Сценарій родинного свята

«Щастя бути разом»

Підготувала: Гурська Наталія Миколаївна

В - а:

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром!

В - й:

Для гостей відкрита

Хата наша біла,

Тільки б жодна кривда

В неї не забігла.

В - а:

Хліб ясниться в хаті.

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі! :

Хліб і рушник – це символи одвічні

Були в народу нашого і є.

Вони для кожної людини звичні,

Їх Бог в оселю кожную дає.

На рушнику цей хліб тримаєм,

На чистому, як вранішня роса.

Це оберіг мого народу – добре знаєм,

Це його гордість і краса. Запрошуємо на хліб та сіль, на слово щире,

на бесіду мудру

на свято родинне

В - й:

Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших і сонячних днів.

Дідусям і татам,

Бабусям і мамам,

Сестричкам з братами

Палкий наш привіт.

.

Сім’я – це пристань і гавань,

Сюди повертаймось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань-

Тут вічно панує любов.

Тебе тут завжди пам’ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають:

Увага, турбота, любов.

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім.

Хай тато маму кохає,

Хай щастя не зраджує їм.

Сім’я – що значить це, то кожен знає,

Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має.

І хоч як не приховуй, не таї:

Залежить наше щастя від сім’ї.

Якщо міцніє хоч одна родина-

Міцною стане й наша Україна.

В - а:

Прекрасно, коли в сім’ї панують мир і злагода, взаєморозуміння, повага, кохання, вірність, теплота, затишок. Через сім’ю ми – діти, виходимо в суспільство. В сім’ї нам вручають естафету досвіду поколінь, котру ми повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям і тим самим майбутньому. Ми сподобляємося дорослим, копіюємо їх, орієнтуємося на їх поведінку. Тому не дарма в народі кажуть: «Від доброго дерева добрий пагінець одійде, од добрих батька й матері піде й добра дитина».

В - й:

Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Вмій поважати працю своїх батьків. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – то велике горе для них. По – справжньому їх любити – означає приносити в дім мир і спокій.

В - а:

Головою кожної сім’ї є батько. Батько – захисник роду, народу, годувальник сім’ї. Батькове слово – закон. Споконвіку сини слухалися батька, брали з нього приклад.

В - й:

Шановні гості, вам даруємо пісню «…………………….» у виконанні……………….. .

В - а:

Душею кожної сім’ї є мама. Мама – скільки в цьому слові ніжності, світла, довіри. Мама – це життя. Шановні наші мами, ви – невичерпне джерело нашої сили, любові. І як ми буваємо невдячні за вашу ласку і доброту.

Люба наша мамо,

калиновий цвіте,

В тобі, рідна неню,

весь наш білий світ.

Ти наш скарб найбільший,

ти наш цвіт живий,

Ти наша перлина,

образ дорогий.

Пробач мені рідна, хороша.

За біль що тобі завдала,

Хай в косах не віє пороша,

А квітами квітне весна.

Як виросту, мамочко мила,

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

В нас мами всі чудові, молоденькі,

Красуні всі, чарівні, як весна.

Ми любимо усіх вас дорогенькі,

А зараз для вас пісня хай луна.

В - й:

Любі матусі, для вас звучить ця пісня «………………………….….», виконують……….. .

Ми любимо вас, кохані мами й тати.

Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб ви були щасливі і здорові

На многії і многії літа.

В - а:

Про сім’ю ми вже з’ясували. А от що таке родина? Родина це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, школа . Ми з вами український народ, який складається з родин великих і малих, дружніх і працьовитих.

В - й:

Потрібно вивчати, шанувати свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми частина всього цього нам рідного й близького. Могутність і слава нашої України залежить від кожної сім’ї, бо сім’я – це велика цінність країни.

На землі великій

Є країна –

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть там люди

Добрі, працьовиті.

І скажу до речі -

Ще й талановиті.

В - а:

Готуючись до сьогоднішнього свята було проведено опитування серед учнів класу за що ми дякуєм своїм батькам.

В - й:

Одна батьківщина і двох не буває.

Місця, де родився, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

В - а:

Дійсно, забувати свою сім’ю, свою домівку не можна. Недарма існує безліч прислів’їв та приказок про родинні стосунки. Послухайте деякі з них:

В - й:

Яке дерево, такі в нього квіточки.

Які батьки, такі й діточки.

В - а:

Який кущ, така калина.

Яка мати, така й дитина.

В - й:

Який дуб, такий син.

Який батько, такий син.

В - а:

Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад.

В - й:

Нема того краму, щоб купити маму.

В - а:

Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – батькам кінець.

В - й:

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

В - а:

У кого є ненька, у того й голівка гладенька.

В - й:

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Ведуча: А тепер проведемо кун кус з батька

1. В - а: Кульки з питаннями

1 кулька. Чи пам'ятаєте ви свої перші думки після народження дитини? Про що ви думали, коли вам вперше принесли ваше дитятко?

2 кулька: Перше слово вашої дитини?

3 кулька. Чи маєте ви з дітиною спільні заняття, захоплення?

4 кулька. «Більше всього я ціную в своїй дитині...»

2. «Дізнайся мамині руки»

- Скільки добрих , ласкавих слів сказано про маминих руках . Вони миють , готують , перуть , лікують , пестять , заспокоюють . Чи зможуть ваші діти дізнатися руки своїх мам?

Кілька мам стають в коло , одній дитині зав'язують очі . Торкаючись до рук , він повинен дізнатися свою маму.

Ведуча Поряд з рідною родиною, домівкою для дітей другою родиною, рідною домівкою стала рідна школа, де діти зростають, навчаються, мужніють, радіють.

Земля – ковчег: наш дім і справді диво.

Ми – пасажири, всі кудись пливем,

Нам треба жить єдиним колективом,

Лиш тільки так мети ми досягнем.

Не за синіми високими горами,

Не за дальніми глибокими морями,

А в місці казковім, мальовничім

Нас до себе рідна школа кличе.

О, наша школа величава

Дивиться вікнами у світ,

Наче вінок, пов’язала

Мрій окрилених літ.

У кожного є школа на землі, -

Яка завжди чекає своїх учнів.

Всі впізнають цю школу звіддаля,

Дитячий сміх зі школою співзвучний.

Школа – наша берегиня,

Найрідніша стежка до мети.

Там, де двір широкий,

Там, де небо синє,

Час веселим дзвоником летить.

А школа – це нелічені книжки,

Задачі і постійні запитання,

Уроків кольорові пелюстки.

Твоє і однокласників навчання.

Ця школа, ніби казка чарівна,

Яка ласкаво двері відчиняє.

Веде у світ туди, де таїна,

І у життя велике і безкрає.

В - а:

В стінах рідної школи ти сам собі Кутузов,Рафаель. І перша буква, схована у магії слова, і перша цифра пробуджена у нескінченному ряду арифметичних знаків, і перше кохання, і перша невдача – все це творить із нас найдовершену суть самої природи, ім’я їй – Людина!

В - й:

Щасливі батьки, чиї імена

Прославляють у їх дітях!

В - а:

Щасливі й діти, які не тільки

Не осоромили, а й примножили

І звеличили честь і благородство

Своїх батьків і славних предків,

Бо істинне благородство полягає

В доброчесності.

В - й:

Шановні батьки! Нехай і надалі ваші діти будіть яскравими особистостями, здатними реалізувати свої творчі, наукові, організаторські здібності, заперечити успіх, облагороджувати оточення своєю діяльністю.

В - й:

Весь вік людський супроводжують пісні. Доки живе пісня, доки житиме і народ. Пісня прикрашає наше життя, приносить в дім лише радість і щастя.

В - а:

З дитинства батьки вчили дітей шанувати свій народ, його мову, землю свою,рідний край, бо ми є частинкою цього рідного нам і близького. Сучасні письменники і поети примножують скарбницю синівського слова до рідної землі.

Я землі цієї паросток зелений,

Я цієї висі капля дощова.

Заплелись у мене, проросли до мене

Жито і дерева, квіти і трава.

Люблю я в рідному краю

Веселі співанки пташині,

І річки бистру течію,

І руту – м’яту при долині.

Я чую твій голос,

Пшеничний твій колос

У душу мені засіває зерно.

Білявка – хатино, моя Україно,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Розквітай, прекрасна Україно,

Рідна земле, матінко моя,

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторная твоя.

До вашої уваги звучить пісня…..

В - а:

Шановні батьки, дорогі наші діти, настав час прощатися з вами.

В - й:

Як мало людині для щастя потрібно.

Відчути, що поруч є спільник думок,

І дякую долі завжди принагідно,

Що наші серця плетуть сімейний вінок.

Хай щастя поселиться у Ваших родинах,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій повсюди панує.

На останок побажаєм:

Всю рідню свою велику

Ви не забувайте.

Повсякчас своїм теплом

Щиро зігрівайте!

Від цієї теплоти

Стане більше доброти.

А від усмішок ласкавих

Стане в світі менше зла.

Вам бажаю всім добра,

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі

Хай вам Бог допомог

Хай біда і горе минають ваш дім,

Доброго здоров’я зичимо усім

Хай же будуть ваші руки сильнішими, а душі зрячими!

Хай поруч з матір’ю завжди йтиме батько!

Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ,

Матиме ці два крила не для того, аби літати,

А щоб впевнено ходити по землі.

В - а:

Наше свято підходить до завершення.

Разом:

Провели його учні 7 Б:

В - й:

Над його створенням працювали:

відповідальні за проведення свята та створення сценарію вчителі ………………

В - й:

Спасибі вам, добрі люди , за участь у нашому святі. Наше свято закінчилося, до нових зустрічей.

Перший урок в моєму серці

Україна

Мета:

поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного, шанобливе ставлення до символів держави.

Обладнання:

Стрічечки жовто-блакитні, ватман - посередині зображена Україна, презентація, вислови про Україну, стікери з квіточками жовто-блакитними, сонечко з променями (вправа «Очікування»), державні символи України, фото видатних особистостей, мікрофон, пазли з написами прислів’їв, сердечка з паперу або кульки у вигляді сердечок, свічечки.

