ПОРАДИ БАТЬКАМ

Як впоратися зі страхом перед школою?

Страх перед школою досить часте явище у дітей, які тільки збираються стати школярами. Як правило, це пов’язане з тим, що школа для більшості дітей уявляється чимось особливим, незрозумілим та важким. Як допомогти майбутньому першокласнику? Потрібно готувати дитину до нового етапу її розвитку. В першу чергу необхідно розповісти маляті про те, що роблять діти у школі, чим займаються. Чим більше інформації буде, тим краще. Дитині не буде необхідно фантазувати про те, що це школа, - батьки самі розповідають їй про школу. Разом з інформацією, що таке школа, школяр, вчитель, для дитині важливий практичний досвід в виконанні завдань, подібних до шкільних. Батьки можуть пропонувати дитині розв’язувати задачі, навчати її писати та читати вдома. Можна і навіть потрібно батькам грати з дитиною у школу, мінятися ролями та програвати ситуації уроків, відповідей біля дошки, навіть перерв.

       Батьки можуть створити для дитини робоче місце – домашню «парту», виділити конкретний час, коли вони будуть займатися з дитиною. Шкільне життя відрізняється більшою впорядкованістю, регламентованістю поведінки. Вдома, наближуючи обстановку до шкільної важливо витримати норми та правила офіційної установи. Тільки враховуйте при цьому вік дитини, пам’ятайте про її ресурси та проводьте всі заняття в ігровій формі.

       Дуже важливою умовою є готовність батьків обговорювати з малюком його страхи. Такі розмови дозволять зрозуміти, що криється за страхом або тривогою: можливо, це просто фантазії дитини, а можливо спосіб привернути увагу до себе і отримати додаткову підтримку батьків.

       Якщо страх перед школою обумовлений складностями у відносинах з однокласниками, дитину потрібно вчити дружити, відстоювати власну думку. Потрібно обговорити таку ситуацію з нею, разом пошукати вихід із складної ситуації. Тільки не потрібно намагатися активно налагоджувати контакти дитини з однокласниками, залагоджувати конфлікти, «організовувати» дружбу. Така поведінка батьків не буде слугувати підвищенню авторитета сина або доньки серед однокласників, а для самої дитини буде припоною на шляху особистісного розвитку, придбання навичок успішного спілкування, впевненості та самостійності.

       Можливо страх перед школою пов'язаний із дуже великим навантаженням для дитини, з яким він не може впоратися, і тому відчуває себе неуспішним та лякається такої ситуації. Тоді є сенс допомогти їй, розвиваючи пам'ять, увагу, мислення або прийняти рішення про зниження навантаження.

Готуємось до школи.
Поради психолога батькам. 

  В перший рік навчання дитини у школі батьки виявляють складнощі про які навіть і не здогадувалися. Це відбувається тому, що нові умови пред’являють нові вимоги до дитини, дещо відмінні від тих, що були раніше. Тепер маляті необхідно мати спеціальні навички для успішного навчання та, якщо вони не розвивалися раніше, то він виявляється не готовим до шкільного життя. Декілька порад, які допоможуть в такому випадку:
  1. Якщо у вашої дитини проблеми з запам’ятовуванням віршиків або іншого учбового матеріалу, існує простий прийом, який допоможе вашому малюку. Запропонуйте йому цікаву гру, в якій ви будете розповідати короткі історії, а дитина буде замальовувати їх. Почніть з простих фраз «Маша їсть кашу. Діти грають надворі. Кіт спить на дивані». Робіть великі перерви між оповіданнями, щоб дитина встигла замалювати. Малюнки повинні бути простими, схематичними. Дитина безумовно буде захоплюватися малюнками. Спокійно і наполегливо пояснюйте, що малюнки повинні бути короткими, схематичними, які передають основну думку тексту. Потім давайте (наступного дня або через декілька годин) дитині малюнки і просіть розповісти історію за картинками. Якщо дитина розповідає не зовсім точно, допоможіть їй задаючи питання за текстом. Не забувайте хвалити малюка, адже він дуже старається. За один раз давайте не більше 3-4 історій. Займатися бажано кожен день або через день. Пізніше малюнки не будуть потрібні: просто обговорюйте з малюком, що можна було б намалювати до тієї чи іншої історії. Це дозволить дитині образно уявляти матеріал для запам’ятовування. Щоб спростити запам’ятовування для дитини необхідно з початку розібрати сюжет історії, пояснити незрозумілі слова. Розділіть потрібну інформацію на маленькі порції і не переходьте до наступної порції, доки повністю не запам’ятається перша.

