Поради батькам п,ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним

керівником, шкільним психологом.                                                           

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного

керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці

дітей.                                                                                                     

  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із

конфліктів.                                                                                                                     

4. Допоможіть

дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі

риси.                                                                                                      

  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного

психолога.                                                                                                                 

6. Привчайте дитину

до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про

уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в

початковій школі вона звикла до контролю з вашого

боку.                                                                                           

7. Основними помічниками у складних

ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.                  

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу:

«Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно

розмовляйте з дитиною про школу. Запам;ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам

повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

Не пов;язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.    

   9. Ваша дитина має

оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде

добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі.

Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних

проблем.                                                                                                                   

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих

завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов;язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй

знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у

школі.                                                                                                                

11. З;ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв;язок між його інтересами і предметами, що

вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги,

подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати

свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість

продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну

поверхню.                                                                                       

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в

житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері.

Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 ПРАВА І ОБОВ;ЯЗКИ БАТЬКІВ

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності,встановленої законом.

Стаття 155 Сімейного кодексу України

Батьки зобов;язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім;ї та

родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов;язані піклуватися про здоров;я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов;язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до

самостійного життя.

Батьки зобов;язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов;язку батьківського піклування щодо

неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які

принижують людську гідність дитини.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що

встановлена законом.

Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов;язків щодо неї.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів

державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла

чотирнадцяти років.

Стаття 150, 152 Сімейного кодексу України

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов;язків щодо

забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей –

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за

яке передбачено цим Кодексом, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п'яти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним

кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, -

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 184 Кодексу України про Адміністративні правопорушення

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов'язків по догляду за

дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п;яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 166 Кримінального Кодексу України

Експлуатація дітей, які не досягли віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом

використання їх праці з метою отримання прибутку -

карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням

права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров;я, фізичного

розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві,

-караються позбавленням волі на строк від двох до п;яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи

займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 1178 Цивільного кодексу України

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду

самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця

шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або

піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа

перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний

відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було

завдано не з його вини.

Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись

1. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й

запам;ятати художні особливості мови, мовні звороти.

3. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів,

тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що

використовуються в переносному значенні,

4. Намагайся не лише запам;ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.

5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це

збіднює мову.

6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити

наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

Ні виховній агресії в сім’ї!

Виховуючи дитину, ми частішe використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії

з величезним негативним зарядом. Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона,

не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки —

дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

Своєю нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію

дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.

Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.

Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.

Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт

батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.

Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх

провокуємо.

Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та навіювали доброту, бо

всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини.

Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов'язок батьків —

зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть

розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов'ю та розумінням!

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є

вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення

поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою,

якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.

3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

4. Hе бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте,

коли воно того бажає.

5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання

та осуду.

6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі

дозволеного (бажано, щоб заборон було «небагато — лише найголовніші) і дозвольте дитині вільно діяти в

цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.

7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти

злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний

хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».

  Дистанційне навчання

Сайт розроблений на базі "Класна Оцінка"

 Поради батькам учнів молодших класів

 Пам’ятка для батьків

1.  Тільки разом зі школою можна досягти бажаних результатів у навчанні та вихованні дітей. Учитель—ваш

перший союзник та друг вашої родини. Радьтесь із ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи

вчителя висловлюйте у школі, на зборах. Не можна цього робити у присутності дітей.

2.  Щоденно цікавтесь навчальними успіхами дитини. Радійте успіхам, не роздратовуйтесь через кожну

невдачу, якої зазнали ваш син або донька.

3.  Регулярно контролюйте виконання домашніх завдань та надавайте, якщо зможете, допомогу в їх

виконанні. Допомога та контроль не повинні бути муштрою, нудним моралізуванням, яке знесилює дитину.

Головне—збуджувати інтерес до навчання.

4.  Перевіряючи домашні завдання, націлюйте дитину на те, щоб вона вміла доводити правильність

виконаного завдання, наводити свої приклади.

5.  Намагайтеся вислуховувати розповіді дитини (про себе, товаришів, школу) до кінця.