Форма проведення: урок-тренінг.

Хід уроку

І. (Відео на слайді з картинками куточків України із декларацією вірша)

Моя Україна

На світі багато чудових країн,

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Ти з давніх віків непокірна була

І волю свою боронила невпинно.

Нарешті збулося - її здобула

Звитяжна моя Україна.

На землях твоїх неозорих степів

Живе працьовита і чесна родина,

Хвилюється колосом стиглих хлібів

Моя золота Україна.

В садах і дібровах в вечірні часи

Чарує нас пісня дзвінка солов'їна

І чути співочі дівчат голоси, -

Пісенна моя Україна.

Тепер ще не легко живеться тобі,

Є в тому, мабуть, особлива причина.

Та все подолає в тяжкій боротьбі

Незламна моя Україна.

Квітуй, мов калина, на плесами вод,

Будь в дружбі і праці міцна та єдина.

Хай буде щасливим твій вільний народ,

Прекрасна моя Україно!

Микола Верещак

ІІ. Вправа «Знайомство» (слайд)

(На плакаті намальована Україна . Поряд діти прикріплюють стікери з надписами)

• Діти, з чого для вас починається Україна?

(Для мене Україна – це …. )

ІІІ. (слайд)

Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їна пісня ллється вдалині,

І мрійлива річка між гаями в’ється –

Все це –Україна. Все це –я і ти!

Сьогодні ми з вами будемо говорити про нашу рідну Україну, згадаємо її багатостраждальну історію,символіку, доведемо, що ми гідні громадяни своєї Батьківщини.

Вправа «Очікування»

Якою ви очікуєте побачити Україну?

(Сонечко із промінчиками на яких пишемо очікування, прикріплюємо. У кінці сонечко має посміхнутися над Україною)

ІV. Учитель.

Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Сторінка історії України.(слайди)

1. Існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого.

2. Перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ на острові Хортиця.

3. Започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.

4. 1991 рік проголошення незалежності України.

5. 2004 рік прояв громадської активності під час Помаранчевої революції.

6. 2014 рік – Революція Гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі з російськими бойовиками, які тероризують східну Україну.

Наші серця навіки з героями Небесної сотні, воїнами у боротьбі за свободу та єдність України.

(Пісня «Зажгитесвечи» Діти палять свічки на знак пам’яті. Або хвилина мовчання) Слайд

Кожна держава має свою символіку державну і народну. На кожній рідній Землі проживають визначні постаті свого народу.

Робота в групах

(об’єднання в групи за кольором синій і жовтий )

(Пісня «Україна»)

І група. (Слайд)

Перед вами лежать державні і народні символи України. Розкажіть, що ви знаєте про їх історію, значення. Що ж вони символізують?

ІІ. (Слайд)

Перед вами фото видатних особистостей України. Пригадайте, який внесок зробили вони у розвиток України.

Учитель. Кожен народ увіковічує свою батьківщину у піснях, прислів’ях. Давайте і ми пригадаєм народні прислів’я про Україну.

Руханка «Знайди пару»

Знайти продовження народним прислів’я про Україну. Кожен отримує частинку прислів’я.

Учитель. Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

Вправа «Мікрофон»

Учні формулюють відповідь на запитання

«Якби я був президентом України я б… »

Учитель.Правильно, діти, ви повинні настійливо йти до своєї мети і пам’ятати, що один в полі не воїн. Ми маємо бути єдині, спільно приносити нашій державі користь. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була багата і щаслива. Ви маєте будувати своє майбутнє. І тільки спільними зусиллями ми досягнемо того, що очікуємо для України. Тільки тоді сонечко буде посміхатися і лагідними промінчиками зігріватиме Україну.

Вправа «Прощання»

«Всім серцем любіть Україну свою, - І вічні ми будемо з нею!» - писав поет Володимир Сосюра. І кожен громадянин України прихиляється до цих слів, тому що у душі народу живе велика любов до його рідної і милої України.

Давайте і ми віддамо частинку свого серця Україні, зі словами «Я віддаю частинку свого серця Україні, тому що…»

(Роздаю кольоровий папір. З нього робимо серце і прикріплюємо до карти України.)

Пісня «Україна» з кліпом

Спорт – здоров’я, спорт – це сила, що дають всім дітям крила

Мета: вчити дітей здорового способу життя. Формувати здоров’язбережувальну компетентність, колектив власної родини, навички доброзичливого спілкування з людьми.

Розвивати руховий апарат, фізичні здібності, уміння зміцнювати своє здоров’я, спритність, гнучкість, швидкість, скоординованість рухів і вміння швидко орієнтуватися в ситуації.

Виховувати любов до фізкультури та спорту, почуття дружби, колективізму, взаємовиручки.

Обладнання: плакати: «У здоровому тілі – здоровий дух»; «Здоров’я сім’ї – здорові діти»; «Здоров’я сім’ї – здоров’я держави».

Хід уроку

Учитель. – Дорогі учні! Сьогодні ми зібралися на фізкультурно – спортивне свято, щоб позмагатися у силі, спритності, винахідливості, кмітливості і просто відпочити. Рада вас бачити здоровими, бадьорими, готовими до фізичних випробувань. Судитимуть змагання…

– Учасники змагань слухайте мою команду.

• На дві команди з однаковою кількістю дорослих і дітей розійдись!

• Команди, рівняйсь, струнко!

• Вільно!

• Кожній команді треба вибрати капітана (бажано з числа дорослих), придумати назву і привітання.

– Команди готові!

Команди(хором). –Готові!

(Команди вітають одна одну, капітани здають рапорт учителю про готовність до змагань).

Учитель. Спортивне змагання

Починати пора.

Нумо дружно, діти,

Крикнемо всі: «Фізкульт-ура!»

• Отже, розпочинаємо перший тур змагань. В першому турі ігри-естафети.

• Команди, до змагання в іграх-естафетах приготуйтесь!

(Звучить весела спортивна мелодія.)

Гра – естафета « Баскетболіст»

Кожен гравець команди веде м’яч до баскетбольного щита і закидає його в корзину. Зловивши, передає м’яч наступному гравцеві, який повинен зробити те, що й попередній. Команда, котра швидше виконає завдання, отримає 100 очок, яка пізніше – 50.

Естафета з обручами

Потрібно пробігти від пункту А до пункту В і назад, перестрибуючи через обруч, як через скакалку. Команда, яка швидше виконає завдання, отримає 100 очок, яка пізніше – 50.

«Пінгвіни» з м’ячем

Дві команди шикуються в колони за лінією старту.На відстані 10 м від лінії – прапорці. За сигналом перші номери, затиснувши колінами один м’яч і, тримаючи в руках другий, рухаються до прапорця перевальцем. Учень, який добіг до прапорця, передає обидва м’ячі у свою команду (один – ударом ноги, другий –кидком через майданчик), а сам стає у кінець колони своєї команди. Гра закінчується, коли всі, «пінгвіни» виконають перебіжку.Помилками вважається втрата м’яча під час бігу і прийом м’яча гравцем, який стоїть перед лінією старту.

Естафета «Подорож по горах»

Бігову доріжку поділили на три рівні частини. Гравці у першій частині стрибають на лівій нозі, у другій на правій, у третій – на двох. Назад вертаються бігом. Поки судді підраховують набрані очки, виступають учасники художньої самодіяльності.

Учитель. – Увага!Слухайте результати першого туру змагань!

– А зараз – конкурс капітанів! Капітани команд, на середину зали кроком руш!

Конкурс на спритність

Ось вам тенісні ракетки, м’ячі. Ви будете відбивати м’яч від ракетки стільки, скільки зможете, аж поки він не впаде додолу. Гравці кожної команди вголос рахуватимуть, скільки ударів ви зробите. За кожен удар нараховується 10 очок.

Конкурс на координацію

Сядьте на стільці. Ми вам зав’яжемо очі. Обидва встаєте, повертаєтеся вправо і робите два кроки, тоді вліво робите два кроки, далі вправо два кроки, і знову вліво два кроки (вийде квадрат).Сідайте на стільці.

(Поки судді визначають капітана-переможця, виступають спортсмени-старшокласники.)

Учитель. – Увага всім членам команд! Пропонується невеличка спортивна вікторина. За правильну відповідь на поставлене запитання команда отримає 10 очок.

Спортивна вікторина

• Який м’яч найважчий і який найлегший? (Набивний і тенісний)

• Скільки гравців у футбольній команді? ( 11 )

• Що таке марафонський біг? ( Біг на 42 км 195 см )

• З якого виду спорту змагаються тільки жінки?(З художньої гімнастики)

• У якій грі користуються найлегшим м’ячем? (У настільному тенісі )

• Скільки гравців у баскетбольній команді? ( 5 )

• Де і коли прохздили останні літні Олімпійські Ігри? ( 2012 р., Лондон)

• Які ви знаєте фізичні якості? ( Сила, витривалість, спритність, швидкість, гнучкість)

(Виступають учасники художньої самодіяльності. Судді підводять підсумки)

Учитель. Увага! Розпочинаємо третій тур змагань.

«Передавання м’яча руками над головою»

Першому гравцеві дається м’яч. Піднявши його над головою, він передає його другому гравцеві Коли м’яч дійде до останнього гравця в колоні, той з м’ячем перебігає наперед і знову його передає над головою. Гра закінчується тоді, коли перший гравець знову займе своє місце. Переможе та команда, яка закінчить гру першою ( 100 очок ). Хто закінчить пізніше – 50 очок.

Учитель. – Розпочинаємо змагання «Велика естафета.»

Її умови: рухання способом, «краб» (упор лежачи ззаду) – рухи ногами вперед до позначки, потім встати, залізти в мішок, дострибати до кошика з м’ячем, взяти м’яч у руки і вцілити ним у визначену мішень. Тоді бігом вернутися назад. За швидше виконання завдання команда отримає 100 очок, за пізніше – 50.

