues. The given theme of the study corresponds to the section "Innovative educaton technologies", as within the medical university educational frames the distance training is an innovation. The author consider that the distance(online) training could be implemented even without the lockdown restrictions, as they observed significant academic achievemnt improvement after the distance studies. Considering the peculiarities of medical training( classes in different hospitals in Kyiv and the time spent by the student for commuting), the distance training of theoretical non-medical classes is beneficial. Purpose. The aim of the report is to study the main peculiarities of the distance traininf organizing, regarding teaching English to medical students: the peculiarities of the syllabus and timetable correction, traits of the knowledge assessment, using the literature sources and personal experience of the authors. Methods. The authors used the following methods to study the effectiveness of distance training: a method of analysis - the analysis of prominent pedagogical experience, dedicated to the distance training basing on the literature sources, interview method- interviewing the students after the distance course, regarding their view on distance training and further processing of the percentage of satisfaction with the studies and defining basic trends in the attitudes. Results. The analysis of the literature showed insufficiency of the medical students distance training issue, due to high responcibility of medical educators and other aspects of medical education. The personal experience of the authors showed that teaching non-medical theoretical subjects could be implemented via the distance training, with increased academic achievement data. The authors revealed that the distance training should be organized using the education University platform as well as the online conference service ZOOM. The authors stress upon the necessity of correction of the syllabi, with oncreased burden of practical online classes and individual consultations with the students. It has been established that due to technical disorders or bad Internet quality the students need more individual consultations. The authors showed that the general academic achievement of the students has improved( with no unsatisfactory mark for the distance 2020 term in the subject). The authors propose to implement as an experiment distance training of medical English course to medical students in 2021, even in day-time education groups. Conclusions. The study showed insufficient attention apid to the issue of distance medical education. The practical experience of the authors showed high performance of distance training of medical English, in particular, improvement of the students' academic records.The authors revealed that the distance training require for substantial method correction: changes of the curriculum, syllabus, schedule, more profound individual consultations with the students,etc. The authors suggest the effectiveness of further studies of the distance training medical Engish as a non-medical theoretical course to the medical students. Keywords: distance training, medical English, medical students.
Вступ. Інтерактивність навчання іноземної мови є необхідною передумовою навчального процесу. Дистанційне навчання накладає певні обмеження та вимагає корекції існуючих методів навчання. Дистанційне навчання у медичному університеті є нововведенням, адже професія медика пов’язана з великою відповідальністю, відтак, українські заклади медичної освіти готують лише фармацевтів-провізорів, які навчаються дистанційно. Проте, у зв’язку із карантинними обмеженням в 2020р. в медичних навчальних закладах, як і в усіх інших навчальних закладах, було запроваджено дистанційне навчання. Запровадження дистанційного навчання було пов’язане з численними складнощами, які були проаналізовані авторами з метою покращення якості надання освітніх послуг. Відповідність проблематиці. Зазначена тема дослідження відповідає темі секції Інноваційні технології навчання, так як в рамках медичного закладу вищої освіти дистанційне навчання було інноваційним. Вважаємо, що дистанційне(онлайн) навчання можливо впроваджувати в подальший навчальний процес навіть без необхідності карантину, так як автори спостерігали суттєве покращення якості засвоєння знань студентами. Також, зважаючи на специфіку навчання у медичному навчальному закладі( розповсюдженість занять між корпусами та значний час на пересування між ними) дистанційне навчання теоретичних дисциплін є доречним.
Мета. Визначити основні особливості організації дистанційного навчання англійської мови студентів-медиків: особливості корекції навчальних планів та оцінювання знань, шляхи удосконалення дистанційного навчання на підставі аналізу літератури та власного досвіду авторів. Методи. Метод аналізу – аналіз провідного педагогічного досвіду, присвяченого дистанційному навчанню, метод інтерв’ювання студентів- опитування студентів в кінці вивчення курсу дистанційно щодо їх поглядів на дистанційне навчання, з подальшою статистичною обробкою відсотка сприйняття навчання та виявлення основних тенденцій. Результати. Аналіз літературних джерел показав недостатнє висвітлення проблематики запровадження дистанційного навчання у медичних закладах освіти, через високу відповідальність професії медика та інші аспекти специфіки медичного навчання. Особистий досвід авторів показав, що викладання теоретичних немедичних курсів може бути впроваджено дистанційно, причому авторами відмічено підвищення якості освіти(підвищення середнього арифметичного балу в групах, які навчались дистанційно). Виявлено, що дистанційне навчання організовано із застосуванням платформи університету, яка дозволяє завантажувати навчальні матеріали, а також сервісу онлайн - конференції zoom. Авторами показана необхідність корекції навчальних програм, із збільшенням навантаження практичних онлайн-занять( в годинах) та індивідуальну роботу із кожним студентом. Виявлено, що через технічні несправності чи погану якість Інтернет потрібно проводити більше практичних індивідуальних консультацій з кожним студентом. Проаналізовано, що загальний показник успішності суттєво покращився( так, в 2020 н.р. за дистанційного навчання відсутні незадовільні оцінки студентів з іноземної мови). Пропонується експериментально запровадити дистанційне навчання студентів-медиків англійської мови навіть за умов очного навчання у 2021р. Висновки. Дослідження показало недостатню вивченість питання дистанційного навчання студентів-медиків. Практичний досвід авторів показав високу результативність дистанційного навчання англійської мови, суттєве підвищення академічної успішності студентів. Виявлено, що дистанційне навчання потребує суттєвої методологічної корекції навчального процесу: зміни робочої програми, календарно-тематичних планувань, структури занять, виділення більше годин на індивідуальну роботу та консультації зі студентами. Вважаємо перспективним організацію подальшого дослідження ефективності дистанційного навчання теоретичних немедичних дисциплін у медичному ВНЗ. Ключові слова: дистанційне навчання, англійська мова, студенти медики.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Andrij Ulishchenko, PhD, National University of Food Technology (Ukraine, Kyiv)

Assoc. Prof. Mikola Bezshtanko, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

English-language learning context in the Covid-19 pandemic: psychological success factors / Англомовний контекст навчання в умовах пандемії Covid-19: психологічні чинники успіху