Під час вивчення англійської мови вдома

1.  Повторюйте разом із дитиною вивчені на уроці слова та вирази у вигляді гри. Нехай дитина буде вашим

учителем (якщо ви недостатньо володієте англійською або взагалі не володієте нею). Грайте у ті ігри, які були

на уроці.

2.  Якщо у дитини труднощі у вимові, проконсультуйтесь у вчителя. Якщо дитина погано запам‘ятовує слова

та правила, учитель підкаже вам прийоми запам‘ятовування інформації.

3.  Якщо є можливість, купуйте дитині книжки для позакласного читання. Вибір книжки вам підкаже педагог.

При цьому контролюйте процес читання та розуміння прочитаного.

4.  Виготовляйте предметні малюнки та інші наочні посібники разом із дитиною, водночас запам‘ятовуючи

нові слова.

5.  Розповідайте дитині, наскільки важливим є вивчення англійської мови людині майже будь-якої професії.

6.  Якщо дитина не засвоїла навчальний матеріал через хворобу або через іншу поважну причину, одразу

зверніться до вчителя. Він розповість вам, як організувати допомогу дитині вдома.

 Рекомендації батькам учнів середніх класів щодо підготовки домашніх завдань

 1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

- побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять);

- емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі

невдач);

- культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної

програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за

питаннями в підручнику.

3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й

надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна

скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.

7. Пам’ятайте, що, за науково обґрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів

повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.

8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте

позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

 СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ

1. Не вважайте дитину своєю власністю – вона Божа.

2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху…

3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти й втішати.

5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити для сина чи дочки. Найгірше, якщо можете, але не

робите.

6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

7. Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

 Основні документи, які ми  керуємося у роботі:

1.      Закон України «Про освіту».

Стаття З0. Учасниками, навчально-виховного процесу є учні,

педагогічні працівники/батьки або особи, які їх замінюють.

Стаття 59. Покладає на батьків відповідальність за фізичне

здоров'я й психічний стан дітей, створення належних умов для

розвитку їхніх природних здібностей.

Стаття 60. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право

обирати й бути обраними до органів громадського самоврядування

закладів освіти.  

2.     Закон України «Про загальну середню освіту».

Стаття 19. Учасниками навчально-виховного процесу є учні,

учителі та батьки або особи, що їх замінюють.

Стаття 29. Батьки або особи, що їх замінюють, зобов'язані:

забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої

освіти за будь-якою формою навчання, постійно дбати про фізичний та

психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх

природних здібностей.

3.     Положення про середній загальноосвітній навчальний

заклад.

Стаття 40. Учасниками навчально-виховного процесу є учні,

учителі та батьки або особи, що їх замінюють.

Стаття 54. Батьки мають право обирати й бути обраними до

батьківських комітетів та органів громадського самоврядування.

Стаття 55. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть

відповідальність за здобуття дітьми повної загальної середньої освіти.

Стаття 63. Вищим колегіальним органом громадського

самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі є загальні

збори (конференція), які скликають не менше ніж один раз на рік. На

них заслуховують звіт директора щодо свого керування підлеглими,

розглядають питання навчально-виховної й фінансово-господарської

діяльності.

   4.Статут закладу освіти.

  ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте

радість у спілкуванні з дітьми.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книги.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами та

проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізувати, наклеювати,

ліпити.

5. Відвідуйте театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.

6. Надавайте перевагу повноцінному харчуванню.

7. Обмежте перегляд телепередач, ігри на комп’ютері до 30 хвилин.

8. Привчайте дитину до самообслуговування, формуйте трудові навички і

любов до праці.

9. Не робіть із дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом

сім’ї зі своїми правами і обов’язками.

10.Пам’ятайте, що діти – не тільки продовжувачі наших особистих умінь і

здібностей. Кожна дитина має право на власний вияв своїх потенційних

можливостей і на свою власну думку.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

СІМ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАПОВІДЕЙ.

· Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.

· Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в усьому досягає успіху.

· Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви, - допоможіть їй стати собою.

· Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок – розуміти і утішати. Ви – не суддя, не приклад для

наслідування, а людина, на грудях якої можна виплакатись і в п’ять, і в п’ятдесят років.