Учитель. – Наш урок добігає кінця. Сподіваюсь, що ви завжди будете такими веселими й бадьорими Всім бажаю міцного здоров’я, удачі, наполегливості і терпіння!.. До нових зустрічей!

Урок мужності «Патріотизм в історії обличчях і віршах»

Мета: розширити знання учнів про рідну державу, розкрити суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм»; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України та її патріотом; виховувати любов до рідної землі, до своєї держави.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

I Організаційний момент

II Основна частина

Учитель. 1. На сьогоднішній виховній годині ми поговоримо про патріотизм, оскільки він є актуальним завжди. Тема нашої виховної години «Я – громадянин і патріот держави». Поглибимо свої знання про державу, розкриємо суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм». Епіграфом виховної години є вислів Іллі Шевельова : «У кожному з нас, хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно, як не любити себе». Чи погоджуєтесь ви з думкою І.Шевельова, скажете після розмови про патріотизм.

Об’єднайтесь в 3 групи. 1 група з’ясовує тлумачення слова «патріотизм», 2 – патріот, 3 – патріотизм. (Діти хвилину діляться своїми думками стосовно того, як вони розуміють відповідне слово).

Отже,починається захист своїх думок.(Учні відповідають) Потім зачитується тлумачення цих слів за словником. Учні порівнюють свої відповіді з тлумаченням.

2.З чого починається Батьківщина для нас? Кожна людини з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починаються людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна Україна. ЇЇ красою захоплювались поети, художники, композитори. Наприклад, Ліна Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь,не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дороги, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Україна – одна з найбільших держав Європи. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями в Україні живуть росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, болгари, євреї, поляки, греки. Усі вони в нашій державі мають однакові права, усі вони громадяни України. Громадянин – людина, яка постійно живе в державі, користується її правами й виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. І якої б не були національності громадяни України – всі вони її діти, про всіх вона дбає, всім дає однакові права.

Завдання групам. Нехай кожна група складе по одному слогану стосовно толерантного ставлення між до інших націй, що живуть разом з нами в країні.

3. Наша держава багата на творчі, обдаровані постаті. Громадяни нашої країни багато зробили в минулому і роблять зараз для розвитку мистецтва, культури, науки, спорту в нашій державі та в усьому світі.

Розповідь кожної групи про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь світ.

1 група – Тарас Шевченко, Катерина Білокур

2 група – Михайло Грушевський, Роксолана

3 група – Сергій Бубка, Ірина Цісик.

4.Війна. Найважча. Найгірша. Та, що зруйнувала щасливе дитинство. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ. І ми твердо переконані, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає. У цій війні народжуються герої. Вони бачили смерть в обличчя. Війна їх загартовує, робить мужніми, дужими. Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи сил, здоров’я і життя воює за незалежність. Народжені жити, любити, творити , давно пішли з життя, для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

Виходить дівчинка в ролі Матері зі свічкою в руках, на фона музики читає вірш

Я – мати, мати всіх дітей,

Що на фронтах воєнних полягли.

Сьогодні я звертаюсь до людей,

Щоб мир у світі пильно берегли.

Я – Мати… Я крізь усе пройшла:

Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

Розтоптана і знищена була,

Та через роки йду я до дітей.

В душі моїй горить пекельний бій.

За всіх, усіх, яких не повернуть.

І крик душі лунає звідусіль.

Вони до нас ніколи не прийдуть…

Та я не вірю в похоронки ті!

Живі вони, бо пам’ять ще жива!

Мої сини, соколики ясні…

А всюди квіти…квіти…і трава.

Я – Мати ! Я до вас іду,

Щоб захистити, відвернути зло.

Та відвести від всіх людей біду,

І щоб війни ніколи не було.

Тож встаньте всі і голови схиліть,

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

І вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам’ять в нашім серці зберегти.

(Хвилина мовчання)

5. Вікторина «Ерудит» ( Кожній команді дається по 6 запитань)

1.Кольори нашого прапора

2.Перші два рядки національного Гімну

3.Старовинний обряд уславлення різдвяних свят піснями

4.Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди

Дерево – символ, з яким в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат

Чим прикрашають голову українські дівчата

Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя та долю, виряджаючи в далеку дорогу

8.Основний Закон України

9.Як співаю і слухають Гімн

10.Синій колір українського прапора символізує

11.Державний герб України

12.28 червня 1996 року – це День

Найрідніше, найкраще, найдорожче місце на землі

14.24 серпня 1991 року –

15.Державною мовою України є

16.Хто був і залишається в серцях українців Кобзарем

17.Земля там найкраща, де…

18.Кого з відомих українців ви знаєте.

6.Гра «Раз, два, три»

У цьому класі друзі всі! Раз,два,три

Плещуть у долоні)

Ось і я, і ти, і ми! Раз,два,три.

Привітайся з тим, що зліва(Вітаються)

Привітайся з тим, що справа (…)

Ми-одна сім’я (Беруться за руки)

У цьому класі друзі всі! Раз,два,три.

7.Людині визначено Богом місце народження, країна, небо, вона не може нічого змінити, як не може змінити саму себе. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщина з тобою. І ми молимося за неї.

( Молитва за Україну)

8. Проводяться підсумки. Визначається краще підготовлена команда, активніша команда, найкомандніша команда.

З’ясовується, що означають слова – епіграфа, чи відповідають вони темі класної години, які висновки зробили для себе учні.

Вихованець стає громадянином тільки тоді,

підкреслював В. Сухомлинський,

- коли він живе долею Вітчизни.

Вони боролися за Батьківщину

( Виховна година )

Мета. Ознайомити учнів з історією України, шляхом становлення незалежності Української держави; розширити і поглибити поняття громадянськості, розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином, патріотом України; виховувати любов до рідної землі, прагнення своєю працею примножувати здобутки українського народу.

Обладнання. Карта України, символи, Конституція, Декларація, Акт проголошення незалежності, розгортка «Хроніка України»; на столі - вишитий рушник, гілка калини, колоски, барвінок, чорнобривці.

Форма проведення. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди.

Вислови. Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею (В. Сосюра).

Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть (Т. Шевченко).

План уроку

1. «...Є на світі Україна!

Не грудка, а земля з народом є!» (С. Пушик).

2. Хроніка Української держави.

3. Ти - громадянин України.

4. Будьмо гідними називати себе українцями.

Хід уроку

Вступне слово вчителя.

Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха... Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спустошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козаччини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної самостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240 - 1991 р.)

Дівчина-українка.

Я - Україна, я - страдниця-мати,

Яка споконвіку була у ярмі

Турецькім, російськім...

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, -

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода та непокірна,

А на чолі - блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

Учень 1.

Дороги іншої не треба,

Поки зорить Чумацький шлях,

Я йду до тебе, йду до тебе

По золотих твоїх стежках.

Мені не можна не любити,

Тобі не можна не цвісти,

Лиш доти варто в світі жити,

Поки живеш і квітнеш ти.

Учень 2.

Люблю тебе,

Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Я - твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

Моя свята і рідна, Україно-мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Вчитель. Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Відомий французький вчений И. Г. Коль у 1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою та історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну українську державу».

І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ - Декларацію про державний суверенітет України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

Бесіда з учнями.

- А що вам відомо з уроків історії про декларацію, суверенітет?

Учень. Декларація - це офіційне проголошення державою, партією основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.

Учениця. Суверенітет - це незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.

Вчитель. Так, Україна здобула волю і незалежність. Перед усім світом постала держава з давньою славною історією, оригінальною духовною культурою, зі своїми символами, мовою, чесними, працьовитими, миролюбними людьми - українським народом. І сьогодні хочеться сказати словами відомого прикарпатського поета Степана Пушика: «...Є на світі Україна! Не грудка, а земля з народом є!»

А чи могло бути інакше? Ні, інакше бути не могло. Не могла бути марно пролита кров тих, хто боровся за волю і незалежність, тих, хто вірив у перемогу, і тих, хто вірив у воскресіння. Хіба міг не почути Всевишній тих молитв, з якими звертався до нього славний син Тарас Шевченко: Молю, ридаючи, пошли, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило, І на Украйні понеслось, І на Украйні освятилось...

16 липня 1990 року назавжди залишиться в історії українського народу великим і пам'ятним днем. Здається, після того кожний день нашого життя був наповнений демократичними змінами і перетвореннями, про які ми зараз поговоримо, розглядаючи хроніку України.

Учень. 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам'ятним днем. У цей день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.

А 1 грудня цього ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому Акт проголошення незалежності дістав переконливе підтвердження і схвалення.

Учень. 1993 рік. На всенародне обговорення винесені два варіанти проекту

Конституції України.

Учениця. 1994 рік. Україна відзначає 180-у річницю з дня народження славного сина Тараса Шевченка. В цьому ж році відбулися вибори до Верховної, обласних, районних, селищних і сільських рад. А у вересні місяці затверджена конституційна комісія.

Учень. 1995 рік. Україна відзначає 400-річчя з дня народження славного гетьмана Богдана Хмельницького. Протягом цього року йде широке обговорення проекту Конституції України.

Учениця. 1996 рік. 28 червня Верховна Рада України прийняла Основний Закон - Конституцію України. Цей день став національним святом. У цьому році також затверджено українську грошову одиницю гривню.

Учень. 1997 рік. Україна відзначає першу річницю Конституції України

Учениця. 1998 рік. Вибори до Верховної Ради України.

Учень. 1999 рік. Вибори Президента України. Вибрано Леоніда Кучму.

Прем'єр-міністром призначено Віктора Ющенка.

Учениця. 2000 рік. 16 квітня відбувся Всеукраїнський референдум, який засвідчив, що українці вміють зробити правильний вибір. 16 липня Україна відзначає 10-у річницю з дня прийняття Декларації про державний суверенітет України.