Introduction. The coronavirus pandemic, which has engulfed the world since the beginning of 2020 and significantly disrupted the normal functioning of the entire education sector, has put higher education institutions in an adaptive and transformational challenge - the need to find alternative approaches to interacting with students in distance work. Teaching in foreign language universities, as well as the organization of foreign language teaching is associated with the need to solve certain problems of transition to Internet education, which was previously at all academic levels only a component of blended learning, helping to diversify traditional technologies, adapt existing teaching materials to new teaching conditions, to find attractive, effective methods and techniques of interaction in a psychologically comfortable, positive educational environment. Relevance to issues. Traditionally, psychological factors of emotions during pedagogical interaction of students and teachers in the process of learning a foreign language, as well as learning a foreign language were considered mainly in the classroom, which, according to scientists, creates favorable conditions for the expression of pleasant emotions. Purpose. Based on the research of domestic and foreign scientists, to find out the possibilities of taking into account the patterns defined by positive psychology, the theory of self-determination in the context of distance learning of foreign languages in higher education, as well as to analyze behavior, emotions, perception of educational content. with online learning of foreign languages during a pandemic. Methods. The study used theoretical research methods due to the need to study and analyze the findings of scientists from around the world on the features of distance learning of foreign languages, psychological prerequisites for creating a positive learning context, the subtleties of structuring educational material for quality organization of synchronous and asynchronous format of student-teacher interaction. Emphasis was placed on empirical research, including questionnaires for students in grades 1-3 who have different levels of foreign language proficiency and, despite the difficulties in perceiving the material via the Internet, tried to be effective during practical classes, independent preparation for testing. Results. The introduction of distance learning, according to Leah M. Daniels, Robert H. Stupniski and other researchers, deprives students studying foreign languages or other subjects in English of the emotional perception of educational content. Webinars identified in the students' own questionnaires cannot completely replace auditory communication. Despite all the manufacturability - virtual boards, video and audio content, online interaction is deprived of the possibility of non-verbal communication in the form of eye contact, smiles. Students (total sample of 160 people) admitted that the lack of a positive emotional factor reduces learning motivation (47% of respondents), causes the effect of getting used to on-screen communication (41%), leads to rapid fatigue and, consequently, distracted attention (35%). Conclusions. The forced transition of higher education institutions to distance learning is a purely temporary measure. At the same time, it is worth focusing on how to combine the high technology inherent in webinars with the positive emotional context of ordinary classroom work. It is extremely important to avoid stressors, which should increase the level of expectations from learning for both students and teachers. Keywords: distance learning, English context, positive emotional experience, webinar.
Вступ. Пандемія коронавірусу, охопивши весь світ з початку 2020 року і суттєво порушивши звичне функціонування усієї освітньої галузі, поставила вищі навчальні заклади перед адаптаційним та трансформаційним викликом - необхідністю пошуку альтернативних підходів до взаємодії зі студентами в умовах дистанційної роботи. Викладання в університетах іноземних мов, а також організація навчання іноземною мовою пов’язане з необхідністю розв’язувати певні проблеми переходу до Інтернет-освіти, яка раніше була на всіх академічних рівнях тільки складовою змішаного навчання, що допомагала урізноманітнювати традиційні технології, адаптувати наявні дидактичні матеріали до нових умов викладання, знаходити привабливі, ефективні методи та прийоми взаємодії у психологічно комфортному, позитивному освітньому середовищі. Відповідність проблематиці. Традиційно психологічні чинники емоцій під час педагогічної взаємодії студентів і викладачів у процесі вивчення іноземної мови, а також навчання іноземною мовою розглядалися переважно в умовах аудиторної роботи, що, як стверджують учені, створює сприятливі умови для прояву приємних емоцій. Мета. Ґрунтуючись на дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених, з’ясувати можливості врахування закономірностей, визначених позитивною психологією, теорією самодетермінації особистості в контексті дистанційного навчання іноземної мови у вищих закладах освіти, а також проаналізувати поведінку, емоції, особливості сприйняття навчального контенту студентами університетів, пов'язаних з онлайн-вивченням іноземних мов під час пандемії. Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи дослідження, що обумовлені необхідністю вивчити і проаналізувати висновки науковців з різних країн світу щодо особливостей дистанційного вивчення іноземної мови, психологічних передумов створення позитивного контексту навчання, тонкощів структурування навчального матеріалу для якісної організації синхронного і асинхронного формату взаємодії студентів і викладачів. Важливе значення надавалося емпіричному дослідженню, зокрема анкетуванню студентів 1-3 курсів, які мають різний рівень володіння іноземною мовою і, попри труднощі у сприйняття матеріалу через інтернет-мережу, намагалися бути ефективними під час практичних занять, самостійної підготовки до тестування. Результати. Упровадження дистанційного навчання, на переконання Lia M. Daniels, Robert H. Stupnisky та інших дослідників, позбавляє студентів, які вивчають іноземні мови, чи то навчаються англійською, емоційного сприйняття навчального контенту. Вебінари, зазначається в анкетах самих студентів, не можуть повною мірою замінити аудиторне спілкування. Попри всю технологічність – віртуальні дошки, відео та аудіоконтент, онлайн-взаємодія позбавлена можливості невербальної комунікації у вигляді зорового контакту, усмішки. Студенти (загальна вибірка 160 осіб) визнали, що нестача позитивного емоційного чинника знижує навчальну мотивацію (47% респондентів), викликає ефект звикання до екранного спілкування (41%), призводить до швидкої втоми і, як наслідок, до розсіяної уваги (35%). Висновки. Вимушений перехід вищих навчальних закладів на дистанційне навчання - це виключно тимчасовий захід. Разом із тим уже варто зосередитися на тому, як поєднати високу технологічність, властиву вебінарам, із позитивним емоційним контекстом звичайної аудиторної роботи. Надзвичайно важливим є уникнення стресогенних чинників, що має вплинути на підвищення рівня очікувань від навчання як у студентів, так і викладачів. Ключові слова: дистанційне навчання, англомовний контекст, позитивний емоційний досвід, вебінар.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

COMMUNICATIVE COMPETENCE

Assoc. Prof. Olga Zyma, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Communicative processes of corporate image formation / Комунікативні процеси формування корпоративного іміджу

