УНІВЕРСУМ І СВІДОМІСТЬ
мініатюра
Основи сприйняття багатомірних станів усвідомлення варіацій контекстів даності здатні набувати мінливості відповідно до обумовленої численними чинниками дійсності. Вочевидь варто визнати, що екзистенційні вопрошання рефлексивних збагненностей щодо спричинення їхнього сягання визначальних контекстів Універсуму із позицій пізнавального освоєння змін реальності постає згідно запитів та пошуку відповідей на них у той чи інший спосіб.
Засоби знаково-символьної інтерпретації інформації з таких позицій мають відносно автономну сутність поставання свого, оскільки вони апелюють до когнітивного процесу, який означений функцією сприйняття, констатації явлень без можливості абсолютного досягання певності самобутнього становлення їхнього. Втім доречно визнати, що апеляція до семіотичних і семантичних визначень життєвої царини створює розмаїття феноменів та ноуменальних інтуїцій, що звершуються на численних підставах значимостей існуючого.
Цілісне уявлення взаємозалежності та взаємодоповнення онтологічності ймовірностей поставання дійсності в уможливлених контекстах її спричинення дає нагоду апріорного становлення трансцендентуючої природи гносеологічної визначеності апофатичного дискурсу, що висновує катафатичну царину творення формул певних суттєвостей щодо змістовності архітектури інформаційних апеляцій та обумовлення їхніх відповідностей.
Реальність гіпотетичного структурування пізнавальних явищ спричинення констатацій реальності Універсуму в його численних варіаціях маніфестації дана догматичним директивуванням принципів здійснення мотивів буттєвих актів. Саме тому існує змога утвердження основ обґрунтування екзистенційно-обумовлених досвідних інтуїцій у якості одного із доречних засобів пошуку семантики значень усвідомлення, як основного способу долучення до царини поставання тривання Всесвіту в спричиненні його самосвідчення свідомісною здатністю.
Особливо прикметним із таких позицій постає процес культурної традиції цивілізаційної трансформації, що ґрунтовно впливає на будь-які особистісні чи суспільнісні досягнення та напрацювання. Доречно зауважити і про той факт, що оперування образно-смисловими та іншими засобами гнозису знаходиться у відношеннях взаємно-обумовленостей численних явищ з огляду на ту чи іншу спричиненість їхнього впливу на здатність інтерпретаційного, інтуїтивного, раціонального, споглядального чи умоглядного, в цілому екзистенційного сприйняття самосвідомістю і творчого опрацювання-здійснення відповідних трансформуючих аспектів можливостей осягнення реальності.
Царина догматичного дискурсу в такому випадку сприяє віднайденню найбільш перспективних критеріїв рецепції здобутків суттєвостей збагненності, усвідомлення та освоєння явлень трансцендентуючої природи залежностей констатацій.
Відтак процес пізнання Універсуму з метою становлення принципів гармонійного існування здатний коректно апелювати і до сфери містичного одкровення, визначень релігійної феноменології світогляду.
Анатолій Хільченко
Додаток: п'єса "Кімната від неба"