Учитель. Звичайно, що ми згадали тільки деякі важливі події з життя молодої Української держави. Але сьогодні з гордістю можемо сказати: так, є незалежна Українська держава з своєю землею, своїм народом, своїми символами, своєю рідною мовою, традиціями і культурою, і, нарешті, з своїм Основним Законом - Конституцією.

Бесіда з учнями про символи України.

- Що ви знаєте про державні символи України?

У статті 20 Конституції України записано, що Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

- Але, крім державних символів, Україна має ще й народні символи. Скажіть, які народні символи знаменують Україну? (Учні називають рослини-символи України)

Україна в мирному оточенні сусідів змогла вступити в третє тисячоліття як цивілізована й багата країна. Великі і складні завдання покладаються сьогодні на кожного її громадянина. А громадяни України - це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, є патріотами своєї Вітчизни, готовими захищати її територію, працювати в ім'я її розвитку. Якісно нову державу як захисника інтересів громадян можуть створити якісно нові громадяни. Бо людина не може змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, якщо не стане людянішою, відповідальнішою.

- А що треба робити вам, діти, щоб відчути, що ви патріоти, громадяни, що також берете участь у будівництві своєї держави?

Учні відповідають. (Добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти якоюсь спеціальністю і приносити користь своїй країні; любити природу, берегти і примножувати її багатства; берегти історичні і духовні пам'ятки свого народу, не руйнувати, а вивчати історію рідного краю; наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова народу нашого, державна мова України; знати традиції свого народу тощо) Підсумок.

Учитель. Діти, від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України. А любити її - це значить працювати в ім'я її рідної землі.

Нові часи, нові завдання, нові вимоги... Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі, а для того, щоб ним стати, потрібно, найперше, любити землю, віддати їй розум, серце, душу. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні: Україна твердо стала на шлях реформування економіки. Приватизація, розвиток підприємництва, конкуренція - це нові ритми економіки, які народилися в процесі розвитку державності.

Найголовнішим нашим багатством є земля. Вона потребує дбайливого господаря. Земля передається тим, хто на ній живе, хто її обробляє, хто береже її і дбає про неї. Буде у землі господар - буде хліб і до хліба. Справжній господар не отруїть землі, не переоре незібраний урожай, не допустить, щоб його засипало снігом. А такі випадки були в минулому. Кожен з нас уже сьогодні повинен подумати, яку професію обере в майбутньому, які знання потрібні для того, щоб здобути її, і що робитиму «я», щоб принести користь людям, країні, собі. А відроджувати потрібно і саму землю, природу. Погляньте навкруги: забруднені озера, отруєні моря, вирубані ліси, зруйновані пташині гнізда, поріділі від хімікатів ліси. Природа жива. Вона також потребує дбайливого господарського ставлення до себе. Подбаймо про неї! Яким буде завтрашній день нашої держави? Відповідь на це запитання дає день сьогоднішній.

Що більше буде зроблено для розбудови сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.

Не розчаровуйсь в Україні. Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас, Вона - свята, а грішні - ми.

То наша головна провина В її недолі часто винні

За весь неволі довгий час. її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні, Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль. Ідеї волі певним будь,

Що робиш ти для неї нині - Бо тільки той є справжнім сином,

У себе спершу запитай. Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

Виховна година "Україно! Ти – моя молитва"

Мета: стимулювати в учнів інтерес до історії України; розвивати почуття відповідальності за долю своєї держави; виховувати почуття патріотизму, національної гідності.

Обладнання: Конституція України, мультимедійна презентація «Державні символи України», музичне оформлення, малюнок «Сходження

ХІД УРОКУ

І.Організаційниймомент

ІІ.Оголошення теми, мети уроку

Слово вчителя. Діти, де б ви не жили: серед безкрайого степу чи в оточенні віковічних лісів, біля високих гір чи синього моря, у місті чи у селі – все це зветься одним словом – Україна.

Україна – це ваша Батьківщина, і ви її громадяни, бо живете на цій землі. Як наша планета є маленькою частинкою безмежного Всесвіту, так і ви є невід'ємною частинкою великого народу України.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку ( учень зачитує епіграф) – ці слова нашого краянина В. Олійника присв'ячені незалежності нашої держави. Так, тепер ми вільні, але до цього був довгий шлях. Давайте пригадаємо деякі його сторінки.

Мозковий штурм

В якому році Україна стала незалежною?

Які документи узаконюють статус України як держави( 1990 р.Декларація про Державний суверенітет України, 1991 р. Акт проголошення незалежної України, Всеукраїнський референдум)?

Який відсоток громадян підтвердив Акт незалежності України?

Коли та в якому юридичному документі остаточно визнана незалежність України, як держави світу (1996 р. Конституція України)?

(Вчитель зачитує статтю 1,20 Конституції України)

Що є державними символами України?

А зараз переглянемо презентацію « Державні символи України»

Отже, діти, 24.08.2011 року ми святкували скільки років незалежності України ? Але так було не завжди. Наша прекрасна земля була окупована і спаплюжена, тисячі населення продані в рабство, колись горді лицарі – козаки – закріпачені, самобутня й багата культура – знівечена.(звучить сумна мелодія)

Слово вчителя. Майже три з половиною сторіччя йшла Україна до своєї незалежності. Дві попередні спроби( 1654 р. і 1917-1921 рр.) здобути і побудувати незалежну Українську державу закінчилися поразками. Трагізм історичної долі України у спробах вибудувати незалежну державу, очевидно, потрібно шукати зокрема в тому, що в українського народу не було необхідної для цього єдності.

Слово вчителя. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках,які намальовані на цьому малюнку «Сходження України» (на малюнку намальовано 4 сходинки вверх, на кожній сходинці роки, а вверху прапор і герб нашої держави),(допомагають учні, які мали випереджувальне домашнє завдання)

1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу свої історї український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності . Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською.Події Першої світової війни , а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи ,українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду . вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч , історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю ,своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава , яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцю УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами,одвічною була мрія багатьох українцв про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Слово вчителя. Загадкова дорога історії привела нас сьогодні до часів, які засвідчили виникнення українського народу і побудову першої самостійної держави. Українці належать до тих народів, які пройшли через великі випробування. І хоча над нами впродовж багатовікової історії глумилися, нас принижували, грабували міста і села, пророкували загибель, відбирали землі й виселяли із власної домівки- ми вижили і вистояли у цьому поєдинку, пам*ятаючи своє коріння, розмовляючи власною мовою. (Учні виконують пісню «Україно моя рідна» на слова Надії Дички).

Підсумок

Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує. Хто ж вони – перші будівничі Української держави?

Гра « Я знаю історію України»

Клас ділиться на дві команди. Учасники команд по черзі мають називати прізвища видатних історичних постатей і те, що вони зробили для побудови незалежної України. Перемагає та команда, учасник якої останнім дав правильну відповідь.

Отже, діти, переможці гри з гордістю можуть казати, що вони знають історію своєї держави. Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Привітання хлопців до Дня Захисника Вітчизни

Сценарій свята

Учитель. 

     Доброго дня

 Це мужності й геройства свято.

І   ми вклоняємося тим,

хто літ тому назад багато,

І тим,  хто нині з автоматом

наш спокій береже

І захищає  усю  велику нашую  родину,

Рідну й вільну неньку-Україну.

 Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти

водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе,

хто користується всіма її благами і дарами. Виконуючи цю почесну місію, ідуть  юнаки

служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

 Українська армія поправу може пишатися своєю історією, своїми    традиціями, бо ніколи

наші війська не загарбували чужих територій,не посягали на чуже добро,чужі землі, ніколи

не були агресорами.

 Нелегка військова служба. Ранні підйоми, багатокілометрові пробіжки і  сувора дисципліна.

А як інакше? Адже солдат має бути кмітливим, дужим, спритним, хоробрим, рішучим,

витривалим, одним словом – мужнім. І готуватися до цього  треба ще з дитинства. Мабуть,

немає жодного хлопчика, який би не мріяв стати надійним захисником Вітчизни. І тому,

напередодні свята, дівчатка з радістю шлють усім хлоп’ятам  свої щирі вітання.

1-а дівчинка.

Любі хлоп’ята , від душі,

Без зайвих слів , усі підряд

Бешкетники чорняві і біляві,

Прийміть вітання від дівчат!

 2-а дівчинка.

Коли на ваші спільні бійки ,

Ми на перерві глядимо ,

То віримо , що Батьківщину

Вам без вагань довіримо!

3-я дівчинка.

Ми під захистом у вас

Спокійно будемо навчатись.

Дамо списати вам не раз –

На це вам можна сподіватись.

4-а дівчинка.

Хай вам всміхається

Вранішнє сонце!

Бажаєм  вам радості

В кожне віконце!

5-а дівчинка.

Щоб зростали і мужніли ,

Ви кожну годину ,

Щоб батьки пишались вами

У будь–яку днину !

 6-а дівчинка.

Щоб користь принесли державі,

Коли прийде така пора.

Щоб ви здоровими зростали,

Бажаєм щастя і добра.

    7-а дівчинка.

Який би шлях ви не обрали,

Лишайтесь чесними завжди,

Щоб гідність вас не покидала,

Не знали горя і біди!

 8-а дівчинка.

Хлопців радісно  вітаєм,

Тільки успіхів бажаєм.

Ростіть, соколи,  скоріше

Й дружіть з нами ще міцніше!

Учитель.

Я впевнена, що хлопчикам  такі  слова до душі, і сьогодні вони завзято, із задоволенням

продемонструють свою повсякденну  дитячу непосидючість, доброзичливу  веселу вдачу,

сміливість і надійність.

Сценарій проведення зустрічі з воїнами,учасниками бойових дій на Сході України

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і

відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за

неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної,

цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших  

народів, віру в краще майбутнє України.

Наочне оформлення: національна  символіка: Державний  Прапор, вишиті

рушники. Малюнки дітей.