· Не переймайтесь, якщо ви не можете чогось зробити для сина чи дочки. Гірше, якщо можете,

але не робите.

· Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зроблено не все.

· Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона віддячить вашим онукам.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

ДИТЯЧІ ПРОХАННЯ:

· Окрім їжі, дайте мені тепло, сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

· Дозвольте втішатися моїми замислами в цьому дивному світі постійних змін.

· Дозвольте в міру моїх сил сідати, ставати, ходити, бігати, лазити, стрибати.

· Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую «забагато», «задовго», «часто».

· Дозвольте мені ставити запитання й отримувати відверті відповіді, а також експериментувати,

шукати й досліджувати.

· Не карайте мене, коли я і так переживаю через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для

мене.

· Говоріть до мене очима, серцем, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди для мене

зрозумілі.

· Нехай довкола мене живуть гарні, ніжні й лагідні люди.

· Нехай панує мир – передумова мого розвитку.

· У вашій хаті дайте мені у власність один куточок, частинку вашої уваги й вашого часу.

· Навчіть мене розуміти й відчувати красу, тішитися й радіти з усього, хоча б і з найбільшої

дурнички.

· Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю сотню помилок.

· Будьте терплячізі мною, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

· Надайте мені частину відповідальності, відповідну до моїх сил і можливостей.

· Навчіть мене брати участь у забавах, заняттях, у праці.

· Зробіть так, щоб у мене була можливість відчути свою значущість і потрібність для вас, своє

місце у планах родини й школи.

· Будьте до мене доброзичливими, лояльними, то я навчусятак само віддячувати іншим людям.

· Покажіть, як дотримуватися обіцянки й даного слова.

· Нехай ніколи не боятимуся втратити вашу любов.

· Не передавайте мені ваші острахи і побоювання.

· Допоможіть мені перемагати біль, марні забаганки, тішитися майбутніми радощами.

· Навчіть мене знаходити рівновагу, коли ви на мене гніваєтеся; не боятися вашого гніву, коли він

справедливий і виправданий.

· Не розбещуйте мене, бо цим ви мене псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов’язково надавати

мені все, що я вимагаю. Я просто випробовую вас.

· Не бійтеся бути вимогливими зі мною. Я надаю перевагу саме такому підходу. Це дозволяє мені

самовизначатись.

· Не покладайтеся на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що реагувати слід

лише на силу. Я відгукуюсь із більшою готовністю на ваші ініціативи.

· Не будьте непослідовними. Це збиває мене з пантелику й змушує вперто намагатись у всіх

випадках залишити останнє слово за собою.

· Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - це похитне мою віру у вас.

· Не піддавайтесь на мої провокації, коли я кажу або роблю щось тільки для того, щоб

роздратувати вас, а то надалі я намагатимуся досягти ще більших перемог.

· Не засмучуйтесь занадто від моїх слів: «Я вас ненавиджу». Я не це маю на увазі. Я просто хочу,

щоб ви пошкодували за тим, що зробили.

· Не змушуйте мене почувати себе меншим, ніж я є насправді. Я відіграюся вам за це, ставши

«плаксою».

· Не робіть для мене й за мене те, що я в змозі зробити сам, або інакше я використовуватиму вас

як обслугу.

· Не дозволяйте моїм поганим звичкам притягувати до мене надмірну частку вашої уваги. Це

тільки надихне мене на продовження такої поведінки.

· Не нарікайте на мене в присутності сторонніх людей. Я зверну більше уваги на ваше

зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.

· Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту.

       Профілактика комп;ютерної та інтернет-залежності: поради психолога

Комп;ютерна залежність не менш небезпечна, чим наркотична залежність, тому що приводить до значного

порушення адаптації в суспільстві (нездатність працювати, нездатність створити родину або просто

обслуговувати самого себе).

Обов;язковою умовою успішного лікування комп'ютерної залежності є усвідомлення проблеми й бажання

лікуватися з боку залежної людини.

У теж час комп;ютерну залежність найчастіше усвідомлюють навколишнього суб;єкта друзі, родичі, знайомі,

але аж ніяк не він сам, що дуже схоже з будь-яким іншими видами залежності (алкоголь, наркотики).