Вступ. Налагоджений комунікативний процес на підприємстві сприяє діалогу й досягнення компромісу між підприємством (компанією фірмою) та її цільовими аудиторіями на користь усіх учасників ринкових відносин. Сучасні ринкові відносини вимагають будувати довгострокові відносини зі своєю цільовою аудиторією для забезпечення стабільності позиції на ринку. Також правильно організовані комунікації сприяють розвитку компанії, а ведення активної комунікаційної політики забезпечує формування стійкої позитивної репутації. Мета. Метою дослідження є визначення стратегічних цілей та завдань підприємства для реалізації корпоративного іміджу. Це сприятиме отриманню необхідної інформації та застосуванню комплексу засобів і заходів, які використовуються фірмою для інформування споживачів, клієнтів і партнерів і для забезпечення якісного зворотного зв’язку Методи. У дослідженні використовуються такі методи: аналіз - для характеристики змісту основних понять при виявленні форм взаємодії проблемних елементів; індукція та дедукція - при розгляді логічних прийомів дослідження та припущень; узагальнення та синтез - під час роботи над результатом взаємозв’язку та взаємозалежності проблемних аспектів та висновків дослідження. Результати. У дослідженні було доведено, що організований комунікативний процес на підприємстві сприяє підвищенню залучення до роботи працівників свого підприємства, створює внутрішню культуру високих досягнень, що сприяє подальшому зростанню бізнесу та закріпленню іміджу компанії. Також було доведено, що гарно сформульована місія допомагає розглядати стратегічні інструменти, які ідентифікує основну діяльність підприємства. Висновки. Корпоративний імідж як позитивний образ підприємства формується з використанням елементів комунікативного процесу, що сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності, впливає на збільшення обсягів продажу, розширення кількості споживачів і бізнес-партнерів, облегшує доступ до обмежених матеріальних, інформаційних, фінансових, людських і енергетичних ресурсів. Для формування, підтримки й удосконалення корпоративного іміджу недоцільно і неможливо ігнорувати жодної складової. Слід пам’ятати і керуватися тим, що корпоративний імідж – це, з одного боку, передумова ефективних зв’язків з громадськістю, а з іншого – гарантія ефективного функціонування підприємства. Ключові слова: імідж, корпоративний імідж; комунікативні процеси, маркетингові комунікації, місія, підприємство.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Prof. Julia Kolenko, DSc, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Assoc. Prof. Tetiana Timokhina, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Communicative competence is a necessary component for future dentists to optimize the correct delivery of dental services / Комунікативна компетентність майбутніх лікарів-стоматологів як необхідна складова оптимізації системи надання стоматологічних послуг

Introduction. The issue of forming the communicative competence of future doctors is very difficult and requires a lot of training time, as well as systemic changes in the organization of the educational process, curricula, the development of reliable assessment tools, and the appropriate training of teachers. At the same time, these processes should be coherent with the changes that occur in the health care system, the country's economy, and society. Relevance to issues. Relevant and urgent becomes the problem of the use and development of acquired basic communicative skills and better understanding of the means of formation of communicative competence by students of dental faculty of NMU. Purpose. Main objective is to investigate the means of forming communicative competence among students of dental faculty at lectures on specialized clinical disciplines. Solve the problem of the use and development of acquired basic communicative skills and better understanding of the means of formation of communicative competence by students of dental faculty of NMU. Methods. At the Department of Therapeutic Dentistry for the formation of communicative competence of students in the educational process uses different pedagogical approaches: role and business games, discussions, case technologies, presentation and defense of projects and etc. Students receive assignments that relate to complex research topics appropriate direction or raise the issue of the latest, innovative methods of treatment, present their projects and, depending on the task (target audience) prove the feasibility, benefits, necessity of the method. Also, based on the acquired communicative experience, students independently develop professional situations with subsequent demonstration of role-playing games "doctor-patient", "doctor-relatives of the patient", "doctor-researcher (scientist)", "doctor-clinic administration", "doctor-politician". . No less important component of the formation of communication skills is the extracurricular activity of students, namely participation with reports in conferences, discussion clubs, volunteer and community activities. To a large extent, the formation of professional communication of future dentists during educational activities is determined by the content and level of their activity. Results. The results of the study showed that the formation of professional competence of students at the Faculty of Dentistry correlates with the professionalism of a teachers of clinical disciplines, with a set of pedagogical conditions observance of which in the organization of educational and cognitive activities stimulates the development of communication skills and increases their role in the professional growth of future dentists. In this context, on the one hand, arises the question of teachers' awareness of the importance of communication skills and their commitment to helping students develop these skills, on the other hand, the formation of the teacher's communicative competence. Conclusions. One of the mechanisms to increase the efficiency of provision medical care is a professional medical community. Formation of communicative competence future doctors need a comprehensive approach to the organization educational process, introduction of the newest pedagogical technologies, interactive teaching methods, adjustment curricula, creating guidelines for different professional scenarios, jointly agreed works of teachers of humanities and clinical disciplines. The latest educational program should provide a strong acquisition students' communication skills after graduation teaching. A necessary condition for achieving effectiveness there will be recognition by teachers of the importance of communication. Development should be an important component integrated assessment of communication competence, which must be applied throughout the training period. Keywords: communicative competence, doctor-patient, students of the Faculty of Dentistry, patient-oriented model.
Вступ. Питання формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів складне й потребує багато часу, а також системних змін в організації навчального процесу, навчальних планів, розробки надійного оціночного інструментарію, відповідної підготовки викладачів. Водночас ці процеси повинні бути когерентні змінам, які відбуваються в системі охорони здоров'я, економіці країни, суспільстві. Відповідність проблематиці. Актуальною стає проблема використання та подальшого розвитку набутих студентами базових комунікативних навичок і кращого розуміння засобів формування у студентів стоматологічного факультету НМУ комунікативної компетентності. Мета. Дослідити засоби формування комунікативної компетентності у студентів стоматологічного факультету на лекціях із профільних клінічних дисциплін. Вирішення проблеми використання та подальшого розвитку набутих студентами базових комунікативних навичок і кращого розуміння засобів формування у студентів стоматологічного факультету НМУ комунікативної компетентності. Методи та матеріали дослідження. На кафедрі терапевтичної стоматології для формування комунікативної компетентності студентів у навчальному процесі використовуються різні педагогічні підходи: рольові та ділові ігри, дискусії, кейс-технології, презентація й захист проектів тощо. Студенти отримують завдання, які стосуються складної наукової тематики за відповідним напрямом або порушують проблематику новітніх, інноваційних методів лікування, презентують свої проекти й залежно від поставленого завдання (цільової аудиторії) доводять доцільність, переваги, необхідність застосування методики. Також на основі набутого комунікативного досвіду студенти самостійно розробляють професійні ситуації з подальшою демонстрацією рольових ігор «лікар–пацієнт», «лікар–родичі пацієнта», «лікар-дослідник (науковець)», «лікар–адміністрація клініки», «лікар–політики». Не менш важливою складовою формування комунікативних навичок є позааудиторна активність студентів, а саме участь з доповідями в конференціях, дискусійних клубах, волонтерська та громадська діяльності. Значною мірою формування професійної комунікації майбутніх стоматологів під час навчальної діяльності визначається змістом і рівнем їх активності. Результати. Результати дослідження показали, що формування професійної компетентності студентів стоматологічного факультету корелює із професіоналізмом викладача клінічних дисциплін, сукупністю педагогічних умов, дотримання яких під час організації навчально-пізнавальної діяльності стимулює розвиток комунікативних навичок і підвищує їх роль у професійному зростанні майбутніх стоматологів. У цьому контексті постає, з одного боку, питання усвідомлення викладачами важливості комунікативних навичок та їхньої прихильності допомагати студентам розвивати ці навички, з іншого ж боку – сформованості комунікативної компетентності самого педагога. Висновки. Одним з механізмів підвищення ефективності надання медичної допомоги населенню є професійна медична комунікація. Формування комунікативної компетентності майбутніх лікарів потребує комплексного підходу до організації навчального процесу, запровадження новітніх педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання, коригування навчальних планів, створення методичних рекомендацій з різними професійними сценаріями, спільної узгодженої роботи викладачів гуманітарних і клінічних дисциплін. Новітня освітня програма повинна забезпечити міцне набуття комунікативних навичок студентами після закінчення навчання. Необхідною умовою досягнення результативності буде визнання викладачами важливості спілкування. З іншого боку, важливою складовою повинна стати розробка інтегрованої оцінки комунікаційної компетентності, яку необхідно застосовувати протягом усього періоду навчання. Ключові слова: комунікативна компетентність, лікар–пацієнт, студенти стоматологічного факультету, пацієнт-орієнтована модель.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Liudmyla Siryk, PhD, Bogomolets National Medical University (Ukraine, Kyiv)