Музичне оформлення: пісня «Україна» музика і слова Т. Петриненка,  пісня і

відеокліп «Україна – це ми» слова Ю. Рибчинського, музика Н. Петраш у

виконанні К. Бужинської, відеофільм «Дай Боже нашим солдатам», відеокліп

«Повертайтесь живими», Моцарт «Реквієм», відеокліпи «Любіть Україну».

Технічні засоби: ПК

Хід заходу

(Звучить Моцарт «Реквієм»).

Вітаємо вас на урочистостях на честь мужніх доблесних воїнів, які нині

героїчно воюють, захищаючи рідну землю і кожного з нас, які воювали і

полягли смертю хоробрих на буремному сході України... Їх ніколи не має

забути жодне українське серце. Сьогодні у нас гості АТО Лєщенко Сергій

Миколайович і Вербовий Ігор Вікторович. Вони завітали до нас по

запрошенню, щоб поговорити з вами, діти, про те, що треба бути патріотами,

любити свою землю, захищати її в тяжкі часи, як робили наші предки, як

роблять зараз ваші діди, батьки, брати. Ми пізніше надамо їм слово.

Учень 1. Війна – це жах..

Учень 2. Війна – це руйнація...

Учень 1. Війна – це смерть…

Учень 2. Офіційно її немає, та  вона поруч щодня.

Учень 1. Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не

вмирають.

Учень 2. Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.

І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.

Учень 1. Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:

– Стала  б мирною моя Україна…–  Хай скінчиться війна…

З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни.

Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив

свій незламний дух.  Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться

криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України. Весь народ нашої

держави об’єднався нині проти російського агресора.  Сили АТО

намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники, воїни.

Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають

неньку Україну. Це  бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний

кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того

світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

Учень1. Рясніє календар новими датами, 

Але про це говорено, вже досить. 

Ви ж назавжди залишитесь солдатами, 

Коли життя тривогу оголосить. 

Учень 2. Ото ж здоров’я бажаємо щиро 

І стійкості в скрутну годину, 

Наснаги, щастя, радості і миру. 

Бажає вам шкільна учнівська  половина.

Учень 1. Дорогі наші хлопці, наші герої, 

Ми слідкуєм за вами щодня,

Молим Бога, щоб вас не здолати, 

Щоб скоріше скінчилась війна.

Учень 2. На екрані  бачимо щорання, 

Як ви билися мужньо вночі,

Радості мало, хіба що страждання, 

Але раді, що ви ще живі.

Учень 1. То ж вертайтеся, рідні, живими, 

Щоб усмішка була на лиці,

Вас чекають кохані і мами,

Та ще в декого діти малі.

Ще зовсім недавно ми з вами не знали дуже багато слів, пов’язаних із

війною. Ще зовсім недавно ми не особливо звертали увагу на слова «Слава

Україні – Героям Слава», а в наш час вони набули нового, реального,

непідробного святого змісту. Слова «Слава Україні – Героям слава»

перестали бути лише вітанням. Нині це віддання особливої шани тим, хто у

напружений, найкритичніший і найважливіший момент життя нашої країни

не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини. Це вітання є

засвідченням справжнього подвигу патріота. Коли перед очима проходять

кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, ми розуміємо, що слова

«душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії

української нації не просто словами з гімну, це стало станом нескореної

душі, це стало викликом для всіх і для кожного, для тебе і для мене. 

Слово надається нашим гостям ___________________

Нашим вірним українським солдатам!

Тримайтесь, братики! Ми з вами 

У цей страшний, болючий час.

Ви стали нам захисниками,

Ми молимось щиро за вас.

Вертайтесь, рідненькі, живими!

Хай янголи вас захищають,

Своїми крилами святими 

Від куль ворожих закривають.

Молитва матерів країни 

Стане всім ворогам стіною...

Вертайтесь, рідні, до родини,

Вертайтесь мирною порою.

Не хочемо війни страшної,

Не треба чорних нам могил 

Не треба люті нам чужої –

Нехай панує в світі мир!

Не сміють наших убивати...

Вся Україна проклене!

Тримайтесь, дорогі солдати,

Їх Божа кара не мине!

Нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Наче казковий птах,

вона піднімається, відроджується із попелу, розправляє гордо крила, стає

міцнішою, сильнішою, кращою. Наведу слова одного з політичних аналітиків

при ООН: «Після закінчення війни Україна отримає сильну армію,

патріотизм на високому рівні, згуртовану націю, а ворог лише безіменні

могили».

Учень1. Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я, перемоги в безглуздій війні.

Хай збуваються мрії, покинуть тривоги. Хай завжди буде мир на землі!...

Учень 2. Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо

рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за

волю, честь і за народ.

Учень 1. Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо

якнайшвидше повертатись додому з перемогою!

Кортеліська трагедія

Настояне на пахощах вересня село Кортеліси, що розташоване на кордоні з

Білоруссю, серед мальовничих лісів, ще дрімало у ранковій тиші. Заколисані

сном місцеві селяни навіть не здогадувалися, яка жахлива загроза нависла

над їхніми головами... 

У перший рік війни за своє безсилля у боротьбі з Рухом Опору німецькі

окупанти мстились мирному населенню. Вони зганяли злість на жінках,

дітях, людях похилого віку. А невдовзі гітлерівське командування видало

жорстокий наказ. У ньому йшлося про те, що 23 вересня 1942 року батальйон

15-го поліцейського полку знищить білоруські партизанські села, які

розташовані на північний захід від села Мокрани: Бірки, Заболоття і

Борисівку. А рота «Нюрнберг» отримала наказ знищити Кортеліси. 

Німецькі солдати разом із поліцаями оточили село декількома кільцями, щоб

крізь них не прослизнула жодна жива душа. Фашисти піднімали людей із

ліжок і наказували всім негайно йти у центр поселення на сходи селян, де

буцімто їх ознайомлять із дуже важливим наказом. Але там гітлерівці

силоміць закрили людей у церкві, школі та інших приміщеннях. О 9 ранку

душогуби розпочали дику розправу. Запустили двигуни автомобілів, щоб

заглушити людський крик, плач і стогін. Кати виводили своїх жертв групами

по 10-15 чоловік на розстріл. На малюків і старих шкодували патронів, тож

просто вдаряли прикладом автомата. Тіла вкидали у вириті поліцаями рови і

присипали землею. Кажуть, що земля на могилах деякий час ворушилася… 

Після цього чорного дійства нелюди розграбували людське добро і підпалили

село. На місці, де було 715 обжитих селянських осель, церква і школа,

лишилося величезне згарище, серед якого бовванів обпалений дуб... 

Та на початку 1943 року в лісах під Кортелісами активізував свою діяльність

місцевий партизанський загін імені Щорса. Він влився у славне партизанське

об’єднання Федорова. Народні месники завдавали ворогу  відчутних втрат у

техніці та людях. 

Коли у липні 1944 року радянські війська визволили Кортеліси, там не було

жодного вцілілого будинку. Однак виявилося, що у той страшний день

більше десятка дітей та підлітків все ж таки дивом прослизнули крізь щільне

кільце фашистської облави і лишилися живими. Саме вони пізніше і

розповіли людям про злодіяння гітлерівців. 

 У травні 1980 року в Кортелісах відкрили меморіальний комплекс жертвам

фашизму. Нині у селі є історичний музей, де зберігають товстелезну Книгу

Пам’яті (там записані імена всіх загиблих жителів Кортеліс). Також у музеї є

верхівка стовбура того самого дуба, який бачив усі жахіття кривавих подій.

Шість років тому, щоб уберегти дерево від остаточної руйнації, його

розрізали. Пеньок дерева обрамили чорним базальтом і він став своєрідним

пам’ятником. А ще про ту страшну бійню у селі Кортеліси нагадують шість

братських могил, у яких покояться 2875 чоловік, із них 1620 дітей. На одній

із могил напис: «Орали ми і засівали лан, щоб добротою колосився світ…

Якби зібрати болі наших ран, то розколовся б навіть цей граніт».

Виховна година до дня пам’яті Героїв Крут

Є в українській історії події, які стали знаковими, стали символічними.

Такою подією є героїчна смерть молодих захисників Української Держави,

яка заявила світові, що вона хоче бути господарем у своїй хаті. Так

здекларував IV універсал Центральної Ради, проголошений 22 січня 1918

року. У ньому зазначалося: «…віднині Українська Народна Республіка стає

самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною Державою

Українського Народу».

А вже через 7 днів, 29 січня 1918 року чужинецька орда хлинула на

Україну. Основні українські військові сили залишилися в Києві, бо

робітники, обдурені більшовиками, хотіли повалити Центральний уряд,

законний уряд Української держави. І вони, 600 юнаків, із Українського

студентського Січового Куреня та І Української Юнацької (юнкерської)

школи імені Богдана Хмельницького та студенти високих шкіл, гімназисти і

учні інших шкіл – пішли… Пішли, коли вдарив останній час, коли Україну

більше захищати не було нікому…

Не будемо вдаватися в історичні екскурси і задаватися питанням: Хто винен і

чому? Історія знає, хто і чому…(пророки пацифізму М.Грушевський,

В.Винниченко). Але від того не тьмяніє подвиг горстки юнаків проти великої

навали більшовиків… Пішли і полягли… Чи ж вони не знали, що йдуть на

смерть? Чи ж вони не хотіли жити й бачити, як молода держава буде рости і

цвісти?.. А вони таки пішли… вони всі принесли на жертву Батьківщині

свою молодість, радість, щастя, невтишиме горе рідних і молоді свої

життя… Воістину виконали заповіт Сократа: «Яка б не була для тебе

жорстока Батьківщина, яких би жертв вона не вимагала від тебе, мусить вона

бути для тебе дорожча за батьків, миліша за дітей».