  2. Якщо ваша дитина неуважна, не доводить розпочате до кінця, то її необхідно навчити планувати свої дії. Перед тим, як дитина розпочне щось робити дізнайтеся у неї як вона збирається це зробити. Допоможіть дитині розробити докладний план майбутньої діяльності: наприклад, прибирає іграшки – які куди поставити? В якому порядку?; малює – що буде зображено на малюнку? Яким кольором? В якій послідовності малювати? Батьки повинні слідкувати, щоб дитина плануванням не підміняла дію, тобто, щоб заплановані пункти плану виконувалися. Всі закінчені справи малюка (поробки, малюнки, порядок в іграшках тощо) повинні бути виставлені на огляд інших членів сім'ї, щоб вони могли хвалити дитину і підтримувати. Далі таке планування і контроль за виконанням плану будуть автоматичними в поведінці дитини. Звичайно, це відбудеться не відразу і не в усіх сферах діяльності, але якщо ви матимете терпіння та допоможете малюку, то все неодмінно вийде. Однак, не потрібно братися за всі сфери діяльності одночасно, тому що кожний окремий автоматизм потрібно відпрацьовувати окремо. Спочатку дитині буде потрібна максимальна допомога дорослих, а в подальшому вже набагато менше. Якщо дитині не стає легше виконувати організаційні потреби, то батьки її кваплять або завищують вимоги.

  Також можна використовувати прийом находження та виправлення помилок. Наприклад, дайте дитині наступне завдання: «Чарівник дав своєму учню завдання: намалюй таку ж фігуру як я! Але учень постійно відволікався і був дуже неуважним. У нього іноді виходило як треба, а іноді неправильно. Знайди де учень помилився і виправ помилки». Таких завдань можна придумати багато. Головне навчити дитину знаходити помилки і виправляти їх, поки що помилки інших, але пізніше вона почне виправляти і свої. Це основа організованості.

 3.Проводьте ігри на підвищення довільності (керованості) поведінки. Наприклад, гра «Так та Ні - не говори»: Потрібно підготувати неважкі питання, щоб з їх допомогою активізувати увагу дитини. Як тебе звуть? Скільки тобі років? тощо. Задавати питання, які потребують відповіді підтвердження або заперечення: «Ти дівчинка?» тощо. Якщо дитина виграє, то вона може керувати своєю увагою в школі. Для різноманітності включайте інші заборонені слова: «чорне-біле» тощо.

      Гра «Розпорядок та порядок»: виготовте смужку з жолобком із ватману, куди вставте кружечок кольорового паперу, який можна пересувати пальцями. Прикріпіть смужку на видне місце. Поясніть дитині: зробив справу – пересунь кружечок до наступної мітки. Дійдеш до кінця смужки – отримаєш приз, сюрприз або іще щось приємне. Таким чином можна привчити дитину до порядку: прибирати іграшки, одягатися на прогулянку тощо. Правило, завдяки зовнішнім орієнтирам, із зовнішніх перетворюється у внутрішні (розумові), у правило самому собі.

     У наочній формі можна позначити і збори до школи, і підготовку уроків, програвати будь-яку життєву ситуацію. Так особистісна здібність бути організованим в даний момент буде сприяти розвитку довільності (керованості поведінкою).

      Гра «Розвідник»: нехай дитина уявить себе розвідником і пише зашифроване «донесення» до штабу. Текст «донесення» диктують батьки. Дитина повинна слова закодувати символами-значками, які нагадають йому про предмет. Таким чином розвивається символічна (знакова) функція свідомості.

1. Агресивна дитина. Поради для батьків     https://docs.google.com/document/d/19Mh3caAN69LB3vTsLjVHbObpGblT8Rh02UErQPr76Kw/edit?usp=sharing