Ways of formation of foreign language competencies in postgraduate teacher training in the United States of America / Шляхи формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів у Сполучених Штатах Америки

Introduction. In the article on the basement of scientific analysis of literature sources the process of formation and development of postgraduate pedagogical education in the United States is determined, it main purpose and task is clarified in postgraduate teacher training in the United States. The basic models in the basement of the innovative field of postgraduate education of the United States of America are characterized. The essence of the concepts “competence”, “foreign language professional communicative competence” and ways of applying the competence approach in teaching foreign languages are determined. The influence of multiculturalism in the USA on the formation of foreign language competencies in postgraduate training of US teachers is researched. Relevance to issues. The main goal of Ukrainian education, according to the Laws of Ukraine “On Education” (2016), “On Higher Education” (2015), “On Innovation” (2003), is to create the necessary conditions for the development and creative self-realization of the individual during life. Reorganization and improvement of postgraduate pedagogical education, which began in Ukraine at the beginning of the XXI century aimed on improving the system of postgraduate education, taking the example of the experience of one of the leading country in the world – the United States of America. Purpose. To study, research and borrow the experience of a leading country in the economic and educational fields – the United States of America, the main ways of formation’s system of foreign language competencies in postgraduate training of US teachers. Methods. To solve the tasks, to achieve the goal the following research methods were used: to study and analyze the scientific literature on the research topic (selection and understanding of didactic material); theoretical (content analysis, surveys, questionnaires, text discourse analysis); pedagogical-psychological and systemic (in order to characterize the features of professional training of teachers of the new formation); structural and logical. Results. The system-forming role of scientific schools in creation and maintenance of educational and research programs of preparation, professional development of teachers and formation of their scientific and methodical competence in the conditions of transformation of postgraduate pedagogical education is found out; further development of scientific provisions for the selection, structuring of the modernization of continuing adult education. Conclusions. The main models that underlie the system of postgraduate education are identified: 1) the clinical model (the Clinical Model). Its essence lies in the close and well-thought-out connection of theory with practice and in the development of deep partnerships between universities and schools. The concept is based on the idea of teaching as a practical profession, according to which any theoretical position concerning teacher training must have immediate confirmation in real life; 2) the Added Value Model is potentially the most radical of American innovations in teacher education. Its essence is to evaluate the work of pedagogical faculties on the basis of the achievements of students taught by graduates of a particular faculty. Until recently, this idea was virtually unfeasible, as no state had databases linking three types of information: about the teacher, how he prepared his university, and about the results his students achieved; 3) the Value-added model can lead to an even greater outflow of the best teachers from the most difficult schools and classes. The model assumes that the effectiveness of a teacher's work largely depends on his / her training in the higher education institution, and not on the quality of the school staff, the management strategy followed by the principal, resources and professional support. It is proved that additional professional education is aimed at meeting educational and professional needs, professional development of a person, ensuring compliance of his qualifications with changing conditions of professional activity and social environments. The concept of “competence” is defined as an intellectual and personally conditioned ability of a person to practical activity, and the term “competence” as a meaningful component of such an opportunity in the form of knowledge, skills, abilities. It was found that the term “foreign language professional communicative competence” is the ability of a future graduate to act as a secondary language personality in a professionally oriented situation of communication with specialists from other countries, readiness for intercultural professional interaction in a multicultural space in terms of international mobility and integration. Communicative competence involves knowledge of languages, its functions, skills development in the field of four main types of speech activity (speaking, listening, reading, writing). The communicative competence of a student of foreign language communication is the ability to full-fledged language communication in all spheres of human activity with observance of social norms of language behavior. Keywords: postgraduate pedagogical education in the USA, formation and development of postgraduate pedagogical education in the USA, models based on innovations in the field of postgraduate education, competence, foreign language professional communicative competence, multiculturalism.
Вступ. У статті на основі наукового аналізу літературних джерел визначено процес становлення та розвитку післядипломної педагогічної освіти США, визначено поняття «післядипломна педагогічна освіта», з’ясовано його основну мету та завдання у післядипломній підготовці вчителів Сполучених Штатів Америки. Охарактеризовано основні моделі в основі інноваційної галузі післядипломної освіти Сполучених Штатів Америки. Визначено сутність термінів «компетентність», «іншомовна професійна комунікативна компетентність» та шляхи застосування компетентнісного підходу в навчанні іноземних мов. Досліджено вплив мультикультуризму в США на формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів США. Відповідність проблематиці. Провідною метою української освіти, згідно із Законами України «Про освіту» (2016 р.), «Про вищу освіту» (2015 р.), «Про інноваційну діяльність» (2003), є створення необхідних умов для розвитку і творчої самореалізації особистості протягом життя. Реорганізація та вдосконалення післядипломної педагогічної освіти, які розпочалися на Україні на початку ХХІ ст. мають за мету удосконалити систему післядипломної освіти, беручи за приклад досвід лідируючих країн світу, а саме – США. Мета. Вивчити, дослідити та запозичити досвід країни-лідера в економічній та освітній галузях – Сполучених Штатів Америки, основні шляхи щодо системи формування іншомовних компетентностей у післядипломній підготовці вчителів США. Методи. Для вирішення поставлених завдань, досягнення мети було використано такі методи дослідження: вивчення та аналіз наукової літератури з теми дослідження (відбір та осмислення дидактичного матеріалу); теоретичний (контент-аналіз, опитування, анкети, аналіз дискурсу текстів); педагогіко-психологічний та системний (із метою характеристики особливостей професійної підготовки викладачів нової формації); структурно-логічний. Результати. З’ясовано системоутворюючу роль наукових шкіл у створенні й забезпеченні освітніх і дослідницьких програм підготовки, професійного розвитку викладачів та формування їхньої науково-методичної компетентності в умовах трансформації післядипломної педагогічної освіти; − подальшого розвитку набули наукові положення щодо відбору, структурування модернізації неперервної освіти дорослих. Висновки. Визначено основні моделі, які лежать в основі системи післядипломної освіти: 1) клінічна модель (the Clinical Model). ЇЇ суть полягає в тісному і продуманому зв'язку теорії з практикою і в розвитку глибоких партнерських відносин між вузами і школами. В основі концепції лежить уявлення про навчання як про практичну професію, відповідно до якого будь-яке теоретичне положення, що стосується підготовки вчителів, повинно мати негайне підтвердження в реальному житті; 2) модель доданої вартості (the Added Value Model) – це потенційно найбільш радикальна з американських інновацій в галузі педагогічної освіти. Суть її полягає в оцінці роботи педагогічних факультетів на підставі досягнень учнів, яких навчають випускники того чи іншого факультету. До недавнього часу ця ідея була практично нездійсненною, оскільки ні в одному штаті не було баз даних, що зв'язують в одне ціле три типи відомостей: про вчителя, яким чином підготував його вуз і про результати, яких домоглися його учні.; 3) модель додаткової вартості може привести до ще більшого відтоку кращих вчителів з найважчих шкіл і класів. Модель передбачає, що ефективність праці вчителя в значній мірі залежить від його підготовки у вищому навчальному закладі, а не від якості шкільного колективу, стратегії управління, якої дотримується директор, ресурсів і професійної підтримки. Доведено, що додаткова професійна освіта направлена на задоволення освітніх та професійних потреб, професійний розвиток людини, забезпечення відповідності його кваліфікації мінливих умов професійної діяльності та соціального середовищ. Визначено поняття «компетентність» як інтелектуальну та особистісно обумовлену здатність людини до практичної діяльності, а термін «компетенція» як змістовний компонент такої можливості у вигляді знань, умінь, навичок. З’ясовано, що термін «іншомовна професійна комунікативна компетентність» – це здатність майбутнього випускника вузу діяти в режимі вторинної мовної особистості в професійно спрямованій ситуації спілкування з фахівцями інших країн, готовності до здійснення міжкультурної професійної взаємодії в полікультурному просторі в умовах міжнародної мобільності та інтеграції. Комунікативна компетенція передбачає знання про мови, її функції, розвиток умінь в області чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма). Комунікативна компетентність студента іншомовного спілкування – це здатність до повноцінного мовного спілкування у всіх сферах людської діяльності з дотриманням соціальних норм мовної поведінки. Ключові слова: післядипломна педагогічна освіта США, становлення та розвиток післядипломної педагогічної освіти США, моделі в основі інновацій в галузі післядипломної освіти, компетентність, іншомовна професійна комунікативна компетентність, мультикультуризм.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