 Юні герої були саме так виховані, виховані українськими матерями. Вони,

київські матері, виряджали січневого дня своїх синів на станцію Крути. Без

сліз і стогону поблагословили своїх хлоп’ят на смерть і подвиг. Це вже потім

будуть голосіння і сльози… Потім, коли після тимчасового вигнання

більшовицьких окупантів з Києва виїдуть матері на станцію Крути, щоб

розшукати до невпізнання понівечені тіла своїх дітей… Що ж так розлютило

п’яних балтійських матросів і петербурзьких кримінальників? Галичанин

Сашко Пипський, один з 27 полонених героїв, приготованих до

розстрілу, до пущення «в расход», сильним голосом почав: «Ще не

вмерла…». Її підхоплюють товариші, й пісня могутніє й котиться, як

крилата звіста кращого Завтра… Голосні постріли заглушили спів.

Скошеним квітом падають без зітхань останні герої на ту землю, якій

клялись в останню хвилину добути свободу, віддати душу й тіло.

І в тій хвилині на Північ, до Москви, лине телеграфічне повідомлення:

«Дорога на Київ вільна! Приказ виконано! Україну втопимо в морі крові!

Ждемо на дальші прикази!». 19 березня на Аскольдовій могилі ховали їх, як

писав П.Тичина, «30 мучнів українців, славних, молодих…»

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

…………………….

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Ховали велично… Так постала друга, крім Тарасової, свята могила над

Дніпром, яка мала промовляти: «Подорожній, розкажи землякам, що ми

вмерли, вірно сповнивши закон…».

Але… Не так сталося як гадалося…«Горе народові, що забуває своїх

героїв». 1936 року, в рік наростання обертів сталінської терористичної

машини, була зруйнована Аскольдова могила. Навіть мертвих – боялася

комуністична влада юних борців за незалежність України: могилу по-

бандитському «закатали під асфальт», а пам'ять покрила болотом брехні й

наклепів. Але пам'ять про Героїв Крут не завмирала. Про них пам’ятали у

Львові: їх відзначали як українське всестудентське свято (1932 р.).

Урочисті академії створювали українці діаспори. Митрополит Іларіон (Іван

Огієнко) у Вінніпезі разом зі студентами богословського факультету Колегії

Св. Андрея щорічно відзначали цю сумну, але й водночас величну дату!

Уроки Крут – повинні бути усвідомлені сучасною владою й усім

громадянством:

1) Держава повинна дбати про свою безпеку і про належний рівень своєї

армії;

2) Лише національні моральні підвалини повинні бути в Українських

Збройних силах;

3) Уроки Крут повинні бути пріоритетними у вихованні сучасної молоді,

зомбованої трилерами та маскультурою;

4) Урок відповідальності політиків за свої гасла. І досі не можуть з’ясувати,

хто віддав наказ виступати юнакам. «Крути. Народини нового Українця». Так

назвав свою брошуру Євген Маланюк (1941 р.). Новий українець,

громадянин Незалежної України, - це передусім великий патріот, свідомий

громадянин, який сповідує ті ідеали, за які вмирали юні герої Крут – свободу,

волю, рідну землю…

Наш земляк Микола Луків написав у вірші «Крути»:

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!» -

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

І нехай сучасні вчені-історики розмірковують про міфи і правду Крутянської

битви, ніхто не поставить під сумнів високий героїзм і патріотичну

самопожертву юних борців за ідею, відданих захисників національної справи.

«Ой ви, Крути, засніжені Крути,

Наше горе і праведний клич,

Нам ніколи про вас не забути…»

Ні, вони не полягли, вони – безсмертні…!

Та й крізь асфальт зорять сьогодні їхні мертві очі на маєво синьо-жовтих

прапорів незалежної України над Києвом! Тих прапорів, за які вони віддали

свої життя!

Та й крізь асфальт чують вони знову золотий гомін волі й розкрилене «Ще не

вмерла Україна!». Поки житиме хоч одна українська сім’я (вірю і впевнена),

батько промовлятиме:

«Молися, сину, за Вкраїну.

Його замучили колись…».

Так буде, так є, так повинно бути!

Слава Україні!

Сценарій літературно-музичної композиції, Бабин Яр трагедія людства

Народ єврейський! Славний!

Не втішать тебе я хочу.

Кожен хай тут слуха:

в цей час, коли синам твоїм вмирать

прийшлося від фашистського обуха,

Я хочу силу, силу оспівать,

безсмертну силу твого духа.

П. Тичина

Вступне слово вчителя

Шановні друзі! Наш вечір присвячено трагічній пам'яті Бабиного Яру.

Кожного року 29 вересня за рішенням Верховної Ради України в школах

нашої держави проводяться уроки пам'яті. У цей день 1941 року нацисти

знищили в Києві десятки тисяч громадян, мешканців міста, більшість з яких

були євреями. Серед невинно закатованих були тисячі українців, росіян,

громадян інших національностей. Усі 778 днів німецької окупації в Києві

тривали розстріли і насильства. Злочини в Бабиному Яру перевершили всі

відомі до цього часу трагедії. Але це не тільки трагедія минулої війни, це

урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати

насильству та берегти мир.

Ведучий.

Бабиним Яром називали кручі на околицях міста. Одні казали, що тут колись

правив воєвода Бабій, тому за його прізвищем назвали яр; інші

стверджували, що до 1917 року там стояв маєток поміщика на прізвисько

Баба; треті вважають, що яр одержав назву тому, що жінки збирали там дрова

та гриби. Ширина ярів доходила до 300, глибина до 50 метрів, довжина ярів

досягала 3,5 кілометра. Саме це місце нацисти вирішили використати для

своїх злочинів.

Ведуча.

19 вересня 1941 року після 78 днів оборони радянські війська залишили м.

Київ. У цей же день німецькі війська вступили в місто.

Фашистський єфрейтор, поглянувши

З розгону ударив прикладом щосили,—

І клавіші злякано заголосили.

Чи чуєте, друзі, ви зойк фортеп'яно

У Києві дальнім? Крізь ніч і пожари

До нас долітає і зве неустанно —

До кари, до лютої кари!

Ведучий.

Смерть і насильство приніс німецький «новий порядок». Першими жертвами

Бабиного Яру стали київські підпільники і цигани,— їх знищили вже 20

вересня. А починаючи з 22 вересня, до страшних ярів потяглися машини з

єврейським населенням. 28 вересня в місті з'явились оголошення, які

наказували всім євреям міста негайно прийти до Лук'янівського цвинтаря.

Багато хто здогадувався, що Бабин Яр — це смерть. 29 вересня 1941 року

десятки тисяч киян вирушили у свою останню путь.

Звучить пісня О. Розенбаума «Долгая дорога лета»

Ведуча.

Ті, хто прийшли до Бабиного Яру, вже ніколи не повернулися. Десятки тисяч

людей було розстріляно з 29 вересня по 2 жовтня 1941 року.

Звичайний яр, брудний і неохайний,

Тремтливі віти двох блідих осик.

Ні, це не тиша... Незгасимий крик.

Блищить на мокрій ткані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів

І дотліває кинутий набік

Скривлений дитячий черевик.

Могильний вітер з тих ярів повіяв,

Чад смертних вогнищ, пил дрімучих

згар.

Дивися Київ, гнівнолиций Київ,

Як полум'ям метався Бабин Яр.

За пломінь цей не може буть покути.

За погар цей нема ще міри мсти.

3

Будь проклят той, хто зважиться

забути!

Будь проклят той, хто скаже нам:

прости!

Звучать твори Вольфганга Амадея Моцарта.

Учні читають «Реквієм» Д. Павличка.

1-й учень

Владико світла, доброти і правди,

Звідси, з небес, на землю нашу стань.

Тут людська кров, пролита без пощади,

Горить в могилі, як незгасна грань.

Утіш плачі і зойки в тьмі глибокій,

Серця розбиті ласкою вгорни;

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни.

2-й учень

Ми тут лежимо в піску та глеї,

На всі сторони світу простерті

Євреї, євреї, євреї,

Діди, матері, немовлята.

Господи, дай нам відпочити

Від смерті,

Від погляду ката!

3-й учень

Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр,

Хлине кров, як повінь яра,

Вдарить хвиля аж до хмар.

На узвишшя піднебесне

Вийде світлий судія.

Крикнуть сурми, — і воскресне

Вся Давидова сім'я.

Не сховається почвара,

Ані вбивця, ні грабар.

Буде суд і буде кара,

Отверзеться Бабин Яр.

Розпадуться небосхили,

Божа явиться могуть.

Вийдуть праведні з могили.

Злих в могилу поведуть.

4-й учень

Боже, ти створив людину,

4

Дух вселив у темну глину —

Для добра й святого чину.

Людству дав ти в нагороду

Власну мудрість, власну вроду,

Заповів братерство й згоду.

Чом же ми, твої творіння,

Певні смертного терпіння,

В землю вбиті, мов каміння?!

Та невже твою подобу

Мали й ті, що нас до гробу

Поскидали, мов худобу!?

Не над нашою судьбою,

Не над людською ганьбою —

Зглянься, Боже, над собою!

Зглянься над самим собою!

5-й учень

Похилений вітром

осіннім

Над Бабиним Яром стою.

Отця сивобородого бачу,

І брата, і матір свою.

Не тут вони тяжко

вмирали,

Не тут вони, зморені,

сплять.

Та їхні молитви й

благання

В деревах десь тут

шелестять.

Тут Київ та рід мій

козацький,

Тут наша свобода в крові.

Над братнім

усопшим народом

Ми молимось, мертві й

живі.

Я бачу — то мамині

сльози

Блискочуть на хвилях

Дніпра.

Я знаю — моя Україна

Воскресне на поклик

добра!

6-й учень

5Господи, за що нам ця спокута —

Куля гітлерівська гостра й люта!

А за що загнали разом з нами

Непорочних діточок до ями?

Згасла в небі наша мить остання,

Та не згасли стогони й волання.

Наші скарги, голоси засмути —

Доки світу й сонця — буде чути!

7-й учень

Мойсею сивий, гнаний до рова,

Пекла вогнем душа твоя жива,

Твоя печаль крушила серце звіра.

