Сергій Лифар (1969-2014)

Сергій Іванович Лифар народився 17 лютого 1969 року в селі Матусів.  Після армії вирішив присвятити життя військовій справі, у 1989 році закінчив школу прапорщиків, служив на прикордонних заставах Забайкалля та України. Закінчив екстерном Інститут Прикордонних військ України. З 2008 року був звільнений у запас за вислугою років. Коли з'явилася небезпека державним кордонам, 13 червня 2014 року пішов добровольцем до мобільно-прикордонної застави в зону АТО. Загинув 7 серпня 2014 р. під час обстрілу колони при виході з оточення в «Довжанському котлі» біля Червонопартизанська та КПП «Довжанський». 

https://memorybook.org.ua/15/lifar.htm 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Лифар_Сергій_Іванович 

https://dpsu.gov.ua/ua/Lifar-Sergiy-Ivanovich/ 

Олександр Лінчевський (1998-2019)

Олександр Валерійович Лінчевський народився 16 квітня 1998 року у селі Матусів Шполянського району Черкаської області. У 2013 році він закінчив 9 класів Матусівського НВК №2, після чого вступив до держаного навчального закладу "Звенигородський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів" у селі Козацьке, після навчання у якому деякий час працював у Києві на будівництві. Був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, пізніше підписав із ВМС контракт. Юнак служив у військовій частині А2777 (1-й окремий батальйон морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти  ім. контрадмірала Михайла Білинського ВМС ЗСУ). Матрос, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмової роти. Загинув 11 вересня 2019 р. близько 23.00 в районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області від смертельного кульового поранення, якого зазнав під час обстрілу наших позицій зі стрілецької зброї та крупнокаліберних кулеметів, яким ворог прикривав роботу свого снайпера. 

https://memorybook.org.ua/15/linchevsky.htm 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Лінчевський_Олександр_Валерійович 

Юрій Губа (1976-2022)

Юрій Петрович Губа народився 1 серпня 1976 року, уродженець села Сигнаївка. Із 2014-го року служив у Збройних Силах України. У 2017 році Указом Президентом України №319/2017 за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов‘язків нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Снайпер взводу снайперів.

Захисник України старший сержант Юрій Губа загинув 5 березня 2022 р. при артобстрілі населеного пункту Зачатівка Волноваського району, що на Донеччині. Юрій під час виконання бойового завдання отримав осколкове поранення шиї, несумісне з життям.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Губа_Юрій_Петрович

Олександр Масич (1986-2023)

 Олександр Валентинович Масич народився у с. Матусів у 1986 р.  Прапорщик; був гранатометником механізованого відділення окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Загинув під час виконання службових обов'язків, внаслідок мінометного обстрілу, біля населеного пункту Красногорівка Покровського району 5 лютого 2023 року.

Нагороджено медаллю Президента України «За військову службу Україні» (посмертно). 

Олександр Євтушин (1997-2023)

Євтушин Олександр Іванович народився 4 лютого 1997 р. в с.Тинне Сарненського району Рівненської області. В селі Матусів проживав з 4- річного віку. У 2003 році пішов до 1 класу Матусівського НВК №2. Закінчивши 9 класів, вступив до Тальянківського фахового коледжу. Після закінчення навчався в Уманському національному університеті садівництва на агрономічному факультеті. 

У 2022 року Олександр поповнив ряди добровольців ЗСУ. Служив стрільцем стрілецького відділення стрілецької взводу 207-го штурмового батальйону 2-ї стрілкової роти 241-ої бригада військової частини А 7376. Разом із побратимами боронив в районі Бахмута селища Залізнянське та Оріхово-Василівка Донецької області. Із самого початку і до кінця Олександр був на нульовій позиції. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном, людиною слова, людиною мужності, зразком незламності та міцності духу.

26-річний Олександр Євтушин, житель с. Матусів, стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти загинув 21 березня 2023 року, захищаючи Батьківщину під час відбиття російської збройної агресії в районі н.п. Залізнянське Донецької області.

Указом Президента України В.Зеленського № 444/2023 від 25.07.2023 р. старший солдат Олександр Євтушин нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). https://www.victims.memorial/people/oleksandr-yevtushyn 

Петро Семко (1970-2023)

Петро Борисович Семко народився 3 березня 1970 р. У 1977-1987 роках навчався у Матусівській середній школі № 2. Солдат, стрілець десантно-штурмового взводу. самовіддано став на захист нашої землі та до останнього безстрашно боровся із російськими окупантами. Загинув під час артилерійського обстрілу 9 листопада 2023 р. поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області.

Роман Карбівничий (1973-2023)

Роман Миколайович Карбівничий народився 14 квітня 1973 р. Навчався у Матусівській середній школі № 2 протягом 1987-1990 рр. Був мобілізований у липні 2023 року:  разом з побратими гідно та відповідально виконував свій військовий обов'язок та ніс службу. Серце військового  зупинилося 17 листопада 2023 року у м. Запоріжжя.

Сергій Коваль (1972-2024)

 Сергій Миколайович Коваль народився 01 вересня 1972 року в селі Матусів Шполянського району Черкаської області. У 1979-1989 рр. навчався у Матусівській середній школі № 2, яку закінчив із золотою медаллю. Навчався в Київському національному університеті ім.Т.Г.Шевченка  на юридичному факультеті. Працював на різних роботах - у селі Товмач Шполянського району в лісництві, на цукровому заводі  в Черкаській області, водієм маршрутки в Києві. Мобілізований до лав Збройних Сил України навесні 2023 року. Воював під Бахмутом, там був поранений. Так склалися життєві обставини, що 1 квітня 2024 року Сергія Миколайовича  привезли з Івано-Франківської лікарні, де він лікувався після поранення, до Рашівки, де він прожив останні півтора місяці свого життя. Помер Коваль Сергій Миколайович 11 травня 2024 року у Гадяцькій міській лікарні після ускладнень внаслідок бойових поранень. Похований у с.Рашівка Лютенської сільської ради Миргородського району.