MEDIA DISCOURSE

Prof. Oksana Prosianyk, DSc, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Медіадискурс як сфера соціально-комунікативної лінгвосеміотичної діяльності людини

Вступ. Представлено дискурс не тільки і не стільки окремим текстом у функціонуванні прагматичному, діяльнісному, враховуючи, але з усіма когнітивно-психологічними і лінгвосеміотичними процедурами породження, сигналізації і сприйняття. Відповідність проблематиці. В масовій комунікативній свідомості розглядаються поняття медіадискурсу, що є невід'ємними складовими частинами інформаційного простору та розглядаються як актуальні в сучасній європейській науці загалом та українській зокрема. Мета. Сформулювати поняття медіадискурс із загальної концепції дискурсу; представити сучасне розуміння структури знака. Методи. Слід назвати методи, застосовані в дослідженні, і обов'язково пояснити, яким чином було застосовано кожен метод.Специфіка об’єкта й поставлені завдання зумовили застосування загальнонаукових (спостереження, порівняння, узагальнення, дедукція, аналіз, синтез, концептуалізація, субституція) і спеціальних лінгвістичних методів та прийомів. Як основні методи дослідження використано концептуально-аналітичний метод для кваліфікації й методологічної оцінки теоретичних положень. Результати. Представлена типологія дискурсів за умови розуміння медіадискурсу в антропоцентричному розумінні: реальний / віртуальний дискурси (побутовий, економічний і суспільно-політичний дискурси / філософський, науковий і естетичний); раціональний (об'єктний) / емоційний (суб'єктний) (економічний і науковий / суспільно-політичний і естетичний); соціалізований (зокрема інституціональний) / індивідуалізований. Класичного, оновленого (за новознайденими автографічними матеріалами Ф. де Соссюра) розуміння знака як двобічної психічної сутності є сьогодні недостатньо. Авторка схиляється до розуміння знака в рамках семіотики інформаційних систем, що використовує т. зв. функційну типологію в описі знаків. Висновки. Авторка виводить поняття медіадискурс із загальної концепції дискурсу, тож медіадискурс є сукупністю процесів і продуктів мовленнєвої діяльності, специфікованій у функційному, чи прагматичному відношенні, у сфері масової комунікації. У класичному розумінні знака його використання передбачає актуалізацію інформаційного потенціалу – знак як знання; за т. зв. функційної типології в описі знаків – акцентується знакове забезпечення досвіду взаємодії – знак як артефакт. Ключові слова: семіотика, дискурс, медіадискурс, антропоцентричний, знак, професійний дискурс.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Yuliya Byelikova, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Advertising as a tool of the gender (in) equality formation / Реклама як інструмент формування гендерної (не)рівності