Ти гордо над безоднею стояв,

Руками очі дітям затуляв,

Йдучи на смерть, як Господу офіру.

Здирали одяг з тебе, як з Христа,

Та в погляді твоїм була не мста,

А лиш розпука та сумна докора,

Так, наче бачив ти нову скрижаль,

Де людству накарбована печаль,

Будущина несправедлива й хвора.

Невже лилась невинна кров задар,

Невже будяччя вкриє Бабин Яр,

І новий цар заб'є народи в ярма?

Ні, відсахнеться смерті хижий сон,

Розвалиться новітній Вавилон! —

Возрадуйся! — ти не помер задарма!

8-й учень

Возрадуйтесь з нами

Невинно вбиті,

Прилучені смертю своєю

До творителя,

В совісті людства сяючі,

Наче сонце в блакиті,

В праведних душах сущі,

Невмирущі мої брати!

9-й учень

Великий Боже, ми з твоєї згоди

Проходимо дорогу в Бабин Яр,

Де смертю ти поєднуєш народи,

Щоб зберегти життя й свободи дар.

Втіши плачі і зойки в тьмі глибокій,

Серця розбиті ласкою вгорни.

6

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни!

Ведучий.

Восени 1943 року війська 1-го Українського фронту почали форсування

Дніпра. Гітлерівці чинили шалений опір, але їхню оборонну лінію «Східний

вал» було прорвано. У Битві за Дніпро і визволення Києва прославилися

воїни багатьох національностей. Звання Героя Радянського Союзу одержали

представники 41 національності. Серед них 1 838 росіян, 434 українців, 49

татар, 47 білорусів, 31 єврей, 28 казахів, 27 узбеків, 26 мордвин, 22 башкири,

19 грузин, 15 вірмен, 13 чувашів, 7 осетин і 49 воїнів інших національностей.

Як звуть його? Микита Кожум'яка.

От щойно зв'язковий прийшов з гори

І розказав: «Скінчилася атака:

Ворожих трупів — двадцять три».

То він один їх? —

Все неначе в казці.

Звичайний парубок. З поліського

села.

А от і він. Низький, чорнявий. В

касці.

Ввійшов. Дав рапорта.

І витер піт з лиця.

Ведуча.

6 листопада 1943 року багатостраждальний Київ було визволено від

нацистських загарбників.

Розорене, змучене, але не поставлене на коліна місто зустрічало своїх

визволителів. У ті дні Павло Тичина писав:

Ти — наша честь, і гордість, і краса.

Як голуб — ніжний, гострий, як

коса.

Ти — наша слава, помста за руїни,

Ти — невмируще серце України.

Ведучий.

Пройдуть роки, але ніколи не забудуться криваві злочини нацистського

«нового порядку»: страхіття гітлерівських концтаборів, масових розстрілів,

душогубок, убивств.

Якби фашисти не були розбиті

Могутнім залпом наших батарей,

Чи міг би залишитися на світі

Незнищеним хоча б один єврей?

То в кожнім іудейськім поколінні

Нехай звучить молитва на устах

7

Про тих, які зуміли у Берліні

Повергнути знеславлений рейхстаг

А. Кацнельсон

Ведуча.

Довгі роки тоталітарної системи замовчувалася правда про трагедію

Бабиного Яру. На місцях масових розстрілів і катувань за наказом

чиновників виросли житловий масив та парк відпочинку.

Майже ЗО років чекав свого часу пам'ятник жертвам у Бабиному Ярі.

Навколо Бабиного Яру було створено чимало міфів, побудованих на

напівправді чи неправді. І тільки із здобуттям Україною незалежності велика

київська трагедія стала відома широкому загалу. Поетеса Ліна Костенко

писала:

Гілку показали на вербі.

Широко руками розвели.

Кажуть люди: десь тут у долині

Всі живцем закопані були.

Тут Одарка, невсипуща мати,

Миротвориця дитячих чвар.

Тут Лаврін, прислів'ями багатий,

І Кривенко, сивий чоботар.

Тут Юрко і чорноока Хана,

Всі малі товариші мої.

Тут земля, а в ній глибока рана,

Не чіпайте, боляче землі.

Ведучий.

Для багатьох народів незалежна Україна стала батьківщиною. Мир і злагода

— це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам'ятаючи про трагедію минулої

війни, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.

Народе, що дав геніїв великих,

Народе, що несеш із світових глибин

Високий чесний дух серед обмовин

диких,

Низький тобі уклін!

Нас хліб живив один, одні поїли

води,

Ділили, як брати, ми радість і печаль.

І нам за землю цю, за цвіт її свободи

Життя віддать не жаль.

Нас не зломить повік, бо ми не

поодинці,

А попліч ідемо крізь темряву негод...

Не умирать, а жить, євреї, українці!

Нехай живе народ!

М. Рильський

Виконується Гімн України.

Свято іменинників

Ведуча 1.

Дорогі діти і гості! Сьогодні у нас так святково, урочисто. Всі готувались до

свята іменинників!

Ведуча2. Сьогодні в цьому залі свято,

Ми дуже раді всіх вітати!

І сподіваємось, що кожен

Для себе щось узяти зможе.

Хтось – настрій добрий запозичить,

Бо посмішка усім нам личить.

Хтось – слову доброму зрадіє,

Бо про добро усі ми мрієм.

Ведуча 1. Ми зібрались сьогодні вшанувати любих літніх та осінніх

іменинників, адже цього року кожен вихованець ступив на новий цікавий і

загадковий поріг у наступний рік свого життя.

Вони народились у найбагатшу і найкрасивішу пору року – літо і осінь.

З приходом дитини в цей світ, батьки наділяють її іменем ангела-охоронця чи

то на честь батька, дідуся, бабусі. Чому? Саме по тій причині, що дитина

наслідуватиме долю тої людини, в честь якої була названа. А за характером

звісно всі діти різни. А чому? (Різні мають знаки зодіаку).

Давайте ж нагадаємо, які ж знаки зодіаку вхожі до нашого свята.

БЛИЗНЮКИ (22 травня - 21 червня) - вони розумні, мають інтуїцію, схильні

до мистецтв, безкорисливі. Під знаком Близнюків народжується багато

людей розумової праці. Близнюки можуть працювати артистами,

журналістами, видавцями, секретарями, працівниками пошти, бухгалтерами,

письменниками.

Вітаємо оплесками БЛИЗНЮКІВ.

РАК (22 червня - 23 липня) - добрі, жагучі, чутливі, мають розвинені художні

здатності й здатні змусити навколишніх себе любити. Рак має гарний

інтелект, неймовірну пам'ять. Гарні в роботі, пов'язаній із дітьми. З них

виходять гарні фахівці з розведення коней, собак, персонал дитячих садків,

зоопарків, цирків, дитячі психологи, психіатри, акушери, няньки.

Вітаємо оплесками народжених під знаком Рак.

ЛЕВ (24 липня - 23 серпня) - натури сильні, містичні, палкі, не люблячі

самітності й примуса. Розум сполучається із силою. Вони хочуть керувати,

вести, вселяти, дарувати удачу, засипати подарунками, захищати,

розважатися.

Леви - гарні ювеліри, водії таксі, дипломати, політики, артисти, власники

галерей, театральні постановники, декоратори, режисери, атлети, директори,

голови, президенти, адміністратори.

 Вітаємо оплесками натур власних, сильних духом і розумом – Левів.

В літературі описується, що діти народжені під знаком Раку самі рухливі

діти.

До гри запрошую 5 Раків, 5 Близнюків, 5 Левів.

1. Проводиться гра «3, 13, 30». 

«3» - підняти руки вгору,

«13» - руками дістати носочки ніг, не згинаючи ноги в колінах.

«30» - присісти.

Гравці повинні швидко виконати відповідні рухи. Висновок -

найрухливішими є ____.

ДІВА (24 серпня - 23 вересня) - мають почуття гармонії, соромливі, скромні.

З Дів виходять гарні доктори, фармацевти, ветеринари, працівники

невідкладної допомоги, акушери, масажисти, інженери, хіміки.

ТЕРЕЗИ (24 вересня - 23 жовтня) - ніжні, доброзичливі, мрійливі, розсудливі,

люблять смачно поїсти. Терези за професією - модельєри, декоратори,

продавці предметів мистецтва, антиквари, агенти в справах продажу книг,

театральні агенти, юристи, судді.

СКОРПІОН (24 жовтня - 22 листопада) - натури сильні й жагучі, ініціативні,

із силою волі, шляхетні, великодушні, здатні до медицини.

Вітаємо оплесками дітей народжених осінньої пори.

А зараз присутні в залі подарують букет квітів іменинникам.

(називають по черзі назви квітів).

Ось таким гарним, ярким і духмяним отримався у нас букет квітів для

іменинників.

Я зараз вам повідаю один секрет наших іменинників. Як ви гадаєте, кого б

вони захотіли запросити на свій день народження? – Звісно, відомих людей,

чиє прізвище починається на ту букву, що і їх власне імя. Наприклад:

Анастасія – А…, Богдан, Богдана – Б…, Вікторія, Вероніка, Віктор – В…,

Геннадій, Ганна – Г…, Дмитро, Діана – Д…. А таких артистів ви зустрінете

вперше. Вашій увазі поздоровлення для всіх іменинників від вихованців

естрадного театру «Діалог»: ___________________________

2 конкурс

Запрошуються ті, хто полюбляє дивитися передачі «Криве дзеркало», «95

квартал», є вправна майстерність щодо пантоміми.

Запрошується 12 учасників і формують 6 пар, їм роздаються карточки. 

Завдання: на пантомімі один показує без допомоги слів, а інший відгадує.

Картка № 1.

Виріб – торт, прикрашений свічками

Квіти – ромашка.

Подарунок – скринька

Ти мрієш про – стати космонавтом

Ти любиш їсти – жарену картоплю. 

Картка № 2.

Виріб – медовий рулет.

Квіти – тюльпани.