Тому необхідно мотивування людини, що страждає від комп'ютерної залежності на лікування. Часте рішення

проблеми починається з консультації родичів і близьких з питань, як допомогти людині, що страждає

комп'ютерною залежністю звернутися за лікуванням до лікаря. Спільно з фахівцем виробляється тактика

поводження з людиною, що страждає комп;ютерною залежністю обговорюється, як побудувати розмову про

необхідність звертання до фахівця за лікуванням комп;ютерної залежності.

Перший етап лікування комп;ютерної залежності - діагностика причин формування комп;ютерної, а також

виключення можливих хворобливих розладів, зокрема депресії. У випадку виявлення схованої депресії при

необхідності поводиться її лікарське лікування.

Основою лікування комп;ютерної залежності є психологічна корекція, що проводиться індивідуально й у

спеціальних тренінгових групах. Психологічна допомога спрямована на поліпшення взаємин із близькими й

однолітками, навчання саморегуляції й умінню справлятися із труднощами, вихованню вольових якостей,

підвищенню самооцінки, формуванню нових життєвих захоплень.

Найважливіший етап лікування комп;ютерної залежності це залучення страждаючого нею людину в процеси,

не пов;язані з комп;ютерами, щоб електронні ігри й процеси не стали заміною реальності. Необхідно показати

людині, що існує маса цікавих розваг крім комп;ютера (боулінг, сноуборд, виходи за грибами, походи на

байдарках, футбол та інше), які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й

нормалізують психологічний стан.

Комп;ютерна залежність впливає на взаємини в родині, тому під час лікування комп;ютерної залежності

важливо надавати допомогу родичам і близьким людини, що страждає комп;ютерною залежністю, зокрема

спрямовану на гармонізацію відносин з людиною, що страждає комп;ютерною залежністю.

Рекомендації батькам при першому знайомстві дитини з комп’ютером

1. Ознайомлення дитини з комп;ютером повинне відбуватися під керівництвом фахівця, що обізнаний з

можливими негативними наслідками (з комп;ютерною залежністю). Якщо немає такої можливості, батькам

варто підвищити свою компетентність знання комп;ютера. Добре коли, принаймні, один з батьків орієнтується

в можливостях нової техніки, знає, що корисного можна одержати від неї для розвитку дитини, щоб направити

його комп;ютерну діяльність у потрібне русло.

2. Батьки повинні знати ознаки комп;ютерної залежності й уміти відслідковувати її появу. Керуючись набором

цих ознак, час від часу варто придивлятися до стану дитини.

3. Батьки повинні допомогти дитині крок за кроком розвивати самоконтроль, виховувати внутрішню волю, щоб

надалі дитина відчувала себе хазяїном комп'ютера, а не навпаки. Із цією метою необхідно навчити його

планувати тривалість комп;ютерної діяльності. Для цього можна, наприклад, запропонувати дитині регулярне

виконання таких вправ: призначити собі строк закінчення гри, по завершенню якого, незалежно від етапу гри,

обов;язково виключити пристрій; заздалегідь визначити початок роботи на комп;ютері й включити його тільки

тоді, коли цей момент настане.

4. Періодично проводити роз;яснювальну роботу про шкідливість надмірного захоплення комп'ютером, про те,

що віртуальна реальність - це не життя, це лише паралельний процес, продовжувати вчити сприймати

комп;ютер як засіб для здійснення власної творчості. Це може бути: малювання за допомогою комп;ютерних

програм, заняття фотографією, літературна діяльність, робота з різноманітними пізнавальними системами,

програмування й т.п.

5. Завжди потрібно обмовляти час гри дитини на комп;ютері й точно зберігати ці рамки. Кількість часу

потрібно вибирати виходячи з вікових особливостей дитини. Наприклад, до 5 років не рекомендується дитини

допускати до комп;ютера, не варто заважати дитині пізнавати мир поступово й без втручання штучного

інтелекту. А вже починаючи з 5 до 7 років дитині можна починати знайомити з комп;ютером, але бажано не

більше 2 годин у день і не підряд, а по 15 - 20 хв. з перервами. При цьому треба пояснити дитині, що реальне

життя й герої комп;ютерних ігор - дві різні речі, не сумісні між собою. З 7 років дитина може самостійно

відрізнити віртуальний образ гри від реального. Після 12 років наступає найменш тривожний період, тому що

дитина може розрізняти образи різних реальностей. Але це всього лише усереднені дані, завжди потрібно

виходити з конкретних особистісних й індивідуальних особливостей дітей у тім або іншому віці.