Вступ. За даними Global Gender Gap Report 2019 Україна посіла 65 місце із 149 країн за рівнем гендерної рівності, враховувались чотири критерії: економічна участь, рівень освіти, політичне представництво (97 місце) та сфера здоров’я. Найбільш актуальними проблемами гендерної нерівності в Україні сьогодні є: проблема насильства (90% потерпілих від домашнього насильства це жінки), розрив у оплаті праці (жінки в Україні отримують зарплатню в середньому на 25-30% менше за чоловіків), меншість у владі (в українському парламенті тільки 20% жінок, у парламенті попереднього скликання 12%) та гендерні стереотипи. Відповідність проблематиці. На погляд авторки, в основі більшості проблем гендерної нерівності лежать саме гендерні стереотипи, що формують бар’єри для жінок у прагненні йти у політику, невтручання поліції у сімейні відносини у випадку скоєння злочинів з домашнім насильством і т.д. Гендерні стереотипи підтримуються суспільством та транслюються через медіа, зокрема рекламу, що актуалізує вивчення реклами в контексті формування гендерної (не) рівності. Мета. Метою роботи є розглянути рекламу як інструмент формування гендерної (не)рівності. Для цього авторка планує дослідити теоретичні та практичні засади дослідження реклами як інструмента формування гендерної (не)рівності, проблеми сексизму та насильства у рекламі. Методи. гендерний аналіз та синтез з метою розгляду теоретичних засад дослідження реклами як інструмента формування гендерної (не)рівності, кейс-стаді рекламних практик в Україні відповідно до Стандартів недискримінаційної реклами за ознакою статі, вторинний аналіз даних Дослідження насильства над жінками в Україні (проведено під керівництвом ОБСЄ “Добробут і безпека жінок ” 2019) для демонстрації високого рівня насильства щодо жінок в Україні, поширеності психологічного насильства, що пов’язане із гендерною нерівністю в цілому та гендерною стереотипізацією суспільства зокрема. Результати. У роботі дістав подальшого розвитку концепт гендеру у рекламі на основі розгляду теоретичних та практичних засад вивчення реклами як інструменту формування гендерної (не)рівності, що дало змогу надати відповідні рекомендації та виділити бар’єри на шляху досягнення гендерної рівності у рекламній сфері. Таким чином, можна виділити бар’єри формування гендерної рівності у рекламі: 1) непрофесіоналізм рекламістів; 2) недосконалість українського закону «Про рекламу»; 3) відсутність комплексної державної політики із формування гендерної рівності; 4) відсутність на рівні освіти (дошкільна, шкільна, вища, підвищення кваліфікації) обов’язкової просвітницької дільності стосовно гендеру, дискримінації, прав людини; 5) недостатній рівень свідомості замовників реклами та споживачів, які не визнають існування дискримінації; 6) стійкість гендерних стереотипів у суспільстві. Висновки. В якості рекомендацій із сприяння гендерній рівності у рекламі можна виділити наступне: 1) підвищення кваліфікації вже існуючих рекламістів; 2) впровадження обов’язкових модулей із основ гендеру, дискримінації та прав людини на всіх рівнях освіти (дошкільна, початковва, середня, вища); 3) в рамках бакалаврських навчальних програм для рекламістів, журналістів, маркетологів введення в якості обов’язкових дисциплін на кшталт «Гендер та медіа», «Професійна етика», «Основи права» (з фокусом на антидискримінаційні норми та закони); 4) внесення правок до Закону України «Про рекламу» (щодо необхідної правової термінології (зокрема визначення слова сексизм); існуючого механізму виявлення порушень, відновлення правопорядку і накладання штрафів; примусового демонтажу реклами; розмежування відповідальності і встановлення оптимального суб’єкта відповідальності) ; 5) саморегуляція рекламної сфери (належність рекламних агенцій до професійних асоціацій, що взяли на себе зобов’язання дотримуватись чинного законодавста та стандартів недискримінаційної реклами унеможливлять створення подібної реклами, оскільки порушення буде означати виключення із професійної спільноти та ринку рекламних послуг); 6) планомірна політика держави із побудови гендерної рівності та боротьби із гендерними стереотипами (обов’язково проходження підвищення кваліфікації для лідерів думок, держслужбовців, політиків, журналістів, освітян у вигляді тренінгів з основ гендеру, недискримінації, прав людини); 7) розробка «універсального дизайну» реклами за аналогією із універсальним дизайном в архітектурі, коли рекламу можна зробити гендерно чутливою (використувоючі різноманіття недискримінаційних жіночих та чоловічих образів) чи гендерно нейтральною (із фокусом на продукт або використання образів тварин). Ключові слова: гендер, реклама, гендерна рівність, сексизм, дискримінація, гендерне насильство.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Hanna Starkova, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Journalism skills in the regional media: the impact of the business environment and other socio-communicative factors / Журналістська майстерність в умовах регіональних ЗМІ: вплив бізнес-середовища та інші соціокомунікативні чинники