Подарунок – рамка для фотографій

Ти мрієш про – ноутбук

Ти любиш їсти – смажені грибочки 

Картка № 3.

Виріб – торт «Наполеон»

Квіти – троянда

Подарунок – іграшкова машинка

Ти мрієш про – екскурсію до Парижу

Ти любиш їсти - піццу

Карточка № 4.

Виріб – торт «Ведмежатко»

Квіти – хризантема

Подарунок – лялька

Ти мрієш про – відпочинок в лісі.

Ти любиш їсти – вареники із сиром 

Карточка № 5.

Виріб – торт «Лісова поляна»

Квіти – Лілія

Подарунок – олівці

Ти мрієш про – дорогоцінні прикраси

Ти любиш їсти – Олів’є 

Карточка № 6.

Виріб – тістечко «Корзинка»

Квіти – жоржина (георгіна)

Подарунок – CD диск.

Ти мрієш про – стати зіркою екрану

Ти любиш їсти – моркву по-корейськи

3 конкурс «Оригінальний оркестр». До гри запрошується 8 учасників.

В давнину іменинникам складали гімни і святково їх виконували. В наші дні

гімном для всіх іменинників стала відома «Пісенька Крокодила Гени». У

кожного гравця в руках завдання. Ви повинні будете показати свій

інструмент і виконати мелодію гімна для іменинників. Давайте проведемо

репетицію.

1. Побренькати пальцями по нижній губі.

2. Потупотіти ногами.

3. Похлопати по надутим щокам.

4. Почмокать поцілуйчиками.

5. Похіхікати.

6. Покричати, як індієць.

7. Похлопати по колінам.

8. Пощелкати пальцями.

Тож до вашої уваги для наших іменинників зразковий оркестр оригінальних

інструментів виконує гімн іменинників.

4 конкурс

Для конкурсу потрібно дві команди по п'ять учасників, які шикуються в

шеренгу. Командиру кожної команди видається м’яч. Перші учасники

повинні його затиснути підборіддям, а руки відвести назад. По команді перші

учасники починають передавати м’яч, наступним учасникам, без допомоги

рук. Коли м’яч потрапляє до п'ятого учасника, він біжить до першого і віддає

м’яч йому. Перемагає та команда, командир якої першим отримає м’яч.

5 конкурс «Вирішення нестандартних ситуацій»

Що робити, якщо ви випадково сіли на іменинний пиріг?

Що робити, якщо ви своїй подрузі несли фарфорову вазу і випадково її

розбили?

Що робити, якщо ваша кохана людина і ваш друг відзначає день народження

в один і той самий день?

Що робити, якщо декілька гостей (за збігом обставин) подарували вам

однакові подарунки?

Що робити, якщо на наступний день після вашого день народження, до вас

на вулиці вітаються абсолютно всі перехожі?

Що робити, якщо до вас на день народження прилетів чародій на гелікоптері

і подарував вам 500 ескімо?

Що робити, якщо вам на день народження подарували живого крокодила?

А що робити, якщо цей крокодил випадково зїв того, хто вам його подарував,

і тепер повернути крокодила нікому?

Що робити на наступний день після дня народження?

Що робити, коли на порозі гості, а ви забули купити іменинний торт? 

6 Конкурс «Пісенний аукціон».

Кожне свято супроводжується піснями. Присутнім пропонується пригадати і

заспівати рядки з пісень, в тексті яких звучать слова про день народження.

Зараз ми об’єднаємося у дві команди і чия команда переможе у пісенному

конкурсі. І команда матиме назву ___________________ і ІІ команда матиме

назву ___________________. Тож починаємо.

7 конкурс

Для цього конкурсу вибираються чотири команди по три учасники.

Одночасно їм видаються по чотири набори літер, з яких треба скласти слова,

пов'язані із колом друзів щодо святкуванням дня народження: мама, тато,

брат, сестра. Команда, яка швидко і правильно виконає завдання, і є

переможцем.

Ми сьогодні співали, гралися, вітали наших іменинників теплими словами.

Так хай же все, що вам сьогодні бажали, збудеться, а це свято залишиться в

вашій пам’яті надовго.

Дякую! Зростайте мужніми, сміливими, завзятими.

Що ж ми побажаємо винуватцям свята?

Щастя! Здоров’я! Доброго навчання!

Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!

А зараз для вас святкова дискотека.

Виховна година на тему: "Що треба знати про право і закон ?"

Мета:

Виховувати почуття правової самосвідомості, уміння дотримуватися правових

свобод та обов’язків дитини; пошану – до законів України.

Твоя діяльність визначає твою цінність.(Й. Фіхте)

І. Словникова робота: Декларація, Конвенція.

ІІ. Вступне слово вчителя.

Права людини – це певні можливості особи, що необхідні для її існування та розвитку в певних конкретно-історичних умовах, об’єктивно визначаються досягнутим рівнем розвитку людства і мають бути загальними і рівними для всіх людей. Юридично закріплені права людини забезпечують людині можливість мати, користуватися, розпоряджатися благами, цінностями, свободами в політичній, економічній, культурній та соціальній сферах.

Обов’язки людини – це необхідність дотримуватися певної поведінки, об’єктивно зумовленої конкретно-історичними потребами суспільства, держави, дотримуватись законів України, її Конституції, шанувати її державні символи, сприяти зміцненню її могутності, захищати її, служити в збройних силах України, сумлінно працювати, сплачувати податки і збори, поважати національну гідність інших громадян, їхні законні права і інтереси, піклуватися про виховання дітей, навколишнє середовище, історичні пам’ятки, культурні цінності.

Загальна декларація прав людини була проголошена в Парижі (10 грудня 1949 року) Генеральною Асамблеєю ООН «Як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і держави».

Загальна декларація прав людини складається з преамбули та 30 статей, що містять основні права й свободи людини, які можна розділити на: громадянські4 політичні, економічні; соціальні; культурні.

ІІІ. Відновлення асоціативного конспекту із окремих карток, на яких написано:

Україна приєдналася до конвенції;

Закон про охорону дитинства;

Декларація прав дитини;

Конвенція прав дитини;

1924 рік;

1989 рік;

1991 рік;

2001 рік.

(1924 рік → Декларація прав дитини → 1989 рік → Конвенція прав дитини → 1991 рік → Україна приєдналася до Конвенції → 2001 рік – Україна прийняла Закон про охорону дитинства)

Українська поетеса Ірина Жиленко звертається до кожного з вас, діти:

Учень 1.

Дитя моє, права дитини

Ти мусиш вивчати сумлінно.

Це так потрібно в наші дні:

Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

То ж прочитай, завчи напам’ять,

Порадь і друзям прочитать,

Хай прочитають тато й мама,

Закони всім потрібно знань!

IV. Бліц-турнір «Ти і закон».

Запитання

1. Основний Закон України. (Конституція)

2. Вищий законодавчий орган України (Верховна Рада)

3. Влада народу (демократія)

4. Перший документ, що засвідчує особу (паспорт)

5. Вік, з якого громадянин несе матеріальну відповідальність (18 років)

6. Автор першої в історії українського народу демократичної конституції (Пилип Орлик)

7. Таємне викрадення індивідуального майна громадян (крадіжка)

8. Яке покарання передбачено за розбій? (Ст.. 142 передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 10 років)

9. Спеціально небезпечна дія або бездіяльність, за які передбачено кримінальну відповідальність (злочин)

10. Орган місцевого самоврядування (влада)

11. Заява, оголошення основних принципів – це …(декларація)

12. Угода, міжнародний договір з певних питань (конвенція)

13. Загальні правила, закономірності, за якими живуть люди і суспільстві, державі.

V. Знати свої права – значить уже наполовину володіти ними.

- Право на життя та розвиток – головне право людини. Стаття 6

- Право на особисте життя. Стаття 16

- Право на індивідуальні. Статті 7, 8

- Право дитини знати своїх батьків, право на піклування та можливість виховуватись у сім’ї. Статті 7-9

- Право на свободу думки, совісті, релігії та поглядів. Ст.. 12-14

- Право на свободу асоціацій і свободу мирних зібрань. Ст.. 15

- Право на утримання, передачу, доступ до інформації. Ст.. 17

- Відповідальність батьків за виховання дитини. Ст.. 18

- Права дитини-сироти. Ст.. 20,21

- Відповідальність закладів, які опікуються дітьми. Ст.. 3

- Право на користування послугами системи охорони здоров’я. ст.. 24-25

- Право на отримання освіти. Ст.. 28, 29

- Право дитини на соціальне забезпечення і належний рівень життя. Ст.. 26, 27

- Право на захист від економічної експлуатації. Ст.. 32

- Право на захист від незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Ст.. 33

- Право на захист від усіх форм сексуальних розбещень. Ст.. 34

- Права дитини-інваліда і дитини з вадами фізичного та розумового розвитку. Права дитини, яка стала жертвою жорстоких, нелюдських або видів поводжень, що принижують гідність. Ст.. 39

VI. Знаємо свої права, виконуємо обов’язки

Обов’язки дитини

1. Систематично та глибоко оволодівати знаннями та навичками.

2. Дотримуватись вимог законодавства України.

3. Дотримуватись моральних та етичних норм.

4. Виконувати вимоги статуту школи.

5. Берегти природу, пам’ятки історії і культури.

VII. Обговорення теми

- Чому для захисту дитини було прийнято окремий акт – Конвенцію ООН про права дитини?

- Для чого дитині потрібні права?

- Які права мають діти за Конвенцією ООН про права дитини?

- Чи актуальна нині охорона прав дитини?

- Що означає для дитини право на життя?

- Що означає для дитини право на індивідуальність?

VIII. Підсумок уроку.

- Ось і закінчилася година спілкування. Я впевнена, що ви дізналися багато повчального для себе.

Учениця читає вірш:

Хочеш Людиною справжньою стати,

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувать завжди і всюди,

Тоді і тебе поважатимуть люди!

Чи сподобалась вам виховна година на тему: "Що треба знати про право і закон ?"