6. Категорично забороняється грати в комп;ютерні ігри перед сном.

Рекомендації Інтернет-залежному

? Визнайте, що у вас є залежність. Ви не зможете боротися з нею, поки не зрозумієте, що піддано їй. Не

обманюйте самі себе.

? Усе більше й більше людей в усім світі попадають в Інтернет-залежність. Тому вам може здаватися, що в

цьому немає нічого страшного. Не ви не повинні упокорюватися з нею. Намагайтеся виплисти, навіть якщо всі

навколо тонуть.

? Ви хочете припинити проводити в режимі он-лайн так багато часу? Тоді припините! Ви ж хочете цього,

правильно? Постійно нагадуйте собі про це. Щораз коли бачите комп;ютер, ви думаєте: «Треба б перевірити

свою електронну пошту!». Саме так і проявляється ваша залежність. Встановите певні години для перевірки

вашої пошти й дотримуйтеся цього розкладу. Якщо ви дійсно проводите в Інтернеті занадто багато часу, по

початку вам буде важко, але потім ви поступово звикнете.

? Заведіть хобі або захоплення. Відвідуйте різні групи й клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом і

т.д. Займіться разом із другом фізичними вправами. Поспите замість того, щоб сидіти в Інтернеті. Подивіться

фільм, сходіть на концерт, почитайте книгу. Знайдіть який-небудь інтерес, який стане для вас альтернативою

Інтернету.

? Поповнить запас ваших знань. Напевно, у вашому будинку скопилася безліч книг, які ви давно хотіли

прочитати. Таким чином, ви не тільки відволічетеся від Інтернету, але й займетеся самоосвітою.

? Допоможіть на кухні. Ваші домашні будуть ради, якщо ви замість того, щоб сидіти в чате або на якому-

небудь форумі, допоможете їм приготувати вечерю. Ви зможете навчитися контролювати себе, вибираючи між

Інтернетом і готуванням останнє. До того ж ваша родина буде вдячна вам за приготовлену вечерю.

? Погуляйте із друзями. Заплануйте похід у боулінг, торговий центр або на ковзанку. Уникайте походів у ті

місця, де є доступ в Інтернет, наприклад в Інтернет-кафі. Інакше ви можете піддатися спокусі заглянути туди

на кілька хвилин.

? Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться всі

разом, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.

? Установите ліміт часу роботи вашого комп'ютера. Визначите скільки разів у тиждень вам необхідно виходити

в Інтернет. Виключайте комп;ютер, якщо у вас немає необхідності в ньому.

? Використайте таймер. Перед тим як сісти за комп;ютер, засічіть на таймері 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, як

багато часу ви провели за комп;ютером.

? Не їжте сидячи за комп;ютером. Харчування в окремому місці допоможе вам відволіктися від режиму он-

лайн.

Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові:

• Діагностичний, що включає в себе діагностику особистісних особливостей, які можуть вплинути на

формування адиктивного поводження (підвищена тривожність, низька стійкість до стресу, нестійка я-

концепція, нездатність до емпатії, некомунікабельність, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття

соціальної підтримки, спрямованість на пошук відчуттів й ін.), а також одержання інформації про положення

дитини в родині, про характер сімейних взаємин, про склад родини, про його захоплення й здатності, про його

друзів й інших можливих референтних групах.

• Інформаціоно – просвітительський етап, що передбачає собою розширення компетенції підлітка в таких

важливих галузях, як психо-сексуальний розвиток, культура міжособистісних відносин, технологія спілкування,

способи подолання стресових ситуацій, конфліктологія й властиво проблеми адиктивного поводження з

розглядом основних адиктивных механізмів, видів адиктивной реалізації, динаміки розвитку адиктивного

процесу й наслідків.

• Тренінги особистісного росту з елементами корекції окремих особистісних особливостей і форм поводження,

що включають формування й розвиток навичок роботи над собою.