Introduction. In 2018, the NGO "Detector Media" conducted a study entitled "Journalism Education in Ukraine: Does the System Work" and found that almost a quarter of regional newsrooms do not have journalists by profession. There are several reasons for this situation. Relevance to issues. The study reveals the state of regional journalism in the Kharkiv region, the impact on its social, cultural, and economic specifics, interregional and intercultural communication, the role of vocational education, and working conditions. Purpose. The research is aimed at revealing the features of journalistic skills and regional journalism, the essence and level of skill that should be demonstrated by journalists working in the regional mass media of Ukraine. Methods. Philosophical, general scientific, and specific research methods were used during the research. In particular, within the dialectic, an approach based on life experience was chosen. The principles of historicism and objectivity are also applied because journalists' activities and their results cannot be considered outside of time and context. Through analysis, synthesis, and generalization, it was possible to identify and systematize the study's essential components. Methods of journalistic studies, psychology, sociology, etc., allowed to obtain the necessary information and achieve the goal. Results. There is no official profession of "journalist" in Ukraine, but there are correspondents, editors, commentators, and the like. Media professionals do not always have specialized education and are officially employed. The law gives journalists additional rights and responsibilities. Adherence to the code of ethics and professional standards can testify to the quality of media materials. The work of regional media is affected by the following factors: thematic (regional orientation), species (demand forms a pool of media), financial (who finances). Due to low profits or at the owner's request, the media resort to the creation of manipulative content, ignoring socially essential topics. Many regional online publications do not publish their content, or it is of shallow quality. Although such resources cannot be called media, users continue to cite them without checking the information. There are also highly skilled professional newsrooms that saturate their tapes and airtime with full-fledged journalistic materials and have successfully obtained independent funding sources. Conclusions. Two objective factors influence journalistic material: laws and professional responsibilities. There are also subjective ones: erudition, abilities, moral principles, editorial policy. Now you can learn about the secrets of creating mass media on online courses. Experts are happy to share information because they know that only by improving media professionalism and the formation of a competitive environment in the media can we talk about journalistic skills. Keywords: journalistic skills, regional media, media law, professional ethics, professional standards.
Вступ. У 2018 році громадська організація «Детектор медіа» зробила дослідження «Журналістська освіта в Україні: чи працює система» та з’ясувала, що майже у чверті регіональних редакцій немає журналістів за спеціальністю. Таке становище має кілька причин. Відповідність проблематиці. Дослідження розкриває стан регіональної журналістики у Харківській області, вплив на неї соціальної, культурної й економічної специфіки, міжрегіональної та міжкультурної комунікації, роль професійної освіти й умов праці. Мета. Дослідження спрямоване на розкриття особливостей журналістських навичок і регіональної журналістики, а також сутності та рівня майстерності, які мають демонструвати журналісти, що працюють в регіональних ЗМІ України. Методи. Під час дослідження використано філософські, загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Зокрема, в межах діалектики обрано підхід з опором на життєвий досвід. Також застосовані принципи історизму й об’єктивності, бо діяльність журналістів та її результати неможливо розглядати поза часом і контекстом. Завдяки аналізу, синтезу та узгальнення вдалося виокремити і систематизувати сутнісні складники дослідження. Методи журналістикознавства, психології, соціології тощо дозволили отримати потрібну інформацію та досягти поставленої мети. Результати. В Україні офіційно немає професії «журналіст», натомість є кореспонденти, редактори, оглядачі й інші подібні. Медійники далеко не завжди мають профільну освіту та працевлаштовані офіційно. Законодавство надає журналістам додаткові права й накладає обов’язки. Про якість медіаматеріалів може свідчити дотримання етичного кодексу та професійних стандартів. На роботу регіональних ЗМІ впливають такі чинники: тематичний (регіональна спрямованість), видовий (попит формує пул засобів масової інформації), фінансовий (ким фінансується). Через невисокі прибутки або на вимогу власника медіа вдаються до створення маніпулятивного контенту, ігнорують суспільно важливі теми. Багато регіональних інтернет-видань не публікують власного контенту або він дуже низької якості. Хоча такі ресурси не можна назвати ЗМІ, користувачі продовжують їх цитувати, не перевіряючи інформацію. Існують і високомайстерні професіональні редакції, які насичують свої стрічки й ефірний час повноцінними журналістськими матеріалами та мають успішні кейси з отримання незалежних джерел фінансування. Висновки. Є два об’єктивних чинники, які мають вплив на журналістські матеріали: закони та професійні обов’язки. Є ще суб’єктивні: ерудованість, здібності, моральні принципи, редакційна політика. Нині про таємниці створення мас-медіа можна дізнатися на онлайнових курсах. Спеціалісти охоче діляться інформацією, бо знають, що лише сприяючи підвищенню професійності медійників і формуванню конкурентного середовища в медіа можна говорити про журналістську майстерність. Ключові слова: журналістська майстерність, регіональні ЗМІ, медіаправо, професійна етика, професійні стандарти.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Prof. Viktoriia Chekshturina, DSc, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Business communications in the system of social communications / Бізнес-комунікації у системі соціальних комунікацій

Вступ. У сучасному соціокомунікативному середовищі стратегічні бізнес-комунікації впливають на розвиток міжнародних бізнес-комунікацій, вдосконалюючи традиційні та освоюючи нові форми взаємодії. Шляхом реалізації комплексу бренд-комунікацій підвищується конкурентоспроможність суб'єкта ділової діяльності.У роботі розглянуто історичні передумови розвитку бізнес-комунікацій.Дослідження дозволило з’ясувати, що генезис ділової комунікації набував розвитку у царині міжнародної торгівлі на початку першого тисячоліття. Одним із яскравих прикладів становлення ділових відносин є торгівельні союзи. Визначено, що одним із основних завдань бізнес-комунікацій є створення комплексу комунікативних зусиль з розвитку та підтримки репутації суб'єкта бізнесу, серед цільової аудиторії громадськості, та суспільства в цілому, задля досягнення рівня довіри та реалізації цілей у його основній діловій діяльності. Відповідність проблематиці. Українські ділові медіа, які переживають значні труднощі, залишаються малодослідженими. До розгляду специфіки ділових видань у різних аспектах звертались Ю. Бужинська, О. Володченко, О. Головко, А. Денисенко, О. Кукушкін, А. Палійчук, Д. Пушкарьова та ін. Мета. Визначено, що одним із основних завдань бізнес-комунікацій є створення комплексу комунікативних зусиль з розвитку та підтримки репутації суб'єкта бізнесу, серед цільової аудиторії громадськості, та суспільства в цілому, задля досягнення рівня довіри та реалізації цілей у його основній діловій діяльності. Методи. У процесі пошуку теоретичних витоків бізнес-комунікацій, методологічним підгрунтям було обрано принципи історичного детермінізму.суперечки можуть бути вирішені, якщо бізне-комунікації віднести до напряму соціальних комунікацій і далі формувати методологію у межах соціокомунікативного підходу. В. Різун вважає, що «під соціальними комунікаціями необхідно розуміти таку систему суспільної взаємодії, яка включає визначені шляхи, способи, засоби, принципи встановлення і підтримання контактів на основі професійно-технологічної діяльності, що спрямована на розробку, провадження, організацію, удосконалення, модернізацію відносин у суспільстві, які складаються між різними соціальними інститутами, де, з одного боку, у ролі ініціаторів спілкування найчастіше виступають соціально-комунікаційні інститути, служби, а з іншого – організовані спільноти (соціум, соціальні групи) як повноправні учасники соціальної взаємодії». Слід звернути увагу на обмеження в понятійному плані, які пропонує враховувати В. Різун: такі «комунікації є соціально маркованими, бо передбачають взаємодію з соціально визначеними групами людей». Дане уточнення також притаманно бізнес-комунікаціям, як цілеспрямованим комунікативним взаємодіям між суб'єктами ділового процесу. Результати. Визначено, що ознаками бізнес-комунікацій є відтворюваність та еквівалентна потенційність, які забезпечують регулярні впорядковані зв'язки та взаємодію між суб'єктом і зовнішнім середовищем; системність, що дозволяє розробляти стратегію комунікативної діяльності суб'єкта; прогнозованість, використання якої дає більшу впевненість у плануванні та веденні комунікативної діяльності суб'єкта; повторюваність, яка є визначальною для планування та розробки стратегії комунікативної діяльності. Висновки. Визначено, що успішність ділової комунікації залежить від низки умов: комунікативної компетентності учасників спілкування, що передбачає адекватну реакцію на контекст ситуації, декодування контенту співрозмовника, його інтересів, особистісних якостей, формування у реципієнта позитивного сприйняття власної особистості; орієнтації комунікантів на досягнення компромісів у ході комунікаційної взаємодії. Ключові слова: комунікації, бізнес-комунікації, інформація, медіа, ділові медіа.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Assoc. Prof. Hanna Sorokina, PhD, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (Ukraine, Kharkiv)