Профілактика адиктивного поводження повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: родини, освітнього

середовища, громадського життя в цілому.

 Проект "Освіта без кордонів представляє в Україні 15 престижних польських ВНЗ та має повноваження

проводити інформаційну та вступну кампанію від їх імені з правами приймальної комісії.

osvita_bez_kordoniv.zip

Вимоги до зовнішнього вигляду учнів

    Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог

щодо зовнішнього вигляду. Дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують

відповідні видатки батьків.

   Згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх

закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. № 1004 «Про запровадження шкільної

форми для учнів середніх закладів освіти», наказом Головного управління освіти й науки м. Києва від

03.06.2004р. № 189 «Про шкільну форму» та від 09.12.2004 р. № 346 «Про посилення контролю щодо

забезпечення шкільною формою учнів загальноосвітніх закладів освіти»  учень повинен з’являтися до школи у

формі, яка є обов’язковою. Шкільна форма учня школи має встановлений зразок, затверджений протоколом

спільного засідання педагогічної ради, батьківського комітету та Радою учнівського самоврядування.

Щоденний одяг для занять (хлопці):

-Для учнів 1-11 класів діловий костюм чорного кольору

-Сорочка біла або однотонна світлого кольору

-Краватка чорна або однотонна стриманого кольору

-Туфлі (не кросівки)

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

-Легкий светр (гольф) під піджак.

-Жилет (на сорочку під піджак).

Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:

-Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.

-Літні відкриті туфлі.

Щоденний одяг для занять (дівчата)

-Для учениць 1-11 класів діловий костюм чорного кольору.

-Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).

-Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).

-Колготи тілесного або темного кольору.

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:

-Легкий светр (гольф) під піджак або сарафан.

-Жилет (на блузу під піджак).

Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:

-Блуза з коротким рукавом (не футболка).

-Літні відкриті туфлі.

Важливо:

-Шкільна форма має бути бездоганно випрана та випрасувана.

-Учень повинен мати чисту носову хустинку, гребінець.

-Учень зобов’язаний слідкувати за чистотою тіла, рук, зубів, носа, вух.

-У другій половині дня (під час роботи групи подовженого дня) для 1-4класів дозволяється зміна ділового

одягу на одяг довільно спортивного стилю.

Одяг для занять фізичною культурою:

-Спортивний костюм.

-Футболка .

-Кросівки або кеди.

-Змінні шкарпетки.

-Стрічка або заколка для довгого волосся.

Доповнення при заняттях взимку на свіжому повітрі:

-Спортивний капелюх

-Куртка або додатковий спортивний костюм

-Рукавички

Категорично не дозволяється:

-Мати неохайне довге волосся, фарбувати його.

-Мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору.

-Накладати макіяж на обличчя.

-Носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат)

-Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій

-Не допускається вживання нецензурних слів.

-У школі категорично забороняється палити.

-Носити джинси

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень.

Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є

для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються

більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм

сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли

були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.

6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати

зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень,

особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось

неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по

відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться

чіткого розпорядку дня.

9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну

гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного

дня правило виконується, а іншого – відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви

відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення.

Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи

вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Звернення до батьків

Критичний стан, що склався із зростанням кількості

смертельних випадків травмування серед дітей, змушує

звернутися до кожного громадянина країн особливо батьків.

За статистикою, в нашій країні щодня нещасні випадки

призводять до загибелі дітей, щотижня – цілого класу

школярів і щороку – майже двох тисяч юних громадян.

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають

напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує

небезпека.

Незабаром зимові канікули. На жаль, канікули не

проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення), що

виникають з вини дітей.

Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом,

незнання елементарних правил безпечної поведінки –

першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил

безпечної поведінки побуті. Це варто зусиль!

Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки,

демонструючи на власному прикладі обережність у

поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією,

ліками та інше. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову

з дітьми про це.

Пам’ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною

життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди –

потрібно давати дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи

іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас

самих!

Звернення до батьків

Критичний стан, що склався із зростанням кількості

смертельних випадків травмування серед дітей, змушує

звернутися до кожного громадянина країн особливо батьків.

За статистикою, в нашій країні щодня нещасні випадки

призводять до загибелі дітей, щотижня – цілого класу

школярів і щороку – майже двох тисяч юних громадян.

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають

напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує

небезпека.

Незабаром зимові канікули. На жаль, канікули не

проходять без прикрих випадків (пожежі, утоплення), що

виникають з вини дітей.

Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом,

незнання елементарних правил безпечної поведінки –

першопричини сумних та трагічних наслідків.

Шановні батьки!

Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил

безпечної поведінки побуті. Це варто зусиль!

Виковуйте у дітей навички культури безпечної поведінки,

демонструючи на власному прикладі обережність у

поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією,

ліками та інше. Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову

з дітьми про це.

Пам’ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною

життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди –

потрібно давати дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи

іншій ситуації.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас

самих!

ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 смт Ратне імені М.Заліпи

Лист-звернення до батьків

Шановні _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові батьків)

Адміністрація загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 смт. Ратне інформує

Вас про те, що з 29.12.19р. до 12.01.20р. у Вашої дитини розпочалися зимові

канікули.

Класний керівник 10- Б класу Гурська Н.М.. провів з (вашим сином, вашою

донькою - підкреслити)

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я учня)

цикл профілактичних бесід:

1. Попередження дитячого травматизму, «Дорога. Діти. Автомобіль».

2. «Обережно-вибухонебезпечні предмети».

3. «Обережно: петарди – загроза життя».

4. «Тонкий лід – небезпечний лід».

5. «Увага – обірваний провід».

6. Протипожежна безпека, користування газом.

7. Правила поведінки в громадських під час зимових канікул.

8. Поведінка біля ялинки під час відвідування новорічних заходів.

9. «Щоб не зіпсувати Новорічне свято».

10. Профілактика правопорушень, бродяжництва, жебрацтва.

11. Профілактика негативних явищ серед учнів (наркоманія,

токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління).

Звертаємо Вашу увагу на організацію відпочинку Вашої (го) доньки (сина)

під час зимових канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги вашій

дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під

контролем проведення дозвіллям сином (донькою) за межами дому.

Проводьте роз’яснювальні бесіди. Обмежте перебування сина (доньки) за

межами дому у вечірній час.

Директор ________________________ І.М. Рудчик

(підпис)

З листом ознайомлені _____________________________________________

(підпис)

_________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові батьків)

Дата: 23.12.19 р.

ЗОШ І-ІІІ ступеня №2 смт Ратне імені М.Заліпи

Лист-звернення до батьків

Шановні _____________________________________________________________

_____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові батьків)

Адміністрація загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №2 смт. Ратне інформує

Вас про те, що з 29.12.19р. до 12.01.20р. у Вашої дитини розпочалися зимові

канікули.

Класний керівник 10 –Бкласу Гурська Н. М. . провів з (вашим сином, вашою

донькою - підкреслити)

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я учня)

цикл профілактичних бесід:

12. Попередження дитячого травматизму, «Дорога. Діти. Автомобіль».

13. «Обережно-вибухонебезпечні предмети».

14. «Обережно: петарди – загроза життя».

15. «Тонкий лід – небезпечний лід».

16. «Увага – обірваний провід».

17. Протипожежна безпека, користування газом.

18. Правила поведінки в громадських під час зимових канікул.

19. Поведінка біля ялинки під час відвідування новорічних заходів.

20. «Щоб не зіпсувати Новорічне свято».

21. Профілактика правопорушень, бродяжництва, жебрацтва.

22. Профілактика негативних явищ серед учнів (наркоманія,

токсикоманія, алкоголізм, тютюнопаління).

Звертаємо Вашу увагу на організацію відпочинку Вашої (го) доньки (сина)

під час зимових канікул. Приділяйте, будь ласка, більше уваги вашій

дитині. Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під

контролем проведення дозвіллям сином (донькою) за межами дому.

Проводьте роз’яснювальні бесіди. Обмежте перебування сина (доньки) за

межами дому у вечірній час.

Директор ________________________ І.М. Рудчик

(підпис)

З листом ознайомлені _____________________________________________

(підпис)

_________________________________________________________________