Особливості соціального впливу у рекламній діяльності

Вступ. Реклама як форма масової комунікації має значний вплив на масову свідомість та поведінку, застосовуючи різні засоби та методи. Окремий науковий інтерес становить розгляд реклами крізь призму функціонування соціуму, як особливого соціального інституту, що формує певний тип відносин у суспільстві. Особливе місце серед засобів дії на споживача належить соціальному впливові, оскільки саме в ньому поєднуються як психологічні так і соціокультурні засоби керування думками та поведінкою людей. Відповідність проблематиці. Область дослідження рекламної комунікації за своєю суттю є інтердисциплінарною, де перетинаються пізнавальні інтереси дослідників теоретичних проблем економічної теорії, маркетингу, споживчої поведінки, брендінгу, теорій масових комунікацій, соціальної психології тощо. Рекламі присвячені багато робіт відомих зарубіжних фахівців в області вивчення ринку і поведінки споживачів: Ф. Котлера, Дж. Россітера і Л. Персі, П. Друккера, С. Уолша, Р. Морріса, А. Дейяна, Ж. Бодрійяра. Велику кількість робіт присвячено психології сприйняття реклами споживачами. В цьому напрямку відомі роботи Ф. Зімбардо і М. Ляйппе, В.Фрайбургера, К.Ротцтола, А. Маслоу, і ін. Реклама є предметом аналізу і для соціологів. Зокрема в роботах таких дослідників як Веселова С., Землянової Л., Лисиці Н., Ільїна В., Федотової Л., Ромат Є. та ін. Теоретичні проблеми впливу реклами в комунікативному аспекті на аудиторію вивчали такі дослідники, як Г. Ласвел, Д. МакКвейл, М. Маклюєн, Ю. Хабермас, Г. Почепцов. Мета. Проаналізувати основні принципи соціального впливу, що використовуються в комунікативному просторі сучасної реклами. Парадигма соціального впливу розкривається в рамках двох основних концептуальних напрямів ‒ реляціонистської та системної концепції. В рамках реляціонистської концепції акцентується увага на теорії “опору” (Дж. Френч і Б. Рейвен) в якій представлена класифікація соціального впливу: примусовий вплив, вплив, що базується на винагородженні, легітимний вплив, інформаційний або експертний вплив та референтний вплив. Методи. Методи дослідження - аналіз, синтез для аналізу сутності впливу у комунікативному просторі сучасного суспільства. Також був застосований метод контент-аналізу для дослідження принципів (принципи соціального порівняння, принципи побудови переконливої інформації, принцип соціальної «фільтрації ідей»), механізмів соціального впливу у рекламі, та аналіз мови як особливого лінгвістичного інструменту соціального впливу. Результати. Реклама є, перш за все, формою комунікації, яка використовує різні засоби соціально-психологічного впливу; це форма масової комунікації що спирається на опосередковані носії інформації; її метою є створення позитивного або негативного ставлення одержувача інформації до повідомлення, а також формування певної спрямованості процесу прийняття рішень. Одним із завдань рекламної комунікації є вплив на цільову аудиторію на свідомому і несвідомому рівні через впровадження уявлень про матеріальні і духовні цінності. В цілому слід зазначити, що реклама моделює світ речей в своїх повідомленнях, які відтворюють певною мірою систему соціальних відносин. Саме тому реклама функціонує як масовий інформаційний потік та має можливості підтримувати загальну ціннісну структуру того чи іншого суспільства. Висновки. Рекламу можна розглядати в рамках різних концепцій соціального впливу, кожна з яких так чи інакше представляє різноманітні форми і механізми прояви впливу. Соціальний вплив функціонує на макро- і мікрорівні, як прояв різних взаємодій між різними акторами (індивід або соціальна група), або як властивість соціальної системи в цілому. Зосереджуючи увагу на комунікативних складових формування рекламного образу, можна стверджувати, що в процесі його створення використовуючи механізми соціального впливу, рекламісти все активніше орієнтуються не на саме споживання, а на комунікативний ефект актуалізації й залучення значущих для аудиторії смислів, що змінює саму природу прагматичного спрямування реклами як форми соціальної комунікації. Реклама рідко намагається впливати на глибинні, ціннісно-змістовні складові сутності людини, більшою мірою залучає поверхневі рівні його свідомості, використовуючи емоційно-чуттєві, міфологічні, стереотипні, повсякденні уявлення. Сучасна реклама використовує широкий спектр механізмів соціального впливу, апелює до певних стереотипів, соціальних міфів, використовує іміджи, щоб за допомогою цих механізмів соціального впливу вразити скоріше уяву, ніж розум, створюючи у споживачів потребу в нових мотивах їх економічної поведінки. Ключові слова: реклама, соціальний вплив, імідж, соціальний міф, стереотип, влада мови.

Feedback form 1: Feedback form 2: Feedback form 3:

Academic discussion and summary of the proceedings of the conference.

Google Sites

Report abuse